Санкції, гроші та дипломатія: як ЄС допомагає повертати з Росії українських дітей
11 травня у Брюсселі зібралися 72 делегації з різних країн та організацій, щоб обʼєднати зусилля для повернення незаконно вивезених до Росії українських дітей. За даними української влади, є підтверджені дані про понад 20 тисяч таких неповнолітніх. Щоб полегшити їх повернення додому, ЄС підключає своїх послів по всьому світу, допомагає з верифікацією місця перебування дітей, з їх адаптацією вдома та притягненням до відповідальності задіяних до вивезення та незаконного утримання неповнолітніх на російських та окупованих територіях.
Через обстріли Росії за добу є загиблі на Донеччині та Дніпропетровщині
Внаслідок російських обстрілів протягом попередньої доби загинули троє жителів Донеччини, ще шестеро поранені, повідомив голова області Вадим Філашкін вранці 12 травня.
За його даними, обстрілів зазнали Покровський, Краматорський і Бахмутський райони. Одна людина загинула в Добропіллі, четверо зазнали поранень.
«Краматорський район. У Миколаївці загинули 2 людини, пошкоджено технічні приміщення. У Слов’янську пошкоджено приватний будинок і автівку. У Дружківці поранено 2 людини», – заявив голова області.
Також у Різниківці та Свято-Покровському Сіверської громади Бахмутського району пошкоджені приватні будинки, додав Філашкін.
Армія Росії обстрілювала низку населених пунктів Херсонщини, включно з обласним центром, заявив голова області Олександр Прокудін. Російські військові били по критичній та соціальній інфраструктурі, постраждали житлові будинки, автозаправна станція, сільгосптехніка та приватні автомобілі.
«Через російську агресію 12 людей дістали поранення, з них – 1 дитина», – додав Прокудін.
Внаслідок ударів по Дніпропетровщині загалом поранені четверо людей, один чоловік загинув, підсумував голова області Олександр Ганжа:
«Понад 20 разів ворог атакував п’ять районів області безпілотниками, артилерією та авіабомбами».
Пораненого в Дніпрі чоловіка госпіталізували в стані середньої тяжкості. Загинув житель Синельниківського району, там же постраждала жінка. Ще двоє людей поранені в Павлограді: 36-річного чоловіка госпіталізували, 44-річний постраждалий лікуватиметься амбулаторно.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ОВА: «Шахеди» атакували енергетичну інфраструктуру Миколаївщини
Вранці російські війська «Шахедами» атакували енергетичну інфраструктуру Миколаївщини, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
За його словами, внаслідок атаки є знеструмлення населених пунктів, роботи з відновлення вже розпочалися.
Люди не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Кулеба: через російський удар по залізниці на Дніпропетровщині постраждав машиніст
Російська армія вранці 12 травня атакувала об’єкти залізничної інфраструктури в Дніпропетровській області, повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
«Моніторингова команда попередила про небезпеку заздалегідь. Але уламками було травмовано машиніста, коли той прямував до укриття. Наразі йому надається необхідна допомога, загрози життю немає», – уточнив він.
Кулеба додав, що влучання безпілотника пошкодило локомотиви та рухомий склад. Рух поїздів у області «оперативно відновлюється».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЗСУ зупинили 32 російських атаки на Покровському напрямку напередодні – командування
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 174 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 травня.
Чотири російських штурмових дії зафіксували на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. 11 разів Росія атакувала українські підрозділи на Південно-Слобожанському напрямку.
Дві атаки РФ мали місце на Куп’янському напрямку, дев’ять – на Слов’янському. 17 спроб вклинитися в оборону ЗСУ зафіксували на Лиманському напрямку.
Російські загарбники 16 разів атакували на Костянтинівському напрямку – поблизу Плещіївки, Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля, Новопавлівки, Торецького та Кучерева Яру.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 32 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Білицьке, Покровськ, Котлине, Удачне, Муравка, Новопідгородне, Молодецьке та в напрямку Новопавлівки», – повідомляє командування.
Армія Росії двічі атакувала на Олександрівському напрямку і чотири рази – на Оріхівському.
На Гуляйпільському напрямку російські війська здійснили 20 атак у бік Добропілля, Староукраїнки, Залізничного, Нового Запоріжжя, Воздвижівки, Чарівного, Гіркого та в районі Гуляйполя.
Генштаб зазначає, що не фіксував російських атак на Краматорському та Придніпровському напрямках протягом доби.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Як зазначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), російські та українські війська продовжували обмежені наступальні операції на фронті протягом другого дня угоди про припинення вогню з 9 по 11 травня.
Як українська, так і російська сторона заявляли, що інша сторона порушила режим припинення вогню 10 травня.
Нічна атака Росії: на Київщині пошкоджені будинки й дитячий садок
Російські дрони атакували, зокрема, Київську область протягом ночі, повідомили голова обласної військової адміністрації Микола Калашник та Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Зокрема, удари пошкодили будівлю дитячого садка та житлові будинки пошкоджені у Фастівському районі.
«Загорілася покрівля дитячого садка. У розташованому поруч чотириповерховому житловому будинку вибиті вікна. Пошкоджені й два приватні домоволодіння», – повідомляє ДСНС.
За даними рятувальників та обласної влади, ніхто не постраждав. Фахівці ДСНС та оперативні служби працюють на місці, триває ліквідація наслідків атаки.
Раніше мер Києва повідомив про падіння уламків дрона в столиці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: російська армія втратила понад тисячу військових і 2 танки за добу
Російські війська втратили близько 1 020 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 травня.
За оцінкою командування, загальні втрати російської армії за час повномасштабного вторгнення сягнули близько 1 343 050 військових.
Генштаб також наводить оновлені дані про втрати російської техніки:
- 11 926 танків (+2 за добу)
- 24 553 бойових броньованих машини (+2)
- 41 935 артилерійських систем (+72)
- 1 785 реактивних систем залпового вогню (+2)
- 1 373 засоби протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 352 гелікоптери
- 1 373 наземних робототехнічних комплекси (+2)
- 285 506 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+1 252)
- 4 585 крилатих ракет
- 33 кораблі й катиери
- 2 підводних човни
- 95 855 автомобілів і автоцистерн (+145)
- 4 179 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Ці дані спираються на поіменні списки загиблих, які «Медіазона» складає спільно з Російською службою «Бі-Бі-Сі» й командою волонтерів, а також на дані з російського Реєстру спадкових справ.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
ISW: російські «воєнкори» занепокоєні через українські дрони поблизу Маріуполя
Нещодавні повідомлення про роботу українських безпілотників поблизу окупованого Маріуполя в рамках зусиль з повітряного перехоплення на полі бою (BAI), спрямованих проти російської логістики, викликають «значне занепокоєння» серед російських провоєнних блогерів, йдеться в аналізі ISW.
За спостереженнями інституту, 10 травня російські «воєнкори» висловили стурбованість через кадри українських безпілотників Hornet, які вільно діють над трасою Т-0509 Маріуполь-Донецьк (також відомою як траса H-10) поблизу окупованого Маріуполя, цілячись у російські автоцистерни та інші військово-транспортні засоби.
Один із них висловив «серйозне занепокоєння» тим, що ситуація вздовж наземних ліній зв’язку поблизу Маріуполя починає нагадувати умови вздовж траси М-30 Горлівка-Пантелеймонівка-Ясинувата-Донецьк, де, за словами «воєнкора», українські війська паралізували російську логістику та цивільний рух за допомогою безпілотників.
При цьому російські засоби радіоелектронної боротьби, за його словами, можуть глушити українські безпілотники Hornet лише тоді, коли вони не використовують Starlink або не встигають автоматично навести ціль. «Воєнкор» висловив стурбованість тим, що українські війська можуть повністю автоматизувати дрони Hornet протягом наступних 6-12 місяців.
Інший російський блогер повторив ці побоювання, висловивши стурбованість тим, що українські безпілотники з підтримкою Starlink та дальністю польоту до 200 кілометрів досягають автомагістралі М-14 Маріуполь-Бердянськ-Мелітополь-Генічеськ – ключового російського маршруту для боротьби з кібербезпекою вздовж узбережжя Азовського моря до окупованого Криму.
«Здатність України вражати рухомі цілі в районах, які раніше вважалися відносно безпечними для російських сил, ймовірно, досягне часткових ефектів BAI та, схоже, стане точкою посилення невралгії в російському ультранаціоналістичному інформаційному просторі», – припускають аналітики.
8 травня 1-й Азовський корпус Національної гвардії України опублікував відеозаписи з безпілотників, які, за його заявою, розвідують російські військові цілі в окупованому Маріуполі. За даними корпусу, його військові патрулюють дороги на глибину 160 кілометрів від лінії бойового зіткнення і продовжують «створення «санітарної зони» для російської логістики».
Російські війська окупували Маріуполь навесні 2022 року після тривалої облоги. За підтвердженими міською владою даними, у зруйнованому й окупованому Росією Маріуполі загинули щонайменше 20 тисяч людей, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода міський голова Вадим Бойченко.
Кличко повідомив про пожежу внаслідок падіння уламків дрона в Києві
Російські дрони атакували, зокрема, Київ вночі проти 12 травня, у місті працювала протиповітряна оборона.
Голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко рано вранці повідомив, що уламки дрона впали на дах 20-поверхового житлового будинку в Оболонському районі.
Згодом мер міста Віталій Кличко уточнив, що постраждав 16-поверховий будинок:
«Внаслідок падіння уламків БпЛА на дах 16-поверхового житлового будинку на Оболоні, виникла пожежа. Її ліквідували. В будинку пошкоджений дах технічного поверху. Інших руйнувань немає».
За даними міського голови, наразі ніхто не звертався по допомогу до медиків.
Командування Повітряних сил протягом ночі фіксувало рух російських безпілотників з півночі та півдня.
Росія утримувалася від масованих атак по Україні та, зокрема, Києву протягом оголошеного припинення вогню з 9 по 11 травня. Водночас прифронтові регіони зазнавали ударів, внаслідок яких були загиблі й поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Кремлі заявили, що підготовка до обміну полоненими триває
У Кремлі сподіваються, що найближчим часом роботу з обміну полоненими з Україною буде «фіналізовано», заявив увечері 11 травня речник президента РФ Дмитро Пєсков у коментарі «Інтерфаксу».
11 травня – останній день оголошеного 8 травня президентом США Дональдом Трампом перемир’я, яке підтвердили і Україна, і Росія. Як Трамп, так і представники сторін війни підтверджували домовленість провести під час перемир’я обмін військовополоненими у форматі «1000 на 1000». Однак увечері 11 травня про обмін усе ще не повідомлялося.
За словами Пєскова, обмін далі готується, «відповідні служби працюють у цьому напрямі». Коли саме обмін може відбутися, представник Кремля не сказав. Українська сторона поки що не коментувала можливі терміни обміну.
Президент Росії Володимир Путін увечері 9 травня стверджував, що Росія досі не отримувала від України списків на обмін. Представники України заявили, що списки були передані, і Україна готова до обміну.
Протягом трьох днів, за повідомленнями російської та української сторони, припинення вогню на фронті не було. Тривали також удари по прифронтових регіонах, українська влада повідомляла про поранених і загиблих мирних жителів, влада російських регіонів також повідомляла про поранених. Але сторони утримувалися від ударів по тилових районах, не було ударів ані по Росії, ані по Україні далекобійними ракетами та дронами.
Президент України Володимир Зеленський 11 травня констатував, що на фронті тривають бойові дії, а Україна готується до нових російських атак. «Бачимо і те, що Росія не має наміру закінчувати цю війну, ми готуємося до нових атак, на жаль», – сказав Зеленський у традиційному вечірньому відеозверненні.
У Москві раніше назвали малоймовірним продовження перемир’я, там наголосили, що президент США Дональд Трамп висловлював таке побажання, але воно слабко підкріплене.
На фронті відбулося понад 130 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 11 травня на фронті відбулося 133 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник залучив для ураження 4901 дрон-камікадзе та здійснив 1926 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Понад половина боїв зафіксована на чотирьох напрямках – Лиманському, Костянтинівському та Покровському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Лиманському напрямку агресор розпочинав 11 штурмів у районах населених пунктів Лиман, Дробишеве, Зарічне, Озерне, Ставки. Одне боєзіткнення триває до цього часу.
Сили оборони успішно відбивали 15 ворожих штурмів на Костянтинівському напрямку поблизу населених пунктів Плещіївка, Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Новопавлівка, Торецьке, Кучерів Яр. Три боєзіткнення тривають.
На Покровському напрямку ворог здійснив 26 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Білицьке, Покровськ, Котлине, Удачне, Муравка, Новопідгородне, Молодецьке та в напрямку Новопавлівки. Чотири атаки тривають.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили 16 ворожих атак у бік населених пунктів Добропілля, Староукраїнка, Залізничне, Нове Запоріжжя, Воздвижівка, Чарівне та в районі Гуляйполя», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
Читайте також: ISW: сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а ЗСУ навпаки – мають успіхи
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Як зазначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), російські та українські війська продовжували обмежені наступальні операції на фронті протягом другого дня угоди про припинення вогню з 9 по 11 травня.
Як українська, так і російська сторона заявляють, що інша сторона порушила режим припинення вогню 10 травня.
Інститут вивчення війни з посиланням на дані NASA FIRMS від 10 травня пише про те, що бойові дії 10 травня ще більше зменшилися, але активність на фронті не припинилася.
Аналітики констатують, що поширеність взаємних звинувачень та продовження локалізованої активності протягом другого дня припинення вогню підкреслюють той факт, що припинення вогню без чітких механізмів забезпечення дотримання, надійного моніторингу та чітко визначених процесів вирішення спорів навряд чи буде дотримане.
Єрмак після повідомлення про підозру: «не буду зараз нічого коментувати»
Колишній голова Офісу президента України Андрій Єрмак увечері 11 травня після отримання від Спеціалізваної антикорупційної прокуратури повідомлення про підозру заявив журналістам, що «не буде зараз нічого коментувати».
«Коли закінчаться слідчі дії, я надам коментар», – додав Єрмак.
У Франції судитимуть Євгена Бражникова, якого звинувачують у тортурах в тюрмі «Ізоляція». Що відомо?
Французькі правоохоронці затримали громадянина України Євгена Б. звинувачуваного в катуваннях ув’язнених у Донецькій тюрмі «Ізоляція». За повідомленням генпрокурора України Руслана Кравченка, колишні бранці Кремля свідчили, що затриманий був помічником керівника незаконної тюрми, брав участь у катуваннях ув’язнених, жорстоко з ними поводився, чинив психологічний тиск, змушував давати зізнання та принижував.
Сам Бражников свою провину заперечує. Він стверджує, що також був ув’язненим в «Ізоляції», як і потерпілі.
Після того, як справу Євгена Бражникова у 2021 році в Україні було передано до суду, обвинувачений утік з України до Франції з метою отримати там статус біженця.
І ось тепер, що затриманий у Франції є саме Євген Бражников, на своїй сторінці Facebook підтверджує колишній бранець «Ізоляції» Станіслав Асєєв.
Що відомо про Євгена Бражникова? У чому його звинувачують колишні цивільні полонені угруповання «ДНР»?
За що його судитиме французьке правосуддя?
За даними французьких медіа з посиланням на Національну антитерористичну прокуратуру країни (PNAT), затриманий – уродженець Донецька Євген Б., 1979 року народження. Його взяли під варту ще 7 квітня, згодом офіційно висунули звинувачення.
За даними французької прокуратури, колишні в’язні «Ізоляції» звинуватили Євгена Б., який сам був ув’язненим, у причетності до катувань, приниження ув’язнених, а також у сексуальному насильстві.
Євгена Б. було затримано після звернення українських прокурорів, ГО Truth Hounds та інших громадських організацій до правоохоронців Франції. Спільно з українськими прокурорами вони допитали потерпілих, а українська сторона передала додаткові матеріали справи для зміцнення доказів, зазначається в повідомленні генпрокурора України Руслана Кравченка.
9 травня Станіслав Асєєв, який 2, 5 роки провів в ув'язненні в «Ізоляції» написав:
«Про арешт Бражникова у Франції я дізнався десять днів тому, коли летів з виступу в Австрії (була домовленість не розголошувати це)»
Далі читайте ТУТ
Піхотинцю – 400 тисяч. Як заохочуватимуть військовозобов'язаних?
«Ми готуємося до нових атак» із боку РФ – Зеленський заявив про відсутність перемир’я
Президент України Володимир Зеленський заявив про недотримання з боку РФ режиму припинення вогню і попередив про високу ймовірність нових ударів із боку Росії.
«Сьогодні на фронті не було тиші, були бойові дії, ми все це зафіксували. Бачимо й те, що Росія не має наміру цю війну завершувати, ми готуємося до нових атак, на жаль. Але мир повинен бути, ми працюємо саме на це», – сказав глава держави у вечірньому відеозверненні 11 травня.
Раніше цього ж дня президент України повідомив про телефонну розмову з президентом Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммадом бін Заїдом аль Нагаяном.
«Засудив нещодавні удари з Ірану по ОАЕ. І треба зробити все необхідне, щоб реально захистити життя в регіоні Затоки, який має глобальне значення. Важливо, що на фоні цього наші команди продовжують тісно працювати у сфері безпеки. Я радий був почути, що українська експертиза дійсно допомагає будувати надійний захист життя. Обговорили продовження цієї роботи», – написав Зеленський за підсумками діалогу.
Reuters: Індія відмовилася від закупівель підсанкційного російського скрапленого газу
Індія відмовилася приймати російський скраплений природний газ (СПГ), який підпадає під санкції Сполучених Штатів, навіть попри дефіцит енергоресурсів, що виник через перекриття Ормузької протоки. Про це пише агентство Reuters з посиланням на два джерела.
Стверджується, зокрема, що танкер Kunpeng із російським СПГ ще в середині квітня прямував до Індії. Наразі, однак, це судно, яке так і не зайшло до індійського порту, перебуває в районі Сінгапуру, порт його призначення не вказаний, що буде з його вантажем, неясно.
Читайте також: ISW: удари України можуть нівелювати для Росії прибутки від зростання ціни на нафту
Як пише Reuters, газ завантажили на танкер на терміналі «Газпром СПГ-Портова» в Балтійському морі. Він перебуває під санкціями США. Під час візиту заступника міністра енергетики Росії Павла Сорокіна 30 квітня в Делі індійські представники, як стверджує агентство, заявили йому про рішення не купувати СПГ, який перебуває під санкціями.
Індія, як і раніше, готова закуповувати російський газ, який не підпадає під санкції, але більша його частина вже прямує до Європи, а також до Китаю, який, втім, як і раніше, закуповує і підсанкційний російський СПГ.
У квітні стало відомо, що на тлі війни на Близькому Сході країни ЄС значно збільшили імпорт російського зрідженого природного газу в першому кварталі 2026 року.
Президент Литви зустрівся з Будановим, говорили про оборонну співпрацю та регіональну безпеку
Президент Литви Ґітанас Науседа 11 травня прийняв голову Офісу президента України Кирила Буданова, який перебуває в цій країні.
«Ми обговорили співпрацю в оборонній промисловості, регіональну безпеку та ситуацію на передовій. Литва підтримує – і продовжуватиме підтримувати – Україну в усіх сферах», – заявив Науседа.
Читайте також: Сибіга про стабілізацію фронту: «маємо нову реальність на полі бою»
Він закликав не лише думати про перспективи мирного врегулювання, а й разом з партнерами по НАТО та Євросоюзу колективно ухвалювати рішення для забезпечення Україні необхідної підтримки.
Буданов раніше сказав у коментарі литовському мовнику LRT, що Київ відкритий до переговорів, якщо Росія «дійсно готова до серйозної розмови».
Він назвав ситуацію на фронті «стабільною», як російський режим, додавши, що «в цьому світі немає нічого вічного».
ОВА: через російські удари постраждали четверо людей у двох районах Дніпропетровщини
Російська армія атакувала Нікопольський і Синельниківський район протягом дня, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 11 травня.
Зокрема, на Нікопольщині обстрілів зазнали Мирівська і Марганецька громади:
«Пошкоджені поштове відділення та автомобіль. Троє людей поранені. У стані середньої тяжкості госпіталізований 63-річний чоловік. Ще двоє чоловіків 52 і 58 років лікуватимуться амбулаторно».
Читайте також: Ганжа: в лікарні помер чоловік, поранений через удар по Дніпру 4 травня
Ганжа додає, що в Дубовиківській громаді Синельниківщини обстріл пошкодив автомобіль. 60-річний чоловік був поранений, його доправили до лікарні в стані середньої тяжкості.
Раніше голова області повідомив про смерть жителя Дніпра, який зазнав опіків внаслідок російського удару 4 травня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Читайте також: ОВА: через атаки РФ у Херсоні постраждали п’ятеро людей, серед них є підліток
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Утікав від ТЦК, приставив ніж дитині до горла. Інцидент у Львові та інші напади під час мобілізації
ЛЬВІВ – Сихівський районний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 43-річному чоловіку, який 9 травня намагався втекти від працівників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), схопив на вулиці 13-річну дівчинку, приставивши їй до горла ніж.
Як розгорталися події?
9 травня військовослужбовці ТЦК та СП спільно з поліцією проводила заходи з оповіщення у Сихівському районі Львова. Їх побачив один із чоловіків і почав втікати. Коли біг, зауважив групу підліток, вхопив за руку 13-річну дівчинку, приставив їй до горла ніж і здушуючи шию.
Військовослужбовці попередили нападника, що застосують зброю для звільнення дівчинки. І тільки тоді чоловік відпустив дитину. Фізичних травм дитина не отримала, але зазнала психологічної.
Він категорично відмовився відповідати на запитання Радіо Свобода.
Прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею 146 частина 2 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) Кримінального кодексу України.
Сихівський районний суд Львова обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО без права внесення застави.
Сихівський суд задовольнив клопотання прокуратури про обрання найсуворішого запобіжного заходу для підозрюваного, зазначила прокурор Франківської окружної прокуратури Львова Юлія Серьогіна.
Олена Кушнір, мама дівчинки, яку захопив підозрюваний, розповіла Радіо Свобода, що дитина досі відходить від пережитого, працює з психологом.
Нападника швидко затримали, він на колінах просив вибачення у дівчинки. Ним виявився 43-річний львів’янин, який раніше був неодноразово судимий за крадіжки, безробітний, без прописки, який проживав у Львові, Олег Тершаков.
Далі читайте тут
Північна Корея могла заробити на війні проти України до 14 млрд доларів – Nikkei
Північна Корея за три роки заробила до 14 мільярдів доларів завдяки надсиланню своїх військовослужбовців на війну проти України та постачанню зброї до Росії. Ця сума фактично еквівалентна річному ВВП КНДР. Про це з посиланням на оцінку дослідницького інституту при Національній службі розвідки Південної Кореї пише японське агентство Nikkei.
За даними Центрального банку Південної Кореї, економічне зростання КНДР за рахунок участі у війні проти України на боці Росії у 2024 році склало 3,7 відсотка, що стало найвищим показником за багато років. Тільки за постачання ракетної артилерії та близько 250 ракет KN-23 Пхеньян міг отримати від Москви від 7 до 13,8 мільярда доларів. Ще понад 600 мільйонів доларів Росія, за даними аналітиків, заплатила за участь північнокорейських військових.