Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

6 години тому

Радіо Свобода

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Армія РФ атакувала об’єкти «Нафтогазу», виникла пожежа – голова компанії

Російські війська дронами атакували нафтогазову інфраструктуру Групи «Нафтогаз» у Полтавській області, повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.

«Внаслідок атаки зафіксовано руйнування, на обʼєкті триває пожежа. До ліквідації наслідків залучені підрозділи ДСНС України. Це – черговий цілеспрямований удар по нашій нафтогазовій інфраструктурі», – написав Корецький у соцмережах, додавши, що лише з початку року РФ понад 20 разів атакувала об’єкти Групи «Нафтогаз».

Днями в компанії повідомили, що протягом повномасштабного вторгнення Росія завдала 401 удар по інфраструктурі «Групи Нафтогаз», зокрема в 2025 році зафіксовано 229 атак – більше, ніж за попередні три роки разом.

«Найважчим став жовтень 2025 року. Упродовж місяця по інфраструктурі групи було завдано 25 комбінованих атак», – зазначили у пресслужбі.

У групі додали що атаки спричинили втрати власного видобутку, через що вона мусить імпортувати додаткові обсяги газу для стабільного проходження опалювального сезону.

Компанія регулярно повідомляє про ураження своїх об’єктів російськими атаками. 12 лютого повідомив голова правління «Нафтогаз» Сергій Корецький повідомив про чергові російські обстріли Херсонської ТЕЦ.

Китайський тил Путіна. Чому Європі досі складно обмежити зв’язки Москви й Пекіна

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні політики дискутують, чи можуть дипломатичний тиск і санкції переконати Китай обмежити підтримку Москви.

Однак через чотири роки після вторгнення підтримка Росії з боку Китаю лише поглибилася. Пекін забезпечує Росії життєво важливу економічну «подушку» шляхом закупівлі енергоносіїв, постачання критичних мінералів для виробництва дронів, а також стабільний потік товарів подвійного призначення – зокрема мікроелектроніки та промислового обладнання, повідомили Радіо Свобода високопосадовці ЄС.

Поліція: спецслужби РФ вербували громадян Молдови для вбивств публічних осіб в Україні

Національна поліція України повідомляє, що спільно з молдовськими правоохоронцями зірвала російські плани і затримала агентурно-бойову групу, яка на замовлення спецслужб РФ планувала вбивства медійних і політичних українських діячів. За повідомленням, оприлюдненим вранці 20 лютого, для виконання вказівок російських спецслужб вербували громадян Молдови, яких у подальшому направляли до України.

«Уже на території нашої держави вони збирали детальну інформацію про потенційні «об’єкти»: місця проживання і роботи, маршрути пересування, місця перебування, а також опрацьовували можливі способи вчинення вбивства. Після чого чекали вказівок від куратора, який підтримував зв’язок з російськими спецслужбістами», – кажуть у Нацполіції.

За даними правоохоронців, «достеменно встановлено», що серед тих, кого планували вбити – «відомий журналіст, внесений у Росії до списку «екстремістів» й оголошений у розшук, один із керівників державного стратегічного підприємства, чинні військовослужбовці Головного управління розвідки Міноборони України, у томі числі бійці Іноземного легіону ГУР, ССО, а також громадський активіст, вихідець із РФ, що зайняв проукраїнську позицію». Імен цих людей у поліції не наводять.

Генпрокурор України Руслан Кравченко, зі свого боку, повідомив, що серед цілей замовних вбивств РФ представник з питань стратегічної комунікації ГУР МОУ, заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.

У поліції кажуть, що ціллю російських спецслужб було через резонансні вбивства посіяти страх, деморалізувати суспільство, створити відчуття незахищеності й дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні.

За повідомленням, організатором і координатором агентурно-бойової групи виявися 34-річний громадянин Молдови, який раніше відбував покарання у РФ, де був завербований спецслужбами.

«Після повернення до Молдови підтримував проросійське угруповання, діяльність якого була спрямована на дестабілізацію країни й організацію масових протестів у 2022-2023 роках. Фігурант сформував ієрархічну структуру і залучив помічників-співвітчизників віком до 25 років. Вони вербували молодих хлопців, здебільшого тих, хто навчався у військових навчальних закладах, для виконання завдань ворожих спецслужб за кордоном. Крім того, займалися їх транспортуванням до Україну, поселенням, фінансуванням та легендуванням», – заявили у поліції.

За виконання замовних убивств представники спецслужб Росії обіцяли винагороду у розмірі сотень тисяч доларів, зокрема, за ліквідацію кадрового офіцера ГУР Міноборони обіцяли заплатити 100 000 доларів, кажуть правоохоронці.

Операцію під назвою «Енігма 2.0» проводили на території двох держав: України і Молдови.

«19 лютого співробітники Департаменту стратегічних розслідувань і Головного слідчого управління Нацполіції спільно зі співробітниками Національного інспекторату розслідувань Генерального інспекторату поліції Молдови, за процесуального керівництва Прокуратури з боротьби з організованою злочинністю й особливих справ Молдови і за участю спецпідрозділу «Фулджер», провели спільні заходи на території Молдови. Затримали 34-річного куратора агентурно-бойової групи, а також осіб, причетних до агентурної мережі», – йдеться в повідомленні. Одночасно в Україні пройшли обшуки в Києві й Одесі, в ході яких затримали учасників агентурної групи і вилучили засоби зв’язку, зброю, техніку й інші речові докази.

Генпрокурор Кравченко повідомив, що в Україні одночасно провели понад 20 обшуків і затримали сімох осіб. У Молдові, за його даними, затримали ще трьох осіб, зокрема, організатора мережі і двох його спільників.

«Учасникам злочинної групи повідомлено про підозру. Готується клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», – зазначив генпрокурор.

Усі заходи в межах цієї спецоперації проводилися під егідою Європолу й Інтерполу, додали в поліції.

Напередодні поліція Молдови без подробиць повідомляла про слідчі дії у складі спільної слідчої групи, сформованої співробітниками молдовської поліції і правоохоронних органів України, у справі про підготовку вбивств публічних діячів України, замовлених спецслужбами РФ.

Російська сторона ситуацію поки що не коментувала.

Українські правоохоронці регулярно повідомляють про затримання осіб, яких вони називають російськими агентами. Їх підозрюють, зокрема, в держзраді та диверсіях на замовлення російських спецслужб.

Влада Молдови неодноразово заявляла про російське втручання з метою використати Молдову проти України. Зокрема, президентка Молдови Мая Санду наголошувала, що Україна залишається «щитом» Молдови, і влада в Кишиневі «має моральний обов’язок не допустити використання Молдови проти України і не допустити втягування нашої країни у війну».

Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксовано влучання ракети «Іскандер-М» і 21 дрона

Російські військові в ніч проти 20 лютого атакували Україну однією балістичною ракетою «Іскандер-М», а також 128 ударними безпілотниками, близько 80 із яких – дрони «Шахед», повідомили Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 107 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотниками інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.

За даними військових, зафіксовано влучання балістичної ракети і 21 ударного БпЛА на 14 локаціях, а також падіння уламків на одній локації.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Генштаб: на фронті за добу було 237 бойових зіткнень

На фронті протягом минулої доби зафіксовано 237 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському і Гуляйпільському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 20 лютого Генштаб ЗСУ.

«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 37 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Затишок, Котлине, Удачне, Молодецьке, Муравка, Новомиколаївка, Філія та у бік Новопавлівки… На Гуляйпільському напрямку відбулося 29 атак окупантів – у напрямках населених пунктів Староукраїнка, Залізничне, Зелене, Святопетрівка і в районі Гуляйполя», – йдеться в повідомленні.

На Костянтинівському напрямку армія РФ здійснила 19 атак, на Олександрівському – 14, на Лиманському – 13, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби відбулося 12 боєзіткнень, стільки ж – на Південно-Слобожанському і Слов’янському, кажуть у Генштабі.

Крім того, за даними командування, бойові дії тривали на Куп’янському, Краматорському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.

19 лютого проєкт DeepState повідомив, що російська армія просунулася біля Никифорівки на схід від Слов’янська, біля Неліпівки на південний схід від Костянтинівки, а також біля Затишку і Нового Шахового на Добропільському виступі. Слов’янський, Костянтинівський і Добропільський напрямки – одні з найбільш «рухомих» на всій лінії фронту, згідно з мапою аналітиків. Також тут щодня відбуваються іноді десятки штурмів армії РФ.

Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, цієї весни-влітку армія РФ може готувати новий великий наступ – метою, швидше за все, стануть Слов’янсько-Краматорська агломерація та/або Оріхів-Запоріжжя. Про це, зокрема, говорив оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Також він говорив в одному з ефірів, що це може стати «лебединою піснею» Росії на фронті – у неї залишається занадто мало ресурсів для наступу, а економічні проблеми всередині РФ загострюються.

Наприкінці зими Сили оборони змогли скоригувати цей план Росії – на стику Донецької, Дніпропетровської й Запорізької областей вони розпочали контрнаступальні дії, відкинувши агресора від Покровського і ширше – від Оріхіва – зі сходу. Судячи з повідомлень Z-пабліків, наступ ЗСУ там триває.

Двоє людей постраждали через російські удари на Харківщині – ОВА

На Харківщині дві людини постраждали через російські удари минулої доби, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали Харків і 11 населених пунктів Харківської області… У селі Дворічний Кут Солоницівської громади постраждав 58-річний чоловік; у селищі Малинівка постраждав 54-річний чоловік», – написав він у телеграмі.

За словами Синєгубова, внаслідок ударів у Харкові пошкоджена цивільна будівля, два автомобілі; у Богодухівському районі пошкоджено ангар сільгосппідприємства; у Дворічному Куті в Харківському районі пошкоджена ферма, загинуло 100 голів свиней.

РФ втратила у війні близько мільйона 258 тисяч військових – Генштаб ЗСУ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 257 880 своїх військових, зокрема 970 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 20 лютого навів український Генштаб.

Щодо російської військової техніки, то в українському командуванні повідомили про такі втрати:

танки – 11 684 (+2 – за останню добу)
бойові броньовані машини – 24 060 (+6)
артилерійські системи – 37 387 (+3)
РСЗВ – 1 649
засоби ППО – 1 303 (+1)
літаки – 435
гелікоптери – 347
БпЛА оперативно-тактичного рівня – 138 881 (+551)
крилаті ракети – 4 314
кораблі / катери – 29
підводні човни – 2
автомобільна техніка й автоцистерни – 79 112 (+76).
спеціальна техніка – 4 073 (+1).

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 6 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 173 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.

Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.

Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів.

«В Україні офіційно на полі бою кількість загиблих солдатів, чи то кадрових, чи тих, хто був мобілізований, становить 55 тисяч», – сказав Зеленський. Він додав, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.

Українська команда бойкотує відкриття Паралімпіади-2026 – комітет

Національний паралімпійський комітет України заявляє, що українська паралімпійська команда і сам комітет бойкотують церемонію відкриття XIV зимових Паралімпійських ігор і вимагають не використовувати український прапор на церемонії відкриття Паралімпіади-2026. Заява оприлюднена на сайті комітету пізно ввечері 19 лютого.

Водночас у Національному паралімпійському комітеті додали: «Ми будемо боротись за спортивні перемоги українських спортсменів на XIV зимових Паралімпійських іграх і разом зі спортсменами інших країн добиватись принципів справедливості у паралімпійському спорті, підтримуючи головну мету Паралімпійських ігор як вищого спортивного форуму світу».

У комітеті також наголосили, що спільнота українських паралімпійців і обурена «цинічним рішенням» Міжнародного паралімпійського комітету дозволити спортсменам з Росії й Білорусі взяти участь у Паралімпійських іграх 2026 року в Італії під своїми національними прапорами.

«Звертаємо увагу, що ні Росія, ні Білорусь не пройшли кваліфікаційного процесу, щоб здобути ліцензії на участь у Паралімпіаді в Мілано-Кортіна! Причому це відбулося відповідно до того статусу російського і білоруського паралімпійських комітетів, який вони отримали як країни, які здійснюють жахливу військову агресію на території України», – йдеться в заяві.

«Необхідно усвідомити, що Росія, яка сьогодні окуповує українські території, масово вбиває цивільних людей – жінок, дітей, людей похилого віку, людей з інвалідністю, і відразу підіймає свій прапор, залитий кров’ю мирного населення України, на захоплених нею територіях. Саме такий прапор країни-вбивці керівництво МПК дає можливість підняти на території Зимової Паралімпіади Мілано-Кортіна, надавши максимальну кількість слотів для участі представникам Росії», – наголосили в комітеті.

Національний паралімпійський комітет України заявляє, що це рішення має «саме політичний характер, бо повністю суперечить принципам розподілу слотів на участь в Паралімпіаді, і надає Росії можливість демонструвати свої політичні атрибути на Паралімпіаді-2026: такі як прапор і гімн».

18 лютого президент Національного паралімпійського комітету України Валерій Сушкевич у коментарі hromadske заявив, що Україна не розглядає можливості не брати участі в Паралімпіаді.

«Якщо ми не поїдемо, це означатиме дозволити Путіну здобути перемогу над українськими паралімпійцями, над Україною, виключивши нас з Ігор. Цього не буде!» – наголосив він.

Міжнародний паралімпійський комітет цього тижня заявив, що шістьом росіянам і чотирьом білорусам буде дозволено брати участь під національними прапорами на Паралімпійських іграх в Італії. За повідомленням комітету, ці атлети матимуть «таке ж ставлення, як і представники будь-якої іншої країни».

Міністр молоді й спорту України Матвій Бідний повідомив, що представники уряду України бойкотуватимуть Паралімпійські ігри в Італії через це рішення.

Уряд Італії висловив категоричну незгоду з рішенням дозволити спортсменам з Росії та Білорусі взяти участь у Паралімпійських іграх 2026 року в Мілані під своїми національними прапорами. У заяві віцепрезидента Ради міністрів і міністра закордонних справ Антоніо Таяні й міністра спорту Андреа Абоді також був заклик до Міжнародного паралімпійського комітету переглянути це рішення.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував Таяні та Абоді за їхню чітку позицію щодо «ганебного рішення дозволити використання національних емблем Росії та Білорусі», а також звернувся до країн-партнерів із закликом бойкотувати церемонію відкриття Паралімпіади.

Москва заявила, що дії італійських міністрів є проявом «малодушної поступливості» італійської влади перед «дедалі більш зухвалими вимогами мерзенного режиму Зеленського» і його «п'ятої колони» на Апеннінах, «подвійних стандартів» і грубого порушення принципів Олімпійської Хартії».

Зимові Паралімпійські ігри триватимуть від 6 по 15 березня.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році на Олімпіаді російським та білоруським спортсменам дозволялося змагатися лише під нейтральним прапором.

Зеленський призначив на 20 лютого нараду щодо переговорів у Женеві

Президент Володимир Зеленський повідомив, що 20 лютого проведе нараду за підсумками тристоронніх переговорів України, США і Росії щодо припинення війни, які пройшли 17 і 18 лютого в Женеві, Швейцарія.

«Сьогодні (19 лютого – ред.) вже будуть в Україні всі учасники нашої переговорної групи, і на завтра (20 лютого – ред.) я призначив спеціальну нараду з ними щодо наших подальших кроків, наших рішень. Буде доповідь уже тут, у Києві, щодо тих аспектів перемовин, про які не варто говорити телефоном», – сказав президент у вечірньому зверненні 19 лютого.

Крім того, за його словами, будуть визначені подальші рамки розмови з партнерами – з американською стороною і з європейцями – а також із російською стороною.

«Важливо, що зараз у Швейцарії європейці були присутні. І саме так ми розраховуємо працювати й надалі – щоб позиції Європи були враховані. Я хочу подякувати також усім членам нашої делегації за чітке дотримання директив на перемовинах. Це дуже важливо, щоб Україна говорила впевнено, говорила сильно і говорила скоординовано», – додав голова держави.

Раніше, в інтерв’ю Пірсу Морґану, опублікованому на YouTube ввечері 18 лютого, Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд тристоронніх переговорів зі США і Росією щодо припинення війни РФ проти України знову пройде у Швейцарії. Планованої дати переговорів голова держави не навів, але підкреслив важливість проведення переговорів саме в Європі.

Відразу по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія) Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання». «Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості… Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.

Тим часом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «занадто рано» оцінювати результати переговорів.

Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.

У Білому домі заявили, що на тристоронніх переговорах був «значний прогрес». «Було досягнуто значного прогресу з обох сторін, обидві сторони погодилися ознайомити своїх лідерів і продовжувати спільну роботу над мирною угодою. Тож у майбутньому буде ще один раунд переговорів», – заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт на брифінгу 18 лютого.

Деталей розмов не розголошують.

Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.

Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.

Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.

Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.

Репортаж із «кілзони». День із протидроновою групою під Костянтинівкою

У відповідь на масоване використання ударних дронів, які застосовує російська армія на фронті, українські військові створили мобільні, вогневі, антидронові групи. Це невеликі групи бійців, які працюють вздовж фронтових доріг, або в населених пунктах. Їхня задача знищувати російські FPV та ударні дрони.

Так звана «кілзона» нині може сягати кількох десятків кілометрів в тил від лінії бойового зіткнення. Для українських військових це ускладнює логістику – доставку людей та боєприпасів на позиції. Удари по дорогах відбуваються регулярно, а антидронові тунелі із сіток не вирішують проблему повністю.

Знімальна група Радіо Свобода провела день разом із мобільною вогневою групою 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ на дорозі під Костянтинівкою.

Війська РФ завдали ракетного удару по Харкову – влада

Російські військові удосвіта 20 лютого завдали ракетного удару по Слобідському району Харкова, повідомила місцева влада.

За інформацією Ситуаційного центру, внаслідок удару вибиті вікна у кількох багатоповерхівках, зазначив міський голова Ігор Терехов.

Очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що внаслідок обстрілу загорілися два автомобілі.

Інформація про постраждалих не надходила, каже влада.

На фронті відбулося понад 200 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 19 лютого на фронті відбулося 209 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Противник завдав одного ракетного удару, застосував одну ракету, здійснив 51 авіаційний удар, скинув 171 керовану авіабомбу. Крім того, застосував 1737 дронів-камікадзе та здійснив 1665 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.

Бої були активними по всій лінії фронту, але найбільше протистоянь зафіксовані, як і в попередні дні, на трьох напрямках – Костянтинівському та Покровському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.

«На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні 19 разів штурмували позиції наших оборонців поблизу населених пунктів Русин Яр, Софіївка, Плещіївка, Степанівка та у бік населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Новопавлівка, Бересток.

На Покровському напрямку ворог здійснив 37 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Затишок, Котлине, Удачне, Молодецьке, Муравка, Новомиколаївка, Філія та у бік Новопавлівки. Один бій ще триває.

На Гуляйпільському напрямку відбулося 29 атак окупантів – у напрямках населених пунктів Староукраїнка, Залізничне, Зелене, Святопетрівка та в районі Гуляйполя. Ворожих авіаударів зазнали Верхня Терса, Лісне, Любицьке, Гуляйпільське, Воздвижівка, Залізничне, Долинка, Гірке, Копані», – вказано в повідомленні.

Понад десять боїв відбулося на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському та Олександрівському напрямках.

Менш активним було протистояння на Краматорському, Куп’янському та Оріхівському напрямках.

Інформація про контрнаступальні дії Сил оборони на півдні України почала з'являтися в середині минулого тижня. Про неї повідомляли Z-військові кореспонденти, оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець, а також американський Інститут вивчення війни. 17 лютого їх підтвердив і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, повідомивши про «результативні контратакуючі, штурмові дії» навколо Гуляйполя.

Покровський напрямок, за зведеннями Генштабу ЗСУ, залишається серед найінтенсивніших за кількістю російських штурмів.

Трамп продовжив на рік частину санкцій проти РФ

Президент США Дональд Трамп продовжив на рік санкції проти Росії, запроваджені за агресію проти України. Текст відповідного указу з’явився 18 лютого на сайті Федерального реєстру США.

Документ, який набирає чинності 20 лютого, продовжує антиросійські санкції, запроваджені указами президентів США у 2014, 2018 і 2022 роках.

6 березня 2014 року указ президента США Барака Обами № 13660 передбачав заморожування майна ряду осіб, пов’язаних із процесом окупації Криму Росією.

Надалі за правління президентів Дональда Трампа та Джо Байдена список підсанкційних осіб доповнювався і коригувався, приміром, у разі смерті такої особи.

«Дії та політика (влади Росії), про які йдеться в цих указах, продовжують становити надзвичайну загрозу інтересам національної безпеки та зовнішньої політики Сполучених Штатів», – ідеться в документі.

Переговори. Чи хочуть українці виборів? Що означають заяви Залужного?

Батько загиблої спортсменки з шолому Гераскевича: «Це в першу чергу пам'ять про загиблих дітей» (відео)

«Схеми» отримали доступ до переписок генерала РФ. Він скаржиться на армію, спецслужби і хизується катуваннями бранців

«Схеми» (Радіо Свобода) отримали доступ до масиву переписок російського генерал-майора Романа Дємурчієва. Нині він, у статусі заступника командувача 20-ї загальновійськової армії у складі угруповання «Захід» ЗС РФ, допомагає керувати підпорядкованими армії військами, що стоять, зокрема, на Лиманському напрямку в Україні.

У переписках з підлеглими та іншими воєначальниками Дємурчієв скаржиться на стан справ в армії РФ, вище командування, спецслужби, розповідає та ділиться фото і відео катувань і вбивств українських військовополонених. «Схеми» верифікували та проаналізували цей масив даних і публікують у розслідуванні.

Каллас назвала, яких поступок від РФ на переговорах із Україною вимагає ЄС

Верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ Кая Каллас поширила серед представників країн-членів ЄС документ, у якому викладені поступки, на які Росія має погодитися під час переговорів з Україною. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк.

Представники європейських країн не беруть безпосередньої участі в тристоронніх переговорах США, України та Росії. Останній раунд переговорів відбувся в Женеві 17–18 лютого, і туди прибули радники з безпеки лідерів Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії та Швейцарії. Вони, як повідомив президент України Володимир Зеленський, зустрілися з українською та американською делегаціями.

У документі, представленому Каєю Каллас, ідеться про те, що мир та безпека неможливі «без участі ЄС за столом переговорів та без урахування основних інтересів ЄС». Текст, за оцінками, містить дуже «максималістський» погляд на те, що має робити Росія. Один із дипломатів заявив Радіо Свобода, що ЄС «відповідає на вимоги російських максималістів щодо України».

Інший європейський чиновник, обізнаний із документом, вважає, що досягнення миру – це не лише поступки з боку України. «Ми також маємо обговорити, що має зробити Росія», – зазначив він.

У документі також ідеться, що якщо Україна обмежить чисельність своїх військ або навіть виведе їх із деяких районів, то Росія має вдатися до аналогічного кроку. Крім того, міститься вимога про виключення юридичного визнання за Росією окупованих нею українських територій.

Крім того, від Москви вимагають припинити кампанії з дезінформації, кібератаки, порушення повітряного простору та втручання у вибори на території Європи та сусідніх країнах. У документі також ідеться про виключення розміщення ядерної зброї на білоруській території та «заборону на російську військову присутність і розміщення військ» у Білорусі, Україні, Молдові, Грузії та Вірменії.

У документі також зазначається, що Росія має компенсувати збитки та зробити свій внесок у відновлення України. Після початку повномасштабного вторгнення ЄС на невизначений термін заморозив активи Банку Росії у розмірі 210 мільярдів євро. Більшість цієї суми – близько 190 мільярдів євро – знаходиться в депозитарії Euroclear у Бельгії.

Деякі частини документа можуть бути винесені на обговорення міністрів закордонних справ ЄС під час зустрічі у Брюсселі 23 лютого.

Троє жінок поранені через російські атаки на Дніпропетровщину – ОВА

Російська армія майже 40 разів атакувала Нікопольський та Синельниківський райони протягом дня, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 19 лютого.

Область зазнавала ударів безпілотниками, артилерією та авіабомбою. Зокрема, в Нікопольському районі постраждали районний центр, Мирівська, Покровська та Марганецька громади.

«Постраждала жінка, вона на амбулаторному лікуванні. Пошкоджені інфраструктура, півтора десятки приватних будинків та господарських споруд, магазини, сонячні панелі, авто», – повідомив Ганжа.

У Синельниківському районі російські війська били по Покровській і Васильківській громадах. За даними голови області, двох поранених жінок госпіталізували:

«Їхній стан лікарі оцінюють як середньої тяжкості. Горіли адмінбудівля, гараж і господарська споруда. Знищені 2 машини».

Вето Угорщини і Словаччини щодо нафти. Чи загальмує це санкції ЄС проти Росії?

Поки Європейський Союз намагається встигнути схвалити новий пакет санкцій проти Росії до четвертої річниці повномасштабного вторгнення армії Москви в Україну наступного тижня, може виникнути нова перешкода.

ЄС уже стикався із труднощами в узгодженні морської заборони на російську нафту, а тепер Угорщина та Словаччина використовують своє право вето щодо 20-го пакету санкцій ЄС, щоб забезпечити подальші поставки російської нафти або через пошкоджений нафтопровід «Дружба», або через Хорватію.

То чого очікувати?

Кілька європейських дипломатів, з якими Радіо Свобода спілкувалося на умовах анонімності, підтвердили, що Угорщина та Словаччина дали зрозуміти, що наклали застереження на пакет санкцій. Це означає, що Будапешт і Братислава вимагатимуть додаткової інформації або гарантій того, що їхні вимоги щодо постачання нафти будуть враховані, перш ніж вони дадуть згоду на ухвалення пакету.

Хоча Європейський Союз запровадив заборону на імпорт російської нафти через трубопроводи у зв’язку з війною Кремля проти України, Угорщина та Словаччина домоглися винятків із цих санкцій, використовуючи нафтопровід «Дружба», який транспортує російську нафту до Центральної Європи через Україну.

Однак поставки цим трубопроводом зупинили 27 січня. Київ заявляє, що це сталося через повітряну атаку Росії.

«Ключовий факт: в ніч на 27 січня 2026 РФ ударила дроном по лінійній виробничо-диспетчерській станції «Укртранснафти» в Бродах – основній нафтоперекачуючій станції на українській ділянці нафтопроводу «Дружба». Вона є найпотужнішою на маршруті з великим резервуарним парком. Після удару виникла масштабна пожежа, горіння сирої нафти в найбільшому резервуарі обʼємом 75000 куб.м. тривало 10 днів. Тобто, це був удар по «вузлу керування і перекачки», що призвело до зупинки функціонування ЛВДС і відповідно, прокачування російської нафти на транзит». Оскільки в Росії виходять з того, щоб завдати максимального ураження енергетичному потенціалу України, то в розширення переліку цілей в електроенергетиці та газовому секторі пішли й обʼєкти видобутку та транспортування нафти, тобто те, що знаходиться в системі НАК «Нафтогаз України» та оперується дочірніми «Укрнафтою» та «Укртранснафтою»», – так описує ситуацію фахівець із питань енергетики, президент Центра глобалістики «Стратегія ХХI» Михайло Гончар.

Далі читайте тут

Розвідки європейських країн не вірять у мир між Україною та РФ у 2026 році – Reuters

Європейські розвідки скептично оцінюють шанси на досягнення угоди про припинення війни в Україні 2026 року. Про це Reuters за умов анонімності заявили керівники п’яти європейських розвідувальних служб.

За словами співрозмовників агентства, Кремль не хоче швидкого завершення війни. Четверо з них зазначили, що російська влада використовує переговори зі США для тиску з метою зняття санкцій та укладення торговельних угод. Переговори в Женеві одне з джерел Reuters назвало «театралізованою виставою».

Співрозмовник агентства зауважив, що Кремль намагається досягти своїх цілей, серед яких, за його словами, усунення від влади Володимира Зеленського та перетворення України на нейтральну «буферну зону» між Росією та Заходом.

Інший співрозмовник агентства зазначив, що Кремль не хоче швидкого миру, а економіка Росії не перебуває «на межі краху». Територіальні претензії Путіна, за словами того ж співрозмовника, можна задовольнити, якщо передати Росії частину Донецької області, яку їй не вдалося захопити, але він не досягне мети щодо повалення уряду Зеленського.

За словами двох співрозмовників агентства, Кремль намагається розділити переговори на два напрями: щодо завершення війни та двосторонніх угод між Росією та США, які включали б зняття санкцій із РФ.

БІЛЬШЕ