Всі наслідки атаки на Київ. Евакуація з Сумщини. Криза «слуг народу»?
- Сили Російської Федерації з повітря стратегічними бомбардувальниками атакували Україну, повідомили Повітряні сили. Міський голова Києва поінформував про постраждалих у столиці і займання у квартирах. Далі – більше деталей.
- Російські сили продовжують накривати вогнем Сумщину: лише за вчора, за даними ОВА, зафіксували 56 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів області. А влада роздумує над примусовою евакуацією сімей з дітьми з тих населених пунктів, які найближче до кордону з Росією. Покажемо кадри того, що зараз відбувається на Сумщині.
- Глава фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія спростував чутки, які поширили медіа про відсутність монобільшості у парламенті. Каже: реформи проводять, тож всім би так розпадатися. Про відсутність мотивації у народних депутатів більшості раніше заявила «Українська правда» з посиланням на джерела у фракції. То звідки і куди віє вітер – розбиратимемо у ефірі.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
Дані ЗСУ: Росія втратила близько 750 військових за добу
Російські війська втратили близько 750 людей особового складу за попередню добу, заявив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 21 березня.
Українське командування оцінює загальні втрати Росії за час повномасштабної війни в 433 840 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської техниіки:
- 6 832 танки (+4 за добу)
- 13 074 бойових броньованих машин (+16)
- 10 740 артилерійських систем (+26)
- 1 018 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 721 засіб протиповітряної оборони
- 347 літаків
- 325 гелікоптерів
- 8 365 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+10)
- 1 922 крилаті ракети
- 26 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 14 242 автомобілі та автоцистерн (+44)
- 1 741 одиниця спеціальної техніки (+3)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – підтвердив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Сили ППО збили всі ракети, які Росія випустила по Києву – командування
Російські війська випустили по Україні загалом 31 ракету рано вранці 21 березня, заявляють Повітряні сили.
За даними військових, Росія застосувала дві балістичні/аеробалістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23/Х-47М2 «Кинджал», а також 29 крилатих ракет Х-101/Х-555. Їх запустили з 11 стратегічних бомбардувальників Ту-95МС у районах російських Волгодонська та Енгельса.
«Ракети заходили з півночі, основний напрямок удару – Київ. До відбиття повітряного нападу залучено зенітні ракетні підрозділи Повітряних Сил та мобільні вогневі Сил оборони України. В результаті успішної бойової роботи усі ворожі ракети були збиті на Київщині», – йдеться в повідомленні командувача Повітряних сил Миколи Олещука.
Протягом ранкової атаки Повітряні війська повідомляли, що ракети спершу рухалися на захід України, а потім повертали назад до Києва.
Раніше міська влада Києва повідомила про двох госпіталізованих вналсідок російської ракети. За даними мера столиці Віталія Кличка, загалом постраждали 10 людей.
Міська влада повідомила про руйнування в кількох районах Києва внаслідок падіння уламків ракет. Зокрема, в Шевченківському районі евакуювали мешканців будинку, де горіла квартира.
На початку доби 21 березня Повітряні сили попередили про злет у Росії близько дев’яти літаків Ту-95. Згодом командування повідомило про пуск щонайменше однієї групи ракет, частина з яких була спрямована на Київ.
«Основний напрямок удару – Київ»: все, що наразі відомо про вранішню російську атаку
У Києві повідомляють про 13 постраждалих внаслідок ракетної атаки Росії вранці 21 березня, серед яких є дитина. Також влада інформує про пошкодження у кількох столичних районах. За офіційними даними, під час нинішньої атаки українські сили збили усі російські ракети. Далі – детальніше.
Генштаб ЗСУ зафіксував 70 бойових зіткнень на фронті за попередню добу
Російські війська протягом попередньої доби завдали чотирьох ракетних і 69 авіаційних ударів, а також здійснили 123 обстріли з реактивних систем залпового вогню по українських позиціях і населених пунктах, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 21 березня.
За даними командування, протягом минулої доби відбулося 70 бойових зіткнень.
Зокрема, 150 населених пунктів у дев’яти областях зазнали артилерійських обстрілів.
Оперативна ситуація на північних напрямках суттєво не змінилася: штаб пише, що Росія «нарощує щільність мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону в Бєлгородській області».
На Куп’янському напрямку протягом доби російських наступальних дій не фіксували.
