«Салямі-процес» для України. У ЄС не хочуть відкривати всі переговорні кластери одразу
Минулого тижня для України та Молдови стався прорив у питанні членства в ЄС: вони відкрили перший кластер переговорів про вступ після того, як Угорщина понад два роки блокувала цей крок за попереднього уряду на чолі з Віктором Орбаном.
У Європейській комісії наполягають, що обидві країни виконали умови, щоб відкрити решту п’ять кластерів, і сподіваюсться, що це станеться наприкінці червня або, що більш імовірно, після того, як Ірландія перебере головування в Раді ЄС у липні. Втім, є сумніви, що процес піде настільки швидко.
З 1 липня Ірландія перебирає на себе шестимісячне ротаційне головування в Раді ЄС, і цей період може стати дуже важливим для розширення блоку з кількох причин.
Чорногорія може остаточно завершити переговори про вступ під час ірландського головування, що відкриє їй шлях до того, щоб стати 28-м членом ЄС уже у 2028 році. Україна та Молдова продовжать відкривати переговорні кластери, певний прогрес можливий і для Ісландії та Сербії.
По-друге, саме під час ірландського головування у 2004 році ЄС здійснив своє найбільше розширення, прийнявши до складу Союзу вісім країн Центральної та Східної Європи, а також Кіпр і Мальту. Ірландські дипломати нагадують, що ця подія досі викликає позитивні асоціації в країні, а численні соціологічні опитування демонструють підтримку подальшого розширення ЄС серед ірландців.
У Брюсселі Ірландію також вважають справжнім «чесним посередником» у питаннях розширення – однією з небагатьох держав-членів, уряд якої ніколи не блокував жодного етапу розширення та не має двосторонніх суперечок із країнами-кандидатами.
Чого чекати Україні?
Відкриття першого переговорного кластера для України Угорщина з урядом Віктора Орбана блокувала майже 2 роки.
Останнім часом Будапешт дещо пом’якшив свою позицію, однак під час саміту ЄС минулого тижня новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр вилучив із підсумкового комюніке слова «якомога швидше», коли йшлося про відкриття решти кластерів. Раніше він також заявляв, що не підтримує «прискорене членство» України – саме за такий підхід на тому ж саміті виступав Володимир Зеленський.
Натомість Мадяр назвав термін у 10–15 років для вступу України до ЄС. Водночас є ознаки того, що за спиною Будапешта ховаються й інші країни. Так, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо нещодавно назвав вступ України «довгостроковим, довгостроковим процесом».
У лікарні помер поранений через удар Росії по Херсонщині гуманітарний працівник – ОВА
У лікарні помер фахівець із розмінування норвезької гуманітарної організації NPA, який був поранений внаслідок російського обстрілу Високопільської громади, повідомив голова Херсонської області Олександр Прокудін.
«Медики відчайдушно боролися за життя 25-річного хлопця, однак поранення виявилися занадто важкими. Мої співчуття рідним та близьким загиблого», – заявив він.
Прокудін підсумував, що внаслідок російської атаки загинули двоє співробітників Norwegian People’s Aid. Ще четверо фахівців зазнали поранень.
Раніше Прокудін повідомив про загибель співробітника NPA і поранення ще чотирьох внаслідок російського обстрілу Новопетрівки Високопільської громади.
Реакція NPA
Організація також підтвердила загибель двох своїх співробітників і поранення ще кількох в ході російської атаки в Україні. У пресслужбі заявили, що NPA зараз перевіряє деталі події.
«Це жахлива новина. Мої думки з родинами, близькими та колегами постраждалих», – прокоментував генеральний секретар Раймонд Йохансен.
Він назвав першочерговим пріоритетом підтримку поранених та надання допомоги співробітникам компанії в Україні.
За даними NPA, вона має понад 450 співробітників в Україні.
Зеленський: ретранслятори в Білорусі вже не працюють
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ретранслятори на території Білорусі, які використовуватись для коригування ударів РФ по Україні, вже не працюють.
Зеленський з посиланням на дані українських військових повідомив, що ці ретранслятори припинили роботу 22 червня.
«Чи демонтували їх, чи ні, я, чесно кажучи, поки що не знаю, але ми працюємо над цим і я дуже уважно слідкую і щоденні доповіді отримую. Факт, що ретранслятори на сьогодні не працюють», – сказав Зеленський журналістам.
19 червня президент Володимир Зеленський заявив, що у Білорусі на кордоні з Україною встановлене обладнання, яке російські військові використовують для коригування атак на Україну, і закликав Олександра Лукашенка прибрати це обладнання протягом тижня.
За словами президента, вздовж українського кордону на території Білорусі встановлено спеціальне обладнання, яке допомагає силам РФ коригувати удари безпілотниками. Розвідці відомо про чотири такі ретранслятори у Гомельській та Брестській областях.
Лукашенко заяви українського президента не коментував, але днями наближений до чинної адміністрації телеграм-канал «Пул первого» публікував таку його заяву:
«Якщо нас хтось провокує і намагається, як дехто каже, втягнути у війну, думаю, що це погано обійдеться тим, хто намагається це зробити. Ми поводимося спокійно»
Читайте також: ISW: Кремль може використати договір про колективну безпеку Союзної держави, щоб втягнути Білорусь у війну
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) звернули увагу на те, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 23 червня під час «круглого столу» з послом Білорусі в Росії Юрієм Селіверстовим заявив, що заклик Зеленського до Лукашенка з вимогою демонтувати ретранслятори є спробою втягнути Білорусь у російську війну в Україні.
В Інституті вивчення війни вважають, що Кремль проводить кампанію когнітивної війни, щоб представити потенційні українські удари по законних білоруських цілях, які підтримують російські військові операції, як ескалацію української війни проти Білорусі й Союзної держави.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Cили РФ дронами та артилерією атакували Дніпропетровщину, є загиблі та поранені – ОВА
На Дніпропетровщині через російські атаки загинули двоє людей, ще троє – поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, сили РФ майже 50 разів атакували чотири райони області безпілотниками та артилерією.
Ганжа повідомив, що на Нікопольщині через російські обстріли загинув 60-річний чоловік, також 64-річний чоловік госпіталізований у стані середньої тяжкості, 79-річна жінка та 17-річний хлопець лікуватимуться амбулаторно.
Також людина загинула у Синельниківському районі, додав голова ОВА.
«Просто неможливо»: у Офісі військового омбудсмана прокоментували наказ Сирського про ротації
Згідно з розглядом тих скарг, які отримує Офіс військового омбудсмана, виконати наказ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію на передовій неможливо, каже перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков. Про це він розповів в ефірі Радіо Свобода.
Згідно з наказом, час перебування на позиціях має бути не більший, ніж 60 діб. Проте на практиці цей наказ не виконується, каже посадовець.
Читайте також: «Демобілізація наступає, коли закінчується війна», але «є всі умови» створити три зміни для ротацій і можливість звільнення – Сирський
«Можу лише зазначити в контексті того, що ми бачимо, в більшості випадків 60 діб, з тих скарг, які ми отримуємо – це просто неможливо. Я не можу казати на загал, але саме в контексті опрацьованих нами скарг, на жаль, це неможливо в більшості випадків», – пояснив Циганков.
30 квітня головнокомандувач ЗСУ підписав наказ щодо обов’язкової ротації військовослужбовців, які виконують завдання на передньому краї. Сирський зазначив, що командири повинні забезпечити умови для перебування військовослужбовців на позиціях до двох місяців із подальшою обов’язковою заміною (ротацією), яка має бути проведена у строк не пізніше одного місяця.
Чаус анонсував розширення обов’язкової евакуації з прикордонних громад Чернігівщини
Рада оборони Чернігівської області ухвалила рішення про обовʼязкову евакуацію з прикордонних регіонів з 1 липня, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус 24 червня.
«Це був запит від військових. Йдеться про 12 прикордонних населених пунктів у чотирьох громадах», – уточнив він.
Зокрема, евакуацію планують із Корюківської, Городнянської, Новгород-Сіверської та Семенівської територіальних громад.
«Також є рішення про продовження заходів обовʼязкової евакуації із семи прикордонних сіл, де вона оголошувалася взимку. Охочі жителі виїхали, решта – писали відмови», – додав Чаус.
Читайте також: «Я прийшла до тями, лежачи у калюжі власної крові»: як зараз люди прориваються із Костянтинівки
За даними громад та районних адміністрацій, у всіх населених пунктах, яких стосується евакуація, досі залишається близько тисячі жителів. Серед них – 120 дітей.
Голова області зазначив, що алгоритм дій для евакуації вже напрацьований:
«Жителів поінформують про місця збору. Всі необхідні служби задіяні. Є затверджені евакуаційні маршрути і транспорт. Розселення людей – обовʼязкова умова. Місця для тимчасового проживання будуть забезпечені».
Він очікує, що евакуацію завершать протягом двох місяців.
В грудні 2025 року Рада оборони Чернігівської області ухвалила рішення про обовʼязкову евакуацію з 14 прикордонних сіл у Новгород-Сіверській, Семенівській, Сновській та Городнянській громадах.
Лубінець заявив про перевірку у штурмовому полку «Скеля»
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про перевірку інформації про можливі порушення прав військовослужбовців у 425 окремому штурмовому полку «Скеля».
Йдеться про повідомлення щодо ймовірного застосування тортур, облаштування місць несвободи й доведення до самогубств чинних військових.
«Я не залишаю це без уваги. Моя позиція – чітка: будь-які порушення прав людини, особливо в умовах воєнного стану, є неприпустимими та потребують негайної реакції. Тому я терміново звернувся до Державного бюро розслідувань та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони з вимогою провести повне, об’єктивне та неупереджене розслідування», – написав він у телеграмі.
Лубінець повідомив, що також окремо провів робочу нараду з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським.
Омбудсмен повідомив, що вже завтра його моніторингова група вирушає на місце для проведення перевірки. Лубінець також повідомив, що отримав запевнення щодо повного сприяння її роботі як незалежної моніторингової групи.
23 червня видання «Бабель» опублікувало матеріал, у якому, серед іншого, йдеться, що за останні пів року в навчальних центрах «Скелі» було 26 смертельних випадків. Більшість з померлих чоловіків не пробула в полку й місяця, а офіційна причина смерті здебільшого – пневмонія.
Представник «Скелі» в ефірі Радіо Свобода прокоментував оприлюднені журналістами відомості і, серед іншого, повідомив, що наразі щодо двох випадків з 26 триває слідство.
«Нафтогаз» повідомив про зупинку роботи АЗК «Укрнафти» в 3 областях через атаки Росії
Російські війська продовжують атакувати об’єкти групи «Нафтогаз», повідомила компанія 24 червня.
Зокрема, пошкоджені автозаправні комплекси компанії «Укрнафта», більшість акцій якої належить «Нафтогазу», в Запорізькій, Миколаївській та Дніпропетровській областях, а також її виробничі активи на Полтавщині.
«На АЗК є руйнування, їхню роботу зупинено. Найважче – внаслідок однієї з атак шахедом серйозно поранено працівницю АЗК. Її госпіталізували у важкому стані», – йдеться в заяві.
Компанія уточнює, що в Полтавській області суттєво пошкоджені об’єкти видобутку та зберігання газу. Робота частини цих активів також зупинена.
ЗМІ: Трамп змінив свою позицію щодо тиску на РФ і закликав Зеленського бути сміливішим
Одразу кілька ЗМІ з посиланням на джерела написали про зміну позиції президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні, що виявилася на саміті G7 у французькому Евіані минулого тижня. Як стверджують, зокрема, Financial Times та Kyiv Independent, Трамп – у тому числі під враженням від останніх успіхів України – став більш відкритим до посилення тиску на Росію і навіть, як стверджується, у ході розмови з президентом України Володимиром Зеленським закликав його діяти більш рішуче.
Про це повідомив Kyiv Independent високопоставлений український представник. За його словами, Трамп висловив ідею, що лише сила може допомогти переконати російського лідера Володимира Путіна погодитись на мир. У Білому домі офіційно не підтверджували, що Трамп закликав Зеленського до активніших дій, але заявили, що президент «прихильник миру через силу».
Про діалог Трампа та Зеленського пише і Financial Times. За даними видання, під час вечері із Зеленським Трамп сказав йому, що «глибоко вражений і сповнений ентузіазму» у зв'язку з українською кампанією ударів по цілях у глибині Росії. Газета також пише, що Трамп радив Зеленському діяти «сміливіше».
При цьому саме Зеленський останніми місяцями, коли США перейшли до ролі посередника і намагалися домогтися миру через поступки обох сторін, вимагав від партнерів більшого тиску на Путіна.
Раніше повідомлялося, що на саміті Зеленський показав Трампу знімки ушкодженої російським ударом Києво-Печерської лаври, що справило на президента США велике враження.
У спільній заяві лідерів «Групи семи», підписаній і Трампом, висловлюється підтримка України та готовність посилити тиск на Росію. Торік Трамп не підписувався під такою заявою. Сам президент США заявив, що Росії «слід укласти угоду», а представник Вашингтона в ООН днями зазначив, що «час працює не на Росію».
Про будь-які практичні рішення, включаючи нові санкції, постачання озброєння або питання щодо ліцензії на виробництво засобів ППО в Україні, Вашингтон на даний момент не оголошував.
У Москві, з одного боку, заявляють, що на саміті G7 виявилося якесь зрушення позиції США, з іншого, за словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, повідомлення ЗМІ про те, що Трамп нібито дав добро Києву на посилення військових дій проти РФ – це «спроба видати бажане за дійсне». Виступаючи в середу в Москві, Лавров знову відкинув ідею замороження конфлікту по лінії фронту та припинення вогню для проведення переговорів.
Прокудін повідомив про вивезення ще 7 дітей з окупованої Херсонщини: кожен з них зазнавав тиску»
З окупованої частини Херсонської області вдалося вивезти сімох дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 24 червня.
Йдеться про чотирьох дівчат і трьох хлопчиків віком від 3 до 17 років. Зокрема, 17-річного юнака, за даними Прокудіна, російська окупаційна влада намагалася внести до списків реєстрації військових:
«Так звана «поліція» неодноразово приходила до нього додому на перевірки, а військовий комісар відкрито погрожував матері кримінальним звинуваченням. Брата хлопця викрали після доносу сусіда і його жорстоко катували у полоні».
Від Москви до Ханти-Мансійська росіяни скаржаться на дефіцит бензину
За тиждень із 15 по 21 червня виробництво бензину в Росії скоротилося приблизно на 25% порівняно із середньодобовим показником червня 2025 року, повідомляє агентство Reuters із посиланням на джерела в галузі. Обмеження на продаж бензину торкнулися навіть головного нафтовидобувного регіону Росії – Ханти-Мансійського автономного округу. Здивовані москвичі і пітерці питають у соцмережах: що їм робити, бо бензину на заправках немає.
Російська редакція Радіо Свобода збирає інформацію про наслдіки українських дронових атак по НПЗ Росії.
Криза із пальним охоплює дедалі більше регіонів Росії, рахунок іде на десятки.
Особливо складна ситуація склалася в Москві та Московській області, Санкт-Петербурзі та Ленінградській області, а також на окупованих Росією територіях.
Московський НПЗ, над яким літала зірвана вибухом кришка резервуару, кажуть експерти, навряд чи запрацює до кінця року.
Далі читайте ТУТ
Сибіга закликав партнерів до пильності на тлі мообілізаційних навчань у Білорусі
Поточні навчання в Білорусі є спробою залякати сусідів, припустив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 24 червня.
Він закликав міжнародну спільноту «зберігати пильність» у зв’язку з «мобілізаційними навчаннями», що тривають у Гродненській області з 20 червня по 2 липня. Там військовий комісаріат Ошмянського району проводить оповіщення близько 2 тисяч військовозобов’язаних і розгортає попередні пункти збору.
«Хоча офіційно це класифікується як планова звірка даних, ці дії слугують тактикою залякування сусідніх держав. Білоруське керівництво не демонструє жодних намірів щодо деескалації. Натомість Мінськ нарощує військову присутність поблизу кордонів України та країн НАТО», – констатував Сибіга.
Читайте також: Росія тисне на Лукашенка, намагаючись відкрити новий фронт у війні – WSJ
На його думку, така стратегія відповідає інтересам Росії, використовуючи політичний шантаж всупереч публічним заявам білоруської влади про прагнення миру.
«Україна продовжує уважно стежити за діяльністю Білорусі, повторює свої застереження Мінську щодо поглиблення участі в російській агресії та закликає міжнародну спільноту посилити тиск на режим Лукашенка», – додав голова МЗС.
Про те, що мобілізаційні навчання в Гродненській області Білорусі тривають із 20 червня, вранці середи заявило Міноборони країни. Зокрема, військкомат Ошмянського району викликає військовозобов’язаних для уточнення особистих даних. Заходи триватимуть до 2 липня.
Російський удар по центральному пляжу Запоріжжя: число постраждалих зросло
Війська РФ поцілили керованою авіабомбою по центральному пляжу Запоріжжя, число постраждалих зросло до шести, серед них є діти, повідомляє у телеграмі пресслужба Нацполіції.
За повідомленням, внаслідок вибуху поранені шестеро відпочиваючих, троє з них – неповнолітні. Також пошкоджені приміщення кафе та припарковані транспортні засоби.
«Цей день настав»: у Повітряних силах вперше показали застосування на фронті українських КАБів
«Ну що, цей день настав. Наші аси на модних МіГ-29 рознесли ворожі позиції разом із живою силою та БК бомбами українського виробництва», – так увечері 23 червня телеграм-канал бійців Повітряних сил ЗСУ «Соняшник» підписав відео.
Бійці не вказали назву бомб, але, ймовірно, йдеться про «Вирівнювачі» – керовані авіаційні бомби (КАБи) українського виробництва.
ДБР після перевірки Миколаївського обласного ТЦК розпочало розслідування
Державне бюро розслідувань розпочало розслідування після перевірки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Як повідомляє пресслужба бюро, після оприлюднення інформації про можливі порушення прав громадян у Миколаївському ТЦК працівники ДБР долучилися до перевірки, яку проводили представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Зазначається, що слідчі прибули до обласного збірного пункту, де опитали всіх присутніх щодо умов перебування та можливих порушень їхніх прав.
«Під час перевірки підтверджено факт перебування одного з мобілізованих без зв’язку з рідними протягом 18 днів. Також встановлено, що чоловік перебував у збірному пункті з тілесними ушкодженнями – з переломом ребер. За його словами, ці ушкодження він отримав від правоохоронців під час проведення мобілізаційних заходів», – йдеться у повідомленні.
ДБР розпочало досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) та ч. 1 ст. 122 КК України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження).
Читайте також: У Міноборони анонсували перевірки в усіх ТЦК через дані про незаконне утримання й насильство
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив увечері 23 червня, що його представники виявили зловживання в Миколаївському ТЦК та СП. Він стверджує, що за результатами перевірки «вдалося звільнити шістьох чоловіків, яких не мали права утримувати».
ЗМІ: Росія веде переговори з Казахстаном щодо імпорту бензину на тлі дефіциту палива
Росія звернулася до Казахстану з проханням про постачання близько 50 тисяч тонн бензину АІ-92, повідомляє Reuters з посиланням на чотири джерела в галузі.
За даними агентства, виробництво бензину в Росії впало приблизно на чверть, порівняно з минулим роком.
Міністерство енергетики Росії не коментувало ситуацію. Міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов заявив, що Астана не отримувала від Москви офіційного запиту на постачання палива.
Щоб стабілізувати ринок, російська влада, за даними джерел, розглядає відразу кілька заходів: обмеження експорту бензину, зростання субсидій для переробників та імпорт палива. Паралельно Москва вже пом'якшила вимоги до якості бензину та дизеля для внутрішнього ринку та опрацьовує можливість морських поставок.
Казахстан виробляє значно менше палива, ніж Росія, і джерела сумніваються, що обсяги можливих поставок суттєво змінять ситуацію.
За словами одного з джерел у Казахстані, постачання бензину до Росії могли б йти в обмін на російське авіапаливо – у липні його запаси в Казахстані скоротяться через зростання попиту та зниження російського експорту.
Водночас, як заявила сьогодні авіакомпанія «Азимут», у Росії склалася критична ситуація з авіаційним пальним, виконання польотів втрачає «весь економічний сенс». Компанія повідомила, що на початку червня її основний постачальник авіапального заявив про необхідність скоротити споживання приблизно на третину від заявлених обсягів.
Паливна криза в Росії розпочалася наприкінці травня 2026 року на тлі посилення українських атак на нафтопереробні заводи. Через атаки, за даними Reuters, з 15 до 21 червня виробництво бензину в країні скоротилося приблизно на 25% порівняно із середньодобовим показником за червень 2025 року.
Українські удари вивели з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей, що спричинило дефіцит нафтопродуктів, зростання цін на паливо та довгі черги на заправках у багатьох регіонах.
На Запоріжжі через серію ударів РФ є загиблий і численні поранені – ОВА
Російські військові впродовж дня 24 червня здійснили кілька атак на цивільних у Запорізькій області, повідомив голова ОВА Іван Федоров. Унаслідок ударів одна людина загинула, ще кілька поранені.
«Три людини поранені внаслідок ворожого удару по Запорізькому району. Російські керовані авіабомби зруйнували приватні будинки та господарські будівлі в Новомиколаївці. Поранень дістала родина – чоловіки 66 та 38 років, а також 60-річна жінка», – інформував очільник області о 13:35.
Згодом Іван Федоров повідомив, що одна людина загинула, ще дві поранені внаслідок іншої атаки на Запорізький район.
«Російський безпілотник ударив по цивільному автомобілю неподалік магазина в Таврійському. На жаль, водій загинув на місці. Дві пасажирки – 60-річна та 68-річна жінки – поранені», – вказав Іван Федоров о 15:20.
Згодом, о 16:18, він додав, що «дим, який бачать запоріжці – наслідки ворожої атаки». «Поранена 14-річна дівчина. Їй надають медичну допомогу», – пише чиновник.
ОВА: через атаку РФ на Херсонщині загинув працівник міжнародної гуманітарної організації, є поранені
Через російський обстріл на Херсонщині загинув працівник міжнародної гуманітарної організації Norwegian People’s Aid (NPA), ще четверо його колег поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Внаслідок російського обстрілу Новопетрівки Високопільської громади поранення, несумісні з життям, отримав 24-річний фахівець з розмінування», – написав він у телеграмі.
Також, за його даними, через цей російський обстріл поранень зазнали четверо працівників організації NPA – двоє з них перебувають у важкому стані.
Прокудін не уточнив, чи є загиблий та постраждалі громадянами України чи інших країн.
Norwegian People’s Aid (NPA) наразі про це не повідомляла.
Волонтери та представники міжнародних організацій неодноразово ставали об’єктами російських атак.
Туск проінформує європейських лідерів про конфлікт із Україною – заява
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 24 червня заявив, на зустрічі країн «європейської п’ятірки (Е5, до неї входять Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Польща) проінформує колег із інших країн про загострення відносин між Варшавою та Києвом.
«Проінформую наших європейських партнерів про ситуацію на російсько-українському фронті, а також про суперечку, яка виникла після рішення президента (України Володимира) Зеленського присвоїти одній із військових частин України ім’я героїв УПА (Української повстанської армії), і чому це є неприйнятним для Польщі. Втім, наші партнери дедалі краще розуміють це питання та позицію Польщі щодо нього», – розповів Туск.
За його словами на полях Конференції з відбудови України (URC-2026) в Гданську «ми також проведемо саміт країн східного флангу НАТО».
«Я надаю цій зустрічі особливого значення. Я говоритиму з прем’єр-міністрами та президентами Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії, Швеції та Румунії про питання східного флангу. Це формат співпраці, який ми розвинули разом із країнами, що або безпосередньо межують із Росією, або стикаються з прямими безпековими викликами через своє географічне розташування та загрозу російської агресії. Це також країни та уряди, які поділяють дуже схоже бачення і підхід до того, що відбувається в цій частині Європи. Ми й надалі розвиватимемо цей формат. Він має також військове значення», – додав польський прем’єр.
Зеленський після доповіді ГУР: у Росії переміщують системи ППО до Москви та до Керченського мосту
Президент України Володимир Зеленський заявив, що, за даними української розвідки, на тлі українських атак у Росії відбувається переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Про це він повідомив після доповіді керівника ГУР Олега Іващенка.
За словами Зеленського, розвідка здобула внутрішні російські документи з реальною оцінкою наслідків українських ударів.
«Зафіксовані й заходи реагування російського керівництва на ситуацію, що склалася. Одним із таких заходів є переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованій території України. Зробимо висновки», – написав він у телеграмі.
Російська сторона наразі ці заяви не коментувала.