СБУ підозрює 11 підприємців із Криму в постачанні матеріалів для будівництва колоній у Севастополі
Служба безпеки України повідомила про підозру ще 11 підприємців з анексованого Криму у співпраці з владою РФ, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Правоохоронці встановили, що в 2022-2023 роках підозрювані уклали контракти зі створеними Росією виправними колоніями у Севастополі.
«За даними слідства, фігуранти забезпечували ці псевдоустанови будівельними матеріалами, вентиляційними системами, медичними виробами, меблями та оргтехнікою», – йдеться у повідомленні.
Українська спецслужба зазначає, що підозрювані сплачували до бюджету РФ податки, «фінансово підтримуючи російську агресію».
Згідно з повідомленням, підозри оголошено Халілу Аблязізову, Світлані Боцієвій, Олексію Павлову, Михайлу Зарецькому, Олегу Сандулову, Владиславу Силівоненко, Вадиму Соболевському, Тетяні Тичині, Миколі Зінов’єву, Сергію Салміну та Михайлу Щерну. Їм оголошено про підозру в колабораційній діяльності.
Представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева заявила, що «одним із пріоритетних завдань України після деокупації Криму стане виявлення і притягнення до відповідальності тих, хто сприяв російській анексії півострова».
За її словами, ті, хто вчиняв злочини проти людяності і воєнні злочини, порушував права людини і вчиняв злочини, визначені як геноцид, мають бути притягнуті до відповідальності.
«Росія розуміє лише мову сили»: Шимоніте закликала надати Україні зброю
Прем’єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте під час пресконференції з українським колегою Денисом Шмигалем у Вільнюсі 5 квітня заявила, що «Росія розуміє лише мову сили» та закликала всіх західних союзників демократичних країн «негайно надати всю зброю необхідну для якнайшвидшої перемоги ворога на полі бою».
Також вона повідомила, що Литва закупить для Збройних сил України FPV-безпілотники литовського виробництва.
«Литва незабаром закупить приблизно за 2 мільйони євро через Міністерство оборони близько трьох тисяч литовських безпілотників FPV, які мають прибути на фронт, сподіваюсь, цього року», – зауважила Шимоніте.
Крім того, країна виділить 15 мільйонів євро на програми реабілітації поранених українських військових.
У свою чергу Денис Шмигаль подякував Литві за чітку позицію стосовно блокування експорту до ЄС російської та білоруської агропродукції, а також за лідерство щодо санкційної політики.
«Сьогодні запропонували нову ініціативу – заборону авіатранзиту до Російської Федерації та Білорусі. Ця ініціатива покликана обмежити економічний потенціал агресора, а також посилити санкційний тиск на ворога», – зауважив Шмигаль.
Вчора прем’єр-міністр України відвідав з офіційним візитом Латвію. Прем’єр-міністерка країни Евіка Сіліня повідомила, що планує надіслати Україні дрони загальною вартістю мільйон євро. Також Шмигаль обговорив із президентом Естонії створення спільних з Україною оборонних підприємств.
«Укренерго»: через нічну атаку РФ є пошкодження енергооб’єкта на Одещині
Внаслідок нічної атаки РФ дронами пошкоджена частина обладнання об’єкта енергетичної інфраструктури на Одещині, повідомила компанія «Укренерго».
Зазначається, що знеструмлення споживачів не було.
У Міністерстві енергетики уточнюють, що у південному регіоні України внаслідок атаки дрона було пошкоджено обладнання високовольтної підстанції НЕК «Укренерго».
За даними міністерства, сьогодні обмеження електроенергії застосовуються у Харківській області – знеструмлені 550 тисяч абонентів, з них у Харкові – близько 330 тисяч. У відомстві нагадують, що вчора через мережеві обмеження на лініях «Укренерго» протягом кількох годин застосовувалися графіки аварійних відключень світла у шести областях, і попереджають, що обмеження можливі і сьогодні.
Водночас, як кажуть у Міненерго, дефіциту електроенергії не очікують – енергосистема України працює стабільно та збалансовано.
Як повідомляли Сили оборони півдня, вночі 5 квітня противник «стрімко атакував» Одещину, спрямувавши удар на енергетичну інфраструктуру – всі 4 дрони були збиті. Загалом сили ППО вночі збили 13 безпілотників.
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику за останній час РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
В Україні очікували, що з початком опалювального сезону 2023 року РФ повторить свої масовані атаки по енергетиці, проте їх не було. Москва почала атакувати українські енергооб’єкти з початком весни 2024 року.
