Доступність посилання

ТОП новини

Як довго можна «протягнути» на карантині: українці розповіли про життя під час вимушеного безробіття


Київ, 17 березня 2020 року
Київ, 17 березня 2020 року

Не тільки добре ізолювати себе від вірусу, але і повноцінно харчуватися, лікувати інші хвороби, купувати дітям підгузки та інші товари повсякденного вжитку – потрібно українцям на карантині. Компанія Gradus провела опитування 1200 респондентів через мобільний додаток. Запитали – на який час на карантині вистачить фінансових ресурсів? Виявилось, що 57% можуть прожити на карантині не більше місяця (повна розкладка тут).

Літня жінка продає яблука. Оболонь, Київ. 21 березня 2020 року
Літня жінка продає яблука. Оболонь, Київ. 21 березня 2020 року

Ми опитали людей різних професій, форм зайнятості та віку: за рахунок чого вони зараз живуть, і що планують робити далі, оскільки карантин подовжили до 24 квітня. Також звернулися за аналізом ситуації до економістів.

«Ще 2 тижні й буде зовсім погано»

Микола працює баристою у Києві, мешкає на Русанівці. Він найманий працівник. Від початку карантину став готувати каву лише «на виніс», але невдовзі міська влада і правоохоронці заборонили і це. Микола опинився в неоплачуваній відпустці з трьома маленькими дітьми (дві дочки 9 та 4 років і дворічний син) та дружиною у декреті.

Не всі баристи, які залишилися без роботи, мають трьох дітей, як я

«Вже намагаюся знайти підробіток, принаймні, на час карантину. Ходжу по супермаркетах, по «нових поштах», і ніде нічого немає. Ситуація непроста. Якщо так ще пару тижнів триватиме – то все буде дуже складно, в моєму випадку. Бо я розумію, що не всі баристи, які залишилися без роботи на карантин, мають трьох дітей, як я».

Останній день роботи кав'ярні у Мар'їнці перед повним закриттям на карантин
Останній день роботи кав'ярні у Мар'їнці перед повним закриттям на карантин

Микола констатує, що ані підприємець, на якого він працює, ані влада досі не дали таким, як він, ніяких компенсацій за вимушений простій.

Сьогодні першу половину дня я просто проходив пішки по місту, зазирав в усі місця, де можна прилаштуватися

«Я цілком розумію мого роботодавця. Приміщення – близько 7 тисяч гривень оренди на місяць, кавомашина – ще 3. Уявіть, як йому тяжко. В мене хороші стосунки з роботодавцем, я з розумінням ставлюся до його ситуації. Але я опинився на узбіччі. Я зараз не можу сісти в метро і поїхати по місту, і сьогодні, наприклад, першу половину дня я просто проходив пішки по місту, зазирав в усі місця, де можна прилаштуватися на час карантину. Є невеличкий пасивний дохід: ми живемо вп'ятьох у одній квартирі, а мою квартиру здаємо. Однак мої квартиранти (вони теж у ресторанному бізнесі) опинилися також у ситуації, коли вони не можуть платити за житло», – зізнається Микола.

За його словами, тих скромних запасів, які має родина, вистачить на пару тижнів. Що далі – невідомо.

Київ на карантині – розквіт у служб доставки. 18 березня
Київ на карантині – розквіт у служб доставки. 18 березня

«У невідкладник випадках виходжу на роботу»

Остап – стоматолог однієї з невеличких приватних київських клінік. Вони з колегами майже повністю зупинили прийом через карантин та ризик поширення коронавірусу. Остап виходить на роботу, лише коли його пацієнти звертаються із невідкладною проблемою. А це – не більше, ніж 10% від «докарантинної» зайнятості, каже стоматолог.

Чимало залежить від роботи моїх постачальників, від того, чи працюватимуть зуботехніки

«Скільки я так протримаюся – насправді не знаю. Дуже залежить від того, як працюватимуть інші структури. Чимало залежить від роботи моїх постачальників, від того, чи працюватимуть зуботехніки, та зрештою і від логістичних процесів у місті: чи зможуть пацієнти банально дістатися до мене. Прямої вимоги закриватися нам не висували (оскільки ми –медичний заклад). Але рекомендували максимально обмежити прийом. Чи є якась допомога від влади? Мені зробили знижку на орендну плату, на 30%. Комунальні платежі та податки ми сплачуємо так само».

Остап припускає: він протягне ще з місяць карантину. Якщо він триватиме два місяці, лікар просто більше не зможе відновити прийом через низку причин.

«Давно в мінусі, буду позичати»

Господар хостелу Микола Пєтаєв з Маріуполя не має ані клієнтів, ані доходів – каже, що ночівлю «на виніс» не запропонуєш, як не старайся.

«Що стосується грошей, то їх взагалі немає, все вклали в ремонт нового хостелу, ми три місяці всією сім'єю працювали там і всі гроші витратили. Надія була тільки на відновлення роботи, на клієнтів. Щоб дожити до кінця карантину, гроші будемо позичати, – констатує він. – ​Запасів немає. Так що у нас мінус вже давно, до кінця квітня буде ще більше».

Микола Пєтаєв
Микола Пєтаєв

Микола каже, що скасування ЄСВ у порівнянні з десятками тисяч оренди – просто крапля.

«2 тижні – місяць. Сидимо в селі»

Олеся працює майстринею в одному з київських ательє, а її чоловік –займається встановленням та налаштуванням різноманітних лічильників. Через карантин вони з чоловіком забрали чотирирічного сина та 11-річну дочку і вирушили в село до родичів.

Чому ж діти будуть страждати, сидіти там «у тюрмі», якщо в селі будемо почуватися вільніше?

«На початку карантину чоловік сказав: чому ж діти будуть страждати, сидіти там «у тюрмі», якщо в селі будемо почуватися вільніше? Поки що ми сидимо тут. Але я вже сподіваюся, що чоловіка викличуть на роботу, а на той час автівки не спинятимуть, і ми за потреби повернемося до Києва. Але я в будь-якому разі маю бути з дітьми, бо в чоловіка в самого з ними нерви довго не витримають. Та й малі, сидячи весь час удома, не завжди добре між собою контактують. Я би спробувала потроху виходити на роботу, але не працюють ні школи, ні дитсадки. Діти мене не відпускають!»

Родинних фінансових запасів, зізнається Олеся, на тривалий карантин не вистачить.

«Я думаю, що можу дозволити собі лише два тижні сидіти. Чоловік каже: «Лишайся вдома далі, про гроші я подбаю!» Але я думаю, що і в нього коштів вистачить не більше, ніж на місяць», – визнає Олеся.

«Півтора місяці без смаколиків»

Наталя з сином
Наталя з сином

Наталя, господиня магазину рибальських товарів зі Слов'янська Донецької області каже, що перші дні карантину чимось нагадали їй перші дні війни в місті.

Проте, до обмежень вона ставиться з розумінням, магазин одразу зачинила – вважає, що це також і безпека її сім'ї.

У Наталії чоловік та двоє дітей, 20 і 3 років.

«Зрозуміло, – каже вона, – що будемо без якихось там смаколиків – йогуртів, які ми в звичайному житті купуємо, свіжих фруктів. Якщо зараз зупинитися на тому, що у мене є вдома – напевно (не дай Бог, звичайно) – місяці півтора точно протягнемо».

«Вони обіцяли пенсіонерам тисячу»

Лариса, 70-річна пенсіонерка з Мелітополя на Запоріжжі, живе одна. Донедавна вона мала невеличкі підробітки, але з початком карантину відмовилася від усіх контактів задля власної безпеки. На відміну від всіх попередніх опитаних, Лариса матиме пенсію. Однак, витрат і проблем зараз побільшало, зізнається Лариса.

«У Мелітополі як для пенсіонерів, так і для працюючих масок нема. Спирту нема. Навіть бинтів (щоб пошити маску самій) теж нема. При цьому, в «АТБ» виросли ціни. Якщо 10 днів тому цибуля коштувала 8 гривень за кілограм, зараз 17. І всі овочі та фрукти на відсотків 50 піднялися. І нашим правителям – до ср...ки пенсіонери!», – гнівається Лариса.

Пенсіонерка намагається якнайменше перетинатися з людьми, щоб не захворіти на коронавірукс. Навіть у магазин вона йде на світанку.

«Десь о шостій годині ранку я вже в маркеті. Там на вході дезінфектор. Обробляю руки, одягаю одноразові рукавички й заходжу. Людей в цей час майже немає. А після 10.00 дуже багато людей. Особливо пенсіонерів. Дуже важко виживати пенсіонерам! Особливо самотнім, яким ніхто не допомагає. Мені легше, бо є син, і він оплачує квартиру. А уряд? Вони обіцяли пенсіонерам тисячу гривень як одноразову допомогу. Але це, як мертвому припарка. Та й цього не буде, я вважаю».

Ми запитали економістів: який вихід з ситуації, коли, з одного боку, потрібно зменшувати темпи поширення епідемії, а з іншого, люди поступово опиняються без засобів до існування?

Старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський:

– Ті заходи карантину, які є в Україні, вживаються «з перехльостом». Тому що багато видів діяльності можна було дозволити, особливо ті, які відбуваються на свіжому повітрі. Та ж торгівля на базарах та ярмарках. Те, що робиться, – абсолютно панічні речі. І я не знаю країни, яка б аж стільки забороняла. Звісно, варто заборонити масові заходи, на яких збирається дуже багато людей. Коли клієнти підходять по одному, і бізнес дотримується заходів безпеки, хай би він і далі робив свою справу.

Володимир Дубровський
Володимир Дубровський

По-друге: я говорив із серйозними медичними фахівцями. І вони наголошують: карантин є ефективним лише на першій стадії епідемії. А далі його обов'язково треба скасувати. Але в нас, через паніку, намагаються запроваджувати дедалі жорсткіші заходи, аж до надзвичайного стану.

Держава не бездонна, вона не може в період кризи видобути кошти нізвідки. Вона має їх або позичити, або надрукувати

Третє: роздавання грошей людям – це остання річ, яку варто робити з точки зору економіки. В нас є набагато краще застосування для грошей. Держава не бездонна, вона не може в період кризи видобути кошти нізвідки. Вона має їх або позичити, або надрукувати.

Позичити Україні проблематично, а друкувати, так це дуже поглибить економічну кризу.

Витрачати кошти треба ощадливо туди, де вони дадуть найбільший ефект. Найбільший ефект, як я розумію, з точки зору запобігання епідемії дасть: перше: забезпечення самотніх пенсіонерів продуктами і товарами першої необхідності. Так літні люди не наражатимуться на небезпеку. Друге: треба надати засоби захисту найвразливішим категоріям населення.

Якщо просто дати грошей, не факт, що куплять саме це, а не щось дорожче з їжі. Щодо решти, дати їм змогу працювати. Тут парламент де в чому допоміг, пільгами та дерегуляцією. Деякому бізнесу, який потрапив під обмеження, треба компенсувати втрати, які держава завдала своїми діями. Але не треба надавати допомогу великим компаніям, вони найменше потерпають від карантину.

Економіст Борис Кушнірук:

– Потрібно розуміти, що у великих містах, як-от у Києві, значна частина людей зайнята у торгівлі та у сфері послуг. Тому саме для цієї категорії відсутність роботи зараз є найбільш відчутною. Тому що в них немає особливого запасу міцності. А їх майже усіх відправили у неоплачувану відпустку. Адже їхні роботодавці так само не можуть платити людям, не отримуючи доходів. Вони найчастіше працюють в орендованих приміщеннях.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

А про те, щоб заморозити їм орендну плату, ніхто наразі не говорить. Ще більша проблема в тому, що частина з них не зможе втримати бізнес взагалі, тож після карантину буде багато тих, хто залишиться без роботи. Тому для цієї категорії мешканців Києва та інших великих міст карантин – це дуже погано. Вони витримають щонайбільше 2-3 тижні.

До того ж, частина найманих працівників – не місцеві жителі, їм ще треба платити за орендоване житло. А що робити далі, важко сказати.

По-перше, почнеться значно більше незадоволення карантином у публічній площині. По-друге, я наголошую, зупинити поширення коронавірусу він вже не може.

Все одно в людей досить багато контактів у щоденному житті, хоча б тоді, коли вони виходять продукти купити. Тому ланцюг випадкового поширення вірусу залишається досить великим.

Що робити?

Я вже оприлюднював (зокрема і на своїх сторінках у соцмережах) чіткий алгоритм. Він складається із секвестру бюджету, треба залишити на поточний рік лише найважливіші видатки.

Президент Володимир Зеленський має визначитися: він із Україною, чи із Коломойським
Борис Кушнірук

Нам критично необхідно відновити співпрацю з МВФ. Але для цього потрібно, щоб президент Володимир Зеленський визначився, він з Україною, чи з Коломойським?

Для маленького бізнесу потрібно знизити ставку ЄСВ. Щоб вона відповідала тому ЄСВ, який платиться з однієї середньої зарплати по країні. Це має на меті вивести малий бізнес із тіні. Адже лише за такої умови цей бізнес зможе брати кредит у банку, що буде вкрай необхідно, коли всі вийдуть із карантину.

Саме тому ставку ЄСВ треба знизити до 10% і я би її й залишив такою на майбутнє. Як для малого, так і для середнього бізнесу.

Нацбанку також треба змінити свою монетарну політику: знизити облікову ставку до 4-5 % (Ця ставка в Україні зараз становить 10%, і це ті відсотки, під які НБУ позичає кошти комерційним банкам – ред.)

Зниження облікової ставки стимулюватиме кредитування і розвиток реального сектору економіки.

Читайте ще:

Коронавірус коштуватиме Україні від 4% до 10% ВВП – Сергій Фурса

США вийшли на перше місце у світі за кількістю підтверджених випадків COVID-19​

Пандемія коронавірусу: уроки для людства та України​

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG