ДСНС: літній чоловік загинув через російський удар по Чернігівщині
Російська армія атакувала безпілотниками населений пункт у Корюківському районі на півночі Чернігівщини, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 27 березня.
«Внаслідок російських ударів БпЛА по одному з населених пунктів Корюківщини загинув 95-річний чоловік», – йдеться в заяві.
Через атаку також загорівся житловий будинок. ДСНС додає, що її підрозділи оперативно прибули на місце та ліквідували пожежу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Свириденко: уряд виділив понад 9 мільярдів гривень для підготовки регіонів до наступної зими
Кабінет міністрів виділив 9,2 мільярда гривень на виконання планів стійкості регіонів, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 27 березня.
«245 об’єктів критичної інфраструктури у неприфронтових регіонах будуть захищені в межах підготовки до наступної зими», – заявила вона в своїх соцмережах.
Свириденко пояснила, що 9,2 мільярда гривень є другим траншем фінансування планів стійкості. Із цієї суми 5,2 мільярда піде Агентству відновлення на захист великих енергетичних обєктів.
Ще 3,5 млрд отримають регіони на будівництво захисних споруд для розподільчих підстанцій, трансформаторів, газорозподільних станцій та інших об’єктів критичної інфраструктури. Також 528 мільйонів призначені для «Укрзалізниці» для посилення захисту власних об’єктів.
Читайте також: Свириденко анонсувала виділення 3 млрд гривень з резервного фонду на ямковий ремонт деяких автодоріг
Голова уряду очікує, що виділені кошти покриють 30% потреби в фінансуванні визначених об’єктів і частку заборгованості по роботах, які вже почалися.
«Готуватись до зими маємо вже зараз. Робимо це в межах реалізації Планів стійкості регіонів. Пріоритети – захист енергообʼєктів, розвиток розподіленої генерації, забезпечення додатковими джерелами живлення об’єктів тепло- і водопостачання, а також децентралізація теплопостачання», – додала вона.
20 березня Кабмін виділив 12,85 мільярда гривень прифронтовим областям на перші роботи з підготовки до наступної зими в межах планів стійкості. Кошти пішли на 209 об’єктів критичної інфраструктури в прифронтових регіонах і Київській області. Свириденко зазначила, що першочергові роботи там вже почалися.
G7 розглядає виділення 575 мільйонів доларів на ремонт купола Чорнобильської АЕС
Міністри закордонних справ країн «Групи семи» в Парижі обговорюють масштабні зусилля з відновлення захисного укриття на Чорнобильській атомній електростанції в Україні, передає кореспондент Радіо Свобода.
Вартість цих робіт оцінюється приблизно в 575 мільйонів доларів.
У розмові з Радіо Свобода 27 березня речник Міністерства закордонних справ Франції Паскаль Конфавро відкинув занепокоєння, висловлені деякими країнами, що ескалація напруженості на Близькому Сході відволікає увагу від України.
«Це може бути ризик, але це не реальність», – сказав він.
Конфавро наголосив, що Україна є основним фокусом поточної зустрічі G7. Він нагадав, що міністри проводять спеціальну сесію, присвячену підтримці Києва, до обговорення якої приєднається міністр закордонних справ України.
Федоров повідомив про двох поранених через удар Росії по Запорізькому району
Російська армія вдарила по селищу Кушугум у Запорізькому районі безпілотником, повідомив голова області Іван Федоров 27 березня.
Він зазначив, що вибух стався неподалік зупинки громадського транспорту.
«Поранення отримали дві жінки – 72 і 52 років. Їм надається уся необхідна допомога», – заявив Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: Понад 5 тисяч абонентів залишилися без газу через удар РФ на Полтавщині – ОВА
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українські удари створюють «найсерйознішу загрозу» експорту російської нафти з початку війни
Кілька днів атак українських безпілотників на порти та нафтопереробні заводи в Ленінградській області Росії і аналітики почали говорити про «найсерйознішу загрозу» для експорту російської нафти з початку повномасштабної війни Росії проти України.
Як так? Які підстави так говорити?
Починаючи з 23 березня з атаки безпілотника на балтійський порт Приморськ, атаки продовжилися через два дні ударами по іншому ключовому терміналу експорту нафти в Усть-Лузі, а 26 березня були спрямовані на один з найбільших російських нафтопереробних заводів у Кіришському районі.
Українські безпілотники третьої ночі поспіль атакували Ленінградську область Росії: українські телеграм-канали «КіберБорошно» і Exilenova+ стверджують, що вночі було здійснено «повторне одночасне ураження» нафтоналивних портів Усть-Луга і Приморськ.
Українська армія днями вже атакувала ці два порти, удари підтвердили у Генштабі ЗСУ. Атаку в ніч проти 27 березня в Києві поки що не коментували.
Супутниковий знімок підтвердив, що пожежа в порту Усть-Луга спалахнула вранці 27 березня з новою силою після чергового удару дронів.
Далі читайте тут
Генштаб звітує про ураження РЛК «Валдай» у Криму: він призначений для протидії малим дронам
Сили оборони вночі проти 27 березня уразили російський радіолокаційний комплекс «Валдай» у окупованому Криму, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України в п’ятницю.
Командування уточнює, що комплекс був розгорнутий у районі Гвардійського на півострові:
«Цікавим є те, що комплекс має виявляти та протидіяти малорозмірним БПЛА».
Крім того, Генштаб повідомляє про удар по наземній станції управління безпілотниками «Форпост» у окупованій Євпаторії, а також низці об’єктів на окупованій частині материкової України. Серед них:
- командний пункт російської армії в районі Ольгинки на окупованій частині Донецької області
- склад боєприпасів РФ у районі Мангуша на Донеччині
- склад матеріально-технічних засобів у районах Рибинського (Донецька область) та Новоселівки (Запорізька область)
- зосередження живої сили російських військ у районі Дорожнього на окупованій частині Донецької області
«Масштаби завданих збитків та втрати ворога уточнюються», – додає командування.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження. Російське командування не повідомляло про удари, Міністерство оборони РФ раніше заявило про збиття 85 українських дронів, у тому числі над Кримом і Чорним морем.
Російський голова окупованого Севастополя Михайло Развожаєв на початку доби 27 березня заявив про відбиття «атаки ЗСУ» в місті.
Читайте також: Чим далі, тим «страшніше». Як в окупованому Криму реагують на атаки українських безпілотників?
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.
У Кремлі заперечили дані про те, що Путін пропонував бізнесу дати гроші на війну
У Кремлі заперечили, що президент Росії Володимир Путін просив російських бізнесменів робити пожертви на фінансування війни проти України на закритій зустрічі, як про це 26 березня написало видання The Bell із посиланням на неназвані джерела.
Речник Кремля Дмитро Пєсков 27 березня сказав, що один із бізнесменів на зустрічі запропонував пожертвувати гроші державі, і Путін схвалив цю ініціативу.
«Це не була ініціатива президента Путіна, хоча, безумовно, він привітав таку ініціативу», – цитують Пєскова російські ЗМІ.
Імені бізнесмена, який під час зустрічі оголосив, що хоче віддати «дуже велику суму» до бюджету РФ, речник Путіна не назвав.
Сибіга повідомив про зустріч із Рубіо на полях міністерської зустрічі G7 у Франції
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що 27 березня мав зустріч із державним секретарем США Марко Рубіо на полях міністерської зустрічі «Групи семи» (G7) у Франції.
«Роль США у просуванні мирних зусиль залишається критично важливою. Пропозиції України є реалістичними і здійсненними. Тиск на Росію є ключовим для того, щоб змусити Москву припинити війну», – написав Сибіга в соцмережі X.
Об’єкт «Нафтогазу» на Полтавщині зупинив роботу після атак РФ – Корецький
Об’єкт «Нафтогазу», який забезпечує видобуток газу на Полтавщині, зупинив роботу після російських атак, повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
«Росіяни не припиняють атаки на нафтогазову інфраструктуру. Впродовж вчорашнього дня та цієї ночі вони били по об’єкту «Група «Нафтогаз», який забезпечує видобуток газу на Полтавщині. Внаслідок атаки виникла пожежа. Обладнання зазнало суттєвих пошкоджень, роботу об’єкта зупинено», – написав він у фейсбуці 27 березня.
За словами Корецького, лише від початку цього року російські війська близько 40 разів атакували інфраструктуру «Нафтогазу».
Раніше сьогодні в Полтавській ОВА повідомили, що понад п’ять тисяч абонентів залишилися без газу внаслідок російського удару по одному з промислових підприємств у Полтавському районі.
Компанія «Нафтогаз» регулярно повідомляє про ураження своїх об’єктів російськими атаками. Раніше в компанії повідомляли, що протягом повномасштабного вторгнення Росія завдала понад 400 ударів по інфраструктурі «Нафтогазу», зокрема в 2025 році зафіксовано 229 атак – більше, ніж за попередні три роки разом, розповіли в компанії. У групі додали, що атаки спричинили втрати власного видобутку, через що вона мусила імпортувати додаткові обсяги газу для стабільного проходження опалювального сезону.
Україна й Саудівська Аравія підписали угоду про співпрацю в оборонній сфері – президент
Україна і Саудівська Аравія підписали угоду про співпрацю в оборонній сфері, повідомив 27 березня президент Володимир Зеленський, який перебуває з візитом у Саудівській Аравії.
За словами Зеленського, документ підписали перед початком його зустрічі зі спадкоємним принцом Саудівської Аравії Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом. У пресслужбі президента уточнили, що зустріч відбулася у Джидді.
Підписана угода «закладає основу для подальших контрактів, технологічної співпраці й інвестицій і посилює міжнародну роль України як безпекового донора», зазначив президент.
Міненерго: у Херсонській і Харківській областях є знеструмлення через удари РФ
Частина споживачів у Херсонській і Харківській областях тимчасово залишаються без електропостачання внаслідок бойових дій та обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури, повідомило 27 березня Міністерство енергетики України.
«Енергетики працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше повернути електропостачання для всіх абонентів. Відновлювальні роботи тривають цілодобово», – йдеться в повідомленні.
У Міненерго додали, що сьогодні застосування обмежень не прогнозується.
Зеленський у Джидді зустрівся з українськими експертами, які працюють у Саудівській Аравії
Президент України Володимир Зеленський провів у Джидді зустріч з українськими військовими експертами, які вже більш ніж тиждень працюють у Саудівській Аравії. Про це йдеться в повідомленні у його телеграм-каналі, а також на сайті президента, оприлюдненому 27 березня.
«Хлопці доповіли про перші результати роботи команди і висновки як на операційному, так і на більш широкому рівні. Основне завдання наших експертів із захисту неба в цьому регіоні – виявити проблемні питання й визначити, які зміни потрібні, щоб посилити захист людей і життя від іранських «шахедів» і ракет. Вдячний хлопцям за дуже оперативну й ґрунтовну роботу. Є конкретні речі, які можемо зробити разом із нашими партнерами», – йдеться в повідомленні.
Курорт чи прифронт. Як «ветерани СВО» патрулюють вулиці міст окупованого Криму
Крим, який російська влада рекламує, як всеросійський курорт, насправді після окупації перетворився у мілітаризований регіон посиленого контролю і «проведення антитерористичних заходів». ФСБ перевіряє будинки кримських татар, посилені поліцейські загони охороняють транспортні об'єкти, до патрулювання вулиць залучають «дружинників» та ветеранів повномасштабної війни проти України.
Чи може бути зона посиленого контролю курортом?
Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії зібрав інформацію про це.
Окупувавши Крим у 2014 році Росія почала посилено мілітаризувати півострів, пеертворюючи його з місця відпочинку на місце зосередження режимних об'єктів.
А розпочатвши повномасштабну війну проти України, Росія фактично зробила Крим заручником своєї воєнної кампанії.
І хоча на його території окупованого півострова офіційно не оголошували воєнний стан, але там діє режим підвищеної терористичної небезпеки. Російські силовики в регіоні максимально мобілізовані та несуть службу на ключових об'єктах. Про це йдеться в інформаційно-аналітичній довідці російського міністра внутрішніх справ Криму Олексія Дмитрієва, опублікованій на сайті російського парламенту Криму.
Повністю читайте тут
Безпілотники знову атакували Ленінградську область Росії. Пожежа в порту Усть-Луга посилилася
Українські безпілотники третьої ночі поспіль атакували Ленінградську область Росії: українські телеграм-канали «КіберБорошно» і Exilenova+ стверджують, що вночі було здійснено «повторне одночасне ураження» нафтоналивних портів Усть-Луга і Приморськ.
Українська армія днями вже атакувала ці два порти, удари підтвердили у Генштабі ЗСУ. Атаку в ніч проти 27 березня в Києві поки що не коментували.
Супутниковий знімок підтвердив, що пожежа в порту Усть-Луга спалахнула вранці 27 березня з новою силою після чергового удару дронів.
Міноборони Росії відзвітувало про 85 збитих українських безпілотників у ніч проти 27 березня над вісьмома регіонами, окупованим Кримом й акваторією Чорного моря.
Губернатор Ленінградської області РФ Олександр Дрозденко повідомив, що над регіоном збили 36 дронів.
Понад 5 тисяч абонентів залишилися без газу через удар РФ на Полтавщині – ОВА
На Полтавщині понад п’ять тисяч абонентів залишилися без газу внаслідок російського удару, повідомив 27 березня очільник обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
«Ворог знову атакував одне з промислових підприємств у Полтавському районі. Через пошкодження технологічного обладнання 5040 абонентів залишилися без газопостачання. Усі служби працюють над ліквідацією наслідків атаки», – написав він у телеграмі.
За словами Дяківнича, інформації про травмованих чи загиблих не надходило.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Reuters: За два роки Кремль витратив на окуповані території України втричі більше, ніж на 20 регіонів Росії
Від 2024 по 2026 роки російська влада виділила на розвиток інфраструктури окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України майже 12 мільярдів доларів. Це майже втричі більше, ніж сумарно було виділено 20 іншим регіонам у рамках таких самих пріоритетних проєктів національного розвитку, підрахувало агентство Reuters.
За даними агентства, близько 425 мільйонів доларів Кремль витратив на будівництво й утримання залізничної мережі.
Від 2022 по 2025 роки на чотирьох територіях, а також у прилеглих до них російських регіонах відремонтували або модернізували понад 2,5 тисячі кілометрів залізниць й автомобільних доріг.
Генштаб: на фронті за добу було 150 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 150 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив Генштаб ЗСУ в ранковому зведенні 27 березня.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 42 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Шахове, Новопідгородне, Білицьке, Родинське, Мирноград, Гришине, Котлине, Удачне, Покровськ, Молодецьке у напрямку населених пунктів Ганнівка, Новий Донбас, Кучерів Яр та Світле», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, на Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 23 атаки, на Гуляйпільському – 22, на Олександрівському напрямку російські сили атакували десять разів.
Бойові дії також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Оріхівському напрямках.
Читайте також: Росія нервує, що не зможе захопити Слов'янськ та Краматорськ?
В інтерв’ю Радіо Свобода від 19 березня командир 5-ї окремої важкої механізованої бригади, підрозділи якої виконують бойові завдання на Покровському напрямку, Руслан Габінет повідомив, що підрозділи Сил оборони продовжують контролювати окремі ділянки Покровська і Мирнограда на Донеччині.
16 березня начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявляв про успіхи російських військових на Костянтинівському й Лиманському напрямках, стверджуючи, що сили РФ контролюють значні частини Костянтинівки й Лиману. Українські військові в ефірі Радіо Свобода це заперечили, заявивши, що російських військових взагалі немає в місті Лимані Донецької області.
В американському Інституті вивчення війни, коментуючи заяви Герасимова, зазначили, що він продовжує перебільшувати здобутки Росії на полі бою, щоб створити хибне враження, що лінії фронту по всій Україні перебувають на межі колапсу.
Повітряні сили про нічну атаку РФ: 93 дрони знешкоджені, дев’ять влучили
Російські військові в ніч проти 27 березня атакували Україну 102 ударними безпілотниками, близько 60 із яких – «шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 93 ворожі БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та безпілотники інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання дев’яти ударних БпЛА на восьми локаціях, а також падіння уламків на чотирьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія втратила ще тисячу військових за минулу добу – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 293 170 своїх військових, зокрема тисячу осіб – за останню добу, такі дані на ранок 27 березня навів Генштаб ЗСУ.
Серед втрат у військовій техніці РФ у Генштабі назвали такі:
- танки – 11 808 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 287 (+9)
- артилерійські системи – 38 863 (+68)
- РСЗВ – 1 700 (+2)
- засоби ППО – 1 337
- літаки – 435
- гелікоптери – 350
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 200 611 (+2 222)
- крилаті ракети – 4 491
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 85 569 (+217)
- спеціальна техніка – 4 100.
«Кешбек як машина часу»: навіщо держава повертає гроші за пальне і водночас готує податковий сюрприз для ФОПів?
Доки світові ціни на нафту долали нові піки через війну в Ірані, а українські водії обговорювали подорожчання бензину, уряд запустив із 20 березня «єБак» – програму національного кешбеку на пальне (від 5% до 15% компенсації за вартість палива, залежно від його виду, але не більше за 1000 гривень на місяць). Експерти вже охрестили її «машиною часу», яка дозволяє автомобілістам на мить ніби повернутися у ціни минулого місяця.
Тим часом експерти обговорюють ймовірні податкові зміни. 19 березня Міністерство фінансів України оприлюднило «великий податковий законопроєкт», який уже призвів до «кризи» у парламенті, оскільки більшість депутатів його не підтримують. Одним із пунктів законопроєкту є запровадження ПДВ для ФОПів із доходом понад 4 мільйони гривень на рік. Для багатьох підприємців такі податки можуть стати причиною згорнути бізнес або піти в тінь, прогнозують експерти.
- Чому держава однією рукою роздає мільярди на кешбеки та «тисячі Зеленського», а іншою – готує податковий сюрприз для підприємців?
- Яка ймовірність підвищення податків?
- І чи справді Україна опинилася на межі «фінансової катастрофи», про яку попереджають у парламенті?
З'ясовувало Радіо Свобода.
Ситуація на ринку пального
Станом на 26 березня середня ціна бензину А-95 в Україні – 71,85 гривні, бензину А-92 – 66,62 гривні, дизельне пальне в середньому вартує 84,54 гривні, автомобільний газ – 45,79 гривні. На початку року середня вартість бензину А-95 та дизелю становила близько 58 гривень. Ціни на пальне в усьому світі зростають на тлі війни в Ірані: з початку конфлікту нафта подорожчала більш ніж на 50%, а в окремих країнах бензин уже зріс у ціні приблизно на 20%, повідомляє міжнародна інформаційна агенція Reuters.
Далі читайте тут