Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і голова зовнішньополітичної служби Європейського союзу Жозеп Боррель мали телефонну розмову 2 липня. Про це повідомив очільник українського МЗС. І наголосив, що вони узгодили позиції перед зустріччю міністрів закордонних справ «Групи двадцяти» (G20) і обговорили подальші кроки після того, як Україна стала країною-кандидаткою у ЄС.
«У нашій сьогоднішній телефонній розмові Жозеп Боррель і я обговорили подальші кроки після того, як Україна стала країною-кандидатом в ЄС, і узгодили позиції перед зустріччю міністрів закордонних справ «Групи двадцяти». Ми обидва згодні з необхідністю сьомого пакету санкцій ЄС щодо РФ і працюємо над цим», – написав Кулеба в твітері.
Саміт «Групи 20» планується в листопаді 2022 року. Його проводитиме Індонезія.
G20 – це група найбільших економік світу, метою якої є координація дій із найважливіших питань, що впливають на світову економіку.
Президент України Володимир Зеленський прийняв запрошення на саміт «Групи двадцяти» і сподівається, що захід відбудеться без участі Росії. Водночас Джоко Відодо, президент Індонезії повідомив раніше, що президент Росії Володимир Путін також погодився відвідати подію. Через можливу присутність президента Росії склад учасників саміту – під питанням. Формат участі Путіна у саміті ще не визначений. 27 червня помічник Путіна Юрій Ушаков повідомив, що формат участі голови Кремля наразі уточнюється, попередньо, Путіна запросили взяти участь особисто.
Читайте також: Помічник Путіна підтвердив, що той візьме участь у саміті G20
Росія вторглася на територію України 24 лютого 2022 року. У відповідь на російську агресію Євросоюз ухвалив уже шість пакетів санкцій щодо Росії. 21 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що сьомий пакет санкцій Європейського союзу потрібен якнайшвидше.
23 червня країни Євросоюзу надали Україні та Молдові статус кандидата на вступ до ЄС. Президент України Володимир Зеленський привітав рішення саміту, назвавши його унікальним моментом у відносинах України та ЄС.
1 липня президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук на засіданні парламенту підписали спільну заяву про досягнення повноцінного членства в ЄС.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