На інших напрямках Сили оборони відбили:
- 17 російських атак на Лиманському напрямку поблизу Білогорівки, Золотарівки, Ямполівки, Тернів, Роздолівки та Веселого
- п’ять атак біля Богданівки, Іванівського та Кліщіївки на Бахмутському напрямку
- 14 атак поблизу Бердичів, Семенівки, Тоненького, Первомайського, Нетайлового та Невельського на Донеччині (Авдіївський напрямок)
- 24 спроби за підтримки авіації прорвати оборони ЗСУ на Новопавлівському напрямку, поблизу Красногорівки, Георгіївки, Новомихайлівки, Водяного та Урожайного
- сім нападів поблизу Старомайорського та Роботиного на Оріхівському напрямку
«На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом минулої доби, здійснено 3 атаки на позиції наших військ на лівому березі Дніпра», – йдеться в зведенні.
Командування звітує про 10 ударів авіації по місцях зосередження російських військ і техніки.
Напередодні речниця Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк повідомила Радіо Свобода, що ситуація в районі Роботиного на Запорізькому напрямку динамічна, але це «нормальний розвиток бойових подій». За її словами, загальна кількість російських військ на цьому напрямку не збільшується, водночас військових звідти відправляють на Херсонський напрямок.
Росія може готуватися до масштабного протистояння з Північноатлантичним альянсом, припускає Інститут дослідження війни у звіті від 20 березня.
«Кілька російських фінансових, економічних та військових індикаторів свідчать про те, що Росія готується до масштабного конвенційного конфлікту з НАТО, не негайно, але, можливо, у коротші строки, ніж раніше припускали деякі західні аналітики», – йдеться в документі.
ISW фіксує, що Володимир Путін, ймовірно, намагається стабілізувати фінансове становище Росії в довгостроковій перспективі, а ВВП країни, за оцінкою Міжнародного валютного фонду, зросте на 2,6% у 2024 році. При цьому економіка Росії в 2023-му зростала швидше, ніж у всіх країн «Групи семи».
Серед інших чинників, на які вказує Інститут:
- реформи в російському війську, щоб «одночасно продовжувати війну в Україні та розширювати конвенційні спроможності Росії в довгостроковій перспективі» в рамках підготовки до ймовірного широкомасштабного конфлікту з НАТО в майбутньому
- міністр оборони РФ Сергій Шойгу раніше окреслював поточні зусилля зі зміцнення конвенційних військових спроможностей Росії – «швидше за все, радше як частину довгострокових зусиль Росії з підготовки до потенційної звичайної війни з НАТО, ніж як частину війни проти України»
- кадрові зміни в Міноборони РФ: зокрема, напередодні Шойгу представив свого нового заступника з матеріально-технічного забезпечення генерал-лейтенанта Андрія Булигу; штаб матеріально-технічного забезпечення ЗС РФ, який очолив Булига, відповідає за організацію та координацію логістичного забезпечення російських військ як у мирний, так і у воєнний час
Днями президент Польщі Анджей Дуда заявив, що за два-три роки Росія може мати військовий потенціал для нападу на НАТО.
Ця заява пролунала після лютневих звітів данської розвідки, в яких йшлося про те, що Москва може здійснити напад на НАТО протягом трьох-п’яти років. Медіа не вдалося перевірити зміст жодної з цих доповідей.
У січні голова Військового комітету НАТО, нідерландський адмірал Роб Бауер заявив, що альянс потребує «трансформації підходу до ведення війни». Згодом він додав, що Захід повинен готуватися до «всеосяжної війни» з Росією.
Також у січні прем’єрка Естонії Кая Каллас попередила, що в Європи є три-п’ять років, щоб «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного альянсу».
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у грудні 2023 року припустив в інтервʼю виданню Welt am Sonntag, що Європа має «близько 5-8 років, щоб надолужити втрачене, з погляду збройних сил, промисловості та суспільства».
Київ: двох поранених внаслідок російської ракетної атаки госпіталізували – мер
Кількість постраждалих внаслідок ракетної атаки Росії в столиці вранці 21 березня зросла до десяти, заявив мер Києва Віталій Кличко.
«Двох із них госпіталізували. Іншим медики надали допомогу на місці. Зокрема, шестеро людей постраждали в Шевченківському районі столиці. Четверо – в Святошинському», – написав він у своєму телеграмі.
Київська міська військова адміністрація повідомила, що екстрені служби працюють на місцях уражень, триває ліквідація наслідків ракетного удару.
«На цю хвилину достеменно відомо про двох постраждалих – дівчинки 11 років та чоловіка 38 років. Без загиблих», – йдеться в повідомленні.
КМВА додає, що над Києвом збили близько 30 російських ракет, в тому числі балістичні.
Раніше було відомо про вісьмох постраждалих, всім надали допомогу на місці.
Міська влада повідомила про руйнування в кількох районах Києва внаслідок падіння уламків ракет. Зокрема, в Шевченківському районі евакуювали мешканців будинку, де горіла квартира.
На початку доби 21 березня Повітряні сили попередили про злет у Росії близько дев’яти літаків Ту-95. Згодом командування повідомило про пуск щонайменше однієї групи ракет, частина з яких була спрямована на Київ.
Ракетна атака РФ на Київ: Кличко повідомляє про вісьмох постраждалих
Внаслідок російської атаки вранці 21 березня щонайменше вісім людей у Києві зазнали поранень, заявив мер столиці Віталій Кличко.
«Уже вісім постраждалих внаслідок ворожої атаки. Поки що без госпіталізацій. Усім медики надали допомогу на місці», – заявив він.
Раніше Кличко повідомляв про трьох поранених у Шевченківському районі, ще одну – в Святошинському.
За даними місцевої влади, внаслідок падіння уламків у Києві пошкоджений житловий будинок у Шевченківському районі, попередньо, горить територія дитячого садка. Також горять автомобілі на стоянці. У цьому ж районі евакуюють мешканців пошкодженого будинку.
На Подолі, попередньо, уламки впали на територію нежитлової забудови. У Святошинському районі вибухова хвиля вибила вікна в двох дев’ятиповерхівках.
На початку доби 21 березня Повітряні сили попередили про злет у Росії близько дев’яти літаків Ту-95. Згодом командування повідомило про пуск щонайменше однієї групи ракет, частина з яких була спрямована на Київ.
Українські оборонні компанії намагаються задовольнити найбільшу потребу військових, виробляючи власні 155-мм снаряди стандарту НАТО, які необхідні для артилерійських систем, але, як очікується, це виробництво розпочнеться не раніше липня, йдеться в матеріалі The Washington Post.
Зазначається, що цих снарядів на фронті вкрай не вистачає, але офіційний представник державного оборонного підприємства «Укроборонпром» сказав, що виробництво почнеться не раніше «другої половини цього року».
Чиновник, який говорив на умовах анонімності через делікатність питань національної безпеки, не надав додаткових подробиць.
Влітку минулого року в «Укроборонпромі» повідомляли про роботу над освоєнням артилерійського 155-мм снаряда «натівського» стандарту.
Україна намагається наростити власне виробництво озброєння, аби зменшити залежність від поставок західних партнерів. На початку лютого уряд України ухвалив три постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу, які стосуються закупівель, виробництва боєприпасів та ціноутворення на виробництво дронів.
Найбільшою загрозою для безпеки Чехії є нинішній режим Росії – парламент
Найбільшою загрозою для безпеки Чеської республіки є нинішній режим Росії, йдеться в постанові парламенту Чехії, підтриманій 20 березня 84 депутатами, «проти» були 17.
«Сучасний терористичний режим в Росії своєю експансією й спробами розширити сфери впливу на Україну та на інші країни Європи, що супроводжується воєнними злочинами, представляє для Чеської республіки загрозу безпеки», – зазначається в постанові.
Водночас у документі зазначається, що в інтересах Чехії є «незалежна, демократична і вільна Україна, надійно посилена в міжнародних структурах», а також, щоб «війна Путіна проти України не була успішною, щоб Україна поновила свою територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах».
Парламентарі Чехії також підтримали надання подальшої допомоги Україні, оскільки гальмування в постачанні військового матеріалу навпаки «вело б до здобуття і спустошення України російським терористичним режимом і до заохочення цього режиму до подальших нападів на європейські країни».
У січні голова Військового комітету НАТО, нідерландський адмірал Роб Бауер заявив, що альянс потребує «трансформації підходу до ведення війни». Згодом він додав, що Захід повинен готуватися до «всеосяжної війни» з Росією.
Також у січні прем’єрка Естонії Кая Каллас попередила, що в Європи є три-п’ять років, щоб «підготуватися до можливої військової загрози Росії на східному фланзі Північноатлантичного альянсу».
В інтерв’ю виданню The Times вона послалася на оцінки естонської розвідки, згідно з якими «Росії в разі гіпотетичного перемир’я в Україні потрібно буде від трьох до п’яти років, щоб відновити військову загрозу на кордоні східних членів НАТО».
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що Європі потрібно готуватися до нових військових загроз. В інтервʼю виданню Welt am Sonntag, оприлюдненому в грудні 2023, він сказав про «близько 5-8 років, щоб надолужити втрачене, з погляду збройних сил, промисловості та суспільства».
Повітряні сили ЗСУ попередили про дев’ять бомбардувальників на аеропорту в Мурманській області РФ.
«Зафіксовано близько 9 бортів Ту-95 з аеродрому «Оленья» (Мурманська область, РФ). Орієнтовний час виходу на пускові рубежі – 03:00», – йдеться у повідомленні.
Українські військові закликають не ігнорувати сигнал повітряної тривоги.
Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.
Україна отримала від Канади 1,5 млрд доларів США – ці кошти допоможуть уряду, серед іншого, фінансувати соціальні програми допомоги українцям, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Україна отримала 2 млрд канадських доларів від Канади, що еквівалентно 1,5 млрд доларів США. Важливі кошти, які допоможуть нашому уряду фінансувати дефіцит, зокрема соціальні програми допомоги українцям», – написав він у телеграмі.
За його словами, загальна сума фінансової підтримки від Канади від початку повномасштабного вторгнення становить майже 7 млрд канадських доларів (5,19 доларів США).
Напередодні уряд Канади повідомив, що Оттава виділить майже 30 мільйонів доларів США на ініціативу Чехії щодо закупівлі артилерійських боєприпасів для України. Цей внесок допоможе доставити кілька тисяч артилерійських боєприпасів.
У Мінфіні також повідомляли, що станом на березень 2024 року від лютого 2022 року ЄС надав Україні понад 30 млрд євро на першочергові потреби держбюджету – це дозволило уряду виконувати свої зобов’язання перед громадянами у повному обсязі та спрямовувати власні ресурси бюджету на підтримку збройних сил.
До розгляду допомоги Україні перейдуть вже найближчим часом – cпікер Палати представників
Основним пріоритетом Конгресу є погодження бюджету уряду США на 2024 рік, а оскільки це питання вже майже вирішене, то до пакета допомоги Україні та партнерам перейдуть вже найближчим часом. Про це під час пресконференції 20 березня заявив спікер Палати представників США, республіканець Майк Джонсон.
«Я не говорив конкретно про механізм фінансування України. Ми говоримо про цілий пакет додаткового фінансування партнерам. Незалежно від того, будуть йти окремо або як пакет. Усі ці речі обговорюються. Я думаю, що в свідомості людей існує велика різниця між летальною допомогою для України та гуманітарним компонентом. Також зараз роворять про те, що ми називаємо актом REPO – законопроєкт щодо можливості використовувати активи російських олігархів і таким чином платити для підтримки України, а потім обговорюється концепція позики», – сказав Джонсон, якого цитує «Голос Америки».
За його словами, серед законодавців зараз ведеться багато вдумливої роботи та обговорення цього питання.
«Ми розуміємо роль, яку відіграє Америка у світі. Ми розуміємо важливість надіслати світові потужний сигнал про те, що ми підтримуємо наших союзників і не можемо дозволити терористам і тиранам крокувати світом», – додав спікер Палати представників.
Конгрес має схвалити бюджет до 22 березня, інакше може відбутись так званий шатдаун – тимчасове припинення роботи урядових установ США. Однак, за словами Джонсона, бюджетні питання вже практично погоджені та мають бути проголосовані вже на цьому тижні, хоча цьому передували «суворі перемовини».
Водночас після 22 березня у засіданнях Палати представників починається двотижнева перерва, тож до законопроєкту про фінансування допомоги Україні, Ізраїлю та іншим партнерам США законодавці, найімовірніше, перейдуть після 8 квітня.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Спікер Палати представників Майк Джонсон відкидає схвалений Сенатом 13 лютого законопроєкт, але допускає голосування за «нову пропозицію, що зʼявилася в Палаті представників». За даними CNN, завершити пропозицію і досягти консенсусу можуть наприкінці березня або у квітні.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про зустріч із радником президента США із питань національної безпеки Джейком Салліваном.
«Дуже змістовна, цілком конкретна розмова і про оборонну взаємодію, і про спільні політичні результати, яких маємо досягти. Я вдячний Америці за підтримку нашої держави та людей, і це життєво важливо, щоб американське лідерство залишалося міцним у захисті міжнародного правопорядку», – розповів він у своєму вечірньому відеозверненні.
Своєю чергою, Джейк Салліван заявив, що у Києві зустрівся з Володимиром Зеленським та Андрієм Єрмаком, що підтвердити непохитну відданість США підтримці України.
Голова Офісу президента Андрій Єрмак за підсумками візиту Джейка Саллівана до Києва заявив, що«вкотре почув абсолютно безспірну тезу про двопартійну підтримку США». Єрмак додав, що наразі адміністрація президента США і безпосередньо Салліван «роблять усе можливе для ухвалення такого необхідного нам пакету допомоги».
Про це ж на брифінгу сказав і радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
«Я вірю, що більшість демократів та республіканців у Конгресі теж у це вірять і ви бачили це по голосуванню в Сенаті, 70 сенаторів проголосували за цей пакет. І якщо говорити про очікування в Палаті представників, то там теж є сильна більшість. Я впевнений, що вони розуміють, що майбутнє та безпека України є важливими для безпеки США. Ми хочемо допомогти друзям, але також, хочемо допомогти і собі, допомагаючи вам. Є політика, є процедури і перешкоди до втілення цього», – визнав Салліван.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Спікер Палати представників Майк Джонсон відкидає схвалений Сенатом 13 лютого законопроєкт, але допускає голосування за «нову пропозицію, що зʼявилася в Палаті представників». За даними CNN, завершити пропозицію і досягти консенсусу можуть наприкінці березня або у квітні.
Мер повідомив про вибухи в Харкові
Міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив про вибухи в місті.
«Харків вдруге за сьогодні під ударом. У місті знову лунають вибухи», – написав він у телеграмі.
Близько 12:20 у Харкові була оголошена повітряна тривога. За даними місцевої влади, внаслідок російської атаки пошкоджені восьмиповерхівка та виробничий цех в Холодногірському районі Херсона – загинули пʼятеро людей, ще восьмеро поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Пʼятьох людей немає «ані серед поранених, ані серед загиблих» – мер Харкова
Зниклими безвісти після ракетного удару по Харкову наразі вважаються пʼятеро людей, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Їхні особи встановлені, але самі вони не перебувають ані серед поранених, ані серед загиблих. Поранених на цей час уже девʼятеро. Пожежу майже ліквідовано, є тільки тління в постраждалій будівлі. Пошуково-рятувальна операція триває», – написав міський голова в телеграм-каналі пізно ввечері 20 березня.
Раніше представники влади Харкова повідомили, що число загиблих зросло до пʼяти.
Близько 12:20 у Харкові була оголошена повітряна тривога. За даними Повітряних сил Збройних сил України, повітряна тривога у Харківській, Донецькій та Запорізькій областях пов’язана з активністю російської тактичної авіації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Ситуація на Сумщині: 12 громад зазнали атак РФ, поранені двоє людей – ОВА
Протягом дня російські війська здійснили 56 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумщини, внаслідок цих атак поранені двоє людей, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними місцевої влади, обстрілів зазнали Миколаївська, Хотінська, Юнаківська, Білопільська, Миропільська, Краснопільська, Великописарівська, Шалигинська, Есманьська, Дружбівська, Свеська, Середино-Будська громади.
Зокрема, війська РФ обстріляли Великописарівську громаду з реактивних систем залпового вогню (84 вибухи), артилерії (71 вибух), мінометів (24 вибухи), також був обстріл з гелікоптера НАР (17 вибухів) та скид з літаків тактичної авіації КАБ (7вибухів).
В адміністрації додають, що через мінометний обстріл Юнаківської громади поранена людина. Також у Білопільській громаді зафіксували російські обстріли з артилерії (37 вибухів), мінометів (12 вибухів), гранатомету СПГ-9 (22 вибухи) – через артобстріл зазнала поранення людина.
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумщини з різних видів озброєння. Останнім часом ці атаки посилилися. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Вкотре почув безспірну тезу про двопартійну підтримку» – Єрмак після переговорів із Салліваном
Українська сторона почула з боку адміністрації президента США запевнення в незмінності підтримки боротьби України проти російської агресії, повідомив 20 березня голова Офісу президента Андрій Єрмак за підсумками візиту радника Джо Байдена з національної безпеки Джейка Саллівана.
«Обговорили ситуацію щодо підтримки Сполучених Штатів. Я сьогодні вкотре почув від пана Саллівана абсолютно безспірну тезу про підтримку Сполучених Штатів, про двопартійну підтримку Сполучених Штатів», – зазначив він на спільному брифінгу в Києві.
