Доступність посилання

ТОП новини

«Русский» чи російський: активіст і його рідна мова постали перед судом у Росії


Олексій Іванов розмахує прапором Республіки Комі в столиці республіки Сиктивкарі. На засіданні російського суду 11 лютого, 2021 року, обвинувачений Іванов відмовився говорити російською і розмовляв лише рідною мовою комі
Олексій Іванов розмахує прапором Республіки Комі в столиці республіки Сиктивкарі. На засіданні російського суду 11 лютого, 2021 року, обвинувачений Іванов відмовився говорити російською і розмовляв лише рідною мовою комі
Рамазан Алпаут

Попереднє судове засідання минулого тижня в місті Сиктивкар на півночі Росії мало стати рутинним: у суді мав з’явитися Олексій Іванов, якого звинувачують в участі в несанкціонованій акції на підтримку ув'язненого опозиціонера Олексія Навального. Але все стало цікавіше, коли суддя почала ставити йому запитання російською мовою – а Іванов, який російською вільно володіє, вирішив відповідати рідною мовою комі.

«Паспорт «русский»?» – суддя запитує російською згідно аудіозаписам засідання. «Російський», – відповідає активіст Олексій Іванов.

«Ви живете в Росії! Вчились в «русской» школі!» – суддя переходить на крик.

«Ми живемо в Республіці Комі. Тут дві державні мови: російська та комі», – відповідає Іванов.

Тоді суддя наказує забезпечити перекладача: «Починається тут цирк», – можна почути, як вона бурмоче. «Громадянин Росії…»

Вона [суддя] розсердилася не через те, що я відмовився розмовляти, а через те, що я почав із нею розмовляти на комі
Олексій Іванов

З одного боку, ця судова справа, розглянута 11 лютого, була непримітною: Іванов був одним із кількох людей, яким висунули звинувачення, здебільшого в проступках – за участь в акції протесту, що вимагали звільнення Навального й засуджували владу президента Володимира Путіна.

Демонстрації на вихідних в останні два тижні січня стали одними з найбільших, які Росія бачила за останні десятиліття. І в деяких місцях, їх жорстко намагався розігнати ОМОН.

Але непокора Іванова перед суддею та наполегливість говорити лише мовою комі привернули увагу до ще однієї проблеми, що назріває у всій Росії, а особливо у віддалених регіонах: неслов’янські етнічні спільноти та корінні групи все більше дратує те, що вони вважають шовіністичним ставленням «Росії понад усе» – коли не враховують десятки інших офіційних та неофіційних мов, якими говорять у Російській Федерації.

«Русский» чи російський

У телефонному інтерв’ю татарсько-башкирській службі Радіо Свобода, 25-річний Іванов сказав, що розуміє, звідки береться гнів у судді на нього.

«Вона розсердилася не через те, що я відмовився розмовляти, а через те, що я почав із нею розмовляти на комі», – сказав він в інтерв’ю 13 лютого.

«На порожньому місці і про «русскую» школу почала говорити, і про «русский» паспорт. Для мене це незрозуміло, тому що немає таких понять як, «русская школа, русский паспорт», – каже він.

Активіст із плакатом на підтримку своєї рідної мови комі
Активіст із плакатом на підтримку своєї рідної мови комі
Немає таких понять, як «русская школа, русский паспорт»
Олексій Іванов

Зрозуміло, що Іванов має на увазі різницю між словом «русский», яке росіяни почали вживати для визначення етнічного росіянина, й російської мови в тому числі, і слова «російський», що стосується власне громадян Росії будь-якої етнічної приналежності та є частиною офіційної назви країни – Російська Федерація.

Але для неслов’янських громадян Росії це важлива відмінність.

«У нас усе російське в Росії, я маю право розмовляти рідною мовою», – каже Іванов.

Вимираючі мови?

У Росії більше ніж 30 мов, що мають офіційний, тобто державний, статус поряд із російською в регіонах, де живуть великі групи людей, які ними розмовляють. Вони включають мови від татарської – тюркської мови, якою розмовляють татари, друга за чисельністю етнічна група – до бурятської, монгольської мови, якою говорять переважно в районах на схід від Байкалу.

Є й багато інших мов, якими розмовляють у менших громадах, але які не мають державного статусу: евенкійська мова, наприклад, якою говорять евенки, корінний народ, розкиданий у більшій частині Сибіру.

Російська є мовою викладання майже у всіх державних школах, та, наприклад, мовою національних телевізійних каналів. Але в таких регіонах, як Татарстан, є телевізійні та радіопередачі татарською мовою, а також газети й журнали.

Активісти різних неслов’янських етнічних груп усе частіше стверджують, що жорсткі політичні дії Москви, які часто просуваються шовіністичними науковцями, дискримінують менш поширені мови та позбавляють фінансування громади, які намагаються захистити свої мови.

Російський президент Володимир Путін під час відеоконференції з урядом у державній резиденції Ново-Огарьово біля Москви, 10 лютого 2021 року
Російський президент Володимир Путін під час відеоконференції з урядом у державній резиденції Ново-Огарьово біля Москви, 10 лютого 2021 року

У 2017 році Путін заявив, що дітей не слід примушувати вивчати мови, які не є їхніми рідними. За цим коментарем послідували скарги етнічних росіян у деяких регіонах із великою часткою неслов’янського населення. Активісти етнічних меншин розцінили їх як карт-бланш для регіональних чиновників щоби витіснити всі мови, крім російської.

Попри недавні висловлювання Путіна з критикою упереджень етнічних росіян, активісти та правозахисники етнічних меншин Росії також скаржилися на те, що риторика Путіна дедалі більше повторює слов’янські націоналістичні мотиви, і що це призвело до більшої дискримінації неслов’янських груп та їхніх культур.

У 2017 році Державна дума, нижня палата парламенту Росії, ухвалила закон, який скасував обов’язкове викладання корінних мов у державних школах.

Страхи нацменшин частково виражав Альберт Разін, багатолітній дослідник і захисник удмуртської мови, яка віддалено пов’язана з мовою комі, і якою розмовляють переважно в Удмуртії в центральному приволзькому регіоні.

Разін помер у вересні 2019 року після того, як підпалив себе перед мерією в Іжевську, столиці Удмуртії, на знак протесту проти ситуації, що веде до занепаду удмурдської мови.

У Республіці Комі, що розташована приблизно за 2 тисячі кілометрів на північ від Москви, мовою комі, яка віддалено пов’язана з фінською та угорською, говорять приблизно 130 тисяч людей, згідно з державними даними. Етнічні росіяни становлять більшість населення регіону, близько 60 відсотків, за даними останнього перепису населення 2010 року.

Суперечка Іванова щодо мови комі стала крайньою в серії інцидентів щодо використання цієї мови в регіоні.

У 2019 році суд у Сиктивкарі, столиці республіки, оштрафував інтернет-журнал «7x7» на суму в 20 тисяч рублів (приблизно 7,5 тисяч гривень) після того, як той відмовився видалити із сайту дописи на мові комі.

Пізніше сайт вирішив призупинити публікації на всіх мовах, крім російської.

Проте інший суд у Сиктивкарі згодом скасував штраф, як повідомляє сайт видання.

«Я завжди намагаюся говорити цією мовою»

На записі слухання в Сиктивкарському міському суді 11 лютого, можна почути як Іванов неодноразово сперечається із суддею, здебільшого мовою комі, але також трохи російською, про свою відмову підписувати документи суду, оскільки вони написані не мовою комі.

У якийсь момент, суддя, схоже, кричить на Іванова.

«А чо ім’я та прізвище «русские», а не комі?» – запитує вона його.

«Православні, а не «русские», – відповідає Іванов російською, перш ніж повернутися до мови комі.

Сиктивкар, столиця Республіки Комі в Росії.
Сиктивкар, столиця Республіки Комі в Росії.
Я завжди намагаюся говорити цією мовою [комі]. Я маю таке право, і це право має дотримуватися
Олексій Іванов

На прохання прокоментувати справу та висловлювання присяжної судді, Сиктивкарський міський суд вказав Радіо Свобода на заяву, опубліковану на вебсайті офіційного інформаційного агентства Республіки Комі.

«Ми обізнані з тим, яким чином хід цього судового розгляду подається громадськості, проте ні про які утиски прав корінного населення Республіки Комі в цьому випадку говорити не доводиться», – заявляє голова цього суду Надія Сарвиліна.

Обоє батьків Іванова, а також усі дідусі та бабусі, є етнічними комі.

В інтерв’ю Радіо Свобода, проведеному російською, Іванов, який працює інженером у центрі обслуговування мобільних телефонів, знову заявив, що він має право говорити комі – у залах суду чи деінде.

«Я завжди стараюся говорити цією мовою. Я маю таке право, і це право має дотримуватися. Раз у них є закон, за яким ми не маємо право виходити на мирні акції протесту без погодження, нехай свого же закону дотримуються, який зобов'язує обслуговувати людей державною мовою республіки», – наголошує активіст.

Декларативно тільки підтримується мова, для корінного населення нічого конкретного не робиться
Олексій Іванов

Іванов також розкритикував підхід Кремля до менш поширених мов і висловив думку, що підтримка державою культур і прав меншин є міражем, який існує «лише на показ».

«Декларативно тільки підтримується мова, для корінного населення нічого конкретного не робиться, – каже Іванов. – Є тільки культурні заходи, пісні й танці під гармошки, і все. Конкретно для підтримки й розвитку мови умов немає».

«Суддя навіть каже, що в мене «русский» паспорт, а не російський. Це багато про, що говорить», – додає Іванов.

Той факт, що Іванова заарештували за участь у несанкціонованій акції протесту на підтримку Навального, додає неочікуваний поворот ситуації. Адже раніше Навальний дотримувався поглядів, що відповідають поглядам етнічно російського націоналіста, і навіть говорив речі, як можна вважати расистськими або антименшинними.

Іванов відмахнувся від питань про цю історію Навального і сказав, що це є другорядним у порівнянні з роллю Навального як «інструмента для зміни системи в Росії».

«Він єдиний, по-моєму, хто може щось змінити в Росії, ближче всіх до цього, – каже Іванов. – Сперечатися з ним про мови, федералізацію можна буде вже тоді, коли будуть чесні вибори в Росії».

(Репортерська робота Рамазана Алпаута, кореспондента татарсько-башкирської служби Радіо Свобода. Опрацьовував текст – старший кореспондент Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа Майк Екел).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG