ISW: удар по Москві викриває слабкі місця Росії і її нездатність захистити власне населення
Повторні українські удари по добре захищених районах глибокого тилу Росії, таких як Москва, продовжують викривати слабкі місця РФ і її нездатність захистити власне населення, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«ISW, як і раніше, вважає, що зростання частоти, масштабів і глибини української кампанії ударів на великі відстані по добре захищених великих російських містах, таких як Москва і Санкт-Петербург, свідчить про посилення вразливості російської протиповітряної оборони і про дилеми, з якими стикається Кремль, вирішуючи, як реагувати на внутрішню ціну війни, яку він розпочав», – йдеться у звіті.
Аналітики зауважили, що низка нічних ударів України змогла завдати значних збитків, навіть попри те, що російські військові блогери стверджували, що війська РФ досягли високого показника перехоплення дронів. «Схоже, Україна нарощує свої можливості у сфері використання дронів настільки, що навіть відносно невелика кількість БпЛА, які досягають своїх цілей, приносить значні результати», – кажуть в ISW.
Повітряні сили: РФ атакувала Україну 90 дронами, 79 знешкодили, є влучання
Російські військові вночі проти 19 червня атакували Україну 90 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 79 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання дев’яти ударних БпЛА на восьми локаціях, а також падіння уламків на восьми локаціях.
Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі України ще перебувають російські дрони.
Війська РФ атакували цивільні судна в Чорному морі, одна людина загинула, 5 поранені – Кулеба
Російські військові атакували два цивільні судна під іноземними прапорами в Чорному морі, внаслідок чого загинув один член екіпажу, ще п’ятеро – поранені, повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
«Внаслідок атаки російських БпЛА на цивільні судна в акваторії Чорного моря загинув член екіпажу судна під прапором Панами, ще двоє моряків отримали поранення, один із них – тяжкі… Також під удар потрапило судно під прапором Сент-Кітс і Невіс, де троє членів екіпажу зазнали легких поранень», – написав Кулеба в телеграмі.
Він наголосив, що Росія «веде війну проти свободи судноплавства, міжнародної торгівлі й глобальної продовольчої безпеки» і такі злочини мають отримувати «чітку міжнародну оцінку – тероризм».
У Павлограді внаслідок атаки РФ загинула 8-річна дівчинка – ОВА
У Павлограді на Дніпропетровщині внаслідок російського удару вранці 19 червня загинула 8-річна дівчинка, ще одна людина поранена, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Поранену 49-річну жінку госпіталізували. Її стан лікарі оцінюють як середньої тяжкості. Зайнялися два приватні будинки. Одна оселя зруйнована», – зазначив Ганжа.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
«Утопити в лайні». Росія хоче залишити без води і каналізації міста-мільйонники? Хто «сіє паніку»
Слухати
16 min
Росія може атакувати системи водопостачання українських міст, попереджає українська влада. Чи реально залишити Київ, Харків, Дніпро чи Одесу без води? Радіо Свобода опитало водоканали, експертів та місцеву владу, щоб з’ясувати, наскільки реалістичні такі сценарії.
Ми також проаналізували досвід Миколаєва, який уже пережив втрату основного джерела водопостачання, щоб зрозуміти, чи готові великі міста до подібних викликів, наскільки реальними є найгірші сценарії та що варто робити українцям уже зараз.
«Ворог намагатиметься залишити Київ без води, і до цього треба готуватися кожному киянину», – заявив очільник ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв в ефірі «Київ24».
Подібні заяви неодноразово лунали цієї весни від президента Володимира Зеленського. Так, 25 березня він сказав, що в Кремлі «готують операцію проти систем водопостачання» України. А вже 3 квітня, коментуючи нові розвідувальні дані, зазначив, що російські війська «будуть бити по водопостачанню, мостах, дамбах і насосних станціях», закликавши посилити захист критичної інфраструктури.
Далі читайте ТУТ
«Путін створив монстра». Як війна «стала пасткою» для Кремля
Економіка, що живиться війною. Від телевізійних екранів до шкільних класів – всюди панує наратив про цивілізаційне протистояння із Заходом. Тисячі солдатів, травмованих війною, серед яких і засуджені злочинці, яких випустили з в’язниць для участі в найкривавіших боях в Україні, повертаються до міст і сіл по всій Росії.
На показовому економічному форумі президента РФ Володимира Путіна в Санкт-Петербурзі цього місяця густий чорний дим від українських ударів безпілотниками по нафтових об’єктах поблизу його рідного міста став яскравим символом невдач, які переслідують Росію на п’ятому році повномасштабного вторгнення, яке, як він сподівався, змусить Київ капітулювати за лічені тижні.
Ці та інші українські атаки вглиб Росії стали черговим нагадуванням про те, що для досягнення бодай частини головних воєнних цілей Путіна, навіть для повного захоплення Донбасу, російській армії доведеться й надалі воювати.
Менш помітним на форумі був цілий комплекс внутрішніх чинників, які для російського керманича Володимира Путіна є серйозним стримувальним фактором від завершення війни, яку він сам розпочав.
Це павутиння він сплів власноруч, і, за словами аналітиків, розплутати його без суттєвих ризиків для Росії та його власних політичних позицій після понад чверті століття при владі буде непросто.
Фактично Путін створив монстра. Або, як написали політологи Сева Гуницький і Джеремі Морріс у нещодавній статті для журналу Foreign Affairs, він «потрапив у воєнну пастку, яку... ніхто не може легко демонтувати».
«Йдеться про тіньову економіку, ринок праці, регіональні бюджети і навіть соціальну ієрархію всередині країни – усе це було перебудовано навколо війни», – сказав Радіо Свобода в інтерв’ю Гуницький, професор катедри досліджень миру та конфліктів імені Джорджа Ігнатьєва в Університеті Торонто.
Далі читайте ТУТ
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати армії РФ: понад мільйон 389 тисяч військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 389 420 своїх військових, зокрема 1 370 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 19 червня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали російські втрати у військовій техніці:
- танки – 12 040 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 783 (+4)
- артилерійські системи – 44 298 (+58)
- РСЗВ – 1 881 (+4)
- засоби ППО – 1 432 (+1)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 688 (+4)
- БпЛА оперативно–тактичного рівня – 359 557 (+1 968)
- крилаті ракети – 4 787 (+4)
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 108 866 (+441)
- спеціальна техніка – 4 309 (+3).
Війська РФ атакували Харків, постраждали 9 людей, пошкоджені десятки будинків – влада
Російські військові вночі атакували керованими авіабомбами Холодногірський район Харкова, внаслідок чого, за останніми даними, постраждали девʼять людей, четверо з яких діти, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Більше сорока приватних будинків були пошкоджені внаслідок ворожого удару», – написав Терехов у телеграмі удосвіта 19 червня.
Очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зазначив, що екстрені служби ліквідовують наслідки удару.
Лідери ЄС вирішили продовжити санкції проти РФ одразу на рік – замість шести місяців
Лідери країн Європейського Союзу на саміті в Брюсселі 18 червня завершили дискусію щодо України, ухвалили відповідні висновки й вирішили продовжити санкції проти Росії за її неспровоковану агресію на 12 місяців. Про це за підсумками саміту повідомила речниця голови Європейської ради Антоніу Кошти.
Раніше проти продовження антиросійських санкцій одразу на рік, а не на шість місяців виступали Угорщина та Словаччина. Європейський кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк ще ввечері 17 червня писав, що лідери Євросоюзу «завтра погодяться продовжити секторальні санкції» щодо РФ «на 12 місяців, а не на шість, як це завжди було досі».
Європейський Союз продовжує нарощувати санкційний тиск на Росію. Менш ніж через два місяці після ухвалення 20-го пакета санкцій від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, 9 червня Єврокомісія представила державам-членам ЄС проєкт 21-го пакета санкцій.
Українські дрони пошкодили ключову установку НПЗ у Москві – Reuters
Українські безпілотники під час атаки на Московський нафтопереробний завод у Капотні 18 червня пошкодили блок переробки нафти «Євро+», повідомляє агентство Reuters із посиланням на джерела в галузі.
До складу комплексу входить установка первинної перегонки нафти АВТ-6 потужністю 140 тисяч барелів на добу, на яку припадає близько 47% потужності первинної переробки заводу. За даними співрозмовників агентства, пошкоджень також зазнали резервуари для зберігання нафти та нафтопродуктів, трубопроводи та допоміжне обладнання.
Є ймовірність, що пошкоджено одну з двох основних установок первинної переробки нафти на підприємстві. Саме вони забезпечують сировиною решту виробничих ліній заводу.
«Анонсований один із найбільших пакетів допомоги» – Федоров про підсумки «Рамштайну»
Міністр оборони України Михайло Федоров на підсумковій пресконференції після завершення засідання Української контактної групи з питань оборони (так званий формат «Рамштайн») в штаб-квартирі НАТО назвав успішними результати роботи союзників.
«Сьогодні був анонсований один із найбільших пакетів допомоги (в межах програми) PURL. Це один мільярд доларів… Також сьогодні був оголошений пакет допомоги. Тобто на дальню артилерію понад 30 плюс кілометрів. Ми ще підбиваємо підсумки, але вже бачимо, що це буде приблизно пів мільярда доларів», – відзначив український міністр.
За словами Федорова, «всі розуміють, що якщо ми зараз продовжуємо показувати позитивну тенденцію і досягати результату, і говоримо, що це вікна можливостей, значить потрібно нам повірити і зробити максимально все можливе, щоб ми зараз скористалися цим вікном можливостей».
Окремо міністр оборони України відзначив документ про обмін даними щодо антибалістичної програми, підписаний із німецьким колегою Борисом Пісторіусом. Федоров сказав, що це «той процес, який допоможе нам спільно з нашими партнерами створити антибалістику».
Відкриваючи 18 червня засідання «Рамштайну», український президент Володимир Зеленський підкреслив необхідність зміцнити захист України від балістики до приходу зими, а також наголосив на важливості негайних закупівель зброї у США в межах ініціативи PURL.
PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – це міжнародна оборонна програма, у межах якої країни-союзники закуповують у США озброєння та боєприпаси для термінових потреб України.
Серед іншого, через систему PURL Україна отримує близько 75% ракет-перехоплювачів до систем Patriot (передусім PAC-2 та PAC-3) і майже 90% ракет до інших комплексів протиповітряної оборони.
«Про оточення мені невідомо». Армія РФ нарощує «сіру зону» у Костянтинівці
Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з'явилась «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитись на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу та в місті.
Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої. На мапі це має вигляд «кліщів», і між їхніми нерівними краями відстань подекуди становить менше від двох кілометрів.
- Чи є загроза оточення українських підрозділів у Костянтинівці?
- До якої тактики може вдатись Росія, якщо взяти захисників міста в «кліщі» не вдасться?
- Чи можуть ще Сили оборони переломити хід битви за Костянтинівку?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з Владиславом Урубковим, керівником військового відділу фонду «Повернись живим».
Влада підмосковного міста пояснила, чому не повідомляє населенню адреси укриттів
Влада підмосковного міста Котельники, де дев'ятеро людей постраждали через атаку українських дронів, заявила, що не повідомлятиме жителям місце розташування укриттів. Про це написала адміністрація міського округу Котельники в коментарях під одним із постів у телеграм-каналі губернатора Московської області Андрія Воробйова.
За словами чиновників, за російськими законами інформація про укриття та бомбосховища повинна доводитися до громадян лише «в період мобілізації та у воєнний час».
У коментарях під іншим повідомленням – у телеграм-каналі голови Котельників Михайла Соболєва – адміністрація округу вказала, що дані про адреси бомбосховищ вважаються «інформацією обмеженого доступу» і «не підлягають розголошенню з метою протидії терористичним загрозам».
Згідно з останніми офіційними даними, внаслідок атаки українських дронів на Московську область уранці 18 червня постраждали 17 жителів регіону, зокрема дев’ятеро людей у Котельниках, серед яких трирічна дитина.
Котельники – місто з населенням 75 тисяч людей, розташоване на схід від Москви. Воно межує з московським районом Капотня, де розташований нафтопереробний завод, який упродовж останніх днів зазнає постійних атак українських
Федоров заявив про домовленість із Німеччиною щодо розвитку антибалістичної програми
Україна та Німеччина запускають «новий етап розвитку антибалістичних спроможностей», заявив міністр оборони Михайло Федоров 18 червня.
За його словами, домовленість про розвиток антибалістичної програми він підписав на зустрічі Контактної групи з питань оборони України з німецьким колегою Борисом Пісторіусом:
«Вона передбачає спільну роботу українських і німецьких компаній над розробкою та виробництвом сучасних ракет-перехоплювачів».
Міністр оборони вказав на те, що російські балістичні ракети залишаються однією з найбільших загроз для України. Відтак розвиток сучасних антибалістичних рішень є «одним із наших пріоритетів для захисту міст, критичної інфраструктури та цивільних людей».
Крім того, сторони підписали домовленість про спільне виробництво українських наземних роботизованих комплексів «Терміт» у Німеччині. За словами Федорова, в рамках проєкту для Сил оборони коштом німецької сторони вироблять декілька тисяч НРК. Він назвав це ще одним кроком до масштабування українських оборонних технологій спільно з партнерами.
Німецьке Міноборони наразі не коментувало публічно антибалістичну програму.
Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський, коментуючи прийдешню зустріч «Рамштайн», анонсував «дуже важливу подію» в напрямку створення європейської антибалістичної системи:
«Німецькі представники зможуть поділитися з українцями тим, що нам потрібно, а ми поділимося тим, що їм потрібно, для того, щоб зробити перший крок до майбутньої антибалістичної системи».
Напередодні лідери країн «Групи семи» заявили, що планують збільшити постачання потужностей протиповітряної оборони Україні, а також висловили готовність розглянути можливість поширення на Україну ліцензій, щоб дозволити збільшення військового виробництва.
Наприкінці травня президент України анонсував нові рішення в Європі, щоб «була наша власна європейська антибалістика».
РФ може збільшити військові витрати на 4–5 трильйонів рублів – Bloomberg
Російська влада розглядає можливість збільшити витрати на війну у 2026 році ще на чотири-п’ять трильйонів рублів, що приблизно на 40% перевищує обсяг коштів, закладених до бюджету, повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.
За даними агентства, частину додаткових витрат планується покрити рахунок нових запозичень на внутрішньому ринку у розмірі двох-трьох трильйонів рублів.
Bloomberg зазначає, що витрати на обслуговування вже наявного внутрішнього боргу цього року становлять близько чотирьох трильйонів рублів. Це п'ята за величиною стаття федерального бюджету після оборони, національної безпеки, соціальної політики та економіки.
Дефіцит російського бюджету за перші п’ять місяців 2026 року, за даними агентства, сягнув шести трильйонів рублів, або 2,6% ВВП, перевищивши річний цільовий показник приблизно на 60%.
Раніше агентство Bloomberg повідомляло, що представники міністерства фінансів та Центробанку РФ попереджали російського лідера Володимира Путіна про ризики подальшого зростання військових витрат для бюджетної стійкості. За даними джерел агентства, президент РФ доручив шукати скорочення за іншими статтями витрат, не чіпаючи оборонний бюджет.
Попри зростання світових цін на нафту на тлі конфлікту на Близькому Сході, додаткових нафтогазових доходів, за оцінками Bloomberg і Financial Times, недостатньо для покриття військових витрат, які зростають. Остання версія російського бюджету на 2026 рік передбачає дефіцит у розмірі 3,8 трильйона рублів, але вже за перші пְ’ять місяців року він сягнув майже шести трильйонів рублів – це найвищий показник із початку повномасштабної війни.
Москва палає, паливна криза в Росії поширюється, Путін мовчить (фоторепортаж)
Масована атака українських БпЛА на Московський нафтопереробний завод 18 червня 2026 року може загострити дефіцит пального, який шириться всією Росією.
Москва палає, паливна криза в Росії поширюється, Путін мовчить (фоторепортаж)
Ганжа: двоє жителів Дніпропетровщини загинули через російські атаки протягом дня
Російська армія атакувала три райони Дніпропетровської області понад 20 разів протягом дня із застосуванням артилерії, безпілотників і ракет, заявив голова області Олександр Ганжа.
Зокрема, через удар по Дніпру загинула одна людина. Ганжа також повідомив про зростання кількості постраждалих до 12 людей, з них дев’ятеро в лікарні в стані середньої тяжкості.
У Нікопольському районі, додав очільник області, під вогонь потрапили Нікополь, Червоногригорівська, Покровська та Марганецька громади:
«Понівечені автівки та амбулаторія. Загинула одна людина. П’ятеро постраждали. 56-річна жінка та 53-річний чоловік ушпиталені. Їхній стан лікарі оцінюють як середньої тяжкості».
Також у Криворізькому районі постраждали автозаправна ситуація та кафе.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Лукашенко наказав заборонити поїздки дітей до Росії
Олександр Лукашенко наказав заборонити поїздки за кордон дітей із Білорусі без державного нагляду та дозволу. Про це він заявив, коментуючи трагічний інцидент із автобусом, який перевозив юних білоруських футболістів із міста Речиця до російського Геленджика.
«Я не хочу тут нікого засуджувати, але хотів би звернутися до наших людей, і особливо до батьків, коли ми маємо справу з дітьми: нам потрібно залишатися вдома в цей час. Тут потрібно грати у футбол та займатися іншими видами діяльності. Тут комфортніше, в тихій, мирній країні. І нам потрібно заборонити всілякі поїздки без державного нагляду та дозволу», – цитує Лукашенка державна агенція БелТА.
Через те, що сталося, Лукашенко згадав мету поїздки до Росії групи білоруських дітей.
«Я хочу звернути увагу на сам факт: саме батьки, і вони цього не заперечують, організували цю поїздку, чи то на відпочинок, чи то для навчання людей грати у футбол у Геленджику. Слухайте, хіба у нас недостатньо землі, щоб грати у футбол?» – сказав Лукашенко.
Внаслідок інциденту загинула жінка, яка супроводжувала групу, це була дружина тренера Речицької дитячо-юнацької спортивної школи. Ще вісім людей зазнали поранень, один із юнаків має тяжкі травми. Російська влада звинувачує українських військових у дроновій атаці, у ЗСУ заперечують удар по автобусу з білоруськими дітьми в Брянській області Росії.
Служба безпеки України 18 червня заявила про перехоплення «офіційного російського документа», який свідчить, що Україна не має стосунку до атаки на автобус із дітьми з Білорусі в Брянській області Росії.
За твердженням відомства, йдеться про інформаційну довідку від моніторингового центру державної казенної установи Брянської області «Безпечний регіон» (ГКУ БО «Безопасный регион»).
«Відповідний документ був здобутий у ході контррозвідувальних заходів СБУ. У зведенні зазначається, що на момент інциденту з автобусом у повітряному просторі району не було українських БПЛА», – коментує пресслужба відомства.
Раніше білоруська влада не запроваджувала заборони на поїздки дітей до сусідньої Росії, яка щодня зазнає українських ударів. Російські військові атакують ракетами стратегічні цілі та житлові будинки в Україні, а українські відповідають ударами по російських портах та нафтопереробних заводах, підриваючи наступальні можливості противника.
Білоруські спортсмени перебувають в ізоляції з моменту запровадження міжнародних санкцій за співучасть режиму Лукашенка у війні. Нещодавно більша частина обмежень була скасована, але спортивні команди, зокрема юнацькі та жіночі, регулярно їздять до Росії на тренування та змагання. До трагедії в Брянській області білоруська влада не звертала на це уваги та не контролювала такі поїздки.
«Мир для Ніни». Матір Ігоря Брановицького хоче суду над катами сина. Про це фільм, відзначений на Docudays UA
Ніна Брановицька хоче того, чого хочуть тисячі українських матерів, чиї сини і доньки потрапили у полон, обороняючи Україну, і були піддані моральним і фізичним тортурам, покалічені або убиті. Ніна Брановицька хоче справедливості...
Про це документальний фільм «Мир для Ніни», світова прем'єра якого відбулася у міжнародний День матері у Франції, а українська прем'єра зібрала зал на Міжнародному фестивалі Docudays UA у Києві.
Команда фестивалю відзначила стрічку головним призом премії імені Андрія Матросова 2026: «за вшанування пам’яті перших героїв війни за незалежність та свободу, а також за тактовне й об’ємне відображення на екрані тривалої боротьби за справедливість».
«Це фільм-вчинок, який демонструє глибоку емпатію і витримку, відлічує час опору й стійкості від початку російської війни проти України в 2014 році», – так охарактеризувала стрічку команда Docudays UA-26.
Британія надасть Україні 150 тисяч дронів і засоби ППО за рахунок доходів від активів Росії
Велика Британія профінансує надання Україні 150 тисяч безпілотників українського виробництва та понад 350 ракет протиповітряної оборони та радарів, повідомляє уряд країни 18 червня. Про це міністр оборони країни Ден Джарвіс заявив на засіданні Контактної групи з питань оборони України.
Пакет допомоги вартістю в 752 мільйонів фунтів (понад 860 мільйонів євро) нададуть за рахунок позики Extraordinary Revenue Acceleration (ERA), яку фінансують доходи від заморожених російських активів. Британське казначейство оголосило про цю ініціативу минулого року.
«Пакет передбачає поставку понад 350 ракет та радарів ППО, в тому числі легких багатоцільових ракет (LMM) та наземних радіолокаційних систем, до кінця 2026 року. Путін продовжує свої варварські повітряні атаки на цивільні цілі, а радари та ракети ППО мають вирішальне значення для захисту України», – заявляє британський уряд.
Джарвіс, який вперше з моменту вступу на посаду співголовує на зустрічі «Рамштайн», висловив очікування, що цей безпілотники, ракети ППО та радари з цього пакету «допоможуть захистити невинних українських людей від шквалу безпілотників та ракет Путіна».
«І для мене честь вітати президента Зеленського на цій важливій зустрічі», – додав він.
Міністр оборони Британії також підтвердив, що Лондон бере на себе командування штабом Багатонаціональних сил в Україні (MNF-U) – головування на себе візьме генерал-майор Том Бейтман, очоливши багатонаціональну команду, відповідальну за координацію підтримки України та допомогу в підготовці до довгострокового відновлення Збройних сил України в разі мирної угоди.
Читайте також: Зеленський назвав кількість держав-учасниць Drone Deal
«Велика Британія виконує політику «НАТО – понад усе», передбачену Стратегічним оглядом оборони, продовжуючи підтримувати Україну та інвестуючи у військовий потенціал, щоб забезпечити нашим Збройним силам усе необхідне для боротьби зараз і в майбутньому. Очікується, що важливі уроки з України та те, як Велика Британія може просувати європейську безпеку, будуть центральним елементом Плану інвестицій в оборону, який буде опубліковано перед самітом НАТО», – додає пресслужба уряду.
У Європі заморожено близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів. Найбільша частина цих коштів, приблизно 190 мільярд євро, зберігається у міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії. У Великій Британії заморожено приблизно 30 мільярдів євро російських активів, а у Франції – 19 мільярдів євро.
Водночас ЄС надає Україні допомогу в рамках механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA), який передбачає надання приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.