Єрмак додав, що наразі адміністрація президента США і безпосередньо Салліван «роблять усе можливе для ухвалення такого необхідного нам пакету допомоги».
Про це ж на брифінгу сказав і радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
«Я вірю, що більшість демократів та республіканців у Конгресі теж у це вірять і ви бачили це по голосуванню в Сенаті, 70 сенаторів проголосували за цей пакет. І якщо говорити про очікування в Палаті представників, то там теж є сильна більшість. Я впевнений, що вони розуміють, що майбутнє та безпека України є важливими для безпеки США. Ми хочемо допомогти друзям, але також, хочемо допомогти і собі, допомагаючи вам. Є політика, є процедури і перешкоди до втілення цього», – визнав Салліван.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Спікер Палати представників Майк Джонсон відкидає схвалений Сенатом 13 лютого законопроєкт, але допускає голосування за «нову пропозицію, що зʼявилася в Палаті представників». За даними CNN, завершити пропозицію і досягти консенсусу можуть наприкінці березня або у квітні.
Міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен приїхала із візитом до Києва. Разом із нею до столиці України приїхали представники трьох IT-компаній з Нідерландів, які у перспективі співпрацюватимуть із українськими виробниками дронів і будуть покращувати БПЛА за допомогою штучного інтелекту. Про це міністерка оборони Нідерландів розповіла у ексклюзивному інтерв’ю журналістці Радіо Свобода.
«Під час цього візиту я привезла три нідерландські компанії, які працюють у сфері високих технологій. Це може допомогти українським компаніям, або співпраці з українськими компаніями для збільшення їхньої продукції. Так, наприклад, українська компанія дронів, яка виробляє дрони тут, в Україні, може співпрацювати з нідерландською компанією, яка може покращити функціонування цих дронів зі штучним інтелектом. Вони використовують технологію нідерландської компанії. І продукт стає кращим, і адаптується також до того, що потрібно на фронті», – сказала Кайса Оллонгрен.
За її словами, українська оборонна галузь має багато перспектив для розвитку, а виробництво та модернізація безпілотників – одна з перспективних сфер.
«Отже, це приклад того, де я думаю, що українська промисловість активізується. І де ми маємо певні знання та досвід, які можна додати до цього продукту, щоб зробити його кращим. Ось один приклад. І прикладів набагато більше», – додала міністерка оборони Нідерландів.
Також Оллонгрен нагадала, що вже влітку до України почнуть доставляти перші винищувачі F-16, Нідерланди пообіцяли виділити Україні загалом 24 такі літаки.
У Києві Кайса Оллонгрен зустрілась із представниками уряду та президентом України Володимиром Зеленським.
Також 20 березня Міноборони Нідерландів повідомило про виділення понад 150 мільйонів євро на закупівлю боєприпасів для винищувачів F-16, які відправляються в Україну, а також понад 200 млн євро на закупівлю безпілотників.
За даними видання The New York Times, Україна може отримати до липня лише шість із приблизно 45 винищувачів F-16, обіцяних західними країнами.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Нідерланди виділяють понад 150 млн євро на боєприпаси для F-16, які нададуть Україні – Міноборони
Нідерланди виділяють понад 150 мільйонів євро на закупівлю боєприпасів для України, повідомляє міністерство оборони країни.
Йдеться про боєприпаси класу «повітря-земля» для винищувачів F-16, які відправляються в Україну, вони закуповуються безпосередньо у промисловості.
Як заявила міністр Кайса Оллонґрен за підсумками вчорашнього засідання Української оборонної контактної групи, Нідерланди також роблять внесок у розмірі понад 200 млн євро на закупівлю безпілотників. Планується закупівля значна кількість безпілотників ISR (Intelligence Surveillance Reconnaissance).
У відомстві додають, що Нідерланди також знову відправляють (раніше обіцяні) винищувачі F-16 до Румунії.
«Літаки використовуються там для тренувального центру для українських та румунських пілотів. Це стосується не лише літаків, але й усіх пов’язаних з ними запчастин та боєприпасів», – йдеться у повідомленні.
За даними міністерства, 18 нідерландських літаків F-16 були надані в розпорядження Румунії для проведення навчань. Ще 24 нідерландських F-16 призначені для доставки в Україну – частина цієї групи зараз готується до цього.
За даними видання The New York Times, Україна може отримати до липня лише шість із приблизно 45 винищувачів F-16, обіцяних західними країнами.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.