Наскільки пошкоджена російська логістика на лівобережній Херсонщині? До чого це може призвести? Якою є гуманітарна ситуація в Олешках, Новій Каховці і Скадовську? Чи залишаються там місцеві жителі? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Керівник Офісу президента Андрій Єрмак під час виступу в Інституті Гадсона 14 листопада у Вашингтоні заявив, що «Сили оборони України захопили плацдарм» на лівому березі Дніпра. За його словами, українські військові пройшли 70% дистанції, контрнаступ продовжується.
- Українські війська перерізали дорогу Олешки – Нова Каховка на лівобережній Херсонщині щонайменше у двох районах, повідомив 9 листопада Інститут вивчення війни. Аналітики зазначили, що ЗСУ встановили безперервний вогневий контроль між Антонівським залізничним мостом на північ від селища Пойма та Антонівським автомобільним мостом. У звіті також сказано, що українські війська встановили контроль над новими позиціями в Кринках. Село розташоване у 30 кілометрах на північний схід від Херсона та у 2-х кілометрах від річки Дніпро.
- Представник окупаційної влади Запорізької області Володимир Рогов в ефірі російського телеканалу «НТВ» визнав, що логістика російської армії на лівобережній Херсонщині ускладнена.
- Наступного дня речниця оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону заявила, що робота над знищенням російської логістики у регіоні триває. Зрештою, вона буде перерізана, запевнила Гуменюк.
- Тим часом російські ЗМІ зранку 13 листопада повідомили про начебто «перегрупування» російських сил на лівобережній Херсонщині. Але невдовзі заявили, що це повідомлення «анульоване».
- Гуменюк вважає, що у такий спосіб Росія веде гібридну, в тому числі інформаційну війну, сказаласпікерка в ефірі Радіо Свобода. На її думку, тема так званого жесту доброї волі російської армії створюється штучно. Гуменюк також зазначила, що на лівому березі російські військові маневрують силами та засобами. Вони намагаються облаштувати для себе логістику через наближення зимових погодних умов. Ознак створення наступальних угруповань російських сил на Лівобережжі немає, додала речниця.
«Операція ЗСУ, яка увійде в історію»
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук розповів «Новинам Приазов’я», що російські угруповання відчувають серйозну загрозу на лівобережній Херсонщині. І це підтверджується реакціями російських військових блогерів.
«За останній місяць, декілька тижнів наші військові, як мінімум, три плацдарми захопили на лівому березі – це Олешки, два мости, які називають антонівські – це залізничний і автомобільний мости, ще на півночі один. І зараз в районі Кринок утворився такий досить великий плацдарм, який прикривається з правого берега нашою далекобійною артилерією і, дійсно, маємо серйозний успіх. Деякі колеги кажуть, що це навіть сама операція увійде в історію незалежно від її результатів. Зараз українські військові вийшли на трасу Е-58, що йде з Олешок до Кам’янки», – каже експерт.
Якщо ЗСУ досягли перехрестя трас Е-58 і Е-97, це становить досить серйозну загрозу для російських військ, оскільки це вже вихід на дорогу Олешки – Нова Каховка, зауважив Лакійчук.
«Без потужного наступу»
Російське командування недооцінює цей напрямок, вважає експерт. Оскільки перекидає туди невелику кількість резервів. Втім, про повноцінний наступ українських військових говорити поки що також зарано.
«Для потужного наступу, щоб він перейшов з тактичного на оперативний рівень, потрібно прикриття броні, 20-40 «Хамві» (броньовані авто – ред.) та пів десятка захоплених бронетранспортерів, справжньої броні, справжніх танків. В тому числі для перекидання важкої броньованої техніки потрібна переправа, яка була б захищена від ударів противника, яку б він не зміг швидко розбомбити. На жаль, поки такої переправи налагодити не вдалося.
Наші військові перебувають під постійним впливом авіації противника, він дотягується, застосовує СУ-34 з КАБами, які скидають з далеку і це дуже небезпечно. Хоча це і не дуже точна зброя, вона може складати серйозну загрозу для налагодження переправи через Дніпро», – пояснив він.
Основну увагу російські військові зосереджують зараз на запорізькому напрямку, додав Лакійчук.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Цивільні гинуть щодня»
«Новини Приазовʼя» вирішили також дізнатися, як бойові дії на лівобережній Херсонщині впливають на гуманітарну ситуацію у цьому регіоні.
Начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко розповіла, що загалом до громади належать 13 населених пунктів. Наразі там проходить лінія розмежування між ЗСУ і російською армією. Населені пункти, які розташовані у безпосередній близькості до Дніпра, потерпають найбільше.
«На початок повномасштабного вторгнення Олешківська територіальна громада налічувала майже 40 тисяч населення, на зараз ми порахували і це дуже умовні підрахунки, там не більше 9 тисяч. В самих Олешках з 20 тис. населення залишається близько 3 тис. і по інших населених пунктах людей можна перерахувати на пальцях однієї або двох рук, не більше.
Ситуація залишається дуже тяжкою. Тому, що гуманітарна ситуація – це перш за все цінність життя людини, цивільні гинуть кожного дня. Це відбувається і поза межами населених пунктів. Інколи ми навіть отримуємо повідомлення про те, що знайдено тіло, от такі досить неприємні складні речі для усвідомлення людини», – повідомила Гасаненко.
«Міста та села без комунікацій»
Російські військові обстрілюють або заміновують всю інфраструктуру у регіоні, каже очільниця. За її даними, в багатьох окупованих населених пунктах вже майже не залишилось ніяких комунікацій.
У Козачих Лагерях уже майже рік немає електропостачання, в Олешках немає близько 2 тижнівТетяна Гасаненко
«Наприклад, у Козачих Лагерях уже майже рік немає електропостачання, в Олешках немає близько 2 тижнів. Періодично вони там його налагоджують, періодично воно знов зникає від обстрілів, Що стосується водопостачання, то після підтоплення (через руйнацію Каховської ГЕС – ред) про це говорити, про якість води, складно. Ми розуміємо, що після деокупації найнеобхіднішим буде забезпечення послугами водопостачання, електропостачання, водовідведення і газифікації», – зазначила очільниця.
У деяких селах вже не залишилося людей, вони пусті, додала Гасаненко. Зокрема це село Підстепне, Кринки, Нечаєво, невідомо, скільки людей насправді залишилося в Піщанівці. Інформацію про те, що зараз відбувається на окупованих територіях лівобережної Херсонщини, вдається отримати переважно від тих, хто евакуюється та реєструється внутрішніми переселенцями на підконтрольній Україні території.
Збитки через дії російських окупантів колосальні й найважчим для відновлення енергетичної інфраструктури після звільнення територій буде розмінування, зауважив міністр енергетики України Герман Галущенко.
«Ми бачимо вже на деокупованих територіях дуже суттєво, що впливає критично на час відновлення – це розмінування. На жаль, росіяни, коли тікали з окупованих територій, от на що в них вистачало часу, так це замінувати всю енергетичну інфраструктуру, причому це не просто звичайне мінування, це декілька рівнів, це займає час. Я боюся, що це буде найбільша проблема, коли ми звільнимо повністю всі наші території, – якраз розмінування», – сказав він в інтервʼю Радіо Свобода.
Звідки стріляють окупанти?
Міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко розповів про ситуацію на території цієї громади, яка також перебуває на лінії фронту і постійно обстрілюється.
Ідуть постійні обстріли з території Нової КаховкВолодимир Коваленко
«Іде постійний обстріл з боку ворога як правобережжя Херсонщини, відповідно і два наших населених пункти, що входять до громади – Козацьке і Веселе, так і нашу територію, особливо її південнішу частину. Це Нова Каховка, Корсунка, дачні кооперативи й за ними територія населеного пункту Кринки. Тобто ми на межі. В Корсунку ворог вже нікого не пускає, ні транспорт, ні людей, тому що це лінія бойових зіткнень.
Ідуть постійні обстріли з території Нової Каховки, здебільшого з сільських територій, особливо з району Маслівки, з району Новокаховського заводу частикових риб – звідти постійно іде обстріл як на правобережжя, так і по Кринкам», – розповів міський голова.
У селі Корсунка вже немає місцевих жителів, зараз там велика кількість розбитої російської техніки, каже посадовець. За словами Коваленка, після літнього потопу через руйнацію ГЕС туди практично ніхто не повернувся.
«А такі села як Нові Лагері, Обривка, Маслівка, Піщане, Тополівка, з них добратися до міста практично неможливо. Доставка хліба відбувається з великими труднощами. Для того, щоб закупити хліб там наймають якийсь один автомобіль і він їде або в Нову Каховку, або навіть у Чорнянку чи Маячку – це вже більш віддалені населені пункти в бік Криму», – розповідає посадовець.
«Офіцери РФ відійшли в тил»
За даними Коваленка, жителі Нової Каховки намагаються не пересуватися містом, виходять на вулицю лише у разі крайньої необхідності.
«Там постійно гримить, постійно обстріли. Практично на лінії фронту залишилися рядовий і сержантський склад, це територія, де офіцери відійшли в тил», – повідомив він.
Паркова територія вся замінована. Місто перетворили в смітник. На покрівлях будинків встановлені мінометиВолодимир Коваленко
Міський голова каже, що в громаді зв’язок дуже часто відключають, щоб жителі не знали правдиву інформацію, не могли спілкуватися з рідними, близькими, з правим берегом, з деокупованими територіями.
«Десь тиждень-два відключалися електроенергія, не подавалася вода. Зараз нібито вже все є. Такі вулиці в Новій Каховці як Історична і особливо проспект Дніпровський повністю закриті для доступу, стріляють без попередження. Це паркова територія і вона вся замінована. Місто перетворили в смітник. На покрівлях будинків встановлені міномети та кулемети От в такому стані знаходиться місто», – поділився Коваленко.
«Скадовськ небезпечний для окупантів»
9 листопада стало відомо про вибухи у Скадовську. Спочатку про це написало «Суспільне» із посиланням на місцевих жителів. Пізніше радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко повідомив, що близько 9-ї ранку у Скадовську зафіксували «приліт» по місцю базування російських військових на базі «Лотос».
Міський голова Скадовська Олександр Яковлєв розповів «Новинам Приазов’я», що активних бойових дій у громаді немає. Російських військових там багато, але у безпеці вони не почуваються.
«Були у Скадовську «прильоти», в тому числі прилетіло в так звану воєнну комендатуру, яка знаходилася в центрі міста. І там повідомлялося про загиблих. Тому Скадовськ не є на сьогодні спокійним тиловим містом, як їм би хотілося. Там, де наші сили оборони мають цілі, вони відповідно намагаються ці цілі знищити. Тому «прильоти» є і, думаю, що будуть надалі», – впевнений Яковлєв.
Всі окупаційні структури у місті працюють, на людей чиниться максимальний тиск – змушують отримувати паспорти РФ та загалом жити за російськими законами, каже голова Скадовська. За його словами, ще значна кількість мешканців пручається цьому й очікує деокупації.
Місцеві жителі можуть виїхати з окупації через Крим або Маріуполь. Це ризиковано, довго і дорого, втім, є ті, хто наважуються це зробити, додав Яковлєв.
- Збройні сили України в жовтні-листопаді 2022 року звільнили всю правобережну частину Херсонської області включно з обласним центром.
- Відтоді прилеглі до Дніпра райони Херсонщини стали обʼєктом майже щоденних обстрілів з боку російських військ, які зберігають контроль над лівобережною частиною області, за винятком невеликої території, яку відбили Сили оборони України.
- 13 листопада, у передмісті Херсона сили РФ вдарили по автівці з цивільними, в якій перебувало немовля. 36-річна мати у важкому стані перебуває у лікарні. Чоловік, який був за кермом, загинув. Ймовірно, це 64-річний дідусь дитини, уточнили в МВС
- Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум