Доступність посилання

Військові 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ у прифронтовому місті Дружківка на Донеччині, 24 квітня 2026 року
Військові 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ у прифронтовому місті Дружківка на Донеччині, 24 квітня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Директор ФСБ назвав Кирила Буданова «законною ціллю» для РФ

Керівництво спецслужб України, серед них і начальник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Кирило Буданов, є законною ціллю для РФ, заявив 26 березня журналістам директор ФСБ Олександр Бортников.

«Ті, хто чинить злочини щодо Росії та російських громадян, є законною ціллю», – відповів глава ФСБ на запитання про Буданова та інших керівників українських спецслужб. «Все попереду», – додав Бортников, відповідаючи на уточнювальне запитання, чому згадані цілі ще не вражені.

Росія постачає нафту до КНДР на порушення санкцій ООН – FT

Росія почала безпосередньо постачати нафту до Північної Кореї, попри санкції ООН проти Пхеньяна, запроваджені у 2017 році у відповідь на випробування ядерної зброї. Про це пише газета Financial Times.

За даними видання, постачання нафти розпочалося 7 березня – це перші документально підтверджені постачання з моменту запровадження санкцій ООН. Відповідно до супутникових знімків, у березні з російського порту Східний на Далекому Сході вийшли щонайменше пʼять північнокорейських танкерів із нафтопродуктами. Потім два кораблі вирушили до північнокорейського порту Чхонджин, де, мабуть, розвантажилися, пише Financial Times.

За словами наукового співробітника Королівського обʼєднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Джозефа Бірна, деякі з цих суден внесені до списку ООН – це означає, що їм не можна навіть заходити до іноземних портів.

«Ці постачання нафти є повномасштабним нападом на режим санкцій, який зараз перебуває на межі краху», – заявив Гʼю Ґріффітс, колишній координатор групи ООН, яка стежить за дотриманням санкцій щодо КНДР.

Як зазначає Financial Times, у серпні 2023 року КНДР стала постачати Росії боєприпаси, які Москва використовує у війні проти України. За даними RUSI, порт Східний також використовувався як перевалочний пункт для російських суден, які, ймовірно, брали участь у постачанні зброї.

«Те, що ми бачимо зараз, – це чітка бартерна домовленість «зброя в обмін на нафту», яка відкрито порушує санкції, які Володимир Путін підписав особисто», – наголосив Гʼю Ґріффітс.

Як пише газета, речник Кремля Дмитро Пєсков відмовився від коментарів.

У лютому газета The New York Times повідомила, що Росія в обмін на боєприпаси дозволила КНДР отримати доступ до світової фінансової системи, а також розблокувала частину північнокорейських активів, які потрапили під санкції ООН. Крім того, джерела кажуть, що Москва дозволила Пхеньяну відкрити рахунок у банку на території фактично контрольованої РФ Південної Осетії. Грузія вважає цю територію окупованою.

У жовтні 2023 року радник із нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що Північна Корея надала Росії партію озброєнь. Білий дім опублікував знімок, на якому, як стверджується, видно партію боєприпасів зі складу в КНДР. Озброєння завантажили на судно під російським прапором та відправили на склад на південно-західному кордоні Росії.

Сім країн-членів Ради безпеки ООН звинуватили Росію в порушенні ембарго на військово-технічне співробітництво з Пхеньяном.

Ракетний удар по Одесі 25 березня: постраждало десять людей – влада

Через російський ракетний обстріл Одеси 25 березня постраждало десять осіб, семеро людей продовжують лікування в медичних закладах, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

«Внаслідок ударів, постраждало близько 300 квартир. Декілька будівель зруйновано. Значні ушкодження отримав Палац спорту», – вказано у повідомленні.

Кіпер також зазначив, що без електропостачання залишаються 23 тисячі абонентів, застосовуються стабілізаційні графіки відключення.

Вдень 25 березня Росія знову завдала ракетного удару по Одесі. Голова ОВА повідомляв про трьох постраждалих жінок. Пізніше у Силах оборони півдня повідомили, що сили РФ вдарили по рекреаційній зоні Одеси подвійним ударом за балістичною траєкторією.

Також Росія атакувала Одещину ударними безпілотниками. Зафіксовані пошкодження енергетичної інфраструктури. Це сталося через кілька днів після масштабної атаки РФ по об’єктах енергосистеми України.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.

Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

«Це по суті один день роботи вашої країни». Міністри країн Балтії переконують Вашингтон схвалити військову допомогу Україні

Цього тижня НАТО відзначає 20 років свого п’ятого і найбільшого розширення. 29 березня 2004 року до Північноатлантичного альянсу приєдналось сім східноєвропейських країн. Серед них балтійські країни – Латвія, Литва та Естонія. 25 березня до Вашингтона прибули міністри закордонних справ цих трьох країн.

У зверненні до преси перед зустріччю з державним секретарем США Ентоні Блінкеном міністри підтвердили важливість НАТО для безпеки цих країн та усієї Європи. Раніше цього дня посадовці взяли участь у Гудзонівському інституті в дискусії, присвяченій європейській безпеці. Зокрема, вони поділились своїм баченням того, якою може бути агресія Росії в Європі, якщо Путін переможе в Україні.

Влада: через ракетний удар РФ по Новогродівці загинула людина, ще одна поранена

Внаслідок нічного російського обстрілу Новогродівки на Донеччині загинула людина, ще одна поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

«Росіяни вдарили по місту двома ракетами близько 3:40 – вбили 23-річну жінку. Ще одна жінка отримала легкі поранення і не потребує госпіталізації», – написав він у телеграмі.

За його словами, внаслідок атаки зруйновані адмінбудівля і ангар, пошкоджений гуртожиток, два приватні будинки і нежитлові приміщення.

Повітряні сили ЗСУ повідомили, що вночі 26 березня війська РФ атакували 12 БПЛА типу Shahed із мису Чауда (окупований Крим) та Курської області (РФ), а також двома зенітними керованими ракетами С-300 у напрямку Донеччини. Українські військові збили всі 12 «шахедів» у Миколаївській та Харківській областях.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.

Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

«Звісно, Україна» – соратник Путіна Патрушев про те, хто причетний до теракту під Москвою

Секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив 26 березня, що за терактом у концертній залі «Крокус Сіті Хол» стоїть Україна.

«Звісно, Україна», – сказав Патрушев, відповідаючи на запитання журналіста про те, хто винен у теракті – радикальне угруповання «Ісламська держава» чи Україна.

Згідно з останніми офіційними даними, внаслідок нападу на концертний зал «Крокус Сіті Хол» 22 березня загинуло 139 людей, ще 182 зазнали поранень. Відповідальність за теракт у «Крокусі» взяв на себе осередок «Ісламської держави» під назвою «Вілаят Хорасан». Справжність заяви терористів підтвердили американські урядовці.

Російські пропагандисти стали говорити про «український слід» практично одразу після теракту. Володимир Путін у зверненні до росіян через 19 годин після теракту стверджував, що для чотирьох осіб, нібито затриманих на шляху до України, було підготовлене вікно для переходу кордону.

Україна заперечує будь-яку причетність до теракту у «Крокусі». Президент України Володимир Зеленський, говорячи про припущення Путіна, назвав російського президента «хворою та цинічною істотою». «Усі в нього терористи, крім нього самого, хоча терором уже два десятиліття живиться саме він. Саме він – найбільше вікно для терору. Він та його спецслужби», – сказав глава української держави.

Продавали довідки за 5500 доларів: прокуратура оголосила про підозру голові ВЛК

Київська міська прокуратура повідомила про підозру голові Овідіопольської позаштатної військово-лікарської комісії через продаж чоловікам довідок ВЛК з вигаданими хворобами, йдеться у повідомленні відомства.

Підозру оголошено за процесуального керівництва Дніпровської окружної прокуратури міста Києва. Згідно з матеріалами слідства, підозрюваний разом зі співучасниками за гроші виготовляли довідки військово-лікарської комісії з вигаданими хворобами.

«У грудні 2023 року підозрюваний разом з лікарем «на замовлення клієнта» за 5500 доларів США незаконно виготовили довідку військово-лікарської комісії та тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, які дозволяли йому безперешкодно перетинати державний кордон України», – вказано у повідомленні.

Тоді прокуратура повідомила про підозру лікарю однієї з лікарень Одещини у сприянні у незаконному переправленні осіб через державний кордон України.

