Поки Росія продовжує масовані атаки на цивільну інфраструктуру, Україна та ЄС шукають нові способи захисту – від створення «Енергетичного Рамштайну» до запровадження 20-го пакета санкцій, зокрема, проти «тіньового флоту» РФ. Втім, його ухвалення нині блокує Угорщина та Словаччина.
Про те, чи реально Україні відкрити всі переговорні кластери щодо вступу в ЄС до кінця 2026 року та як Брюссель допомагає долати «найважчу зиму в українській історії», ми ексклюзивно поговорили з послом Євросоюзу в Україні Катаріною Матерновою.
Про санкції
– Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії, використовуючи своє право вето. На вашу думку, коли можна очікувати на його ухвалення і які важелі впливу має ЄС у цій ситуації?
Ми вже ухвалили 19 пакетів санкцій. Тож я майже впевнена, що ми ухвалимо і 20-й пакет
– Що ж, я не можу назвати точні терміни, але дискусії тривають. Давайте не забувати, що ми вже ухвалили 19 пакетів санкцій.
Обговорення завжди були непростими, і кожна держава-член завжди мала право вето, проте зрештою ми щоразу знаходили компроміс і запроваджували санкції.
Тож я майже впевнена, що ми ухвалимо і 20-й пакет.
Робота над цим триває.
– Можливо, вам відомо, що саме увійде до цього пакета санкцій?
– Наскільки мені відомо, він стосується «тіньового флоту» (РФ – ред.), енергетичного сектору, фінансових послуг, а також розширення індивідуальних санкційних списків.
Перед четвертими роковинами повномасштабного вторгнення Росії в Україну Угорщина заблокувала 20-й пакет санкцій та позику на 90 мільярдів євро для України, на яку прем’єр Віктор Орбан уже погодився раніше. 6 лютого Європейська комісія представила 20-й пакет санкцій проти Росії через її неспровоковану агресію проти України.
Про вступ України до ЄС
– Напередодні Володимир Зеленський заявив, що хотів би знати точну дату вступу України до ЄС. Чи можливо спрогнозувати її зараз і за яких умов це може статися?
– Я вважаю, що назвати точну дату складно, якщо взагалі можливо, адже це залежить від низки факторів, враховуючи процес схвалення, ратифікацію тощо. Тому, на мою думку, це важко передбачити. Проте мати перед собою орієнтовну дату, до якої варто прагнути – це дуже добре. Це мобілізує суспільство як з боку ЄС, так і з боку України для продовження і навіть прискорення реформ.
– Наскільки Україна готова до вступу в Європейський Союз, зокрема в розрізі законодавства?
Точаться дискусії, як адаптувати методологію вступу, щоб вона краще відповідала динамічному світу та воєнним реаліям України
– Обсяг технічної бази, яку ми називаємо «Acquis communautaire» – тобто сукупність законів, правил та норм, що об’єднують країни Євросоюзу – є колосальним. Насправді на їхнє опрацювання йдуть роки. Саме тому зараз точаться дискусії щодо того, як адаптувати методологію вступу, щоб вона краще відповідала динамічному світу, в якому ми живемо, та воєнним реаліям України.
Проте існують базові мінімальні стандарти, передусім щодо верховенства права, державних інституцій та боротьби з корупцією, які є обов’язковою умовою для вступу будь-якої країни.
– Три переговорні кластери вже відкриті, чи не так?
– Неофіційно – так.
– Чи реалістично відкрити всі шість переговорних кластерів до кінця 2026 року?
– Цілком. Це обов’язково станеться, так само як і з першими трьома. Технічна робота триває. Проте, як я вже згадувала, у деяких сферах – візьмемо для прикладу екологічні стандарти – обсяг і складність законодавства ЄС величезні. У нас найвищі екологічні стандарти у світі. Тож Україні знадобиться багато часу, щоб привести своє законодавство у відповідність до них. Усі наші країни, включно з моєю рідною (Матернова родом зі Словаччини – ред.), під час вступу мали тривалі перехідні періоди, особливо в екологічній сфері, щоб справді піднятися «регуляторними сходами» до необхідного рівня.
Вся ця робота може тривати й пізніше, але існують певні фундаментальні блоки. Саме тому ми називаємо їх «Основи» («Fundamentals») – це те, що має бути виконано заздалегідь. Значну частину цієї роботи Україна вже зробила, але я вважаю, що нам все ще потрібно рухатися далі.
Про «найважчу зиму»
– Володимир Зеленський, українські посадовці і ви особисто неодноразово наголошували, що ця зима є «найважчою» за чотири роки війни…
Це моя третя зима тут, і вона дійсно стала випробуванням
– Так, це моя третя зима тут, і вона дійсно стала випробуванням.
– …Масовані атаки на енергосистему залишили без світла і тепла мільйони людей. Яку системну допомогу ЄС надає зараз і які сценарії підтримки енергетичної безпеки розглядаються на найближчу перспективу?
– Енергетика – це сфера, де ЄС надає колосальну допомогу від самого початку повномасштабного вторгнення. Загалом у цей сектор було спрямовано близько 3,2 мільярда євро. І це навіть не враховуючи того факту, що в перші ж дні війни ми під’єднали Україну та Молдову до європейської континентальної енергомережі для забезпечення перетоків електроенергії.
Цієї зими ми допомагали з закупівлями газу та постачанням величезної кількості обладнання. Мова не лише про генератори – з початку вторгнення їх було передано понад 11 000, причому 1 000 одиниць надійшла лише з січня. Крім того, ми координуємо та фінансуємо всю логістику й транспортування цього обладнання (як нашого, так і від інших партнерів) з Європи до України.
Ми також надаємо масштабну підтримку через міжнародні фінансові інституції ключовим державним підприємствам, як-от «Укренерго». Паралельно ми працюємо над енергетичним законодавством та інтеграцією українського енергоринку в європейський. Отже, це цілий комплекс заходів: практична, фінансова, технічна та гуманітарна допомога.
Якраз учора ми мали активні обговорення з владою щодо посилення координації донорів. Ми називаємо це енергетичним «Рамштайном». Співголовами цієї платформи є перший віцепрем’єр Денис Шмигаль та єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен. Думаю, перша зустріч буде скликана вже в березні, тобто буквально за лічені дні.
Про основні виклики
– 24 лютого виповнилося чотири роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Які основні виклики, на вашу думку, стоять перед Україною та європейською спільнотою на початку п’ятого року війни?
– Що ж, головний виклик – це сама війна. І те, що росіяни масовано чинять з 2025 року навіть активніше, ніж раніше, – це невибіркові атаки на цивільне населення. Подивіться на результати звіту про оцінку потреб України на відновлення та відбудову (RDNA), який у понеділок оприлюднили Світовий банк, уряд України, Єврокомісія та ООН. Якщо глянути на сектори економіки, то найбільших руйнувань зазнав житловий сектор.
1462 дні великої війни: чотири роки боротьби і пам'яті очима воєнкора Радіо Свобода (фоторепортаж)
Росія щодня вчиняє воєнні злочини, завдаючи ударів по мирних об’єктах
Це означає, що Росія щодня вчиняє воєнні злочини, завдаючи ударів по Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.. Якщо житло – це сектор з найбільшими збитками, значить, вас атакують у ваших власних оселях, що є грубим порушенням законів війни. Другий за масштабами руйнувань сектор – Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров на початку лютого 2026 року заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України..
Отже, великий виклик полягає в тому, що, на відміну від багатьох інших конфліктів, ця війна точиться не лише на полі бою. Це війна, яка тероризує цивільних. І ще один великий виклик, зокрема для нас (у ЄС – ред.) – як подолати путінський наратив про те, що Росія нібито перемагає. Об’єктивно це не так, але цей наратив досі існує і впливає на сприйняття людей.
Форум