«Майже впевнена, що ми ухвалимо 20-й пакет». Посол ЄС в Україні Матернова про нові санкції проти Росії

Ірина Сисак

26 лютого 2026, 06:45

«Я не можу назвати точні терміни, але дискусії тривають. Обговорення завжди були непростими, і кожна держава-член завжди мала право вето, проте зрештою ми щоразу знаходили компроміс і запроваджували санкції» – посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

Поки Росія продовжує масовані атаки на цивільну інфраструктуру, Україна та ЄС шукають нові способи захисту – від створення «Енергетичного Рамштайну» до запровадження 20-го пакета санкцій, зокрема, проти «тіньового флоту» РФ. Втім, його ухвалення нині блокує Угорщина та Словаччина.

Про те, чи реально Україні відкрити всі переговорні кластери щодо вступу в ЄС до кінця 2026 року та як Брюссель допомагає долати «найважчу зиму в українській історії», ми ексклюзивно поговорили з послом Євросоюзу в Україні Катаріною Матерновою.

Про санкції

– Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії, використовуючи своє право вето. На вашу думку, коли можна очікувати на його ухвалення і які важелі впливу має ЄС у цій ситуації?

Ми вже ухвалили 19 пакетів санкцій. Тож я майже впевнена, що ми ухвалимо і 20-й пакет

– Що ж, я не можу назвати точні терміни, але дискусії тривають. Давайте не забувати, що ми вже ухвалили 19 пакетів санкцій.

Обговорення завжди були непростими, і кожна держава-член завжди мала право вето, проте зрештою ми щоразу знаходили компроміс і запроваджували санкції.

Тож я майже впевнена, що ми ухвалимо і 20-й пакет.

Робота над цим триває.

– Можливо, вам відомо, що саме увійде до цього пакета санкцій?

– Наскільки мені відомо, він стосується «тіньового флоту» (РФ – ред.), енергетичного сектору, фінансових послуг, а також розширення індивідуальних санкційних списків.

Перед четвертими роковинами повномасштабного вторгнення Росії в Україну Угорщина заблокувала 20-й пакет санкцій та позику на 90 мільярдів євро для України, на яку прем’єр Віктор Орбан уже погодився раніше. 6 лютого Європейська комісія представила 20-й пакет санкцій проти Росії через її неспровоковану агресію проти України.

Віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс вшановує пам'ять українських солдатів, загиблих у військовому конфлікті на сході країни, біля Стіни пам'яті. Київ, 1 лютого 2022 року

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Євросоюз знайде до квітня гроші для України, попри вето Орбана? Інтерв'ю із єврокомісаром з питань економіки

Про вступ України до ЄС

– Напередодні Володимир Зеленський заявив, що хотів би знати точну дату вступу України до ЄС. Чи можливо спрогнозувати її зараз і за яких умов це може статися?

– Я вважаю, що назвати точну дату складно, якщо взагалі можливо, адже це залежить від низки факторів, враховуючи процес схвалення, ратифікацію тощо. Тому, на мою думку, це важко передбачити. Проте мати перед собою орієнтовну дату, до якої варто прагнути – це дуже добре. Це мобілізує суспільство як з боку ЄС, так і з боку України для продовження і навіть прискорення реформ.

– Наскільки Україна готова до вступу в Європейський Союз, зокрема в розрізі законодавства?

Точаться дискусії, як адаптувати методологію вступу, щоб вона краще відповідала динамічному світу та воєнним реаліям України

– Обсяг технічної бази, яку ми називаємо «Acquis communautaire» – тобто сукупність законів, правил та норм, що об’єднують країни Євросоюзу – є колосальним. Насправді на їхнє опрацювання йдуть роки. Саме тому зараз точаться дискусії щодо того, як адаптувати методологію вступу, щоб вона краще відповідала динамічному світу, в якому ми живемо, та воєнним реаліям України.

Проте існують базові мінімальні стандарти, передусім щодо верховенства права, державних інституцій та боротьби з корупцією, які є обов’язковою умовою для вступу будь-якої країни.

– Три переговорні кластери вже відкриті, чи не так?

– Неофіційно – так.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга (в центрі ліворуч) та посол ЄС в Україні Катаріна Матернова (ліворуч) вітають голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн (в центрі праворуч) після її прибуття до Києва 24 лютого 2026 року

– Чи реалістично відкрити всі шість переговорних кластерів до кінця 2026 року?

– Цілком. Це обов’язково станеться, так само як і з першими трьома. Технічна робота триває. Проте, як я вже згадувала, у деяких сферах – візьмемо для прикладу екологічні стандарти – обсяг і складність законодавства ЄС величезні. У нас найвищі екологічні стандарти у світі. Тож Україні знадобиться багато часу, щоб привести своє законодавство у відповідність до них. Усі наші країни, включно з моєю рідною (Матернова родом зі Словаччини – ред.), під час вступу мали тривалі перехідні періоди, особливо в екологічній сфері, щоб справді піднятися «регуляторними сходами» до необхідного рівня.

Вся ця робота може тривати й пізніше, але існують певні фундаментальні блоки. Саме тому ми називаємо їх «Основи» («Fundamentals») – це те, що має бути виконано заздалегідь. Значну частину цієї роботи Україна вже зробила, але я вважаю, що нам все ще потрібно рухатися далі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Дата важлива: чому Зеленський хоче в ЄС уже в 2027 році?

Про «найважчу зиму»

– Володимир Зеленський, українські посадовці і ви особисто неодноразово наголошували, що ця зима є «найважчою» за чотири роки війни…

Це моя третя зима тут, і вона дійсно стала випробуванням

– Так, це моя третя зима тут, і вона дійсно стала випробуванням.

– …Масовані атаки на енергосистему залишили без світла і тепла мільйони людей. Яку системну допомогу ЄС надає зараз і які сценарії підтримки енергетичної безпеки розглядаються на найближчу перспективу?

– Енергетика – це сфера, де ЄС надає колосальну допомогу від самого початку повномасштабного вторгнення. Загалом у цей сектор було спрямовано близько 3,2 мільярда євро. І це навіть не враховуючи того факту, що в перші ж дні війни ми під’єднали Україну та Молдову до європейської континентальної енергомережі для забезпечення перетоків електроенергії.

Цієї зими ми допомагали з закупівлями газу та постачанням величезної кількості обладнання. Мова не лише про генератори – з початку вторгнення їх було передано понад 11 000, причому 1 000 одиниць надійшла лише з січня. Крім того, ми координуємо та фінансуємо всю логістику й транспортування цього обладнання (як нашого, так і від інших партнерів) з Європи до України.

Після останніх масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації. Чеські волонтери збирають кошти на генератори для українців (фото з фандрейзингової кампанії SOS-Київ)

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

У Чехії збирають кошти на генератори для України: кому гумор, а кому провокація

Ми також надаємо масштабну підтримку через міжнародні фінансові інституції ключовим державним підприємствам, як-от «Укренерго». Паралельно ми працюємо над енергетичним законодавством та інтеграцією українського енергоринку в європейський. Отже, це цілий комплекс заходів: практична, фінансова, технічна та гуманітарна допомога.

Якраз учора ми мали активні обговорення з владою щодо посилення координації донорів. Ми називаємо це енергетичним «Рамштайном». Співголовами цієї платформи є перший віцепрем’єр Денис Шмигаль та єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен. Думаю, перша зустріч буде скликана вже в березні, тобто буквально за лічені дні.

Зруйнована внаслідок російських атак Дарницька ТЕЦ. Київ, 4 лютого 2026 року

Про основні виклики

– 24 лютого виповнилося чотири роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Які основні виклики, на вашу думку, стоять перед Україною та європейською спільнотою на початку п’ятого року війни?

– Що ж, головний виклик – це сама війна. І те, що росіяни масовано чинять з 2025 року навіть активніше, ніж раніше, – це невибіркові атаки на цивільне населення. Подивіться на результати звіту про оцінку потреб України на відновлення та відбудову (RDNA), який у понеділок оприлюднили Світовий банк, уряд України, Єврокомісія та ООН. Якщо глянути на сектори економіки, то найбільших руйнувань зазнав житловий сектор.

1462 дні великої війни: чотири роки боротьби і пам'яті очима воєнкора Радіо Свобода (фоторепортаж)

Жінка обіймає дитину, ховаючись від можливих обстрілів на станції метро «Голосіївська», Київ, 24 лютого 2022 року.<br>Перші години війни, одні люди ще звично їдуть у метро у справах, а інші вже поспішають із валізами виїхати з міста — 1/30 Жінка обіймає дитину, ховаючись від можливих обстрілів на станції метро «Голосіївська», Київ, 24 лютого 2022 року.
Перші години війни, одні люди ще звично їдуть у метро у справах, а інші вже поспішають із валізами виїхати з міста

Тіло російського військового лежить у знищеній російській БМП на вулиці Вокзальній у Бучі Київської області, 1 березня 2022 року.<br>Колона російської техніки була спалена в місті за кілька днів до <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/photo-misto-bucha-kyivska-oblast-pislia-vazhkykh-boiyv/31735882.html" class="wsw__a">перших боїв у місті</a>. Це перше мертве тіло цієї війни, яке я сфотографував. Потім їх будуть ще сотні, але першого я запам’ятав назавжди.<br>Поруч із вулицею Вокзальною – вулиця Яблунська, на якій загине найбільше цивільних у місті. А я весь час думаю, чи всі живі з тих, з ким я тоді спілкувався і кого просив евакуюватися — 2/30 Тіло російського військового лежить у знищеній російській БМП на вулиці Вокзальній у Бучі Київської області, 1 березня 2022 року.
Колона російської техніки була спалена в місті за кілька днів до перших боїв у місті. Це перше мертве тіло цієї війни, яке я сфотографував. Потім їх будуть ще сотні, але першого я запам’ятав назавжди.
Поруч із вулицею Вокзальною – вулиця Яблунська, на якій загине найбільше цивільних у місті. А я весь час думаю, чи всі живі з тих, з ким я тоді спілкувався і кого просив евакуюватися

Собаки йдуть повз спалений автомобіль і лежить тіло цивільного, за даними правоохоронних органів, розстріляного російськими військовими, на одній з вулиць<a href="https://www.radiosvoboda.org/a/zvilnene-selyshche-na-chenigivshchyni/31785637.html" class="wsw__a"> </a><a href="https://www.radiosvoboda.org/a/zvilnene-selyshche-na-chenigivshchyni/31785637.html" class="wsw__a">звільненої Нової Басані</a> Чернігівської області, 1 квітня 2022 року — 3/30 Собаки йдуть повз спалений автомобіль і лежить тіло цивільного, за даними правоохоронних органів, розстріляного російськими військовими, на одній з вулиць звільненої Нової Басані Чернігівської області, 1 квітня 2022 року

Жінка обіймає військового 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України у щойно звільненому місті Бахмач Чернігівської області, 2 квітня 2022 року.<br>Душа починає тремтіти, коли бачиш, як кульгавий чоловік наздоганяє колону і віддає, мабуть, останню банку тушонки; як у звільненому містечку військовий плаче, обіймаючи жінку, яка йому годиться в матері. «Наші, наші…», – каже ця жінка, ледь промовляючи крізь сльози. І таке ж «Нааааші!» чути в різних кінцях невеликої площі — 4/30 Жінка обіймає військового 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України у щойно звільненому місті Бахмач Чернігівської області, 2 квітня 2022 року.
Душа починає тремтіти, коли бачиш, як кульгавий чоловік наздоганяє колону і віддає, мабуть, останню банку тушонки; як у звільненому містечку військовий плаче, обіймаючи жінку, яка йому годиться в матері. «Наші, наші…», – каже ця жінка, ледь промовляючи крізь сльози. І таке ж «Нааааші!» чути в різних кінцях невеликої площі

Пожежа на складі соняшникового насіння після повітряного удару російських військових по зерносховищах і сільськогосподарській техніці аграрного підприємства у селі Яковлівка Донецької області, травень 2022 року.<br>Наразі це село, розташоване неподалік від Соледару, окуповане і цілком зруйноване — 5/30 Пожежа на складі соняшникового насіння після повітряного удару російських військових по зерносховищах і сільськогосподарській техніці аграрного підприємства у селі Яковлівка Донецької області, травень 2022 року.
Наразі це село, розташоване неподалік від Соледару, окуповане і цілком зруйноване

Вид на зруйнований будинок на околиці району Північна Салтівка у Харкові, вересень 2022 року.</br>Це найбільш постраждала від війни частина Харкова, Північну Салтівку через це ще називають «районом-привидом» — 6/30 Вид на зруйнований будинок на околиці району Північна Салтівка у Харкові, вересень 2022 року.
Це найбільш постраждала від війни частина Харкова, Північну Салтівку через це ще називають «районом-привидом»

Ексгумація тіла військового із звʼязаними за спиною руками, якого знайшли на місці<a href="https://www.radiosvoboda.org/a/pokhovannya-pid-izyumom-ubyvstva-katuvannya/32036955.html" class="wsw__a"> </a><a href="https://www.radiosvoboda.org/a/pokhovannya-pid-izyumom-ubyvstva-katuvannya/32036955.html" class="wsw__a">масового поховання</a> під Ізюмом, Харківська область, 16 вересня 2022 року.<br>«Я тут побачив місце, де поховані військові ЗСУ. Є факти – наприклад, зв’язані руки, – що їх катували і вбивали впритул», – розповів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у коментарі Радіо Свобода на місці знайденого поховання — 7/30 Ексгумація тіла військового із звʼязаними за спиною руками, якого знайшли на місці масового поховання під Ізюмом, Харківська область, 16 вересня 2022 року.
«Я тут побачив місце, де поховані військові ЗСУ. Є факти – наприклад, зв’язані руки, – що їх катували і вбивали впритул», – розповів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у коментарі Радіо Свобода на місці знайденого поховання

Загорнутий в прапор України хлопчик стоїть на березі Дніпра, неподалік від Антонівського мосту. Фото від листопада 2022 року.<br>Тоді ж, у листопаді, від російської окупації було звільнене місто Херсон — 8/30 Загорнутий в прапор України хлопчик стоїть на березі Дніпра, неподалік від Антонівського мосту. Фото від листопада 2022 року.
Тоді ж, у листопаді, від російської окупації було звільнене місто Херсон

9/30 Українські артилеристи ведуть вогонь з гаубиці М777 у бік російських позицій. Донецька область, листопад 2022 року

Залишені бронежилети і аптечки загиблих і поранених українських військових, неподалік від Соледару Донецької області, січень 2023 року.</br>Україна отримає ракети, танки, бойову авіацію і багато чого ще. Але, кажуть бійці, є один ресурс, із яким союзники допомагати не будуть ніколи — 10/30 Залишені бронежилети і аптечки загиблих і поранених українських військових, неподалік від Соледару Донецької області, січень 2023 року.
Україна отримає ракети, танки, бойову авіацію і багато чого ще. Але, кажуть бійці, є один ресурс, із яким союзники допомагати не будуть ніколи

Хвилина відпочинку між тяжкими боями за Бахмут. Можна перекурити і перевести подих… Бахмут, лютий 2023 року.<br>На фото: військовий 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» — 11/30 Хвилина відпочинку між тяжкими боями за Бахмут. Можна перекурити і перевести подих… Бахмут, лютий 2023 року.
На фото: військовий 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр»

Державний прапор на труні героя. Квітень 2023 року<br>Фото з прощання на майдані Незалежності у Києві з Юрієм Морозом – молодшим сержантом Сил ТрО ЗСУ, членом Спілки української молоді в Україні, учасником Революції гідності у складі 4-ї козацької сотні Самооборони Майдану, інструктором Всеукраїнської дитячо-юнацької патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), військово-історичним реконструктором Армії УНР, УСС та УПА — 12/30 Державний прапор на труні героя. Квітень 2023 року
Фото з прощання на майдані Незалежності у Києві з Юрієм Морозом – молодшим сержантом Сил ТрО ЗСУ, членом Спілки української молоді в Україні, учасником Революції гідності у складі 4-ї козацької сотні Самооборони Майдану, інструктором Всеукраїнської дитячо-юнацької патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), військово-історичним реконструктором Армії УНР, УСС та УПА

Район Бахмута, 11 травня 2023 року.<br>Український боєць із позивним «Адвокат» дає напитися російському солдату, захопленому в полон. Ще один військовий РФ, який був поруч із ним, підірвав себе гранатою.<br>Невдовзі «Адвокат» зникне безвісти в бою неподалік від цього місця — 13/30 Район Бахмута, 11 травня 2023 року.
Український боєць із позивним «Адвокат» дає напитися російському солдату, захопленому в полон. Ще один військовий РФ, який був поруч із ним, підірвав себе гранатою.
Невдовзі «Адвокат» зникне безвісти в бою неподалік від цього місця

Літній контрнаступ, Запорізький напрямок, червень 2023 року.<br>«Раніше працював водієм, а зараз на БМ-21 знайшов схожу роботу», – посміхаючись, говорить Григорій. Йому 50 років, він із Черкащини.<br>«А після перемоги дітям буду допомагати, у мене – два сини. Один воював, після поранення, зараз обмежено придатний», – розповідає Григорій<br><br> — 14/30 Літній контрнаступ, Запорізький напрямок, червень 2023 року.
«Раніше працював водієм, а зараз на БМ-21 знайшов схожу роботу», – посміхаючись, говорить Григорій. Йому 50 років, він із Черкащини.
«А після перемоги дітям буду допомагати, у мене – два сини. Один воював, після поранення, зараз обмежено придатний», – розповідає Григорій

15/30 Бої за Авдіївку. Бійці 5-го окремого загону спеціального призначення «Омега» НГУ ведуть вогонь з міномета, під час оборони міста, Авдіївка, листопад 2023 року

Краматорськ, лютий 2024 року. Зустріч на залізничному вокзалі. <br>Це місце бачило багато сліз, смутку і радості – тут люди зустрічалися та прощалися під час ротацій військових та евакуацій цивільних. Тепер сюди потяги не прибувають — 16/30 Краматорськ, лютий 2024 року. Зустріч на залізничному вокзалі.
Це місце бачило багато сліз, смутку і радості – тут люди зустрічалися та прощалися під час ротацій військових та евакуацій цивільних. Тепер сюди потяги не прибувають

36-річний Антон у складі Сил оборони України з 11 квітня 2022 року. <br>«У мене є сімʼя. Я тут народився. Мої діти тут народилися. І, мабуть, буде неправильно лишити їх права вибору в цьому житті жити на своїй землі й жити, як їм хочеться. Почалась війна – пішов на війну».<br>1-ша бригада оперативного призначення «Буревій» Національної гвардії України, Серебрянський ліс, лютий 2024 року</br><br> — 17/30 36-річний Антон у складі Сил оборони України з 11 квітня 2022 року.
«У мене є сімʼя. Я тут народився. Мої діти тут народилися. І, мабуть, буде неправильно лишити їх права вибору в цьому житті жити на своїй землі й жити, як їм хочеться. Почалась війна – пішов на війну».
1-ша бригада оперативного призначення «Буревій» Національної гвардії України, Серебрянський ліс, лютий 2024 року

Дитячий хірург «Охматдиту» Олег Голубченко, який зазнав поранень внаслідок російського обстрілу корпусу лікарні, допомагає розбирати завали. <br>Під час удару там перебували 627 дітей. В той день масований обстріл забрав життя 44 людей, 33 з них – у Києві. 8 липня 2024 року — 18/30 Дитячий хірург «Охматдиту» Олег Голубченко, який зазнав поранень внаслідок російського обстрілу корпусу лікарні, допомагає розбирати завали.
Під час удару там перебували 627 дітей. В той день масований обстріл забрав життя 44 людей, 33 з них – у Києві. 8 липня 2024 року

Провідник попросив покинути вагони тих, хто проводжає своїх близьких у дорогу. Люди показують одне одному сердечка на прощання. З гучномовця лунає оголошення про відправку евакуаційного потяга. Покровськ, серпень 2024 року.<br>На Донеччині триває евакуація цивільного населення через те, що лінія фронту стрімко наближається до району Покровська. Люди виїжджають не тільки з прифронтових сіл, але й з самого міста та прилеглих до нього населених пунктів — 19/30 Провідник попросив покинути вагони тих, хто проводжає своїх близьких у дорогу. Люди показують одне одному сердечка на прощання. З гучномовця лунає оголошення про відправку евакуаційного потяга. Покровськ, серпень 2024 року.
На Донеччині триває евакуація цивільного населення через те, що лінія фронту стрімко наближається до району Покровська. Люди виїжджають не тільки з прифронтових сіл, але й з самого міста та прилеглих до нього населених пунктів

Волонтери Сергій, Даніїл і Оуен із Нової Зеландії виносять жінку з будинку та під звуки віддалених вибухів несуть її до автівки – під час евакуації цивільних з Новогродівки Донецької області, серпень 2024 року.<br>Волонтери продовжують допомагати з евакуацією літніх та маломобільних людей з районів, наближених до лінії фронту — 20/30 Волонтери Сергій, Даніїл і Оуен із Нової Зеландії виносять жінку з будинку та під звуки віддалених вибухів несуть її до автівки – під час евакуації цивільних з Новогродівки Донецької області, серпень 2024 року.
Волонтери продовжують допомагати з евакуацією літніх та маломобільних людей з районів, наближених до лінії фронту

35-річний Рустам – аеророзвідник 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. У цивільному житті працював екскаваторником. На війні – з лютого 2022-го.<br>На фото: Рустам слідкує за небом під час виїзду з позицій, щоб збити російські FPV-дрони, які можуть полювати на авто українських військових. Покровський напрямок, серпень 2024 року — 21/30 35-річний Рустам – аеророзвідник 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. У цивільному житті працював екскаваторником. На війні – з лютого 2022-го.
На фото: Рустам слідкує за небом під час виїзду з позицій, щоб збити російські FPV-дрони, які можуть полювати на авто українських військових. Покровський напрямок, серпень 2024 року

Тяжкі бої за Покровськ. Артилеристи 32-ї окремої механізованої бригади працюють на гарматі Д-20 на Покровському напрямку. 6 лютого 2025 року.</br>З початку 2025 року розпочинаються активні бої за місто Покровськ, чи не щодня російські війська атакують українські позиції — 22/30 Тяжкі бої за Покровськ. Артилеристи 32-ї окремої механізованої бригади працюють на гарматі Д-20 на Покровському напрямку. 6 лютого 2025 року.
З початку 2025 року розпочинаються активні бої за місто Покровськ, чи не щодня російські війська атакують українські позиції

Артем та Поліна танцюють на благодійному балі «Хоробрих сердець», який організувала команда реабілітаційного центру U+ System. У заході взяли участь військові, які пройшли шлях відновлення після тяжких поранень. 31 травня 2025 року.</br>«З одного боку, дуже просто, а з іншого – у силу фізичних можливостей дуже складно. Потрібно мріяти, ставити цілі і йти вперед, і власним прикладом доводити, що немає нічого неможливого», – каже військовий Артем. Це вже другий поставлений танець для Артема. Перший разом із Поліною вони станцювали на Таймс-сквер у центрі Нью-Йорка — 23/30 Артем та Поліна танцюють на благодійному балі «Хоробрих сердець», який організувала команда реабілітаційного центру U+ System. У заході взяли участь військові, які пройшли шлях відновлення після тяжких поранень. 31 травня 2025 року.
«З одного боку, дуже просто, а з іншого – у силу фізичних можливостей дуже складно. Потрібно мріяти, ставити цілі і йти вперед, і власним прикладом доводити, що немає нічого неможливого», – каже військовий Артем. Це вже другий поставлений танець для Артема. Перший разом із Поліною вони станцювали на Таймс-сквер у центрі Нью-Йорка

Подружжя біля зруйнованого внаслідок російського ракетного обстрілу будинку в Києві. Під завалами – їхній син. Пізніше рятувальники знайдуть його тіло. Київ, 17 червня 2025 року.<br>За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, у 2025 році загалом по Україні кількість загиблих цивільних внаслідок російських атак зростала, порівнюючи з 2024 роком. З січня по жовтень 2025 року, за офіційними даними, російські далекобійні дрони та ракети вбили 548 людей, а кількість поранених зросла до 3592 — 24/30 Подружжя біля зруйнованого внаслідок російського ракетного обстрілу будинку в Києві. Під завалами – їхній син. Пізніше рятувальники знайдуть його тіло. Київ, 17 червня 2025 року.
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, у 2025 році загалом по Україні кількість загиблих цивільних внаслідок російських атак зростала, порівнюючи з 2024 роком. З січня по жовтень 2025 року, за офіційними даними, російські далекобійні дрони та ракети вбили 548 людей, а кількість поранених зросла до 3592

У травні Росія передала Україні понад шість тисяч тіл загиблих військових. Наразі вони проходять складну процедуру ідентифікації: фахівці оглядають тіла, відбирають зразки ДНК, відновлюють відбитки пальців, встановлюють особи за одягом і особистими речами.</br>Водночас у розшуку як зниклі безвісти перебуває понад 70 тисяч людей – як військових, так і цивільних. Частина з них може перебувати в полоні або під вартою. Від початку року в Україну вдалося повернути понад 10 тисяч тіл полеглих бійців з різних напрямків фронту. Наразі в Україні працюють 23 лабораторії, які проводять ДНК експертизи репатрійованих військових. Поле бою залишається за російськими військами, що дає їм змогу проводити репатріаційні дії.</br>На фото: робота фахівців під час ідентифікації переданих тіл. Полтава, липень 2025 року — 25/30 У травні Росія передала Україні понад шість тисяч тіл загиблих військових. Наразі вони проходять складну процедуру ідентифікації: фахівці оглядають тіла, відбирають зразки ДНК, відновлюють відбитки пальців, встановлюють особи за одягом і особистими речами.
Водночас у розшуку як зниклі безвісти перебуває понад 70 тисяч людей – як військових, так і цивільних. Частина з них може перебувати в полоні або під вартою. Від початку року в Україну вдалося повернути понад 10 тисяч тіл полеглих бійців з різних напрямків фронту. Наразі в Україні працюють 23 лабораторії, які проводять ДНК експертизи репатрійованих військових. Поле бою залишається за російськими військами, що дає їм змогу проводити репатріаційні дії.
На фото: робота фахівців під час ідентифікації переданих тіл. Полтава, липень 2025 року

Україна й Росія провели черговий обмін військовополоненими. Чернігівська область, 4 липня 2025 року.<br>«Наші люди вдома. Більшість із них перебувала в російському полоні ще з 2022 року», –<a href="https://t.me/V_Zelenskiy_official/14979" class="wsw__a"> повідомив</a> президент України Володимир Зеленський у своєму телеграм-каналі.<br>Станом на кінець 2025 року Україна повернула з полону понад 2000 своїх громадян лише за 2025 рік (цифра, що значно перевищує попередні роки) в рамках численних обмінів, враховуючи великі обміни військовополоненими та цивільними, що стали можливими завдяки переговорам і посередництву, зокрема за Стамбульськими домовленостями — 26/30 Україна й Росія провели черговий обмін військовополоненими. Чернігівська область, 4 липня 2025 року.
«Наші люди вдома. Більшість із них перебувала в російському полоні ще з 2022 року», – повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму телеграм-каналі.
Станом на кінець 2025 року Україна повернула з полону понад 2000 своїх громадян лише за 2025 рік (цифра, що значно перевищує попередні роки) в рамках численних обмінів, враховуючи великі обміни військовополоненими та цивільними, що стали можливими завдяки переговорам і посередництву, зокрема за Стамбульськими домовленостями

Діти, закутані у ковдри, сидять разом зі своїм песиком біля свого будинку, пошкодженого внаслідок російської атаки. Київ, 27 серпня 2025 року.<br>Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/new-oon-zhertvy-dani-viyna/33680724.html" target="_blank" class="wsw__a">убиваючи цивільне населення </a>і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/news-derzhdep-ataka-rf-ohmatdyt/33027459.html" target="_blank" class="wsw__a">цілеспрямований характер</a>. — 27/30 Діти, закутані у ковдри, сидять разом зі своїм песиком біля свого будинку, пошкодженого внаслідок російської атаки. Київ, 27 серпня 2025 року.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Одне зі слів 2025 року – <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/kilzona-protydronova-hrupa-kostyantynivka-reportazh/33682556.html" target="_self" class="wsw__a">«кілзона»</a>.<br>Військові пояснюють: якщо в 2024 році «сірa зона» сягала до 2-4 км, то зараз вона розширилася до 6-8 км, а на деяких напрямках – до 10 км. Через активне використання дронів, часто доводиться долати 20 км пішки, щоб зайти на позицію. FPV-дрони на 25–30 км стали звичайною практикою з початку 2024 року. Оптоволоконні дрони дальністю близько 20 км російські військові застосовують вже масово, тоді як Україна впроваджує цю технологію повільніше. З розвитком дронів, аеростатів-ретрансляторів та систем оптичної навігації дальність ураження тільки зростатиме.<br>На фото: дорога Краматорськ-Костянтинівка вкрита антидроновими сітками, 29 вересня 2025 року — 28/30 Одне зі слів 2025 року – «кілзона».
Військові пояснюють: якщо в 2024 році «сірa зона» сягала до 2-4 км, то зараз вона розширилася до 6-8 км, а на деяких напрямках – до 10 км. Через активне використання дронів, часто доводиться долати 20 км пішки, щоб зайти на позицію. FPV-дрони на 25–30 км стали звичайною практикою з початку 2024 року. Оптоволоконні дрони дальністю близько 20 км російські військові застосовують вже масово, тоді як Україна впроваджує цю технологію повільніше. З розвитком дронів, аеростатів-ретрансляторів та систем оптичної навігації дальність ураження тільки зростатиме.
На фото: дорога Краматорськ-Костянтинівка вкрита антидроновими сітками, 29 вересня 2025 року

Дарницька ТЕЦ після російських ракетних обстрілів, за ними – зруйновані мережі, енергетичний колапс і люди, які залишилися без тепла. Київ, лютий 2026 року.<br>Дарницька ТЕЦ – одна з багатьох українських ТЕЦ та інших цивільних об’єктів, які систематично атакує російська армія. Це ключовий об’єкт інфраструктури, що забезпечував теплом понад 300 тисяч киян. Від початку опалювального сезону ТЕЦ атакували п’ять разів.<br>Під час останнього удару 3-го лютого сили РФ випустили п’ять балістичних ракет, цілячи в обладнання, яке забезпечувало подачу тепла. Атака припала на найхолоднішу ніч у Києві – температура опустилася до мінус 26°C. — 29/30 Дарницька ТЕЦ після російських ракетних обстрілів, за ними – зруйновані мережі, енергетичний колапс і люди, які залишилися без тепла. Київ, лютий 2026 року.
Дарницька ТЕЦ – одна з багатьох українських ТЕЦ та інших цивільних об’єктів, які систематично атакує російська армія. Це ключовий об’єкт інфраструктури, що забезпечував теплом понад 300 тисяч киян. Від початку опалювального сезону ТЕЦ атакували п’ять разів.
Під час останнього удару 3-го лютого сили РФ випустили п’ять балістичних ракет, цілячи в обладнання, яке забезпечувало подачу тепла. Атака припала на найхолоднішу ніч у Києві – температура опустилася до мінус 26°C.

Після масованих російських атак по енергетичній інфраструктурі тисячі будинків у Києві залишилися без тепла і електроенергії. У столиці розгорнули пункти обігріву, а критичні об’єкти й теплопункти великих житлових масивів намагаються заживити за допомогою мобільних котелень та потужних генераторів. Київ, лютий 2026 року.<br>На початку лютого очільник МЗС РФ <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/news-lavrov-ataki-rf-energetika/33670690.html" target="_blank" class="wsw__a">Сергій Лавров заявив, </a>що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах. СБУ <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/news-sbu-udar-rosii-po-ukrainskii-enerhetytsi-zlochyny-proty-liudianosti/33648685.html" target="_blank" class="wsw__a">кваліфікує удари Росії</a> по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. — 30/30 Після масованих російських атак по енергетичній інфраструктурі тисячі будинків у Києві залишилися без тепла і електроенергії. У столиці розгорнули пункти обігріву, а критичні об’єкти й теплопункти великих житлових масивів намагаються заживити за допомогою мобільних котелень та потужних генераторів. Київ, лютий 2026 року.
На початку лютого очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах. СБУ кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності.

Росія щодня вчиняє воєнні злочини, завдаючи ударів по мирних об’єктах

Це означає, що Росія щодня вчиняє воєнні злочини, завдаючи ударів по мирних об’єктахРосійські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.. Якщо житло – це сектор з найбільшими збитками, значить, вас атакують у ваших власних оселях, що є грубим порушенням законів війни. Другий за масштабами руйнувань сектор – енергетикаРосійський міністр закордонних справ Сергій Лавров на початку лютого 2026 року заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України..

Отже, великий виклик полягає в тому, що, на відміну від багатьох інших конфліктів, ця війна точиться не лише на полі бою. Це війна, яка тероризує цивільних. І ще один великий виклик, зокрема для нас (у ЄС – ред.) – як подолати путінський наратив про те, що Росія нібито перемагає. Об’єктивно це не так, але цей наратив досі існує і впливає на сприйняття людей.

«Зараз влаштували істерику щодо того, що ми неначе нелюдяно знеструмлюємо міста, люди страждають, замерзають, Росія б’є по енергетичних об’єктах. Ми ніколи не розпочинали цих дій»

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Ірина Сисак

Журналістка. До команди Радіо Свобода приєдналася 2022-го. У професії – понад 6 років. Половину з них працювала парламентською кореспонденткою на одному з українських телеканалів, відстежувала діяльність народних депутатів у Верховній Раді. Після 24 лютого 2022-го роблю аналітичні матеріали та інтерв’ю на тему війни Росії проти України

Крим Реалії