Богдан Кротевич – кримчанин, який служить Україні у складі полку спецпризначення «Азов». Його ім’я значиться серед 215 українських військовослужбовців, звільнених із російського полону внаслідок обміну 21 вересня. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він захищав Маріуполь, пройшов випробування «Азовсталлю» та разом з іншими «азовцями» чотири місяці утримувався на території, підконтрольній угрупованню «ДНР».
Захищати Україну зі зброєю в руках Богдан Кротевич вирішив після російської анексії Криму, через яку постраждала його родина, каже сестра бійця Сандра Кротевич. Вона кілька місяців домагалася визволення брата.
Історію Богдана Кротевича та його сестри розповідаємо у цьому матеріалі. Вперше його було опубліковано 8 липня, коли Богдан Кротевич ще перебував на території, підконтрольній угрупованню «ДНР», а його родина не мала з ним зв'язку.
Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) намагаються зв'язатися з рідними «азовця», поки що це зробити не вдалося. Редакція готова надати можливість висловитися Богдану Кротевичу та його рідним, коли вони будуть готові це зробити.
«Росія не так боїться НАТО, як «Азову»
Богдан Кротевич (позивний Тавр) – начальник штабу, перший заступник командира полку спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Він – один із захисників Маріуполя, які майже три місяці утримували контроль над «Азовсталлю», доки не отримали наказ виходити із заводу.
Усіх військовослужбовців вивезли з «Азовсталі» у травні та відправили на окуповану територію Донецької області.
Наприкінці червня частину військовослужбовців «Азову» повернули на підконтрольну Україні територію. Але Богдана Кротевича серед них не було. Що з ним та в яких умовах він перебував, його рідні не знали. Зв’язку з Богданом Кротевичем не було вже тривалий час, розповіла його сестра.
Думаю, його відпустять в останню чергу. Тому що він із командного складу «Азову» і дуже цінний для РосіїСандра Кротевич
«Я спілкувалася з братом 20 травня близько шостої години ранку, він ще був тоді в «Азовсталі». Богдан надіслав смс, що до 14:00 у нього вже не буде зв’язку і він вийде на зв’язок, коли з’явиться можливість. Відтоді я про нього нічого не знаю. Він – не на зв’язку. Думаю, його відпустять в останню чергу. Тому що він із командного складу «Азову» і дуже цінний для Росії. Росія має зуб на полк «Азов», тому що його військовослужбовці професійні та дуже мотивовані. Для них Україна – понад усе. Росія не так боїться НАТО, як боїться «Азову», – розповіла у липні Крим.Реалії Сандра Кротевич.
Раніше Богдан Кротевич, перебуваючи у Маріуполі, заявляв, що Україна може перемогти у війні з Росією в єдності армії та народу.
Ми війну цю маємо виграти. Ми маємо таку можливість, якщо український народ повірить у свої сили на своїй земліБогдан Кротевич
«Ми війну цю маємо виграти. Ми маємо таку можливість, якщо український народ повірить у свої сили на своїй землі, яку не можна віддавати ворогові без бою. Важливо, щоби була політична воля», – заявляв він у березні.
Напередодні повномасштабного вторгнення Росії не всі в «Азові» вірили, що війна почнеться вздовж усього кордону України, казала Сандра Кротевич. Напередодні її брат переконував рідних зібрати «тривожну валізку», а 24 лютого надіслав їм повідомлення з рекомендаціями, як урятуватися від російських бомбардувань.
Щоб домогтися звільнення брата, Сандра Кротевич разом із родичами військовослужбовців з «Азовсталі» створили «Асоціацію сімей захисників «Азовсталі». Вони проводили публічні акції та працювали із міжнародними організаціями, а також органами влади України, які беруть участь у переговорах з Росією щодо обміну полоненими.
Важливо, щоб про захисників «Азовсталі» не забували і говорилиСандра Кротевич
«Важливо, щоб про захисників «Азовсталі» не забували і говорили. Громадські акції на захист наближають їх визволення. Якщо вже перший обмін відбувся, то процес іде, і це дуже добре. Я вірю в нашу розвідку і в те, що наші захисники та захисниці повернуться», – зазначала у липні Сандра Кротевич.
На фото: Богдан Кротевич (праворуч). Плакат на фотовиставці в Івано-Франківську, присвяченій захисникам «Азовсталі», 4 липня 2022 року
«Богдан служить, щоб повернути всі землі, які належать Україні»
Богдан Кротевич увійшов до полку «Азов» добровольцем у 2014 році. На той момент він був ще студентом, тому завершував навчання заочно, вже будучи військовослужбовцем. До «Азову» він прийшов звичайним солдатом, а в результаті дослужився до начальника штабу та звання майора.
Російська пропаганда всіляко демонізує полк «Азов», називаючи його «націоналістичним формуванням», а його учасників «нацистами і злочинцями». Але історія Богдана Кротевича розвінчує цей міф. За створеним Росією чином «нациста» стоїть кримчанин, який не змирився з тим, що в нього забрали дім у 2014 році.
Богдан Кротевич народився у Сімферополі, де його родина жила з 1989 року. На півострів вони переїхали з Києва за рекомендацією лікарів – Сандрі Кротевич у дитинстві необхідне було лікування від астми серед сприятливої для цього кримської природи.
Богдан Кротевич з дитинства захоплювався малюванням, навчався у Сімферопольській школі мистецтв, вивчав німецьку та англійську мови. Закінчивши школу, вступив до Академії водного транспорту України (факультет водного водіння, що випускає спеціалістів торговельного флоту) та переїхав до Києва. У 2013 році він брав активну участь в акціях Євромайдану.
Коли розпочалися військові дії на Донбасі, кримчанин вирушив захищати Україну.
Він не зміг захистити свій дім у Криму, тож пішов захищати всю територію УкраїниСандра Кротевич
На це рішення вплинула російська анексія Криму, каже Сандра Кротевич: Богдан ніколи не мріяв бути військовим. У 2014 році він дивився, як кримські військовослужбовці, які присягали народу України, масово йшли на службу Росії і здавали Крим. І, напевно, це була одна з причин, чому він пішов добровольцем в «Азов». Він не зміг захистити свій дім у Криму, тож пішов захищати всю територію України. Богдан та його побратими служать для того, щоб повернути всі землі, які належать Україні».
У березні президент України Володимир Зеленський нагородив Богдана Кротевича орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня «за особисту мужність і самовідданість». У Представництві президента України в АРК подякували кримчанину за «героїчний захист України».
«Богдан Кротевич із 2014 року брав участь у боях в зоні АТО у складі полку «Азов». У 2015 році воював за Широкине та стояв на захисті Світлодарської дуги (у Донецькій області – ред.) у 2019 році. У 2016 році брав участь в оборонній операції Мар'їнки та Красногорівки (Донецька область – ред.). Після 24 лютого 2022 року Богдан Кротевич знову почав захищати свій дім. Представництво дякує кримчанину за самовіддану оборону та героїчний захист України», – сказано у повідомленні відомства.
«Є різниця: жити за України чи за Росії»
Родина Богдана Кротевича виїхала з Криму після російської анексії півострова і живе у Києві. Сандра Кротевич якийсь час служила офіцером патрульної поліції Києва, яку створювали в рамках реформування правоохоронних органів. Це рішення вона ухвалила, щоб власним прикладом змінити ситуацію у правоохоронній системі країни, де на той момент уже точилися бойові дії, розповідала вона журналістам.
Наразі вона працює у структурі Міністерства у справах ветеранів України, яке займається соціальним захистом ветеранів та людей, які мають особливі заслуги перед країною.
У родині Кротевича, незважаючи на багато років життя в Криму, припускають, що можуть не повернутися туди після завершення повномасштабної війни Росії проти України.
Ми хотіли б, щоб Крим повернувся під контроль УкраїниСандра Кротевич
«Ми хотіли б, щоб Крим повернувся під контроль України. Але жити серед цих людей після того, що там сталося, особисто я не хочу. Я не хочу жити серед зрадників, яких дуже багато серед моїх колишніх друзів. Вони з категорії людей, які не бачать різниці, за кого жити. Через цих людей моя сім'я дуже постраждала. І для мене є різниця: жити за України чи за Росії», – пояснює вона.
Плани на життя після повномасштабної війни Кротевичі пов’язують зі Львовом чи Карпатами.
Вони повернулися: фото українських бійців, які були в російському полоні
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
