Зеленський анонсував «сильний крок» щодо винищувачів Gripen під час візиту до Швеції
Президент Володимир Зеленський вирушив до Швеції із робочим візитом – про це він повідомив у своїх соцмережах 28 травня.
«Готуємо великий оборонний пакет для України та сильний крок щодо винищувачів Gripen, який точно зробить нашу бойову авіацію ефективнішою», – заявив голова держави.
Зеленський зазначив, що має заплановані зустрічі з прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном, також очікується участь представників шведської оборонної промисловості.
Пресслужба шведського уряду підтвердила заплановану зустріч Зеленського й Крістерссона, після якої матиме місце спільна пресконференція. Участь у зустрічі також братиме міністр оборони країн Пол Йонсон.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Швеція надає Україні військову та гуманітарну підтримку. Стокгольм оцінює загальну суму наданої Україні допомоги в близько 130 мільярдів шведських крон.
Пропозиція Мерца має на меті повноправне членство України в ЄС – німецький міністр
Державний міністр Німеччини у справах Європи Ґюнтер Кріхбаум заявив, що пропозиція канцлера Фрідріха Мерца про асоційоване членство України в Євросоюзі має на меті повноправне членство і є «правильною ініціативою», яка має оживити дискусію про майбутнє розширення ЄС.
«Канцлер Мерц запропонував ідею асоційованого членства – це правильна ініціатива. Ми маємо пожвавити цю дискусію. Тому що одне також очевидно: повноправне членство в Європейському Союзі залишається метою, головною метою», – сказав Кріхбаум перед неформальним засіданням міністрів закордонних справ ЄС у форматі «Гімніх» у місті Лімасол на Кіпрі 28 травня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За словами Кріхбаума, ЄС уже зараз має допомагати Україні наближатися до Союзу, попри війну, а також продовжувати цивільну і військову підтримку Києва.
Подібну позицію висловила і висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас.
«Очевидно, що сама ідея дуже хороша. Її суть у тому, що ми маємо рухатися з Україною швидше. Вона повинна бути в Європейському Союзі, тому що Україна також приносить до європейського столу знання й силу у сфері безпеки. Але, звісно, ці процеси потребують часу, тому ідея полягає в тому, як ми можемо рухатися швидше на різних етапах», – сказала Каллас перед засіданням на Кіпрі.
Пропозиція Мерца передбачає негайне відкриття всіх переговорних кластерів для України і фактичну присутність України в інституціях ЄС – із власними євродепутатами, єврокомісаром і участю в самітах лідерів ЄС, але без права голосу.
У Києві ця ідея викликала неоднозначну реакцію. Президент Володимир Зеленський заявив, що членство України в ЄС має бути лише повноцінним і повноправним.
Верховна Рада ратифікувала угоду про отримання позики на 90 млрд євро від Євросоюзу
Верховна Рада 28 травня ратифікувала угоду з Європейським Союзом про позику на підтримку України.
За відповідний документ проголосували 298 народних депутатів.
Законопроєкт, ініційований президентом Володимиром Зеленським, дає можливість залучити фінансову допомогу від ЄС на загальну суму до 90 млрд євро у 2026-2027 роках.
«Ці кошти будуть розподілені на покриття дефіциту держбюджету, забезпечення макроекономічної стабільності та посилення оборонно-промислового потенціалу», – коментує пресслужба парламенту.
Документ передбачає ратифікацію угоди, в якій Україна виступає позичальником, Національний банк – агентом позичальника, а Євросоюз, представлений Європейською комісією – кредитором.
У Раді наголосили, що основну суму позику погашатимуть виключно за рахунок репарацій від Росії, а відсотки покриватиме бюджет ЄС.
Угода вважається учиненою 27 травня 2026 року й спирається на меморандум про взаєморозуміння між Україною та ЄС від 20 травня.
23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також 20-й пакет санкцій. Про завершення відповідних письмових процедур, що тривали понад добу, повідомило головування Кіпру в Раді ЄС.
Остаточне схвалення цієї позики кілька місяців блокували Угорщина та Словаччина.
Після затвердження позики Зеленський заявив, що триває робота над тим, щоб перший транш із цього пакету підтримки був доступним вже у травні-червні.
Євросоюз має скористатися паузою США у переговорах з Росією – МЗС Бельгії
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево заявив, що Європейський Союз повинен скористатися рішенням США призупинити свою участь у переговорному процесі між Україною та Росією, щоб нарешті отримати місце за столом переговорів. Про це він сказав перед неформальним засіданням міністрів закордонних справ ЄС у форматі «Гімніх» у місті Лімасол на Кіпрі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми повинні скористатися можливістю, яку створило рішення США призупинити свою участь у переговорному процесі між Україною та Росією. Щоб нарешті бути за столом переговорів», – заявив Прево.
За його словами, йдеться не лише про майбутні відносини між Україною та Росією, а й про ширшу архітектуру європейської безпеки.
«Дуже важливо бути за столом і діяти, а не лише спостерігати», – додав Прево.
Він також сказав, що Євросоюз має визначити не лише потенційного представника ЄС для переговорів, а й узгодити спільну позицію щодо змісту можливого переговорного процесу.
За його словами, до дискусій щодо можливих переговорів мають бути залучені не лише провідні країни ЄС, а й держави, які безпосередньо межують із Росією.
«Ми також маємо залучити до процесу безпосередніх сусідів Росії – я маю на увазі Польщу, країни Балтії, Фінляндію, Швецію», – сказав дипломат.
Він також згадав про Мінські угоди, які, за його словами, «зрештою не дали відчутних результатів», і застеріг від повторення попередніх помилок.
Міністри закордонних справ країн-членів ЄС обговорюють на засіданні 28 травня, хто міг би представляти Європу у разі можливих переговорів із Росією про завершення війни проти України та якою має бути позиція ЄС. Серед потенційних кандидатів у медіа називали президента Фінляндії Александра Стубба, колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель та експрем’єра Італії Маріо Драґі.
Державний секретар США Марко Рубіо 22 травня заявив, що Вашингтон готовий продовжувати посередництво в переговорах між Росією та Україною, але наразі вони не відбуваються. Він також зазначив, що попередні перемови не були продуктивними.
Посол України в США: системи Patriot критично важливі
Президент України Володимир Зеленський звернувся з незвично прямим закликом до президента США Дональда Трампа та Конгресу, попередивши, що Україні терміново потрібні додаткові системи Patriot на тлі посилення російських атак балістичними ракетами по українських містах. Радіо Свобода зібрало перші реакції у США на цей заклик.
Генштаб ЗСУ підтвердив удари по Росії та окупованих регіонах. Серед цілей – Туапсинський НПЗ
Сили оборони вночі на 27 травня уразили низку цілей у Росії, окупованих Криму й частинах Луганської та Запорізької області, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Зокрема, удару зазнав Туапсинський нафтопереробний завод у Краснодарському краї:
«Зафіксовано пожежу та задимлення на території підприємства. Масштаби завданих збитків уточнюються».
Генштаб зазначає, що НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств півдня Росії, його потужність переробки становить близько 12 мільйонів тонн нафти на рік. Підприємство виробляє пальне, зокрема, для забезпечення російських військ.
Крім того, за даними командування, підрозділи Повітряних сил ракетами повітряного базування Storm Shadow уразили програмно-апаратні комплекси засобів автоматизації розвідки Військово-повітряних сил Росії в районах Воронежа, Таганрога та окупованого Севастополя.
«Сили оборони України уразили командні пункти підрозділів окупантів у районах населених пунктів Цвітні Піски та Сорокине Луганської області. Також уражено склад матеріально-технічних засобів у Сорокиному на Луганщині та виробництво БпЛА у районі Азовського Запорізької області», – йдеться в повідомленні.
Поміж іншого, штаб звітує про ураження радіолокаційної станції «Небо-СВ» у районі Кам’янки та командно-штабної машини зі складу російського комплексу «Бук-М2» поблизу Кадіївки Луганської області.
Напередодні представники місцевих адміністрацій росйських Воронежа, Таганрога, Туапсе, а також окупованого Росією Криму заявили про удари дронами та ракетами.
Зокрема, Севастополь в окупованому Криму зазнав комбінованої атаки, у тому числі ракет Storm Shadow, заявив призначений Росією голова міста Михайло Развожаєв.
