За 15 кілометрів від лінії фронту. Жителі Слов’янська вірять, що «все буде Україна», і саджають квіти
Російські війська знову просунулися в бік Слов'янська, останнього великого населеного пункту в Донецькій області перед сусідньою Харківською. Від лінії фронту до межі міста залишилося лише 15–20 км. Російські війська вже мають можливість атакувати Слов'янськ авіабомбами та дронами-камікадзе: через це в деякі райони адміністрація заборонила їздити громадському транспорту.
Сергій Загородний, з яким поспілкувалась телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) – водій маршрутного автобуса прифронтового Слов’янська. Його маршрут поки що їздить, і він чекає на пасажирів на кінцевій зупинці. Його пасажири – переважно пенсіонери, яким важко ходити пішки. Хтось їде в банк, хтось у поліклініку, а хтось – на дачу.
Читайте і дивіться за лінком
Армія РФ знищила будівлю залізничного вокзалу в Шостці – Кулеба
У ніч проти 30 травня сили РФ знищили будівлю вокзалу в Шостці Сумської області та пошкодили інфраструктуру залізничної станції, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Жертв серед працівників і пасажирів немає: під час атаки люди перебували в укриттях, уточнив він.
«Залізничники працюють над ліквідацією наслідків атаки», – зауважив Кулеба.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЗСУ: Росія атакувала Україну балістикою, ракетами Х-101 та 290 дронами, влучання на 7 локаціях
У ніч проти 30 травня армія РФ атакувала Україну балістичною ракетою, крилатими ракетами Х-101 та ударними дронами, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
За даними військових, РФ атакувала балістичною ракетою «Іскандер-М» із Брянської обл., шістьма крилатими ракетами Х-101 із Вологодської обл., а також 290 ударними безпілотниками типу Shahed (в т.ч. реактивними), «Гербера», «Італмас» та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Брянськ, Курськ, Міллєрово, Орел, Приморсько-Ахтарськ, Чауда.
У Повітряних силах ЗСУ кажуть, що станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 284 цілі – 5 ракет Х-101 та 279 російських безпілотників типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та дронів інших типів на півночі, півдні, у центрі та на сході України.
«Зафіксовано влучання 9 ударних дронів на 7 локаціях, а також падіння уламків на 10», – уточнили військові.
Росія: дрони атакували Таганрог, загорівся танкер
У ніч проти 30 травня територію РФ знову атакували дрони, пишуть місцеві телеграм-канали.
У Таганрозі про атаку безпілотників росіяни писали протягом усієї ночі і щонайменше до 5 ранку. OSINT-канали повідомляли, що люди масово скаржаться на вибухи, а також була інформація, що «вибухи гриміли в районі Таганрозької затоки і авіазаводу».
Вранці губернатор регіону Юрій Слюсар підтвердив атаку і повідомив про наслідки.
«На території порту в Таганрозі внаслідок атаки БПЛА сталося загоряння танкера, резервуара з паливом, адміністративної будівлі. За попередньою інформацією постраждалих немає. Інформація уточнюється», – написав він.
Також російські пабліки писали і про атаку дронів по місту Армавір Краснодарського краю. Деталі невідомі, але OSINT-писали, що нібито атакована нафтобаза «Південна нафтова компанія».
Українські військові сьогоднішній удар поки не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Понад 400 закладів освіти зруйновано в Україні через війну – Лісовий
Понад 400 закладів освіти в Україні були зруйновані внаслідок російських ударів за час повномасштабної війни, ще понад 4 тисячі – пошкоджені. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
За його словами, серед постраждалих об’єктів також заклади вищої освіти: пошкоджено 153 будівлі університетів, ще три – зруйновані вщент.
«Понад 400 закладів зруйновано, понад 4000 закладів пошкоджено, у нас 153 будівлі університетів пошкоджено, у нас три будівлі університетів зруйновано вщент. Зараз маємо величезну чергу на відновлення дуже важливих і хороших університетів в місті Дніпро: і Гончара, і Дніпровська політехніка, Каразінський університет в Харкові», – сказав Лісовий.
За словами міністра освіти, найчастіше йдеться про пошкодження дахів і вікон, однак інколи руйнування є значно серйознішими й потребують термінових протиаварійних заходів.
«Якщо є пошкодження будівель, які можуть призвести до падіння якихось частин, нам швидко треба здійснити антиаварійні заходи. Здебільшого обласні військові адміністрації швидко реагують на це спільно з ДСНС. Потім наше завдання, як міністерства, швидко законсервувати будівлі, якщо розкрили дахи. Нам треба знайти кошти і ми знаходимо це спільно», – зазначив урядовець.
Окремо він згадав випадок удару ракетою «Калібр» по гуртожитку Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: «Ми маємо, на жаль, там і загиблого студента, і це цілеспрямований той терор Росії, який, власне, має цю мету – виштовхати якомога більше наших молодих людей за кордон».
Водночас Лісовий підкреслив, що відновлення навчальних закладів здійснюється з різних джерел: як за рахунок державного бюджету, так і за кошти місцевих громад, донорів і спецфондів університетів. Бюджет міністерства на відновлення обмежений.
«У самому міністерстві освіти коштів на відбудову шкіл немає. На відновлення університетів ми маємо півмільярда і це велика сума, але її недостатньо, тому що сьогодні наша така гостра потреба уже складає 1,2 млрд гривень, а загальна потреба в відновленні перевищує 3 млрд. Але не всюди зараз негайно потрібно відновлювати корпуси. Є корпуси, які напряму інтенсивно не задіяні в навчальному процесі, де можна перевести студентів до інших корпусів. Це все здійснюється», – пояснив ситуацію Оксен Лісовий.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія втратила за добу ще 1430 військових, два танки і 70 артсистем – Генштаб
Армія Росії втратила близько 1 430 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 30 травня.
За даними українського командування, втрати російських військ за час повномасштабної війни сягнули близько 1 362 500 людей особового складу.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- танків – 11 960 (+2 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 24 643 (+7)
- артилерійських систем – 42 930 (+70)
- РСЗВ – 1 813 (+5)
- засоби ППО – 1 398 (+1)
- літаків – 436
- гелікоптерів – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 500 (+4)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 318 433 (+1 781)
- крилаті ракети – 4 693 (+6)
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 100 713 (+483)
- спеціальна техніка – 4 231 (+4)
22 травня президент України Володимир Зеленський також назвав втрати Росії на фронті, заявивши, що від початку 2026 року вони вже склали більше ніж 145 тисяч осіб, «зокрема, знищеними – майже 86 тисяч осіб, важкопораненими – щонайменше 59 тисяч осіб, у полон взято більше ніж 800 російських військовослужбовців».
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Є випадки побиття і примусового психіатричного лікування». Як Росія ставиться до українських дітей? Як їх повернути?
«Цих дітей просто затримувала поліція, часто не висуваючи офіційних обвинувачень, їхніх родичів ніхто не сповіщав. Часто таких дітей викрадали з мішками на голові. Після цього траплялися катування. Нині багатьом дітям потрібна допомога із відновленням здоров’я», – каже юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.
Вона стверджує, що Росія бачить загрозу в українських підлітках, які перебувають на окупованій території, саме тому відправляє їх на «перевиховання» в табори та психлікарні.
Як Україні захистити дітей від російського впливу та що для цього може зробити міжнародна спільнота, правозахисниця розповіла в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Ти як?». Читайте і дивіться тут
Сили РФ атакували Сумщину: пошкоджені будинки, адмінприміщення і транспорт – ОВА
У ніч проти 30 травня сили РФ завдали удару дронами по Шосткинській громаді Сумської області, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Григоров.
За його словами, у результаті дронової атаки по громаді є влучання: зафіксовано руйнування та пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури. Пошкоджені житлові та нежитлові будівлі, адміністративні приміщення, транспорт.
«Із ночі триває ліквідація наслідків атаки. На місцях працюють усі необхідні служби. Людям надається необхідна допомога. Масштаби завданих пошкоджень уточнюються», – додав голова Сумської ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський анонсував рішення для створення «європейської антибалістики»
Є дані розвідки щодо підготовки Росією нового масованого удару, заявив президент Володимир Зеленський увечері 29 травня. Він закликав зважати на сигнали повітряної тривоги і згадав про потребу посилення протиповітряної оборони:
«Тематика ППО, необхідність і надалі допомагати Україні із захистом неба – це ключовий пріоритет наш».
Зеленський подякував партнерам за готовність допомагати, зазначивши, що програма PURL має працювати за участі і Сполучених Штатів, і Європи.
«Кошти європейських партнерів та інших наших друзів ми акумулюємо, щоб купувати ракети, зокрема для «петріотів», і достатнє постачання залежить від Америки – сподіваємось, що Україну будуть чути», – заявив президент.
Каллас поклала на Росію «повну відповідальність» за влучання дрона в будинок у Румунії
Європейський Союз засуджує інцидент із російським безпілотником, який влучив у житловий будинок у Румунії – про це йдеться в заяві високої представниці ЄС із питань закордонних справ Каї Каллас, яку опублікувала пресслужба ЄС 29 травня.
За словами Каллас, Євросоюз висловлює повну солідарність із Румунією і постраждалими внаслідок інциденту.
«Цей безрозсудний вчинок є прямим наслідком війни Росії проти України. Росія несе повну відповідальність за наслідки своєї ескалаційної поведінки та продовження військових дій, які загрожують безпеці громадян ЄС, регіональній стабільності та міжнародному миру», – йдеться в заяві дипломатки.
«Першопричиною є війна і окупація». Версії того, що могло статися у Старобільську та всі доступні факти на зараз
Минув тиждень після трагедії в окупованому Старобільську, де під завалами загинули студенти педагогічного коледжу. Те, що подія буде на першому місці для російської пропаганди, – було очевидним з перших хвилин. Але був непрогнозованим поворот, який вона отримає впродовж тижня на вільній території України. Розпочалась дискусія, чи показане у Старобільську – не фейк.
Питання на сьогодні не у тому, чи у Старобільску дійсно загинули реальні студенти, а в іншому:
- чи не був це удар Росії?
- чи уражені на місці військові цілі РФ, якщо удар був українським?
- та які загалом висновки з події: чого досягла Росія, як реагувала Україна, які питання є в цій ситуації доречними, а які – зайвими?
В умовах закритості окупованих територій достименно дізнатися фактаж з місця вкрай складно, але ми можемо систематизувати всю отриману на цей момент інформацію та чітко сформулювати версії.
Далі читайте ТУТ
«Від суперечок українців і поляків виграє лише Москва»: МЗС про найменування підрозділу на честь УПА
У Міністерстві закордонних справ зафіксували «різку реакцію» в Польщі на найменування підрозділа Сил спеціальних операцій на «імені героїв УПА». Про це журналістам заявив речник дипломатичного відомтва Георгій Тихий 29 травня.
«Прикро, що це відбувається всупереч ширшому тренду на вирішення проблемних питань українсько-польських відносин, який спостерігався протягом попередніх півтора року», – зазначив він.
Тихий нагадав, що за цей час обидві сторони доклали зусиль для вирішення складних питань історичного минулого, налагодження діалогу та порозуміння. Зокрема, він вказав на відновлення процесу пошуків і ексгумацій, а також діяльності Конгресу істориків «вперше за багато років».
«Дискусія щодо минулого має бути фаховою та базуватися на достовірних джерелах. Наша історія підтверджує, що від суперечок українців і поляків виграє лише Москва», – каже речник МЗС.
Старобільськ: що відомо? Як Росія використовує ситуацію для виправдання ударів по Україні
Понад 100 підземних шкіл уже працюють в Україні, ще 113 будують – Лісовий
В Україні вже збудовано та введено в експлуатацію понад 100 підземних шкіл, ще 113 перебувають на різних етапах будівництва. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
За його словами, понад 60% шкіл, які зараз будуються, мають бути готові до 1 вересня.
Кому це на користь? Польські та українські реакції на намір Навроцького позбавити Зеленського ордена
ЛЬВІВ – Президент Польщі Кароль Навроцький дуже різко відреагував на рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти найменування «імені Героїв УПА» одному з елітних підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
Польський президент через це ініціював позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла, який йому вручив у 2023 році тодішній президент Польщі Анджей Дуда.
Ця заява польського президента у свою чергу викликала бурхливі реакції як в Україні, так і в Польщі.
Президент Польщі Кароль Навроцький повідомив на своїй офіційній сторінці у Facebook, що запропонував розглянути питання про позбавлення українського президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Це питання буде ним внесено до порядку денного засідання капітули ордена Білого Орла 8 червня.
Коментуючи своє рішення польським медіа, Кароль Навроцький деталізував своє рішення і не підбирав слів для характеристики Української Повстанської армії (УПА).
Далі читайте ТУТ
Росія: повітряну тривогу вперше оголосили по всьому Уральському округу, за 2000 км від України
Майже по всьому російському Поволжі та Уралу, а також у Західному Сибіру 29 травня оголошували повітряну тривогу – на це звернула увагу російська служба Радіо Свобода.
Про небезпеку ударів ракетами й дронами Збройних сил вперше за всю війну оголосила влада одразу всього Уральського федерального округу, про що повідомляв повноважний представник президента Росії Артем Жога.
Відстань до південних кордонів Уральського федерального округу від України перевищує 2 тисячі кілометрів. Тривога оголошена в Курганській, Свердловській, Челябінській та Тюменській областях, а також у Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах, що географічно належать до Західного Сибіру.
Читайте також: Генштаб ЗСУ заявив про ураження нафтового терміналу, нафтобази і танкера тіньового флоту РФ
«Це превентивний захід. Зберігайте спокій, будьте пильні!» – заявила адміністрація Тюменської області.
Тривога також торкнулася Татарстану, Нижньогородської та Самарської областей, Чуваської республіки та Пермського краю, що входять до складу Приволзького федерального округу.
У лютому 2026 року вперше з початку повномасштабної війни про режим ракетної небезпеки оголошували в Пермському краї та Свердловській області, що на Уралі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона, коли підтверджує ці дані, наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
«Ворог вже фіксується по всьому місту». Ситуація у Костянтинівці погіршується
Генштаб підтвердив ураження НПЗ й нафтоперекачувальної станції в Росії
Сили оборони вночі на 29 травня завдали низки ударів по об’єктах у Росії та на окупованих територіях, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у п’ятницю.
За даними командування, ураження зазнав Волгоградський нафтопереробний завод:
«Зафіксовано пожежу на території. Уражено установки первинної переробки нафти АВТ-1, АВТ-3, АВТ-5 та АВТ-6, а також установки вторинної переробки нафти. Завод зупинив виробничі процеси. Масштаби завданих пошкоджень уточнюються».
Генштаб нагадує, що Волгоградський НПЗ входить до структури нафтової компанії «Лукойл» та є одним із найбільших нафтопереробних підприємств півдня Росії. Потужність переробки становить близько 14 мільйонів тонн нафти на рік, завод виробляє бензин, дизельне пальне, авіагас та інші нафтопродукти, зокрема, для військової логістики та потреб російської армії.
У Румунії дрон РФ влучив у будинок: є поранені
Сибіга заявив, що 8 мільйонів українців вимушено перебувають за кордоном через війну
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що, за даними української влади, за кордоном вимушено перебувають близько восьми мільйонів українців. Сибіга сказав про це 29 травня, відповідаючи у Верховній Раді на запитання народних депутатів під час «години запитань до уряду». Раніше число тих, хто виїхав з України через війну, за різними підрахунками, коливалося від 4 до 7 мільйонів українців.
«За нашими даними, навіть не шість, а вісім мільйонів українців перебувають вимушено за кордоном. Для нас це справді стає вже безпековим викликом. Ми прямо кажемо, що будуть вжиті необхідні заходи, розроблені необхідні кроки, аби стимулювати чи створити належні умови для повернення українців додому. Це – головна стратегічна мета. Безумовно, що для цього мають бути створені умови, передусім безпекові на Батьківщині», – сказав міністр.
За словами Сибіги, Україна обговорює з партнерами кроки зі створення умов для повернення своїх громадян додому.
«Бачимо, що не всі країни зацікавлені в поверненні українців, враховуючи внесок наших громадян у розбудову економіки, враховуючи рівень їхньої кваліфікації, адаптивність у цих країнах, тому фактично нам ще потрібно буде боротися за своїх людей, аби вони повернулися», – сказав міністр.
Він зауважив, що у Швейцарії діє спеціальна програма для стимулювання повернення громадян України, в рамках якої їм оплачують дорогу і оренду житла в Україні, й Київ веде відповідну комунікацію і з іншими країнами.
«Ми спілкуємося як з європейськими інституціями, так і з конкретними столицями, як матеріально-фінансово підтримати майбутнє або і теперішнє повернення українців додому», – заявив Сибіга.
У березні цього року в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України заявили, що у країнах Євросоюзу під тимчасовим захистом перебувають чотири мільйони 380 тисяч українців, триває робота над створенням інструментів для підтримки зв’язку з громадянами за кордоном і підготовки до можливого повернення.
За даними статистичної служби Eurostat, на січень 2026 року у ЄС під тимчасовим захистом перебувають 4 мільйона 380 тисяч українців, найбільше у Німеччині – 1 260 230 людей.
У Eurostat повідомили, що у 2025 році країни ЄС ухвалили 683 395 нових рішень про надання тимчасового захисту громадянам України – це на 14% менше порівняно з 2024 роком.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ЄС уперше застосував директиву про тимчасовий захист, яка дозволила мільйонам українців жити, працювати та отримувати соціальні послуги в країнах Євросоюзу. Наразі цей режим продовжений до березня 2027 року.
Рекомендації Єврокомісії щодо завершення тимчасового захисту включають перехід українців до інших наявних національних та правових статусів. Це можуть бути дозволи на проживання на основі працевлаштування, освіти, досліджень тощо.
Країни Євросоюзу розпочали переговори щодо майбутнього статусу українців після завершення дії директиви про тимчасовий захист, яка наразі продовжена до березня 2027 року. Перше таке обговорення за участю спецпосланниці ЄС з питань українців Ілви Йогансон відбулося 5 березня на зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ.