Зеленський представляє у Франції антибалістичну програму України

Президент України Володимир Зеленський 13 липня прибув до Франції, де, за його словами, плануються «важливі перемовини, які можуть відкрити для України значно більше можливостей для зміцнення захисту».

Головним пріоритетом візиту він назвав антибалістичне озброєння:

«Представимо партнерам нашу Антибалістичну програму і вперше проведемо зустріч на рівні лідерів, радників з питань національної безпеки та оборонних компаній країн, які можуть конкретними речами докластися до побудови нової антибалістичної системи».

Також запланована зустріч Зеленського з президентом Франції Емманюелем Макроном та участь у засіданні «Коаліції охочих». Президент України анонсував роботу для надання «нової динаміки» цьому формату.

Як повідомляла пресслужба Зеленського, після його зустрічі з Макроном планується участь голови української держави в презентації Антибалістичної коаліції. Після засідання «Коаліції охочих» він має виступити перед медіа спільно з Макроном, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем.

9 липня Зеленський анонсував у Франції першу зустріч щодо проєкту української антибалістичної системи Freya, до участі в якому планують залучити лідерів держав і оборонні компанії.

Він зазначив, що, щоб зробити українську антибалістичну систему швидко, потрібні європейські партнери, у яких є виробництво «тих речей», яких Україна ще немає. Йдеться про вісім країн, які можуть допомогти побудувати антибалістичну систему.

Про проєкт Freya стало відомо в травні цього року. Йдеться про створення системи ППО, здатної перехоплювати балістичні ракети. Втім, аналітики попереджають, що минуть місяці, перш ніж буде можливість розгорнути боєздатну батарею.

«Наче після «Запорожця» сів на «Мерседес». Десантники ЗСУ почали працювати з HIMARS

23 червня 2022 року тодішній міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) американського виробництва M142 HIMARS прибули в Україні. Тоді вони спричинили надзвичайний тиск на російську логістику – знищували великі арсенали з боєприпасами, які армія РФ тримали на умовно невеликій дальності від лінії фронту.

Високоточними реактивними снарядами GMLRS з дальністю польоту у понад 80 км, а потім і балістичними ракетами ATACMS, американські установки відчутно впливали на перебіг боїв в Україні.

4 роки по тому після прибуття HIMARS продовжують виконання завдань в Україні. Крім спеціалізованих підрозділів, їх тепер отримують корпуси – про поповнення в арсеналі вже заявили в десантно-штурмових військах.

Які завдання зараз виконують ці установки і що кажуть про них десантники 147-ї окремої артилерійської бригади (ОАеМБр) ДШВ ЗСУ – у репортажі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

ЄС запровадив санкції проти компанії-власниці «ВКонтакте» та юрособи месенджера Mах

Рада Євросоюзу запровадила санкції проти російської компанії VK, якій належить соцмережа «ВКонтакте» та ще кілька сервісів, а також проти юридичної особи російського месенджера Mах «Комунікаційна платформа» (дочірня компанія VK). Повідомлення про це опубліковане в офіційному віснику ЄС, тобто санкції вже набрали чинності.

Всього до списку санкцій 13 липня включені 11 фізичних осіб і п’ять організацій.

У заяві ЄС ідеться, що санкції пов’язані з кібератаками та іншими ворожими діями російської влади та пов’язаних з нею груп у кіберпросторі. У пресрелізі стверджується, що 16-й центр ФСБ Росії контролює кілька хакерських угруповань, відповідальних за кібератаки та кібершпигунство в Польщі, Франції, Німеччині та інших країнах ЄС. Санкції запроваджені в координації з Великою Британією, яка 13 липня також розширила список санкцій.

Рада ЄС звинувачує VK у передачі російській владі даних користувачів, які публікували матеріали з критикою війни проти України чи інший заборонений владою контент. Розробка месенджера Mах, як стверджується, проходила під контролем ФСБ.

Зеленський пропонує продовжити воєнний стан і мобілізацію ще на 90 днів

Президент України Володимир Зеленський запропонував продовжити воєнний стан і мобілізацію з 2 серпня ще на 90 днів. Відповідні проєкти законів зареєстровані у Верховній Раді.

Законопроєкт 15401 передбачає продовження з 2 серпня 2026 року на 90 діб строку дії воєнного стану.

Законопроєкт 15402 пропонує затвердити указ президента «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», яким строк проведення загальної мобілізації продовжується з 2 серпня 2026 року на 90 діб.

Воєнний стан і загальна мобілізація діють в Україні від 24 лютого 2022 року, з дня повномасштабного вторгнення Росії.

Через російський удар по Чорноморську загинули троє моряків із судна під прапором Того – влада

Три члени екіпажу судна з добривами під прапором Того загинули, ще п’ятеро постраждали внаслідок російської атаки на портову інфраструктуру в Чорноморську, повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер удень 13 липня.

«Внаслідок ворожого обстрілу Одещини зазнала ураження портова інфраструктура. Сталося загоряння пришвартованого комерційного судна під прапором Республіки Того, яке перевозило мінеральні добрива. За попередньою інформацією, загинуло троє членів екіпажу, ще пʼятеро отримали поранення. Їм надається вся необхідна медична допомога», – написав очільник області в телеграмі.

У міністерстві оборони РФ раніше інформували, що російські військові уразили «об’єкти портової інфраструктури в Чорноморську Одеської області, які використовуються для розвантаження та зберігання вантажів військового призначення та пально-мастильних матеріалів».

Повітряні сили ЗСУ підтвердили ранковий повторний авіаційний удар по Одеській області.

Російські військові вже не вперше атакують цивільні судна в Чорному морі. У другій половині 2022-го і в першій половині 2023 року проходження суден регулювала Чорноморська зернова ініціатива, яка припинила дію в липні 2023 року, коли Росія офіційно вийшла з угоди і згорнула морський гуманітарний коридор.

Відтоді Україна та її міжнародні партнери здійснюють експорт продовольства та інших цивільних вантажів альтернативними маршрутами, а відновлення початкової ініціативи залишається предметом дипломатичних переговорів.

Сибіга подякував Польщі за «правильну реакцію» на приниження українських дітей

Польські правоохоронці затримали чоловіка, який у громадському транспорті ображав українських дітей, що отримали в Польщі тимчасовий захист через російське вторгнення в Україну. Про це 13 липня повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який подякував «за швидку та правильну реакцію».

«Герой» у польському автобусі словесно «воював» з дітьми та жінками. Багато розуму та сміливості для цього не треба. Дізнавшись про інцидент, українська сторона звернулася до польських правоохоронців із запитом на належну реакцію на неадекватну поведінку чоловіка та приниження гідності українців за національною ознакою», – написав очільник українського зовнішньополітичного відомства, додавши, що «така агресія та ненависть не мають толеруватися у європейському демократичному суспільстві та державі».

Андрій Сибіга також закликав «окремих польських політиків припинити нагнітання ненависті до України та українців».

Раніше в соцмережах поширилося відео, зняте в місті Бельсько-Бяла. На ньому чути, як чоловік ображав неповнолітніх через їхнє українське походження і кричав, що «цих виродків виростили на наші гроші». «Забирайся звідси до біса і повертайся в Україну», – казав він. За словами очевидців, після словесних образ він став чіплятися до однієї з дівчаток.

Колишній комбриг Лучанов затриманий – ОГП

Українські правоохоронці затримали колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова, повідомили 13 липня Радіо Свобода в Офісі генерального прокурора.

Наприкінці минулого тижня Лучанова оголосили в розшук після того, як дев’ятьох військовослужбовців бригади затримали за підозрою у викраденні двох цивільних чоловіків із Київської області.

За даними видання, у ніч проти 28 червня семеро людей увірвалися на подвір'я двох братів на Київщині та вивезли їх у невідомому напрямку. У справі затримали дев'ятьох військовослужбовців 155-ї бригади, серед яких командир батальйону.

ОК «Північ» підтвердило інформацію про розшук командира 155-ї окремої механізованої бригади (в/ч А5001) Станіслава Лучанова та запевнило, що особи, які фігурують в розслідуванні, відсторонені від виконання службових обов'язків і співпрацюють зі слідчими.

Сухопутні війська заявили, що співпрацюють зі слідством у справі щодо військовослужбовців 155-ї окремої механізованої бригади (в/ч А5001), однак розголошення додаткової інформації на цьому етапі може зашкодити розслідуванню.

У повідомленні зазначається, що наразі правоохоронні органи встановлюють усі обставини. Сухопутні війська співпрацюють зі слідством, надають необхідні матеріали та сприяють проведенню процесуальних дій у межах своїх повноважень.

«Частина інформації не може бути оприлюднена на цьому етапі, оскільки її розголошення може зашкодити розслідуванню. Це не є спробою приховати факти або уникнути відповідальності. Усі відомості, які можливо було оприлюднити без шкоди для слідства, вже опубліковані. Подальші коментарі щодо перебігу розслідування належать до компетенції правоохоронних органів», – кажуть у відомстві.

Сухопутні війська підкреслили, що «зацікавлені в повному, об'єктивному та неупередженому встановленні всіх обставин».

Європейські міністри пояснили, що не так із 21-м пакетом санкцій

Міністри закордонних справ кількох країн ЄС 13 липня перед засіданням Ради ЄС у Брюсселі заявили, що головною перепоною для затвердження 21-го пакету санкцій проти Росії залишаються економічні інтереси окремих членів Євросоюзу, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.

Зокрема, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис заявив, що переговори дедалі більше визначаються не безпековими, а комерційними міркуваннями.

«Литва закликала включити до санкцій головні російські енергетичні компанії – такі як «Росатом», «Лукойл» та інші – і нарешті перекрити джерела фінансування російської військової машини. Ми також досі не ухвалили рішення щодо заборони морських послуг. Крім того, залишаються труднощі із забороною послуг із перевалки російського зрідженого природного газу (ЗПГ), – сказав Будріс. – Не може бути так, щоб комерційні інтереси визначали рівень наших санкційних амбіцій. Ми не можемо ставити економічні інтереси вище за безпекові».

Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен розкритикував залежність ЄС від російського зрідженого природного газу.

«Європейські компанії досі допомагають Росії продавати газ на світовому ринку. Ми хотіли б, щоб і це було припинено», – сказав Расмуссен. «Кожен новий пакет санкцій ухвалювати дедалі складніше, адже вони мають певні наслідки і для нас самих. Але Данія готова це робити», – додав данський міністр.

Представник Латвії наголосив, що його країна виступає проти будь-якого послаблення санкцій.

«Для нас послаблення санкцій є абсолютно неприйнятним. Латвія не підтримає пропозиції окремих держав-членів щодо скасування частини санкцій», – заявив парламентський секретар міністерства закордонних справ Латвії Артьомс Уршульскіс.

Натомість міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова-Чамова пояснила позицію Болгарії щодо виключення з санкційного списку російського патріарха Кирила. За її словами, Болгарія не оцінює його політичні заяви, а виходить із того, чи матимуть санкції реальний економічний ефект. На її думку, санкції проти патріарха не вплинуть на здатність Росії вести війну і можуть лише створити йому образ «жертви», тому вони не відповідають основній меті санкційної політики.

Вона наголосила, що Болгарія готова підтримати весь пакет санкцій, оскільки її застереження були враховані під час переговорів. Також міністерка повідомила, що наразі застереження щодо 21-го пакета залишаються у Греції та Австрії, і саме від їхніх переговорів із Європейською комісією залежить, чи буде пакет остаточно погоджений найближчими днями.

«Усі розуміють, що буде дуже поганим сигналом, якщо до 15 липня ми так і не досягнемо домовленості. Тому сподіваюся, що компроміс буде знайдений», – заявила болгарська міністерка.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль припустив, що пакет таки ухвалять. «Я оптимістично налаштований і вважаю, що цього тижня нам це вдасться», – сказав очільник німецького зовнішньополітичного відомства.

Газета Financial Times повідомила 13 липня, що в першому півріччі 2026 року країни Євросоюзу імпортували рекордні 9,89 мільйона тонн зрідженого природного газу із російського заводу «Ямал СПГ», що на 18% більше, ніж за аналогічний період торік. Найбільшими покупцями стали держави з виходом у море, які потім перепродують цей газ, – Франція, Бельгія та Іспанія.

У Брюсселі поспішають із затвердженням 21-го пакета до 15 липня, оскільки він містить пропозицію заморозити цінову стелю на російську нафту, перш ніж ціни сезонно виростуть. 15 січня 2026 року її зафіксували у розмірі 44,1 долара за барель, наступна запланована дата зміни – 15 липня.

Якщо міністрам не вдасться погодити 21-й пакет санкцій на зустрічі 13 липня, то замороження цінової стелі на нафту можуть затвердити як окремий санкційний захід до літніх канікул, а узгодження 21-го пакета продовжать уже у вересні.

Єврокомісія представила 21-й пакет санкцій на обговорення країнам ЄС 9 червня.

До нього запропонували вперше включити заборону на вʼїзд до ЄС для російських військових, обмеження щодо рибного сектору Росії, який досі залишався недоторканним та ряд економічних заходів щодо обмеження доходів Росії від нафти та газу.

У США представлять суттєво розширений законопроєкт про санкції проти РФ

Американські законодавці планують розглянути суттєво розширений проєкт закону про санкції проти Росії. Це випливає з тексту документа, отриманого Радіо Свобода. Як повідомляє вашингтонський кореспондент Радіо Свобода Алекс Рауфоглу, автори проєкту планують представити його в понеділок, 13 липня.

Попередній проєкт передбачав, що американська реакція на відхилення Москвою мирних зусиль США майже цілком залежить від волі президента Дональда Трампа. Нова редакція містить положення про те, що багато санкцій автоматично наберуть чинності протягом 30 днів з моменту схвалення закону.

«Переглянуте законодавство розширить санкції за межі кола російських посадовців та банків, охопивши інвестиції, суверенний борг, судноплавство, експорт енергоносіїв, імпорт урану, сервіси фінансових установ та інші сектори російської економіки», – вказує кореспондент Радіо Свобода.

Минулого тижня під час візиту до Києва сенатор-республіканець Ліндсі Грем, що є співавтором законопроєкту про санкції, повідомив про досягнення домовленості з Білим домом щодо версії документа, яку він готовий підтримати. Тепер текст законопроєкту може бути схвалений без його найвідомішого ініціатора, сенатор Грем раптово помер після повернення з України, це сталося ввечері 11 липня.

Велика Британія запровадила санкції проти пов’язаних із проєктом «Рибар»

Велика Британія 13 липня розширила список санкцій, включивши до нього 10 громадян Росії, пов’язаних, як стверджується, з проєктом «Рибар». Ідеться про мережу телеграм-каналів та інших інтернет-ресурсів, яка позиціонує себе як аналітичний проєкт, що висвітлює з проросійських позицій збройні конфлікти в Україні, на Близькому Сході та в інших регіонах, а також внутрішню політику країн Заходу.

У численних розслідуваннях ішлося, що раніше проєкт фінансував нині покійний засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин, згодом, як заявляв Держдепартамент США, він став отримувати гроші від «Ростеху».

До списку санкцій включені Тетяна Костерова, Ольга Кузнецова, Наталія Чеботаєва, Максим Матвєєв, Євгенія Гребньова, Далья Рослякова, Олександр Кан, Валерія Звінчук та Денис Вулф. Усі вони, як стверджується, обіймають у «Рибарі» провідні позиції. Крім того, санкції запроваджені проти керівника пов’язаного з «Рибарем» проєкту TEXASvsUSA Олександра Мініна.

У 2024 році на сайті програми Держдепартаменту США «Винагорода за допомогу правосуддю» з’явилося оголошення про нагороду до 10 мільйонів доларів за інформацію, яка дозволяє встановити особу чи місцеперебування осіб, причетних до проєкту «Рибар» яких звинуватили у втручанні в політику США. Серед них були вказані Олександр Кан, Тетяна Костерова, Ольга Кузнецова, Максим Матвєєв, Олександр Мінін та Валерія Звінчук. Засновник «Рибаря» Михайло Звінчук раніше був внесений до санкційних списків Великої Британії та ЄС.

ВАКС визнав Деркача винним у держзраді та незаконному збагаченні

Вищий антикорупційний суд 13 липня визнав колишнього депутата Верховної Ради Андрія Деркача, який виїхав до Росії і нині є сенатором тамтешніх Федеральних зборів, винним у державній зраді та незаконному збагаченні.

«Покарання – 15 років позбавлення волі та повна конфіскація всього належного йому майна. Також Деркача позбавлено права обіймати посади в органах держвлади та місцевого самоврядування строком на 3 роки», – йдеться в повідомленні суду.

За даними слідства, у 2019–2020 роках Андрій Деркач регулярно зустрічався в Москві з представниками Головного управління російського Генштабу, а згодом проводив пресконференції для дискредитації України. Як заявляли правоохоронці, у 2019–2022 роках Деркач отримав щонайменше 567 тисяч доларів від російських спецслужб і використав їх для інформаційних атак проти України.

Депутат багатьох скликань Верховної Ради, син колишнього голови СБУ Леоніда Деркача Андрій Деркач 2022 року втік до Росії, згодом указом президента його позбавили громадянства. Нині він є сенатором Ради федерації РФ, який представляє Астраханську область. Також політик перебуває під санкціями США через втручання в американські вибори.

Каллас пропонує створити платформу для звільнення цивільних українців, яких утримує РФ

Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що Європейський Союз розглядає можливість створення спеціальної платформи для координації зусиль зі звільнення українських цивільних, яких Росія незаконно утримує на окупованих територіях.

«Ми багато говоримо про військовополонених і викрадених дітей, але є також цивільні, яких утримують на окупованих територіях. Це вчителі, журналісти та інші люди. Сьогодні тут присутні представники українських неурядових організацій, які працюють із цією проблемою. Ми також обговорюємо, що ще можемо зробити. Розглядаємо можливість створення спеціальної платформи, яка допоможе координувати зусилля зі звільнення цих людей, а також збирати інформацію про них», – сказала Каллас перед початком засідання міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі 13 липня.

Вона додала, що зібрати інформацію про незаконно утримуваних цивільних набагато складніше, ніж про викрадених Росією українських дітей.

У вересні 2025 року ЄС приєднався до міжнародної коаліції з повернення українських дітей, яку започаткували Україна і Канада у 2024 році. Коаліція координує міжнародні дипломатичні, юридичні та гуманітарні зусилля для повернення дітей, незаконно депортованих Росією.

За даними української влади, є підтверджені дані про понад 20 тисяч неповнолітніх, незаконно вивезених до Росії.

Що ж до дорослих цивільних, то, за словами уповноваженого Верховної Ради із прав людини Дмитра Лубінця, в російському полоні підтверджено перебування 1978 цивільних, але реальна їхня кількість може бути більшою, адже у реєстрі зниклих безвісти понад 16 тисяч таких людей.

Москву і Підмосков’я атакували понад 350 дронів, влада повідомляє про трьох загиблих

Троє людей загинули, ще троє зазнали поранень унаслідок падіння українського безпілотника у селищі Піонерський у підмосковній Істрі, повідомив зранку 13 липня губернатор Московської області Андрій Воробйов.

У Піонерському також спалахнули п’ять приватних будинків. Ще два приватні будинки пошкоджені в селі Бабкіно в Істрі. У Солнечногорську безпілотник влучив у багатоквартирний житловий будинок, постраждали двоє людей.

Усього з вечора 12 липня Москву та Підмосков’я атакували понад 350 безпілотників, повідомив мер російської столиці Сергій Собянін. Більшість дронів збили «на далеких підступах», 50 безпілотників знищили на підльоті до Москви, твердить він.

Українська сторона наразі не коментувала повідомлень про удари по Росії і не називала імовірні цілі в Московській області чи в російській столиці.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

ЄС 13 липня має затвердити санкції проти РФ у відповідь на обстріли останніх тижнів

Міністри закордонних справ країн ЄС 13 липня планують затвердити нові санаційні списки щодо 250 осіб та компаній у відповідь на останні російські атаки по цивільному населенню України. Про це перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі заявила висока представниця ЄС з питань безпеки та зовнішньої політики Кая Каллас, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.

«Ідеться про 250 нових санкційних включень. Це різні фізичні особи та суб'єкти, які брали участь у різних видах діяльності. Це масштабний список. Сподіваюся, сьогодні ми його ухвалимо. Щодо 21-го пакета санкцій залишаються відкритими деякі питання, але ми продовжуємо працювати над досягненням домовленості», – зазначила Каллас.

Раніше Каллас заявляла, що новий, 21-й пакет санкцій має бути спрямований на подальше обмеження російських доходів від енергетичного сектору, боротьбу з обходом санкцій та посилення тиску на російський військово-промисловий комплекс. Наразі його ухвалення блокує відсутність одностайної підтримки серед усіх держав-членів ЄС.

Єврокомісія представила 21-й пакет санкцій на обговорення країнам ЄС 9 червня. У Раді ЄС і Єврокомісії розраховували, що його вдасться узгодити до літньої перерви в роботі інституцій ЄС. До нього запропонували вперше включити заборону на вʼїзд до ЄС для російських військових, які воювали проти України, проте після обговорень цей пункт помʼякшили через супротив південних країн, які приймають багато російських туристів.

У пакеті була також пропозиція накласти санкції на рибний сектор Росії, який досі залишався недоторканним, проте зрештою її суттєво послабили.

Також пакет містить пропозицію заморозити цінову стелю на російську нафту, перш ніж ціни сезонно виростуть. 15 січня 2026 року її зафіксували у розмірі 44,1 долара за барель, наступна запланована дата зміни була 15 липня, проте з допомогою санкцій ціну хочуть залишити такою ж.

Якщо міністрам не вдасться погодити 21-й пакет санкцій на зустрічі 13 липня, то замороження цінової стелі на нафту можуть затвердити як окремий санкційний захід до літніх канікул, а узгодження 21-го пакета продовжать уже у вересні.

Сили РФ запустили по Україні три ракети і 134 дрони – Повітряні сили ЗСУ

У ніч на 13 липня російські військові атакували територію України керованими авіаційними ракетами Х-59/69 із повітряного простору окупованого Криму та 134 дронами, повідомили Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, станом на 09:30 протиповітряною обороною збито або подавлено три керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 123 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання шести ударних БпЛА на п’яти локаціях, а також падіння збитих (уламки) на чотирьох локаціях», – інформують українські військові.

«Крім того, вранці ворог завдав повторного авіаційного удару по Одещині. Результати бойової роботи та наслідки атаки уточнюються», – додали в Повітряних силах ЗСУ.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

У Запоріжжі після нічних ударів РФ по багатоповерхівках госпіталізовані п’ятеро людей – голова ОВА

П’ятеро постраждалих унаслідок нічної атаки російських військових по житлових будинках у Запоріжжі були госпіталізовані, повідомив зранку 13 липня голова ОВА Іван Федоров.

«Двоє з них – 41-річна жінка і 15-річний хлопець – у важкому стані», – додав очільник області.

За словами Федорова, загалом у лікарнях обласного центру перебуває 71 постраждалий унаслідок російських атак віком від 5 до 91 року.

«24 поранених у тяжкому стані. Серед них четверо дітей, в тому числі у вкрай тяжкому стані 16-річна дівчина», – вказав Федоров.

Раніше 13 липня голова ОВА інформував, що внаслідок учорашніх російських атак на Запоріжжя 11 багатоквартирних будинків зазнали руйнувань, ще один будинок сильно зруйнований.

«У будівлях пошкоджені балкони та вікна. З ночі комунальники працюють над ліквідацією атак. Вже закрили вікна OSB (орієнтовано-стружковими плитами) в шести багатоквартирних будинках та в нежитловій будівлі», – додав Іван Федоров.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Через удар РФ по Одесі постраждали троє чоловіків, згоріли автобуси – МВА

Через російську атаку зранку 13 липня в Одесі пошкоджена територія автотранспортного підприємства, повідомив начальник міської військової адміністрації Сергій Лисак.

«Сталося займання автобусів. Також пошкоджені чотири приватних будинки. Попередньо, постраждало троє чоловіків – 58, 62 та 66 років. Їх госпіталізували в стані середньої тяжкості», – вказано в повідомленні.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Дві літні жінки загинули через російські обстріли Херсонщини, 18 людей поранені – влада

Двоє літніх жінок загинули за останні дві доби внаслідок російських ударів на Херсонщині, повідомили представники місцевої влади.

«Стало відомо, що внаслідок ворожого обстрілу мікрорайону Корабел загинула 77-річна жителька Херсона. Жінка отримала травми, несумісні з життям», – написав зранку 13 липня начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін уточнив, що ця жінка потрапила під удар ще 11 липня.

Зранку 13 липня російські військові обстріляли з артилерії Нововоронцовку на Херсонщині, додав очільник області.

«Через ворожу атаку травми, несумісні з життям, отримала 68-річна місцева жителька», – написав Прокудін.

Також Прокудін інформував, що впродовж доби через російські удари по Херсонщині поранень зазнали 18 людей.

«Російські військові били по критичній та соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили три багатоповерхівки та три приватних будинки. Також окупанти понівечили автозаправні станції, маршрутні автобуси та приватні автомобілі», – вказав голова ОВА.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

На фронті відбулося 257 боїв за минулу добу – Генштаб ЗСУ

Упродовж доби 12 липня на фронті зафіксовано 257 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Учора противник завдав 70 авіаційних ударів, скинувши 246 керованих авіабомб. Крім того, застосував 8676 дронів-камікадзе та здійснив 3296 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 32 – із реактивних систем залпового вогню. За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили вісім районів зосередження живої сили та чотири пункти управління противника», – вказано в ранковому зведенні.

Найбільше боїв відбулося на Донеччині.

«На Лиманському напрямку противник 18 разів намагався вклинитися в нашу оборону, атакуючи у бік населених пунктів Новий Мир, Степове, Дробишеве, Озерне, Лиман, Діброва, Ставки, Новоселівка, Новомихайлівка.

На Слов’янському напрямку противник штурмував 25 разів у бік Рай-Олександрівки, Пискунівки та в районах населених пунктів Закітне, Крива Лука, Різниківка.

На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 24 атаки в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Русин Яр та у бік Довгої Балки, Степанівки, Вільного й Кучерів Яру.

На Покровському напрямку наші захисники зупинили 38 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Родинське, Гришине, Василівка, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія та в бік населених пунктів Дорожнє, Сергіївка, Нове Шахове, Мирне, Новопавлівка», – йдеться в повідомленні.

Також гаряче було на Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі (там сили РФ здійснили 16 атак) і на Південно-Слобожанському напрямку на Харківщині (13 атак).

Крім того, бої тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.

На початку цього місяця американський Інститут вивчення війни заявив, що російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досягнув «значних оперативних успіхів». За спостереженням ISW, темпи просування російських військ у червні 2026 року були значно меншими від показників червня 2025 року і далися Росії ціною великих втрат особового складу й техніки.

Перед тим дані проєкту DeepState засвідчили, що травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.

Сили РФ втратили за добу близько 1600 осіб – Генштаб ЗСУ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 420 690 своїх військових, зокрема 1 600 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 13 липня навів український Генштаб.

Також командування ЗСУ назвало свої дані про втрати РФ у військовій техніці:

• танки – 12 125 (+5– за останню добу)
• бойові броньовані машини – 24 931 (+3)
• артилерійські системи – 45 865 (+58)
• РСЗВ – 1 929 (+1)
• засоби ППО – 1 489 (+4)
• літаки – 437
• гелікоптери – 353
• наземні робототехнічні комплекси – 1 894 (+11)
• БпЛА оперативно-тактичного рівня – 405 693 (+1734)
• крилаті ракети – 4 896 (+7)
• кораблі / катери – 33
• підводні човни – 2
• автомобільна техніка й автоцистерни – 119 532 (+494)
• спеціальна техніка – 4 412 (+5).

За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.

Читайте також: Технологічні адаптації Росії ускладнюють збиття «Шахедів» для української ППО – ISW

За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.