Трамп допустив «щось хороше» після переговорів щодо мирної угоди в Женеві
Президент США Дональд Трамп допустив, що «щось хороше» може відбуватися у врегулюванні війни Росії проти України. Він написав про це в соцмережі Тruth Social за підсумками переговорів делегацій США й України в Женеві 23 листопада.
«Невже справді можливо, щоб у мирних переговорах між Росією й Україною був великий прогрес??? Не вірте, поки не побачите, але щось хороше може відбуватися», – написав Трамп.
Напередодні президент США різко висловився на адресу влади України, заявивши, що українське керівництво «не продемонструвало жодної вдячності» за американські ініціативи з досягнення миру. Після цього президент Володимир Зеленський запевнив, що Україна вдячна Сполученим Штатам й особисто президенту Дональду Трампу за допомогу.
23 листопада в Женеві відбулися переговори щодо пропонованого США мирного плану для України. За підсумками переговорів США й Україна оприлюднили спільну заяву, вказавши на «суттєвий прогрес», а також на те, що рамкова угода про мир була «оновлена і допрацьована», й остаточне рішення щодо неї ухвалять президенти.
Про те, які саме зміни були внесені до публікованого раніше мирного плану з 28 пунктів, запропонованого адміністрацією президента США Дональда Трампа і розкритикованого прихильниками Києва як надто дружнього до Росії, в заяві не повідомляють.
Поряд з європейськими союзниками України багато американських законодавців, включаючи деяких республіканців, розкритикували початкову пропозицію, деякі назвали її «списком побажань» Кремля.
Після зустрічі державний секретар Марко Рубіо, який очолював делегацію США на переговорах, відзначив «величезний прогрес» і сказав, що Трамп був «задоволений», коли він поінформував його про обговорення.
Голова української делегації – керівник апарату Зеленського Андрій Єрмак – заявив журналістам, що переговорники досягли «дуже хорошого прогресу» в Женеві й «рухаються вперед до справедливого і міцного миру, на який заслуговує український народ».
Кілька західних новинних агентств, посилаючись на неназвані джерела, повідомили, що американські й українські чиновники обговорюють потенційний візит Зеленського до Вашингтона – вже цього тижня – для обговорення питань із Трампом.
Агентство Reuters цитує джерело, яке повідомило, що переговори будуть зосереджені на найчутливіших питаннях 28-пунктного мирного плану, запропонованого Трампом, – таких як можливість територіальних поступок України Росії.
Початковий план, пропонований США, офіційно не розголошувався, хоча ключові елементи публікували в ЗМІ.
Радіо Свобода має в своєму розпорядженні проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачав визнання Криму, Донеччини і Луганщини де-факто російськими, а Херсонщина та Запоріжжя будуть «заморожені» на лінії зіткнення. Крім того, пропозиція передбачала проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також план передбачав, що Україна має закріпити неприєднання і відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600 000 військових. Крім того, передбачалося, що фінансові санкції проти Москви будуть поступово скасовані.
На тлі опору американських законодавців й іноземних союзників 22 листопада Трамп залишив відкритою можливість внесення змін до плану. На запитання журналістів, чи є його пропозиція його «остаточною пропозицією Україні», Трамп відповів: «Ні».
Під час переговорів у Женеві Зеленський у своєму зверненні сказав, що «є сигнали, що команда президента Трампа нас чує».
ЗМІ також повідомляли про розробку альтернативного європейського мирного плану.
Німецьке інформаційне агентство dpa заявило, що цей план не вимагатиме від України відступу будь-якої території, яку вона все ще контролює, і встановить вищий ліміт чисельності своїх Збройних сил – до 800 000 солдатів замість 600 000, як зазначено в пропозиції США. Україна також отримає надійні гарантії безпеки.
Також членство України в НАТО не буде прямо виключене, і Росії не буде надано загальну амністію за воєнні злочини, повідомляє dpa, не вказуючи свої джерела.
Європейські й африканські лідери зустрінуться в Анголі 24 листопада на економічному саміті, і очікується, що війна Росії проти України буде терміновою темою обговорення серед лідерів ЄС.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія поки не отримувала офіційними каналами будь-яких планів мирного врегулювання в Україні й «уважно відстежує» повідомлення в ЗМІ за результатами переговорів США й України у Женеві. Він також сказав, що поки що немає планів щодо зустрічі цього тижня між російськими й американськими переговорниками.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що 24 листопада проведе телефонну розмову зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, щоб обговорити мирні зусилля в Україні.
У Кремлі прокоментували переговори щодо мирної угоди в Женеві
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія не отримувала офіційними каналами будь-яких планів мирного врегулювання в Україні й «уважно відстежує» повідомлення в ЗМІ за результатами переговорів США й України у Женеві.
«По суті, ви пропонуєте порівнювати публікації ЗМІ. Тут, перш за все, потрібно виходити з тієї інформації, яка надходить офіційними каналами. Такої інформації ми поки не мали і поки не хотіли б нічого порівнювати», – цитують слова Пєскова російські ЗМІ.
«Зачекаємо. Там, мабуть, діалог триває, якісь контакти продовжуватимуться. Поки ми нічого офіційно не отримували», – додав він.
Так речник російського лідера Володимира Путіна відповів на запитання про те, що російське керівництво думає про європейські пропозиції частково змінити план із 28 пунктів, запропонований адміністрацією США і спрямований на мирне врегулювання в Україні.
Він також сказав, що поки що немає планів щодо зустрічі цього тижня між російськими й американськими переговорниками.
Обидва згадані плани не оприлюднювалися офіційно, про них судять із публікацій у ЗМІ з посиланням на джерела.
23 листопада в Женеві відбулися переговори щодо пропоноуваного США мирного плану для України. За підсумками переговорів США й Україна оприлюднили спільну заяву, вказавши на «суттєвий прогрес», а також на те, що рамкова угода про мир була «оновлена і допрацьована», й остаточне рішення щодо неї ухвалять президенти.
Про те, які саме зміни були внесені до публікованого раніше мирного плану з 28 пунктів, запропонованого адміністрацією президента США Дональда Трампа і розкритикованого прихильниками Києва як надто дружнього до Росії, в заяві не повідомляють. Сам Трамп поки що не коментував ситуацію.
Поряд з європейськими союзниками України багато американських законодавців, включаючи деяких республіканців, розкритикували початкову пропозицію, деякі назвали її «списком побажань» Кремля.
Після зустрічі державний секретар Марко Рубіо, який очолював делегацію США на переговорах, відзначив «величезний прогрес» і сказав, що Трамп був «задоволений», коли він поінформував його про обговорення.
Голова української делегації – керівник апарату Зеленського Андрій Єрмак – заявив журналістам, що переговорники досягли «дуже хорошого прогресу» в Женеві й «рухаються вперед до справедливого і міцного миру, на який заслуговує український народ».
Кілька західних новинних агентств, посилаючись на неназвані джерела, повідомили, що американські й українські чиновники обговорюють потенційний візит Зеленського до Вашингтона – вже цього тижня – для обговорення питань із Трампом.
Агентство Reuters цитує джерело, яке повідомило, що переговори будуть зосереджені на найчутливіших питаннях 28-пунктного мирного плану, запропонованого Трампом, – таких як можливість територіальних поступок України Росії.
Початковий план, пропонований США, офіційно не розголошувався, хоча ключові елементи публікували в ЗМІ.
Радіо Свобода має в своєму розпорядженні проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачав визнання Криму, Донеччини і Луганщини де-факто російськими, а Херсонщина та Запоріжжя будуть «заморожені» на лінії зіткнення. Крім того, пропозиція передбачала проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також план передбачав, що Україна має закріпити неприєднання і відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600 000 військових. Крім того, передбачалося, що фінансові санкції проти Москви будуть поступово скасовані.
На тлі опору американських законодавців й іноземних союзників 22 листопада Трамп залишив відкритою можливість внесення змін до плану. На запитання журналістів, чи є його пропозиція його «остаточною пропозицією Україні», Трамп відповів: «Ні».
Під час переговорів у Женеві Зеленський у своєму зверненні сказав, що «є сигнали, що команда президента Трампа нас чує».
ЗМІ також повідомляли про розробку альтернативного європейського мирного плану.
Німецьке інформаційне агентство dpa заявило, що цей план не вимагатиме від України відступу будь-якої території, яку вона все ще контролює, і встановить вищий ліміт чисельності своїх Збройних сил – до 800 000 солдатів замість 600 000, як зазначено в пропозиції США. Україна також отримає надійні гарантії безпеки.
Також членство України в НАТО не буде прямо виключене, і Росії не буде надано загальну амністію за воєнні злочини, повідомляє dpa, не вказуючи свої джерела.
Європейські й африканські лідери зустрінуться в Анголі 24 листопада на економічному саміті, і очікується, що війна Росії проти України буде терміновою темою обговорення серед лідерів ЄС.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що 24 листопада проведе телефонну розмову зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, щоб обговорити мирні зусилля в Україні.
СБУ заочно повідомила підозри командувачам армії РФ через удар по дитячому майданчику в Кривому Розі
Служба безпеки України повідомляє, що заочно повідомила про підозру чотирьом російським військовим командувачам, причетним до ракетного удару по дитячому майданчику в Кривому Розі, внаслідок якого в квітні цього року загинули 20 людей, зокрема дев’ять дітей.
«Як встановило розслідування, загальне керівництво атакою здійснював генерал-полковник Олексій Кім – начальник штабу об’єднаного угруповання військ РФ. Для організації ракетного удару він залучив віцеадмірала Олександра Пешкова – начальника Об’єднаного центру планування і координації вогневого ураження противника. За даними слідства, підготовку і технічне забезпечення повітряного нападу доручили контрадміралу Олексію Петрушину – начальнику центру управління розвідкою і координацією вогневого ураження противника об’єднаного угруповання військ РФ. Разом із ним ці завдання виконував очільник управління ракетних військ і артилерії об’єднаного угруповання військ країни-агресора полковник Олександр Кісєдобрєв», – йдеться в повідомленні.
У СБУ зазначили, що для удару по житловій забудові й дитячому майданчику в густонаселеному районі центральної частини міста російські військові використали балістичну ракету «Іскандер-М» з осколково-фугасною бойовою частиною.
Слідчі Служби безпеки заочно повідомили чотирьом російським командувача про підозру статтями про «воєнні злочини, що спричинили загибель людей, вчинені за попередньою змовою групою осіб».
Моніторингова місія ООН заявляла, що згадана атака стала найбільшою за кількістю загиблих дітей внаслідок одного удару з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Кошта поговорив із Зеленським перед зустріччю лідерів ЄС щодо мирних зусиль
Голова Європейської ради Антоніу Кошта провів розмову із президентом України – про це він повідомив 24 листопада.
Він вказав на те, що розмова передувала зустрічі лідерів Європейського Союзу.
«Поговорив із Володимиром Зеленським перед неформальною зустріччю лідерів ЄС щодо мирних зусиль для України, щоб отримати його оцінку ситуації», – заявив Кошта.
Він додав, що об’єднана й скоординована позиція ЄС є ключовою для «забезпечення хорошого результату мирних переговорів – для України та Європи».
Європейські й африканські лідери зустрічаються в Анголі 24 листопада на економічному саміті, і очікується, що війна Росії проти України буде терміновою темою обговорення серед лідерів ЄС.
У Женеві 23 листопада пройшли переговори високопоставлених делегацій США, України, Європейського Союзу і Великої Британії щодо мирних пропозицій США, про які стало відомо того тижня, і які, за словами союзників Києва, схиляються на користь Росії.
Президент України Володимир Зеленський підбив перші підсумки перемовин у Женеві і підкреслив, що «план Трампа може врахувати критичні для України елементи».
Читайте також: ISW: Кремль не зацікавлений у мирному плані й готує внутрішню аудиторію до його відхилення
Водночас президент США Дональд Трамп на тлі перемовин у Женеві різко висловився на адресу влади України та знову поклав відповідальність за війну на свого попередника Джо Байдена. На дану заяву відреагував український лідер наголосивши, що Україна вдячна Сполученим Штатам, кожному американському серцю та особисто президенту Дональду Трампу за допомогу, яка, починаючи з «Джавелінів», рятує життя українців.
Критики плану в США й інших країнах вважають, що він вигідний Росії. Представники адміністрації США відкидають таке трактування, заявляючи, що план заснований на реаліях, передбачає збереження суверенітету України і гарантії безпеки для неї.
22 листопада президент США Дональд Трамп заявив, що запропонований його адміністрацією мирний план щодо України перебуває у стадії опрацювання і «не є остаточним варіантом».
Перед цим Трамп казав, що наступний четвер, 27 листопада, – це крайній термін для Києва, щоб пристати на підтриману США мирну пропозицію щодо припинення війни, яку Росія веде проти України.
За даними Reuters, адміністрація Дональда Трампа погрожує припинити надання розвідувальних даних та продаж зброї для України, якщо Київ не підпише запропоновану США мирну угоду.
Радіо Свобода має в своєму розпорядженні проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачає визнання Криму, Донеччини і Луганщини де-факто російськими, а Херсонщина та Запоріжжя будуть «заморожені» на лінії зіткнення. Крім того, пропозиція передбачає проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також план передбачає, що Україна має закріпити неприєднання і відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600000 військових.
Президент України Володимир Зеленський отримав копію плану і повідомив, що готовий працювати зі США над ним. У його офісі наголошували, що Київ і Вашингтон домовилися «працювати над пунктами плану так, щоб це привело до гідного закінчення війни».
Росія заявила про готовність до мирних переговорів. Російський президент Володимир Путін повідомив, що Москва отримала план США із 28 пунктів щодо України, який, за його словами, «може бути покладений в основу остаточного мирного врегулювання».
Міненерго: армія РФ атакувала енергооб’єкти у 4 областях, без світла – десятки тисяч споживачі
Російські військові вночі атакували енергетичну інфраструктуру Донецької, Харківської, Чернігівської і Дніпропетровської областей, повідомило Міністерство енергетики України 24 листопада.
«Найскладніша ситуація на Дніпропетровщині: без світла – понад 60 тисяч споживачів. На Харківщині через атаку знеструмлено ще близько 10 тисяч абонентів. Енергетики працюють безперервно, щоб якнайшвидше відновити електропостачання», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Міненерго, внаслідок несприятливих погодних умов є знеструмлення у 45 населених пунктах на Львівщині, заживлення усіх знеструмлених споживачів очікують до кінця доби.
«Сьогодні у всіх регіонах України з 00:00 до 23:59 застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу. Закликаємо споживачів раціонально використовувати електроенергію протягом усього дня, особливо у пікові години споживання вранці і ввечері. Це допомагає знизити навантаження на систему», – наголосили у міністерстві.
Російські військові з початком осені активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
У Херсоні через російський обстріл одна жінка загинула, ще одна поранена – ОВА
У Херсоні вранці 24 листопада внаслідок російського обстрілу загинула одна жінка, ще одна – зазнала поранення, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Близько 09:00 російські військові обстріляли Дніпровський район Херсона. Внаслідок ворожої атаки загинула 61-річна жінка… Також бригада «швидкої» доставила до лікарні 39-річну херсонку, яка дістала вибухову травму й уламкове поранення ноги. Вона отримує всю необхідну меддопомогу», – написав він у телеграмі.
Минулої доби, за словами Прокудіна, а області через російські удари постраждали п’ять людей.
«Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили багатоповерхівку та 20 приватних будинків. Також окупанти понівечили господарчу споруду та приватні автомобілі», – повідомив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ISW: Кремль не зацікавлений у мирному плані й готує внутрішню аудиторію до його відхилення
Російські чиновники й «ультранаціоналістичні голоси» продовжують відкидати будь-який мирний план про завершення війни проти України, включно із запропонованим США планом із 28 пунктів, що не відповідав би давнім вимогам Росії щодо знищення української державності й ослаблення НАТО, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики навели заяви російських чиновників, зокрема, заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова, який 22 листопада сказав, що Росія не може відступати від вимог свого лідера Володимира Путіна, заявлених на саміті на Алясці у серпні 2025 року, і підтвердив намір Росії вирішити «першопричини» війни. Рябков визначив «першопричини» як розширення НАТО, розгортання зброї у Східній Європі й нібито дискримінацію російської мови і Російської православної церкви в Україні.
Крім того, у звіті згадуються заяви заступника голови Комітету Державної думи Росії з питань оборони Олексія Журавльова і першого заступника голови Комітету з міжнародних справ Держдуми РФ Олексія Чепи.
Журавльов, зокрема, сказав, що мирний план США спрямований на збереження «загрози на російському кордоні», і що заявлені умови європейської зустрічної пропозиції є «абсолютно неприйнятними для Росії». Чепа зазначив, що можлива передача Заходом ракет далекого радіусу дії, таких як «Томагавки», Україні в рамках мирного плану суперечитиме меті Росії з «демілітаризації», фактично спрямованої на знищення української армії, щоб вона не могла захистити Україну від поновлення російської агресії, кажуть в ISW.
Чепа натякнув, що Росія сприймає будь-яку допомогу чи гарантії безпеки для України як загрозу для РФ, а російські державні ЗМІ представили заяви Чепи як «попередження», що пояснює, чому мирна угода «неприйнятна» для Росії.
Схожі заяви роблять також наближені до Кремля блогери, кажучи, що Росія не повинна приймати жодного мирного плану, а натомість повинна продовжувати війну проти України, зазначають в Інституті вивчення війни.
«Ці різні заяви продовжують свідчити про те, що Кремль не зацікавлений у будь-яких компромісах у мирній угоді й створює внутрішні інформаційні умови для відхилення мирного плану… Кремлівські чиновники і російські воєнні блогери відкидали запропонований США 28-пунктний мирний план і повторювали відданість Росії своїм початковим максималістським воєнним цілям від моменту, коли західні ЗМІ почали повідомляти про цю пропозицію 20 листопада. Ці заяви продовжують вказувати на те, що Росія навряд чи прийме будь-який запропонований мирний план, який не передбачає капітуляції України», – йдеться у звіті.
Напередодні в Женеві відбулися переговори щодо пропонованого США мирного плану. У них брали участь представники США, України, європейських держав. За підсумками переговорів США й Україна оприлюднили спільну заяву, вказавши на «суттєвий прогрес», а також на те, що рамкова угода про мир була «оновлена і допрацьована», й остаточне рішення щодо неї ухвалять президенти.
Про те, які саме зміни були внесені до публікованого раніше мирного плану з 28 пунктів, запропонованого адміністрацією президента США Дональда Трампа і розкритикованого прихильниками Києва як надто дружнього до Росії, в заяві не повідомляють. Сам Трамп поки що не коментував ситуацію.
Поряд з європейськими союзниками України багато американських законодавців, включаючи деяких республіканців, розкритикували початкову пропозицію, деякі назвали її «списком побажань» Кремля.
Державний секретар Марко Рубіо 23 листопада очолив делегацію США на переговорах з українськими чиновниками в Женеві в той час, як Вашингтон посилив тиск на Київ, щоб він швидко прийняв план США. Трамп висловив розчарування Україною і її європейськими союзниками за те, що вони висловили свою незгоду з його пропозицією.
Після зустрічі Рубіо відзначив «величезний прогрес» і сказав, що Трамп був «задоволений», коли він поінформував його про обговорення.
Голова української делегації – керівник апарату Зеленського Андрій Єрмак – заявив журналістам, що переговорники досягли «дуже хорошого прогресу» в Женеві й «рухаються вперед до справедливого і міцного миру, на який заслуговує український народ».
Кілька західних новинних агентств, посилаючись на неназвані джерела, повідомили, що американські й українські чиновники обговорюють потенційний візит Зеленського до Вашингтона – вже цього тижня – для обговорення питань із Трампом.
Агентство Reuters цитує джерело, яке повідомило, що переговори будуть зосереджені на найчутливіших питаннях 28-пунктного мирного плану, запропонованого Трампом, – таких як можливість територіальних поступок України Росії.
Початковий план, пропонований США, офіційно не розголошувався, хоча ключові елементи публікували в ЗМІ.
Радіо Свобода має в своєму розпорядженні проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачав визнання Криму, Донеччини і Луганщини де-факто російськими, а Херсонщина та Запоріжжя будуть «заморожені» на лінії зіткнення. Крім того, пропозиція передбачала проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також план передбачав, що Україна має закріпити неприєднання і відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600 000 військових. Крім того, передбачалося, що фінансові санкції проти Москви будуть поступово скасовані.
На тлі опору американських законодавців й іноземних союзників 22 листопада Трамп залишив відкритою можливість внесення змін до плану. На запитання журналістів, чи є його пропозиція його «остаточною пропозицією Україні», Трамп відповів: «Ні».
Під час переговорів у Женеві Зеленський у своєму зверненні сказав, що «є сигнали, що команда президента Трампа нас чує».
ЗМІ також повідомляли про розробку альтернативного європейського мирного плану.
Німецьке інформаційне агентство dpa заявило, що цей план не вимагатиме від України відступу будь-якої території, яку вона все ще контролює, і встановить вищий ліміт чисельності своїх Збройних сил – до 800 000 солдатів замість 600 000, як зазначено в пропозиції США. Україна також отримає надійні гарантії безпеки.
Також членство України в НАТО не буде прямо виключене, і Росії не буде надано загальну амністію за воєнні злочини, повідомляє dpa, не вказуючи свої джерела.
Європейські й африканські лідери зустрінуться в Анголі 24 листопада на економічному саміті, і очікується, що війна Росії проти України буде терміновою темою обговорення серед лідерів ЄС.
Кремль поки не прокоментував переговори в Женеві, хоча президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що 24 листопада проведе телефонну розмову зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, щоб обговорити мирні зусилля в Україні.
Війська РФ завдали удару по портовій інфраструктурі Одещини – ОВА
Російські військові в ніч проти 24 листопада завдали удару по півдню Одещини, атакувавши портову інфраструктуру, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Росіяни вкотре вдарили по цивільній портовій інфраструктурі регіону, пошкодивши обладнання. На неексплуатованому судні виникло загорання, яке оперативно ліквідовано рятувальниками», – написав Кіпер у телеграмі.
За його словами, дані про загиблих чи постраждалих не надходили.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксовано влучання 37 ударних БпЛА на 15 локаціях
Російські війська в ніч проти 24 листопада атакували Україну 162 ударними безпілотниками, понад 80 із яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 125 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання 37 ударних БпЛА на 15 локаціях, а також падіння уламків збитих дронів на одній локації.
«Найбільше постраждали об’єкти цивільної інфраструктури і приватні домогосподарства на Харківщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині. На жаль, є жертви серед цивільного населення», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Оновлені і доопрацьовані» мирні пропозиції: ось що відомо про «значний прогрес» у припиненні війни РФ проти України
Білий дім і Офіс президента в спільній заяві США й України заявили, що переговори української й американської делегацій у Женеві 23 листопада ознаменували «суттєвий прогрес» у напрямку припинення війни РФ проти України й привели до підготовки «оновленого і доопрацьованого» рамкового документа щодо миру. Мовиться, що «сторони підтвердили, що будь-яка майбутня угода має цілковито поважати суверенітет України та забезпечити стійкий і справедливий мир».
У заяві не наведені подробиці, які зміни внесені в мирний план з 28 пунктів, запропонований президентом США Дональдом Трампом і розкритикований прихильниками Києва як занадто лояльний до Росії.
Генштаб: на фронті минулої доби було 191 бойове зіткнення
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 191 бойове зіткнення найбільше – на Покровському напрямку, повідомив вранці 24 листопада Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 62 штурмові дії агресора поблизу населених пунктів Володимирівка, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Никанорівка, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне, Філія та у бік Новопавлівки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, на Костянтинівському напрямку було 29 російських атак, на Олександрівському – 19, на Гуляйпільському – 17.
Також бойові дії тривали на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав 52 авіаційних ударів та скинув 129 керованих авіабомб. Крім цього, здійснив 5628 обстрілів, зокрема 14 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 5628 дронів-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив 19 листопада, що Сили оборони продовжують виконувати завдання в районі Покровсько-Мирноградської агломерації. На Покровському напрямку, за його словами, «зберігається висока активність противника, протистояти якій допомагає чітка взаємодія та злагодженість дій наших підрозділів».
Як зазначав 14 листопада проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, важливий вузол української оборони на Донеччині – Покровськ – опинився на межі захоплення після того, як військам армії РФ вдалося прорватися до міста.
Мерц: підстав для відродження G8 немає
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що не бачить підстав для повернення Росії до складу групи провідних розвинених індустріальних країн Заходу, тобто переходу від формату «Групи семи» (G7) до «Групи восьми» (G8), що існувала з 1998 по 2014 рік, коли Росія у зв’язку з окупацією Криму і початком війни на Донбасі була з неї виключена.
Мерц зробив цю заяву 23 листопада на пресконференції в Йоганнесбурзі (ПАР), де брав участь у зустрічі «Групи двадцяти».
«Якщо щось і зміниться, це буде вирішено лише всіма нинішніми членами G7, і на даний момент я не бачу... готовності знову прийняти Росію до цього кола», – сказав він.
Президент Франції Емманюель Макрон висловив аналогічну думку 22 листопада, заявивши, що умови для відновлення членства Росії відсутні.
Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що виключення Росії із цієї групи було помилкою. Відновлення G8 згадувалося і в оприлюдненому днями ЗМІ мирному плані з 28 пунктів, який США запропонували для мирного врегулювання в Україні (офіційно цей план не був опублікований).
У G7 входять Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, США, Франція і Японія.
СБС атакували хімзавод і підстанцію в окупованому Криму – Бровді
Сили безпілотних систем України завдали ударів по хімічному заводу «Бром», а також по підстанції у Красноперекопську в окупованому Криму, повідомив командувач СБС Роберт Бровді («Мадяр»).
У публікації в соцмережах ввечері 23 листопада він зазначив, що «блекануто низку енергообʼєктів на окупованих територіях», додавши, що Красноперекопська підстанція – це один із ключових вузлів енергосистеми окупованого півострова.
Підконтрольна РФ влада Криму про ці ураження не повідомляла. Напередодні повідомлялося, що ввечері 22 листопада і в ніч проти 23 листопада в окупованому Росією Криму, зокрема у Севастополі, було чути звуки роботи ППО і вибухи.
Від 2022 року територію півострова практично щодня атакують безпілотники і ракети, в більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
У Генштабі ЗСУ, коли підтверджують атаки, вказують, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Генштаб ЗСУ: армія РФ за добу втратила понад тисячу військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 166 450 своїх військових, зокрема 1 190 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 24 листопада навів український Генштаб.
Крім того, у командуванні ЗСУ повідомили про втрати Росії в техніці:
- танки – 11 366 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23 620 (+5)
- артилерійські системи – 34 626 (+41)
- РСЗВ – 1 549
- засоби ППО – 1 248
- літаки – 428
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 83 769 (+431)
- крилаті ракети – 3 981
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 68 006 (+84)
- спеціальна техніка – 4 003.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Двоє людей постраждали внаслідок атаки РФ на Чернігів – МВА
Двоє людей постраждали у Чернігові внаслідок російської атаки, повідомив вранці 24 листопада очільник міської військової адміністрації Дмитро Брижинський.
«Зафіксовано падіння «Шахеда» в приватному секторі. Унаслідок падіння загорівся будинок… Двоє людей постраждали. Вони отримали опіки», – написав Брижинський у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Харкові до 4 зросло число загиблих від російського удару – влада
У Харкові кількість загиблих внаслідок російського удару по місту ввечері 23 листопада зросло до чотирьох, повідомила місцева влада.
За словами міського голови Ігоря Терехова, під завалами приватного будинку знайшли тіло ще однієї загиблої людини. Крім того, мер повідомив про 17 постраждалих.
Напередодні повідомляли про двох загиблих.
За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, російські війська пізно ввечері 23 листопада масовано атакували Харків дронами.
Очільник ОВА Олег Синєгубов зазначив, що загарбники використали для удару БпЛА типу «Герань-2», за попередньою інформацією, завдавши загалом 16 ударів.
За повідомленням, внаслідок ударів по Шевченківському і Салтівському районах міста були зруйновані будівлі і спалахнули пожежі. Горіли три житлові будинки й об’єкт інфраструктури, уточнили в ДСНС.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Це буде чобіт «повстанця»: чи здатна Росія вдарити по НАТО під час війни в Україні?
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з військовими аналітиками про гібридні атаки Росії на країни Європи, а також проаналізували можливі сценарії російської агресії.
Рамкова угода про мир «оновлена і допрацьована», остаточне рішення щодо неї ухвалять президенти – заява США й України
Переговори української й американської делегацій у Женеві 23 листопада ознаменували «суттєвий прогрес» у напрямку припинення війни РФ в Україні й привели до підготовки «оновленого і доопрацьованого» рамкового документу щодо миру, йдеться в спільній заяві США й Україні, опублікованій Офісом президента і Білим домом.
«Обидві сторони визнали консультації вкрай продуктивними. Обговорення продемонстрували суттєвий прогрес в узгодженні позицій і визначенні чітких подальших кроків. Сторони підтвердили, що будь-яка майбутня угода має цілковито поважати суверенітет України та забезпечити стійкий і справедливий мир», – йдеться в заяві.
Сторони також заявили, що домовилися найближчими днями продовжити «інтенсивну роботу над спільними пропозиціями». Вони також підтримуватимуть «тісний контакт» із європейськими партнерами в ході подальшого просування процесу.
«Остаточні рішення щодо цього рамкового документа ухвалюватимуть президенти України і Сполучених Штатів. Обидві сторони підтвердили готовність продовжити спільно працювати задля досягнення миру, який гарантуватиме Україні безпеку, стабільність і відновлення», – наголошується в заяві.
Про те, які саме зміни були внесені до публікованого раніше мирного плану з 28 пунктів, запропонованого адміністрацією президента США Дональда Трампа і розкритикованого прихильниками Києва як надто дружнього до Росії, в заяві не повідомляють.
Сам Трамп поки що не коментував ситуацію.
Поряд з європейськими союзниками України багато американських законодавців, включаючи деяких республіканців, розкритикували початкову пропозицію, деякі назвали її «списком побажань» Кремля.
Державний секретар Марко Рубіо 23 листопада очолив делегацію США на переговорах з українськими чиновниками в Женеві в той час, як Вашингтон посилив тиск на Київ, щоб він швидко прийняв план США. Трамп висловив розчарування Україною і її європейськими союзниками за те, що вони висловили свою незгоду з його пропозицією.
Після зустрічі Рубіо відзначив «величезний прогрес» і сказав, що Трамп був «задоволений», коли він поінформував його про обговорення. Рубіо виїхав зі Швейцарії й повернувся до Вашингтона після переговорів, повідомив Державний департамент.
Голова української делегації – керівник апарату Зеленського Андрій Єрмак – заявив журналістам, що переговорники досягли «дуже хорошого прогресу» в Женеві й «рухаються вперед до справедливого і міцного миру, на який заслуговує український народ».
Кілька західних новинних агентств, посилаючись на неназвані джерела, повідомили, що американські й українські чиновники обговорюють потенційний візит Зеленського до Вашингтона – вже цього тижня – для обговорення питань із Трампом.
Агентство Reuters цитує джерело, яке повідомило, що переговори будуть зосереджені на найчутливіших питаннях 28-пунктного мирного плану, запропонованого Трампом, – таких як можливість територіальних поступок України Росії.
Початковий план, пропонований США, офіційно не розголошувався, хоча ключові елементи публікували в ЗМІ.
Радіо Свобода має в своєму розпорядженні проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачав визнання Криму, Донеччини і Луганщини де-факто російськими, а Херсонщина та Запоріжжя будуть «заморожені» на лінії зіткнення. Крім того, пропозиція передбачала проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також план передбачав, що Україна має закріпити неприєднання і відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600 000 військових. Крім того, передбачалося, що фінансові санкції проти Москви будуть поступово скасовані.
На тлі опору американських законодавців й іноземних союзників 22 листопада Трамп залишив відкритою можливість внесення змін до плану. На запитання журналістів, чи є його пропозиція його «остаточною пропозицією Україні», Трамп відповів: «Ні».
Під час переговорів у Женеві Зеленський у своєму зверненні сказав, що «є сигнали, що команда президента Трампа нас чує».
ЗМІ також повідомляли про розробку альтернативного європейського мирного плану.
Німецьке інформаційне агентство dpa заявило, що цей план не вимагатиме від України відступу будь-якої території, яку вона все ще контролює, і встановить вищий ліміт чисельності своїх Збройних сил – до 800 000 солдатів замість 600 000, як зазначено в пропозиції США. Україна також отримає надійні гарантії безпеки.
Також членство України в НАТО не буде прямо виключене, і Росії не буде надано загальну амністію за воєнні злочини, повідомляє dpa, не вказуючи свої джерела.
Європейські й африканські лідери зустрінуться в Анголі 24 листопада на економічному саміті, і очікується, що війна Росії проти України буде терміновою темою обговорення серед лідерів ЄС.
Кремль поки не прокоментував переговори в Женеві, хоча президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що 24 листопада проведе телефонну розмову зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, щоб обговорити мирні зусилля в Україні.
Генштаб: за добу відбулось понад 170 боєзіткнень, із них 55 – на Покровському напрямку
Від початку доби 23 листопада на передовій відбулось 177 бойових зіткнень Сил оборони з російськими військовими, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
Військові кажуть, що на Північно-Слобожанському і Курському напрямках сили РФ здійснили вісім атак на позиції ЗСУ, завдали авіаудару, застосувавши дві керовані авіабомби, здійснили 102 обстріли.
«На Південно-Слобожанському напрямку противник штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вовчанськ й Синельникове. Українські підрозділи відбили три атаки, одне бойове зіткнення наразі триває. Три атаки відбили українські захисники на Куп’янському напрямку в районах Степової Новоселівки та Петропавлівки», – наголосили у Генштабі.
Також відомо, що на Лиманському напрямку ЗСУ зупинили шість атак РФ у районах населених пунктів Новоєгорівка, Середнє, Зарічне та у бік населеного пункту Новий Мир. Одне бойове зіткнення досі триває.
«На Слов’янському напрямку наші оборонці успішно відбили сім спроб окупантів просунутися у районах у районах Ямполя, Серебрянки, Дронівки та Сакко і Ванцетті. Ще одне бойове зіткнення триває дотепер.На Краматорському напрямку з початку доби противник здійснив дві спроби наступу у районі Часового Яру та Майського», – йдеться у вечірньому зведенні.
Водночас, за даними українського командування, на Покровському напрямку армія РФ здійснила 55 атак.
«Окупанти намагалися просунутися поблизу населених пунктів Володимирівка, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Никанорівка, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне, Філія та у бік Новопавлівки. Два боєзіткнення досі тривають. За попередніми підрахунками, сьогодні на цьому напрямку наші воїни ліквідували 42 окупантів та поранили 31; знищили 25 безпілотних літальних апаратів, три одиниці автомобільного транспорту; уразили два танки, чотири пункти управління БпЛА та 13 укриттів особового складу противника», – зазначили у Генштабі.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив 19 листопада, що Сили оборони продовжують виконувати завдання в районі Покровсько-Мирноградської агломерації. На Покровському напрямку, за його словами, «зберігається висока активність противника, протистояти якій допомагає чітка взаємодія та злагодженість дій наших підрозділів».
Як зазначав 14 листопада проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, важливий вузол української оборони на Донеччині – Покровськ – опинився на межі захоплення після того, як військам армії РФ вдалося прорватися до міста.
Атака дронами по Харкову: зросла кількість загиблих і постраждалих – влада
У Харкові зросла кількість загиблих і постраждалих внаслідок масованої атаки «Шахедами» ввечері 23 листопада, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Синєгубов.
«За попередньою інформацією, що потребує підтвердження, вже двоє загиблих. 8 постраждалих», – написав у телеграмі голова ОВА.
Серед постраждалих – 12-річна дитина, уточнив Синєгубов.
Ввечері в неділю, 23 листопада, сили РФ масовано атакували Харків дронами, повідомив у телеграмі мер міста Ігор Терехов. Раніше було відомо про одну загиблу людину і 5 постраждалих.
За його даними, є влучання «Шахедів» у приватний будинок.
«За попередньою інформацією, що потребує підтвердження, є загибла людина у Шевченківському районі, внаслідок влучання ворожого «Шахеду» у приватний будинок. Також є постраждалі через цей обстріл Харкова», – уточнив міський голова.
Згодом мер Харкова Ігор Терехов повідомив про 3 загиблих внаслідок атаки РФ.
Пізніше місцевий чиновник уточнив, що через російський удар дронами по Харкову вже постраждало 15 людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.