Федоров: зросла кількість загиблих і поранених внаслідок удару РФ по Запоріжжю
Зросла кількість загиблих і поранених внаслідок російського удару авіабомбами по Запоріжжю, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Вже п’ять загиблих та десять постраждалих – збільшується кількість втрат через ворожу атаку на Запоріжжя. З-під завалів приватного будинку підняли тіло жінки. Таким чином кількість загиблих збільшилася до п’яти», – наголосив голова ОВА.
Медична допомога знадобилася десятьом людям.
У суботу, 20 червня, російські військові атакували Запоріжжя авіабомбами, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
«В обласному центрі лунають вибухи. Дим, який бачать запоріжці – наслідки ворожої атаки», - написав він.
Згодом, Федоров повідомив про двох загиблих та пʼятьох поранених внаслідок авіаційних атак.
«Двоє людей загинули і щонайменше п’ять – поранені. Такі попередні наслідки ворожої атаки на Запоріжжя», – написав він.
Пізніше місцевий чиновник уточнив, що через удари РФ загинуло четверо людей, а шестеро постраждало.
«Попередньо, росіяни завдали 9 ударів КАБами по обласному центру», – написав Федоров.
Зеленський відправив Орден Білого Орла президенту Польщі «Новою поштою»
Український лідер Володимир Зеленський відправив «Новою поштою» Орден Білого Орла президенту Польщі Каролю Навроцькому, повідомив він у телеграмі.
Президент України заявив, що «ця відзнака є символом довіри польської держави та вдячності народу», а також підкреслив, що Україна поважає внесок Польщі у спільну боротьбу проти російської агресії. Водночас Володимир Зеленський зауважив, що Україна не буде сперечатися щодо рішень про нагороди, якщо подібні символи залишаються у Катерини Другої, Беніто Муссоліні та Герхарда Шредера.
Він також додав, що «Україна залишається вдячною Польщі за підтримку і відкритою до подальшої співпраці».
Раніше президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Водночас він наголосив, що його рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного напрямку польської політики безпеки.
Зеленський наразі не коментував рішення Навроцького публічно. Натомість міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «стратегічною помилкою, від якої виграє лише Москва».
«Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не президента Зеленського, а насамперед Української держави», – заявив він.
Сибіга додав, що в цій ситуації не бачить можливості зберігати нагороду, яку отримав від Польщі в жовтні 2022 року – Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею», й оголосив про намір повернути його Польщі.
Крім того, керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким його нагородили минулого року, на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення українського голови держави ордена Білого орла.
У публікації в своєму телеграм-каналі Буданов назвав рішення Навроцького «недружнім актом» щодо українського народу.
Про намір повернути Кавалерський хрест Ордена «За заслуги Республіки Польща» оголосив і посол України в Польщі Василь Боднар. Рішення президента Польщі він назвав «історично несправедливим».
26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА».
Це викликало критику Варшави. Зокрема, президент Польщі Кароль Навроцький анонсував, що ініціюватиме позбавлення Зеленського Ордена Білого орла.
Водночас прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, коментуючи суперечку, написав у соцмережі X: «Якщо ми будемо сваритися через минуле, хтось інший виграє майбутнє».
Віцеспікер парламенту Польщі й лідер правопопулістської партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак 2 червня закликав блокувати вступ України до Європейського Союзу через присвоєння українському підрозділу «імені Героїв УПА».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга тоді заявив, що загострення відносин між Україною і Польщею «не несе користі ані українцям, ані полякам».
Росія атакувала Запоріжжя авіабомбами: четверо загиблих, шестеро постраждалих – влада
У суботу, 20 червня, російські військові атакували Запоріжжя авіабомбами, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
«В обласному центрі лунають вибухи. Дим, який бачать запоріжці – наслідки ворожої атаки», - написав він.
Згодом, Федоров повідомив про двох загиблих та пʼятьох поранених внаслідок авіаційних атак.
«Двоє людей загинули і щонайменше п’ять – поранені. Такі попередні наслідки ворожої атаки на Запоріжжя», – написав він.
Пізніше місцевий чиновник уточнив, що через удари РФ загинуло четверо людей, а шестеро постраждало.
«Попередньо, росіяни завдали 9 ударів КАБами по обласному центру», – написав Федоров.
У Тюменській області РФ заявляють про атаку дронів на НПЗ
У Тюменській області Росії українські дрони атакували місцевий нафтопереробний завод, повідомив губернатор регіону Олександр Моор.
Він заявив, що атака була відбита, і що, за попередньою інформацією, завод не постраждав. Регіональне управління МНС Росії доповіло про ліквідацію пожежі на площі 100 квадратних метрів.
Місцеві жителі повідомляли про кілька вибухів, на відео, що з’явилися в телеграм-каналах, видно стовп диму, що піднімається з боку НПЗ. Російське видання Astra також зазначило, що дим піднімається над Тюменським НПЗ.
Раніше повідомлялося, що у Тюменській області, а також у сусідніх областях – Курганській, Челябінській і Свердловській – запровадили режим безпілотної небезпеки. У тюменському аеропорту «Рощино» запровадили обмеження на виліт і прийом рейсів.
Тюменський НПЗ (раніше Антипінський НПЗ) – найбільший незалежний нафтопереробний завод у Росії і єдиний промисловий НПЗ в Уральському федеральному окрузі, писало видання Forbes. Відстань від Тюмені до кордону з Україною – близько двох тисяч кілометрів.
Радник міністра оборони Сергій Стерненко зазначив, що проєктна потужність переробки підприємства становить від 7,5 до 9 мільйонів тонн сирої нафти на рік.
«Взагалі це рекордна відстань ураження українських дронів Deep strike», – прокоментував він удар.
У Генштабі ЗСУ атаку поки не коментували.
Українські військові регулярно завдають ударів по об’єктах російської нафтової промисловості. Наприкінці травня агентство Reuters повідомляло, що через атаки українських безпілотників майже всі великі НПЗ у центральній частині Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво.
На дефіцит бензину і дизельного пального на заправках раніше скаржилися жителі Бєлгородської та Рязанської областей, Краснодарського краю та багатьох інших регіонів Росії. У багатьох регіонах запроваджено обмеження на продаж палива. Зокрема, повідомлялося про ліміти на бензин у найбільших мережах АЗС у Москві.
ОВА: внаслідок атаки РФ по Київщині спалахнули склади, постраждав чоловік
На Київщині внаслідок атаки російських дронів сталась пожежа на складських приміщеннях, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Микола Калашник.
За словами місцевого чиновника, рятувальники вже локалізували займання. Усі екстрені служби продовжують працювати над ліквідацією наслідків атаки.
«Чоловіка 40 років із отруєнням продуктами горіння госпіталізували до місцевої лікарні. Медики надають йому всю необхідну допомогу», – зазначив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЗМІ повідомляють про різке подорожчання бензину в Москві після атак українських дронів на НПЗ
У Московському регіоні різко зросли ціни на бензин, повідомило російське видання «Комерсант» із посиланням на дані «ОМТ-Консалт».
За тиждень вартість АІ-95 у Москві збільшилася майже на два рублі і перевищила 75 рублів за літр, а в Підмосков’ї зростання становило понад три рублі. Аналогічна ситуація спостерігається і з АІ-92, а також із дизельним пальним.
Головною причиною учасники ринку називають систематичні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах Росії. У травні під атаками опинилися 16 НПЗ, включаючи вісім із десяти найбільших підприємств галузі.
У ніч проти 16 червня безпілотники пошкодили установку Московського НПЗ у Капотні. Вона забезпечує більше від половини потужності заводу, а через два дні підприємство знову зазнало атаки і було змушене зупинити роботу. Московський НПЗ забезпечує близько 40% нафтопереробки регіону й значну частину місцевого ринку пального.
На тлі дефіциту палива деякі мережі АЗС у Росії й окупованому Криму запровадили обмеження на продаж бензину і дизеля. У деяких регіонах заборонено продаж пального в каністри або встановлені ліміти на обсяг заправки одного автомобіля.
Федеральна антимонопольна служба РФ вже зажадала від низки великих мереж АЗС пояснити різке зростання цін.
Експерти попереджають, що дефіцит пального може поширитися на інші регіони, а паливна криза стане одним із чинників прискорення інфляції в Росії у другій половині року.
Українські військові регулярно завдають ударів по об’єктах російської нафтової промисловості. Наприкінці травня агентство Reuters повідомляло, що через атаки українських безпілотників майже всі великі НПЗ у центральній частині Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво.
У Генштабі заявили про ураження мосту біля Генічеська
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про ураження вночі проти 20 червня автомобільного мосту через Генічеську протоку в районі окупованого Генічеська на Херсонщині.
«Зазначений об’єкт використовується противником для забезпечення військової логістики між тимчасово окупованим Кримом й угрупованнями російських військ на південному напрямку», – йдеться в повідомленні.
Крім того, в командуванні ЗСУ заявили, що в Запорізькій області уражений російський зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С» у районі населеного пункту Долинське.
«Також вчора завдано ураження пунктам управління безпілотними літальними апаратами окупантів у районах Соледара Донецької області, Грозового на Запоріжжі й Теребрено Бєлгородської області РФ», – зауважили у Генштабі.
Російські сили дані про ураження поки що не коментували.
Раніше сьогодні кримські телеграм-канали, зокрема «Кримський вітер», повідомляючи про нічну атаку на окупований Крим, писали про пожежу біля Генічеського мосту.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
На супутникових знімках видно пошкодження Московського НПЗ у Капотні після українського удару
На супутникових знімках видно пошкодження Московського НПЗ у Капотні після українського удару вночі проти 18 червня.
Як вказує Російська служба Радіо Свобода, на фото високої роздільної здатності видно пошкодження резервуарів (зокрема того, кришку з якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору) й установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ на ринку «Садовод».
У ніч проти 18 червня українські війська завдали масштабного удару по Росії, зосередивши атаку на Москві і вдруге за два дні завдавши удару по Московському нафтопереробному заводу.
У Генштабі ЗСУ заявили, що на НПЗ зафіксоване влучання і масштабна пожежа – щонайменше п’ять точок горіння. Зокрема, за повідомленням, горіли комбінована установка переробки нафти, установки вторинної переробки і резервуарний парк.
Агентство Reuters із посиланням на джерела в галузі повідомило, що українські сили ударом пошкодили блок переробки нафти «Євро+». До складу комплексу входить установка первинної перегонки нафти АВТ-6 потужністю 140 тисяч барелів на добу, на яку припадає близько 47% потужності первинної переробки заводу. За даними співрозмовників агентства, пошкоджень також зазнали резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів, трубопроводи й допоміжне обладнання.
Раніше українські сили завдавали ударів по Московському нафтопереробному заводу вночі проти 16 червня.
Міністерство оборони Росії заявило, що російська протиповітряна оборона збила 555 українських безпілотників у ніч проти 18 червня, а пізніше уточнило, що російські сили нібито збили 992 безпілотники і чотири ракети за минулу добу.
Московський НПЗ – один із ключових постачальників палива для столичного регіону Росії. За оцінками експертів, після двох атак поспіль підприємство може не працювати ще кілька днів.
Українські військові регулярно завдають ударів по об’єктах російської нафтової промисловості. Наприкінці травня агентство Reuters повідомляло, що через атаки українських безпілотників майже всі великі НПЗ у центральній частині Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво.
На дефіцит бензину і дизельного пального на заправках раніше скаржилися жителі Бєлгородської та Рязанської областей, Краснодарського краю та багатьох інших регіонів Росії. У багатьох регіонах запроваджено обмеження на продаж палива. Зокрема, повідомлялося про ліміти на бензин у найбільших мережах АЗС у Москві.
«Гастролі як схема виїзду за кордон». Колишньому в.о. міністра культури оголосили підозру – генпрокурор
Колишньому виконувачу обов’язків міністра культури й інформаційної політики України повідомили про підозру в сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України, повідомив 20 червня генеральний прокурор Руслан Кравченко.
«Схема виглядала як виїзд на благодійні концерти за кордон. На папері ці чоловіки були учасниками музичного гурту. Фактично – до музики жодного стосунку не мали. Саме тому спочатку прикордонники відмовили їм у перетині державного кордону. Але після цього керівник міністерства повторно направив лист до Державної прикордонної служби України з проханням сприяти виїзду цих самих осіб уже як учасників музичного гурту. Саме цей лист став документальною підставою для перетину кордону», – написав він у телеграмі.
За даними генпрокурора, в результаті восьмеро чоловіків призовного віку виїхали з України і до цього часу не повернулися.
Кравченко додав, що розслідування триває, встановлюються додаткові епізоди й інші особи, які можуть бути причетні.
Імені в.о. міністра в повідомленні не наведено. Від липня 2023 року до вересня 2024-го виконувачем обов’язків міністра культури був Ростислав Карандєєв. Він повідомлення про підозру поки що не коментував.
У коментарі агентству «Інтерфакс Україна» у квітні цього року колишній в.о. міністра культури Карандєєв заявив, що як керівник відомства підписував клопотання до Державної прикордонної служби щодо погодження виїзду за кордон українських митців, але, «як виявилося, серед добропорядних звернень були і шахрайські». Він додав, що розрізнити без спеціальної експертизи такі звернення працівники Мінкультури не могли.
У січні 2024 року Карандєєв заявляв, що з-за кордону не повертається менше ніж 1% діячів культури із тих, кому видали дозвіл на виїзд.
Війська РФ вдарили по АЗС на півдні Одещини – влада
Російські військові вранці 20 червня атакували «Шахедом» автозаправну станцію на півдні Одещини, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Внаслідок влучання сталося загорання газовозу й обшивки будівлі операторської. Рятувальники наразі ліквідували пожежу. Тривають заходи з усунення наслідків. На щастя, минулося без постраждалих», – зазначив він.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій уточнили, що внаслідок атаки РФ по АЗС у Білгород-Дністровському районі спалахнула будівля операторської і загорівся газовоз.
«Існувала загроза вибуху цистерни. Рятувальники ДСНС оперативно прибули на місце події, провели інтенсивні роботи з охолодження цистерни і ліквідували пожежу», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Голова МЗС Польщі: переможцем «війни історії й орденів» може стати лише Москва
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, коментуючи загострення суперечки між керівництвом України і Польщі щодо історичних питань, заявив, що переможцем у цьому може бути лише Росія.
«Переможцем війни історії і орденів може стати лише Москва», – написав він у соцмережі Х 20 червня.
Напередодні президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Водночас він наголосив, що його рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного напрямку польської політики безпеки.
Зеленський наразі не коментував рішення Навроцького публічно. Натомість міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «стратегічною помилкою, від якої виграє лише Москва».
«Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не президента Зеленського, а насамперед Української держави», – заявив він.
Сибіга додав, що в цій ситуації не бачить можливості зберігати нагороду, яку отримав від Польщі в жовтні 2022 року – Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею», й оголосив про намір повернути його Польщі.
Крім того, керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким його нагородили минулого року, на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення українського голови держави ордена Білого орла.
У публікації в своєму телеграм-каналі Буданов назвав рішення Навроцького «недружнім актом» щодо українського народу.
Про намір повернути Кавалерський хрест Ордена «За заслуги Республіки Польща» оголосив і посол України в Польщі Василь Боднар. Рішення президента Польщі він назвав «історично несправедливим».
26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА».
Це викликало критику Варшави. Зокрема, президент Польщі Кароль Навроцький анонсував, що ініціюватиме позбавлення Зеленського Ордена Білого орла.
Водночас прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, коментуючи суперечку, написав у соцмережі X: «Якщо ми будемо сваритися через минуле, хтось інший виграє майбутнє».
Віцеспікер парламенту Польщі й лідер правопопулістської партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак 2 червня закликав блокувати вступ України до Європейського Союзу через присвоєння українському підрозділу «імені Героїв УПА».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга тоді заявив, що загострення відносин між Україною і Польщею «не несе користі ані українцям, ані полякам».
«Якщо він цього не зробить, зробимо ми». Зеленський дав Лукашенку тиждень, щоб прибрати техніку з кордону
Президент Володимир Зеленський заявив, що у Білорусі на кордоні з Україною встановлене обладнання, яке російські військові використовують для коригування атак на Україну, і закликав Олександра Лукашенка прибрати це обладнання протягом тижня.
«Не треба зайвих слів. На його (Лукашенка – ред.) вишках є ретранслятори. На його території вздовж двох областей, прикордонних з Україною, знаходиться техніка, яка коригує вогонь по наших людях. Хай зніме цю техніку. Я думаю, що йому тижня буде достатньо, щоб це зробити. Тому що зараз кожного дня через це гинуть наші цивільні люди, поранені діти. Якщо він цього не зробить, зробимо ми», – сказав Зеленський 19 червня під час спілкування з медіа разом із президентом Гондурасу Насрі Асфурою.
Президент України також звинуватив Білорусь у постачанні нафтопродуктів російській армії. «Ми робимо все, щоб у «рускіх» не було можливості продавати нафту й давати дизель і нафту своїй армії. Білорусь сьогодні – один із головних постачальників для російської армії. Можна це зупинити? Я впевнений, що це в його силах. І це саме він контролює», – сказав Зеленський.
Зеленський попередив, що Росія продовжує підбурювати Білорусь до війни і використовує провокації, зокрема атаки дронів, щоб втягнути білоруський народ у конфлікт. Президент України також назвав атаку на автобус, який перевозив білоруських дітей, у Брянській області РФ 17 червня «провокацією з боку Росії».
«Що стосується удару дрона по автобусу з білоруськими дітьми, то всі вже визнали, і міжнародні експерти, і, мені здається, також і «рускіє» визнають, що це був удар не наш. «Рускіє» будуть робити багато різних провокацій для того, щоб втягнути народ Білорусі в цю війну. Це одна з них», – сказав Зеленський.
Лукашенко заяви українського президента поки що не коментував. 15 червня білоруський авторитарний лідер перепросив у президента України за різкі висловлювання і вкотре запевнив, що нападу зі сторони Білорусі не буде.
Водночас він визнав, що Білорусь «дуже вразлива у військовому плані, якщо Україна почне атакувати Білорусь так само, як вона атакує Росію».
За словами Лукашенка, Білорусь в українських військових – «як на долоні» – і це одна з причин, чому країна не хоче участі у війні.
«Ми чудово розуміємо, що наші основні об’єкти життєзабезпечення – виробництво і логістика – будуть під атакою. Як вони заявили, у них вже заплановано 500 таких цілей на території Білорусі», – сказав Лукашенко.
Він ще раз запевнив, що українському народу і військовим немає чого боятися небезпеки з боку Білорусі, що це нікому не вигідно. Однак Лукашенко вже говорив про це раніше, і в результаті в лютому 2022 року він підтримав російську військову агресію, і тепер російські дрони часто літають над територією Білорусі, атакуючи Україну.
Раніше українські військові заявили, що вже визначили 500 цілей у Білорусі на випадок її вступу у війну. Тоді білоруський авторитарний лідер пригрозив ударити по одній «дуже серйозній» цілі в Україні, і припустив, що Зеленський «десь курнув, десь кольнув».
Росія і її союзник Білорусь 19-21 травня провели ядерні навчання на тлі ескалації атак безпілотників на Росію. У Білорусі, яка межує зі східним флангом НАТО, також розміщений «Орешник» – новітній російський ракетний комплекс, здатний нести ядерну зброю.
19 травня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, коментуючи загрозу РФ з боку Білорусі, заявив, що «можливі операції на півночі – це реально.
Після цих заяв Олександр Лукашенко сказав, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну Росії проти України, але є умова – якщо це не агресія проти території Білорусі.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
У Криму вночі лунали вибухи, повідомляють, що під ударом була Таврійська ТЕС
В окупованому Криму вночі 20 червня лунали вибухи і постріли мобільних груп ППО, під атаку, ймовірно, потрапила Таврійська ТЕС, повідомляють у кримських телеграм-каналах.
Зокрема, телеграм-канал «Кримський вітер» з посиланням на місцевих жителів вже з півночі повідомляв про вибухи у Сімферополі й навколишніх селищах, а також Бахчисарайському районі й Бахчисараї, Красноперекопську, Армянську, Перевальному. Також повітряну тривогу оголошували в Севастополі, повідомляв підконтрольний РФ голова міста Михайло Развожаєв.
Згідно з повідомленнями «Кримського вітру», горить нафтогазове сховище компанії «ТЕС» на північний захід від Бахчисараю, газорозподільна станція біля села Журавлівка на північ від Гвардійського, спостерігається пожежа біля Генічеського мосту на Арабатській стрілці, а також на залізничному в’їзді на завод «Крим». Ця інформація підтверджується супутниковими знімками сервісу NASA FIRMS, що відстежує пожежі.
Крім цього, зафіксоване займання на газорозподільній станції біля села Лохівка Радянського району Криму, а також у районі Таврійської ТЕС поблизу Строганівки Сімферопольського району Криму.
Як повідомляють російські ЗМІ із посиланням на підприємство «Кримнерго», частина Сімферопольського району залишилася без світла. Знеструмлено селища Гвардійське, Комсомольське, Гресівський. У повідомленнях уточнюється, що це пов’язано із пошкодженнями в електричних мережах.
Українські військові цю атаку поки що не коментували.
Від 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники й ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Військовим у СЗЧ повертають право вибору підрозділу: як це працює (інструкція)
У рамках масштабної реформи війська Міністерство оборони України оприлюднило нову тимчасову процедуру повернення у стрій військових, які самовільно залишили частину до 12 червня 2026 року. Вони можуть повернутися до 20 вересня, обравши підрозділ із визначеного переліку і подавши рапорт через «Армія+», та в інші визначені способи. Добровільне повернення відбувається напряму в підрозділ, оминаючи батальйони резерву (БРЕЗи), через які раніше розподіляли військовослужбовців, що вчинили СЗЧ.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) публікує інструкцію, як діяти при поверненні у стрій, і разом з рекрутерами Сил оборони відповідає на найпоширеніші запитання.
Читайте і дивіться тут
Генштаб ЗСУ: втрати серед військових РФ перевищили мільйон 390 тисяч
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 390 660 своїх військових, зокрема 1 240 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 20 червня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 041 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 787 (+4)
- артилерійські системи – 44 386 (+88)
- РСЗВ – 1 883 (+2)
- засоби ППО – 1 433 (+1)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 695 (+7)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 361 803 (+2 246)
- крилаті ракети – 4 787
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 109 342 (+476)
- спеціальна техніка – 4 314 (+5).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Польща не визнаватиме домовленостей щодо України, якщо не братиме участі в переговорах – Туск
Польща наполягає на безпосередній участі у переговорах щодо припинення війни Росії проти України, в іншому випадку не визнаватиме досягнутих домовленостей, вкотре заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він сказав про це 19 червня на підсумковій пресконференції після саміту ЄС.
«Під час обговорення можливих переговорів із Росією або майбутніх домовленостей про припинення вогню я чітко заявив, що жоден формат не може привласнювати собі право представляти весь Європейський Союз. Будь-які домовленості щодо припинення вогню чи майбутнього миру між Україною та Росією безпосередньо впливатимуть також на Польщу. Тому або рішення ухвалюються в рамках механізму, передбаченого договорами ЄС, або Польща має брати в них безпосередню участь. В іншому випадку ми не визнаватимемо таких домовленостей», – сказав Туск.
При цьому польський прем’єр зауважив, що зараз ніщо не свідчить про те, що Росія зацікавлена в переговорах, і завдання Європи полягає в тому, щоб підтримувати Україну «таким чином, щоби вона могла й надалі ефективно чинити опір російській агресії».
«Мушу сказати, що рішучість і солідарність щодо війни й підтримки України у її боротьбі проти Росії досягли рівня, якого я ще ніколи не бачив у Брюсселі. Як ви знаєте, я послідовно підтримував Україну у війні з Росією. Ніхто не переконає мене, що має бути інакше, оскільки це відповідає інтересам Польщі. Не лише тому, що це морально правильно і ми не хочемо перемоги Росії, а й тому, що в інтересах Польщі, щоб Україна за жодних обставин не програла цю війну», – наголосив Туск.
За підсумками зустрічі 7 червня в Лондоні лідери Великої Британії, Франції, Німеччини й України в спільній заяві наголосили на необхідності участі Європи у врегулюванні російсько-української війни та визначили п’ять умов для справедливого миру.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час.
Тим часом головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила про необхідність підштовхувати Україну і Росію до прямих переговорів щодо припинення війни. Вона також наголосила, що Європа ніколи не зможе бути нейтральним посередником, оскільки вона перебуває на боці України. Каллас також заявила, що всі зусилля ЄС «мають доповнювати зусилля США».
Днями західні агенції повідомили про ініціативу офісу президента Європейської ради Антоніу Кошти встановити контакти з Москвою.
Ініціатива викликала нерозуміння лідерів впливових держав ЄС – Німеччини й Франції, що вважають її передчасною і хотіли би відіграти провідну роль у процесі, коли момент настане. Також до неї скептично поставилися Данія, Нідерланди й балтійські країни.
Після напруженої дискусії на саміті Євросоюзу, що тривала кілька годин, більшість держав-членів стали на бік Кошти, погоджуючись, що інтереси ЄС мають представляти інституції блоку. На цьому ж наполягає сам очільник Євроради.
Кошта пояснив свої дії так: «Те, що я роблю через свій офіс – це налагодження дипломатичного каналу. Ми не можемо покладатися лише на інших у тлумаченні російських сигналів. І ми повинні мати можливість безпосередньо доносити Росії власні меседжі… Не бачу жодних суперечностей чи конкуренції між різними учасниками цього процесу. Навпаки, вони доповнюють один одного».
Президент України Володимир Зеленський також заявив, що Європа має бути «так чи інакше» за столом переговорів із РФ.
Раніше європейські країни розпочали обговорювати кандидатуру спеціального посланця для переговорів із Москвою у рамках мирного врегулювання війни Росії проти України.
Наприкінці травня видання Politico повідомляло, що такими переговорниками могли б стати Антоніу Кошта, експрезидент Фінляндії Саулі Нійністе, нинішній фінський президент Александр Стубб, колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель і колишній прем’єр Італії Маріо Драгі. Російський президент Володимир Путін пропонував на цю посаду колишнього німецького канцлера Ґергарда Шредера.
Армія РФ атакувала Україну 99 дронами, влучання зафіксували на трьох локаціях – ЗСУ
Російські війська вночі проти 20 червня атакували Україну 99 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 92 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання семи ударних безпілотників на трьох локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
У Повітряних силах попередили, що атака триває, а в повітряному просторі України фіксуються російські дрони.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Буданов відмовився від польської нагороди на тлі рішення Навроцького позбавити Зеленського ордена Білого орла
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким його нагородили минулого року, на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення українського голови держави ордена Білого орла.
У публікації в своєму телеграм-каналі Буданов назвав рішення Навроцького «недружнім актом» щодо українського народу.
«Безумовно, це подарунок для московського агресора, який той обов’язково використає проти обох наших країн. Наші народи мають давні взаємини й різні сторінки історії – як героїчні, так і трагічні. Однак це має бути приводом для глибокого осмислення, а не грубих політичних спекуляцій. Україна не вказує жодному іншому народові, як вчити його історію. Тож і ми залишаємо за собою справедливе право на власну національну пам’ять і гідність», – наголосив Буданов.
«Україна продовжить битися в авангарді захисту всієї Європи, зокрема Польщі, сплачуючи найдорожчу ціну. Та як і будь-який українець, я не можу лишатися осторонь і просто спостерігати за тим, як проти наших громадян безпідставно й штучно розкручується маховик ненависті. З огляду на це я відмовляюся від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким мене нагородив минулого року президент Польщі», – додав він.
Напередодні президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська Повстанська Армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Водночас він наголосив, що його рішення не спрямоване проти українського народу і не означає зміни стратегічного напрямку польської політики безпеки.
Зеленський наразі не коментував рішення Навроцького публічно. Натомість міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав його «стратегічною помилкою, від якої виграє лише Москва».
«Нам шкода, що емоції взяли гору в Варшаві та змусили польських політиків іти на невиправдані, імпульсивні та зневажливі кроки в бік навіть не Президента Зеленського, а насамперед Української держави», – заявив він.
Сибіга додав, що в цій ситуації не бачить можливості зберігати нагороду, яку отримав від Польщі в жовтні 2022 року – Командорський хрест із зіркою Ордена «За заслуги перед Польщею», й оголосив про намір повернути його Польщі.
26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА».
Це викликало критику Варшави. Зокрема, президент Польщі Кароль Навроцький анонсував, що ініціюватиме позбавлення Зеленського Ордена Білого орла.
Водночас прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, коментуючи суперечку, написав у соцмережі X: «Якщо ми будемо сваритися через минуле, хтось інший виграє майбутнє».
Віцеспікер парламенту Польщі й лідер правопопулістської партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак 2 червня закликав блокувати вступ України до Європейського Союзу через присвоєння українському підрозділу «імені Героїв УПА».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга тоді заявив, що загострення відносин між Україною і Польщею «не несе користі ані українцям, ані полякам».
У Харкові після ударів РФ КАБами під завалами виявили тіло загиблої людини, ще 9 – постраждали
Російські війська вночі проти 20 червня вдарили керованими авіабомбами по Холодногірському району Харкова, внаслідок чого постраждали щонайменше дев’ять людей, а під завалами виявили тіло загиблої людини, повідомила місцева влада.
За словами міського голови Ігоря Терехова, влучання зафіксоване у двоповерховий багатоквартирний будинок.
Очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що з дев’яти постраждалих п’ятьох шпиталізували, ще четверо – отримали допомогу лікарів на місці.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій уточнили, що серед потерпілих є двоє дітей.
ОВА: російський дрон вдарив по цивільному авто в Харкові, пасажир загинув
Російські війська знову атакували Харків, повідомила місцева влада увечері 19 червня.
Армія РФ вдарила по цивільному авто в Київському районі міста, заявив голова області Олег Синєгубов:
«Внаслідок удару дрону загинув 48-річний пасажир. Поранень зазнала 38-річна водійка, їй надають медичну допомогу».
На місці працюють екстрені служби, триває ліквідація наслідків обстрілу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.