Японія заборонила експорт 164 видів товарів до Росії
Міністерство торгівлі Японії опублікувало список 164 категорій промислових товарів, які буде заборонено постачати до Росії.
Нові санкції стосуються літій-іонних акумуляторів, газових труб, моторного масла для автомобілів, термостатів, нітроцелюлозних продуктів та деревообробних верстатів. Крім того, заборонено експорт фотообладнання, ручних електроінструментів, вольфрамового порошку, молібдену, кобальту, цирконію та ренію. Санкції почнуть діяти із 17 квітня.
Крім того, Японія з 10 травня заборонить імпорт російських непромислових алмазів. Таке рішення країни «Групи семи» (G7) ухвалили ще у грудні.
Раніше цього тижня під час телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда заявив, що його країна віддана підтримці України.
Японія підтримує Україну з початку російського вторгнення, приєднавшись до санкцій. Влада Японії з серпня минулого року припинила експорт автомобілів з двигунами більше 1,9 літра, гібридних автомобілів, яхт, локомотивів та залізничних складів, барвників, фото та кінематографічного матеріалу, цементу, кахлю, каменю, асфальту та багато іншого.
Через атаку БПЛА на Берислав постраждали троє людей – влада
Російські війська знову атакували Берислав з безпілотника – через скидання вибухівки постраждали троє людей, повідомляє у телеграмі Херсонська обласна військова адміністрація.
«Це 84-річна жінка та двоє чоловіків, 59 та 56 років. Медики діагностували у постраждалих вибухові травми та уламкові поранення кінцівок. Їх шпиталізували», – йдеться у повідомленні.
Вранці 5 квітня армія Росії обстріляла Дніпровський район Херсона з окупованого лівого берега. За даними місцевої влади, внаслідок обстрілу пошкоджені квартири. Двоє людей зазнали поранень.
Про таке використання російськими військами БПЛА у прифронтових чи прикордонних регіонах місцева українська влада повідомляє регулярно.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Розвідка Британії: з лютого 2022 року Кремль отримав контроль над 180 приватними компаніями
Росія встановила державний контроль над близько 180 компаніями від початку повномасштабного вторгнення до України в лютому 2022 року, повідомляє розвідка Великої Британії.
Відомство оцінює загальну вартість цих компаній у близько 11,5 мільярда доларів.
«Компанії, які мають закордонних власників, майже напевно є в пріоритеті, в тому числі компанії росіян, які живуть за кордоном. Це з високою ймовірністю викликано бажанням держави скоротити закордонні (зокрема, західні) зв’язки з російською економікою», – йдеться в зведенні.
Розвідка вказує на те, що Росія перерозподіляє вилучені активи між лояльними до Кремля бізнесменами, які підтримують війну проти України. Вона також пов’язує ці кроки зі зверненням президента Володира Путіна в лютому 2024 року, в якому він заявив про «формування нової еліти» під впливом війни в Україні.
«Збільшення видатків на оборону майже напевно посилило фінансовий тиск на російський уряд на додачу до економічних санкцій та відтоку капіталу з Росії після початку вторгнення. Російська держава з високою вірогідністю встановлює жорсткіший контроль над компаніями в «стратегічних» галузях, таких як оборона», – додає відомство.
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну міжнародні компанії Adobe, Payoneer та IBM повідомили, що припиняють роботу в Росії. Через агресію в Україні, зв’язки з Росією розірвали вже багато західних компаній, включаючи Apple, Oracle, Dell Technologies, нафтову Exxon Mobile, авіабудівні Boeing та Airbus, виробника спортивного одягу і взуття Nike, Walt Disney.
При цьому деякі компанії, виходячи з російського ринку, продають свої активи там.
Теракт у «Крокус Сіті»: Слідком РФ каже, що виявив у підозрюваного фото із прапором України
Слідчий комітет Росії вранці оприлюднив нібито виявлені в мобільному телефоні одного з підозрюваних у нападі на концертний зал «Крокус Сіті» зображення, які, на думку відомства, можуть «свідчити про зв’язок між скоєним терористичним актом та проведенням спеціальної військової операції» (так у Росії називають війну проти України).
«Вранці 24 лютого 2024 року, тобто в річницю початку спеціальної військової операції, один із співучасників за вказівкою куратора знайшов на інтернет-ресурсах та відправив йому скріншоти зображень входів до будівлі «Крокус Сіті Холла» та під'їзних шляхів до нього. Все це обвинувачений підтвердив у своїх свідченнях», – йдеться у повідомленні.
Що це за куратор, у повідомленні не йдеться, проте стверджується, що за його вказівкою «Крокус Сіті» був обраний місцем скоєння нападу.
Крім того, у Слідкомі РФ стверджують, що у телефоні також виявили фотозображення «людей у камуфляжній формі з українським прапором на тлі зруйнованих будинків та української поштової марки з нецензурним жестом».
Йдеться про колаж, присвячений російському вторгненню в Україну, на ньому вказано його дату – 24 лютого 2022 року.
Як з’ясувало видання «Агентство», цей колаж опублікований в інтернеті більше року тому. «Така картинка могла зберегтися в телефоні терористів під час читання відкритих джерел в інтернеті. Наприклад, Google знаходить таку саму картинку як мінімум у двох джерелах», – зазначає «Агентство».
Російська влада продовжує наполягати, що до нападу на «Крокус Сіті» причетна Україна, попри те, що відповідальність за цей теракт взяло на себе угруповання «Ісламська держава».
Увечері 22 березня кілька осіб у камуфляжній формі в концертному залі «Крокус Сіті Хол» відкрили вогонь із автоматів та підпалили будівлю. Внаслідок нападу, за останніми даними, загинули 144 людини.
23 березня Слідчий комітет РФ повідомив, що «спецслужби та правоохоронні органи у Брянській області, неподалік кордону з Україною затримали чотирьох підозрюваних з-поміж осіб, які вчинили теракт у концертній залі «Крокус Сіті Хол».
ФСБ заявила, що нібито особи, які брали участь у теракті, «планували перейти російсько-український кордон» та «мали контакти на українській стороні». Згодом цю версію підтримав і президент РФ Володимир Путін.
У Міністерстві закордонних справ «категорично» відкинули звинувачення від російських офіційних осіб у начебто «причетності» України.
Прокудін: кількість постраждалих через обстріл Херсона зросла до трьох
Внаслідок російського обстрілу Херсона постраждали троє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
Окрім двох поранених людей, яких доправили до лікарні, ще одна жінка отримала медичну допомогу на місці, заявив він:
«Ще одній постраждалій, 81-річній херсонці, медичну допомогу бригада «швидкої» надала на місці», – написав голова області.
Він також оприлюднив відео наслідків обстрілу.
Раніше голова Херсонської міської військової адміністрації повідомив про російський обстріл Дніпровського району міста. Поранень зазнали 60-річний чоловік та 54-річна жінка.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Атаку на аеродром у Росії здійснили СБУ та військові, 6 бомбардувальників РФ знищені – джерело
Атака дронів на аеродром Морозовськ у Росії була спільною операцією Служби безпеки України, військових і Сил оборони – про це Радіо Свобода повідомило джерело, знайоме із ситуацією.
За його даними, на аеродромі були розташовані фронтові бомбардувальники Су-24, Су-24М, Су-34. Росія використовує їх для скидання керованих авіаційних бомб по позиціях Збройних сил України і прифронтових українських містах.
«Знищено щонайменше шість військових літаків РФ, а ще вісім зазнали суттєвих пошкоджень. Окрім техніки, близько 20 військових рашистів стали «двухсотими» чи «трьохсотими», – сказав співрозмовник журналістів.
За його оцінкою, спецоперація «значно скоротить бойовий потенціал» російської армії.
Раніше місцева влада у Росії повідомила про масовану атаку безпілотників вночі проти 5 квітня.
Місцеві телеграм-канали писали про удар БПЛА по аеродрому з тактичною авіацією в Морозовську Ростовської області. Влада офіційно цю інформацію не підтверджувала.
Морозовськ – військовий аеродром у Ростовській області РФ, розташований за 3 км на південний захід від міста Морозовська. На аеродромі базується 559-й гвардійський бомбардувальний авіаційний полк 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії ВПС РФ (в/ч 75392 Міністерства оборони РФ). На аеродромі базуються бомбардувальники Су-24, Су-24М, Су-34.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
Через російський обстріл Херсона двоє людей поранені – МВА
Армія Росії обстріляли Дніпровський район Херсона з окупованого лівого берега, повідомляє голова міської військової адміністрації Роман Мрочко 5 квітня.
«Внаслідок цього обстрілу пошкоджені квартири. Двоє людей отримали поранення. Наразі вони ушпиталені», – заявив він.
За даними міської влади, 60-річний чоловік, який перебував у квартирі, зазнав вибухової та закритої черепно-мозкової травм, контузії, різаної рани лівої скроні. Його госпіталізували в стані середньої тяжкості.
«Жінка 54 років отримала вибухову травму та уламкове поранення правого передпліччя. Її стан також оцінюється як середньої тяжкості. Під час обстрілу містянка була на вулиці. Інформація уточнюється», – додав Мрочко.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Федоров: через російські обстріли Оріхова за добу поранена людина
Російська армія завдала 401 удар по 10 населених пунктах Запорізької області за попередню добу, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров вранці 5 квітня.
«Одну людину травмовано внаслідок ворожого артилерійського обстрілу міста Оріхів», – заявив він.
За даними голови області, російські війська запустили 96 дронів по населених пунктах Запоріжжя, завдали 16 реактивних систем залпового вогню, а також 286 артилерійських ударів.
«Надійшло 19 повідомлень про руйнування житлових будинків та об’єктів інфраструктури», – додав Федоров.
Голова Дніпропетровщини Сергій Лисак повідомив, що над областю вночі збили два безпілотники – над Павлоградським та Нікопольським районами.
«Під ударом була Марганецька громада на Нікопольщині. Туди прилетіло з півдесятка снарядів. Загиблих та постраждалих немає. Вранці агресор двічі вдарив по Нікополю БпЛА. Наслідки уточнюються», – написав він у своєму телеграмі.
Напередодні стало відомо про загибель двох людей і одного пораненого на Донеччині, також у Харківській області загинув фермер, ще дві людини госпіталізовані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Війна за воду»: що буде з Північно-Кримським каналом
Північно-Кримський канал, який після руйнування Каховської ГЕС обмілів, частково переобладнають в озера або ставки, заявив представник окупаційної влади на Херсонщині Володимир Сальдо. Для цього потрібно підняти на поверхню підземні води та зберегти їх на відповідних ділянках. Цю воду можна буде використовувати для зрошування земель, вважає Сальдо.
В якому стані зараз перебуває Північно-Кримський канал і на що це впливає? Чи зможе Росія вирішити проблему зі зрошенням земель на окупованих територіях півдня, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Сценарій перемоги України: хто і які варіанти бачить
- Чи є сценарій перемоги України: бачення НАТО і України
НАТО не планує розгортати війська в Україні, оскільки не є стороною конфлікту, сказав генсек Столтенберґ. І назвав два сценарії розвитку війни. Чи є серед них сценарій перемоги України?
- Оперативна ситуація на фронті: аналіз
Тим часом на полі бою армія РФ продовжує наступати на Авдіївському напрямку. Вони просунулися у Бердичах і ведуть штурми у бік сусідніх Семенівки та Уманського, пишуть аналітики Deep State. Що відомо про ситуацію там?
- Азарнті ігри під контроль держави
Контролювати азартні ігри та лотереї, блокувати онлайн-казино та обмежити до нього доступ військових. Таку пропозицію мають депутати у парламентському профільному комітеті. Як це працюватиме та для чого такі зміни?
- Юлія Кочетова стала лауреаткою World Press Photo 2024
Українська фотографиня Юлія Кочетова стала переможницею World Press Photo 2024 у європейському регіоні. ЇЇ проєкт поєднав фотографії з віршами, аудіокліпами і музикою. Про що її «Війна це особисте»?
Про це і не тільки дивіться у програмі Свобода.Ранок:
ОГП: через удар РФ по Покровську постраждала родина, зокрема 14-річний хлопець
Російські війська вночі завдали удару по Покровську Донецької області – поранені п’ятеро людей, зокрема 14-річний хлопець, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
За даними слідства, 5 квітня близько 03:00 війська РФ обстріляли місто, поціливши по приватному сектору – пошкоджені декілька приватних домогосподарств.
В результаті влучання по житлових будинках отримали тілесні ушкодження четверо членів родини: дідусь із бабусею та їхня донька з 14-річним сином, також від вибухів постраждав ще один місцевий житель, повідомляють в ОГП.
Тип зброї, яку війська РФ застосували для атаки на місто, встановлюється.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ракет, дронів –атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Міноборони РФ заявило про збиття 53 БПЛА. У соцмережах пишуть про атаки на військові аеродроми
Міноборони Росії заявило про збиття 53 безпілотників протягом ночі та ранку 5 квітня.
У відомстві стверджують, що «перехоплено та знищено» дрони у п’яти регіонах – Ростовській, Саратовській, Курській, Бєлгородській областях та Краснодарському краї. Традиційно Москва звинувачує в атаці «київський режим».
У Ростовській області, де, як заявили у Міноборони, збили найбільше БПЛА – 44 дрони, пошкоджена електропідстанція в Морозовському районі. Про це повідомляв губернатор регіону Василь Голубєв.
При цьому Голубєв не згадує про військовий аеродром біля із Морозовська. Раніше місцеві телеграм-канали написали, що безпілотники атакували аеродром у Морозовську, де базуються винищувачі Су-34, які активно діють уздовж лінії фронту. Влада офіційно цю інформацію не підтверджує. Очевидці повідомляли про численні безпілотники та нарахували понад 60 вибухів. Про постраждалих чи руйнування не повідомляється.
Також вранці 5 квітня атаки безпілотників зазнало місто Енгельс у Саратовській області, де також розташований військовий аеродром. Як повідомив губернатор регіону Роман Бусаргін, постраждалих та руйнувань інфраструктури під час падіння уламків попередньо немає.
Однак у місцевому пабліку писали про вибухи в районі аеродрому, який вже неодноразово атакували безпілотники. Там базуються бомбардувальники Ту-95 та Ту-22, які РФ використовує для ударів по Україні.
Як написав телеграм-канал SHOT, жителі Єйська в Краснодарському краї повідомили, що, крім гучних вибухів, чули звук автоматних черг біля місцевого аеродрому та Військового містечка. Офіційної інформації наразі не було.
Українська сторона поки що не коментувала ці атаки.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
Українці переважно оптимістично бачать майбутнє України, проте частка скептиків зросла – опитування
Українці переважно оптимістично бачать майбутнє, більшість – 80% – вірить, що майбутнє країни є «скоріше обнадійливим». Про це свідчать результати всеукраїнське опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI).
Натомість значно зросла частка скептиків – у лютому 2024 року 14% респондентів назвали майбутнє України «скоріше безнадійним», минулого року так вважали лише 3%.
Соціологи зазначають, що 32% українців очікують у найближчі 12 місяців «дещо погіршиться» економічне становище в Україні, ще 17% очікують, що «набагато погіршиться». 23% вважають, що ситуація в економіці «залишиться на попередньому рівні», а 15% – «дещо покращиться». Тобто в цілому українці песимістично дивляться на економічні перспективи України – 49% проти 41%.
Згідно з опитуванням, 88% респондентів вірять у перемогу України у війні, яку розв’язала Росія. Також порівняно з показниками минулого року зросла частка тих, хто не вірить у перемогу, – у лютому 2023 року про свою зневіру сказали 1% опитаних, а у лютому 2024 року – 8%.
Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту (IRI) по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) 17-21 лютого 2024 року.
Це опитування проводилося на тлі затримок постання зброї від західних партнерів і відповідно повідомлень про брак боєприпасів на фронті.
Від осені минулого року на розгляді Конгресу США перебуває законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Американські законодавці досі не погодили пакет допомоги Україні.
У Пентагоні відреагували на дані про атаки України на НПЗ Росії
У Міністерстві оборони США відреагували на повідомлення про атаки України на російські нафтопереробні заводи.
«Україна атакує російські нафтопереробні заводи? Подивіться, допомога, яку ми надаємо Україні, призначена для того, щоб вони захистили свою суверенну територію і повернули свою суверенну територію. Ми не надаємо жодної допомоги для використання поза цим», – сказав на брифінгу речник Пентагону генерал-майор Патрік Райдер.
Він також додав, що увага США зосереджена на тому, що Україна могла захистити себе.
Раніше у коментарі Радіо Свобода представник Головного управління розвідки Міноборони зазначив, що Україна веде оборонну війну, однак це не означає військові дії лише на її території.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Також обʼєктами атак були підприємства оборонно-промислового комплексу. Київ підтвердив причетність до частини з них.
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Війська РФ прокладали маршрути БПЛА через житлові квартали – Сили оборони півдня про нічну атаку
Російські війська вночі атакували Україну дронами у дві хвилі, перша була спрямована на Запоріжжя і Дніпропетровщину, повідомили в телеграмі Сили оборони півдня.
За повідомленням, протягом понад двогодинної бойової роботи українські військові збили 9 безпілотників: 2 – на Дніпропетровщині, решту – в Запорізькій області.
«Ворог знову прокладає маршрути через житлові квартали мирних населених пунктів, внаслідок чого уламки збитих дронів спричинили пошкодження кількох приватних будинків та господарчих споруд у Запорізькому районі. Люди не постраждали», – зазначають військові.
Під час наступної хвилі противник «стрімко атакував» Одещину, спрямувавши удар на енергетичну інфраструктуру – всі 4 дрони були збиті, додають Сили оборони півдня.
Загалом, за даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ вночі атакували двома зенітними керованими ракетами С-300/С-400 та трьома балістичними ракетами «Іскандер-М» (райони пусків – Бєлгородська область РФ.), а також 13 ударними БПЛА типу Shahed-131/136 із мису Чауда (окупований Крим). Усі 13 «шахедів» збили.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ракет, РСЗВ, дронів –атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія за добу втратила 15 танків, 73 бронемашини і 50 артсистем – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 445900 своїх військових, за минулу добу – 860, повідомляє вранці 5 квітня Генеральний штаб Збройних сил України.
Штаб наводить свої дані про втрати РФ військової техніки:
- танків – 7033 (+15 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 13459 (+73)
- артилерійських систем – 11221 (+50)
- РСЗВ – 1029 (+3)
- засобів ППО – 747 (+1)
- літаків – 347
- гелікоптерів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 8847 (+30)
- крилаті ракети – 2059
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 14922 (+61)
- спеціальної техніки – 1849 (+4)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Голова МЗС Латвії пояснив, як забезпечити 100 мільярдів для України
Міністр закордонних справ Латвії Криш’яніс Каріньш вважає, що союзники по НАТО можуть надати Україні 100 мільярдів євро за 5 років шляхом фіксованих внесків від кожної країни-члена залежно від розміру економіки.
«Насправді найкращий спосіб – це, можливо, не домовитися про суму, а домовитися про відсоток ВВП, що стане розподілом тягаря. Отже, 0,25% для Латвії відчувається так само, як 0,25% для Німеччини чи Франції. Звичайно, від Німеччини та Франції, які мають велику економіку, це буде велика сума. Від Латвії, яка має меншу економіку, це менше грошей, але це відчуватиметься так само», – пояснив у коментарі Радіо Свобода варіант можливого механізму Криш'яніс Каріньш.
Латвія планує цього року витрати на допомогу Україні 0,25% від свого ВВП. Внесок від Німеччини становитиме 0,2% від ВВП. Водночас низка країн, таких як Франція, Італія, Іспанія витрачають лише 0,05-0,15% ВВП.
Латвійський міністр також пояснив, що наразі серед партнерів НАТО є розуміння, що потрібні нові додаткові кошти для України. За його словами, у пакеті допомоги можуть бути враховані майбутні витрати, які країни-члени збираються здійснити цього року і про які уже заявили.
Ідея з врахуванням уже наданої допомоги викликала скептицизм у деяких країнах, адже 100 мільярдів доларів на 5 років – це 20 мільярдів на рік – саме таку суму цьогоріч уже запланували виділити на військову допомогу Україні країни-члени Євросоюзу, повідомляв верховний представник ЄС Жозеп Боррель.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба після 15 зустрічей з колегами у штаб-квартирі НАТО та засідання Ради Україна-НАТО висловив сумніви, що країни Альянсу зможуть реалізувати ідею з 100-мільярдною допомогою.
«Зараз НАТО намагаються зібрати 500 мільйонів доларів на рік на пакет допомоги. Тобто в нинішній моделі фінансування – шансів у цієї ініціативи нуль, бо вони 500 мільйонів не можуть зібрати, а так їм треба буде 20 мільярдів збирати. Але, якщо вдасться вирахувати форму участі кожного в обов’язковому порядку, тоді ця ідея має право на існування і шанс на реалізацію», – пояснив український міністр.
Узгодити рішення щодо пропозиції від генсека НАТО сподіваються до саміту НАТО у Вашингтоні, який відбудеться влітку 2024 року.
«До Вашингтонського саміту ще кілька місяців. І я особисто сподіваюся, що ми нарешті зможемо домовитися про те, як це може виглядати і як це може працювати», – сказав Радіо Свобода литовський міністр Криш’яніс Каріньш.
Про пропозицію генсека НАТО створити п’ятирічний фонд для України в розмірі 100 мільярдів доларів, щоб залучити Альянс до надання зброї Києву повідомили агентства AFP і Bloomberg напередодні зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у Брюсселі.
Сам генсек Єнс Столтенберг пізніше підтвердив намір забезпечити довготривалу і передбачувану допомогу для України від усіх союзників, але відмовився вдаватися до подробиць щодо конкретної суми, пояснюючи, що спочатку це питання потрібно погодити з країнами-партнерами.