Міноборони Росії заявило про нібито знищення 140 українських безпілотників над Бєлгородською, Волгоградською, Воронезькою, Курською, Орловською і Тульською областями, а також над Краснодарським краєм, окупованим Кримом і над акваторіями Азовського та Чорного морів.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Глава МЗС Естонії: треба обговорити гарантії безпеки України для Європи
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна заявив, що у можливих переговорах із Росією мають обговорюватися не лише гарантії безпеки для України, а й гарантії безпеки України для Європи. Про це він сказав журналістам перед неформальним засіданням міністрів закордонних справ ЄС у форматі «Гімніх» у місті Лімасол на Кіпрі 28 травня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Якщо ми говоримо про гарантії безпеки, то маємо на увазі не лише гарантії безпеки для України, а й гарантії безпеки України для Європи, тому що, будьмо чесними, Україна – найбільша військова сила в Європі, у нашому регіоні», – заявив Цахкна.
За його словами, Європа зараз повинна зосередитися не на пошуку людини, яка говоритиме з президентом Росії Володимиром Путіним, а на посиленні власної позиції та підтримки України. За його словами, розмови про посередника – «це пастка, у яку Путін хоче втягнути Європу».
«Якщо хтось зараз постукає у двері Кремля зі словами «давайте зустрінемося», Путін висуне ті самі вимоги, які він висував під час переговорів президента Трампа. Його головна мета – виграти більше часу. І втягнути Європу в цю посередницьку роль, а посередництво означає нейтральність. Тоді ми взагалі не говоритимемо про посилення тиску на Росію в майбутньому», – сказав естонський дипломат.
Цахкна наголосив, що основою будь-яких майбутніх переговорів мають бути територіальна цілісність і суверенітет України.
«Є розуміння, що в майбутньому між Європейським Союзом, НАТО та Росією не може бути жодних нейтральних зон чи буферних територій», – сказав він.
За його словами, це також означає продовження процесу вступу України до ЄС та перспективу членства в НАТО.
Естонський міністр закликав ЄС якнайшвидше ухвалити 21-й пакет санкцій проти Росії та відкрити всі переговорні кластери для України й Молдови.
«Більше тиску на Росію і більше підтримки Україні. І, можливо, тоді Путін змінить свої цілі. І, можливо, тоді в майбутньому з’являться якісь переговори. І тоді ми маємо не бути посередниками, а бути разом з Україною на цих переговорах», – сказав Цахкна.
Останніми тижнями у ЄС тривають дискусії щодо того, хто міг би представляти Європу в разі можливих переговорів із Росією про завершення війни проти України.
На цьому засіданні міністри мають узгодити позицію ЄС у переговорах з Росією, висока представниця ЄС Кая Каллас у лютому представила документ зі своїм баченням.
Посольство США в Києві заявило, що продовжує працювати
Посольство Сполучених Штатів у Києві продовжує роботу, заявило відомство 28 травня.
«Посольство США відкрите. Жодних змін у нашій роботі немає, а повідомлення про інше є неправдивими», – йдеться в повідомленні.
Дипломати додають, що для Державного департаменту США «немає вищого пріоритету», ніж безпека та захист американських громадян, відтак відомство регулярно переглядає безпекову ситуацію посольства в Києві.
Водночас посольство повторило застереження до громадян СЩА не подорожувати до України «з будь-якої причини через збройний конфлікт».
Раніше в МЗС заявили, що американське посольство не залишало Київ на тлі погроз Росії новими ударами. Перед тим голова зовнішньополітичної служби Євросоюзу Кая Каллас заявила, що посольства європейських країн залишилися в Києві, водночас «Америка пішла».
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем».
Голова Представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова заявила, що російське попередження спрямоване на те, щоб посіяти паніку.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров у телефонній розмові особисто згадав про попередження Кремля й застеріг американську сторону, що «Київ буде дуже небезпечним місцем». Водночас Рубіо зазначив, що «Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років».
Він наголосив, що удари Росії по Україні, зокрема нещодавній масований по Києву підтверджують, що «війна має закінчитися», і що США «готові відіграти конструктивну і корисну роль» у цьому.
У МЗС заперечили виїзд посольства США з Києва
Американське посольство не залишало Київ на тлі погроз Росії новими ударами – про це Радіо Свобода повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий.
«Інформація про виїзд посольства США не відповідає дійсності», – заявив він.
Раніше сьогодні голова зовнішньополітичної служби Євросоюзу Кая Каллас заявила, що посольства європейських країн залишилися в Києві, водночас «Америка пішла».
Дипломатка пояснила російські атаки тим, що армія РФ не просувається на полі бою:
«Тому зараз вони лише посилюють терористичні атаки, бо інакше це важко назвати, створюючи страх усередині суспільства. Це не спрацювало за чотири роки, і я не думаю, що спрацює зараз. Також вчора з України надійшла інформація, що всі посольства залишилися на місці, за винятком одного. Тож це також вимагає мужності від цих посольств. Але так, всі європейці залишаються, Америка пішла».
Напередодні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час неформального засідання дипломатів ЄС у форматі «Гімніх» у Лімасолі подякував їм за «стійкість перед російськими погрозами на адресу іноземних дипломатів у Києві».
«Можливо, таке залякування працювало багато років тому. Але більше – ні. Європа змінилася. Європа має важелі впливу. Європа повинна діяти», – додав він.
Американське посольство наразі не повідомляло публічно про виїзд із Києва.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем». У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
Голова Представництва ЄС у Києві Катаріна Матернова заявила, що російське попередження спрямоване на те, щоб посіяти паніку.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров у телефонній розмові особисто згадав про попередження Кремля й застеріг американську сторону, що «Київ буде дуже небезпечним місцем». Водночас Рубіо зазначив, що «Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років».
Він наголосив, що удари Росії по Україні, зокрема нещодавній масований по Києву підтверджують, що «війна має закінчитися», і що США «готові відіграти конструктивну і корисну роль» у цьому.
Каллас прокоментувала, чи готова представляти ЄС на переговорах з Росією
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас дала зрозуміти, що готова представляти Європейський Союз у можливих переговорах з Росією, однак наголосила, що блок не повинен потрапити у «пастку» Москви щодо того, хто саме має вести діалог. Про це вона сказала перед неформальним засіданням міністрів закордонних справ ЄС у Лімасол (Кіпр), де має обговорюватися позиція ЄС в переговорах щодо завершення війни в Україні, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Я – висока представниця Європейського Союзу (із закордонних справ та політики безпеки – ред.), і ви можете прочитати опис моєї роботи в договорах. І, звісно, це також означає представляти Європу. Але для цього ми повинні бути єдиними», – заявила Каллас, відповідаючи на запитання журналістів про те, чи готова вона бути переговорницею від Євросоюзу.
Дипломатка наголосила, що переговори не можуть зводитися до суперечок про персоналії.
«Я вважаю, що це пастка, у яку Росія хоче, щоб ми потрапили – щоб ми обговорювали, хто саме має з нею говорити, а вони вже визначають, хто їм підходить, а хто ні. Не варто потрапляти в цю пастку», – сказала посадовиця.
Вона додала, що переговори є «командною роботою», в якій є «добрі поліцейські» та «погані поліцейські».
У Брюсселі є припущення, що Каллас могла б відігравати роль «поганого поліцейського» за столом потенційних перемовин України, Росії та США, де замість України «брала б удар на себе» та висловлювала б жорстку позицію.
«Зміст набагато важливіший, ніж питання «хто», – заявила Каллас журналістам та нагадала, що ще в лютому представила документ із переліком таких позицій.
«Наприклад, якщо від України вимагають певних поступок щодо військових обмежень, то аналогічні вимоги мають стосуватися і Росії, якщо це буде частиною угоди», – нагадала вона.
Каллас також згадала про присутність російських військ у Грузії та Молдові як питання європейської безпеки:
«Щоб цих військ там не було і щоб вони не втручалися у вибори в різних країнах. Тож, звісно, це максималістський підхід, але таким самим є і підхід Росії, яка також висуває максималістські вимоги».
Усі ці питання міністри мають обговорити сьогоднішньому засіданні та «чітко визначити наші інтереси», додала висока представниця ЄС.
Заяви Каллас пролунали на тлі дискусій у Європі щодо того, хто міг би представляти ЄС або Європу загалом у разі потенційних переговорів із Росією про завершення війни проти України.
Ще на початку травня Каллас різко розкритикувала ідею призначення колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера посередником від ЄС у переговорах. Тоді вона заявила, що якщо Європа дозволить Росії визначати перемовника від свого імені, це буде «не дуже мудро». За словами Каллас, Шредер як колишній лобіст російських державних компаній не може сприйматися як нейтральна фігура.
Ідею кандидатури Шредера публічно просував президент Росії Володимир Путін, який назвав його «найкращим кандидатом» на роль перемовника між ЄС і Росією.
Пізніше, 18 травня видання Politico назвало імена можливих кандидатів у спецпосланці для мирних переговорів щодо України від імені Європи. Серед них – колишня канцлерка Ангела Меркель, яка відкинула таку перспективу, нинішній президент Фінляндії Александр Стубб, який заявив про готовність до цієї ролі, та експрем’єр Італії – економіст Маріо Драгі, що має великий авторитет у ЄС, наразі він не коментував публічно ці розмови.
Тим часом міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде, якого Politico серед інших назвало можливим кандидатом, заявив Радіо Свобода, що не висував своєї кандидатури і не знає, звідки виникли такі розмови. Він додав, що Європа не може виконувати роль медіатора, бо вона на боці України, водночас хтось має говорити від імені Європи.
Голова Дніпропетровщини повідомив про трьох поранених внаслідок останніх атак Росії
Російські війська станом на ранок 28 травня понад 20 разів атакували два райони Дніпропетровської області безпілотниками та артилерією, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
Зокрема, в Павлоградському районі пошкоджені п’ятиповерхівка, приватний будинок і ліцей.
«Чоловік 38 років госпіталізований у стані середньої тяжкості. 69-річна жінка і 62-річний чоловік лікуватимуться амбулаторно», – заявив Ганжа.
У Нікопольському районі обстрілів зазнали Нікополь, Червоногригорівська, Марганецька і Покровська громади. За даними ОВА, там постраждали житловий будинок і АЗС.
Увечері 27 травня Ганжа повідомляв про понад 20 російських обстрілів чотирьох районів області, протягом дня ніхто з цивільних не постраждав.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Це вже навіть не СРСР: на окупованих територіях вилучили з ужитку слово «українці»
Росія заперечує існування українського народу на окупованих територіях Донеччини і Луганщини. Українці – вже не «один з народів багатонаціональної Росії». І це вже навіть не «як в СРСР». На місці української нації в російській концепції окупованих територій лишилась велика діра, якій не дається пояснення.
Кремль проголосив 2026-й «роком народів Росії» – держава-агресорка завжди експлуатувала ідею про свою багатонаціональність. «Рік народів» за вказівкою святкують в усіх навчальних закладах окупованої частини Донбасу – демонструють кухню чеченців, танці бурятів. До якого народу при цьому належать самі господарі свята – не говориться.
Дослідники називають те, що сталось на захоплених землях України, «гібридним етноцидом». Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) показують, як виглядає ця політика, що в ній дивного та куди подівся «народ Донбасу», вигаданий Росією у 2014-му та зовсім забутий нині.
Командування повідомляє про понад 300 боєзіткнень на фронті протягом доби
Російська війська продовжували атакувати за низкою напрямків протягом попередньої доби – Генеральний штаб Збройних сил зафіксував 317 бойових зіткнень, йдеться в ранковому зведенні 28 травня.
«За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили сім районів зосередження живої сили противника», – заявляє командування.
Чотири російських штурмових дії зафіксовані на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, 11 разів армія РФ атакувала на Південно-Слобожанському.
Сили оборони зупиняли російські атаки на Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямку. Зокрема, на Костянтинівському напрямку російські загарбники атакували 15 разів поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Степанівки, Іллінівки й Русиного Яру.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 66 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Новоолександрівка, Родинське, Гришине, Затишок, Муравка, Котлине, Удачне, Молодецьке та у бік населених пунктів Кучерів Яр, Вільне, Сергіївка, Білицьке, Шевченко, Мирне, Новопавлівка», – повідомляє Генштаб.
Армія Росії атакувала один раз на Олександрівському напрямку – в районі Злагоди.
На Гуляйпільському напрямку російські війська здійснили 35 атак у районах Рибного, Добропілля, Прилук і Залізничного та в бік Нового Запоріжжя, Гуляйпільського, Оленокостянтинівки, Староукраїнки, Привілля, Воздвижівки, Святопетрівки, Гіркого, Цвіткового й Чарівного.
Ще дев’ять російських спроб просунутися вперед командування зафіксувало на Оріхівському напрямку.
21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 25 травня заявив, що Україна зараз має сильніші позиції на фронті.
Через обстріли Росії постраждали жителі прифронтових регіонів, у двох областях є загиблі
Російська армія продовжувала обстріли прифронтових областей протягом доби 27 травня, повідомляє місцева влада вранці четверга.
За даними голови Донецької області Вадима Філашкіна, напередодні в області загинув один цивільний:
«За 27 травня росіяни вбили 1 жителя Донеччини: у Дружківці. Ще 3 людини в області за добу дістали поранення».
Поранень зазнали двоє жителів Піскунівки і одна людина в Дружківці.
За даними голови Херсонської області, внаслідок російських атак напередодні загинула одна людина, поранені 15, в тому числі – двоє дітей.
Очільник Харківщини Олег Синєгубов заявив про обстріли дев’ятьох пунктів регіону за добу. Внаслідок них постраждали двоє людей:
«У сел. Козача Лопань Дергачівської громади постраждав 62-річний чоловік; у м. Ізюм зазнав гострої реакції на стрес 54-річний чоловік».
Також 45-річний чоловік, який постраждав через обстріл Прудянки 26 травня, отримав медичну допомогу напередодні.
Сумська обласна військова адміністрація зафіксувала понад 60 обстрілів по 25 населених пунктах протягом попередньої доби.
«В Охтирській громаді внаслідок атаки ворожого безпілотника постраждала дитина – 11-річний хлопець. До медичного закладу звернувся 43-річний чоловік, який постраждав 23 травня внаслідок удару російського дрона по території Білопільської громади», – йдеться в зведенні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили повідомляють про влучання «Кинджала» та 9 російських дронів протягом ночі
Російська армія протягом ночі атакувала Україну аеробалістичною ракетою «Кинджал» та 147 ударними безпілотниками, повідомило командування Повітряних сил 28 травня.
За даними військових, ракету запустили з повітряного простору Липецької області, дрони «Шахед», «Гербера», «Італмас» та інших типів із напрямків Брянська, Курська, Орла, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Гвардійського й Чауди в Криму.
Командування зафіксувало знешкодження протиповітряною обороною 138 ворожих безілотників різних типів.
«Зафіксовано влучання аеробалістичнї ракети «Кинджал» та 9 ударних БпЛА на 7 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 6 локаціях», – йдеться в повідомленні.
Увечері напередодні Повітряні сили попереджали про рух ракети в напрямку Хмельницької області, ймовірно, Старокостянтинова. Згодом голова області Сергій Тюрін заявив, що внаслідок російської атаки «інформація про загиблих, травмованих та руйнування не надходила».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: російські втрати перевищили 1,36 мільйона військових
Армія Росії втратила близько 1 160 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 28 травня.
За даними українського командування, втрати російських військ за час повномасштабної війни сягнули близько 1 360 110 людей особового складу.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 11 956 танків (+1 за добу)
- 24 625 бойових броньованих машин (+7)
- 42 832 артилерійських системи (+42)
- 1 806 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 397 засобів протиповітряної оборони
- 436 літаків
- 353 гелікоптери
- 1 492 наземних робототехнічних комплекси (+7)
- 314 902 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+1 560)
- 4 687 крилатих ракет
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 99 906 автомобілів і автоцистерн (+261)
- 4 227 одиниць спеціальної техніки (+3)
22 травня президент України Володимир Зеленський також назвав втрати Росії на фронті, заявивши, що від початку 2026 року вони вже склали більше ніж 145 тисяч осіб, «зокрема, знищеними – майже 86 тисяч осіб, важкопораненими – щонайменше 59 тисяч осіб, у полон взято більше ніж 800 російських військовослужбовців».
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Ставлення поляків до українців, історичні суперечки, співпраця. Що про це каже посол України у Польщі?
«Історія завжди буде в наших відносинах. Я не вірю, що її хтось один чи група фахівців може зняти з порядку денного», – так про вирішення історичних питань між поляками та українцями каже Василь Боднар, посол України в Польщі.
- Як історія сьогодні впливає на польську внутрішню політику та двосторонній діалог між Києвом і Варшавою?
- Як у Польщі відгукнулися на перепоховання очільника ОУН Андрія Мельника?
- Як змінюється ставлення поляків до українців?
- Що впливає на суспільні настрої та яку роль у цьому відіграють політики й історичні дискусії?
- Чи відчуває Польща загрозу з боку Росії та як готується до можливих викликів?
- Окрема тема розмови – конференція з питань відновлення України, яка у червні відбудеться у Гданську.
Радіо Свобода розпитало Василя Боднара про нинішній стан українсько-польських відносин на тлі війни Росії проти України
ISW: українські дрони обмежують можливість Росії транспортувати війська й запаси на передову
Збройні сили України значно посилили удари середньої дальності та на лінії зіткнення навесні 2026 року, йдеться в останньому звіті Інституту дослідження війни.
«Успішні кампанії України з використанням безпілотників середньої та передової дальності обмежують можливості Росії транспортувати особовий склад на передову, а також постачати та підтримувати позиції на передовій», – повідомляють аналітики.
За спостереженнями ISW, Сили оборони досягли «помітних оперативних результатів» завдяки цим ударам. Зокрема, йдеться про погіршення здатності РФ використовувати ключові наземні лінії зв’язку (КЛД), що з’єднують Росію з окупованим Кримом, в тому числі автомагістраль М-14 Ростов-Крим, а також КЛД, що з’єднують окупований південь України з Донецьком.
Аналітики, зокрема, звертають увагу на заяву міністра оборони Михайла Федорова про «логістичний локдаун» російських військ через масштабування ударної компанії середньої дальності проти російських шляхів постачання.
Інститут також зазначає, що українські війська досягають тимчасової тактичної переваги в безпілотниках на деяких передових ділянках:
«Удари середньої дальності активно перешкоджають здатності Росії транспортувати особовий склад на передову, а також постачати та утримувати позиції на передовій, що значно зменшить кількість додаткових резервістів, які могли б навіть дістатися передової, де вони могли б вплинути на російські наземні операції за нинішніх умов».
Крім того, застосування дронів Силами оборони на передовій перешкоджає російським місіям з інфільтрації. ISW наводить заву прокремлівського «воєнкора» від 26 травня, за якою українська розвідка безпілотниками та удари на передовій зірвали успіх таких місій, на які російські війська покладалися протягом останніх кількох місяців.
«Українські війська створили глибоку зону активності безпілотників від середньої дальності до лінії фронту, і незрозуміло, чи додаткова мобілізація резерву суттєво покращить бойові характеристики російських військ, якщо російські війська спершу не зможуть протидіяти операціям українських безпілотників», – підсумовують автори звіту.
21 травня міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Зеленський у Києві обговорив з двома конгресменами «значну потребу» України в антибалістичних ракетах
Президент України Володимир Зеленський у Києві зустрівся з представниками Конгресу США Річардом Блюменталем та Джимом Гаймсом (обидва від Демократичної партії).
«Ми обговорили подальшу підтримку України, а саме у посиленні ППО. Маємо значну потребу в антибалістичних ракетах через постійні російські обстріли. Я надіслав до Білого дому та Конгресу США лист про потреби України в таких ракетах. І сьогодні також особисто передав цей лист конгресменам. Розраховуємо на своєчасну підтримку», – написав він у телеграмі.
Зеленський також поінформував конгресменів про ситуацію на фронті, українські «успішні далекобійні санкції».
Окремо, за його словами, обговорювався переговорний процес – «не має бути паузи в дипломатії і треба активізувати перемовини».
Конгресмени наразі про свою зустріч Зеленським не інформували.
Раніше стало відомо, що президент України звернувся з листом до президента США та Конгресу, у якому повідомив про наростання дефіциту систем протиповітряної оборони для збиття ракет, зокрема, засобів протидії балістичним ракетам на тлі погроз МЗС РФ.
Зокрема, за даними ЗМІ, у цьому листі зазначається, що «у питанні захисту від балістичних ракет ми покладаємося майже виключно на Сполучені Штати». Йдеться про ракети PAC-3 до комплексів Patriot.
Вашингтон наразі на цей лист не реагував.
Генштаб ЗСУ: від початку доби майже 50 боїв відбулося на Покровському напрямку
На фронті загалом від початку доби відбулося 256 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільше російських атак зафіксовано на Покровському напрямку – тут війська РФ здійснили 47 атак, намагаючись просунутися у районах населених пунктів Новоолександрівка, Родинське, Гришине, Затишок, Муравка, Котлине, Удачне, Молодецьке та у бік населених пунктів Кучерів Яр, Вільне, Сергіївка, Білицьке, Шевченко, Мирне, Новопавлівка.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 27 російських атак. Наразі триває п’ять боєзіткнень.
На Костянтинівському напрямку, де минулої доби було 26 боїв, дещо зменшилась активність противника. Сили оборони на цій ділянці сьогодні відбивали 12 російських штурмів біля Костянтинівки, Плещіївки, Степанівки, Іллінівки.
Бойові дії продовжуються також на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
На Придніпровському напрямку від початку доби противник не проводив активних наступальних дій.