Які наслідки матиме ухвалена в ПАРЄ резолюція про депортацію українських дітей до Росії? Що відомо про вивезення дітей з окупованих територій України до Білорусі? Чи вплинув ордер Міжнародного кримінального суду (МКС) на арешт Путіна на процес депортації українських дітей? Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Парламентська асамблея Ради Європи визнала геноцидом депортацію та насильницьке переміщення українських дітей на територію Росії. Про це стало відомо 27 квітня за результатами пленарного засідання весняної сесії ПАРЄ. Резолюція наголошує, що задокументовані факти депортації та насильницького переміщення українських дітей підпадають під дію Конвенції про геноцид 1948 року.
- ПАРЄ привітала рішення Міжнародного кримінального суду про видачу ордерів на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини в РФ Марії Львової-Бєлової. ПАРЄ закликала держави-учасниці Римського статуту вжити заходів для виконання своїх зобовʼязань щодо цього рішення. Зазначимо, що Росія не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду та не бере участі в його роботі. Москва не є учасником Римського статуту, який визначає дії суду, з 2016 року.
- Після видачі ордерів на арешт Путіна та Львової-Бєлової представник Росії в ООН Василь Небензя заявив, що вивозячи дітей з території України, російська влада начебто хотіла «вберегти їх від небезпеки, яку можуть нести воєнні дії», і що Росія готова повернути їх до України, «коли буде безпечно».
- Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні 27 квітня привітав резолюцію ПАРЄ і сказав, що це рішення суттєво допоможе роботі щодо притягнення Росії до відповідальності саме за геноцид українського населення. Зеленський також зазначив, що достеменно відомо про майже 20 тисяч дітей, які були вивезені до різних регіонів Росії. Але таких дітей може бути значно більше.
- Того ж дня, 27 квітня, член делегації України в ПАРЄ, депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко повідомив, що ПАРЄ підтримала його правку до резолюції про визнання також Олександра Лукашенка причетним до примусової депортації дітей і дорослих з окупованих територій України. «Це автоматично робить Лукашенка винним у геноциді, який веде Росія в Україні», – написав депутат у своєму телеграм-каналі.
Притягнути до суду не тільки Путіна?
Народний депутат Олексій Гончаренко у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що ухвалений документ сприятиме міжнародній ізоляції Путіна та Лукашенка.
«По-друге, ми отримаємо сигнал для всіх, хто причетний до викрадення наших дітей, що вони будуть знайдені та понесуть покарання рано чи пізно. Я думаю, що у багатьох бажання брати в цьому участь зникне. По-третє, для нас принципово важливо довести: те, що Росія робить в Україні – це геноцид», – наголосив депутат.
Політик вважає, що шанси Лукашенка опинитися на лаві підсудних у Міжнародному кримінальному суді вищі, аніж Путіна.
Падіння Путіна призведе і до падіння ЛукашенкаОлексій Гончаренко
«Якщо ця війна завершиться крахом путінського режиму, навряд чи Путін доживе в цих подіях і сяде на лаву підсудних. А от щодо Лукашенка, це більш вірогідно. Тому що падіння Путіна призведе і до падіння Лукашенка», – припустив Гончаренко.
На думку депутата, ефективних механізмів для повернення дітей до України поки не існує. Він пояснює це тим, що допоки Росія не переможена та не капітулювала, важелів для цього немає.
«Однак це рішення долучить багато країн-членів Ради Європи до роботи щодо виявлення викрадених дітей. Що Росія вже віддає їх в родини інші, міняє їм прізвища, розселяє до інших територяхій, намагаючись їх заховати. Дуже важливо нам знати, де вони (діти – ред.), хто вони, відстежувати всіх тих, хто має до цього відношення», – зауважив політик.
Ні в Росії, ні в Білорусі поки не коментували резолюцію ПАРЄ.
Місця вивозу дітей у Білорусі
- 24 квітня провладний білоруський «громадський діяч» Олексій Талай повідомив, що за дорученням Лукашенка у дитячому таборі «Дубрава», що у Солігорському районі Мінської області, у квітні-травні приймуть понад тисячу дітей і підлітків з окупованих територій України. Зараз у Білорусі вже перебувають 350 дітей із цих регіонів.
- Зокрема, 24 квітня до Білорусі привезли 100 дітей з окупованої частини Запорізької області. Представник окупаційної адміністрації Володимир Рогов розповів про це в ефірі білоруського каналу «СТВ».
Білоруський опозиційний політик, заступник керівника «Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі» Павло Латушко розповів «Новинам Приазовʼя», що, за його даними, минулого року до Білорусі вивезли понад 1000 українських дітей. Переважно це неповнолітні віком від 6 до 15 років. Серед них є діти-сироти, вони не мають уповноважених представників, які могли б ухвалити рішення про їхній виїзд за межі України. Латушко також зазначив, що в Білорусі табір «Дубрава» не єдине місце, куди вивозять українських дітей.
Встановлено щонайменше 3 місця в Білорусі, куди переміщують українських дітейПавло Латушко
«Ми маємо конкретні назви місць у Гомельському районі Білорусі. Сьогодні нами встановлено щонайменше 3 місця, куди переміщують українських дітей. До речі, правозахисники говорили навіть про більшу кількість, за їх відомостями, таких місць на території Білорусі може бути 4-5», – зазначив білоруський опозиціонер.
У Білорусі українських дітей налаштовують проти України, стверджує Латушко. Разом з тим пропаганда уникає обговорення першопричини ситуації, а саме агресії РФ проти України з 2014 року та участь у цьому Лукашенка, каже Латушко.
«Там заводять абсолютно інші наративи: сприйняття України як ворожої держави, тематика «русского мира» . Ми бачимо також, що в цьому бере участь РПЦ (Російська православна церква – ред.) на території Білорусі. Все це, звичайно, подається під виглядом допомоги, сприяння постраждалим або дітям, що страждають на території України», – зазначив політик.
«Абсолютний союзник Путіна»
Латушко розповів, що в нього є дані про деякі білоруські організації, які займаються вивезенням українських дітей. Серед інших він згадав фонд Олексія Талая, який «дуже сильно пов'язаний із Лукашенком».
«Він неодноразово виїжджав на територію Донбасу та здійснював організацію вивезення українських дітей. У нас є дані візуальні, аудіо, які свідчать, що так звана Федерація профспілок хімічної та гірничої промисловості Білорусі бере участь у цьому процесі, якій допомагає підприємство «Білоруськалій». Саме керівник цієї організації публічно заявляє, що у зв'язку з «визволенням» низки міст України, у нас з'явиться більше роботи, пов'язаної з українськими дітьми», – повідомив опозиціонер.
Латушко називає Лукашенка «абсолютним союзником Путіна». Відтак, вони обидва мають відповідати за скоєні злочини, вважає опозиціонер. Він також зазначив, що вже зібрано достатньо доказів для притягнення Лукашенка до кримінальної відповідальності за вивезення українських дітей.
Буча, Гостомель, Ірпінь могли б і не статися, якби Лукашенко не відкрив північний напрямок удару по УкраїніПавло Латушко
«Він ухвалив рішення про відкриття кордону з Україною, коли 70 тисяч російських солдатів перетнули кордон і попрямували з агресією у бік Києва. Буча, Гостомель, Ірпінь могли б і не статися, якби Лукашенко не відкрив північний напрямок удару по Україні», – наголосив політик.
«Відбирають дітей у батьків»
Білоруська опозиційна діячка, директорка Міжнародного центру громадянських ініціатив «Наш дім» Ольга Карач розповіла «Новинам Приазов'я», що також є категорія дітей, які виїхали до Білорусі разом з батьками. Таких неповнолітніх, за даними правозахисниці, близько 25 тисяч.
Були ситуації, коли білоруська влада відбирала дітей, відправляла до дитбудинкуОльга Карач
«У Білорусі йде масове порушення прав дитини, воно ще було до 2020 року. В нас були кейси, коли українці втекли з окупації після 2014 року. Хоча вони громадяни України, але були ситуації, коли білоруська влада відбирала дітей, відправляла до дитбудинку», – повідомила Карач.
Вона зазначила, що в Білорусі є поширеною практика, коли дітей можуть відібрати у батьків через політичні або економічні мотиви. Карач додала, що українки так само підпадають під цю категорію.
«З якихось причин не платить за комуналку 2-3 місяці, в такій ситуації в Білорусі теж вилучається дитина з родини. І сім'я «ставиться на лічильник». Там для того, щоб повернути дитину, потрібно повністю погасити борги перед державою плюс щомісяця за перебування в дитячому будинку за одну дитину потрібно заплатити приблизно 100 доларів державі. Один із кейсів – українська сім'я була в колгоспі, чоловік посварився зі співробітником міліції, його депортували, а дитину забрали до дитячого будинку», – розповіла директорка Центру громадянських ініціатив.
«Діти в обмін на скасування санкцій»
Правозахисниця Карач припускає, що українських дітей в Білорусі можуть готувати до роботи в шахтах. Про це нібито повідомляли представники підприємства «Білоруськалій», запевнила вона.
Підлітки чи 18-річні українці, які не мають родичів, це варіант на замінуОльга Карач
«Вони розробляють програми для того, щоб дитина могла отримати житло, стипендію. «Білоруськалій» був один із найбільших страйкових комітетів у Білорусі, дуже багато шахтарів втратили роботу через цей страйк, перебувають у в'язниці тощо. Підлітки чи 18-річні українці, які не мають родичів, це варіант на заміну», – зазначила жінка.
Карач вважає, що з часом Лукашенко може запропонувати обмін вивезених з України дітей на зняття санкцій з одного з білоруських підприємств.
«Лукашенко вже наймав американських лобістів, щоб зняти економічні санкції з «Білоруськалія». Я думаю, що через якийсь час Україні надійде вигідна пропозиція, від якої не можна відмовитися – обміняти українських депортованих дітей на зняття санкцій з «Білоруськалія», – припустила опозиціонерка.
Дітей русифікують, водять до РПЦ – Рашевська
Українська правозахисниця, юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська називає вивезення дітей з України цілеспрямованою політикою Росії. Вона припускає, що депортованих до РФ українських дітей може бути від 260 до 700 тисяч осіб. Саме цю цифру назвала російська дитяча омбудсменка Марія Львова-Бєлова. На сьогодні українській державі вдалося ідентифікувати лише 19 393 дитини.
Де перебувають діти? Це щонайменше 57 регіонів РФКатерина Рашевська
«Це дуже малий відсоток, список з прізвищами та іменами. Де перебувають діти? Це щонайменше 57 регіонів РФ, серед яких віддалені Сахалін, Мурманська, Омська області. Це дуже віддалені, в культурному плані, регіони: Дагестан або Чеченська Республіка», – каже Рашевська.
Вона повідомила, що в Росії вже опрацьовані схеми, за якими вивозять дітей з України. Одна з них примусова евакуація. Дітей самих, або навіть разом із батьками спочатку вивозять до інших окупованих регіонів, після чого депортують на територію Росії.
Нам відомо про заборону говорити українською мовою, про тотальну русифікаціюКатерина Рашевська
«Другий напрямок – так звані табори перевиховання. Нам відомо про заборону говорити українською мовою, про тотальну русифікацію, про відвідування так званих місць патріотичної, руської слави, про мілітаризацію», – розповіла Рашевська.
Правозахисниця зазначила, що до Білорусі дітей з окупованих територій України почали вивозити ще з 2014 року. Тоді неповнолітні з окупованих частин Донецької та Луганської областей «проходили оздоровлення» у спеціальних санаторіях на території Білорусі, повідомила Рашевська.
У Білорусі перебувають і діти з окупованих частин Запорізької, Херсонської областей. Головне – не зберігати українську ідентичність. Вони мають відвідування монастирів РПЦКатерина Рашевська
«У період 2021–2022 років на території Білорусі «оздоровилися» понад 5 тисяч українських дітей. Наразі вони вже не приховують, що в Білорусі перебувають і діти з нових окупованих територій частин Запорізької, Херсонської областей. Вони там навчаються за місцевими білоруськими програмами, головне – не зберігати українську ідентичність. Вони там мають відвідування монастирів РПЦ і все це фінансується зі спеціальної програми союзної держави», – повідомила юристка.
«Депортація триває»
Якщо темпи повернення дітей в Україну не зміняться, потрібно буде мінімум 50 років, аби повернути тих, хто на сьогодні ідентифікований, зазначила Рашевська.
«З юридичної точки зору відмова повертати дітей і створення штучних умов для їхньої репатріації є воєнним злочином. Тому МКС точно розширить ордер на арешт Путіна, Марії Львової-Бєлової, якщо вони будуть продовжувати злочинно не віддавати українських дітей», – впевнена експертка.
Правозахисниця розповіла, яким чином РФ тисне на батьків, які бажають виїхати разом з дітьми назад до України. Вона додала, що відомі випадки, коли люди залишалися на території Росії, бо «боялися повертатися».
Вони фактично хочуть забезпечити певну русифікацію навіть на території підконтрольній УкраїніКатерина Рашевська
«В одному випадку батька попросили довідку зі школи, в якій буде вказано, що діти після повернення в Україну будуть продовжувати навчатися російською мовою. Тобто вони фактично хочуть забезпечити певну русифікацію навіть на території підконтрольній Україні. Були випадки, коли батькам говорили, що через згоду, яка є виключно примусом, вони будуть переслідувані на території України як колаборанти, – пояснила Рашевська.
Вона додала, що Росія продовжує депортацію дітей з окупованих територій України, попри ордери МКС щодо арешту Путіна і Львової-Бєлової.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
