Туск: продовження участі політиків України і Польщі у конфлікті є «стратегічною помилкою»
Продовження активної участі політиків в Україні і Польщі у конфлікті між обома країнами є «стратегічною помилкою», від якої програють усі, зазначив у соцмережі Х глава польського уряду Дональд Туск.
«Подальше заглиблення політиків у Польщі та Україні в конфлікт є стратегічною помилкою, від якої програють обидві сторони у бізнесовому, геополітичному та репутаційному вимірах. А в політиці, як відомо, помилка гірша за злочин. У розмовах зі своїми європейськими партнерами я намагаюся мінімізувати втрати та знизити рівень напруження. Це – нелегке завдання»,– написав Туск.
Раніше президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Водночас він наголосив, що його рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного напрямку польської політики безпеки.
Зеленський наразі не коментував рішення Навроцького публічно. Натомість міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «стратегічною помилкою, від якої виграє лише Москва».
«Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не президента Зеленського, а насамперед Української держави», – заявив він.
Сибіга додав, що в цій ситуації не бачить можливості зберігати нагороду, яку отримав від Польщі в жовтні 2022 року – Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею», й оголосив про намір повернути його Польщі.
Крім того, керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким його нагородили минулого року, на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення українського голови держави ордена Білого орла.
У публікації в своєму телеграм-каналі Буданов назвав рішення Навроцького «недружнім актом» щодо українського народу.
Про намір повернути Кавалерський хрест Ордена «За заслуги Республіки Польща» оголосив і посол України в Польщі Василь Боднар. Рішення президента Польщі він назвав «історично несправедливим».
Посол України в Чехії також відмовився від польського ордена
Посол України в Чеській Республіці Василь Зварич відмовився від польського ордена «Командорський хрест із зіркою «За заслуги».
«Відданість інтересам Української держави, честь і гідність Президента України Володимира Зеленського, Збройних Сил України, моїх колег-дипломатів та вільного і незламного українського народу, а також глибоке почуття справедливості зобов’язують мене відмовитися від державної відзнаки Республіки Польща», – написав він у фейсбуці.
Високу нагороду Зварич отримав з рук тодішнього президента Польщі Анджея Дуди у липні 2024 року, будучи послом України в Польщі.
Дипломат зазначив, що «йому прикро констатувати», але вочевидь деякі представники польської політичної еліти так і не зрозуміли, а, можливо, «й не захотіли зрозуміти, справжню ціну свободи України, хто такі українці, проти якого ворога і за які цінності сьогодні бореться та проливає кров український народ».
«Так само вони не зрозуміли, що сьогодні важко знайти народ, який був би більш відданим дружбі та партнерству з Польщею, ніж українці, які завжди будуть вдячні полякам за відкриті серця й домівки в умовах російської агресії. І це нова велика історія, яку ми творимо разом. На превеликий жаль, політичний егоїзм засліплює, не дозволяє бачити здобутки попередніх десятиліть, реалії сьогодення та будувати майбутнє», – зазначив дипломат.
Раніше президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Водночас він наголосив, що його рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного напрямку польської політики безпеки.
Зеленський наразі не коментував рішення Навроцького публічно. Натомість міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «стратегічною помилкою, від якої виграє лише Москва».
«Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не президента Зеленського, а насамперед Української держави», – заявив він.
Військові РФ атакували АЗС у Запоріжжі, є поранений – ОВА
Російські військові атакували Запоріжжя вдень 21 червня, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«Ворог атакував БпЛА автозаправку Запоріжжя. Попередньо, одна людина дістала поранень», – написав очільник області в телеграмі.
Перед тим влада інформувала про загрозу безпілотників у Запорізькій області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Помічник Путіна: РФ чекає на «перемогу», а не виконання домовленостей зі США
Росія не чекає на виконання домовленостей щодо України, нібито досягнутих зі США торік в Анкориджі, натомість чекає на «перемогу», заявив в інтерв’ю російському державному телебаченню помічник президента Росії Юрій Ушаков, його слова цитують російські агенції.
За словами Ушакова, «одна зі сторін» (очевидно, США), «…виявилася не зовсім спроможною пройти свою частину шляху, виконати домовленості». У чому полягали ці домовленості, він не пояснив. Помічник Путіна твердить, що Росія тепер чекає не на реалізацію домовленостей, а на досягнення «своїх власних цілей».
Ще кілька днів тому Ушаков, як і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, не виключав, що так звані домовленості все ж таки будуть виконані. Ушаков зазначав, що країни ЄС та Україна мають на меті не їхнє виконання, а поразку Росії. За його словами, це надії марні, оскільки ситуація на фронті нібито складається на користь Росії.
Російські офіційні особи заявляли про так званий дух Анкориджа, або «розуміння», досягнуті там, протягом багатьох місяців після зустрічі президентів Росії та США, яка відбулася 15 серпня 2025 року. У цьому конкретний зміст цих «домовленостей», не розкривалося. Як правило, коментатори припускали, що могло йтися про те, що США підтримали заморожування конфлікту та погодилися з російською вимогою про передачу всього Донбасу під контроль Росії – з чим не погодилася Україна. Проте сам американський лідер Дональд Трамп заперечував, що така домовленість була. У Києві натякали на те, що США чинять тиск на Україну з метою добитися від неї територіального компромісу, проте прямо про вимогу піти з Донбасу не заявлялося.
На саміті «Групи семи» у Франції Трамп підтримав заяву, в якій йдеться про підтримку України та про те, що ситуація на полі бою змінюється на її користь. Раніше представники адміністрації США говорили, що не відмовляються від посередницьких зусиль, але наразі переговори між Україною та Росією фактично зупинилися.
Експрем’єр Гройсман слідом за президентами теж повертає польську нагороду
Колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман оголосив про повернення Польщі лицарського хреста Ордена Заслуг Республіки Польща, який він отримав 2011 року, перебуваючи на посаді мера Вінниці – за розвиток регіональної співпраці з польськими містами.
«Я повертаю орден на знак солідарності з Україною та президентом Зеленським. Не з образою на польський народ, а з глибокою повагою до нього та вдячністю за всі роки підтримки, за мільйони поляків, які відкрили серця і домівки для наших людей після 24 лютого», – написав Гройсман.
Він нагадав, що «справжній ворог – Росія».
«І поки ця війна триває - суперечки про минуле ми не можемо собі дозволити. Саме цього і прагне москва: щоб Варшава і Київ дивились не вперед, а назад… Мій орден повертається. Але моя повага до польського народу – залишається», – зазначив ексочільник українського уряду у фейсбуці.
20 червня колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко відмовилися від Ордена Білого Орла, після того, як нагороду повернув чинний президент України Володимир Зеленський, якого польский лідер вирішив позбавити цієї відзнаки за присвоєння імені УПА бойовому підрозділу.
Що передувало?
Раніше президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Водночас він наголосив, що його рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного напрямку польської політики безпеки.
Зеленський наразі не коментував рішення Навроцького публічно. Натомість міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «стратегічною помилкою, від якої виграє лише Москва».
«Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не президента Зеленського, а насамперед Української держави», – заявив він.
Хто ще повернув польські нагороди?
Сибіга додав, що в цій ситуації не бачить можливості зберігати нагороду, яку отримав від Польщі в жовтні 2022 року – Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею», й оголосив про намір повернути його Польщі.
Крім того, керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким його нагородили минулого року, на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення українського голови держави ордена Білого орла.
У публікації в своєму телеграм-каналі Буданов назвав рішення Навроцького «недружнім актом» щодо українського народу.
Про намір повернути Кавалерський хрест Ордена «За заслуги Республіки Польща» оголосив і посол України в Польщі Василь Боднар. Рішення президента Польщі він назвав «історично несправедливим».
Від ейфорії до небажання жити. Що відбувається з людьми після звільнення із російського полону
У Львові Центр ментального здоров’я Святого Лева Великого для військовослужбовців, які пережили російський полон, переповнений. Охочих пройти лікування стає дедалі більше. Дехто вже побував тут двічі.
Ті, хто пережив російський полон, розповіли Радіо Свобода, що доволі важко їм повернутись до нормального життя, щоразу повертаються спогади, всі ті катування, фізичні, моральні, вплинули на здоров’я.
Найкращою підтримкою, кажуть, є розуміння і турбота рідних людей.
Аксьонов повідомив, що пального в Криму для приватних осіб більше немає
Голова окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов зранку 21 червня повідомив, що на півострові повністю зупинений продаж пального приватним особам та недержавним підприємствам.
«Сьогодні, 21 червня, з 9:00 на кримських АЗС припинено продаж пального як за готівковий та безготівковий розрахунок, так і за талонами для фізичних та юридичних осіб. Паливо відпускатиметься лише державним службам, які забезпечують життєдіяльність та безпеку Республіки Крим», – написав Аксьонов у соцмережах, пообіцявши «повідомляти додатково про всі подальші рішення у зв’язку із ситуацією, що склалася на паливному ринку» окупованої української території.
Раніше цього ж дня надійшли повідомлення про атаку дронів на Керченську поромну переправу, яка сполучає Крим із Росією, та нафтобазу в Керчі.
Від початку червня дефіцит палива фіксується в окупованому Криму. Він розпочався через атаки ЗСУ на бензовози та інші вантажні автомобілі, що постачали півострів трасою Р-280 «Новоросія» (з’єднує Крим із Ростовською областю через окуповані частини Херсонщини, Запоріжжя та Донеччини). Два тижні тому на півострові повністю заборонили продаж бензину за готівку. Придбати паливо – не більш як 20 літрів одному покупцеві – можна було лише по талонах, які також є дефіцитом. Тепер зникла і ця опція.
Росія зупинила поромне сполучення з окупованим Кримом після атаки дронів
Дрони, які в повідомленні оперативного штабу Краснодарського краю названі українськими, вночі 21 червня атакували пором «Панагія» на Керченській переправі, внаслідок чого одна людина загинула, ще одна постраждала.
Поромні перевезення через Керченську переправу зупинені, повідомив оперштаб, рекомендувавши водіям вантажівок користуватися трасою Р-280, яка веде через Ростов-на-Дону, Таганрог та окуповані українські Маріуполь, Мелітополь та Сімферополь.
Внаслідок атаки безпілотників також спалахнув нафтовий термінал у селищі Чушка в Темрюкському районі Краснодарського краю. Крім того, уламки дронів упали ще у двох районах, пошкодивши житлові будинки – в станиці Фастівській Тихорецького району та в станиці Успенській Білоглинського району. Постраждалих немає, уточнили в оперштабі.
Також дрони атакували Керченський півострів на сході Криму, є загиблі та постраждалі, повідомив очільник окупаційної влади Сергій Аксьонов. За його даними, чотири людини загинули, ще 28 поранені, інших подробиць він не навів.
Українські телеграм-канали пишуть, що атакований порт Кавказ, розташований на російському березі, а також морський порт у Керчі. Від місця пожежі в Керчі до Керченського мосту, як зазначається в моніторингових каналах, менше кілометра. Телеграм-канал Astra, який вивчив фотографії, пише, що в Керчі після атаки пошкоджений багатоповерховий житловий будинок.
«Уражень зазнали об’єкти по обидва боки Кримського мосту: морська логістика для перевезення нафти в Краснодарському регіоні і нафтобаза в тимчасово окупованій Керчі», – вказав президент України Володимир Зеленський.
Від 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники й ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Російські військові атакували Україну чотирма ракетами та 105 дронами – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 21 червня російські військові атакували територію України двома балістичними ракетами «Іскандер-М»/С-400, двома аеробалістичними ракетами «Кинджал» та 105 дронами із п’яти напрямків у РФ, а також із Качі та мису Чауда в окупованому Криму, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 96 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та дронів інших типів на півночі, півдні, сході та центрі країни. Зафіксовано влучання балістичних ракет та шести ударних БпЛА на шести локаціях, а також падіння уламків на п’ти локаціях. Інформація по двох аеробалістичних ракетах уточнюється», – вказують українські військові.
Вони також додають, що атака триває, тому необхідно дотримуватися правил безпеки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На Полтавщині через удари РФ двоє людей загинули, 14 поранені – влада
Російські військові завдали ударів по Полтавському району увечері 20 червня, через цю атаку є загиблі і поранені, повідомив голова Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.
«Зафіксовано влучання по території двох підприємств. Пошкоджено будівлі підприємств, автомобілі та прилеглі житлові будинки. На жаль, під завалами знайшли тіло людини. Ще одна людина померла в лікарні… Також унаслідок атаки відбулося аварійне відключення електропостачання. Енергетики працюють над відновленням подачі електроенергії», – написав очільник області.
За останніми даними, число травмованих сягнуло 14, серед них шестеро дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті відбулося понад 200 боїв за минулу добу – командування
Упродовж доби 20 червня на фронті зафіксовано 213 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав одного ракетного удару із застосуванням двох ракет та 85 авіаційних ударів, скинувши 267 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 10 489 дронів-камікадзе та здійснили 3030 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили вісімнадцять районів зосередження живої сили противника та одну артилерійську систему», – вказано в ранковому зведенні.
Найбільше боїв відбулося на Покровському напрямку на Донеччині та на Гуляйпільському на Запоріжжі.
«Найбільшу кількість ворожих штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 33 атаки. Ворог проявляв активність у районах населених пунктів Новомиколаївка, Гришине, Білицьке, Кучерів Яр, Шахове, Новопавлівка, Філія, Вільне, Новоолександрівка, Шевченко, Котлине, Удачне, Торецьке, Дорожнє, Родинське, Новогришине, Гуліве, Мирне та Сергіївка.
На Гуляйпільському напрямку окупанти 23 рази атакували в районах населених пунктів Цвіткове, Верхня Терса, Новоселівка, Добропілля, Рибне, Гуляйпільське, Залізничне, Гірке, Воздвижівка, Оленокостянтинівка та Чарівне», – йдеться в ранковому зведенні.
Багато боїв також відбулося на інших напрямках на Донеччині.
«Спроби вклинитися в нашу оборону зафіксовано на Лиманському напрямку, де окупанти 21 раз атакували в районах населених пунктів Дружелюбівка, Ямпіль, Шийківка, Ольгівка, Новоселівка, Дробишеве, Дерилове та Лиман.
На Слов’янському напрямку противник здійснив 14 атак, в бік Пискунівки, Кривої Луки, Калеників, Закітного та Рай-Олександрівки.
В районах населених пунктів Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Костянтинівка та Русин Яр на Костянтинівському напрямку ворог здійснив 11 атак», – додають українські військові.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з'явилася «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитися на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу і в місті, вказують Донбас Реалії. Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої. На мапі це має вигляд «кліщів», і між їхніми нерівними краями відстань подекуди становить менше від двох кілометрів.
Сили РФ втратили за добу, 20 червня, майже 1300 військових і понад 90 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 391 950 своїх військових, зокрема 1 290 осіб – за останню добу, 20 червня, такі дані повідомив Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 049 (+8 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 797 (+10)
- артилерійські системи – 44 479 (+93)
- РСЗВ – 1 885 (+2)
- засоби ППО – 1 435 (+2)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 703 (+8)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 364 149 (+2 346)
- крилаті ракети – 4 787
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 109 817 (+475)
- спеціальна техніка – 4 316 (+2).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Із окупації без українських документів: як повернутися. Інструкція
Україна запустила річний експериментальний проєкт: жителі окупованих територій, які народилися після 1991 року і ніколи не мали українських документів, зможуть підтвердити свою особу у деяких посольствах і консульствах України за кордоном. Це потрібно, щоб оформити посвідчення для повернення на підконтрольну уряду України територію.
Раніше українці, які виросли в окупації і ніколи не мали українського паспорта, опинялися у безвиході. Адже документ на повернення консульства видавали тільки тим, про кого були дані у державних реєстрах – тобто люди бодай колись мали легальні документи. Якщо жодних слідів про людину у реєстрах України не було, консульства відмовляли у видачі документу на повернення.
Тепер встановлювати особу зможуть посольства та консульства України у 5 країнах. Якщо про людину немає інформації в базах, вона все одно зможе повернутися до України.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) разом з начальником паспортного відділу Департаменту консульської служби МЗС України Ольгою Посадською пояснюють, як це працює. Читайте за лінком
Зеленський: українські дрони тепер здатні вражати цілі в тилу РФ на відстані у 3 тисячі кілометрів
Українські дрони тепер здатні вражати цілі в тилу РФ на відстані у 3000 кілометрів, повідомив президент Володимир Зеленський.
У вечірньому зверненні президент зауважив, що «далекобійні санкції досягли Тюменського регіону в Росії» (йдеться про нафтопереробний завод, – Ред.). Віддаленість цього Тюменського НПЗ від кордонів України сягає 2000 кілометрів. Також Зеленський повідомив, що «ціль уражена завдяки новим модернізованим дронам FP».
«Тепер наші дрони можуть досягати цілей на дистанції 3000 кілометрів. Вдячний інженерам Fire Point», – сказав президент України.
Український лідер акцентував, що «план українських далекобійних санкцій виконується». Зеленський також проінформував, що тривають удари ЗСУ на середній дистанції, які спрямовані проти воєнних цілей на тимчасово окупованій території України.
«Важливо, що це дійсно впливає на російську військову логістику», – сказав президент України.
У Тюменській області Росії українські дрони атакували місцевий нафтопереробний завод, повідомив губернатор регіону Олександр Моор.
Він заявив, що атака була відбита, і що, за попередньою інформацією, завод не постраждав. Регіональне управління МНС Росії доповіло про ліквідацію пожежі на площі 100 квадратних метрів.
Місцеві жителі повідомляли про кілька вибухів, на відео, що з’явилися в телеграм-каналах, видно стовп диму, що піднімається з боку НПЗ. Російське видання Astra також зазначило, що дим піднімається над Тюменським НПЗ.
Раніше повідомлялося, що у Тюменській області, а також у сусідніх областях – Курганській, Челябінській і Свердловській – запровадили режим безпілотної небезпеки. У тюменському аеропорту «Рощино» запровадили обмеження на виліт і прийом рейсів.
Тюменський НПЗ (раніше Антипінський НПЗ) – найбільший незалежний нафтопереробний завод у Росії і єдиний промисловий НПЗ в Уральському федеральному окрузі, писало видання Forbes. Відстань від Тюмені до кордону з Україною – близько двох тисяч кілометрів.
Радник міністра оборони Сергій Стерненко зазначив, що проєктна потужність переробки підприємства становить від 7,5 до 9 мільйонів тонн сирої нафти на рік.
«Взагалі це рекордна відстань ураження українських дронів Deep strike», – прокоментував він удар.
Українські військові регулярно завдають ударів по об’єктах російської нафтової промисловості. Наприкінці травня агентство Reuters повідомляло, що через атаки українських безпілотників майже всі великі НПЗ у центральній частині Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво.
На дефіцит бензину і дизельного пального на заправках раніше скаржилися жителі Бєлгородської та Рязанської областей, Краснодарського краю та багатьох інших регіонів Росії. У багатьох регіонах запроваджено обмеження на продаж палива. Зокрема, повідомлялося про ліміти на бензин у найбільших мережах АЗС у Москві.
Міненерго: на Запорізький АЕС стався блекаут
Запорізька атомна електростанція у суботу, 20 червня, нову зазнала блекауту – удвадцяте від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, повідомила пресслужба Міністерства енергетики.
У відомстві кажуть, що через військові дії Російської Федерації станція втратила постачання від лінії електропередачі «Феросплавна-1» (330 кВ).
«Після інциденту аварійні дизель-генератори автоматично запустилися, щоб забезпечити резервне електропостачання для охолодження активної зони реактора та підтримання інших життєво важливих функцій ядерної безпеки на об’єкті», – йдеться у повідомленні.
У Міненерго також наголосили, що своїми діями Росія створює загрози для глобальної ядерної безпеки: «єдиним способом уникнути катастрофи є повна демілітаризація станції та передача її під повний контроль ліцензованого українського оператора».
Національна компанія «Енергоатом» повідомила вранці 7 червня, що на початку доби російська атака пошкодила будівлю Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Безпілотник частково зруйнував будівлю приймання контейнерів, відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося. Компанія зазначає, що радіаційний стан на майданчику сховища залишається в межах норми.
Кількість постраждалих через удар Росії по Полтаві зросла до 9, серед них пʼятеро дітей – ОВА
У Полтаві зросла кількість постраждалих через російську атаку, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
«За уточненою інформацією, травмовано девʼятеро людей, серед яких пʼятеро дітей», – зазначив він.
Сили РФ атакували ввечері 20 червня Полтавську громаду, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
«Унаслідок ворожого ракетного удару по Полтавській громаді є постраждалі, серед яких четверо дітей. Їм надається уся необхідна допомога. Інформація уточнюється», – зазначив місцевий чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія розгорнула в Білорусі чотири ретранслятори: Зеленський попередив про «серйозні наслідки»
Росія розгорнула в Білорусі чотири ретранслятори для коригування ударів дронами по українських містах. Київ попередив Мінськ про «серйозні наслідки», повідомив президент України Володимир Зеленський
За словами президента, вздовж українського кордону на території Білорусі встановлено спеціальне обладнання, яке допомагає силам РФ коригувати удари безпілотниками. Розвідці відомо про чотири такі ретранслятори у Гомельській та Брестській областях.
«Білорусь має час, щоб демонтувати це обладнання», – підкреслив глава держави.
Україна також відстежує кожне білоруське підприємство, яке працює на російську армію та постачає компоненти для бронетехніки й ракетних систем.
Раніше, 17 червня, голова Брянської області Росії Єгор Ковальчук заявив, що внаслідок «обстрілу українських військ» був пошкоджений автобус, який перевозив дитячу футбольну команду з Гомеля, що їхала на відпочинок до Геленджика (Росія). Одна людина загинула, ще вісім – були поранені, зокрема шестеро дітей – двоє з них перебувають у тяжкому стані.
Слідчі комітети Росії й Білорусі порушили кримінальну справу. У Росії це було визнано терористичним актом.
Генштаб ЗСУ заперечив причетність до удару українських сил, наголосивши, що російські заяви не відповідають дійсності.
«У зазначений період Сили оборони України не застосовували безпілотні літальні апарати по цілях на території Брянської області», – йдеться в заяві.
Українське командування розцінило російські твердження як інформаційну провокацію Кремля: «Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою та зазнаючи значних втрат, Російська Федерація дедалі частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України».
МЗС Білорусі засудило напад, але звернуло увагу на «необхідність дотримання порядку організації виїзду груп громадян, особливо дітей, для оздоровлення і відпочинку в іноземні країни» і «зобов’язання безумовно виключити виїзд громадян до зон конфліктів, бойових дій і суміжних регіонів».
Тим часом Служба безпеки України 18 червня заявила, що перехопила офіційний російський документ, який підтверджує непричетність України до удару по автобусу з білоруськими громадянами в Брянській області РФ і свідчить про те, що це була «спецоперація російських спецслужб».
Бурятське село біля Монголії вимирає через війну РФ проти України
Бурятія втрачає чоловіків, яких влада Росії відправляє на війну проти України. Про історія села Гегетуй у Бурятії, яке занепадає від бідності, поки його жителі гинуть на війні, інформує проєкт Радіо Свобода «Сибір.Реалії».
«Чи є в цьому мудрість, якщо вони пішли вбивати людей і загинули самі?» – запитує мешканка сусіднього села.
Читайте і дивіться за лінком
Кучма і Ющенко відмовились від польського Ордена Білого Орла
Колишні президенти України Леонід Кучма і Віктор Ющенко відмовилися від Ордена Білого Орла, після того, як нагороду повернув чинний президент України Володимир, якого польский лідер вирішив позбавити цієї відзнаки.
Прессекретарка Фонду Леоніда Кучми «Україна» своїй сторінці опублікувала його заяву.
«Протягом всього свого президентства я вважав вибудову дружніх відносин з Польщею одним із своїх головних пріоритетів. Разом з моїм колегою Алєксандром Квасьнєвським ми докладали максимум зусиль для цього. Ми приділяли особливу увагу вирішенню історичних проблем у відносинах між нашими народами, результатом чого стала наша спільна заява 2003 року про їхнє примирення. Прощаємо і просимо прощення - саме цей принцип ми з президентом Квасьнєвським розробили за духовного посередництва великого поляка, Папи Івана Павла Другого», – заявив колишній президент.
Він додав, що «протягом десятиліть цей принцип працював, і справжня дружба України та Польщі стала реальністю. Підтвердженням цього стала допомога, яку Польща надала нашій країні з перших годин повномасштабного вторгнення РФ».
Третій президент України Віктор Ющенко також відмовився від польського Ордена Білого Орла. За словами його прессекретарки Ірини Ванникової, це рішення пов’язане з незгодою щодо перегляду нагородження Володимира Зеленського.
«Третій президент України Віктор Ющенко прийняв рішення відмовитись від польського ордена Білого Орла на знак незгоди переглянути рішення про нагородження президента України Володимира Зеленського».
Зазначається, що «будь-які спроби переглянути це рішення сьогодні виходять далеко за межі ставлення до одного політика й неминуче зачіпають мільйони українців, які щодня боронять свою країну на фронті, працюють для перемоги в тилу і втрачають найдорожчих у цій війні».
Ванникова зазначила, що пам’ятає сльози на очах Ющенка та тодішнього президента Польщі Леха Качинського в Гуті Пеняцькій на Львівщині у 2009 році, де відбулось вшанування польських жертв каральної операції в роки Другої світової війни.
«Тоді Ющенко і Качинський свідомо обрали шлях примирення. Кількома роками раніше наші президенти разом вшановували українські жертви в селі Павлокома в Польщі і наголошували на необхідності українсько-польського порозуміння попри трагічні сторінки минулого», – додала вона, також згадавши допомогу Польщі українцям у перші місяці повномасштабного вторгнення РФ.
Раніше президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Водночас він наголосив, що його рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного напрямку польської політики безпеки.
Зеленський наразі не коментував рішення Навроцького публічно. Натомість міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «стратегічною помилкою, від якої виграє лише Москва».
«Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не президента Зеленського, а насамперед Української держави», – заявив він.
Сибіга додав, що в цій ситуації не бачить можливості зберігати нагороду, яку отримав від Польщі в жовтні 2022 року – Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею», й оголосив про намір повернути його Польщі.
Крім того, керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким його нагородили минулого року, на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення українського голови держави ордена Білого орла.
У публікації в своєму телеграм-каналі Буданов назвав рішення Навроцького «недружнім актом» щодо українського народу.
Про намір повернути Кавалерський хрест Ордена «За заслуги Республіки Польща» оголосив і посол України в Польщі Василь Боднар. Рішення президента Польщі він назвав «історично несправедливим».
У Генштабі ЗСУ розповіли про наслідки удару по Московському НПЗ і показали фото
Московський НПЗ після атаки безпілотників призупинив свою роботу, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«Уражено установку первинної переробки нафти АВТ-6, комбіновану установку переробки нафти (КУПН), три резервуари 10 000 м куб, один – 30 000 м куб», – зазначили у командуванні.
У ніч проти 16 червня безпілотники пошкодили установку Московського НПЗ у Капотні. Вона забезпечує більше від половини потужності заводу, а через два дні підприємство знову зазнало атаки і було змушене зупинити роботу. Московський НПЗ забезпечує близько 40% нафтопереробки регіону й значну частину місцевого ринку пального.
На тлі дефіциту палива деякі мережі АЗС у Росії й окупованому Криму запровадили обмеження на продаж бензину і дизеля. У деяких регіонах заборонено продаж пального в каністри або встановлені ліміти на обсяг заправки одного автомобіля.
Федеральна антимонопольна служба РФ вже зажадала від низки великих мереж АЗС пояснити різке зростання цін.
Експерти попереджають, що дефіцит пального може поширитися на інші регіони, а паливна криза стане одним із чинників прискорення інфляції в Росії у другій половині року.
Українські військові регулярно завдають ударів по об’єктах російської нафтової промисловості. Наприкінці травня агентство Reuters повідомляло, що через атаки українських безпілотників майже всі великі НПЗ у центральній частині Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво.