Федоров обговорив з двома конгресменами важливість продовження поставок ракет для Patriot
Міністр оборони Михайло Федоров заявив, що під час зустрічі із представниками Конгресу США Річардом Блюменталем та Джимом Гаймсом (від Демократичної партії) обговорили стратегічні пріоритети оборонної підтримки України, зокрема, питання протиповітряної оборони.
«Балістика залишається одним із найбільших викликів для захисту українського неба. Саме тому критично важливо продовжувати постачання ракет PAC-2 GEM-T та PAC-3 (ракет для систем Patriot – ред.), а також розвивати механізм PURL. Сьогодні через ініціативу PURL Україна отримує понад 90% усіх антибалістичних спроможностей», – написав він у телеграмі.
При цьому, за його словами, Україна у повітрі збільшила показники перехоплення, масштабувала «малу» ППО, дрони-перехоплювачі, а також адаптувала рішення до нових типів російських ракет і тактик їх застосування.
Міністр також повідомив, що він презентував конгресменам результати, яких Україна досягла на полі бою.
Офіс президента: європейським послам показали окремі плати з «Орешника»
В Офісі президента України представникам європейських держав продемонстрували деталі російських ракет «Циркон», «Калібр», Х-101 та дронів «Герань-2», якими Росія атакувала в ніч на 24 травня.
Як повідомляє пресслужба ОП, у них містилися компоненти іноземного виробництва, а саме – Швейцарії, Німеччини, США, Великої Британії, Японії, Китаю та інших – виготовлені, зокрема, цього року.
Також, за повідомленням, європейським послам показали окремі плати з «Орешника», які містять виключно російські й білоруські компоненти, виготовлені протягом 2004–2014 років.
«Нам потрібно зосередитися та справді зупинити постачання деталей, що надходять до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва», – сказав уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
За його словами, також важливо посилити контроль над доступом Білорусі до іноземної електроніки – частина компонентів, які містили російські ракети, була виготовлена на мінському заводі «Інтеграл», зокрема мікрочипи й плати для крилатих ракет та «Орешника».
Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса закликав представників європейських держав посилити роботу щодо санкційних обмежень, які вже є, та пришвидшити роботу над новими пакетами санкцій.
«Зміна режиму в Білорусі може статися раніше, аніж у Росії» – Тихановська
Лідерка демократичних сил Білорусі Світлана Тихановська вперше в цьому статусі відвідала Україну, де її приймали на найвищому рівні. В інтерв’ю Радіо Свобода Тихановська сказала, що Олександр Лукашенко не наважиться відправити війська воювати проти України, бо ця війна непопулярна серед білорусів. Також вона прокоментувала недавні ядерні навчання Росії та Білорусі, але запевнила, що ядерної зброї Росії на білоруській території немає. Вона також прокоментувала майбутнє Лукашенка і висловила впевненість, що зміна режиму в Білорусі може статися раніше аніж в Росії. Також вона закликала білорусів вчитися в українців як боротися і не здаватися.
– Ви щойно побували в Києві і, очевидно, чули багато українців, які говорили про можливу та зростаючу загрозу з боку Білорусі для України. Чи справді можливість участі Білорусі в агресії проти України є серйозною?
– Що ж, на жаль, така загроза залишається, оскільки Білорусь вже використовується Росією як військова інфраструктура та платформа для тиску на Україну. І насправді ми бачимо посилення військової інтеграції між Росією та Білоруссю, а також розвиток інфраструктури, якої не повинно бути, якщо країна не готується до певної ескалації.
Далі читайте ТУТ
На Дніпропетровщині 12 людей, зокрема шість дітей, постраждали через удари РФ – ОВА
На Дніпропетровщині внаслідок російських ударів 28 травня постраждали 12 людей, зокрема шість дітей, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, сили РФ майже 40 разів атакували три райони області безпілотниками й артилерією.
«На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Марганецька, Червоногригорівська, Покровська і Мирівська громади. Пошкоджені багатоквартирні та приватні будинки, підприємство, інфраструктура й автомобіль. Постраждали 10 людей. З них шестеро – діти. Це дівчата 1, 4, 8 і 14 років і хлопці 10 й 13 років. Вони і ще двоє дорослих лікуватимуться амбулаторно. До лікарні доправлений 46-річний чоловік і 56-річна жінка. Чоловік – «важкий», – написав Ганжа в телеграмі.
ЄС і Москва: «мертва тема» переговорів щодо України знову ожила. Чого чекати
Чи може Євросоюз замінити США на переговорах з Росією про пропинення війни проти України?
«Це мертва тема, яку підтримують живою лише тому, що ви, журналісти, постійно про неї питаєте». Цими словами високопоставлений чиновник ЄС описав Радіо Свобода історію, яка останніми тижнями активно циркулює: можливість призначення Євросоюзом спецпосланця для прямих переговорів із Москвою щодо війни в Україні.
І хоча тема може бути «мертвою», вона все ще достатньо жива, щоб міністри закордонних справ ЄС обговорювали її під час своєї неформальної зустрічі на Кіпрі 27-28 травня.
І не лише медійні спекуляції її підживлюють. Причина, чому ці дискусії взагалі почалися, спершу була пов’язана з Росією. Потім – з Україною. А далі – з окремими гравцями всередині самого клубу.
Кремль, звісно, деякий час тому підкинув Брюсселю справжній сюрприз, коли запропонував колишнього канцлера Німеччини та близького довіреного Путіна Герхарда Шредера як посланця ЄС.
ДСНС: рятувальники Київщини четверту добу ліквідовують наслідки удару РФ 24 травня
Рятувальники Київщини четверту добу поспіль ліквідовують наслідки удару РФ, завданого 24 травня, повідомляє у телеграмі пресслужба Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
«Працюють безперервно і вдень, і вночі: розбирають завали, демонтують понівечені конструкції та розчищають територію від тонн будівельного сміття. Окремий пріоритет – евакуація та збереження вцілілих експонатів і документації», – йдеться у повідомленні.
ЄС схвалив надання Україні чергових 2,8 млрд євро в рамках Ukraine Facility
Рада ЄС схвалила сьомий платіж Україні у розмірі майже 2,8 млрд євро в рамках Ukraine Facility. Про це повідомила пресслужба Ради ЄС.
«Ця сума відображає успішне виконання Україною одинадцяти з двадцяти кроків, необхідних для сьомого траншу. Вона також відображає виконання Україною низки невиконаних кроків, зокрема одного, необхідного для п’ятого траншу, та двох, необхідних для шостого траншу», – йдеться в повідомленні.
В Раді ЄС зазначили, що Україна також виконала низку кроків раніше, ніж це вимагалося Планом для України.
«Зокрема, вона вже виконала два кроки за восьмим траншем та два кроки за дев’ятим траншем. Відповідно до нової методології, прийнятої Комісією, Україна вперше отримає компенсацію за таке дострокове виконання», – додають у ЄС.
Рада ЄС нагадала, що платежі за Ukraine Facility пов’язані з Планом для України, який окреслює стратегію України щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, що відповідають цілям країни щодо вступу до ЄС протягом наступних років.
Поточний сьомий транш відбувається після попереднього шостого траншу на суму близько 2,3 млрд євро, здійсненого у грудні 2025 року.
Читайте також: У Мінфіні назвали потреби України в зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 роки
Українська прем’єр-міністрека Юлія Свириденко, коментуючи це рішення, подякувала європейським партнерам за підтримку та довіру, а також зазначила, що Єврокомісія позитивно оцінила виконання Плану України за четвертий квартал 2025 року.
«Дякуємо Верховній Раді за підтримку важливих рішень і спільну роботу. Станом на кінець травня 2026 року спільними зусиллями вже виконано 86 кроків Плану України, ще 65 – у процесі реалізації. Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції», – написала вона у телеграмі.
Свириденко нагадала, що у межах програми Ukraine Facility з початку роботи інструменту з 2024 року Україна вже отримала 26,8 млрд євро.
Інструмент для підтримки України Ukraine Facility започаткували 2024 року терміном на чотири роки. Загальний обсяг фінансування, передбачений інструментом для України, становить близько 50 млрд євро.
Наступ із Білорусі. Загроза для Києва. Яка ймовірність? Розповідає речник Держприкордонслужби
Яка ситуація на українсько-білоруському кордоні? Чи є ознаки того, що готується наступ? Наскільки змінилися загрози? До чого готується Державна прикордонна служба України. Про це Радіо Свобода розпитало речника Держприкордонслужби Андрія Демченка.
‒ Розкажіть, будь ласка, яка ситуація зараз на кордоні України з Білоруссю? Чи фіксує Державна прикордонна служба формування ударних угруповань біля кордону з Україною?
‒ Треба розділяти ситуацію безпосередньо на лінії кордону і те, що відбувається у глибині території Білорусі.
В цілому, цей напрямок, як і раніше, є загрозливим для України.
У 2022 році Білорусь відкрила свій кордон для російських військ, хоча до того білоруські прикордонники запевняли, що цього ніколи не станеться.
Не можна виключати вторгнення
Фактично весь цей час Білорусь продовжує підтримувати Росію. І маніпулюючи, звинувачуючи Україну в тому, що від нас нібито іде якась загроза, надає Росії свої полігони, бази для того, щоб російські війська могли там перебувати.
Станом на зараз, на щастя, нарощування в безпосередній близькості до нашого кордону сил на території Білорусі поки немає.
Ще з 2022 року Білорусь тримає по напрямку нашого кордону невелику кількість своїх підрозділів. Вони ротуються періодично, але їхня кількість не збільшується.
Водночас, те, що відбувається у глибині території країни, як повідомляє розвідка, зараз вказує на те, що Росія активніше почала тиснути на Білорусь, щоб та більш масштабно і власними силами долучилася до війни проти України.
Тобто в подальшому можуть бути і провокації по напрямку нашого кордону. Не можна виключати і вторгнення.
Далі читайте ТУТ
«Ціна двох врятованих життів того варта». Військові евакуювали паралізовану жінку та її сина з-під Вовчанська на НРК
Каллас: Україну і Росію потрібно підштовхувати до прямих переговорів
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила про необхідність підштовхувати Україну і Росію до прямих переговорів щодо припинення війни. На пресконференції по завершенні неформального засідання міністрів закордонних справ (Gymnich) у Лімасолі 28 травня вона наголосила, що безумовне припинення вогню є передумовою для будь-яких мирних переговорів.
«Так, ще одна річ щодо того, хто міг би бути посередником (у переговорах – ред.). Думаю, дуже важливо, щоб ми підштовхували Україну й Росію до прямих переговорів одна з одною, тому що є дуже багато питань, які можуть вирішити лише вони самі і ніхто інший. Тож можуть бути країни, які здійснюють «човникову дипломатію», але зрештою саме вони мають сісти за стіл переговорів щодо тих питань, які можуть вирішити лише вони», – сказала Каллас.
За її словами, Європа ніколи не зможе бути нейтральним посередником, оскільки вона перебуває на боці України.
«Готовий нести покарання тут, щоб не закатували в РФ»: суд у Львові розглядає справу росіянина, якому загрожує депортація
Восьмий апеляційний адміністративний суд у Львові 28 травня розпочав розгляд справи Руслана Хакімова (відомий в Україні як Аслан Хакімов), якого Державна міграційна служба України рішенням від 1 квітня 2026 року вирішила примусово депортувати в Росію через порушення ним міграційного законодавства України.
Галицький районний суд Львова задовольнив позов ДМС про видворення Хакімова з України 2 квітня 2026 року. Правозахисники подали апеляцію на судове рішення і готують позов у суд про скасування рішення ДМС.
Як передає кореспондентка Радіо Свобода, 39-річний Руслан Хакімов брав участь у судовому засіданні онлайн з Пункту тимчасового перебування іноземців й осіб без громадянства, де він перебуває. Він відповів на запитання суддів, які з’ясовували його дані, зокрема, що він народився в Киргизстані, має російське громадянство. Прізвище Хакімов не є його справжнім. У Росії він під своїм правдивим прізвищем Пупкаєв відбув термін покарання в ув’язненні за побутовий злочин.
В ООН засудили «небезпечну ескалацію» війни РФ в Україні, закликали повернутися до переговорів
Верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк застеріг від «небезпечної ескалації» війни Росії проти України на тлі погроз РФ посилити атаки, закликаючи сторони повернутися за стіл переговорів.
«Я рішуче закликаю до стриманості. Відновіть переговори і припиніть страждання», – заявив Тюрк.
Управління ООН із прав людини заявило, що небезпечна ескалація бойових дій призвела до великої кількості жертв серед цивільного населення в Україні.
За даними ООН, за перші чотири місяці 2026 року кількість загиблих або поранених цивільних осіб в Україні була на 21 відсоток більшою, ніж за аналогічний період 2025 року (815 загиблих; 4174 поранених у 2026 році порівняно з 682 загиблими; 3453 пораненими у 2025 році).
Читайте також – Каллас: мирні переговори щодо України перебувають у глухому куті
Тюрк зазначив, що удари українських збройних сил також призвели до загибелі і поранення цивільних у Росії. «Закликаю російську й українську владу провести оперативні, незалежні й ефективні розслідування і притягнути винних до відповідальності. Вони повинні зробити все можливе, щоб запобігти повторенню подібних інцидентів», – сказав комісар ООН із прав людини.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час.
За словами джерел видання Financial Times, і в Москві, і в Києві вважають, що перспективи відновлення мирних переговорів за посередництва США невеликі навіть після закінчення війни на Близькому Сході. Як стверджують джерела, що говорили з Financial Times, жодна зі сторін зараз не бачить сенсу в продовженні переговорів. Україна, за даними видання, вважає, що переговори зайшли в глухий кут вже в лютому після останнього раунду переговорів з Росією, і розчарована тим, що Вашингтон не зміг чинити тиск на Путіна.
Речниця Каллас назвала помилкою її заяву щодо дипломатичної присутності США в Києві
Речниця Єврокомісії з питань зовнішньої політики і безпеки Аніта Гіппер заявила, що слова очільниці дипломатії ЄС Каї Каллас щодо дипломатичної присутності США в Києві були «непорозумінням».
«Наш дипломатичний корпус і всі іноземні дипломатичні представники в Києві і ЄС не мають наміру закривати посольство чи залишати Київ. Ми також не маємо жодних ознак того, що наші партнери роблять це. Тож це було непорозуміння, яке також було з’ясовано згодом», – заявила Гіппер 28 травня на брифінгу в Єврокомісії.
У соцмережі X вона також опублікувала текст виступу Каллас на ранковій зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, «із виправленням щодо дипломатичної присутності в Києві».
Україна виділить 2,5 млрд євро з кредиту ЄС на закупівлю перших 20 Gripen – ОП
Швеція й Україна з метою зміцнення української протиповітряної оборони запускають масштабну оборонну угоду, яка передбачає закупівлю Києвом шведських винищувачів Gripen, повідомила 28 травня пресслужба президента Володимира Зеленського, який перебуває з візитом у Швеції.
«Як перший крок уряд Швеції надає можливість закупівлі до 20 винищувачів Gripen модифікації E/F, на що Україна планує виділити 2,5 мільярда євро із суми кредиту Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Щойно Україна здійснить відповідні кроки для реалізації зазначеної закупівлі, Швеція також має намір передати 16 винищувачів Gripen C/D у межах двосторонньої допомоги», – йдеться в повідомленні.
Під час візиту Володимир Зеленський й Ульф Крістерссон підписали декларацію про поглиблення оборонної співпраці зі Швецією.
Голова шведського уряду на спільній пресконференції з українським президентом уточнив, що Україна отримає свої перші винищувачі Gripen моделей C і D у 2027 році, а нові Gripen моделей E і F – починаючи з 2030 року.
Дипломати ЄС розповіли, що думають про призначення представника від блоку в переговорах з Росією
Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу на неформальній зустрічі у форматі «Гімніх» на Кіпрі висловили своє бачення щодо до ідеї призначення спеціального представника Європи для можливих переговорів із Росією щодо завершення війни проти України та спільної позиції ЄС у цьому питанні. Більшість із них погодилися, що головне зараз – не прізвище потенційного переговорника, а єдина позиція Європи та посилення тиску на Москву, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Євросоюз має визначитися зі спільною позицією, оскільки рано чи пізно все одно буде залучена до будь-якої угоди.
«Неможливо підписати угоду без Європи. Держсекретар Рубіо також під час багатьох зустрічей говорив, що Європа буде залучена наприкінці переговорів, тому що нам потрібно буде підписувати угоду. Якщо ми хочемо скасувати європейські санкції, то європейці мають бути за столом переговорів», – зазначив Таяні.
Дві людини загинули на Сумщині, війська РФ атакували їх дроном на польовій дорозі – прокуратура
Чоловік і жінка загинули в Охтирському районі на Сумщині 28 травня після того, як російські військові атакували їх безпілотником, повідомили в обласній прокуратурі.
«За даними слідства, 28 травня 2026 року близько 08:00 год ранку окупанти атакували безпілотником двох цивільних, які рухалися по польовій дорозі у Великописарівській громаді Охтирського району. Загинули чоловік і жінка. Їхні дані наразі встановлюються», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі додали, що проводиться досудове розслідування за фактом вчинення воєнних злочинів, що спричинило загибель людини.
Україна виділить 2,5 млрд євро з кредиту ЄС на закупівлю перших 20 Gripen – ОП
Швеція й Україна з метою зміцнення української протиповітряної оборони запускають масштабну оборонну угоду, яка передбачає закупівлю Києвом шведських винищувачів Gripen, повідомила 28 травня пресслужба президента Володимира Зеленського, який перебуває з візитом у Швеції.
«Як перший крок уряд Швеції надає можливість закупівлі до 20 винищувачів Gripen модифікації E/F, на що Україна планує виділити 2,5 мільярда євро із суми кредиту Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Щойно Україна здійснить відповідні кроки для реалізації зазначеної закупівлі, Швеція також має намір передати 16 винищувачів Gripen C/D у межах двосторонньої допомоги», – йдеться в повідомленні.
Під час візиту Володимир Зеленський й Ульф Крістерссон підписали декларацію про поглиблення оборонної співпраці зі Швецією.
В Офісі президента додали, що Швеція також представила свій найбільший на сьогодні пакет військової допомоги, який, крім рішення про передачу винищувачів Gripen C/D, також містить засоби дальнього радіусу дії, боєприпаси, засоби РЕБ і підтримку інновацій.
У лютому Зеленський повідомляв, що Україна має домовленості з міжнародними партнерами про постачання нових 150 бойових шведських літаків Gripen і 100 французьких Rafale, уточнивши, що йдеться про «абсолютно нові літаки». Тоді Зеленський нагадав, що на своєму озброєнні Україна має літаки F-16, але не нові. За його словами, надання партнерами відповідних повітряних суден мають «істотно посилити можливості української авіації».
22 жовтня 2025 року шведський прем’єр Ульф Крістерссон повідомив, що Швеція й Україна підписали декларацію про наміри продати Києву від 100 до 150 винищувачів Gripen найсучаснішої серії Е. Шведський прем’єр додав, що це початок «довгої подорожі на наступні 10-15 років».
Відповідаючи на уточнення журналістів, чи може Україна отримати Gripen уже у 2026 році, Крістерссон повторив, що «це питання наразі не стоїть». Він пояснив, що партнери домовилися не вводити одночасно два різних типи бойових літаків під час війни, щоб не ускладнювати навчання й обслуговування.
В Офісі президента раніше повідомляли, що унікальною частиною безпекової угоди зі Швецією є надання спеціалізованих літаків ASC 890, а також перспектива передачі Україні літаків JAS 39 Gripen, включно з відповідним навчанням.
У серпні 2024 року стало відомо, що українські пілоти розпочали випробування шведських винищувачів Gripen.
Влада України від початку повномасштабного вторгнення Росії просила Захід надати сучасні винищувачі F-16. У 2023 році кілька країн за згодою США ухвалили рішення передати Києву такі літаки. Перші винищувачі F-16, що прибули до України, показали під час урочистостей до Дня Повітряних сил ЗСУ 4 серпня 2024 року.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Швеція надає Україні військову та гуманітарну підтримку. Стокгольм оцінює загальну суму наданої Україні допомоги в близько 130 мільярдів шведських крон.
Дипломати ЄС розповіли, що думають про призначення представника від блоку в переговорах з Росією
Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу на неформальній зустрічі у форматі «Гімніх» на Кіпрі висловили своє бачення щодо до ідеї призначення спеціального представника Європи для можливих переговорів із Росією щодо завершення війни проти України та спільної позиції ЄС у цьому питанні. Більшість із них погодилися, що головне зараз – не прізвище потенційного переговорника, а єдина позиція Європи та посилення тиску на Москву, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Євросоюз має визначитися зі спільною позицією, оскільки рано чи пізно все одно буде залучена до будь-якої угоди.
«Неможливо підписати угоду без Європи. Держсекретар Рубіо також під час багатьох зустрічей говорив, що Європа буде залучена наприкінці переговорів, тому що нам потрібно буде підписувати угоду. Якщо ми хочемо скасувати європейські санкції, то європейці мають бути за столом переговорів», – зазначив Таяні.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес заявив, що спеціальний посланець може бути й не потрібним, якщо ЄС зможе забезпечити єдиний голос:
«Один голос важливіший за одну людину».
Водночас міністр закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер прямо виступила за призначення головного переговорника від ЄС. За її словами, Європа повинна бути готовою захищати власні безпекові інтереси.
«Або ми сидітимемо за столом і там говоритимуть також про європейські та австрійські інтереси разом із нами, або це робитимуть інші без нас», – заявила вона.
Глави МЗС країн Балтії також закликали не поспішати з обговоренням конкретних кандидатур.
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна заявив, що зараз головне – не пошук переговорника, а посилення санкцій і підтримки України.
«Це пастка, у яку Путін хоче втягнути Європу», – сказав він, коментуючи дискусії про можливого представника ЄС.
Подібну думку висловив і глава МЗС Литви Кястутіс Будріс.
«Зараз не той час, коли ми обговорюємо, хто саме вестиме переговори. Ми не обговорюємо імена. Ми не обговорюємо місце за столом переговорів», – заявив він.
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен зазначила, що Європа повинна бути представлена на можливих переговорах, оскільки «27 держав-членів не можуть сидіти за столом одночасно».
«Я впевнена, що ми всі зможемо погодитися не лише щодо одного мандата, а й щодо кількох людей, які можуть взяти на себе цю роль», – сказала вона.
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив, що Європейський Союз повинен скористатися рішенням США призупинити свою участь у переговорному процесі між Україною та Росією, щоб нарешті отримати місце за столом переговорів.
Дискусії щодо можливого представника Європи активізувалися після того, як низка європейських політиків та медіа почали обговорювати потенційних кандидатів на роль спецпосланця для переговорів із Росією. Серед імен, які згадувалися у пресі, – президент Фінляндії Александр Стубб, колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель та експрем’єр Італії Маріо Драґі.
Дві людини загинули на Сумщині, війська РФ атакували їх дроном на польовій дорозі – прокуратура
Чоловік і жінка загинули в Охтирському районі на Сумщині 28 травня після того, як російські військові атакували їх безпілотником, повідомили в обласній прокуратурі.
«За даними слідства, 28 травня 2026 року близько 08:00 год ранку окупанти атакували безпілотником двох цивільних, які рухалися по польовій дорозі у Великописарівській громаді Охтирського району. Загинули чоловік і жінка. Їхні дані наразі встановлюються», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі додали, що проводиться досудове розслідування за фактом вчинення воєнних злочинів, що спричинило загибель людини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Суд на окупованій Луганщині ув’язнив громадянина України
Підконтрольний Росії «Верховний суд» угруповання «ЛНР» на окупованій Луганщині виніс вирок громадянину України, повідомляє канал «Настоящее время» з посиланням на російську прокуратуру.
За твердженням відомства, суд ув’язнив 57-річного Костянтина Мірошниченка до 13,5 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в шпигунстві.
Згідно з матеріалами справи, у вересні 2022 року Мірошниченко нібито передавав інформацію про місця дислокації російських військових у Сватівському районі українським спецслужбам через інтернет-месенджер.
Російське видання «Медіазона» звернуло увагу, що в лютому 2026 року прокуратура РФ наводила інші терміни ймовірної передачі даних – з лютого по вересень 2022 року. Крім того, в попередньому пресрелізі стверджувалося, що відомості засуджений передавав мобільним зв’язком.
Позиції Мірошниченка щодо звинувачень у публічному просторі немає.
Як повідомляв у грудні 2025 року правозахисний проєкт «Перший відділ», 2025 рік став рекордним за кількістю вироків за статтями про держзраду, шпигунство та конфіденційну співпрацю з іноземцями. За ними російські суди минулого року засудили 468 людей. Виправдувальних вироків не було.