Раніше Служба безпеки України заявила про ліквідацію у Чернігові «схеми ухилення від мобілізації» та оголосила про підозру колишньому очільнику військово-лікарської комісії Чернігівщини, у якого знайшли майже мільйон доларів готівкою. Правоохоронці підозрюють чоловіка у підробці документів для ухилення військовозобов’язаних від мобілізації.

У вересні минулого року президент Україна Володимир Зеленський увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони про перевірку рішень військово-лікарських комісій, які були ухвалені з 24 лютого 2022 року.

Зеленський також визнав наявність корупції в системі військово-лікарських комісій, через яку з України виїхали тисячі людей, які не мали такого права.

У Міноборони Росії заявляють про удари «по центрах ухвалення рішень» в Україні та об’єктах СБУ

У Міноборони Росії заявляють про завдання ударів протягом доби «по центрах ухвалення рішень та об’єктах Служби безпеки України (СБУ)».

Російське відомство зазначає, що для «групового удару» застосовувалася «високоточна зброя великої дальності морського та наземного базування та БПЛА».

При цьому Москва стверджує, що нібито «всі об’єкти вражені. Цілі удару досягнуто».

Цієї російської заяви Київ не коментував.

Вранці 25 березня російські війська з території окупованого Криму атакували Київ двома балістичними ракетами. Як повідомили у ЗСУ, їх збили. Аналітики Defense Express пишуть, що йдеться про ракети «Циркон» – найновіші та розхвалені Росією ракети.

Це була вже третя атака РФ на Київ за останні 5 днів. За даними місцевої влади, внаслідок ракетного удару в Печерському районі пошкоджено нежитлову будівлю, в Солом’янському районі багатоповерховий будинок. В Дніпровському та Голосіївському районах було зафіксовано падіння уламків. Постраждали 10 людей.

У Міністерстві культури уточнили, що уламки російської ракети зруйнували центральну частину корпусу Академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука, який розташований у Печерському районі Києва. Зокрема, вщент зруйновані спортивна зала, конгрес-хол та виставковий центр. Також суттєвих пошкоджень зазнали приміщення кафедр та авдиторії закладу. Травмована завідувачка лабораторії Академії.

Крім того, вночі 25 березня українські військові збили 8 із 9 ударних безпілотників типу Shahed, якими Росія атакувала Україну. «Шахеди» знищені у межах Миколаївської та Одеської областей.

У Миколаєві через падіння уламків БПЛА пошкоджені будинки, постраждали 11 людей.

Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

Британська розвідка: РФ мусить обирати між розширенням військ та підтримкою боєздатності

Росії доведеться обирати – залишати новостворений підрозділ на північному заході країни, чи задіяти його для підтримки резервів у війні з Україною, повідомляє 26 березня Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки.

Вказано, що в РФ оголосили набір до 44-го армійського корпусу в Лузі в Ленінградському військовому окрузі для розширення своїх сил на північному заході країни, оскільки більшість військ задіяні в операціях в Україні.

«Росії майже напевно доведеться вирішувати, чи залишати нові підрозділи, такі як 44-й армійський корпус, у місцях їхньої дислокації після створення, чи перекидати їх для участі в операціях в Україні, щоб зберегти там боєздатність», – йдеться у повідомленні.

Британське оборонне відомство наголошує, що раніше новостворені підрозділи вже були одразу ж перекинуті в Україну, тому необхідність підтримувати боєздатність стримує амбіції Росії щодо розширення збройних сил.

Читайте також: Теракт у «Крокус Сіті». Кому він вигідний і чому довго мовчав Путін?

Раніше розвідка Британії заявила, що нові армії, які планує сформувати Росія, можуть бути достатньо укомплектовані особовим складом, але, ймовірно, матимуть проблеми з іншими ресурсами.

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу оголосив 20 березня, що країна створить дві нові армії у 2024 році. Як повідомляється, вони будуть сформовані з 14 дивізій і 16 бригад.

Після того командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Павлюк повідомляв, що армія Росії створює нове угруповання зі 100 тисяч солдатів, яке можуть використати для наступу влітку або для поповнення свої резервів.

Також російське медіа «Верстка» повідомило, що в Росії планують оголосити мобілізацію для посилення угруповання, що воює з Україною, і можливого оточення Харкова, пише російська служба Радіо Свобода. Вказано, що про це виданню розповіли чотири джерела, близькі до адміністрації президента і Міноборони РФ. За їх словами, в рамках можливої мобілізації можуть призвати 300 тисяч осіб.

Україна отримала 880 млн доларів від МВФ – Шмигаль

Україна сьогодні отримала 880 млн доларів від Міжнародного валютного фонду – це третій транш фінансової підтримки в межах програми розширеного фінансування EFF, повідомив у телеграмі прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, ці кошти допоможуть покрити «пріоритетні бюджетні видатки та підтримувати макрофінансову стабільність».

Шмигаль додав, що Україна продовжує «успішно виконувати свої зобов’язання перед партнерами», уже готується до наступного перегляду програми.

Рада директорів МВФ минулого тижня схвалила третій перегляд програми розширеного фінансування EFF. У МВФ зауважують, що у 2023 році українська економіка продовжила демонструвати неабияку стійкість, хоча пов’язані з війною фактори знову з’являються, а перспективи залишаються під впливом надзвичайно високої невизначеності.

14 грудня 2023 року Україна отримала третій транш фінансування на суму близько 900 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду (в рамках програми Механізму розширеного фінансування (EFF).

Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування у обсязі близько 15,6 мільярдів доларів було схвалено 31 березня 2023 року. Ця програма є частиною ширшого пакету другої міжнародної підтримки для України, який наразі становить близько 122 мільярдів доларів.

Міненерго: у чотирьох областях застосовували обмеження електропостачання, у Херсоні завершать опалювальний сезон

Минулої доби погодинні та аварійні відключення електроенергії застосовувалися на Одещині, Харківщині, Дніпропетровщині та у пікові години у Хмельницькій області, повідомляє 25 березня пресслужба Міністерства енергетики України.

«Роботи з усунення наслідків масованих ворожих атак на об’єкти енергетики тривають. Триває оцінка збитків та відновлювальні роботи там, де це можливо», – йдеться у повідомленні.

Водночас Міненерго повідомляє, що дефіциту електроенергії немає.

«Внаслідок обстрілу РФ пошкоджено лінії електропередачі у Чернігівській області, – інформує відомство, – знеструмились понад 1,8 тисячі споживачів у 12 населених пунктах. Через бойові дії відключилась повітряна лінія у прифронтовому районі на Харківщині».

Компанія ДТЕК зазначила, що енергетикам вдалося стабілізувати ситуацію в енергосистемі Одещини, місто переходить до графіків стабілізаційних відключень.

Крім того, в Одесі відновлює роботу 50% рухомого складу електротранспорту.

Міністерство енергетики також повідомило, що місцева влада ухвалила рішення про завершення опалювального сезону у Херсоні.

Напередодні завершити опалювальний сезон достроково, щоб зменшити навантаження на енергосистему після масованих російських обстрілів, вирішила місцева влада Харкова.

Раніше заступник керівника Офісу президента Олексій Кулеба повідомив, що у більшості областей, які постраждали через масовані російські обстріли, вже відновили постачання електроенергії, тепла і води. Найгірша ситуація у Харкові.

У ніч і вранці 22 березня російські війська завдали чергового удару по Україні, у Міненерго зазначили, що це найбільш масована атака по українській енергетиці за останній час.

Про удари, зокрема по енергетичній інфраструктурі, повідомляли в Харкові, Запоріжжі, на Дніпропетровщині, Вінниччині, Хмельниччині, Івано-Франківщині, Львівщині, Полтавщині, Сумщині.

За даними Міненерго, після російських атак 22-23 березня без електроенергії залишались понад мільйон споживачів.

Конгрес США частково відповідальний за посилення агресивності Росії –речниця Білого дому

Конгрес США частково відповідальний за посилення агресивності Росії, заявила речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.

«Ми бачимо, що відбувається – вони (українці – ред.) втрачають позиції на полі бою. І це частково тому що Росія стає ще більш агресивною через бездіяльність Конгресу. І це те, що ми бачимо. Це те, що директор ЦРУ сказав «Великій четвірці» (лідери демократів та республіканців у Конгресі – ред.) не так давно тут у Білому домі», – сказала вона на брифінгу.

Карін Жан-П’єр зауважила, що Білий дім хоче, щоб схвалення відповідного законопроєкту відбулося негайно, оскільки йдеться про національну безпеку США, а це пов’язано з допомогою Україні.

«Навіть під час зустрічі «Великої четвірки» з президентом на початку цього року було досягнуто розуміння того, що нам потрібно рухатися вперед з допомогою Україні, з додатковою допомогою на національну безпеку. Було розуміння між ними. Вони погодилися з президентом і віцепрезидентом», – сказала вона.

Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.

Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.

Спікер Палати представників Майк Джонсон відкидає схвалений Сенатом 13 лютого законопроєкт, але допускав голосування за «нову пропозицію, що зʼявилася в Палаті представників».

20 березня Майк Джонсон заявляв, що до пакета допомоги Україні та партнерам перейдуть вже найближчим часом. Однак після 22 березня у засіданнях Палати представників почалася двотижнева перерва, тож до законопроєкту про фінансування допомоги Україні, Ізраїлю та іншим партнерам США законодавці, найімовірніше, перейдуть після 8 квітня.

Суд у Москві заочно заарештував голову СБУ Василя Малюка, звинувачують у «тероризмі»

Басманний суд російської столиці Москви задовольнив клопотання слідства та заочно заарештував голову СБУ Василя Малюка у справі про тероризм, повідомляє російська державна інформагенція «РИА Новости» із зали суду. Раніше про намір слідчих заочно заарештувати українського високопосадовця писав телеграм-канал Baza.

Малюк заочно звинувачується за статтею про теракт (ч. 3 ст. 205 КК РФ). «Ідеться, за попередніми даними, про організацію вибуху вантажівки на Кримському (Керченському – ред.) мосту в 2022 році», – пише видання «Коммерсант».

Раніше цього тижня Малюк відмовився визнавати причетність СБУ до вбивств та замахів на російських діячів, які активно виступали на підтримку війни в Україні.

В українському телеефірі журналістка запитала Малюка, чи причетна його служба до ліквідації «таких персонажів як Ілля Ківа, Олег Царьов, Владлен Татарський».

«Питання поставлене за адресою, але жодним чином ми не підтверджуватимемо цього», – відповів Малюк і вказав на деякі деталі, більшість із яких були відомі з повідомлень ЗМІ.

Також Басманний суд Москви заочно заарештував громадянина Грузії Александра Інасарідзе за звинуваченням у скоєнні теракту на Кримському мосту, повідомляє державна російська агенція ТАСС.

У чому саме звинувачують Інасарідзе, агентство не уточнює. Раніше Слідчий комітет Росії називав Інасарідзе серед підозрюваних, причетних до переправлення вибухівки, яка в результаті вибухнула на Кримському мосту 8 жовтня 2022 року.

За версією слідства, невстановлений вибуховий пристрій був захований у вантаж із будівельною поліетиленовою плівкою, який доставили з Одеси через кордони Болгарії, Грузії, Вірменії та Росії. Російська влада назвала організаторами підриву мосту українські спецслужби.

Сили оборони атакували ракетами «Нептун» корабель «Костянтин Ольшанський» – Плетенчук

Сили оборони України атакували ракетами «Нептун» десантний корабель «Костянтин Ольшанський», повідомив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Він нагадав, що це український великий десантний корабель, який 10 років тому був захоплений російськими окупантами.

«9 років він стояв в Севастопольській бухті, його розбирали на запчастини, банально грабували. А на 10 рік війни вони зрозуміли, що закінчуються у них великі десантні кораблі проєкту 7775 і було схвалено рішення його відновити. Протягом року провели відновлювальні роботи, але метою цих робіт, як ми розуміємо, було зробити підробку для того, щоб рапортувати московському керівництву і споживачам інформації в Росії про те, як вони відновили один зі своїх кораблів. Цей корабель мали використовувати проти України, на жаль. Тому було вирішено вразити цю одиницю нашим «Нептуном», – сказав він в ефірі телеканалу FREEДOM.

Плетенчук додав, що пошкодження корабля ще уточнюють, але в будь-якому разі він не перебуває в стані бойової готовності.

Також речник ВМС України додав, що великі десантні кораблі «Азов» та «Ямал» не зможуть виконувати бойові завдання найближчим часом, як і «Іван Хурс».

«Якби їх не уразили, їх (великих десантних кораблів) було б не пять, а шість. Тому що ремонт «Ямала» якраз закінчився, він вже виходив з ремонту, на відміну від «Азова». Тому це був найбільш слушний момент для завдання ураження. Зважаючи на те, що десантні операції з боку РФ зараз неможливі в Чорному морі, їх використовували як логістичний інструмент...Їх навіть використовували як пороми», – розповів Дмитро Плетенчук.

Читайте також: У Міноборони Британії відреагували на повідомлення про ураження російських кораблів в окупованому Криму

Пізно ввечері 23 березня в окупованому РФ Севастополі, за даними кореспондента проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії», було чути щонайменше шість потужних вибухів.

Згодом у Збройних силах України повідомили, що Сили оборони уразили великі десантні кораблі «Ямал» і «Азов», центр зв’язку та кілька об’єктів інфраструктури Чорноморського флоту РФ. У Військово-морських силах зауважили, що у разі України Дмитро Плетенчук заявив, що у разі серйозних пошкоджень кораблів у Росії в строю може залишитися лише три ВДК.

2014 року, під час російської анексії Криму, великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський» і мінний тральщик «Черкаси» тримали оборону на Донузлаві протягом трьох тижнів.

24 березня 2014 року російські спецназівці захопили «Ольшанський», а ввечері наступного дня ‒ «Черкаси». Ці кораблі Росія не повернула. Командир БДК «Костянтин Ольшанський» і багато членів команди залишилися вірними присязі.

Синєгубов повідомив про наслідки нічної атаки РФ на Харків

Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив про наслідки нічної атаки РФ на Харків.

«Сьогодні, о 01:10, відбувся обстріл БПЛА м. Харків. Внаслідок атаки вибито вікна у 4-х поверхової будівлі, де розташоване приватне підприємство. Без постраждалих», – написав він у телеграмі.

Також, за його словами, протягом минулої доби артилерійських та мінометних ударів з боку війська РФ зазнали близько 15 населених пунктів Харківщини. Зокрема, у Вовчанську внаслідок артобстрілу була пожежа у двох приватних будинках – на місці влучання від уламків загинув 65-річний чоловік.

Вночі 26 березня у Харкові пролунав вибух. Мер міста Ігор Терехов повідомив про «приліт» одного з безпілотників у землю біля нежилої будівлі. Попередньо – постраждалих немає. Згодом місцева влада повідомила, що сили ППО збили вісім безпілотників над Харківщиною.

Повітряні сили ЗСУ повідомили, що вночі 26 березня війська РФ атакували 12 БПЛА типу Shahed із мису Чауда (окупований Крим) та Курської області (РФ), а також двома зенітними керованими ракетами С-300 у напрямку Донеччини. Українські військові збили всі 12 «шахедів» у Миколаївській та Харківській областях.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Джонсон виправдовується щодо законопроєкту про допомогу Україні – Білий дім

У Білому домі відреагували на заяви спікера Палати представників США Майкла Джонсона про можливе розділення законопроєкту про допомогу Україні на гуманітарну та оборонну допомогу.

«Я думаю, що відбувається те, що спікер дає виправдання, яке не є обґрунтованим і яке не є потрібним. Тому що ми знаємо, що якби він поставив його (законопроєкт – ред.) на голосування, він пройшов би. 70-29 – це переважна двопартійна більшість у Сенаті. І ми знаємо, чуючи республіканців у Палаті представників та демократів, що якби він поставив це питання на голосування, воно отримало б підтримку. Це факти. Ось як ми це бачимо», – сказала речниця Білого дому Карін Жан-П’єр на брифінгу 25 березня.

За її словами, Білий дім продовжує закликати спікера Джонсона винести цей законопроєкт на розгляд.

Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.

Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.

Спікер Палати представників Майк Джонсон відкидає схвалений Сенатом 13 лютого законопроєкт, але допускав голосування за «нову пропозицію, що зʼявилася в Палаті представників».

20 березня Майк Джонсон заявляв, що до пакета допомоги Україні та партнерам перейдуть вже найближчим часом. Однак після 22 березня у засіданнях Палати представників почалася двотижнева перерва, тож до законопроєкту про фінансування допомоги Україні, Ізраїлю та іншим партнерам США законодавці, найімовірніше, перейдуть після 8 квітня.

День на «полюванні» ЗСУ: військові нищать артилерію РФ | Кадри з дронів бійців

Кореспонденти Радіо Свобода провели один день разом із розрахунком FPV-дрона 40-ї артилерійської бригади ЗСУ на Харківщині.

Бійці зосереджуються на пошуку та ураженні російської військової техніки у тилу – як правило, полюють за артилерією, хоча серед раніше знищених цілей є танки та БМП, а також звичайний автотранспорт. Бійці називають свою групу «Команчі» – вони працюють із FPV 5 місяців і вже мають відчутні результати. Лише протягом цього року у їхньому активі дивізіон знищених або уражених артилерійських гармат. Через це на їхній ділянці фронту останніми тижнями стало менше обстрілів. Як виглядає буденне чергування бійців, які цілі вони уражають та з якими перепонами стикаються – дивіться у відео.

Росія втратила понад 438 тисяч військових у війні проти України – Генштаб ЗСУ

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 438160 військових, за останню добу – 770 людей, повідомляє вранці 26 березня Генеральний штаб Збройних сил України.

У штабі також наводять дані про втрати Москвою військової техніки:

  • 6 893 танки (+6 за останню добу)
  • 13 207 бойових броньованих машин (+24)
  • 10 904 артилерійські системи (+27)
  • 1 019 реактивних систем залпового вогню (+1)
  • 727 засобів протиповітряної оборони (+1)
  • 347 літаків
  • 325 гелікоптерів
  • 8 553 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+14)
  • 2014 крилаті ракети (+4)
  • 26 кораблів і катерів
  • 1 підводний човен
  • 14 498 автомобілів та автоцистерн (+44)
  • 1 789 одиниць спеціальної техніки (+4)

Читайте також: Росія може воювати в Україні з нинішньою інтенсивністю ще щонайменше два роки – спецслужби Литви

Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.

Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Його бригада знищила «еліту російської армії» під Києвом: 10 років війни полковника ЗСУ Вдовиченка

Під його керівництвом 72 окрема механізована бригада ЗСУ імені Чорних Запорожців знищила «еліту» російських військ. Хоча співвідношення сил було приблизно 1 до 10 на користь окупантів.

Тоді, під час боїв за Київ та Київщину, «усі дні були важкі: дим, сморід, тіла на вулицях, стогони», пригадує полковник ЗСУ Олександр Вдовиченко на позивний «Словʼян». А якось по рації замість підлеглого йому взагалі доповів російський солдат: «У вас всі «200», здавайтеся, укропи».

Та українські захисники не здалися.

На подив численних військових аналітиків та попри прогнози низки іноземних розвідників, вони не лише стримали, а й відбили та розгромили російські сили.
Зокрема й у битві за Мощун – «ворота до української столиці».

  • Завдяки чому «неочікуваним і потужним союзником» сил оборони України тоді стала річка Дніпро?
  • Готувалися чи ні ЗСУ до повномасштабного нападу російських військ, та за яким принципом побудували оборону Київщини?
  • Та як минули не 2, а 10 років війни для полковника ЗСУ Олександра Вдовиченка? Чому він вважає, що пережив кілька битв-«сталінградів», і за яких умов, каже, психіка не витримує – «навіть метал плавиться, що вже казати про людей?»

Ексклюзивне інтерв’ю «Словʼяна» для Радіо Свобода:

Генштаб ЗСУ: на фронті за добу було 57 боєзіткнень, війська РФ вночі атакували Україну 12 БПЛА

Протягом минулої доби на фронті відбулося 57 бойових зіткнень, «найгарячішим» залишається Новопавлівський напрямок, де російські війська 22 рази намагалися прорвати українську оборону, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, на Лиманському напрямку українські воїни відбили 15 російських атак біля населених пунктів Білогорівка, Терни, Ямполівка, Роздолівка та північніше Веселого, на Бахмутському, Авдіївському і Оріхівському напрямках – по 4 атаки біля Кліщіївки, Бердичів, Первомайського, Старомайорського, південно-західніше Білогір’я та північно-західніше Вербового.

Також на Куп’янському напрямку Сили оборони відбили атаку противника в районі населеного пункту Іванівка Харківської області.

Вночі російські війська вчергове атакували Україну, застосувавши 12 БПЛА типу Shahed. Сили протиповітряної оборони України знищили всі ударні БПЛА, повідомляють у Генштабі.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG