Маріупольська міська рада повідомила 2 липня, що понад 10 тисяч маріупольців перебувають у «тюрмах» на підконтрольних угрупованню «ДНР» територіях.
«Мирні, цивільні жителі були затримані окупантами та направлені до місць позбавлення волі. Відомо про чотири таких тюрми: дві в Оленівці, Донецькому СІЗО та Макіївці. Люди перебувають у жахливих та нелюдських умовах, як у концтаборі. Закриті в тісних камерах 2 на 3 метри по 10 осіб. Маріупольці майже не отримують воду та їжу. Їх не водять на вулицю. Вони не мають ніякого доступу до нормальної медичної допомоги та піддаються різним формам катування – від психологічної до фізичної. Окупанти створили справжні концтаборні умови, у яких мирні маріупольці вимушені виживати», – йдеться у повідомленні.
Міський голова Маріуполя Вадим Бойченко, якого у телеграмі цитує пресслужба, закликав Міжнародний комітет Червоного Хреста і ООН звернути увагу «на незаконне утримання цивільних жителів міста, застосувати всі можливі інструменти для отримання списків ув’язнених, домогтися, щоб вони отримали гідні умови перебування, але разом працювати над звільненням кожного маріупольця».
Перевірити ці дані з незалежних джерел наразі неможливо.
Маріуполь: до та після вторгнення Росії в Україну (фотогалерея)
29 травня тодішня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомляла, що лише за тиждень окупанти вивезли з Маріуполя до «фільтраційного табору» в Безіменне Донецької області майже 3000 українців. Вона наголошувала, що щонайменше 10% містян, які не проходили «фільтрацію», визнавалися окупантами «небезпечними для російського режиму»: після чого їх «арештовували».
Про «фільтраційні табори» на окупованій частині Донбасу розповідали Радіо Свобода очевидці. Дехто зазначав, що без «фільтрації» з Маріуполя взагалі виїхати не можна.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого.
Завод «Азовсталь» став останнім оплотом оборони українських військ у Маріуполі після того, як більша частина території міста перейшла під контроль російських військових. 6 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що у російському полоні перебувають понад 2500 українських військових з «Азовсталі».
29 червня Головне управління розвідки Міністерства оборони з посиланням на Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомило про масштабний обмін полоненими: з полону звільнили 144 українських військових, в тому числі 95 захисників «Азовсталі».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
