- Ракетний удар по Краматорську. У ДСНС повідомили про загиблих мирних мешканців, серед яких троє дітей, десятки людей поранені, в тому числі немовля. Влада зауважила, що російські війська вдарили ракетами С-300 по місцевому кафе в центрі міста. Розповідаємо деталі рятувальної операції.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:00 на @Радіо Свобода:
- В українському Міноборони доповідають про успіхи ЗСУ на Бахмутському напрямку. Проте в саме місто українські військові поки не заходили, каже заступниця міністра Маляр. За її словами, укріплення, які набудували українські військові під час оборони Бахмута, тепер заважають його звільняти. Однак триває впевнене просування на флангах. Про ситуацію на фронті, наступальні дії ЗСУ говоримо з військовими.
- Лукашенко поговорив з журналістами про ПВК «Вагнер» і попросив не робити з нього героя, хоч він нібито і вирішив конфлікт між Путіном та Пригожиним. І сказав, що радий вітати «вагнерівців» в Білорусі. Хоча в Державній прикордонній службі України кажуть, нових угруповань «вагнерівців» поки на території Білорусі немає. А ще ми дізналися, що Лукашенку «було боляче спостерігати за подіями», які відбувалися в Росії, тому що Батьківщина одна» і він думав, що «розсмокчеться, але не розсмокталося». Що ще розказав Лукашенко про свою так звану миротворчу місію і яка місія тепер буде у «вагнерівців» в Білорусі – говоримо з експертами.
- Російські сили намагаються повернути під свій контроль село Рівнопіль, яке два дні тому деокупували Збройні сили України. Про це повідомляють в українському Генштабі. Яка ситуація на півдні України? Які позиції сили Росії намагаються відбити? І чи досі ЗСУ рухаються вперед?
Лукашенко може використати ПВК «Вагнер» у Білорусі, щоб зменшити залежність від Москви – ISW
Олександр Лукашенко, ймовірно, прагне використати ПВК «Вагнер» в Білорусі, щоб отримати простір для маневру і збалансувати сили на тлі кампанії Кремля з поглинання Білорусі у форматі «союзної держави». Про це йдеться в огляді американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Лукашенко втрутився (у ситуацію щодо заколоту – ред.), щоб бути посередником, ймовірно, частково для того, аби просигналізувати Путіну та іншим високопосадовцям Кремля, що Москва не повинна гратися з Лукашенком і що він має можливість діяти успішно та незалежно в російській політиці», – кажуть аналітики.
Вони також припускають, що Лукашенко може спробувати використати ПВК «Вагнер» в Білорусі, щоб зменшити накопичену структурну залежності білоруської армії від російської.
«Лукашенко може спробувати використати ПВК «Вагнер», щоб допомогти відновити втрачений потенціал білоруської армії, яку та переважно делегувала російському Західному військовому округу», – кажуть в ISW.
Аналітики зауважують: «Оперативне підпорядкування білоруських військових російському Генштабу було де-факто реальністю протягом багатьох років, і переломити такі глибокі інституційні зв’язки буде важко, якщо взагалі можливо. Тим не менш, криза стабільності російського режиму, кажуть в ISW, може створити «нові можливості для Мінська».
ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити компанію. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів». Переговори про припинення заколоту відбулися за посередництва Олександра Лукашенка.
Російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди за повідомленнями, відправився Пригожин.
Олександр Лукашенко повідомив, що Євген Пригожин 27 червня прибув до Білорусі. Пізно ввечері 27 червня моніторинговий проєкт «Беларускі Гаюн» повідомив, що бізнес-джет Embraer 600 із бортовим номером RA-02795, яким, як стверджується, користується Пригожин, вилетів від військового аеродрому Мачулищі і направляється в бік РФ.
Нинішня гра влади Володимира Путіна, Олександра Лукашенка та Євгена Пригожина ще не закінчилася і матиме короткострокові та довгострокові наслідки, які можуть принести користь Україні, переконані американські аналітики з Інституту вивчення війни (ISW).
«Реакція Кремля на наслідки збройного заколоту Пригожина вказує на більш вигідні умови для України порівняно з ситуацією до 24 червня», – кажуть в ISW.
Експерти кажуть, що поки незрозуміло, чи буде міноборони Росії розформовувати загони «вагнерівців» та переводити їх особовий склад до регулярних частин російської армії. Але така кардинальна реорганізація була б рівносильною розпуску ПВК «Вагнер» в Україні як окремої одиниці та «ліквідувала б унікальну бойову силу, яку ПВК «Вагнер» розвинула для себе в Україні».
«Кампанія Кремля, спрямована на знищення репутації Пригожина та, можливо, розпуск сил ПВК «Вагнер» в Україні зменшує ймовірність того, що Путін оголосить нову хвилю мобілізації резерву найближчим часом», – зазначають американські аналітики.
ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити компанію. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів». Переговори про припинення заколоту відбулися за посередництва Олександра Лукашенка.
Російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди за повідомленнями, відправився Пригожин.
За добу у війні в Україні загинули 10 цивільних, понад пів сотні поранені
Щонайменше 10 цивільних стали жертвами обстрілів, здійснених російськими військовими 27 червня, свідчать дані обласних військових адміністрацій.
На Донеччині, яка постраждала найбільше, загинули девʼятеро людей – восьмеро в Краматорську (в тому числі троє дітей), ще одна – в Міньківці, ще 46 людей зазнали поранень, вказує голова ОВА Павло Кириленко.
На Запоріжжі російські військові здійснили 77 атак по 16 містах і селах, повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко.
«Від ворожих снарядів загинув один цивільний, поранення отримали 9 осіб. У П'ятихатках травмовано 75-річного чоловіка, а в Преображенці постраждали чоловіки 42 та 49 років», – додав Малашко.
Ще троє людей зазнали поранень у Херсонській області, інформує голова ОВА Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 72 обстріли, випустивши 316 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів» та безпілотників. По місту Херсон ворог випустив 6 снарядів», – додав Прокудін.
Без поранень і загиблих обійшлося на Дніпропетровщині та Харківщині, хоча прифронтові міста і села цих областей також перебували під обстрілами.
Російські військові регулярно обстрілюють житлові квартали та цивільну інфраструктуру українських міст і сіл від початку повномасштабного вторгнення. Москва постійно заперечує, що цілями обстрілів є цивільні.
Генерал Суровікін знав про плани Пригожина щодо заколоту – NYT
Російський генерал Сергій Суровікін знав про плани очільника угруповання «ПВК Вагнера» Євгена Пригожина кинути виклик російському вищому військовому командуванню, стверджує газета New York Times із посиланням на американських офіційних осіб, які ознайомлені з американськими розвідувальними даними.
За інформацією газети, з цих даних неясно, чи допоміг Суровікін спланувати дії найманців Пригожина в Ростові-на-Дону, де розташований штаб Південного військового округу. Американські офіційні особи також повідомили про ознаки того, що кілька інших російських генералів могли підтримати спробу силової зміни військового керівництва країни.
Чинні та колишні офіційні особи США заявили, що Пригожин не вчинив би заколот, якби не вірив, що інші особи, які перебувають при владі, прийдуть йому на допомогу, стверджує видання.
Володимир Путін, згідно з джерелами New York Times, має вирішити, чи вірить він у те, що Суровікін був поінформований про плани Пригожина, і визначитися, як на це реагувати. Офіційні американські представники, пише газета, припускають, що можливий альянс між впливовим Суровікіним і Пригожиним пояснює готовність Путіна надати ватажкові бойовиків можливість відступу.
Газета, втім, наголошує, що американські офіційні особи зацікавлені у підриві позицій Суровікіна, якого вважають одним із компетентних російських генералів.
Від жовтня 2022 року до січня 2023-го Суровікін був командувачем російського угруповання військ, яке веде бойові дії в Україні. У січні нинішнього року на цю посаду був призначений Валерій Герасимов, а Суровікін став його заступником. 23 червня Сергій Суровікін оприлюднив відеозвернення до найманців «Вагнера» із закликом зупинитися.
До Києва прибув президент Литви
Президент Литви Гітанас Науседа прибув із неоголошеним візитом до Києва, повідомила його пресслужба 28 червня.
Науседа планує обговорити з українським лідером Володимиром Зеленським порядок денний саміту НАТО у Вільнюсі, питання переговорів України про членство в Євросоюзі, а також допомогу Литви та ЄС Україні.
«Президент Науседа прибув до Києва з Гааги, де вчора на зустрічі глав семи держав обговорив подальшу підтримку України. З Києва президент Литви вирушить до Брюсселя, де в четвер розпочинається засідання Ради європейських лідерів», – інформує сайт глави литовської держави.
Крім того, президент Литви візьме участь у заходах з нагоди 27-річчя ухвалення Конституції України.
Логістика військ РФ ускладнилась через удари військ ЗСУ по мостах у Чонгарі – британська розвідка
Недавні удари Збройних сил України по автомобільних мостах у Чонгар, що між окупованим Кримом та окупованою частиною Херсонської області, ускладнили логістику військ РФ.
«Ці мости обслуговують одну із двох основних доріг між Кримом та Херсоном. Маршрут мостами через Чонгар – це найкоротший шлях від російського кримського логістичного вузла в Джанкої до запорізького напрямку, де Росія нині захищається від широкого українського наступу», – йдеться у Twitter-повідомленні Міноборони Британії з посиланням на дані розвідки.
Британська сторона каже: тимчасове закриття цього маршруту призвело до того, що «життєво важливим російським логістичним конвоям знадобилося щонайменше на 50% більше часу, щоб дістатися фронту альтернативними маршрутами».
«Російська влада майже напевно збудувала перехід для заміни у вигляді понтонного мосту протягом 24 годин після атаки. Ймовірно, що переходи обмежуються лише рухом військових. Швидкість, з якою було збудовано запасний перехід, вказує на те, наскільки життєво важливим є цей маршрут для військових дій Росії на окупованій частині території України», – йдеться в повідомленні.
Удосвіта 22 червня стало відомо про пошкодження Чонгарського мосту внаслідок обстрілу. Міст зʼєднує Крим із Херсонською областю. Саме ця транспортна артерія була однією з головних для російського контингенту в окупованих частинах Запорізької та Донецької областей, де зараз ведуть наступ Збройні сили України.
Очільник окупаційної влади в частині Херсонської області Володимир Сальдо раніше повідомив, що пошкодження Чонгарського мосту внаслідок обстрілу виявилися серйознішими, ніж передбачалося спочатку. Повідомлялося, що автобусного сполучення окупованого Генічеська з Кримом не буде до 30 червня.
У Краматорську з-під завалів витягли ще одне тіло – міський голова
До девʼяти зросло число загиблих унаслідок ракетного обстрілу Краматорська, здійсненого російськими військовими ввечері 27 червня.
«Рятувальники дістали з-під завалів тіло хлопця», – написав у фейсбуці міський голова Краматорська Олександр Гончаренко близько 10:00.
Раніше 28 червня в Держслужбі з надзвичайних ситуацій вранці 28 червня повідомили, що кількість загиблих у Краматорську на Донеччині через російський ракетний удар ввечері 27 червня зросла до восьми, поранених – до 56.
Російські війська у вівторок увечері завдали два ракетних удари по центру Краматорська і приватному сектору Біленького поблизу міста. Влада повідомила, що є жертви і постраждалі. Білий дім засудив Росію за «жорстокі удари».
Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні, попри наявність доказів і свідчень протилежного. ООН станом на 18 червня підтвердила загибель 9 083 і поранення 15 779 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Кількість жертв серед дітей через війну зросла – ОГП
В Україні внаслідок розпочатої Росією повномасштабної війни станом на 28 червня загинули 493 дитини та понад 1033 зазнали поранень різного ступеня тяжкості. Такі дані ювенальних прокурорів озвучив Офіс генпрокурора у середу.
«27 червня внаслідок обстрілу ворогом м. Краматорська Донецької області загинуло троє дівчаток: 17 років та дві сестрички 14 років, поранено 8-місячну дівчинку», – йдеться в повідомленні.
За офіційною інформацією, з початку вторгнення РФ більш ніж 1526 дітей постраждали в Україні.
Раніше сьогодні влада повідомила, що до девʼяти зросло число загиблих унаслідок ракетного обстрілу Краматорська, здійсненого російськими військовими ввечері 27 червня. З-під завалів дістали тіло хлопця. Понад пів сотні людей поранені.
В уряді повідомили, що «Укроборонпром» очолив Герман Сметанін
Державний концерн «Укроборонпром» очолив Герман Сметанін. Про відповідне рішення уряду повідомив міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін.
«Молодий прогресивний лідер. Пройшов свій шлях в ОПК від інженера до керівника заводів. Перед Германом Сметаніним стоїть три головні задачі: 1. Наростити виробництво боєприпасів та військової техніки; 2. Побудувати в компанії ефективну антикорупційну інфраструктуру; 3. Трансформувати «Укроборонпром», – написав Камишін у Telegram.
Напередодні президент Володимир Зеленський звільнив попереднього гендиректора концерну Юрія Гусєва. Його наступник – Герман Сметанін – дотепер був керівником харківського Заводу імені Малишева.
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» оновили інтерактивну карту російських військових об’єктів в окупованому Криму – окопів, фортифікаційних споруд, а також місць вибухів та пожеж через ймовірні удари Збройних сил України по різних точках на Кримському півострові. Це стало можливим завдяки співпраці з командою іншого проєкту Радіо Свобода «Схеми», яка регулярно аналізує супутникові знімки ресурсу Planet Labs.
До створеної на початку травня карти додані дві нові категорії (загалом 12): «Фортифікаційні споруди» і «Вибухи, удари та пожежі». Зокрема тут зібрано понад 60 геолокацій різного типу оборонних ліній, зведених у Криму. Їх можна побачити на супутникових знімках Planet Labs.
Журналісти «Крим.Реалії» зазначають, що найбільше ліній окопів на півночі Криму, зокрема, на Перекопському перешийку, і щомісяця вони стають більш розгалуженими.
На оновленій карті можна побачити, де саме з початку повномасштабного російського вторгнення були вибухи, пожежі та руйнування військових та логістичних інфраструктурних об’єктів, важливих для армії РФ, про які офіційно повідомляла російська окупаційна влада, і про що розповідали місцеві жителі. Також додані фото та відео цих інцидентів.
Журналісти зауважують, що на карті військових об’єктів тепер більше супутникових знімків, детальніше можна розглянути майже увесь Севастополь, Керченський півострів, Перекопський перешийок, аеродроми, уражені об’єкти та фортифікації.
Карту також можна проглянути і англійською мовою.
10 травня журналісти проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» опублікували інтерактивну карту Кримського півострова з 223 діючими, тимчасовими та законсервованими військовими об’єктами РФ у 10-ти категоріях із геолокаціями у Криму. Тепер на карті 12 категорій, 232 військові об’єкти, 63 геолокації фортифікаційних споруд, а також відмічені місця 51 випадку прильотів по російських військових об’єктах та логістичній інфраструктурі.
Росія окупувала та анексувала Крим у 2014 році. Україна заявляє, що поверне всі свої окуповані території разом із Кримом, не виключаючи збройний шлях деокупації.
Основні резерви ще не задіяні в наступі – Резніков
Звільнення у червні кількох сіл у Донецькій та Запорізькій областях не є «головною подією» запланованого українського наступу, заявив міністр оборони України Олексій Резніков в інтервʼю Financial Times, поширеному 28 червня.
«Коли це станеться, ви все це побачите… Усі побачать усе», — заявив він у відповідь на запитання про повільне просування ЗСУ та активний спротив військ РФ.
Резніков підтвердив, що основні військові резерви України, зокрема більшість бригад, нещодавно навчених на Заході та озброєних сучасними танками та бронемашинами НАТО, ще не були задіяні в операції.
Раніше в червні в кількох західних медіа з посиланням на неназваних високопосадовців писали, що темп українського наступу є надто повільним.
«Вони відстають від графіка», – процитувало видання The New York Times високопосадовця адміністрації президента США.
Співрозмовники телеканалу CNN 22 червня також висловили думку, що початковий етап українського контрнаступу поки що «не виправдовує очікувань» країн Заходу, а російські військові виявилися компетентнішими, ніж передбачалося.
Українська влада та командування визнають, що війська просуваються повільніше, ніж очікувалося, але наголошують, що впевнені в успіху наступу. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що наступ – «це не голлівудський фільм», оскільки «на карту поставлено життя людей».
Раніше цього тижня в Міністерстві оборони України повідомили про звільнення села Рівнопіль на Донеччині. Це вже девʼятий населений пункт, звільнений ЗСУ в червні.
У Краматорську затримали коригувальника ракетного удару 27 червня – СБУ
Контррозвідка СБУ затримала агента спецслужб Росії, який скоригував російський ракетний удар у Краматорську 27 червня, заявив голова Служби безпеки України Василь Малюк.
«Таке затримання – це ще й сигнал для всіх інших коригувальників і зрадників, які працюють на ворога. Запам’ятайте – покарання невідворотне!» – заявив Малюк.
За повідомленням спецслужби, затриманим коригувальником удару по Краматорську виявився «розконсервований» агент Головного управління російського Генштабу (більш відомого як ГРУ). 27 червня він отримав завдання з’ясувати, чи працює піцерія, по якій згодом було завдано удару, і зафіксувати наявність там відвідувачів.
Для виконання вказівки агент здійснив приховану відеозйомку закладу і припаркованих поруч автомобілів, після цього фігурант переслав відзнятий файл російській військовій розвідці, інформує СБУ.
«Отримавши цю інформацію, російські загарбники здійснили вогневе ураження кафе, в якому перебували люди. За даними слідства, ворожим агентом є мешканець Краматорська, працівник місцевого газотранспортного підприємства. Раніше його дистанційно завербувало російське ГРУ, а під час повномасштабного вторгнення «активували» і визначили завдання зі збору розвідданих про місця базування та переміщення Сил оборони у Слов’янську і Краматорську», – вказано в повідомленні.
Унаслідок російської ракетної атаки станом на 12:00 28 червня загинули щонайменше девʼять місцевих жителів, серед них – троє дітей, ще 60 людей були поранені.
«Мамо, не переживай. Треба захищати свій дім». Історія бійця, який втратив зір внаслідок поранення
Перше медичне об’єднання спільно з громадською організацією «Побачити перемогу» почало у Львові працювати над проєктом із реабілітації військовослужбовців і цивільних людей, які повністю або частково втратили зір внаслідок мінно-вибухових травм під час війни.
В Україні немає ані системної реабілітації для людей, ані спеціалізованих центрів. А з кожним днем, за словами медиків, таких пацієнтів стає дедалі більше.
Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас повідомив у фейсбуці про закупівлю його країною для України систем запуску ракет NASAMS, передачу броньованих транспортерів та боєприпасів.
За словами Анушаускаса, йдеться про передачу двох ракетних установок NASAMS (вартість контракту – близько 9,8 млн євро), 10 бронетранспортерів М113 (загальна кількість цих машин, переданих Литвою, сягне 72) та тисячі одиниць протитанкових боєприпасів для гранатометів.
Загалом на 2023 рік Литва замовила для України 12,5 млн боєприпасів, з яких 2,5 млн передадуть найближчим часом.
Президент Литви Гітанас Науседа також у фейсбуці підтвердив, що його країна придбала дві пускові установки NASAMS і планує передати їх Україні для захисту неба.
Науседа сьогодні перебуває із неоголошеним візитом у Києві.
Загальна військова підтримка, яку надає Литва Україні, за даними офіційного Вільнюса, перевищила 500 мільйонів євро.
10 загиблих у Краматорську: поліція оновила дані про жертв і скалічених учорашнім ударом військ РФ
До десяти зросла кількість загиблих унаслідок ракетного обстрілу військами РФ Краматорська на Донеччині ввечері 27 червня.
«10 вбитих і 61 поранений внаслідок російської атаки на Краматорськ. Поліцейські продовжують працювати на місці обстрілу… За уточненими даними, російські війська вдарили по Краматорську ракетами «Іскандер». Серед загиблих – 17-річна дівчина та 14-річні сестри. Поранено восьмимісячного малюка, загрози його життю немає», – йдеться в повідомленні Нацполіції у фейсбуці.
За даними правоохоронців, триває досудове розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Раніше сьогодні Служба безпеки повідомила, що затримала агента спецслужб Росії, який скоригував російський ракетний удар у Краматорську 27 червня. За даними відомства, коригувальником є мешканець Краматорська, працівник місцевого газотранспортного підприємства. Раніше його дистанційно завербувало російське ГРУ.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з королем Бахрейну Хамадом бін Ісою аль-Халіфою 28 червня, йдеться в повідомленні Кремля.
Король висловив підтримку заходам, вжитим російською владою «в інтересах захисту законності й гарантування стабільності в країні», йдеться в повідомленні.
Це вже четвертий лідер країн Близького та Середнього Сходу, який підтримав Путіна після заколоту, організованого ватажком угруповання «ПВК Вагнера» Євгеном Пригожиним.
27 червня наслідний принц королівства Мухаммед бін Салман повідомив Путіну, що Саудівська Аравія задоволена успіхом деескалації в Росії.
26 червня президент Ірану Ебрагім Раїсі поговорив по телефону зі своїм російським колегою Володимиром Путіним і висловив «повну підтримку».
Путіну також зателефонував шейх Катару Тамім бін Хамад ат-Тані, який теж висловив свою підтримку, повідомили в Кремлі.
Зеленський пропонує святкувати Різдво 25 грудня, а не 7 січня – законопроєкт
Президент України Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді змінити дату державного святкування Різдва в Україні із 7 січня на 25 грудня. Про це йдеться у законопроєкті, який український лідер вніс до парламенту.
Також Зеленський пропонує змінити дати відзначення ще двох свят – перенести з 28 на 15 липня День української державності, і з 14 жовтня на 1 жовтня – День захисників і захисниць України.
24 травня Архієрейський собор ПЦУ схвалив перехід на новоюліанський календар з 1 вересня цього року. Відтак Різдво відзначатимуть вже 25 грудня, а не 7 січня. Водночас це не стосуватиметься Великодня і деяких інших свят, зокрема Трійці.
У лютому стало відомо, що Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейде на григоріанський календар у святкуванні нерухомих свят з 1 вересня 2023 року.
За даними опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» ще в листопаді 2022 року, кількість тих, хто підтримує перенесення ідею святкування Різдва на 25 грудня, за рік «значно» зросла: з 26% до 44%.
Більшість православних церков світу, як і Римо-католицька церква та більшість протестантських церков, святкують Різдво 25 грудня за сучасним григоріанським календарем чи новоюліанським.
Через обстріл військами РФ Харківщини троє цивільних загинули і одна людина поранена – влада
Війська РФ зранку 28 червня, попередньо – із РСЗВ «Ураган», обстріляли село Курилівка Куп’янського району Харківщини, повідомила пресслужба Офісу генпрокурора.
«Ворожий снаряд влучив на територію городу приватного будинку. Отримала поранення 69-річна мирна мешканка», – йдеться в повідомленні.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов зазначив, що зараз медики борються за її життя.
Також дещо згодом Синєгубов повідомив, що армія РФ обстріляла Вовчанську громаду Чугуївського району, внаслідок чого загинуло одразу троє цивільних мешканців с. Вовчанські Хутори, які перебували біля своїх будинків.
«Чоловіки 48, 45 та 57 років отримали вибухові травми, несумісні з життям», – повідомив Синєгубов.
Харківщина практично щоденно зазнає російських обстрілів. Москва, попри докази і свідчення, заперечує обстріли цивільного населення.
Хорватія визнала Голодомор геноцидом українського народу
У середу, 28 червня, парламент Хорватії схвалив декларацію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу, повідомив у твітері президент Володимир Зеленський.
«Парламент Республіки Хорватія ухвалив декларацію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Вдячний Хорватії за це історичне голосування. Світ ніколи не змириться зі злочинами Кремля – ні минулими, ні сучасними», – наголосив Зеленський.
15 червня уряд Хорватії підтримав ініціативу парламенту країни щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу, йшлося в заяві прем’єр-міністра Хорватії Андрія Пленкова.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба також вже подякував парламенту Хорватії за «історичне рішення» та вшанування пам’яті жертв Голодомору.
«До листопада 2022 року 15 країн визнали Голодомор геноцидом українського народу. Відтоді приєдналося ще 12. Я дякую їм за те, що почули наші прохання, і запрошую інших приєднатися. Визнання вшановує жертв і застерігає майбутні покоління запобігати геноциду», – написав Кулеба у твітері.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ розгляд питання про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу активізувався в низці країн. Парламенти Великої Британії, Словенії, Бельгії, Ірландії, Румунії, Молдови, Чехії, Німеччини, Ісландії, Франції, Болгарії, Люксембургу, Хорватії за цей час визнали Голодомор геноцидом українського народу.
Європейський парламент 15 грудня 2022 року підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.
Штучний голод, влаштований радянською владою в 1932–1933 роках в Україні, відомий як Голодомор. У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала його геноцидом українського народу.
Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору-геноциду 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.