Росія: через пожежу на заводі у Воронежі загинули троє людей – МНС
У російському Воронежі на електромеханічному заводі вранці у понеділок сталася велика пожежа в одному із цехів. МНС повідомляє, що загинули троє людей, ще двоє постраждали. Пожежу зрештою загасили, повідомляє російська служба Радіо Свобода.
Державне агентство «РИА Новости» уточнює, що загоряння сталося за адресою вулиця Сонячна, 33. Там розташовується електромеханічний завод «ЕНІКмаш-В».
Агентство ТАСС повідомляє, що горів цех із виробництва електрообладнання. За даними МНС, площа пожежі становила 500 квадратних метрів. Причина займання невідома.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, зокрема, об’єкти промисловості, регулярно зазнають обстрілів та атак безпілотників. Є руйнування та жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує. У Росії також почастішали випадки пошкоджень та підпалів об’єктів критичної інфраструктури.
Розвідка Британії розповіла про російський підрозділ для ВІПів
Розвідка Великої Британії розповіла про створений у Росії підрозділ, де служать представники російської еліти, зокрема наближені до Кремля, і про перший випадок вступу в цей підрозділ з метою захисту члена сім’ї від ув’язнення.
«Чоловік відомої російської інфлюенсерки Олени Бліновської приєднався до військової кампанії збройних сил РФ в Україні, щоб запобігти потраплянню Бліновської до в’язниці за звинуваченням у несплаті податків. 16 квітня 2024 року чоловіка Бліновської Олексія показали під час служби у спеціально створеному військовому підрозділі ЗС РФ під назвою «Барс-Каскад», поблизу України», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що цей підрозділ, ймовірно, створив заступник голови Держдуми Росії з питань оборони Дмитро Саблін. «Підрозділ переважно залучений до операцій із дронами, зазвичай далеко від лінії фронту. Він діє з жовтня 2022 року, і до його складу входять щонайменше 10 членів партії «Єдина Росія», а також сини кремлівських ВІПів. Повідомляється, що завербовані ВІПи отримують охорону», – йдеться в повідомленні.
Зарахування до «Барс-Каскад», ймовірно, дозволяє представникам російської еліти обійти статутні вимоги російської військової служби, при цьому мати гарантовану безпеку й потенційно заслужити прихильність Кремля, заявили у розвідці.
«Справа Бліновського є першим зафіксованим випадком, коли особа приєдналася до підрозділу, щоб допомогти члену сім’ї уникнути в’язниці», – йдеться в повідомленні.
Минулого тижня розвідка Британії повідомляла, що Росія продовжує обманом вербувати іноземних громадян для вступу до лав російської армії для участі у бойових діях в Україні.
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, командувач збройних сил США в Європі Крістофер Каволі попереджав Конгрес, що Росія компенсувала свої важкі втрати у війні проти України, і зробила це швидше, ніж очікувалося.
«Армія зараз фактично більша – на 15 відсотків – ніж була, коли вона вторглася в Україну. За минулий рік Росія збільшила чисельність своїх військ на передовій з 360 тисяч до 470 000», – сказав Каволі у своїй промові до представників Конгресу.
Війська РФ обстріляли Херсон, поранені двоє людей – влада
Російські війська вранці 22 квітня обстріляли Херсон, внаслідок чого поранена 44-річна жінка і 63-річний чоловік, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Внаслідок атаки у Дніпровському районі міста постраждала 44-річна жінка. Її ушпиталили у стані середньої тяжкості. Жінці діагностовано контузію, вибухову і закриту черепно-мозкову травми, уламкове поранення лівого стегна. На момент ворожої атаки травмована перебувала на вулиці», – йдеться в повідомленні.
Чоловік, за словами Мрочка, постраждав у приватному секторі у Корабельному районі Херсона, який російські війська обстріляли після 5:00.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на кінець березня верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Через обстріл шахти поранені троє гірників на Донеччині – Міненерго
Російські війська напередодні обстріляли шахту в Донецькій області, повідомило Міністерство енергетики 22 квітня.
«Учора ворог обстріляв одну з шахт на Донеччині. Поранення отримали троє працівників», – йдеться в зведені.
