Блогерка Лумер спілкувалася з очільником Міноборони Хмарою – це його перше інтерв’ю
Американська блогерка Лора Лумер, яка відвідувала Україну, записала інтерв’ю з тимчасово виконуючим обов’язки міністра оборони України Євгенієм Хмарою – це його перше інтерв’ю на новій посаді.
«Я щойно провела ексклюзивне інтерв'ю з новопризначеним міністром оборони України Євгенієм Хмарою. Ми поговорили про поточний стан війни з Росією, про те, як він бачить довгострокові військові відносини України зі Сполученими Штатами, і як Україна може допомогти Сполученим Штатам стати світовим лідером у виробництві безпілотників та сучасних бойових діях, щоб обиві країни могли перемогти своїх спільних ворогів та стримати російську агресію», – написав він у соцмережі Х.
16 липня президент України Володимир Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обовʼязки міністра оборони. Президент також заявив, що пропонуватиме депутатам, які мають зібратися у сесійній залі Ради майже через місяць, призначити Хмару міністром оборони.
Bloomberg: влада Росії через удари України пропонує встановити на судна зброю – коштом власників
Російські чиновники обговорюють можливість установити на суховантажі, що перевозять зерно через Азовське море, кулемети та мобільні ракетні установки для захисту від атак українських безпілотників, розповіли джерела Bloomberg.
Військові та профільні відомства ведуть переговори із зернотрейдерами та судновласниками щодо заходів захисту вантажів. Москва рекомендує тимчасово обладнати суховантажі різними засобами захисту.
Згідно з документами, які опинилися у розпорядженні агентства, розглядається план, за яким судна на першій ділянці маршруту супроводжуватимуть військові, озброєні автоматами. Такі військові заходитимуть на суховантажі в портах Азовського моря та встановлюватимуть озброєння на спеціально підготовлені майданчики. Після проходу Керченської протоки вони залишатимуть судна разом із зброєю.
Раніше озброєну охорону бачили на танкерах так званого тіньового флоту – суднах, за допомогою яких перевозять російську нафту в обхід західних санкцій. Україна їх також атакувала.
Обговорюється також план руху суховантажів між Азовським та Чорним морями під конвоєм із військових катерів. При цьому витрати на обладнання суден та військовий ескорт пропонується покласти на трейдерів та судновласників. Частина перевізників та учасників ринку має сумнів у ефективності цих заходів, у тому числі через їхню високу вартість.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков зазначав, що за міжнародним морським правом торгові судна не можуть бути оснащені зброєю. За його словами, російський військовий флот може вдаватися до заходів щодо захисту таких суден. Пєсков також послався на заяву лідера РФ Володимира Путіна, який закликав боротися зі спробами «впливу» на комерційний флот як із піратством.
Через Азовське море відбувається до чверті російського експорту зерна. В останні два тижні на тлі ударів України по портах і суднах торгівля практично зупинилася. Якщо ситуація не зміниться, то, за оцінками експертів, Росія може щомісяця втрачати від півмільйона до півтора мільйона тонн експорту зерна.
Аналогічні удари українські військові завдають по російських портах у Чорному морі. Вони продовжують працювати, але потік вантажів через них скоротився.
У відповідь на українські атаки Росія завдає ударів по чорноморських портах України. З огляду на ці обопільні удари ціни на пшеницю зросли до дворічного максимуму.
У Держслужбі водного транспорту розповіли, як інцидент з судном Golden Leo вплинув на роботу Одеського порту
Голова Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Сергій Гурський розповів, як інцидент з судном Golden Leo вплинув на роботу Одеського морського порту.
«Ми ж розуміємо, що кожен інцидент має свій вплив, але порт (Одеський) працює, рух суден продовжується. Держгідрографія зі свого боку, випустила повідомлення для мореплавців і зробила відповідні корективи в картах», – сказав він в коментарі Радіо Свобода.
За його словами, безпека судноплавства залишається безумовним пріоритетом, після цього інциденту вже проводиться спільна робота Адміністрації судноплавства, Міністерства з відновлення інфраструктури та транспорту України, Військово-морських сил ЗСУ, АМПУ та інших компетентних органів щодо аналізу обставин події та додаткового посилення безпекових заходів.
Але, як зауважує Сергій Гурський, в умовах повномасштабної війни повністю усунути ризики для цивільного судноплавства неможливо.
«Саме тому всі учасники морських перевезень повинні неухильно виконувати всі вимоги компетентних органів і оперативно реагувати на їхні рекомендації та дотримуватися встановлених процедур безпеки... Лише тісна взаємодія цивільних і військових структур дозволить максимально знизити наявні ризики та забезпечити безперервну роботу українського морського коридору», – додав він.
19 липня судно Golden Leo, яке ходило під прапором Гвінеї-Бісау й перевозило кукурудзу, зазнало атаки під час виходу морським коридором із порту Чорноморськ. 10 людей, серед яких українських лоцман, загинули, ще вісім членів екіпажу евакуювали.
За даними Адміністрації судноплавства, через удар РФ «значних пошкоджень» зазнали конструкції корпусу та надбудови судна, через це воно втратило морехідність і затонуло. Судно затонуло 26 липня.
Росія регулярно атакувала Одесу, але нещодавно посилила удари по її портах, зернових та олійних терміналах, а також по комерційних суднах в українських портах. За даними одеської прокуратури, із 20 червня до 20 липня армія Росії атакувала 28 цивільних торговельних суден у портах «Великої Одеси». Загалом загинула 21 людина, 34 дістали поранення.
Ескалація в регіоні, який має вирішальне значення для світового експорту зерна, призводить до зростання міжнародних цін на пшеницю, пише AFP з посиланням на Lloyd's List Intelligence, компанія з морських даних.
Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшнику та рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі та навколо неї.
Понад 7 тисяч дітей із окупованих територій подали заяви до українських вишів – Міносвіти
Під час вступної кампанії 2026 року до українських вишів подали заяви понад сім тисяч вступників із тимчасово окупованих територій. Такі дані станом на ранок 28 липня оприлюднила заступниця генерального директора директорату вищої освіти Міністерства освіти і науки України Алла Рибалко.
«Станом на 9:00 сьогодні подано 26 744 заяви від 7156 вступників. Я не можу вам сказати (остаточні цифри щодо кількості вступників – ред.), бо триває ще вступна кампанія, але динаміка дуже-дуже позитивна», – сказала Алла Рибалко на пресконференції в Києві.
Директорка департаменту тимчасово окупованих територій та гуманітарних питань Міністерства розвитку громад та територій Єлизавета Степанець зазначила, що відомство спільно з Міністерством освіти і науки та ініціативою президента України Bring Kids Back UA проводить інформаційну кампанію для молоді з тимчасово окупованих територій.
«Основна мета цієї кампанії – побудувати зрозумілий маршрут повернення: від ухвалення рішення про виїзд до вступу в український заклад освіти», – зазначила вона.
За словами Степанець, до кампанії долучилися всі регіони України. На офіційних сайтах органів влади, в соціальних мережах та сайтах закладів освіти сукупно опублікували близько 11,5 тисячі інформаційних матеріалів.
«Коли ця дитина приїде до нас, ми спочатку будемо вивчати, які документи в неї є на руках взагалі, яку освіту вона отримувала. Далі прикріплятимемо її до уповноваженого закладу середньої освіти. Ця дитина буде проходити державну підсумкову атестацію в певному вигляді й складати співбесіду замість національного мультипредметного тесту», – зазначила проректорка з наукової роботи та міжнародного співробітництва Державного університету «Київський авіаційний інститут» Радміла Сегол.
Раніше уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що у 2025 році за квотою-2 до закладів вищої освіти вступили 9418 абітурієнтів із тимчасово окупованих територій, у 2024-му – 11 325.
Згідно з інформацією Міністерства освіти і науки України, якщо вступник виїхав із тимчасово окупованої території до 1 жовтня 2025 року, він вступає за результатами НМТ та бере участь у конкурсі в межах квоти-2. Якщо ж абітурієнт продовжує перебувати на тимчасово окупованій території або виїхав після 1 жовтня 2025 року, він може пройти співбесіду з предметів національного мультипредметного тесту в обраному закладі вищої освіти.
Для молоді з окупованих територій діє спрощена процедура вступу: абітурієнти можуть скористатися квотою-2, а в окремих випадках – вступити без складання національного мультипредметного тесту та повного пакету українських документів. Квота-2 – це окремі бюджетні місця для вступників на бакалаврат із тимчасово окупованих територій або територій активних бойових дій, незалежно від того, чи вони досі перебувають там, чи вже виїхали.
У Міністерстві розвитку громад та територій зазначають, що для вступу молоді з окупованих територій достатньо мати свідоцтво про народження. Вступники, які не мають повного пакета українських документів, можуть отримати супровід під час вступної кампанії.
До завершення вступної кампанії до закладів вищої освіти-2026 залишаються кілька днів – заявки прийматимуть до 18:00 1 серпня.
Роковини загибелі військових в Оленівці: МЗС закликає світ до рішучих дій задля відновлення справедливості
Україна закликає Міжнародний кримінальний суд, інші міжнародні судові інституції та компетентні національні органи продовжувати розслідування злочинів, пов’язаних з масовим убивством українських військовополонених в Оленівці, та забезпечити притягнення до відповідальності як безпосередніх виконавців, так і тих, хто віддав накази. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ.
«Українські військовослужбовці, які мали перебувати під захистом міжнародного гуманітарного права після виходу з території заводу «Азовсталь», були позбавлені найголовнішого права – права на життя. Оленівка була свідомим, цілеспрямованим та варварським злочином російської федерації у порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема положень Женевської конвенції. Масове вбивство полонених, катування, жорстоке поводження та нелюдські умови утримання є тяжкими порушеннями міжнародного гуманітарного права та воєнними злочинами, за які винні мають понести невідворотне покарання», – йдеться у заяві.
Україна наголошує, що злочин в Оленівці не був поодиноким випадком, а є складовою системної політики РФ: катувань, нелюдського поводження, позасудових страт, фізичного і психологічного насильства щодо українських військовополонених та незаконно утримуваних цивільних осіб.
Також, як зазначають у МЗС, Україна заохочує усі миролюбні держави приєднатися до Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
«Світ має памʼятати про українських героїв, які загинули в Оленівці. Пам’ять про них зобов’язує Україну та міжнародну спільноту до рішучих дій задля відновлення справедливості, захисту міжнародного права та недопущення повторення подібних злочинів», – додають у міністерстві.
28 липня в Україні – День пам’яті загиблих у полоні захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, яких стратили, закатували або які загинули в полоні.
Цю дату приурочили до трагічних подій у Оленівці, де в ніч з 28 на 29 липня 2022 року внаслідок теракту загинули 55 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Туск після побиття українців у Вроцлаві закликав Навроцького «перестати мовчати»
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після побиття пари українців у Вроцлаві закликав польського президента Кароля Навроцького відреагувати на такі інциденти.
«Я звертаюся безпосередньо до пана президента, щоб він перестав мовчати з цього питання», – заявив Туск 28 липня.
Він закликав оголосити «війну насильству, ненависті й безкарності».
«Ми повинні вести рішучу боротьбу з цим насильством, бо бандити, хулігани, ця патологія насильства набула відваги і зухвалості, отримавши також політичний захист. Не випадково людина, яка побила українку, хвалилася тим, що є захисником кордону», – додав прем’єр-міністр.
Туск наголосив, що «політики – від президента до правих лідерів – також несуть відповідальність за це зростання насильства і падіння авторитету Польщі».
Він також закликав громадян Польщі реагувати і негайно повідомляти про такі акти насильства і висловив сподівання, що правоохоронці зроблять усе можливе, щоб винуватців подібних інцидентів швидко затримували і притягували до відповідальності.
Речник президента Польщі Рафал Лешкевич, реагуючи на заяви Туска, сказав, що той «намагається маніпулювати громадською думкою, перекладаючи провину на президента чи опозицію». За словами Лешкевича, якого цитують польські ЗМІ, «акти агресії, що виникають, є проявом безпорадності уряду і неефективності міністра (внутрішніх справ – ред.)».
Він також наголосив, що «будь-яке насильство має бути засуджене з найвищою рішучістю, а винних у жорстоких побиттях чи словесній агресії слід суворо і справедливо покарати».
Раніше видання Polsatnews повідомило з посиланням на матір однієї з постраждалих, що на пару громадян України напали у Вроцлаві 26 липня. За словами жінки, її дочці знадобилися шви, в неї та її супутника підозрюють струс мозку.
Дільнична інспекторка поліції Вроцлава Александра Фреус підтвердила журналістам, що напад має ознаки такого, що відбувся на етнічному ґрунті. Правоохоронці отримали заяву від постраждалих.
Генеральне консульство України у Вроцлаві 27 липня закликало польську поліцію оперативно відреагувати на ймовірний черговий випадок нападу на громадян України.
Того ж дня міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кєрвінський повідомив про затримання двох чоловіків, підозрюваних у побитті українців у Вроцлаві. Ще одного нападника шукають.
За його словами, затримані мали судимості – одного з них затримали співробітники антитерористичного відділу поліції під час спроби виїхати з Вроцлава.
В.о. міністра закордонних справ України Андрій Сибіга подякував польській владі, правоохоронним органам і меру Вроцлава Яцеку Сутрику за «оперативну, принципову й своєчасну реакцію».
«Очікуємо на повне, об’єктивне та неупереджене розслідування, встановлення всіх обставин і мотивів злочину, а також справедливе покарання винних», – написав він у соцмережі Х.
Сибіга вкотре закликав окремих польських політиків припинити розпалювання ворожнечі, яке «зрештою перетворюється на конкретні фізичні напади на вулицях».
ОП: зустріч Зеленського і Трампа планується без участі ЗМІ
Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп зустрінуться о 16:30 за київським часом у вівторок, зустріч планується без ЗМІ, повідомив прессекретар президента України Сергій Никифоров.
Речник президента також повідомив, що о 19:30 (за київським часом) Зеленський візьме участь у Національній церемонії прощання з сенатором Ліндсі Гремом. Пізніше, за даними Никифорова, у Зеленського запланована зустріч із сенаторами-співавторами законопроєкту Ліндсі Грема та іншими конгресменами.
Президент Володимир Зеленський 28 липня прибув до Сполучених Штатів. Він повідомив, що планує зустріч із Трампом, його командою і «тими, хто може підтримати наш захист».
Напередодні президент України відвідав Велику Британію, де вперше зустрівся з новопризначеним прем’єр-міністром Енді Бернемом. Повідомлялося, що після візиту до Лондона він вирушить до Вашингтона 28 липня для переговорів з президентом США Дональдом Трампом.
Reuters: Тюменський НПЗ зупинив переробку нафти після української атаки
У Росії Тюменський нафтопереробний завод 25 липня призупинив переробку нафти після української атаки, повідомляє 28 липня агентство Reuters із посиланням на два джерела у галузі.
За словами співрозмовників агентства, після удару ЗСУ зайнялися установки гідроочищення дизельного палива і виробництва високооктанового бензину. Вони відмовилися повідомити, коли завод зможе поновити роботу.
Тюменський НПЗ – один із найбільших незалежних нафтопереробних заводів у Росії номінальною потужністю близько дев’яти мільйонів тонн нафти на рік. Він виробляє дизпаливо стандарту Євро-5, бензин, кокс, бітум і мазут. Фактично завод, за інформацією Reuters, переробляє приблизно шість мільйонів тонн сирої нафти на рік, виробляючи близько 500 тисяч тонн бензину і 2,8 мільйона тонн дизпалива.
Атаку на завод 25 липня підтвердили президент України Володимир Зеленський і місцева влада. Губернатор Тюменської області Росії Олександр Моор заявив, що безпілотник «впав» на території Тюменського НПЗ, внаслідок чого сталася пожежа. Через атаку в Тюмені перервали святкування 440-річчя міста.
Українські військові вже атакували це підприємство у жовтні 2025 року і 20 червня 2026 року.
За підрахунками агентства Bloomberg, з середини квітня по 13 липня ЗСУ атакували російські НПЗ близько 50 разів й уразили щонайменше 24 із 34 великих НПЗ, а обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімуму більш ніж за два десятиліття.
У соцмережах пишуть, що Іран готується атакувати Україну. У ЦПД кажуть, що підтверджень цього немає
У соцмережах ширяться повідомлення про те, що Іран начебто готується незабаром атакувати Україну. У Центрі протидії дезінформації кажуть, що підтверджень цього нема.
Телеграм-канали стверджують, що нібито у найближчі два дні Іран запустить три балістичні ракети по Україні.
Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко написав, що наразі немає офіційних даних про намір Ірану бити ракетами по Україні.
Водночас він окремо додав, що офіційних даних про підготовку такого удару наразі немає, але зброя в Ірану для таких дій потенційно є.
25 липня міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі напередодні в соцмережі X звинуватив президента України Володимира Зеленського в ударі по іранському торговельному судну, внаслідок якого загинув моряк, заявивши, що це «не може залишитися без відповіді».
Після цього Зеленський заявив, що Іран фактично вже атакував Україну, надаючи допомогу Росії у війні.
Житель Херсона загинув внаслідок російського удару по Центральному району – МВА
Армія Росії близько 4:30 ранку обстріляли житлові квартали Центрального району Херсона, повідомив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько 28 липня.
«Внаслідок цього підступного удару загинув 61-річний чоловік», – заявив він.
Міська влада повідомила також про постраждалих внаслідок російських обстрілів від початку доби. Так, 56-річна херсонка зазнала поранення на зупинці громадського транспорту в Дніпровському районі близько 6 години ранку внаслідок атаки російського безпілотника. У тому ж районі ще одна 52-річна жінка зазнала вибухової травми.
Також до лікарів звернулася 57-річна жінка, яка постраждала внаслідок дронової атаки вночі 26 липня в Корабельному районі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На прохання Сі Цзіньпіна? Що змусило президента Казахстану сказати Путіну про необхідність зупинити війну з Україною
25 липня під час зустрічі з Володимиром Путіним в Омську президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запропонував йому зупинити війну в Україні. Про це Токаєв заявив у ході XXII Форуму міжрегіонального співробітництва Казахстану та Росії.
«Все це треба зупиняти. Бо те, що відбувається, на моє переконання, це на руку і на радість противникам. І Росії, і української держави», – заявив казахстанський лідер.
Президент Казахстану окремо підкреслив, що йому «надходить багато сигналів з Європи та США щодо конфлікту РФ та України». Він також зазначив, що «природа цього конфлікту не зовсім зрозуміла багатьом, у тому числі для нас».
«Ми завжди з повагою ставилися до українського народу. Природа цього конфлікту не зовсім зрозуміла для багатьох, у тому числі для нас… Я знаю, ви виявили максимум дипломатичної гнучкості на Алясці, на мою скромну думку. Може, конфлікт вже варто заморозити і повернутися до Стамбульських домовленостей 2.0. Звичайно, під гарантією великих держав на кшталт США», – сказав Касим-Жомарт Токаєв.
ДБР: двом військовим «Скелі» повідомили про підозру в жорстокому поводженні з побратимами
Державне бюро розслідувань заявляє, що повідомило про підозру двом військовослужбовцям медичної роти полку «Скеля» через жорстоке поводження з побратимами. Як кажуть у ДБР, їх підозрюють у тому, що вони побили й незаконно утримували двох побратимів на Кіровоградщині навесні цього року.
За даними слідства, у травні 2026 року на Кіровоградщині двох військових після виписки з лікарні за порушення режиму відправили до медчастини підрозділу.
«Після цього підозрювані вирішили самостійно їх «покарати» за порушення дисципліни. Вони завдали потерпілим численних ударів, а потім зачинили у господарській будівлі, де продовжили знущання. Один із військовослужбовців втратив свідомість. Його госпіталізували із черепно-мозковою травмою, переломом носової кістки й іншими тілесними ушкодженнями. Іншого потерпілого незаконно утримували ще майже добу. Згодом його також доставили до лікарні з черепно-мозковою травмою, численними забоями і гематомами», – йдеться в повідомленні.
У ДБР кажуть, що обох фігурантів затримали, їм оголосили про підозру в катуванні й порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, що супроводжувалося побиттям і знущанням над кількома особами. За цією статтею їм загрожує до 10 років позбавлення волі. Тепер вирішують питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.
«Досудове розслідування триває. У межах провадження слідчі ДБР також перевіряють окремі повідомлення про можливі факти неналежного поводження з військовослужбовцями у місцях розподілу та навчання полку», – додали в бюро.
У ДБР не називають імен підозрюваних, їхня позиція щодо справи – невідома.
Польща відкинула заяву Путіна про плани поділу західних земель України
Міністерство закордонних справ Польщі заявило, що однозначно відкидає «хибні й абсолютно необґрунтовані спекуляції» президента Росії Володимира Путіна щодо територіальної цілісності України й нібито існування планів територіального поділу України з боку її західних сусідів.
«Це є нічим іншим, як дезінформацією і черговою спробою розпалити антагонізм і напруженість між українцями та їхніми союзниками, які підтримують Київ», – йдеться в повідомленні.
У МЗС наголосили, що Польща «не висувала, не висуває і не має наміру висувати в майбутньому» територіальних претензій до України.
«Польща повністю визнає, поважає і послідовно підтримує територіальну цілісність і суверенітет України в межах її юридично встановлених, міжнародно визнаних кордонів, включаючи двосторонній Договір між Україною і Російською Федерацією про державний кордон від 2003 року», – йдеться в заяві.
У МЗС Польщі зазначили, що припущення Москви про нібито плани анексії західних українських територій, зокрема Польщею, є «примітивною спробою дезінформації й елементом інформаційної війни», а мета цих заяв полягає в тому, щоб розділити європейські країни і «відвернути міжнародну увагу від жорстокої, незаконної військової агресії, яку здійснює РФ».
«Ми закликаємо владу Російської Федерації припинити висувати територіальні претензії проти своїх сусідів», – додали в МЗС Польщі.
26 липня Путін на зустрічі з російськими військовими у Санкт-Петербурзі заявив, що Україна нібито «рано чи пізно втратить західні землі». «Те, що належало Польщі, Угорщині, Румунії, рано чи пізно, не завтра, можливо, післязавтра, за рік, два, 10, 15, але все історично стане на свої місця», – сказав російський лідер, додавши, що був «лише один гарант територіальної цілісності України – це Росія».
В Україні є знеструмлення через удари РФ, негода залишила без світла 228 населених пунктів – «Укренерго»
У шести областях України 28 липня є знеструмлення через російські обстріли, також через негоду без світла залишилися 228 населених пунктів у п’яти областях, повідомило «Укренерго».
«Ворог продовжує атакувати об’єкти цивільної енергетичної інфраструктури України. Внаслідок російських дронових й артилерійських ударів – на ранок є нові знеструмлення у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Чернігівській, Харківській і Сумській областях. Там, де це наразі дозволяють безпекові умови, вже здійснюються аварійно-відновлювальні роботи», – йдеться в повідомленні.
В «Укренерго» додали, що через несприятливі погодні умови (грози, град, пориви вітру) на ранок 28 липня повністю або частково були знеструмлені 228 населених пунктів у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Київській і Полтавській областях.
Рятувальники зазнали удару РФ під час гасіння пожежі на Запоріжжі, є травмовані
Рятувальники в Запорізькому районі зазнали удару російського дрона, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 28 липня.
Це сталося, коли співробітники ДСНС гасили пожежу на відкритій території в одному з лісництв.
«Четверо вогнеборців отримали акубаротравми та легкі осколкові поранення. Їм надали необхідну медичну допомогу», – заявляє відомство.
Служба констатує, що Росія продовжує «свідомо полювати» на підрозділи рятувальників, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права.
Генштаб заявив про ураження комбінату в Удмуртії і складів РФ у Криму і на Луганщині
Генеральний штаб Збройних сил України заявляє про ураження 27 липня і в ніч проти 28 липня низки російських об’єктів, зокрема комбінату в регіоні РФ Удмуртії, а також складів на окупованих територіях.
«Так, українські воїни уразили склад матеріально-технічних засобів і склад паливно-мастильних матеріалів у районі населеного пункту Ічкі (АР Крим). Також уражено склад безпілотних літальних апаратів окупантів у районі Червонопопівки Луганської області», – йдеться в повідомленні.
За даними командування ЗСУ, 27 липня українські сили уразили Федеральну державну казенну установу (ФДКУ) комбінат «Пріоритет» у селищі Борок Удмуртської Республіки РФ.
«Зафіксовано ураження цілі й пожежу на території підприємства», – зазначили у Генштабі.
За повідомленням, комбінат «Пріоритет» входить до системи державного матеріального резерву Росії (Росрезерв) і є стратегічним об’єктом закритого типу під воєнізованою охороною, виконує функції великої нафтобази державного значення - призначений для довгострокового зберігання запасів палива, нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів на випадок надзвичайних ситуацій або воєнних потреб.
У Генштабі відзначили, що об’єкт розташований на відстані понад 1300 кілометрів від українського кордону.
ДСНС: до 6 зросла кількість постраждалих через удар Росії по околицях Сум
Рятувальники обстежили місце російського удару по передмістю Сум, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 28 липня.
«Постраждали шестеро людей – троє дітей і троє дорослих», – йдеться в заяві.
Удар знищив і пошкодив приватні будинки. Також атаки зазнав об’єкт цивільної інфраструктури – рятувальники оперативно ліквідували пожежу.
Також пожежники загасили осередки горіння в Степанівській і Сумській громадах, де російська армія вдарила по сільськогосподарських підприємствах.
Раніше було відомо про одного постраждалого через удар по Сумах і трьох – у Недригайлові.
ОГП: шістьох командирів Росгвардії заочно засудили через штурм ЗАЕС у 2022-му
Суд в Україні заочно засудив до 12 років позбавлення волі шістьох російських віййськових командувачів у справі про штурм і обстріли нині окупованої РФ Запорізької атомної електростанції на початку березня 2022 року, повідомив 28 липня генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Він нагадав, що в ніч із 3 на 4 березня 2022 року російські війська здійснили штурм Запорізької атомної електростанції – найбільшої АЕС Європи.
«Під прикриттям танків і важкої бронетехніки окупанти протягом кількох годин обстрілювали територію станції, зокрема у напрямку ядерних реакторів і сховища відпрацьованого ядерного палива. Попри попередження про ризик техногенної катастрофи, обстріли не припинялися. На території станції виникла пожежа, було пошкоджено критично важливі мережі й комунікації. Російські військові не допускали рятувальників до ліквідації пожежі, а працівники ЗАЕС залишалися заблокованими на своїх робочих місцях», – зазначив генпрокурор.
Він додав, що обстріл ЗАЕС «став одним із найнебезпечніших епізодів цієї війни» і був «свідомою атакою» на об’єкт, аварія на якому могла спричинити масштабну радіаційну катастрофу, що вплинула б не лише на Україну, а й на інші держави Європи.
За словами Кравченка, суд встановив, що штурмом керували двоє генерал-майорів і четверо командирів батальйонних тактичних груп Росгвардії, які координували дії підрозділів і забезпечували застосування зброї під час захоплення станції.
«За публічного обвинувачення прокурорів Запорізької обласної прокуратури суд визнав усіх шістьох винними у порушенні законів і звичаїв війни. Кожного засуджено до 12 років позбавлення волі. Вирок ухвалено в порядку спеціального судового розгляду», – йдеться в повідомленні.
ISW: Путін намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Держдуму й населення Росії
Президент Росії Володимир Путін намагається «мілітаризувати російське суспільство» та перекласти відповідальність за війну в Україні на депутатів Державної думи РФ та російське населення, вважають аналітики Інституту дослідження війни.
У звіті від 27 липня вони проаналізували промову Путіна 26 липня з нагоди дня Військово-морського флоту Росії, а також його зустріч із російськими законодавцями наступного дня.
Зокрема, в промові президент РФ наголосив на важливості «національної єдності Росії навколо воєнних зусиль в Україні». Він заявив, що Росії потрібно «просякнути свідомість» свого суспільства важливістю війни та зберегти почуття національної єдності навіть після її завершення.
Він також стверджував, що російські волонтери нібито прагнуть допомогти російським військовим і стурбовані тим, що армія РФ більше не потребуватиме їхньої допомоги в мирний час. ISW вважає це спробою «зобразити російське населення як таке, що готове продовжувати війну та йти на необхідні жертви для досягнення перемоги в Україні».
Під час зустрічі з депутатами Держдуми РФ Путін звернув увагу на те, що з 2021 року нижня палата російського парламенту ухвалила майже 3 тисячі законопроєктів щодо підтримки російських збройних сил, оборонних підприємств, суспільства та внутрішньої економіки під час війни. Крім того, депутати Думи колективно ухвалили закони про «інтеграцію» до складу Росії незаконно окупованих Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
«Путін, ймовірно, наголосив на ролі депутатів Думи та пересічних громадян у військових зусиллях Росії, намагаючись зняти з себе особисту відповідальність за тривалу дороговартісну війну та зобразити їх як таких, що повністю підтримують рішення Путіна напередодні виборів до Думи у вересні 2026 року», – вважають автори звіту.
У Криму вночі був «приліт» по підстанції у Феодосії, повідомляють про проблеми зі світлом у низці міст
В окупованому Росією Криму пізно ввечері 27 липня і вночі 28 липня пролунали вибухи, працювали засоби ППО і мобільні вогневі групи, а в Севастополі підконтрольна РФ влада оголошувала повітряну тривогу. Про це повідомляють місцеві пабліки і телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на своїх читачів.
За даними «Кримського вітру», о 22:37 в районі аеродрому «Кача» «стріляла зенітка», також було чути «вибух у районі Федюхіних висот» у Севастополі. У Бахчисарайському районі очевидці повідомили про проліт дронів у напрямку Севастополя, а над Радянським районом «росППО намагається збивати прямо над житловими будинками».
Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії із посиланням на кримські джерела, проліт безпілотників також фіксували над Феодосією й околицями. Два вибухи пролунали у Сімферополі – орієнтовно з боку селища Гвардійське, де розташовано російський військовий аеродром. У Севастополі біля мису Фіолент у районі дислокації російських військових частин працювали мобільні вогневі групи.
Крім того, за повідомленнями, у Феодосії після «прильоту» горить електропідстанція на Керченському шосе. Це великий об’єкт – Феодосійські високовольтні магістральні електромережі – по якому вже «прилітало 1 липня».
Також повідомляють, що внаслідок атаки Керч залишилася без світла, а у «більшій частині міста» Феодосії також зникла електроенергія. У Сімферополі й Севастополі жителі повідомляли, що «блимає світло» і продовжуються «сильні стрибки напруги».