Різне бачення: де США та Європа розходяться щодо миру для України
- Європейські країни готують контрпропозицію до американського плану завершення війни, щоб вона була прийнятнішою для України та з меншими поступками Росії.
- Основні розбіжності стосуються територій, членства України в НАТО, чисельності армії, гарантій безпеки, використання заморожених російських активів та питання амністії.
Після того як минулого тижня раптово з’явився суперечливий американський проєкт завершення російської війни проти України, європейські країни поспіхом узялися розробляти контрпропозицію, більш прийнятну для Києва та з меншими поступками Москві.
Тим часом президент України Володимир Зеленський направив групу переговорників до Женеви для зустрічей на вихідних, які, за словами Білого дому та офісу президента, призвели до «оновленої та уточненої» рамкової угоди, що має забезпечити справедливий мир.
Сторони заявили, що «продовжать інтенсивну роботу над спільними пропозиціями в найближчі дні» та «підтримуватимуть тісний контакт зі своїми європейськими партнерами в процесі просування».
Деталі скоригованої американської пропозиції поки не оприлюднені. Але від територіальних та фінансових питань до перспектив членства України в НАТО і масової амністії – первісний американський проєкт, витік якого потрапив у ЗМІ, і європейська контрпропозиція, підготовлена Великою Британією, Францією та Німеччиною (як повідомляє Reuters), містять ключові розбіжності.
Які саме, читайте тут
Заклади освіти «недостатньо захищені»: Клименко прокоментував стрілянину в школі
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко 24 листопада відреагував на випадок у львівській школі, де один із батьків відкрив вогонь із травматичного пістолета.
За спостереженням міністра, офіцер Служби освітньої безпеки «оперативно зреагував, роззброїв та затримав чоловіка, викликав слідчих і медиків», запобігши подальшій небезпеці.
Читайте також: «Я досі відчуваю вину»: українські діти у Великій Британії змушені складати шкільний іспит з російської
«Цей випадок підсвітив критичну проблему, про яку я часто говорю: заклади освіти недостатньо захищені базовими засобами безпеки. Сьогодні в українських школах працюють 1778 офіцерів Служби освітньої безпеки. У Львові їх 68 – це трохи більше половини закладів міста», – заявив міністр.
Клименко зазначив, що присутність офіцера в школі важлива, але її недостатньо. Він назвав складові безпеки, які вважає необхідними:
- контрольований вхід
- «чітко визначена» територія школи
- відеоспостереження
- технічні засоби контролю (металодетектори)
- присутність підготовленого фахівця з безпеки (поліцейського)
«Ці вимоги вже частково закладені в ухваленому Законі про безпеку в закладах освіти. МВС разом з МОН завершує формування підзаконних актів, які зроблять безпекові стандарти обов’язковими для кожної школи. Та й дорослі повинні усвідомлювати відповідальність: школа – не місце для вирішення конфліктів», – додав голова МВС.
Національна поліція вранці 24 листопада повідомила про стрілянину на території однієї зі шкіл Львова. За попередніми даними, між двома батьками учнів сталася сварка у шкільному приміщенні, яка згодом переросла в бійку на вулиці. Один із чоловіків вистрелив в іншого з травматичної зброї, постраждалого госпіталізували.
Правоохоронці відкрили кримінальну справу за статтею про хуліганство, триває досудове розслідування.
«Нам буде легше їх шукати, але і їм нас»: бійці ЗСУ про повітряне протистояння на Дніпропетровщині
Український дрон «Лелека-100» – один із засобів глибинної розвідки. Він цілодобово може залітати глибоко в тил позицій армії РФ в пошуках далекобійних цілей і розрахунків БПЛА загарбників. Кореспонденти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) побачили нічну роботу розрахунку «Лелеки» 59-ї ОШБр ЗСУ на Дніпропетровщині і розпитали бійців – наскільки ефективний цей дрон в умовах високотехнологічної війни.
(Редакція не вказує прізвища бійців з огляду на потреби безпеки)
«Дає можливість ефективно бачити великий сектор на великій відстані»
Українські бійці вночі готують до польоту розвідувальний БПЛА «Лелека». Збирають сам дрон, встановлюють радіоантену, коловими рухами – калібрують для більш точної навігації, стабільності у повітрі та безпеки польоту.
Один із пілотів розрахунку «Лелеки» Ігор – запускає дрон вручну і слідкує, щоб той набрав висоту: «Раз, два, три – погнали! Стабілізація пройшла. Летимо!»
Максимальні дві з половиною години польотного часу український розвідувальний БПЛА з нічною камерою проводить в тилу армії РФ, шукаючи глибинні цілі і готуючись за потреби коригувати вогонь по них в режимі онлайн.
«Вони (військові РФ – ред.) зараз дуже гарно маскуються. Гілки, маскувальні сітки. Складніше за все виявити піхоту. Артилерію та міномети можна хоча б побачити, коли вони безпосередньо стріляють – по тепловій сигнатурі», – розповідає член розрахунку БПЛА Андрій.
Далі читайте тут
Доходи РФ від нафти і газу в листопаді можуть скоротитися більш як на третину – Reuters
Доходи Росії від нафти та газу в листопаді можуть скоротитися приблизно на 35% порівняно з аналогічним місяцем 2024 року, пише Reuters із посиланням на свої розрахунки.
Агентство зазначає, що доходи від продажу нафти і газу є найважливішим джерелом коштів для російської влади, становлячи чверть загального обсягу доходів федерального бюджету. Скорочення доходів цього місяця журналісти пов’язують зі здешевленням нафти та зміцненням рубля.
Ціна російської нафти в період із січня до листопада 2025 року знизилася до 57,3 долара за барель з 68,3 долара у 2024 році. Рубль зміцнився до 81,1 за долар з 91,7 у період від січня до листопада.
Міністерство фінансів РФ у 2025 році планувало отримати 10,94 трильйона рублів від продажу нафти та газу, але падіння цін на нафту змусило його минулого місяця переглянути цей прогноз у бік зниження до 8,65 трильйона рублів. Торік доходи від продажу нафти та газу сягнули 11,13 трильйона рублів, зазначає агентство.
Мирний план США скоротився до 19 пунктів – FT
Мирного плану з 28 пунктів «у тому вигляді, в якому його всі бачили», більше не існує, частина пунктів була виключена з нього, інші пункти змінені. Про це заявив радник голови Офісу президента України Олександр Бевз за підсумками переговорів, що відбулися 23 листопада в Женеві. Допис посадовця у фейсбуці цитують українські інформагенції (для стороннього перегляду профіль закритий, до допису мають доступ лише запрошені особи).
«Україна обговорила зі США кожний пункт запропонованого плану... жодна пропозиція української сторони не залишилася без реакції», – інформував Бевз.
Газета Financial Times із посиланням на свої джерела пише, що від початкових 28 пунктів залишилося 19. При цьому не повідомляється, які пункти були виключені, а які змінені.
«План із 28 пунктів перевершив усі межі цинізму». Звернення групи «Першого грудня»
Так званий мирний план з 28 пунктів перевершив усі можливі межі політичного цинізму. Й нам немає потреби повторювати конкретні докази цього, оскільки про це вже кілька днів гримить уся світова преса.
Проте є в риториці президента США щонайменше один момент, який потребує відповіді з боку не лише президента України, а й українського суспільства.
Йдеться про недбало кинуту на адресу українців фразу: «У вас немає ніяких козирів», яку, бачиться, легко підхопила нинішня команда Дональда Трампа.
Помиляєтеся, пане президенте! Козирі у нас є, і найбільший наш козир – це наша національна й особиста гідність. Вона вимірюється не розміром території і не кількістю атомних боєголовок. Її опора – людський дух, який формує наші уявлення про свободу, правду і честь.
Нам видається неймовірним, що президентові Сполучених Штатів – країни, яка пишається своєю любов’ю до свободи і демократичних цінностей, – треба це доводити. Якщо все-таки треба, то у Вас на руках – інша колода карт.
Далі читайте тут
Зведення Генштабу: на Куп’янському напрямку тривають «пошуково-ударні та спеціальні дії»Протягом поточної доби на лінії фронту відбулося 64 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 24 листопада.
Зокрема, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках російська армія тричі атакувала позиції Сил оборони. Стільки ж мали місце на Південно-Слобожанському напрямку, одна сутичка триває.
На Куп’янському напрямку, за даними командування, російських наступальних дій сьогодні не було. Підрозділи Сил оборони «проводять пошуково-ударні та спеціальні дії, з метою знищення противника та покращення тактичного положення».
Читайте також: Битва за Покровськ: в 7-му корпусі заявили про зачистку в центрі
Бойові дії тривають на Лиманському, Слов’янському та Костянтинівському напрямках.
«На Покровському напрямку протягом дня противник 22 рази намагався просунутися до наших позицій поблизу населених пунктів Шахове, Нове Шахове, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Покровськ, Котлине, Новосергіївка, Філія, Дачне. Три боєзіткнення досі тривають. Наші воїни проводять пошуково-ударні дії, з метою виявлення та знищення ворожих груп», – йдеться в зведенні.
Триває одна сутичка з шести на Олександрівському напрямку. ЗСУ відбили сім атак на Гуляйпільському напрямку.
Читайте також: Війна проти України. «Мосфільм» допомагає армії РФ із дронами та РЕБ
Штаб також повідомляє про відбиття однієї російської атаки на Оріхівському напрямку та двох на Придніпровському.
«Українські війська виснажують ворога вздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу», – заявляє командування.
Начальник управління комунікації угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов повідомив 24 листопада, що російські війська не можуть увійти до Куп’янська та Куп’янська-Вузлового, натомість намагаються тиснути на схід від селища й витискати українські війська з лівого берега річки Оскіл.
Сили оборони провели зачистку в центральних районах Покровська, повідомив 23 листопада 7-й корпус Десантно-штурмових військ ЗСУ. Цей напрямок залишається найбільш інтенсивним за кількістю російських атак.
Григоров: російська армія атакувала Сумську громаду, поранена дитина
Російська армія атакувала ударними безпілотниками Сумську громаду, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 24 листопада.
Він уточнив, що ударів зазнає цивільна інфраструктура. У місті є перебої з електропостачанням. Крім того, армія РФ поцілила в житловий сектор одного зі старостинських округів.
«9-річна дитина поранена внаслідок ворожої атаки у Великочернеччинському старостаті Постраждалого госпіталізували. Медики обстежують дитину та надають необхідну допомогу», – додав згодом Григоров.
Ердоган обговорив із Путіним «завершення російсько-української війни»
Президенти Туреччини та Росії Реджеп Тайїп Ердоган провели телефонну розмову, повідомили пресслужби обох сторін 24 листопада.
За повідомленням офісу Ердогана, розмова стосувалася двосторонніх відносин, російсько-українських війни, а також низки регіональних і глобальних питань.
«Президент Ердоган заявив, що Туреччина продовжить зусилля із завершення російсько-української війни справедливим і сталим миром», – йдеться в повідомленні.
Президент Туреччини також підтвердив готовність Анкари долучатися до всіх дипломатичних ініціатив і планів, які можуть сприяти прямим переговорам сторін і відновленню миру в регіоні.
Битва за Покровськ: в 7-му корпусі заявили про зачистку в центрі
Сили оборони провели зачистку в центральних районах Покровська, повідомив 23 листопада 7-й корпус Десантно-штурмових військ ЗСУ. Згідно з їхньою інформацією, 425-й штурмовий полк «Скеля» очистив район залізничного вокзалу, педагогічного училища та скверу «Соборний».
Завдяки цьому агресор не зміг накопичити сили і посилити тиск на північну частину міста, йдеться в повідомленні. Кожна спроба перейти через залізницю закінчується великими втратами для армії РФ, додали в корпусі.
Старший лейтенант Сил оборони з позивним «Алекс» (автор телеграм-каналу «Офіцер») також написав, що ЗСУ відновили контроль над деякими територіями в Покровську. На його думку, навряд це може сильно змінити ситуацію в оперативному масштабі, але «можливо для тактичної обстановки це дасть певні переваги/полегшення».
Військовослужбовець ЗСУ Станіслав Бунятов з позивним «Осман» (автор телеграм-каналу «Говорять снайпер») зазначає, що на Покровському напрямку агресор зменшив темпи просування.
Диверсії на залізниці в Польщі: прокуратура повідомила про ще одного підозрюваного громадянина України
Польські правоохоронці отримали докази, які свідчать про причетність ще одного громадянина України до актів саботажу залізничної інфраструктури – про це повідомляє пресслужба прокуратури Польщі 24 листопада.
За заявою, громадянин України, означений як Володимир Б., «допомагав безпосереднім виконавцям актів саботажу залізничної інфраструктури 15-16 листопада». Його затримали співробітники Центрального бюро розслідувань поліції 20 листопада.
Прокуратура 22 листопада висунула Володимиру Б. звинувачення в діях на користь російської розвідки та наданні допомоги безпосереднім виконавцям – Олександру К. та Євгенію І. – у вчиненні диверсій. Допомога, за твердженням слідства, полягала в логістичному сприянні підготовці та атакам на залізничну колію №7.
Зеленський очікує на доповідь щодо переговорів у Женеві: наступні кроки визначатимуть за підсумками
Президент Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Стере щодо дипломатичної ситуації та двосторонньої співпраці – про це він заявив 24 листопада.
«Дякую за поради та підтримку – Норвегія, як завжди, допомагає», – зазначив він.
Зеленський додав, що розповів Стере про перші результати роботи радників на зустрічі в Женеві щодо мирного плану США.
«Зараз наша делегація повертається додому, і я чекаю повноцінної доповіді сьогодні ввечері щодо ходу переговорів у Женеві та ключових акцентів партнерів. За підсумками доповідей будемо визначатися щодо подальших кроків, таймінгу», – заявив президент.
Кошта після зустрічі лідерів країн ЄС заявив про «новий імпульс» у мирних переговорах
Лідери 27 країн Європейського Союзу на зустрічі 24 листопада підбили підсумки останніх подій щодо «зусиль, спрямованих на досягнення миру в Україні» – про це заявив голова Європейської ради Антоніу Кошта.
Зустріч пройшла за участі голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.
«Мирні переговори отримали новий імпульс. Вчорашня зустріч у Женеві між Сполученими Штатами, Україною, інституціями ЄС та представниками Європи ознаменувала значний прогрес», – заявив Кошта.
За його словами, представники США та України повідомили лідерам Євросоюзу про конструктивні дискусії та прогрес щодо кількох питань:
«Ми вітаємо цей крок вперед. Деякі питання ще потребують вирішення, але напрямок позитивний. Ми високо оцінюємо зусилля президентів Зеленського та Трампа та їхніх команд».
МВА: троє людей у Чернігові постраждали через падіння російського дрона
У Чернігові російський «Шахед» впав на територію приватного підприємства, заявив голова міської військової адміністрації Дмитро Брижинський 24 листопада.
«Постраждало 3 людини. Отримали осколкові поранення», – заявив він.
Ще один російський безпілотник, за даними Брижинського, впав у полі, без руйнувань і постраждалих.
Раніше голова міста повідомив про ще двох поранених через падіння іншого дрона в приватному секторі: «Унаслідок падіння загорівся будинок. Двоє людей постраждали. Вони отримали опіки».
Читайте також: Голова Херсонщини повідомив про ще одну загиблу та поранену через російські атаки
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Мирний план Трампа: в ЄС кажуть про «конструктивний прогрес», але попереду «багато роботи»
У Європейській комісії заявили про «конструктивний прогрес» у переговорах щодо мирного плану для України впродовж останніх днів і годин. Про це журналістам у Брюсселі розповіла головна речниця Єврокомісії Паула Піньо 24 листопада, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Водночас посадовиця наголосила, що «ще багато роботи попереду».
«Центральна роль ЄС у забезпеченні остаточного та справедливого, тривалого миру для України має бути повністю відображена в будь-якому надійному плані… Ще багато роботи попереду. Ми готові зробити свій внесок», – підкреслила Піньо.
Речниця згадала зустріч лідерів блоку в гібридному форматі, що відбувається нині в африканській Анголі. Її скликав президент Євроради Антоніу Кошта, щоб скоординувати подальші кроки Євросоюзу.
«Європейська взаємодія продовжуватиметься на всіх фронтах, щоб забезпечити справедливий та тривалий мир для України», – наголосила вона.
В Єврокомісії наголосили на важливості принципу «нічого про Україну без України» й згадали про заяву президентки Урсули фон дер Ляєн у контексті ключових принципів можливої угоди для Євросоюзу, «які необхідно відобразити в будь-якому мирному плані»:
«Кордони не можуть бути змінені силою, тому ми говоримо про територіальну цілісність. По-друге, жодних обмежень для збройних сил України та ЄС, що зробить Україну вразливою до майбутніх нападів, тим самим підриваючи європейську безпеку. Президентка фон дер Ляєн також згадала про центральну роль ЄС у забезпеченні миру в Україні, яка має бути повністю врахована».
Піньо додала – це не означає, що немає інших елементів, які також можуть бути ключовими для обговорень та остаточної угоди.
Коментуючи плани надати Україні так звану репараційну позику, вона зауважила, що «це стає ще більш актуальним на цьому тлі».
«Ми дуже інтенсивно працюємо над тим, щоб у нас була працездатна, справедлива основа, яка може призвести до справедливого та тривалого миру в Україні. Це те, чого ми прагнемо разом з іншими представниками ЄС та разом з Україною», – резюмувала речниця Єврокомісії.
23 листопада в Женеві відбулися переговори щодо запропонованого США мирного плану для України. За підсумками переговорів США й Україна оприлюднили спільну заяву, вказавши на «суттєвий прогрес», а також на те, що рамкова угода про мир була «оновлена і допрацьована», й остаточне рішення щодо неї ухвалять президенти.
Про те, які саме зміни були внесені до публікованого раніше мирного плану з 28 пунктів, запропонованого адміністрацією президента США Дональда Трампа і розкритикованого прихильниками Києва як надто дружнього до Росії, в заяві не повідомляють. Сам Трамп поки що не коментував ситуацію.
Поряд з європейськими союзниками України багато американських законодавців, включаючи деяких республіканців, розкритикували початкову пропозицію, деякі назвали її «списком побажань» Кремля.
Після зустрічі державний секретар Марко Рубіо, який очолював делегацію США на переговорах, відзначив «величезний прогрес» і сказав, що Трамп був «задоволений», коли він поінформував його про обговорення.
Голова української делегації – керівник апарату Зеленського Андрій Єрмак – заявив журналістам, що переговорники досягли «дуже хорошого прогресу» в Женеві й «рухаються вперед до справедливого і міцного миру, на який заслуговує український народ».
Кілька західних новинних агентств, посилаючись на неназвані джерела, повідомили, що американські й українські чиновники обговорюють потенційний візит Зеленського до Вашингтона – вже цього тижня – для обговорення питань із Трампом.
Агентство Reuters цитує джерело, яке повідомило, що переговори будуть зосереджені на найчутливіших питаннях 28-пунктного мирного плану, запропонованого Трампом, – таких як можливість територіальних поступок України Росії.
Початковий план, пропонований США, офіційно не розголошувався, хоча ключові елементи публікували в ЗМІ.
Радіо Свобода має в своєму розпорядженні проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачав визнання Криму, Донеччини і Луганщини де-факто російськими, а Херсонщина та Запоріжжя будуть «заморожені» на лінії зіткнення. Крім того, пропозиція передбачала проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також план передбачав, що Україна має закріпити неприєднання і відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600 000 військових. Крім того, передбачалося, що фінансові санкції проти Москви будуть поступово скасовані.
На тлі опору американських законодавців й іноземних союзників 22 листопада Трамп залишив відкритою можливість внесення змін до плану. На запитання журналістів, чи є його пропозиція його «остаточною пропозицією Україні», Трамп відповів: «Ні».
Під час переговорів у Женеві Зеленський у своєму зверненні сказав, що «є сигнали, що команда президента Трампа нас чує».
ЗМІ також повідомляли про розробку альтернативного європейського мирного плану.
Німецьке інформаційне агентство dpa заявило, що цей план не вимагатиме від України відступу будь-якої території, яку вона все ще контролює, і встановить вищий ліміт чисельності своїх Збройних сил – до 800 000 солдатів замість 600 000, як зазначено в пропозиції США. Україна також отримає надійні гарантії безпеки.
Також членство України в НАТО не буде прямо виключене, і Росії не буде надано загальну амністію за воєнні злочини, повідомляє dpa, не вказуючи свої джерела.
«Я досі відчуваю вину»: українські діти у Великій Британії змушені складати шкільний іспит з російської
«Я досі відчуваю вину, сором за те, що це складала. Тому що це мова країни, яка вбиває моїх співвітчизників», – розповідає Люба, яка переїхала до Великої Британії після початку повномасштабної війни.
Після завершення британської середньої школи дівчині довелося складати обов’язковий іспит GCSE з декількох предметів, серед яких іноземною була російська. Раніше у британській системі освіти був іспит з української мови, але 30 років тому його скасували через реформу та невелику кількість дітей у діаспорі.
Директорка української школи у Великі Британії розповідає: нині для підлітків, зокрема біженців, немає альтернативи, а деякі навчальні заклади зумисно підштовхували дітей складати російську, щоб зберегти свої рейтинги. Після тестування, каже освітянка, з дітьми працює психолог, аби подолати пережиті травми.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає, як українська громада намагається відновити іспит з української мови і чи підтримує ініціативу влада Сполученого Королівства.
Стефанчук назвав «червоні лінії» України на мирних переговорах
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, виступаючи під час відкриття парламентського саміту «Кримської платформи», який проходить 24 листопада у Швеції, заявив, що Київ готовий до «змістовних переговорів» щодо закінчення війни з Росією, зокрема на рівні голів держав.
Водночас, за словами Стефанчука, для України є певні «червоні лінії», які «ніхто не має права перетнути – ні фізично, ні юридично, ні морально».
«Ніякого юридичного визнання російської окупації українських територій. Жодних обмежень для Сил оборони України. Жодного вето на право України обирати своїх майбутніх союзників. Будь-який справжній мирний процес має базуватися на дуже чіткому принципі: нічого про Україну без України, і нічого про Європу без Європи», – наголосив спікер.
Усі перелічені ним «червоні лінії», за даними ЗМІ, значилися у мирному плані з 28 пунктів, запропонованому днями Сполученими Штатами як основа для мирних переговорів для припинення війни РФ в Україні.
За підсумками зустрічей у Женеві в Білому домі й Офісі президента України заявили, що на переговорах американської й української делегацій рамкова угода про мир була «оновлена і допрацьована». Які саме правки внесли – не повідомляють.
З певними поправками, також поки що на неофіційному рівні, виступили і європейські союзники України.
Цього тижня, за даними західних ЗМІ, можливий візит українського президента Володимира Зеленського до Вашингтона – для обговорення планів мирного врегулювання із президентом США Дональдом Трампом.
Трегубов про Куп’янський напрямок: війська Росії намагаються відтіснити ЗСУ з лівого берега Осколу
Ситуація в самому Куп’янську та селищі Куп’янськ-Вузловий наразі суттєво не змінюється, заявив у ефірі телемарафону начальник управління комунікації угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов 24 листопада.
«Але противник намагається тиснути на схід від нього, намагається витискати українські війська з лівого берега річки Оскіл. Не дуже успішно, але там є справжній тиск, серйозні спроби. На відміну від самого міста, туди заходити особливо просто не виходить зараз у противника. На відміну від Куп’янська-Вузлового, незважаючи на заяви Путіна, що там оточені 15 батальйонів, які там фізично не можуть поміститися – там теж саме селище нормально стоїть, номрально укріплене. Але на схід від нього росіяни намагаються тиснути, прориватися хоч так, якщо не виходить іншим чином», – розповів він.
Оцінюючи російські резерви на цьому напрямку, Трегубов зазначив, що особового складу РФ там вистачає, хоча бракує для «серйозного нарощування сил»:
«Це підготовлені люди, але не якісь «рекси», а люди, що уклали контракт, пройшли підготовку впродовж кількох місяців, наприклад. Тобто це люди, які вже здобули певну спеціальність, не повні «чмобіки», яких тільки-но вдягнули та кинули в бій. Але це зазвичай і не люди, які воюють все життя».
Представник командування вказав на російські спроби обійти Куп’янськ після того, як спроби взяти його безпосередньо під контроль зазнали невдачі. За його словами, довкола районного центру «дуже велика кіл-зона, і навіть спроби його обійти зіштовхуються з об’єктивними складнощами».
Трегубов припустив, що можливі зміни погоди – наприклад, сильний туман – можуть сприяти прихованому пересуванню російських військ, проте зараз їм складно навіть підійти до Куп’янська.
Говорячи про співвідношення сил, речник назвав ключовою складовою російських наступальних зусиль повітряні дрони.
«Якщо в плані морських дронів, чи НРК (наземних роботизованих комплексів – ред.) Україна тут значно попереду... в плані повітряних у нас технологічно паритет, а промислово – у росіян більші промислові потужності», – констатував він.
Раніше на півночі Куп’янська тривала операція з ліквідації російських підрозділів, що просочилися до міста.
Куп’янськ має стратегічне значення для оборони Донбасу, а його втрата може призвести до оточення українських військ на лівому березі Осколу, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії. Загроза для Куп’янська наростала з літа, і тепер ситуація ще ускладнилася. Російські війська успішно застосовували тактику проникнення малими групами.
Голова Херсонщини повідомив про ще одну загиблу та поранену через російські атаки
Російська армія атакувала селище Нововоронцовка дроном, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 24 листопада.
За його даними, удару зазнала адміністративна будівля в селищі. Загинула працівниця селищної ради.
«Медики до останнього боролися за життя 62-річної жінки, але поранення виявилися смертельними. Мої співчуття рідним і близьким», – повідомив Прокудін.
Крім того, поранень зазнала ще одна місцева жителька – 61-річну жінку госпіталізували з вибуховою травмою та уламковим пораненням ноги, повідомив голова області. Вона отримує необхідну медичну допомогу.
Раніше Прокудін повідомив, що в Херсоні вранці 24 листопада внаслідок російського обстрілу загинула одна жінка, ще одна – зазнала поранення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.