Цього разу розпочнемо з подій у Білорусі.
Мирний протест «Марш честі» розпочався жорстокими затриманнями
Олександр Лукашенко зустрівся з Віктором Бабариком та іншими політв’язнями в СІЗО КДБ
Світлана Тихановська вперше за 4 місяці поговорила з ув’язненим чоловіком
Білорусь у фото: жорсткі затримання на «Марші честі», є поранені
Росія, Карабах і Донбас
Далі про конфлікт, який привернув до себе не меншу увагу всього світу. Після десятигодинних перемов у російській столиці міністри закордонних справ Вірменії і Азербайджану Зограб Мнацаканян та Джейхун Байрамов домовилися про припинення вогню у Нагірному Карабасі. Звісно, це ще не остаточне закінчення війни. Навіть після цієї домовленості і в Єревані, і в Баку говорять про те, що бойові дії продовжуються. «Є досить промовистим той факт, що очільники Вірменії і Азербайджану погодилися на мирні перемови після того, як до цього закликав президент Росії Володимир Путін, – вважає політичний оглядач Віталій Портников. – І може, якраз у цьому потрібно шукати причини того, чому конфлікт навколо Карабаху не закінчується вже кілька десятиліть».
«Діалог із Кремлем можливий тільки з позиції сили»
Тим часом на сторінках впливового американського видання Polіtico ось уже два місяці ведеться дискусія за участі сотень провідних політиків, експосадовців, інтелектуалів США, Європи та України щодо того, чи потрібно Америці – і Заходу в цілому – зайнятися новим «перезавантаженням« відносин із Росією. Чи радше нині пропонується нове «переосмислення» взаємин із Росією Володимира Путіна. Радіо Свобода розмовляло з українськими учасниками цієї заочної дискусії, які вважають, що допоки Кремль не змінить зовнішньополітичної поведінки – ніяке «переосмислення» нічого доброго не дасть, а лише заохотить агресора на нові геополітичні пригоди.
Далі три матеріли про місцеві вибори.
- Перший – підбірка важливої інформації про 7 із 20 офіційно зареєстрованих кандидатів у мери столиці (розповідаємо про них в алфавітному порядку). Інформацію про решту кандидатів шукайте тут і тут.
- Другий – про те, хто претендує на керівництво Бахмутом, Константинівкою та Дружківкою.
- Ну а третій – розмова з членом ЦВК, депутат попередніх скликань Верховної Ради Юрієм Мірошниченком про ярмо «прописки», управу на клонів та гендерний баланс.
«Театр Путіна і Медведчука»
Напередодні місцевих виборів в Україні Віктор Медведчук знову зустрівся з Володимиром Путіним. На прохання лідера ОПЗЖ Путін пообіцяв поставити в Україну російську вакцину від коронавірусу «Спутник-V», якщо «офіційна влада України відповідним чином сформулює свої запити». Що це було? Наші колеги з Радіо Донбас Реалії спробували розібратись у ефірі.
«Зе-Ахметов»: як будують відносини найбагатший олігарх країни і президент Зеленський
А чи замислювалися ви над тим, як історично корелювався розподіл впливу між найбільшими олігархами залежно від прізвища президента країни? Наприклад, одним із ключових спонсорів походу Віктора Януковича у владу і бенефіціаром його президентства був Рінат Ахметов – який у результаті Революції гідності, здавалося б, міг втратити свій статус, гроші і вплив. Але за президентства Петра Порошенка він не лише зберіг статус-кво, а ще й збільшив свої статки. А от інший потужний олігарх – Ігор Коломойський – перестав приїжджати в Україну.
Тепер, коли телевізійний бізнес-партнер Коломойського обрався на посаду президента, сам він повернувся в країну і, здавалось, мав усі шанси стати олігархом-фаворитом влади, позбавивши цього статусу Ахметова. Та чи справдився цей прогноз?
Про позиції Ігоря Коломойського за президентства Зеленського «Схеми» розповідали у попередніх матеріалах. На черзі Рінат Ахметов. Про те, як найбагатший олігарх України шукає і, схоже, знаходить спільну мову і з нинішньою владою – на продовження циклу розслідувань «Схем» про олігархів.
Ну і куди ж без актуальних новин про коронавірус.
- Максимальна кількість ліжок для пацієнтів із COVID-19 може бути збільшена до 50 тисяч, повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, а ще пояснив як саме відбуватиметься фінансування урядом проведення тестів на COVID-19 у приватних лабораторіях.
- Разом з тим у Києві, Одесі й Маріуполі вже починається підготовка до розгортання великих інфекційних госпіталів на випадок перевантаження медичних закладів першої та другої хвилі
- Вищі навчальні заклади в Україні мають намір тимчасово перевести на дистанційне навчання, а канікули в школах мають початися раніше
- А в деяких європейських країнах виявляти людей, інфікованих COVID-19 навчаються собаки-шукачі
Собаки-шукачі замість тестів ПЛР: як працює новий спосіб виявлення COVID-19 (фотогалерея)
На трибуни повернулись вболівальники
І хоч статистика захворювань на Covid-19 невтішна, на НСК «Олімпійський» на трибуни повернулися вболівальники, і збірна України зіграла проти команди Німеччини. Щоправда, фанати повинні були заповнити арену лише на 30%. А під час матчу всі мали дотримуватися масочного режиму та соціальної дистанції, бо в іншому випадку – УЄФА може переглянути своє рішення й повернути порожні трибуни.
Про футбол без атмосфери, останні програші «синьо-жовтих», зміни в українській грі №1 та дотримання карантинних обмежень Радіо Свобода розповів футбольний фанат Родіон Хворостяний. Він визнає: дисципліна в українців кульгає, але він одягає маску завжди й скрізь, і зробив би те ж на трибуні – лише пустіть!
Заслання до Сибіру, голод і зросійщення в історії роду Рудових
А тепер до подій історичних. Радіо Свобода продовжує публікувати листи із редакційної пошти, які надходять у рамках спільного із Національним музеєм Голодомору-геноциду проєкту – «Розкуркулення: як сталінський режим нищив українське вільне селянство». Цього разу це свідчення про те, як радянська влада розкуркулювала українців, які жили на Дону, на прикладі роду Рудових. Причому, разом із розкуркуленням та утворенням колгоспів відбувалася тотальна русифікація. Якщо й ваш рід був розкуркулений, розкажіть нам все, що ви знаєте, написавши на адресу Radiosvoboda@rferl.org
Чому закривають тунель у Криму?
А от хто ще нам написав, так це мешканці окупованого Криму. На пошту проєкту Крим.Реалії надійшов лист, у якому кримчани просять про допомогу. Іван Іванов, найімовірніше це не справжнє ім’я, пише, що у селі Родникове під Сімферополем місцева влада збирається закрити автомобільний тунель, а це найкоротший шлях до міста. Тунель, про який ідеться, розташований прямо під злітно-посадковою смугою Сімферопольського аеропорту. І про його реконструкцію говорили ще у 2016 році. Начебто тунель не справлявся з потоком машин. Телевізійна редакція Крим.Реалії вирішила провести експеримент і перевірити, чи справді закриття тунелю – це проблема для жителів Родникового. Що з цього вийшло – читайте за лінком.
Куди поїхати восени
5 тисяч фортифікаційних споруд свого часу існувало в Україні, стверджують історики. Більша частина з них не дожили до сьогоднішніх днів. Утім можна говорити щонайменше про пів сотні замків і фортець, які ще можна побачити. Кам’янець-Подільська фортеця, Хотинська і Аккерманська, замки Любарта та Паланок – широковідомі туристичні об’єкти. Але далеко не усі цитаделі минулого нині перебувають у належному для відвідування стані та мають необхідну для подорожніх інфраструктуру. Тож далі Радіо Свобода розповість про замки і фортеці, туристичний потенціал яких лишається реалізованим не у повній мірі, але від того вони є не менш цікавими.
Ну й куди ж без музичної підбірки? Від нагадувань про нічні рейви до космічного синт-попу в тролейбусі – на завершення пропонуємо вам 10 українських треків, які привернули увагу в вересні.
Ваше Радіо Свобода Weekly
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щопонеділка о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.