Доступність посилання

ТОП новини
25 Серпень 2019, Київ 10:01

Ключові посади в майбутній Єврокомісії та інтереси України. Чого очікувати?


Дотеперішній міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн, яку Європейський парламент обрав на посаду президента наступної Європейської комісії

Брюссель – До кінця літа уряди держав-членів ЄС пропонують кандидатури до нового складу Єврокомісії, яка почне працювати з листопада. На престижний портфель єврокомісара з політики сусідства та розширення вже є кілька претендентів кандидати від Австрії, Словенії та Угорщини. Кого з них обере президент наступної Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, стане символом того, наскільки для неї важливе подальше розширення Євросоюзу.

У серпні політичне життя в Брюсселі практично затихає. Утім, цього року сезон відпусток оминув Урсулу фон дер Ляєн, яка 1 листопада має стати першою жінкою на чолі Єврокомісії. Нині вона зайнята зустрічами з кандидатами на посади майбутніх єврокомісарів.

Точно відомими у наступній Єврокомісії є чотири прізвища. Крім самої фон дер Ляєн, це також Жозеп Боррель, який очолить зовнішньополітичну службу ЄС, та Франс Тіммерманс і Марґрете Вестаґер – згідно з домовленістю про розподіл чільних посад у ЄС, вони стануть заступниками фон дер Ляєн. Поки невідомо, які саме портфелі вони отримають.

Розширення ЄС під загрозою

Зараз реалістично претендувати на вступ до Євросоюзу можуть лише країни Західних Балкан.

У політичних настановах для своєї Єврокомісії на 2019–2024 роки фон дер Ляєн підтвердила цю перспективу для них, зокрема вона підтримує пропозицію нинішньої Єврокомісії почати переговори про вступ з Північною Македонією та Албанією, які вже мають статус кандидатів. Тож можна очікувати, що позиція Єврокомісії фон дер Ляєн щодо розширення ЄС не сильно зміниться у порівнянні з нинішнім її складом, під керівництвом Жана-Клода Юнкера, який, вступаючи на посаду, заявив у 2014 році, що за його п’ятирічної каденції розширення ЄС не буде.

Новообрана на посаду президента Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і чинний президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер
Новообрана на посаду президента Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і чинний президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер

Тож навряд чи розширення буде серед основних пріоритетів і фон дер Ляєн. На це вказує те, що у більш ніж 30-хвилинному виступі під час слухання своєї кандидатури в Європарламенті, фон дер Ляєн це питання взагалі не згадала. Можливо, причиною на те є скепсис щодо подальшого розширення, який є доволі поширеним у ЄС, особливо в його старіших держава-членах. Своїми головними пріоритетами фон дер Ляєн називала захист довкілля та боротьбу з кліматичними змінами, розвиток економіки, дігіталізацію та захист верховенства права.

Слід зауважити, що не Єврокомісія відіграє головну роль у питанні розширення. Ключові рішення ухвалює Рада ЄС, тобто міністри всіх держав-членів одностайно.

Єврокомісія вже двічі – у 2018 та 2019 роках – пропонувала розпочати переговори зі Скоп’є та Тираною. Проте цього літа, навіть після того, як обидві держави продемонстрували результати у виконанні вимог ЄС (одна з них – зміна назви країни на Північна Македонія), міністри вирішили відкласти питання на осінь.

Кілька держав Євросоюзу, зокрема Франція та Нідерланди, дуже скептичні щодо прийняття нових членів. Якщо вони і восени заблокують початок переговорів з обома країнами, це означатиме, що прогресу в розширенні наступними роками очікувати не варто. І що навряд чи 2025 року до ЄС почнуть вступати країни Західних Балкан – саме такий орієнтир визначили в Брюсселі минулого року. А переговори про членство вже ведуться з Чорногорією та Сербією.

Це матиме значення і для України. Зараз офіційна позиція ЄС – не визнавати перспективу членства для Києва, аби не будити сподівань, які найближчими кількома роками все одно не справдяться. Але якщо загальмується процес прийняття Західних Балкан, то і за п’ять років Україні буде складніше порушувати питання про свою європейську перспективу.

Молодь тримає прапор Євросоюзу з гербом України на майдані Незалежності в Києві, 30 жовтня 2013 року
Молодь тримає прапор Євросоюзу з гербом України на майдані Незалежності в Києві, 30 жовтня 2013 року

Єврокомісар з політики сусідства

Хоча ключові рішення ухвалюються Радою ЄС, на постійній основі як з країнами-кандидатами, так і з державами-сусідами, до яких належить і Україна, співпрацює єврокомісар з політики сусідства та переговорів щодо розширення.

Його команда, спільно з зовнішньополітичною службою ЄС, виконує практично всю поточну роботу. Останні п’ять років посаду обіймає австрієць Йоганнес Ган. Уряд у Відні номінував його і в наступну Єврокомісію. Згідно з повідомленнями австрійської преси, сам Ган із задоволенням би продовжив опікуватися політикою сусідства.

Президент України Петро Порошенко (ліворуч) і єврокомісар із питань політики сусідства Йоганнес Ган. Київ, 11 вересня 2015 року
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) і єврокомісар із питань політики сусідства Йоганнес Ган. Київ, 11 вересня 2015 року

Утім, на цей портфель є й інші претенденти. Серед них Лашло Трочані, якого в Єврокомісію пропонує Угорщина. Його кандидатура була би сприятливою для країн, які хочуть вступити до ЄС, бо загалом Будапешт прихильно ставиться до подальшого розширення Євросоюзу.

Однак для України таке призначення могло би бути небажаним. Адже конфлікт між Будапештом і Києвом, який виник через ухвалення Україною закону про освіту у вересні 2017 року, досі не врегульований. Цей конфлікт має наслідки й для інтеграційних прагнень України, передусім до НАТО, – Будапешт вже майже два роки блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО на політичному рівні.

Хоча єврокомісари і зобов’язані діяти в інтересах усього ЄС, а не своїх національних інтересів, вплив останніх цілком виключати не можна. Тому Трочані, який п’ять років працював міністром в уряді Віктора Орбана, може бути проблемою для України, якщо стане єврокомісаром з політики сусідства та якщо новій владі у Києві не вдасться владнати конфлікт із Будапештом. Але навіть у разі його врегулювання співпраця між Україною і ЄС може бути складнішою за Трочані, ніж вона була за Гана.

Вигіднішим за угорця для України був би Янез Ленарчич зі Словенії. Він відомий тим, що очолював Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Тож його шанси отримати престижний портфель з розширення та сусідства мають бути кращими, ніж у Трочані, – з огляду на критику Брюсселем уряду Орбана за підривання правової держави в Угорщині. Демократія та верховенство права є головними вимогами ЄС до країн, які хочуть наблизитися до нього.

Оглядачі додають, що призначення Ленарчича єврокомісаром з розширення буде хорошим сигналом для Західних Балкан, адже Словенія близька до регіону та є прихильною щодо прийняття нових членів до ЄС.

Фінанси та енергетика

Крім Гана, у наступній Єврокомісії можуть залишитися й інші два єврокомісари, які найбільше займалися Україною. Йдеться про віцепрезидента Єврокомісії, який опікується євро та фінансовими питаннями, Валдіса Домбровскіса та віцепрезидента з енергетичного союзу Мароша Шефчовича. Уряди їхніх країн висловили намір висунути їх на наступні п’ять років.

Віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. Брюссель, грудень 2018 року
Віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. Брюссель, грудень 2018 року
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з віце-президентом Європейської комісії Марошем Шефчовичем. Київ, 20 травня 2019 року
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з віце-президентом Європейської комісії Марошем Шефчовичем. Київ, 20 травня 2019 року

Утім, чи погодиться залишити їх фон дер Ляєн, поки під питанням. Річ у тім, що наступна очільниця Єврокомісії пообіцяла, що половина її майбутніх підлеглих має бути жінками. Нині ж має місце ситуація, подібна до тієї, яка була п’ять років тому, – попри заклики Брюсселя, уряди країн ЄС пропонують більше чоловіків, аніж жінок. І тому, оскільки всі три єврокомісари, які найтісніше займалися Україною, є чоловіками, хтось із них у підсумку може і не опинитися серед підлеглих фон дер Ляєн.

Усі ці три портфелі вважаються впливовими. Тож хоча латвієць Домбровскіс висловив бажання продовжити опікуватися тією самою сферою, в економічному портфелі зацікавленість заявляла, наприклад, Польща. Крім того, Ютта Урпілайнен, котра працювала міністром фінансів Фінляндії, вважається претенденткою на цей сектор. Естонку Кадрі Сімсон називали серед претендентів на енергетичний портфель у майбутній Єврокомісії.

Обидві позиції гратимуть особливу для України роль вже восени. Адже мають відновитися тристоронні переговори з ЄС і Росією щодо транзиту газу територією України. Чинність теперішнього контракту спливає вже у кінці грудня. Крім того, восени буде на часі питання другого траншу макрофінансової допомоги Україні в розмірі 500 мільйонів євро – досі ним опікувався Домбровскіс.

У підсумку ж, який портфель отримає у наступній Єврокомісії той чи інший комісар, є виключною прерогативою Урсули фон дер Ляєн.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG