Український Генштаб підтвердив удари по НПЗ в російському Орську та ураження гелікоптерів
Сили оборони уразили нафтопереробний завод у Оренбурзькій області РФ і низку інших російських об’єктів, заявив Генеральний штаб Збройних сил України 30 квітня.
Йдеться про удари, завдані 29 квітня та в ніч проти 30 квітня.
«Зокрема, уражено нафтопереробний завод «Орскнефтеоргсинтез» (м. Орськ, Оренбурзька обл., РФ). Зафіксовано влучання з подальшою пожежею на території підприємства. Об’єкт задіяний у забезпеченні російської окупаційної армії», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: СБУ повідомила про наслідки нового удару по Пермі
За даними штабу, завод випускає понад 30 видів нафтопродуктів, зокрема, бензини, дизельне пальне та авіаційний гас. Його проєктну потужність переробки оцінюють у 6,6 мільйонів тонн нафти на рік. Підприємство задіяне в забезпеченні російської армії.
Крім того, Генштаб звітує про ураження:
- російських гелікоптерів Мі-28 та Мі-17 у районі населеного пункту Бабки Воронезької області
- зенітного ракетного комплексу «Тор-М2» у районі Олександрівки на окупованій частині Запорізької області
- пункту управління артилерійської бригади РФ у окупованому Лисичанську
- складу боєприпасів у районі Кременівки на окупованій Донеччині
- місця базування російських катерів у акваторії Чорного моря
Російське командування не повідомляло про ці ураження. Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані.
Російське Міноборони заявляло про збиття 189 українських безпілотників вночі на 30 квітня, а також про знешкодження десяти протягом другої половини дня 29 квітня.
Вранці 29 квітня міський голова Орська Артем Воробйов заявляв про атаку безпілотників. Телеграм-канал ASTRA на основі кадрів місцевих жителів повідомляв про ураження нафтопереробного заводу «Орскнефтеоргсинтез».
Чоловік стріляв по ТЦК на Рівненщині: подробиці. Версії подій родичів та односельців підозрюваного
Трамп проти Мерца: як виникла суперечка між лідерами двох наймогутніших країн Заходу
Після того, як німецький канцлер вдруге за місяць розкритикував дії американського президента в Ірані, Дональд Трамп написав про можливість скорочення американського військового контингенту у Німеччині та порадив Фрідріху Мерцу приділяти більше уваги завершенню війни в Україні.
Радіо Свобода пояснює, як виникла суперечка лідерів двох наймогутніших країн Заходу та чи може вона змінити військову присутність США в Європі.
Напруження між Берліном і Вашингтоном наростало поступово. У той час як Німеччина надавала свої військові бази США для атак на Іран, заклик американського президента до європейських країн розблокувати судноплавство в Ормузькій протоці не знайшов того відгуку, на який сподівався Дональд Трамп.
Так, 16 квітня Мерц заявив, що Німеччина готова долучитися до забезпечення безпеки в районі Ормузької протоки, але лише за наявності міжнародного мандату, бажано від ООН, і лише після завершення бойових дій. Умови, яких, за його словами, було «ще далеко до виконання».
Що сказав Мерц?
Загострення сталося 27 квітня. Під час відвідування школи в Марсберзі канцлер Німеччини Мерц сказав студентам, що Сполученим Штатам бракує чіткої стратегії у війні з Іраном, і попередив, що це протистояння може не закінчитися найближчим часом.
«Іранці, очевидно, сильніші, ніж очікувалося, а американці, очевидно, не мають справді переконливої стратегії», – сказав Мерц.
«Проблема таких конфліктів завжди полягає в тому, що недостатньо просто вступити в них – потрібно ще й вийти. Ми болісно бачили це в Афганістані протягом 20 років. Подібне і в Іраку», – додав він.
Мерц висловив думку, що Іран «принижує» Сполучені Штати і змушує американських чиновників їздити до Пакистану на переговори, а потім повертатися без результатів.
Далі читайте ТУТ
Обмеження часу «на нулі» і обов'язкова ротація. Що змінить наказ Сирського?
Російський археолог Бутягін заявив про намір продовжити розкопки в окупованому Криму
Російський археолог Олександр Бутягін, якого звільнили з польської в’язниці в рамках обміну ув’язненими між Польщею та Білоруссю, висловив намір продовжити експедицію під окупованою Керчю – про це він заявив російському медіа «Вести» 30 квітня, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За словами Бутягіна, він не планує припиняти незаконні розкопки у Криму після п’яти місяців перебування в польській в’язниці, а навпаки, хоче встигнути відновити експедицію влітку 2026 року.
На питання, чи він планує повертатися до розкопок, археолог відповів ствердно:
«Думаю, що так. Питання зараз стоїть швидше про те, чи встигну я організувати експедицію до літа, тому що там необхідно ще доздати звіти, а оскільки я втратив п’ять місяців, то це є великий термін. Думаю, що, можливо, в моє становище увійдуть люди. І я думаю, що роботи мають бути продовжені».
Вloomberg: РФ імпортує понад 90% підсанкційних технологій через Китай, а ЄС не наважується на більш жорсткі санкції
Росія імпортує понад 90% технологій, на які накладено санкції, через Китай, що свідчить про зростаючу залежність Москви від Пекіна в умовах тривалої війни РФ проти України, повідомляє Вloomberg з посиланням на джерела, обізнані з ситуацією.
За даними виданням, цей показник зріс порівняно з минулорічним рівнем у близько 80%, оскільки Європейський Союз посилює заходи проти маршрутів, якими Росія отримує товари, що підпадають під обмеження.
Хоча джерела не розкрили даних щодо змін обсягів, Росія змогла розраховувати на цю підтримку для нарощування виробництва багатьох систем озброєння, зокрема ракет і дронів.
Посольство Китаю в Брюсселі не відповіло на запит про коментар щодо цих цифр.
ЄС застосував санкції, щоб спробувати не допустити отримання Росією доступу до технологій, необхідних для виробництва зброї. Йдеться про напівпровідники, інтегральні схеми, електроніку та обладнання. Блок також застосував санкції до компаній у кількох країнах, зокрема в Китаї та Гонконзі, які, як стверджується, допомагали Москві обходити ці заходи.
Однак ці зусилля не завадили Китаю продовжувати постачати Росії життєво необхідні ресурси. Пекін також надав Росії геопросторову розвідку, супутникові знімки для військових цілей та дрони, незважаючи на скорочення експорту цих товарів до України та інших країн, як раніше повідомляло агентство Bloomberg.
Проте, за словами джерел, більшість країн ЄС не наважуються запровадити проти Китаю більш жорсткі санкції, побоюючись відповідних заходів з боку Пекіна.
Китай неодноразово заявляв, що не визнає міжнародних санкцій і має нормальні торговельні відносини з Росією.
ОВА: троє людей поранені через російські удари по Нікопольському району
Російські війська майже 50 разів обстрілювали Дніпропетровську область протягом дня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа увечері 30 квітня.
Загалом, за його даними, одна людина загинула, 22 зазнали поранень. Кількість постраждалих внаслідок удару по Дніпровському району зросла до 18.
У Нікопольському районі під вогонь потрапили районний центр, Червоногригорівська, Марганецька, Покровська та Мирівська громади.
Кім: другий день поспіль атаки РФ зазнає енергетична інфраструктура Миколаївщини
Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що другий день поспіль російської атаки зазнає енергетична інфраструктура Миколаєва.
За його словами, енергетики працюють над відновленням. Наразі даних про постраждалих у місті немає.
Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич також повідомив, що сили РФ знову атакують місто.
За даними місцевої влади, 26 квітня протягом дня та вночі сили РФ атакуваЛИ область «Шахедами», під ударом була енергетична та транспортна інфраструктура. Відбулися відключення електроенергії у частині населених пунктів Миколаївського та Баштанського районів.
Читайте також: ОВА: через атаку «Шахедів» у Миколаєві були частково знеструмлені два райони міста
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Президент України Володимир Зеленський 24 березня заявив, що сили РФ продовжують свою операцію, щоб зламати енергосистему України.
Каллас: Європа не повинна «благати» Росію про переговори
Росія, як виглядає, не хоче брати участь у переговорах – таку думку висловила висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ Кая Каллас під час спілкування з журналістами 30 квітня.
Каллас, яка очолювала уряд Естонії з 2021 по 2024 рік, відповіла на питання про заяву президента цієї країни Алара Каріса.
За словами дипломатки, можливість оцінити, «хто що зробив і коли», буде після завершення війни. Вона нагадала, що в 2021 році Росія висунула вимоги до Європи, щоб НАТО повернулося до кордонів 1997 року.
Читайте також: Бельгія приєднується до засновників Спецтрибуналу для Росії
«Тож говорити таке (про упущену можливість переговорів – ред.) – це явно потрапляти в ці російські пастки. І це насправді означає говорити, що росіяни завжди вимагають максимуму, просять щось, що ніколи не було їхнім, а потім висувають погрози та ультиматуми. І зрештою, на Заході завжди знайдуться люди, які їм щось запропонують. Тож давайте не потрапляти в цю пастку», – сказала вона.
Топдипломатка ЄС також відповіла на питання про ризик того, що без діалогу Європи з Росією такий діалог із Москвою матимуть інші країни на потенційно невигідних для Брюсселя чи країн Балтії умовах.
«Поки що ми бачимо, що Росія не хоче брати участь у жодному діалозі. Ми не повинні принижувати себе, будучи «прохачами»: «Будь ласка, ми благаємо вас поговорити з нами». Але ми повинні поставити їх у таке становище, щоб вони фактично перейшли від удавання, що ведуть переговори, до реальних переговорів», – заявила Каллас.
Європарламент підтримав створення Спецтрибуналу щодо РФ і наголосив на необхідності «координації всіх механізмів»
Європарламент підтримує створення та якнайшвидший початок роботи Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України та закликав усі держави-члени ЄС приєднатися до нього.
Також у резолюції, схваленій 446 голосами «за» у четвер, парламент засуджує неодноразові жорстокі та навмисні російські удари по цивільних цілях в Україні і заявляє, що агресивна війна Росії є кричущим порушенням міжнародного права.
Депутати Європарламенту закликають Росію припинити ці удари.
Крім того, Європарламент заявляє, що відповідальність має поширюватися на всіх, хто має можливість керувати або сприяти вчиненню злочину агресії, зокрема на високопоставлених політичних, військових та судових діячів, таких як депутати Держуми Росії або члени Конституційного суду цієї країни.
Депутати Європарламенту також висловлюють повну підтримку розслідуванню Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо ймовірних військових злочинів, злочинів проти людяності або геноциду, скоєних в Україні, нагадуючи про зобов’язання держав-членів ЄС згідно з Римським статутом заарештовувати та видавати осіб, щодо яких на їхній території видано ордери на арешт МКС.
Європарламентарі також наголошують на необхідності «ефективної координації всіх механізмів притягнення до відповідальності, щоб уникнути дублювання, забезпечити ефективність та мінімізувати негативний вплив на жертв і свідків».
У Києві попрощалися з офіцеркою Вікторією Бобровою («Квіткою»)
У Києві відбулося прощання з Вікторією Бобровою («Квіткою») – офіцеркою 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
Вікторія виконувала обов’язки начальниці відділення комунікацій бригади. До лав ЗСУ долучилася у червні 2024 року.
До служби працювала у кіноіндустрії – була продюсеркою та кастинг-директоркою проєктів «Як я провів літні канікули», «Подвійний іммельман», «Спротив» і «Друзі».
Вікторія Боброва загинула 23 квітня під час виконання бойових завдань.
Дивіться фоторепортаж ТУТ
Рятують тварин, які постраждали від війни та жорстокості людей: історія ветеринарів з Одеси (відео)
Картинка для російської пропаганди чи реальна боротьба? Що стоїть за акціями українців у Польщі
«Владо, досить грабувати власний народ», «Кожне євро – для перемоги, а не для корупції», «Підтримуємо мирний план президента Трампа» – з такими написами на плакатах 25 квітня учасники вийшли на акцію у Вроцлаві. За інформацією польських журналістів, люди могли отримувати готівку за участь або за те, що тримали плакати й прапори.
Організатори ж заявляють: таким чином українці в Польщі хотіли привернути увагу української влади до проблеми корупції. Водночас вони заперечують, що захід – проплачений, і вважають, що організацію намагаються дискредитувати.
Тим часом світлини з акції вже поширюються у російських медіа та соціальних мережах із тезами про «три тисячі українських біженців вийшли на мітинг проти Зеленського в Польщі», «європейські медіа проігнорували подію».
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» разом із представником української громади у Вроцлаві, послом України та польськими експертами проаналізував, чому такі акції в сусідній країні відбуваються не вперше, які наслідки вони можуть мати і чи впливають на українсько-польські відносини.
Перша акція новоствореної організації?
25 квітня на площі Новий Тарг у Вроцлаві відбулася акція проти корупції в Україні. У ній взяла участь понад тисяча осіб – частину організовано підвозили автобусами з Бидгоща, Кракова та Катовіце, повідомили журналісти видання InPoland.net.pl.
Серед учасників були й неповнолітні, а також іноземці, зокрема, громадяни Білорусі та Казахстану, йдеться в матеріалі медіа.
Далі читайте ТУТ
Бельгія приєднується до засновників Спецтрибуналу для Росії
Бельгія повідомила Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Про це кореспондентці Радіо Свобода в Брюсселі повідомили в бельгійському МЗС.
«Коли суверенна держава стає жертвою агресивної війни, недостатньо лише військової, гуманітарної чи підтримки з відбудовою. Відповідальні мають понести покарання. Саме для цього і створюється цей трибунал – щоб закрити прогалину в міжнародному праві та чітко заявити: агресія проти суверенної країни не залишиться безкарною», – цитує МЗС Бельгії віцепрем’єр-міністра і міністра закордонних справ Бельгії Максима Прево.
Як пояснюється в обгрунтуванні рішення МЗС Бельгії, Міжнародний кримінальний суд має юрисдикцію щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду, скоєних в Україні. Однак він не може переслідувати саме злочин агресії – тобто рішення про вторгнення в іншу державу.
Спроба передати це питання до МКС через Раду Безпеки ООН була заблокована через вето Росії.
Саме тому Україна разом із партнерами понад два роки працювала над створенням окремого механізму. У червні 2025 року між Радою Європи та Україною було укладено угоду, яка формально заснувала трибунал і затвердила його статут.
«Бельгія підтверджує свої слова діями. Одного дня ця війна завершиться. І коли це станеться, інструменти правосуддя мають бути готові. Як держава-засновниця ми будемо за столом переговорів із першого дня, щоб це забезпечити», – додав Прево.
Читайте також: Процес рухається швидше, ніж на початку року – Костін про роботу над трибуналом для Росії
Для запуску роботи трибуналу створюється керівний комітет у форматі Розширеної часткової угоди (ЕРА) в межах Ради Європи. До неї можуть приєднуватися як держави-члени організації, так і інші країни.
23 квітня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що на той момент уже 22 держави заявили про намір долучитися.
Офіційне рішення про створення угоди планують ухвалити на міністерській зустрічі Ради Європи 14–15 травня. Країни, які приєднаються до цього моменту, отримають статус засновників. За словами посла України в Нідерландах Андрія Костіна, процес створення міжнародного спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України наразі рухається швидше, ніж на початку року, з огляду на те, що все більше країн приєднуються до Розширеної часткової угоди.
Ганжа повідомив про збільшення кількості постраждалих через удар Росії по Дніпровському району
Кількість поранених внаслідок російської атаки на Дніпровський район зросла до 17 людей, повідомив голова області Олександр Ганжа 30 квітня.
Він додав, що семеро людей залишаються в лікарнях:
«65-річний чоловік у важкому стані. Ще один чоловік 33 років та жінки 28, 35, 43, 44 і 54 років у стані середньої тяжкості».
Президент Володимир Зеленський раніше прокоментував удари по Дніпру, а також Одесі та Харківщині.
«Важливо, щоб наші партнери не забували: війна кожен день, і безпека потрібна кожен день. Треба Росії завершувати цю свою війну, і це забезпечує лише тиск на неї. Тиск не повинен знижуватись, і санкції мають працювати», – заявив він.
Раніше стало відомо, що один чоловік постраждав через повторний удар Росії по обласному центру вдень 30 квітня.
Читайте також: У Путіна заявили, що не потребують згоди України на перемир’я 9 травня
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Вісь зла» між Росією та Іраном. Сенатор США Том Тілліс про Путіна та Україну
ВАШИНГТОН – Сенатор Том Тілліс, співголова Групи спостерігачів Сенату США за НАТО і, за його власним визначенням, «прямолінійний» республіканець із Північної Кароліни, має послання для тих, хто вважає конфлікти в Україні та на Близькому Сході ізольованими подіями: це не так.
В епоху мінливих глобальних альянсів Тілліс стверджує, що світ стикається із відродженою «віссю зла» на чолі з Росією та Іраном. Це партнерство, на його думку, давно вийшло за межі «шлюбу з розрахунку» і перетворилося на глибокий стратегічний військовий союз.
В інтерв’ю Радіо Свобода 29 квітня Тілліс, один із небагатьох критиків усередині Республіканській партії, обговорив високі ставки в нинішньому геополітичному ландшафті, «неприйнятну» перспективу замороженого конфлікту в Україні та те, чому він вважає Володимира Путіна особисто відповідальним за загибель американців.
– Ми спостерігаємо зміну глобального ландшафту, яка виглядає більш скоординованою, ніж будь-коли. Ви уважно спостерігаєте за Росією та Іраном і тим, як вони діють проти США та їхніх союзників. Питання в тому, чи є це партнерство справжнім союзом, чи це тактична домовленість, яка може розвалитися?
– О ні, я думаю, що це набагато глибше. І, на мою думку, це стало цілком очевидним, коли ми побачили матеріальну підтримку, яку Іран надав Росії у війні проти України – спочатку через свої дронові технології, а тепер у зворотному напрямку: Росія надає їм інформацію про те, як вони можуть атакувати американські об’єкти та об’єкти наших партнерів у регіоні.
Я вважаю, що це, безперечно, стратегічний союз, і це насправді частина старої «вісі зла».
Далі читайте ТУТ
Бізнес родини Новинського у Криму підтримує армію РФ, поки бізнесмен осів у Хорватії
Підприємство «Балаклавське рудоуправління» в окупованому Криму, яке раніше входило до групи компаній «Смарт-Холдинг» екснардепа та бізнесмена Вадима Новинського і яке було переоформлене на його рідного брата у 2014 році, продовжує видобуток корисних копалин та сплачує сотні мільйонів рублів податків у бюджет РФ. Крім того, підприємство та його працівники допомагають та підтримують армію Росії під час повномасштабного вторгнення в Україну – у відкритих джерелах повідомляють про ремонт військового транспорту та участь у волонтерських проєктах на підтримку військових РФ. Про це – у новому розслідуванні «Схем» (Радіо Свобода).
Сам Новинський, якого оголосили у розшук в Україні за підозрою у держзраді, називаючи «куратором РПЦ в Україні», тим часом осів у Хорватії: зареєстрував там місце проживання, а у 2025 році придбав маєток у місті Самобор площею понад 1400 квадратів та земельними ділянками у понад 2,5 гектари з виноградниками та садами. У відповіді від адвоката підприємця з іспанської юридичної фірми зазначається, що Новинський є «рішучим прихильником України» і що він «вже тривалий час перебуває під санкціями Російської Федерації, що саме по собі виключає будь-які обґрунтовані твердження щодо його нібито зв’язків із російськими структурами».
У листі від адвоката не наведено жодних доказів того, що Новинський перебуває під санкціями Москви – навпаки, раніше повідомлялось, що у 2020 році з нього зняли російські санкції і нові не вводили. У відповіді адвоката також йдеться про те, що «кампанії, спрямовані на дискредитацію, демонізацію та криміналізацію пана Новинського, є неприйнятними».
Наприкінці березня 2026 року після тривалого мовчання Вадим Новинський дав інтерв’ю німецькому Compact.TV, яке було опубліковане під заголовком «Цей олігарх хоче повалити Зеленського!» і описом, що він був «на зразок Ілона Маска України: підприємець, політик і один із найбагатших людей країни. Тепер його переслідує президент Зеленський – бо він виступає проти його воєнного курсу».
Далі читайте ТУТ
Волошин: армія Росії намагається перехопити ініціативу на Олександрівському напрямку
Ситуація на південних ділянках фронту «доволі непроста», але без різких змін в обстановці, розповів в ефірі телемарафону 30 квітня речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин.
«Ми вже приблизно десь два тижні фіксуємо таку ж кількість бойових зіткнень, це близько 35-40 боєзіткнень на добу. З них найбільше – це на Гуляйпільському напрямку, це 2,5 десятки за минулу добу», – сказав він.
За словами речника, російські загарбники намагаються просунутися на південь і захід, а також на північ від Гуляйполя. На цьому напрямку, уточнив він, метою армії РФ є просуватися якнайдалі до Запоріжжя. Водночас вже протягом близько двох місяців російські війська там фактично не мають успіхів, «просувань дуже мало».
Показуємо операції порятунку з «кілзони» на Покровському напрямку
СБУ повідомила про підозру заступнику голови уряду Росії через постачання зброї російській армії
Служба безпеки України заявила 30 квітня, що заочно повідомила про підозру заступнику голови уряду РФ через постачання зброї та дронів російським військовим.
Підозрюваний – посадовець російського уряду, повноважний представник президента Росії в Далекосхідному федеральному окрузі Юрій Трутнєв. За даними СБУ, він причетний до «ідеологічної підтримки, фінансування та матеріально-технічного забезпечення повномасштабної війни рашистів проти України».
Зокрема, слідство встановило, що посадовець, проти якого вже запроваджені санкції, періодично відвідує прифронтові райони для передачі озброєння, боєприпасів та амуніції російським окупаційним угрупованням.
Читайте також: СБУ повідомила про підозру посадовцям Росії за підготовку дітей у Криму до війни проти України
В одному із зафіксованих випадків він відвідав окуповану частину території Донеччини у 2025 році і передав російським військовим майже 400 одиниць снайперських комплексів та дронів. Також Трутнєв, додає служба, вручив командуванню збройних угруповань Південного військового округу РФ засоби радіоелектронної боротьби.
«Кожна така поїздка російського урядовця супроводжується широкою інформпідтримкою з боку кремлівських пропагандистів. Під час підготовки відповідних сюжетів фігурант неодноразово заявляв на камери медійного пулу путіна про підтримку збройної агресії РФ проти України та виправдовував воєнні злочини рашистів», – заявляє СБУ.
Слідчі відомства заочно повідомили російському посадовцю про підозру в пособництві у веденні агресивної війни. Тривають заходи для оголошення його в міжнародний розшук. У разі обвинувального вироку Трутнєву загрожує довічне позбавлення волі.
Пресслужба Трутнєва в його Телеграм-каналі неодноразово повідомляла, зокрема, про його поїздки на окуповану Донеччину. Повідомлення про підозру він наразі публічно не коментував.