Доступність посилання

ТОП новини
23 Жовтень 2019, Київ 11:18

Бути чи не бути прозорим механізмам розподілу субвенцій на соцеконом?


(Рубрика «Точка зору»)

20 вересня міністр фінансів України Оксана Маркарова представила у Верховній Раді проєкт Державного бюджету України на 2020 рік.

У цьому бюджеті мене цікавило, який обсяг коштів у проєкті закладено на субвенції на соціально-економічний розвиток.

До мого здивування їх зовсім не заклали. Це одночасно і добре, і не дуже. Спробуємо розібратися, чому, але спершу зрозуміємо, про які суми коштів ідеться. У 2016–2018 роках Кабміном був здійснений розподіл майже 12 мільярдів гривень субвенцій на соціально-економічний розвиток. Ще майже 5 мільярдів гривень було закладено в бюджеті 2019 року.

Тепер про все по черзі.

Чому добре

Для початку, субвенція – це форма грошової допомоги місцевим бюджетам з боку державного бюджету, яка призначена для конкретно визначеної цілі (цілей).

Субвенції бувають різними: медична, освітня, на формування інфраструктури ОТГ. Ну, і звичайно, на соціально-економічний розвиток.

Ну, ніби ж круто все виглядає на перший погляд, кошти йдуть на соціально-економічний розвиток регіонів, а також на розвиток місцевої інфраструктури, яку ще покращувати і покращувати. Проте є лише одна невелика проблема. Практика показує, що субвенції на соціально-економічний розвиток розподіляються непрозоро, зокрема, відсутні чіткі та зрозумілі критерії розподілу. Зважаючи на це, розподіл коштів був нерівномірний, як між різними співмірними областями, так і навіть між округами в межах однієї області. Депутати, які були лояльні до уряду, отримували більше коштів на власні округи, ніж опозиційні народні обранці.

Ще один важливий аргумент – парламентарі використовують ці кошти в агітаційних цілях. Це робили 147 народних депутатів, які були обрані в мажоритарних округах і 27 – списочників. Якщо говорити про кількість випадків піару на бюджетних коштах, то їх у період з червня 2018 року по липень 2019-го було зафіксовано 2724. Якщо врахувати ще й 2016 та 2017 роки, коли «Опора» не здійснювала моніторинг, то можна припустити, що таких випадків було вдвічі більше.

Однак субвенції допомогли переобратися далеко не всім парламентарям. Лише 33 змогли знову пройти до Верховної Ради, і це, безумовно, хороший факт, бо їх могло бути набагато більше.

Тому, якщо субвенцій не буде, то не буде і вищеописаних проблем.

Чому не дуже добре

По-перше, якщо в проєкті бюджету кошти субвенцій не закладені, то це не означає, що вони там не з'являться. На даний момент маю невтішну інформацію, що в збереженні субвенцій на соцеконом зацікавлена значна частина мажоритарників. У такому випадку ситуація кардинально не зміниться. Народні депутати продовжуватимуть піаритися на бюджетних коштах та підмінятимуть собою повноваження місцевого самоврядування. Саме до його компетенції належить вирішення місцевих проблем. Фактично, більшість із народних депутатів попереднього скликання акцентувала свою увагу на тому, скільки їм вдалося залучити коштів у свій виборчий округ, а не на тому, які законодавчі ініціативи вони розробили чи ухвалили і як вони впливають на життя громадян.

Білборд народного депутата Артема Ільнюка в Миколаєві
Білборд народного депутата Артема Ільнюка в Миколаєві

Дуже часто субвенції виділяються на об’єкти, які більш привабливі для проведення піар-акцій (дитячі майданчики, комп'ютерна техніка). Меншою мірою на об’єкти, які потребують першочергової реконструкції чи будівництва.

Яким може бути оптимальне рішення

Перший варіант. Закласти кошти субвенції на соціально-економічний розвиток, але лише за однієї важливої умови. Процес розподілу має відбуватися прозоро на основі чітких та зрозумілих критеріїв, бути рівномірним та неупередженим, а народні депутати не повинні піаритися на залученні коштів на свої округи.

Другий варіант. Перенаправити кошти субвенцій на соціально-економічний розвиток у Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). Розподіл коштів ДФРР відбувається за більш чіткими та зрозумілими процедурами.

Очікування

16 липня, за тиждень до парламентських виборів, в ютубі з'явився ролик авторства студії «Квартал 95», який анонсував ймовірно вихід 4-го сезону серіалу «Слуга народу» та мав назву «Українці – не дурні». Ролик формально не мав стосунку до кампанії партії «Слуга народу», але супроводжувався тегами, які політична сила використовувала у власній передвиборчій кампанії. Наприклад, #зробимоїхщераз та інші. Тому, думаю, тут його буде згадати доречно.

Відео висміює недобросовісних депутатів, які підкуповують виборців продуктовими наборами; ставлять собі в заслуги ремонти шкіл, хоча вони насправді відбуваються за бюджетні кошти (кошти субвенцій), тобто кошти платників податків і так далі.

Особисто мені ролик дуже сподобався. Влучний. Шкода буде, якщо він лишиться тільки роликом, а нові депутати, які прийшли на хвилі величезного запиту суспільства на зміни, будуть працювати по старій накатаній схемі.

Сподіваюся на прагматичну позицію уряду і парламенту.

«Опора» завжди готова до конструктивного діалогу.

Анатолій Бондарчук – аналітик Громадянської мережі «Опора»

(Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG