Доступність посилання

ТОП новини
06 липня 2020, Київ 09:39

Вихід «Роснєфті» з Венесуели: продаж активів чи підставна гра для уникнення санкцій?


Голова російської нафтової фірми «Роснєфть» Ігор Сєчин (ліворуч) потискає руку венесуельському міністрові нафти і президентові державної нафтової компанії південноамериканської країни PDVSA Мануєлю Кеведо перед президентом Венесуели Ніколасом Мадуро, 2017 рік.

Російська нафтова компанія «Роснєфть» заявила про припинення діяльності у Венесуелі і продаж усіх своїх активів, пов’язаних із цією діяльністю. Цим кроком «Роснєфть» прагне позбутися санкцій США.

На тлі падіння нафтових ринків майже до 20-річного мінімуму через безпрецедентну кризу в енергетичній галузі, спричинену людиною і природою, найбільша російська нафтова компанія випустила стислий пресреліз із великою новиною.

«Роснєфть» заявила, що припиняє діяльність у Венесуелі і продає всі свої активи, пов’язані з цією діяльністю, після 10 років присутності там і мільярдів інвестованих доларів.

У несподіваній заяві 28 березня «Роснєфть» заявила, що продала венесуельські активи неназваній компанії, яка повністю належить російському урядові.

Компанія повідомила, що отримає 9,6 відсотки власних акцій, скоротивши частку уряду в нафтовій компанії, яку очолює Ігор Сєчин, близький і давній союзник президента Росії Володимира Путіна.

Оголошення «Роснєфті» стає елементом геополітичної боротьби, що охоплює як нестійкі енергетичні ринки, так і долю Венесуели, лідерові якої Росія допомагала залишитися при владі попри його нелегітимність в очах США і багатьох інших держав світу.

У заяві компанії не йшлося про причини продажу. Тим не менш, аналітики з енергетичних питань заявили, що очевидною причиною є санкції США, застосовані до двох її дочірніх компаній на кілька тижнів раніше через продаж і транспортування венесуельської сирової нафти на порушення ембарго США від 2019 року.

Після того, як США в лютому і березні застосували санкції проти «Роснєфть Трейдінг СА» і «TNK Trading International», китайська державна нафтова компанія Sinochem заявила, що не купуватиме в «Роснєфти» ніякої сировини, а це великий удар по стратегії російської компанії. «Роснєфть» прагне здобути більшу частки великого прибуткового китайського ринку.

На тлі масової невизначеності на нафтових ринках російський рубль обвалився.

Незабаром після заяви «Роснєфті» її речник Михайло Леонтьєв дав зрозуміти, що компанія прагне скасування санкцій, заявивши, що вона мала захищати інтереси своїх акціонерів і тепер очікує, що Вашингтон «виконає свої публічно заявлені зобов’язання».

Але скасування санкцій США не є автоматичним. Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів (OFAC) заявило, що дві дочірні компанії повинні «вжити конкретних, осмислених і перевірених дій» для підтримки демократичного порядку у Венесуелі і тим виконати ще одну з умов для скасування санкцій.

Елліотт Абрамс, спецпредставник США у Венесуелі, заявив 31 березня, що США вивчать продаж активів «Роснєфті», перш ніж ухвалювати якісь рішення.

«Ми намагаємося дізнатись більше про цю [транзакцію]. Що за компанія? Якою діяльністю вона буде займатися? Чи забере це 100 відсотків того, чим займається «Роснєфть», чи менше? Це ще не зрозуміло», – сказав Абрамс.

Зв’язок із Анголою?

Росія зрештою заявила, що активи придбала новостворена компанія «Розарубєжнєфть».

Реєстраційні документи директором визначають Миколу Рибчука. Як повідомляє російське агентство «РБК», ніхто з таким іменем не фігурує в жодній іншій юридичній особі, що викликає питання, чому його обрали.

Але йшлося про те, що чоловік із таким іменем кілька разів відряджався до Анголи, де спочатку служив перекладачем у посольстві Радянського Союзу з 1978 по 1980 роки в умовах громадянської війни, а згодом став військовим аташе. Пізніше він представляв Федеральну службу військово-технічного співробітництва Росії в Анголі.

Президент Росії Володимир Путін (л) із Ігорем Сєчиним
Президент Росії Володимир Путін (л) із Ігорем Сєчиним

У 1980-х роках нинішній керівник «Роснєфті» Сєчин служив військовим перекладачем в Анголі, коли Радянський Союз і США підтримували протилежні сторони у тривалій громадянській війні, яку розглядали як бій «чужими руками» часів Холодної війни.

Хоча час їхнього перебування в Анголі і збігся, немає конкретних доказів того, що вони знають один одного, повідомляє РБК.

Ні Рибчук, ні Кремль не сказали, що планує робити «Россарубєжнєфть» із активами, до яких належать кілька спільних підприємств із видобутку нафти, активи обслуговування нафтової промисловості і торгові операції.

Консультанти з питань політичних ризиків з Eurasia Group кажуть, що нова компанія, найімовірніше, матиме «обмежений потенціал для швидкого заміщення» велетенської ролі «Роснєфті» в нафтовому секторі Венесуели в найближчому майбутньому, хоча це може змінитися з часом.

Підставна гра?

Аналітики вважають, що OFAC може бути поцікавитися тим, чи «Роснєфть» справді втрачає контроль над своїми активами.

«На папері це виглядає як шахрайське виведення інвестицій. Отже, якби я був OFAC, я б подумав дуже ретельно, чи вважають вони, що є достатньо умов для скасування санкцій», – сказав Браян О’Тул, співробітник американського аналітичного центру «Атлантична рада» і колишній старший радник Управління контролю за іноземними активами.

«Ключовим моментом є те, як переміщувалися ці активи. Чи є тут справжня стратегія виведення інвестицій, чи це, по суті, лише підставна гра?» – сказав він.

О’Тул додав, що продаж нагадує спробу Аркадія Ротенберга, колишнього інструктора Путіна з дзюдо, зберегти свою бурову компанію «Газпром Буреніє» від американських санкцій, продавши її своєму синові Ігорю Ротенбергу. Пізніше США ввели санкції проти Ігоря Ротенберга.

Спостерігачі заявили, що купівля раптово створеною компанією нагадала аукціон 2004 року, на якому невідома фірма під назвою «Байкалфінансгруп», зареєстрована на кілька днів раніше, купила основні активи компанії «Юкос» Михайла Ходорковського, який був в ув’язненні. Потім активи придбала «Роснєфть», зробивши цю фактично підконтрольну російській державі нафтову компанію на чолі з Сєчиним найбільшою в Росії.

Сполучені Штати скасували санкції проти трьох компаній, що належать підсанкційному російському магнатові Олегу Дерипасці, після того, як він погодився віддати контроль над ними. Ті компанії також погодились мати у складі правління більшість незалежних директорів і дотримуватися суворих нових вимог щодо звітності.

Володимир Путін (праворуч) говорить із Аркадієм Ротенбергом, 2018 рік
Володимир Путін (праворуч) говорить із Аркадієм Ротенбергом, 2018 рік

О’Тул заявив, що для США може бути складно юридично довести, що торговельні підрозділи «Роснєфті» отримують вигоду від активів Венесуели, які зараз належать «Росзарубєжнєфті», або будь-яких продажів сировини з Венесуели.

«Роснєфть» також може спробувати подати позов, якщо Сполучені Штати винесуть рішення проти усунення з санкційного списку, заявив він.

«Останнє, чого [OFAC] хотів би, так це програти у суді», – сказав О’Тул.

Іще одним чинником є Європа: продаж частки в «Роснєфті» скорочує власність російського уряду приблизно до 41 відсотків, що відкриває можливість ЄС зняти власні санкції, які частково обумовлені дотеперішнім володінням російською державою контрольного пакету акцій компанії.

Чиновники ЄС переглянуть санкції щодо Росії перед самітом наприкінці червня, на якому лідери блоку вирішать, чи слід утримувати обмежувальні заходи.

Джерело в ЄС повідомило Радіо Свобода на умовах анонімності, що втрата контролю російського уряду над компанією «Роснєфть» може стати одним із питань в обговореннях, але що є й інші критерії, такі, як роль, яку різні компанії відіграли й відіграють в анексії Криму.

Гроші і сила

«Роснєфть» інвестувала мільярди доларів у нафтову промисловість Венесуели з 2010 року. На думку аналітиків, частково це є елементом стратегії Кремля для здійснення впливу «на задвірках» США.

Відносини між Вашингтоном і Каракасом значно напружилися з моменту приходу до влади нині померлого соціалістичного діяча Уго Чавеса у 1999 році. Росія допомогла його наступникові Ніколасу Мадуро, який замінив Чавеса після його смерті в 2013 році і якого вважають нелегітимним десятки країн світу, серед них і США, залишитися при владі.

Вільям Кортні, колишній посол США, а нині аналітик із питань Росії у вашингтонському аналітичному центрі Rand Corporation, заявив, що інтерес Кремля до Венесуели є частиною більшої стратегії об’єднання з державами, де він може діяти, щоб «скинути США з шальок терезів» і, можливо, вибити поступки з боку Вашингтону і Заходу в інших регіонах.

Це також зумовлене прагненням мати більший вплив на світову нафтову промисловість: Венесуела не входить в першу десятку виробників нафти, але має найбільші у світі перевірені запаси.

У січні 2019 року адміністрація президента США Дональда Трампа запровадила санкції проти державної нафтової компанії PDVSA у спробі відрізати головне джерело доходів уряду Венесуели і вчинити тиск на Мадуро, щоб той відійшов і звільнив місце Хуанові Гуайдо, якого США вважають законним лідером країни.

І тоді як інші іноземні нафтові компанії відмовилися від справ із Венесуелою після санкцій, «Роснєфть» активізувалась там і до початку 2020 року здійснювала до 80% торгівлі венесуельською нафтою, повідомляє The Washington Post.

«Роснєфть» купувала венесуельську нафту зі значною знижкою, заробляючи до 120 мільйонів доларів щомісяця, бо продавала її за кордон всупереч американським санкціям. Росіяни працювали з венесуельськими чиновниками, щоб розробити шляхи уникнення американських санкцій.

США попереджали Росію і «Роснєфть», що вживуть заходів, якщо ті не припинять продавати венесуельську нафту, хоча дехто сумнівався, що Вашингтон зайде настільки далеко, щоб запровадити санкції проти компанії, яка видобуває близько 5 відсотків нафти у світі.

Американські санкції проти дочірніх компаній «Роснєфті» з’явилися якраз тоді. коли попит на нафту в глобальному масштабі скоротився через поширення коронавірусу, що знижувало ціни на визначальні сорти нафти іноді нижче ніж до 20 доларів за барель. Венесуельська нафта продається зі знижкою до цих базових цін.

Більше тиску на Мадуро?

Абрамс вважає, що рішення «Роснєфті» продати свої активи було «чіткою реакцією» на обвал цін на нафтуіа падіння попиту. Щоденне виробництво нафти у Венесуелі впало приблизно на третину з кінця минулого року приблизно до 500 000 барелів наприкінці березня, сказав він.

«Роснєфть» зараз втрачає гроші. Її спільні підприємства не можуть продавати сирову нафту з метою отримання прибутку. Її торгова діяльність у всьому світі – спроби продати венесуельську нафту – насправді опинилася під загрозою», – сказав він.

Мойзес Рендон, директор Ініціативи «Майбутнє Венесуели» з Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні, заявив, що рішення «Роснєфті» все ще залишається несподіванкою для багатьох у Вашингтоні і в Каракасі.

«Роснєфть» була фінансовою рукою Росії для надання Мадуро ліквідності й фінансової допомоги. Хоча він все ще має геополітичну підтримку Росії, він повинен бути стурбований тим, що він більше не має її фінансової допомоги», – сказав Рендон.

Ніколас Мадуро (л) і Володимир Путін (п)
Ніколас Мадуро (л) і Володимир Путін (п)

Сергій Мелік-Багдасаров, який був призначений послом Росії у Венесуелі за день до оголошення санкцій проти «Роснєфті», применшив важливість продажу в очевидній спробі переконати уряд Мадуро у постійній підтримці Москви. У своєму твітері він попросив їх не хвилюватися.

«Не турбуйтеся! Йдеться про передачу активів «Роснєфті» безпосередньо російському урядові. Залишаємося разом і йдемо вперед!» – написав посол.

Того ж дня Мадуро заявив, що отримав повідомлення від Путіна, яке підтверджує його стратегічну підтримку «в усіх сферах» двосторонніх відносин.

30 березня Путін провів «тривалу» розмову з Трампом, під час якої лідери двох держав обговорювали, серед іншого, і нестійкість нафтового ринку й Венесуелу. Жодна сторона не надала деталей.

Адміністрація Трампа наступного ж дня заявила про зміну стратегії щодо Венесуели, заявивши, що скасує санкції проти Каракаса – крок, який принесе користь Росії, – якщо партія Мадуро й опозиція сформують новий уряд без нього.

Мадуро ж повинен переконати свій уряд, «що він все ще має підтримку Путіна», якщо він хоче утримати владу, пояснив Рендон.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG