Нацкомісія в справах ЮНЕСКО звинуватила Росію в «культурному геноциді» після удару по Києву
Національна комісія України у справах ЮНЕСКО засудила черговий масований ракетно-дроновий удар Росії по Києву в ніч проти 24 травня.
«Цей спланований акт терору був спрямований проти історичного та культурного ядра української столиці. Російська Федерація систематично веде війну не лише проти українського народу, але й проти української культури, історичної пам’яті та світової культурної спадщини», – заявила комісія.
Установа розцінює атаку як свідому спробу Росії стерти українську ідентичність, вказуючи на суттєві руйнування й пошкодження в культурних та наукових інституціях Києва. Зокрема, за її даними, постраждали:
- Національний художній музей України
- Український дім
- Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України та його унікальні книгосховища
- Київська опера (Київський муніципальний академічний театр опери та балету)
- Національна музична академія України
- Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби КНУ ім. Т. Шевченка
- Національна філармонія України
- Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого
- Мала опера в Києві
«Абсолютним проявом варварства, що переходить межу людської моралі», Нацкомісія назвала удар по Національному музею «Чорнобиль». За її даними, він знищив безцінні історичні свідчення та артефакти найбільшої техногенної катастрофи XX століття лише через місяць після того, як музей було модернізовано до 40-х роковин трагедії на Чорнобильській АЕС.
«Станом на сьогодні Росія вже знищила або пошкодила 1 783 об’єкти культурної спадщини та 2 540 об’єктів культурної інфраструктури по всій Україні. Це не супутні втрати війни – це свідома, системна державна політика РФ, яка має всі ознаки культурного геноциду українського народу», – стверджує комісія.
Відомство закликало генерального директора ЮНЕСКО, її відповідні органи та держави-члени організації «негайно задіяти всі наявні міжнародні інструменти, жорсткі механізми та процедури для примусу РФ до зупинення терору».
«Держава, яка нищить світову спадщину, не має права перебувати у цивілізованих міжнародних інституціях. Як свідчить історія, політика умиротворення агресорів лише заохочує їх до нових злочинів, у тому числі, проти культури», – йдеться в заяві.
Комісія, зокрема, закликає ЮНЕСКО:
- надати публічну та принципову оцінку російській атаці на Київ і ніч на 24 травня та її наслідкам для культурної, освітньої і наукової сфери України
- сприяти фіксації та документуванню пошкоджень культурних і освітніх об’єктів
- посилити міжнародні механізми захисту української культурної спадщини та підтримки постраждалих установ
- розглянути питання посилення відповідальності РФ за систематичне знищення культурної спадщини України, що має ознаки воєнних злочинів
За даними Міністерства внутрішніх справ, атака на Київ 24 травня знищила близько 40% музейних предметів з експозиції національного музею «Чорнобиль» на київському Подолі.
Вночі 24 травня Україна зазнала масованої атаки РФ. За даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували Україну 600 БпЛА різних типів та 90 ракетами повітряного, морського та наземного базування, основний напрямок удару – Київ.
У Києві через атаку РФ загинули двоє людей, ще 81 – постраждала. Зафіксовані пошкодження на понад 40 локаціях у Шевченківському, Дарницькому, Деснянському, Оболонському та Голосіївському районах.
У Міноборони РФ заявили про масований удар дронами та ракетами, зокрема балістичними ракетами «Орешник», нібито «по об’єктах військового управління, авіабаз та підприємств оборонно-промислового комплексу України».
Сили оборони відбили понад 30 російських атак на Покровському напрямку протягом дня – Генштаб
Від початку доби на фронті відбулося 173 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 24 травня.
Одне боєзіткнення мало місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, п’ять разів російські війська штурмували позиції ЗСУ на Південно-Слобожанському напрямку.
Сили оборони відбивали російські спроби просуватися на Лиманському, Слов’янському, Краматорському та Костянтинівському напрямках.
На Куп’янському напрямку командування російських наступальних дій не фіксувало.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 32 атаки. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Торецьке, Новоолександрівка, Родинське, Гришине, Удачне, Молодецьке, Новопавлівка та у бік населених пунктів Кучерів Яр, Шевченко, Білицьке», – йдеться в зведенні.
Дві російських атаки штаб зафіксував на Олександрівському напрямку, 18 – на Гуляйпільському, з них дві сутички тривають. Також триває один бій із трьох на Оріхівському напрямку.
За даними командування, російська армія двічі атакувала на Придніпровському напрямку, в районі Антонівського мосту.
21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Тим часом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 19 травня назвав реальними можливі наступальні операції РФ з боку Білорусі.
КМВА: кількість поранених у Києві зросла, багатьом вдалося вберегтися завдяки укриттям
Російська атака на Київ вночі на 24 травня стала наймасштабнішою за кількістю пошкоджених локацій від початку повномасштабного вторгнення, заявив голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко увечері в неділю.
За його спостереженням, це вперше російська армія вдалася до системних ударів по історичній архітектурі та місцях памʼятування. Зокрема, Поділ зазнав найбільших пошкоджень за роки війни.
«Проте найбільше болю від ударів по житлових будинках, по наших школах та амбулаторіях. Сьогодні 86 киян постраждали, у тому числі 3 дитини. Двоє загиблих. Ми маємо чітко сказати, що росіяни прагнули більшого. І багатьом вдалося вберегтися саме завдяки перебуванню в укриттях», – заявив Ткаченко.
Очільник КМВА додав, що тисячі рятувальників працюють майже на 50 локаціях у столиці. Він також подякував всім, хто долучився до ліквідації наслідків.
Ткаченко зазначив, що, з огляду на масштаб атаки, місто шукатиме додаткові ресурси для допомоги постраждалим.
Крім того, зросла відома кількість постраждалих у Київській області, повідомив очільник обласної військової адміністрації Микола Калашник.
«Особливо боляче, що без житла залишилася родина, яка ще з 2014 року була змушена покинути свій дім та переїхати на Київщину через війну. Росія знову забирає у людей відчуття дому та безпеки», – зазначив він.
Калашник назвав удар 24 травня одним із наймасованіших комбінованих атак на Київщину за останній час. За його даними, в області пошкоджені 110 об’єктів, у тому числі 49 приватних будинків, 9 багатоповерхівок і 40 транспортних засобів, а також складські та логістичні приміщення, промислове підприємство, заклади освіти, культури та медицини.
«Загалом внаслідок атаки постраждали 11 людей, серед них одна дитина. Дівчинці менше року, найстаршому з постраждалих 99 – він вдруге проживає війну через окупантів. Двоє людей загинули», – додав очільник області.
Вночі 24 травня Україна зазнала масованої атаки РФ. За даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували Україну 600 БпЛА різних типів та 90 ракетами повітряного, морського та наземного базування, основний напрямок удару – Київ. Загалом по Україні загинули четверо людей, близько сотні постраждали.
У Києві через атаку РФ загинули двоє людей, ще 81 – постраждала. Зафіксовані пошкодження на понад 40 локаціях у Шевченківському, Дарницькому, Деснянському, Оболонському та Голосіївському районах.
За даними МВС, у Києві через атаку багатоквартирні та приватні будинки, торговельні центри, заклади освіти, ринок, адмінбудівлі ДСНС та поліції, Національний музей Чорнобиль.
У Міноборони РФ заявили про масований удар дронами та ракетами, зокрема балістичними ракетами «Орешник», нібито «по об’єктах військового управління, авіабаз та підприємств оборонно-промислового комплексу України».
Армія Росії знову атакувала Богодухів, серед постраждалих є дитина – ОВА
Російські війська вчергове атакували Богодухів безпілотником, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов увечері 24 травня.
«Троє людей зазнали гострої реакції на стрес, серед яких 5-річна дівчинка», – уточнив він.
За словами Синєгубова, медики надають постраждалим необхідну допомогу.
Вранці 24 травня Богодухів зазнав російської атаки безпілотниками, голова області повідомляв про 12 постраждалих. Згодом обласна прокуратура уточнила, що відомо про 13 постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Стікає кров’ю»: як Краматорськ живе за 15 кілометрів від фронту?
Донбас Реалії тиждень провели у найбільшому місті неокупованої Донеччини і спробували зрозуміти, що відчувають люди у Краматорську, до якого повільно, але все ж наближається російська армія. Тут вже буденністю стали удари керованими авіаційними бомбами (КАБАми), а також щоденні атаки FPV-дронами.
Як у цьому всьому живуть люди? І хто захищає місто?
ДСНС: у Києві деблокували тіла двох загиблих, кількість постраждалих зросла до 87
У Києві зросла кількість постраждалих внаслідок російського удару 24 травня, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій вранці в понеділок.
Наразі відомо про 87 постраждалих у столиці, з них троє дітей. Двоє людей загинули. Служба зафіксувала пошкодження об’єктів цивільної та адміністративної інфраструктури на 49 локаціях у столиці.
«У Шевченківському районі, де внаслідок влучання зруйновано під’їзд п’ятиповерхівки, рятувальники деблокували тіла двох загиблих жінок», – зазначає ДСНС.
Рятувальники демонтували 165 квадратних метрів пошкоджених залізобетонних плит. Кінологи обстежили понад 100 квадратних метрів території, а психологи служби надали допомогу 112 особам. Ліквідація наслідків триває.
Напередодні увечері голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив про 86 постраждалих у столиці. За його спостереженням, багато людей врятувалися, тому що були в укриттях.
Вночі 24 травня Україна зазнала масованої атаки РФ. За даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували Україну 600 БпЛА різних типів та 90 ракетами повітряного, морського та наземного базування, основний напрямок удару – Київ. Загалом по Україні загинули четверо людей, близько сотні постраждали.
У Києві через атаку РФ загинули двоє людей. Зафіксовані пошкодження на понад 40 локаціях у Шевченківському, Дарницькому, Деснянському, Оболонському та Голосіївському районах.
За даними МВС, у Києві через атаку багатоквартирні та приватні будинки, торговельні центри, заклади освіти, ринок, адмінбудівлі ДСНС та поліції, Національний музей Чорнобиль.
У Міноборони РФ заявили про масований удар дронами та ракетами, зокрема балістичними ракетами «Орешник», нібито «по об’єктах військового управління, авіабаз та підприємств оборонно-промислового комплексу України».
Росія втратила близько тисячі військових протягом доби – дані ЗСУ
Російська армія втратила близько 1 020 військових напередодні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 25 травня.
Українське командування оцінює втрати військ РФ у близько 1 356 940 людей особового складу.
Штаб також наводить оновлені дані про втрати російської техніки:
- 11 953 танки (+3 протягом доби)
- 24 608 бойових броньованих машин (+5)
- 42 687 артилерійських систем (+47)
- 1 802 реактивних системи залпового вогню (+2)
- 1 396 засобів протиповітряної оборони
- 436 літаків
- 353 гелікоптери
- 1 465 наземних робототехнічних комплексів (+14)
- 310 245 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+1 924)
- 4 687 крилатих ракет (+55)
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 99 000 автомобілів і автоцистерн (+302)
- 4 218 одиниць спеціальної техніки (+2)
22 травня президент України Володимир Зеленський також назвав втрати Росії на фронті, заявивши, що від початку 2026 року вони вже склали більше ніж 145 тисяч осіб, «зокрема, знищеними – майже 86 тисяч осіб, важкопораненими – щонайменше 59 тисяч осіб, у полон взято більше ніж 800 російських військовослужбовців».
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Ці дані спираються на поіменні списки загиблих, які «Медіазона» складає спільно з Російською службою «Бі-Бі-Сі» й командою волонтерів, а також на дані з російського Реєстру спадкових справ.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
ISW: удар Росії по Києву свідчить, що Путін не дотримується «жодних угод, які йому не вигідні»
Російська атака 24 травня уразила урядові будівлі та культурні пам’ятки в Києві, чим Кремль погрожував у разі удару України по святкуванню Дня перемоги в Москві – на це звернув увагу Інститут дослідження війни (ISW) у останньому звіті.
Аналітики зазначили, що російські удари пошкодили будівлі Міністерства закордонних справ України, Кабінету міністрів, Національного художнього музею, а також зруйнували музей «Чорнобиль» та Лук’янівський ринок.
«Раніше Кремль погрожував завдати ударів по центрах «ухвалення рішень» у Києві, зокрема, за допомогою «Орешника», якщо українські війська атакують святкування Дня перемоги в Росії, чого Україна не зробила», – йдеться в тексті.
Дослідники розцінили удар по Києву як частину зусиль президента Росії Володимира Путіна «забути про своє приниження, спричинене парадом Перемоги»:
«Російський удар повністю порушує дух триденного припинення вогню на День Перемоги, якого дотримувалася Україна, та демонструє невірність Путіна будь-яким угодам, які не є переважно на його користь».
Аналізуючи атаку, ISW зазначає, що російські війська дедалі частіше використовують масовані удари «Шахедами», щоб придушити українську протиповітряну оборону та підвищити успішність ракетних ударів на тлі високого рівня перехоплення дронів українською ППО:
«Українські війська перехопили 91,5% усіх безпілотників, 36,7% балістичних ракет «Іскандер-М» та С-300, а також 81,5% крилатих ракет під час нічного удару Росії».
При цьому атака 24 травня залучила найбільшу кількість ракет з грудня 2024 року. За оцінкою Інституту, таким чином Росія скористалася глобальною нестачею ракет-перехоплювачів Patriot, на які Україна покладається для перехоплення балістичних ракет.
Водночас, за спостереженням аналітиків, російські націоналістичні «воєнкори» не оцінили атаку високо, назвавши її дорогою, але переважно символічною й звернувши увагу, що вона мала місце на тлі російських невдач на полі бою.
«Воєнкори також розкритикували удари, назвавши їх дорогими та такими, що не сприяють воєнним зусиллям Росії, тоді як російські сили не мають достатньо ресурсів і не можуть просуватися на передовій», – додає інститут.
Вночі 24 травня Україна зазнала масованої атаки РФ. За даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ атакували Україну 600 БпЛА різних типів та 90 ракетами повітряного, морського та наземного базування, основний напрямок удару – Київ. Загалом по Україні загинули четверо людей, близько сотні постраждали.
У Києві через атаку РФ загинули двоє людей. Зафіксовані пошкодження на понад 40 локаціях у Шевченківському, Дарницькому, Деснянському, Оболонському та Голосіївському районах.
За даними МВС, у Києві через атаку багатоквартирні та приватні будинки, торговельні центри, заклади освіти, ринок, адмінбудівлі ДСНС та поліції, Національний музей Чорнобиль.
У Міноборони РФ заявили про масований удар дронами та ракетами, зокрема балістичними ракетами «Орешник», нібито «по об’єктах військового управління, авіабаз та підприємств оборонно-промислового комплексу України».
Повітряні сили: ППО збила 246 російських дронів протягом ночі
Російська армія протягом ночі атакувала Україну 262 ударними безпілотниками різних типів, заявляє командування Повітряних сил вранці 25 травня.
Безпілотники запускали з напрямків Орла, Курська, Шаталова, Брянська, Міллєрова, Приморсько-Ахтарська, а також Гвардійського в окупованому Криму.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 246 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Військові зафіксували влучання 10 ударних дронів у дев’яти місцях, а також падіння уламків на семи локаціях.
Командування застерігає, що атака триває, в повітряному просторі залишаються декілька російських безпілотників.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Командування повідомляє про понад 230 боєзіткнень на фронті за добу
Протягом попередньої доби на фронті мали місце 233 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 25 травня.
Командування заявляє про ураження Силами оборони шести районів зосередження живої сили РФ, одного пункту управління БПЛА та трьох російських гармат напередодні.
Одну російську штурмову дію зафіксували на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, сім атак мали місце на Південно-Слобожанському напрямку.
Сили оборони зупинили чотири російських спроби просуватися вперед на Куп’янському напрямку. 11 разів російські загарбники намагалися вклинитися в оборону ЗСУ на Лиманському напрямку.
Вісім російських штурмів зафіксували на Слов’янському напрямку, одну на Краматорському. На Костянтинівському напрямку російські війська 15 разів атакували поблизу Плещіївки, Іванопілля, Костянтинівки, Іллінівки, й Русиного Яру.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 38 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Торецьке, Новоолександрівка, Родинське, Гришине, Удачне, Молодецьке, Новопавлівка, Муравка та у бік населених пунктів Кучерів Яр, Шевченко, Білицьке», – йдеться в зведенні.
Російська армія чотири рази атакувала на Олександрівському напрямку. На Гуляйпільському командування зафіксувало 28 атак у районах Прилук, Залізничного й Оленокостянтинівки та в бік Гіркого, Нового Запоріжжя, Староукраїнки, Верхньої Терси, Цвіткового та Чарівного.
ЗСУ зупинили три російських спроби просуватися на Оріхівському напрямку. Ще двічі армія Росії атакувала на Придніпровському напрямку, в районі Антонівського мосту.
21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Тим часом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 19 травня назвав реальними можливі наступальні операції РФ з боку Білорусі.
Тихановська почала візит до Києва з вшанування пам’яті загиблої білоруської доброволиці Зайцевої
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська прибула до Києва – про це вона повідомила у своєму телеграм-каналі.
За словами Тихановської, вона почала візит до України з вшанування пам’яті білоруської доброволиці Марії Зайцевої, яка загинула у війні з Росією.
«Перше, що я зробила, прибувши до Києва – одразу з поїзда відвідала могилу Марії Зайцевої. Вона символізує не лише наш опір диктатурі, а й українсько-білоруську солідарність. Для мене було дуже важливо розпочати цей візит з вшанування людини, яка віддала своє життя за свободу України та Білорусі», – прокоментувала вона.
Тихановська поклала квіти на могилу Зайцевої разом із членами своєї команди – Павлом Латушком та Валерієм Мацкевичем.
24-річна Марія Зайцева, яка брала участь у протестах у Білорусі 2020 року, загинула в січні 2025 року в боях на Покровському напрямку.
Читайте також: «Вона була вся в крові». Історія фото з білорускою Марією Зайцевою, яка загинула на війні з Росією
Як повідомив офіс Тихановської, під час візиту до Києва вона планує обговорити перспективи співпраці між демократичними силами Білорусі та Україною, посилення міжнародної координації проти російської агресії та режиму Лукашенка й присутність білоруських демократичних сил в Україні.
«Серед тем – статус і перспективи білорусів в Україні (передусім білоруських добровольців та членів їхніх родин), відкриття місії демократичних сил Білорусі в Києві, розвиток постійного політичного діалогу та призначення спеціального представника з питань відносин із демократичною Білоруссю», – йдеться в анонсі, який отримало Радіо Свобода.
В інтерв’ю білоруській службі Радіо Свобода днями Тихановська назвала свій прийдешній візит до Києва історичним і сказала, що хоче обговорити з українською владою проблеми білорусів, які живуть і воюють в Україні.
Вона наголосила, що перемога України може відкрити «вікно можливостей» для Білорусі, а також висловилася проти послаблення європейських санкцій проти режиму Лукашенка.
22 травня міністр закордонних справ Андрій Сибіга анонсував приїзд лідерки білоруської опозиції до України «найближчим часом».
«Утримували своїх людей»: як херсонський фермер принципово повернувся садити картоплю у Чорнобаївку
Повернулися у рідний регіон. Навесні цього року вперше від початку повномасштабного вторгнення фермерське господарство Сергія Рибалка взяло в обробку та засадило площі на Херсонщині. Існує підприємство з початку 1990-х років. І первинно базувалося на лівобережжі Херсонської області, де у перші ж дні повномасштабної війни опинилося в окупації. Про те, як фермерське господарство релокували на північ країни та як тепер повертаються у рідний регіон, Радіо Свобода розпитало його засновника Сергія Рибалка.
Ганжа повідомив про удар по Павлограду, постраждали 5 людей
Російська армія атакувала Павлоград на Дніпропетровщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
Спершу було відомо про одного постраждалого – 18-річного юнака, якого госпіталізували в стані середньої тяжкості. Згодом Ганжа повідомив про ще двох поранених: чоловіків 43 і 45 років, вони також у лікарні.
За уточненими даними, в Павлограді п’ятеро постраждалих.
«Серед них – 6-річний хлопчик. Дитина на амбулаторному лікуванні», – заявив Ганжа.
Раніше голова області повідомив про пожежу та пошкоджену багатоповерхівку в Павлограді після російського удару.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЗМІ: п’ять країн НАТО відкинули ідею виділяти 0,25% ВВП на підтримку України
П’ять великих країн НАТО – Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада – не підтримали висунуту Естонією пропозицію зобов’язати країни альянсу виділяти щонайменше 0,25% від свого ВВП на військову допомогу Україні – про це пише британська газета The Telegraph із посиланням на джерела в НАТО.
За даними видання, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який виніс на обговорення союзників естонську пропозицію, визнав, що ця ініціатива не буде схвалена на майбутньому саміті НАТО в Анкарі через відсутність підтримки низки союзників.
Водночас ідею підтримали країни, які вже витрачають на підтримку України понад 0,25% свого ВВП. Серед них три країни Балтії, а також Нідерланди, Польща, низка країн Північної Європи. Без підтримки таких великих країн, як Британія, Франція, Іспанія та Італія, ініціатива, однак, не має шансів бути схваленою.
The Telegraph зазначає, що Британія витрачає на підтримку України близько 0,1% ВВП країни – в абсолютних числах це велика сума з огляду на обсяги британського ВВП. Однак такі країни, як Франція, Італія, Іспанія та Канада, незважаючи на тверду підтримку України, суттєво відстають.
«Я дуже хотів би, щоб більше країн, які так добре відгукуються про Україну, також підкріплювали свої слова реальними грошима», – сказав журналістам прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
Про позицію США та Німеччини у статті не йдеться. Адміністрація Дональда Трампа закликає європейських союзників витрачати більше на оборону, довівши витрати на неї до 5% ВВП.
21 травня Рютте заявив журналістам, що допомога Україні не розподілена «рівномірно» серед країн НАТО, оскільки низка країн, такі як Швеція, Німеччина, Канада, Нідерланди та Данія, грають провідну роль, але чимало союників «не витрачають достатньо» на підтримку Києва.
МВА: Росія атакувала Краматорськ авіабомбами, є поранені
Російські війська завдали масованого авіаудару по Краматорську, заявив голова міської військової адміністрації Олександр Гончаренко.
За його даними, армія РФ скинула на місто пʼять авіабомб ФАБ-250. Ударів зазнали багатоквартирні житлові райони та цивільна інфраструктура.
«За попередньою інформацією, поранень зазнали дві жінки та чоловік. Пошкоджено 14 багатоповерхівок, заклад освіти та адміністративні будівлі», – заявив Гончаренко.
Він додав, що на місцях влучань працюють відповідні служби та комунальні аварійні бригади.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Голова Харківщини повідомив про загиблого й постраждалих внаслідок російської атаки на Дергачі
Російська армія, попередньо, завдала ракетного удару по Дергачах у Харківській області, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 25 травня.
«Внаслідок ворожого удару по Дергачах загинув чоловік. Дані загиблого встановлюємо», – згодом повідомив він.
Спершу було відомо про двох постраждалих: 57-річного чоловіка та 39-річну жінку. Їм надають медичну допомогу.
Згодом кількість постраждалих зросла до шістьох людей, додав голова області.
«Оперативна робота на місці удару триває», – зазначив Синєгубов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Тихановська пояснила, навіщо насправді приїхала в Україну
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська називає свій візит до Києва, який розпочала сьогодні, 25 травня, історичним і каже, що хоче обговорити з українським керівництвом проблеми білорусів, які живуть у цій країні і воюють за неї.
Перед приїздом до України під час міжнародної безпекової конференції GLOBSEC у Празі Тихановська поговорила з Білоруською службою Радіо Свобода. Під час цього інтерв’ю вона наголосила, що перемога ЗСУ може відкрити «вікно можливостей» для Білорусі, а також висловилася проти послаблення європейських санкцій проти режиму Олександра Лукашенка.
Прокудін повідомив про вивезення ще чотирьох дітей з окупованої Херсонщини
Ще чотирьох неповнолітніх вдалося повернути на підконтрольну Україні територію з окупованої частини Херсонщини, заявив голова області Олександр Прокудін.
За його словами, йдеться про двох хлопчиків і двох дівчат віком від 6 до 17 років.
«На щастя, наші діти вже перебувають у безпеці та отримують необхідну допомогу», – заявив голова Херсонщини.
Прокудін зазначив, що повернення відбулося в межах ініціативи Bring Kids Back UA та за допомоги організації «Save Ukraine».
За даними української влади, після початку повномасштабного вторгнення Росії понад 20 тисяч українських дітей були незаконно депортовані або примусово переміщені до Росії чи на окуповані території. У ЄС зазначають, що Росія систематично приховує місцеперебування дітей та намагається стерти їхню українську ідентичність.
За даними Офісу президента на 11 травня, за час роботи ініціативи Bring Kids Back UA до України вдалося повернути більш ніж 2133 українських дітей, яких викрала Росія.
Прокуратура повідомила про двох загиблих у Краматорську внаслідок російської атаки
У Краматорську зросла кількість постраждалих внаслідок російської атаки, повідомила Донецька обласна прокуратура 25 травня. Зокрема, загинули двоє людей.
За даними відомства, близько 10:22 російська армія обстріляла Краматорськ та селище Ясногірка:
«Внаслідок влучання засобів ураження загинули 64-річний чоловік та жінка 38 років, ще 3 містянок поранено. У постраждалих віком 46, 54 та 56 років діагностовано мінно-вибухові травми, контузії та забійну рану».
Прокуратура надає, що постраждалим надали медичну допомогу. Остаточні наслідки атаки та тип озброєння встановлюються.
Раніше 25 травня очільник міської військової адміністрації Краматорська повідомив про трьох поранених внаслідок удару по місту.
МЗС: понад 70 іноземних дипломатів відвідали місця російських ударів у Києві
Понад 70 керівників та представників іноземних дипломатичних місій відвідали місця нещодавніх російських ударів у Києві та вшанували пам'ять загиблих через обстріли, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Очільник українського дипломатичного відомства закликав міжнародну спільноту до сильних реакцій на російські атаки.
«Потрібні чіткі сигнали Москві, що ми обʼєднані, що ми будемо твердо реагувати, що Україна отримає додаткові пакети ППО та ракети, що Україна обовʼязково буде членом ЄС. На цих місцях ударів ми чітко бачимо, чим відповідає ворог на мирні зусилля України та союзників», – заявив міністр, звертаючись до іноземних дипломатів.
Тому, як наголосив Сибіга, необхідний посилений тиск на Москву.