Крім того, армія РФ обстріляла підприємство вдруге вночі, пошкодивши будівлі.
Також внаслідок сильного вітру в області відключалася повітряна лінія, через що дві шахти та домогосподарства були знеструмлені. Під землею працювали 25 людей, вони вийшли на поверхню.
Міненерго також фіксує тимчасові відключення обладнання через технологічні порушення в Одеській та Івано-Франківській областях, а також через падіння дерева – на Сумщині.
Відомство прогнозує імпорт електроенергії в обсязі 7 858 мегават на годину, експорту не передбачається.
Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук 13 квітня заявив, що енергетики не виключають запровадження погодинних графіків відключення світла в Україні.
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
Брак людей і боєприпасів – що говорять бійці і як це впливає на фронт?
Ось уже кілька місяців українська армія у тотальній обороні і, паралельно, стикнулася із двома проблемами водночас – брак боєприпасів і брак людей.
Цього разу проєкт Радіо Свобода «Донбас Реалії» розбирався у тому, за яких умов сили оборони продовжують стримувати російські масовані атаки? Як проявляється брак боєкомплекту на фронті і чому там дуже чекають на нових людей? Читайте і дивіться за лінком
У 2023 році Україна була восьмою у світі за обсягом військових витрат, які зросли на 51% до 64,8 мільярда доларів і склали 58 відсотків загальних державних видатків, повідомив 22 квітня Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI).
«Військові витрати України у 2023 році становили 59 відсотків від російських. Проте протягом року Україна також отримала щонайменше 35 мільярдів доларів військової допомоги, у тому числі 25,4 мільярда від США. У сукупності ця допомога і власні військові витрати України становили приблизно 91 відсоток російських витрат», – йдеться в повідомленні.
У SIPRI зауважили, що військові витрати Росії минулого року зросли на 24 відсотки до 109 мільярдів доларів, що на 57 відсотків більше з 2014 року, коли Росія анексувала Крим. У 2023 році військові витрати Росії становили 16 відсотків від загальних державних витрат.
Загалом, за даними аналітиків, витрати на оборону в світі в 2023 році зросли на 6,8 відсотка порівняно з попереднім роком і склали понад 2,4 трильйона доларів. Це було найбільшим річним зростанням від 2009 року, кажуть у SIPRI.
Згідно зі звітом, 10 країн із найбільшими військовими витратами у 2023 році – на чолі зі Сполученими Штатами, Китаєм і Росією – всі збільшили свої витрати.
Вперше з 2009 року військові витрати зросли в усіх п’яти географічних регіонах, визначених SIPRI, причому особливо значне зростання було зафіксоване в Європі, Азії й Океанії і на Близькому Сході.
«Безпрецедентне зростання військових витрат є прямою відповіддю на глобальне погіршення ситуації з миром і безпекою, – сказав Нань Тіан, старший науковий співробітник Програми військових витрат і виробництва озброєнь SIPRI. – Держави віддають перевагу військовій силі, але вони ризикують розгорнути спіраль дії-реакції в дедалі нестабільнішому геополітичному й безпековому ландшафті».
Дослідники також зауважили, що в 2023 році на 31 члена НАТО припадало 1,34 трильйона доларів, що дорівнює 55 відсоткам світових військових витрат.
Військові витрати США зросли на 2,3 відсотка до 916 мільярдів доларів у 2023 році, що становить 68 відсотків загальних військових витрат НАТО. Минулого року, кажуть у SIPRI, більшість європейських членів НАТО збільшили свої військові витрати. Їхня сукупна частка в НАТО склала 28 відсотків, що є найвищим показником за десятиліття. Решта чотири відсотки надійшли з Канади і Туреччини.
У звіті відзначено, що через десять років після того, як члени НАТО офіційно взяли на себе ціль щодо витрат двох відсотків ВВП на військові потреби, 11 із 31 члена НАТО досягли або перевищили цей рівень у 2023 році – «це найбільша кількість з моменту взяття зобов’язання». Ще однієї цілі – спрямувати щонайменше 20 відсотків військових витрат на «витрати на обладнання» – досягли 28 членів НАТО у 2023 році, порівняно із сімома у 2014 році, кажуть у SIPRI.
Дослідники відзначили, що військові витрати Польщі, які займають 14-те місце у світі, становили 31,6 мільярда доларів після зростання на 75 відсотків між 2022 і 2023 роками, що є найбільшим щорічним зростанням серед європейських країн.
Також у SIPRI зауважили, що Китай, другий у світі за розміром військових витрат, виділив приблизно 296 мільярдів доларів на військові потреби у 2023 році, що на шість відсотків більше, ніж у 2022 році. Це було 29-те поспіль зростання військових витрат Китаю в порівнянні з попереднім роком. На Китай припадає половина загальних військових витрат у регіоні Азії та Океанії.
У березні в іншому звіті Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру зазначав, що експорт зброї з Росії в період із 2019 до 2023 року впав на 53% порівняно з періодом 2014–2018 років.
Унікальне судно у складі флоту Росії – У ВМС ЗСУ розказали деталі ураження «Коммуни»
Рятувальне судно «Коммуна» Чорноморського флоту Російської Федерації було унікальним – про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів Дмитро Плетенчук, речник ВМС ЗС України.
За його словами, попри сторічну історію судна, його постійно переобладнували і модернізували та воно застосувалося у важливих операціях, зокрема, у підйомі елементів на місці, де затонув крейсер «Москва» ЧФ РФ.
«Унікальність саме цього корабля полягала у тому, що він міг здійснювати глибоководні роботи, підіймати серйозні важкі елементи, які затонули. Крім того, він брав участь в обслуговуванні підводних човнів. Так, це була важлива одиниця. Воно переобладнувалося впродовж всієї своєї історії. Це судно застосовувалося росіянами для того, щоб піднімати важливі елементи на місці загибелі крейсера «Москва». Чомусь зі всього складу судно-забезпечувального флоту було обрано саме це судно, що наголошує на його унікальності, незважаючи на його досить поважний вік» – сказав Плетенчук.
У момент ураження судно «Коммуна» перебувало в бухті Севастополя, оскільки, за словами Плетенчука, сили РФ «ховають» кораблі через небезпеку атак українських сил по російському флоту.
«Російські сили до своєї тактики додали ще один елемент – вони тепер ховають бойові одиниці за суднами допоміжного флоту і саме це могло стати причиною ураження цієї одиниці. Вони там перебувають, тому що не можуть вийти на зовнішній рейд через небезпеку. Більше того, вони посилюють заходи щодо закриття бухт від зовнішній атак. Цю бухту захищає в якості ППО загальновідомий малий ракетний корабель «Циклон», який є носієм крилатих ракет, але досі їх не застосовував. Це «Панцир-С» стоїть у нього на борту» – розповів речник ВМС.
Операцію щодо ураження рятувального судна «Коммуна» ЧФ РФ проводили Військово-морські Сили ЗСУ. Втім, подробиць про те, якими засобами атакували судно, каже Плетенчук, військові розкривати не можуть.
Речник додає, що підтвердженої інформації про стан екіпажу корабля немає. Він припускає, що на час удару по кораблю екіпаж міг здійснити схід на берег, оскільки це був вихідний день:
«Ми не можемо розкривати технічних подробиць. Я можу підтвердити, що її проводили Військово-морські Сили. Враховуючи, що це була неділя, міг бути схід на берег особового складу. Але це лише мої припущення».
Напередодні речник ВМС розповів, що українські військові завдали удару по російському кораблю «Коммуна» в окупованому Севастополі. Перед тим російський очільник окупованого Севастополя Михайло Развожаєв заявляв про відбиття атаки української ракети на один із військових кораблів РФ на Північній стороні міста.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
Буданов: ситуація найближчим часом буде «досить важка», але «Армагеддон не відбудеться»
Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявляє, що з середини травня ситуація для України буде складною, але не катастрофічною.
«Нас чекає досить важка, за нашою оцінкою, ситуація найближчим часом. Але вона не катастрофічна, це теж треба розуміти. Армагеддон не відбудеться, як багато хто зараз починає казати. Але проблеми з середини травня будуть», – сказав Буданов в інтерв’ю BBC Україна.
Він додав, що йдеться і про фронт в тому числі. «Це комплексний підхід, тому що росіяни будуть використовувати комплексний підхід. Вони проводять комплексну операцію. Не будемо ми про це з вами довго розмовляти, але це важкий період буде. Середина травня, початок червня», – заявив начальник ГУР.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті від 21 квітня заявив, що російські війська, ймовірно, активізують поточні наступальні операції й удари ракетами і безпілотниками в Україні в найближчі тижні, до надходження допомоги від США.
Водночас раніше в ISW зауважили, що силам РФ «навряд чи вдасться досягти прориву, який зруйнував би лінію фронту».
Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю для NBC News заявив, що Росія хоче до 9 травня, коли там святкують День перемоги у Другій світовій війні, захопити Часів Яр у Донецькій області.
За добу через російські обстріли загинув житель Донеччини, є поранені ще в двох областях
Внаслідок російських обстрілів загинув один житель Донецької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 22 квітня.
«За 21 квітня росіяни вбили одного жителя Донеччини — в Українську. Ще шестеро людей в області за добу дістали поранення», – написав він.
Також через обстріли російських військ є постраждалі в Харківській і Херсонській областях, заявляє місцева влада.
«21:00 місто Харків. Внаслідок ракетного обстрілу по місту постраждав 19-річний цивільний», – заявив голова Харківщини Олег Синєгубов.
Він додав, що під артилерійський і мінометний вогонь потрапили близько 15 населених пунктів області. Зокрема, у Вовчанську обстріл із реактивної системи залпового вогню пошкодив будинок.
За даними очільника Херсонської області Олександра Прокудіна, російська армія напередодні обстріляла Нововоронцовку, Антонівку та місто Херсон. Також під вогнем опинилися Козацьке, Берислав і Новоберислав.
Обстріли пошкодили три багатоповерхівки та три приватні будинки, голова області також повідомляє про влучання в медичний і освітній заклади, дитячий садок, приватні автомобілі та газогін.
«Через російську агресію три людини дістали поранення, з них – одна дитина», – заявив Прокудін.
Про російський удар по Одещині заявив голова області Олег Кіпер. Зокрема, дрони-камікадзе поцілили по фермі, пошкодивши складські будівлі та сільськогосподарську техніку. Ніхто не постраждав.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Міністри ЄС на засіданні в Люксембурзі обговорять ППО для України
Міністри закордонних справ країн Європейського союзу зустрінуться в Люксембурзі 22 квітня, щоб обговорити посилення протиповітряної оборони України й розширення санкцій проти Ірану.
У той час, як Росія посилила повітряні атаки на українську енергетичну інфраструктуру й інші об’єкти, до урядів країн ЄС лунають заклики надати Києву більше систем ППО, таких як Patriot.
19 квітня на засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони президент України Володимир Зеленський заявив, що для оборони Україні потрібно щонайменше ще сім Patriot чи подібних систем протиповітряної оборони. Раніше Зеленський зауважував – щоб закрити Україну повністю, потрібно 25 систем Patriot, по 6-8 батарей у кожній.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ за підсумками засідання Ради Україна-НАТО заявив, що міністри оборони країн Альянсу домовилися посилити й надати Україні подальшу військову підтримку, зокрема системи протиповітряної оборони.
«Очікую нових оголошень щодо можливостей у сфері протиповітряної оборони для України найближчим часом», – сказав він.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 18 квітня повідомив, що країни НАТО можуть надати Україні сім систем протиповітряної оборони Patriot, одну з них передасть Німеччина.
Минулого тижня високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що в країн ЄС є системи Patriot, які, за його словами, треба забрати «з казарм, де вони стоять про всяк випадок, і відправити в Україну, де вирує війна».
Росія протягом останніх тижнів здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час.
Втрати Росії у війні перевищили 460 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 460 260 своїх військових, зокрема 730 осіб – за останню добу – такі дані станом на 22 квітня навів Генеральний штаб Збройних сил України.
Щодо втрат російської техніки, то в Генштабі ЗСУ навели такі дані:
- танків ‒ 7236 (+7 – за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 13904 (+8)
- артилерійських систем – 11736 (+17)
- РСЗВ – 1046
- засобів ППО ‒ 768 (+1)
- літаків – 348
- гелікоптерів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9384 (+5)
- крилатих ракет ‒ 2117 (+2)
- кораблів /катерів ‒ 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки й автоцистерн – 15812 (+27)
- спеціальної техніки ‒ 1934 (+8).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Американський Інститут вивчення війни у своєму нещодавньому звіті зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
В ЗСУ розповіли деталі щодо ураження судна РФ «Коммуна». Коли і як застосують ATACMS?
- «Корабель більше не готовий до виконання завдань». В ЗСУ підтвердили ураження російського судна забезпечення. «Коммуна» загорілася 21 квітня у порту окупованого Севастополя. Усі деталі – розкажемо.
- У Палаті представників Конгресу США підтримали допомогу Україні. Наступний крок – ухвалення в Сенаті та підпис президента США. Як швидко Україна отримає, зокрема, зброю та чи допоможе вона ЗСУ у наступі російської армії в червні? І чи стане ця допомога останньою від Вашингтону?
- Військовослужбовці, затримані за підозрою в нападі на поліцейських на Вінниччині, мали намір втекти з України, заявили в Нацполіції. Як відбулося затримання? Де вони переховувалися? Чи вже відомі мотиви нападу? І що говорять затримані на допитах?
Про це дивіться у телепередачі проєкту Радіо Свобода «Свобода Ранок» тут
Повітряні сили: вночі збили п’ять із семи запущених РФ дронів
Російські війська в ніч на 22 квітня атакували Україну сімома ударними безпілотниками типу Shahed-131/136 із мису Чауда в окупованому Криму і трьома зенітними керованими ракетами С-300/С-400 із окупованої Донеччини, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«У результаті бойової роботи цієї ночі підрозділами мобільних вогневих груп Сил оборони України знищено п’ять ударних БпЛА, а близько 7:00 – БпЛА оперативно-тактичного рівня «Орлан-10», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах уточнили, що всі безпілотники збили на Одещині.
Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив про влучання безпілотників. «Ворожі дрони-камікадзе поцілили по території фермерського господарства. Пошкоджено складські будівлі та сільськогосподарську техніку. Люди не постраждали», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини станом на березень верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Чи готуються сусідки України по Чорному морю протистояти російській збройній агресії?
Доки триває російська агресія, увесь Чорноморський регіон не можна вважати безпечним. Такою є спільна думка спікерів Другої Чорноморської безпекової конференції Міжнародної Кримської платформи. Захід нещодавно пройшов у Софії (Болгарія) за ініціативи міністерств закордонних справ Болгарії, України та підтримки Центру оборонних стратегій тощо.
Про протистояння військовим, зокрема, та гібридним загалом загрозам з боку Росії, про перемогу України у війні як ключовий фактор стабілізації обстановки говорили представники всіх держав-сусідок України по Чорному морю. Які конкретні кроки стоять за підтримуючою риторикою? Читайте про це за лінком
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті було 85 бойових зіткнень
Протягом минулої доби на фронті відбулося 85 бойових зіткнень, російські війська атакували українські позиції на шістьох напрямках, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у ранковому зведенні.
Зокрема, за повідомленням, українські військові продовжують стримувати загарбників на Новопавлівському напрямку в районах населених пунктів Георгіївка, Новомихайлівка, Водяне й Урожайне Донецької області, «де ворог 23 рази намагався прорвати оборону наших військ».
17 російських атак було на Лиманському напрямку, 16 – на Авдіївському, 14 – на Бахмутському.
«На Оріхівському напрямку ворог чотири рази атакував позиції наших захисників в районах Старомайорського Донецької області та Роботиного Запорізької області. На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра і здійснив чотири безуспішні атаки на позиції наших військ», – йдеться в повідомленні.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті від 21 квітня заявив, що російські війська, ймовірно, активізують поточні наступальні операції й удари ракетами і безпілотниками в Україні в найближчі тижні, до надходження допомоги від США.
Водночас раніше в ISW зауважили, що силам РФ «навряд чи вдасться досягти прориву, який зруйнував би лінію фронту».
Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю для NBC News заявив, що Росія хоче до 9 травня, коли там святкують День перемоги у Другій світовій війні, захопити Часів Яр у Донецькій області.
ISW: війська РФ можуть активізувати наступ і удари в Україні до надходження допомоги США
Російські війська, ймовірно, активізують поточні наступальні операції й удари ракетами і безпілотниками в Україні в найближчі тижні, «щоб використати вікно обмежень у постачанні озброєнь для України, яке зачиняється», пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«ISW продовжує вважати, що українські війська можуть зазнати додаткових невдач у найближчі тижні, очікуючи на безпекову допомогу США, яка дозволить Україні стабілізувати фронт, але вони, ймовірно, зможуть притупити поточний російський наступ, якщо припустити, що американська допомога надійде швидко», – йдеться в повідомленні.
Напередодні голова комітету з розвідки в Сенаті США Марк Ворнер в інтерв’ю CBS заявив, що Сполучені Штати можуть відправити допомогу Україні «до кінця тижня», якщо Сенат ухвалить відповідний законопроєкт 23 квітня, а президент США Джо Байден підпише його 24 квітня.
«Отримання цього додаткового обладнання має пройти якнайшвидше. Я сподіваюся, що як тільки це надійде до президента у вівторок або середу, ці поставки будуть відразу відправлені з ракети ATACMS більшого радіуса дії», – наголосив сенатор.
Президент України Володимир Зеленський 21 квітня заявив, що швидка доставка американської військової допомоги Україні може дозволити українським силам стабілізувати лінію фронту і перехопити ініціативу. В інтерв’ю NBC News Зеленський сказав, що військова підтримка США дає Україні шанс на перемогу, але попередив, що прогрес України на полі бою залежатиме від того, наскільки швидко військова допомога прибуде на лінію фронту. Зеленський зазначив, що затримки з доставкою військової допомоги вже призвели до втрат української техніки й особового складу на «кількох напрямках».
20 квітня Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про національну безпеку, який передбачає військову допомогу Україні в розмірі близько 61 мільярда доларів. Лідер демократичної більшості у Сенаті Чак Шумер заявив, що там законопроєкт буде розглянутий у вівторок, 23 квітня.
Допомога США збільшує шанси України на перемогу – Єрмак
Схвалення у Конгресі США рішення про пакет допомоги Україні на 61 млрд доларів «збільшує шанси України на перемогу у війні», зазначив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в інтерв’ю програмі Fareed Zakaria GPS на CNN.
«Це дуже важливе для нас рішення. Без сумніву, його прийняття збільшує наші шанси на перемогу над агресором, особливо зараз, коли ми бачимо, що Росія готується до нового наступу», – сказав Єрмак.
Він подякував президенту США та його адміністрації за «докладені зусилля, а також усьому американському народу – за підтримку України». Глава ОП висловив сподівання, що Сенат «якнайшвидше» ухвалить законопроєкт із допомогою Україні.
За його словами, Україна найбільше потребує:
- боєприпасів калібру 155 мм;
- ракет ATACMS;
- безпілотників;
- засобів радіоелектронної боротьби;
- літаків F-16;
- додаткових системи Patriot та ракет до них.
«Без цього ми не можемо захистити наші міста й людей. Ми потребуємо поставок цього терміново, бо ціна – життя українців», – наголосив Єрмак.
Він котре підкреслив, що «Росія не зможе окупувати українські території, бо українці мужньо продовжують захищати свої землі до перемоги, а допомога партнерів, зокрема США, робить Україну сильнішою».
20 квітня Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про національну безпеку, який передбачає військову допомогу Україні в розмірі близько 61 мільярда доларів. Лідер демократичної більшості у Сенаті Чак Шумер заявив, що законопроєкт буде розглянутий у вівторок, 23 квітня.
Як Росія «полює» за вірянами на окупованій частині Донбасу?
На окупованій частині Луганської області ФСБ Росії «затримало представників релігійної організації «Українська спілка церков «Свідки Єгови». У пропагандистських ЗМІ зазначають, що організація «вела діяльність, яка координується зі США», розповсюджувала листівки екстремістського змісту.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) звернулися за коментарем до Центру Свідків Єгови в Україні. Там заявили, що не мають деталей щодо цього випадку, але опрацьовують отриману інформацію. Жорстокі переслідування представників різних релігійних громад на окупованій частині Донбасу розпочалися ще 2014 року.
Неодноразово українська сторона заявляла про викрадення та незаконне позбавлення волі вірян, фізичні тортури, моральні знущання, захоплення храмів, які Росія проводила на окупованій частині сходу України. На новоокупованих територіях – РФ таку політику проводила на початку 2022 року, і ось знову активізувалося «полювання на вірян». Чому «боротьба з іноагентами» розпочалася саме зараз? Читайте і дивіться про це за лінком
Заступник голови комітету Верховної Ради із питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв у коментарі Радіо Свобода наголосив на тому, що пакет допомоги від США є «дуже важливим» для України, адже ситуація на фронті вже «була не важкою, а критичною».
Через брак боєприпасів, зі слів нардепа, Україна втратила Авдіївку та ще кілька населених пунктів: «Співвідношення 1 до 10 в снарядах – це просто самогубство на полі бою».
Зі слів Чернєва, американські партнери знають, яка зброя необхідна нині ЗСУ на полі бою і сподівається, що саме вона невдовзі дістанеться України.
«Є пріорітети і ними залишаються снаряди 155 калібру, яких нам просто неймовірно не вистачає. Це ракети до систем ППО і деякі інші ракети, до прикладу AMRAAM. США в цьому контексті дуже важливі, адже є виробниками деякого озброєння, яке на жаль, ми не зможемо отримати від інших наших партнерів», – розповів Чернєв у коментарі Радіо Свобода.
Що ж до далекобійних ракет ATACMS, які також включені в законопроєкт із допомоги Україні, на думку нардепа є шанс, що цього разу очільник Білого дому Байден зможе дозволити передати їх Україні.
«Якщо все ж таки Білий дім не приймає рішення щодо передачі Україні ATACMS вони мають публічно пояснити що саме і як саме загрожує передача цих ракет Україні. А тут, чесно кажучи, дуже складно пояснити як саме нацбезпеці США загрожує передача таких ракет. Тому я дуже сподіваюся, що це ще один великий крок до реального надання нам систем ATACMS. Щобільше, це безпрецедентна історія, коли в такий законопроєкт конкретизовано вставляється конкретна номенклатура зброї. Одним із драйверів цього проєкту був голова комітету розвідки Палати представників США Майк Тернер. Спілкуючись із ним 2 тижні тому він також мене запевняв, що рішення по ATACMS прийняте. Сподіваюся, що дуже швидко ми їх отримаємо в Україні», – сказав Чернєв.
20 квітня Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про національну безпеку, який передбачає військову допомогу Україні в розмірі близько 61 мільярда доларів. Лідер демократичної більшості у Сенаті Чак Шумер заявив, що законопроєкт буде розглянутий у вівторок, 23 квітня.
За добу на фронті відбулось 65 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Українські військові відбили 13 атак на Бахмутському напрямку, а також збили дві крилаті ракети Х-59, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 21 квітня.
Військові кажуть, що загалом протягом доби було зафіксовано 65 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку ворог наступальних (штурмових) дій не вів. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися понад 10 населених пунктів, зокрема Синьківка, Петропавлівка, Котлярівка Харківської області», – зазначили в Генштабі ЗСУ.
Також відомо, що на Лиманському напрямку Силами оборони відбито 9 атак в районі населеного пункту Терни Донецької області.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 13 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Верхньокам’янське, Богданівка Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилося близько 20 населених пунктів, зокрема Григорівка, Калинівка, Часів Яр, Ступочки Донецької області», – наголошують у відомстві.
У Генштабі кажуть, що на Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 9 атак в районах населених пунктів Очеретине, Бердичі, Уманське, Яснобродівка та Первомайське Донецької області, «де ворог, за підтримки авіації, намагався витіснити наші підрозділи із займаних рубежів».
«Протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 9 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника. Також силами та засобами протиповітряної оборони України знищено 2 керовані авіаційні ракети Х-59. Підрозділами ракетних військ завдано ураження по 1 району зосередження особового складу противника», – підсумували у Генштабі ЗСУ.