Доступність посилання

«Путін відрікся від союзників»: політика Кремля та 9 травня

Володимир Путін
Володимир Путін

Президент Росії Володимир Путін, виступаючи на параді 9 травня в Москві, сказав, що радянський народ «був один на шляху до Перемоги» над нацистською Німеччиною у 1945 році, й, таким чином, не згадав про союзників СРСР з антигітлерівської коаліції. На урочистостях з іноземних лідерів був присутній тільки президент Таджикистану Емомалі Рахмон, інформує Крим.Реалії.

Паради 9 травня також відбулися в багатьох містах Росії й деяких містах анексованого Росією Криму. Водночас у більшості країн світу день перемоги над нацизмом у Другій світовій війні відзначається 8 травня, в день капітуляції Німеччини. Раніше Володимир Путін у своїх виступах на парадах, як правило, згадував про внесок союзників, а іноді й називав конкретні країни. Про те, що змінилося у 2021 році, розмірковували гості та експерти Радіо Крим.Реалії.

Ось як Володимир Путін під час виступу 9 травня привітав ветеранів і підкреслив роль СРСР у перемозі над нацизмом:

«Вітаю вас з Днем Перемоги! Перемоги колосального, історичного значення для долі всього світу. Зі святом, яке було, є й буде для Росії, для нашого народу священним. Воно наше за правом спорідненості з тими, хто розтрощив, зломив, знищив нацизм. Наше за правом спадкоємців покоління переможців, покоління, яке ми шануємо, яким пишаємося. Дорогі наші ветерани! Ми схиляємося перед вашою мужністю й силою духу, дякуємо за безсмертний приклад згуртованості й любові до Батьківщини. Ви довели, що тільки разом можна досягти, здавалося б, неможливого. Здолали нещадного ворога, захистили свій дім, дітей, рідну країну. Здобули над нацизмом беззастережну Перемогу і прославили у віках 9 травня 1945 року. Ми завжди будемо пам'ятати, що цей величний подвиг здійснив саме радянський народ. У найважчий час війни, у вирішальних битвах, визначили результат боротьби з фашизмом, наш народ був один, один на тяжкому, героїчному та жертовному шляху до Перемоги. Бився на смерть на всіх рубежах, у найжорстокіших боях на землі, на морі та в небі».

Російський політолог Ігор Ейдман, який живе та працює в Німеччині, висловив Крим.Реалії думку, що слова російського президента про роль радянського народу в перемозі над нацистською Німеччиною можуть прийняти за чисту монету лише неосвічені люди.

‒ Путін звертався, безумовно, до російського суспільства, до російського населення ‒ хоча, звичайно ж, не до всього. Там є різні соціальні, культурні верстви. Якось письменник Володимир Войнович сказав, що російська влада апелює до нерозумної частини населення ‒ і те, що говорив Путін 9 травня, на мій погляд, могло бути сприйняте серйозно саме цією частиною. Це люди з психологією підлітків, які міркують категоріями «нашого двору» і «чужих дворів». «Наші» завжди мають рацію, а коли «наших б'ють», треба згуртуватися й цьому протистояти. Всі, хто хоча б елементарно знає історію, можуть тільки посміятися над словами Путіна. Однак те, що радянський народ був один у війні проти гітлерівської Німеччини, відповідає його погляду на речі та пропагандистському мейнстриму, який транслюють федеральні телеканали під диктовку Кремля.

Ігор Ейдман (з мікрофоном)
Ігор Ейдман (з мікрофоном)
У Росії сформувалася унікальна синкретична релігія, яка містить як елементи традиційного «казенного» православ'я, так і того, що зараз називають «побєдобєсієм»
Ігор Ейдман

Ігор Ейдман вважає, що таке вільне поводження з фактами зумовлене тим, що День Перемоги 9 травня набув рис релігійного свята.

‒ Це язичницький культ Перемоги, що насаджується особливо активно в останні роки. У Росії сформувалася унікальна синкретична релігія, яка містить як елементи традиційного «казенного» православ'я, так і того, що зараз називають «побєдобєсієм». Виходить, що 9 травня ‒ нове Різдво або нова Пасха цієї релігії.

За інформацією нещодавнього дослідження сервісу Superjob, «День Перемоги у Великій Вітчизняній війні» став найважливішим святом для росіян. До нього позитивно ставляться 95% респондентів, на другому місці Новий рік, який вважають значним 94% опитаних. Серед важливих свят росіяни назвали також власний день народження, 8 березня й 23 лютого.

Українська журналістка Ольга Лень вказує на те, що російський варіант свята «Великої Перемоги» замовчує зворотний бік тих подій і за своєю природою ретроспективний.

Перенесення основного ідеологічного наративу на 9 травня ‒ це крах ідеології «русского міра»
Ольга Лень

‒ За радянських часів все-таки були ідеологічні свята, які транслювали щось у майбутнє ‒ розширення соціалістичного способу життя тощо. А 9 травня ‒ це, загалом глухий кут. Це святкування чогось, що насправді є не святом, а великою трагедією. У нинішньому вигляді 9 травня ‒ святкування війни, в якій нехай перемогли, але жахливою ціною і з жахливими втратами. Це дійсно танці на кістках і річ, яка все-таки не дає нічого, що можна було б транслювати в майбутнє. Насправді перенесення основного ідеологічного наративу на 9 травня ‒ це крах ідеології «русского міра». Виходить, що Росії нема чого запропонувати ні власному народу, ні народам довкола як привабливу перспективу на майбутнє. Можна говорити тільки про якесь минуле життя ‒ і навіть говорячи про перемогу, намагаються промовчати про її ціну.

Ольга Лень
Ольга Лень

Окрім того, Ольга Лень розглядає парад у Москві 9 травня 2021 року як міжнародний провал Володимира Путіна.

‒ Приїхав тільки один президент Таджикистану, хоча в Кремлі очікували приїзду президента Франції Еммануеля Макрона. На мій погляд, авантюрні військові маневри Путіна напередодні всіх цих свят, спроба нагнітати зокрема і ситуацію навколо України призвели до того, що замість свята та легітимізації себе у світі Путін у результаті отримав абсолютну й тотальну ізоляцію. Не приїхали не тільки люди, на яких він чекав, з якихось країн Євросоюзу ‒ не приїхали навіть ті, кого можна віднести, умовно кажучи, до союзників Путіна, наприклад, Олександра Лукашенка або когось із керівників Вірменії.

У свою чергу, український історик, доктор історичних наук Юрій Шаповал вважає слова Володимира Путіна про роль СРСР у перемозі над нацистською Німеччиною серйозною помилкою Кремля.

Як же можна не бачити, що те, що в Росії називають «Великою Вітчизняною війною», було лише частиною великої та страшної трагедії під назвою «Друга світова війна»?
Юрій Шаповал

‒ Коли він не сказав жодного слова про ті країни антигітлерівської коаліції, в якій перебував Радянський Союз, і про народи Радянського Союзу, зокрема український, я зрозумів, що справи у Путіна зовсім погані. Я просто, чесно кажучи, був шокований ‒ і справа навіть не в тому, що ніхто не приїхав. Як же можна не бачити, що те, що в Росії називають «Великою Вітчизняною війною», було лише частиною великої та страшної трагедії під назвою «Друга світова війна»? Перемогу в ній отримали всі разом, це була антигітлерівська коаліція. Путін у своїй промові абсолютно відрікся від союзників. Це, по-моєму, просто нерозумно і говорить про те, що в Кремлі щось пішло не так з ідеологією. Слова Путіна неприпустимі й дуже образливі для всіх учасників Другої світової.

Історик із Севастополя, співробітник Інституту національної пам'яті України Максим Майоров також називає заяви російського президента невдячністю щодо Великої Британії та США і спробою переписати історію.

Максим Майоров
Максим Майоров

‒ Радянському Союзу взагалі дуже пощастило в плані союзників під час Другої світової війни. Коли вона почалася, СРСР підтримував нацистську Німеччину, а після того, як вона напала, йому практично відразу простягнули руку допомоги держави, постраждалі від дій німців раніше. Була укладена угода з Великою Британією, потім підтяглися Сполучені Штати, які ще тоді не брали участі у Другій світовій, які, власне, відкрили програму ленд-лізу. Це були величезні обсяги допомоги, при цьому багато з поставленого сам СРСР не виробляв. Проте часто можна почути закиди в тому, що союзники все ж були погані, тому що, мовляв, тривалий час не відкривали другий фронт. Нібито до цього ніякої допомоги не було. Однак як бойову, так й економічну підтримку Радянський Союз отримував від своїх західних союзників постійно.

Тим часом голова підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Константинов сказав, що й у нинішньої Росії нібито немає союзників:

«Велика Перемога ‒ це сила нашого народу, яка змогла зламати хребет цьому фашистському звірові. Цей звір виховаваний, народився й був створений західною цивілізацією. І тільки наш народ незрозумілою силою зміг зламати йому хребет і здобути цю Велику Перемогу. Ну і пам'ятайте, що немає у Росії друзів, немає союзників ‒ є тільки ми, наша сила, і це гарантія нашої безпеки».

Тим часом 5 травня 2021 року депутати Держдуми від «Единой России» Олена Ямпольська та Олександр Жуков, а також сенатор Олексій Пушков внесли на розгляд парламенту правки до закону «Про увічнення Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». Вони пропонують заборонити в публічних виступах «ототожнювати цілі, рішення та дії керівництва СРСР, командування та військовослужбовців СРСР з цілями, рішеннями та діями керівництва нацистської Німеччини», а також «заперечення вирішальної ролі радянського народу в розгромі нацистської Німеччини та гуманітарної місії Союзу РСР при звільненні країн Європи».

Російський історик Борис Соколов упевнений, що цей закон покликаний максимально обмежити свободу слова в Росії.

‒ При цьому його можна застосовувати суто вибірково через неюридичні категорії в тексті: «ототожнювати», «порівнювати». Тобто виходить, що взагалі не можна порівнювати Сталіна та Гітлера, радянський і нацистський режими? Чи все-таки можна? Ніхто їх, загалом, ніколи й не ототожнював ‒ вважалося, що це просто інший тоталітарний режим, й у кожного були свої особливості в ідеології, у практиці. Після ухвалення закону, звичайно, набагато складніше буде публікувати якісь незалежні від держави статті, книги чи висловлюватися в медіа про Другу світову війну. Дуже багато істориків, причому навіть прокремлівські, люблять порівнювати наступ німецьких військ у Білорусі влітку 1941 року та радянський наступ там же влітку 1944-го ‒ операція «Багратіон». У них знаходять багато спільного ‒ так що, тепер це треба заборонити? І штрафувати, садити?

Борис Соколов
Борис Соколов

На думку Бориса Соколова, цей закон у разі ухвалення російська влада використовуватиме, у першу чергу, проти неугодних і незгодних. Сам Путін неодноразово негативно висловлювався про те, що він вважає «переписуванням історії» і спробами спотворити правду про Велику Вітчизняну війну. Він висловлював думку, що таким чином країни Заходу «хочуть змінити лад, який виник після Другої світової війни».

(Текст підготував Владислав Ленцев, Крим.Реалії)

Без парадів. Інший бік Другої світової війни в Криму (фотогалерея)

Атаку німецької армії на Крим не можна назвати раптовою, і все ж півострів не був готовий до оборони. Радянські війська поступалися противнику і в кількості, і в умінні, крім того, були розосереджені по всьому Криму. Як тільки Вермахт прорвався через Перекоп, доля півострова була вирішена.<br />
<br />
<em>На фото: німецькі війська пробивають радянську оборону на Перекопі, жовтень 1941 року​</em>
1/19 Атаку німецької армії на Крим не можна назвати раптовою, і все ж півострів не був готовий до оборони. Радянські війська поступалися противнику і в кількості, і в умінні, крім того, були розосереджені по всьому Криму. Як тільки Вермахт прорвався через Перекоп, доля півострова була вирішена.

На фото: німецькі війська пробивають радянську оборону на Перекопі, жовтень 1941 року​
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Севастополь залишився останнім радянським оплотом у Криму. Для захисту від бомбардувань спецкомбінат №1 із виробництва боєприпасів розмістили в штольнях у Троїцькій балці на глибині 60 метрів &ndash; там працювали дві тисячі осіб. Цим штольням &laquo;пощастило&raquo; &ndash; їх радянські війська наприкінці червня 1942 року підірвали порожніми. Штольні в Інкермані знищили разом із людьми в них.<br />
&nbsp;<br />
<em>На фото: виробництво боєприпасів у севастопольській штольні, листопад 1941 року</em>
2/19 Севастополь залишився останнім радянським оплотом у Криму. Для захисту від бомбардувань спецкомбінат №1 із виробництва боєприпасів розмістили в штольнях у Троїцькій балці на глибині 60 метрів – там працювали дві тисячі осіб. Цим штольням «пощастило» – їх радянські війська наприкінці червня 1942 року підірвали порожніми. Штольні в Інкермані знищили разом із людьми в них.
 
На фото: виробництво боєприпасів у севастопольській штольні, листопад 1941 року
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Попри стан облоги, звичайне життя в місті тривало. Навчальний процес &ndash; у тому числі. Лише під час німецького авіанальоту або артобстрілу учні з книжками перебиралися до бомбосховища, обладнаного в підвалі школи.<br />
&nbsp;<br />
<em>На фото: учні біля входу в бомбосховище під школою у Севастополі, квітень 1942 року</em>
3/19 Попри стан облоги, звичайне життя в місті тривало. Навчальний процес – у тому числі. Лише під час німецького авіанальоту або артобстрілу учні з книжками перебиралися до бомбосховища, обладнаного в підвалі школи.
 
На фото: учні біля входу в бомбосховище під школою у Севастополі, квітень 1942 року
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Зображена на фото українка <strong>Людмила Павличенко</strong> &ndash; найуспішніша в історії жінка-снайпер. Вона захищала Одесу і Севастополь, була евакуйована і вирушила з делегацією молоді в США і Канаду.<br />
&nbsp;<br />
Переконуючи союзників відкрити фронт у Європі, вона сказала: &laquo;Мені 25 років, на фронті я встигла знищити 309 фашистських загарбників. Чи не здається вам, джентльмени, що ви занадто довго ховаєтеся за моєю спиною?&raquo;.<br />
&nbsp;<br />
За різними даними, майже третина захисників Севастополя були українцями
4/19 Зображена на фото українка Людмила Павличенко – найуспішніша в історії жінка-снайпер. Вона захищала Одесу і Севастополь, була евакуйована і вирушила з делегацією молоді в США і Канаду.
 
Переконуючи союзників відкрити фронт у Європі, вона сказала: «Мені 25 років, на фронті я встигла знищити 309 фашистських загарбників. Чи не здається вам, джентльмени, що ви занадто довго ховаєтеся за моєю спиною?».
 
За різними даними, майже третина захисників Севастополя були українцями
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
У грудні 1941 року Керченський півострів був відбитий радянськими військами, але в травні 1942 року німецько-румунські частини знову його завоювали. Загибель Кримського фронту в мініатюрі нагадувала розгром усієї Червоної армії влітку 1941 року. На передньому плані фото &ndash; тіла загиблих червоноармійців. Севастополь здався через півтора місяця після поразки радянських військ під Керчю.<br />
&nbsp;<br />
<em>На фото: румунські війська наступають на Керченському півострові, травень 1942 року</em>
5/19 У грудні 1941 року Керченський півострів був відбитий радянськими військами, але в травні 1942 року німецько-румунські частини знову його завоювали. Загибель Кримського фронту в мініатюрі нагадувала розгром усієї Червоної армії влітку 1941 року. На передньому плані фото – тіла загиблих червоноармійців. Севастополь здався через півтора місяця після поразки радянських військ під Керчю.
 
На фото: румунські війська наступають на Керченському півострові, травень 1942 року
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
У перші два роки війни Червона армія втратила полоненими більше, ніж убитими. Те ж було і в Криму &ndash; там сотні тисяч бійців виявилися оточеними (як під Керчю) або ж кинутими напризволяще своїми командирами (як під Севастополем). Дослідники зазначають, що в Росії ця сторінка війни замовчується.<br />
&nbsp;<br />
<em>На фото: радянські солдати, взяті в полон на Керченському півострові, травень 1942 року</em>
6/19 У перші два роки війни Червона армія втратила полоненими більше, ніж убитими. Те ж було і в Криму – там сотні тисяч бійців виявилися оточеними (як під Керчю) або ж кинутими напризволяще своїми командирами (як під Севастополем). Дослідники зазначають, що в Росії ця сторінка війни замовчується.
 
На фото: радянські солдати, взяті в полон на Керченському півострові, травень 1942 року
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Ще один маловідомий аспект Другої світової &ndash; біженці та насильно переміщені особи. Десятки мільйонів осіб змінили, в основному, не з власної волі, місце проживання. Не став винятком і Крим, де під час партизанських атак і контрпартизанських дій окупантів безліч сіл були зруйновані, а їхні жителі &ndash; переселені.<br />
&nbsp;<br />
<em>На фото: кримськотатарські біженки на Південному узбережжі Криму, літо 1942 року</em>
7/19 Ще один маловідомий аспект Другої світової – біженці та насильно переміщені особи. Десятки мільйонів осіб змінили, в основному, не з власної волі, місце проживання. Не став винятком і Крим, де під час партизанських атак і контрпартизанських дій окупантів безліч сіл були зруйновані, а їхні жителі – переселені.
 
На фото: кримськотатарські біженки на Південному узбережжі Криму, літо 1942 року
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Попри те, що Німеччина не мала у своєму розпорядженні бойові кораблі на Чорному морі, радянський флот зазнав величезних втрат від мін (у тому числі й власних), а також авіаударів повітряних сил нацистської Німеччини.<br />
<br />
<em>На фото: фок-щогла крейсера <strong>&laquo;Червона Україна&raquo;</strong> в Севастополі, липень 1942 року​</em>
8/19 Попри те, що Німеччина не мала у своєму розпорядженні бойові кораблі на Чорному морі, радянський флот зазнав величезних втрат від мін (у тому числі й власних), а також авіаударів повітряних сил нацистської Німеччини.

На фото: фок-щогла крейсера «Червона Україна» в Севастополі, липень 1942 року​
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Уцілілим севастопольцям потрібно було готувати їжу і прати одяг. А оскільки майже все місто лежало в руїнах, люди поверталися до старих перевірених практик.<br />
<br />
<em>На фото: місцеві жінки перуть у Севастопольській бухті, липень 1942 року​</em>
9/19 Уцілілим севастопольцям потрібно було готувати їжу і прати одяг. А оскільки майже все місто лежало в руїнах, люди поверталися до старих перевірених практик.

На фото: місцеві жінки перуть у Севастопольській бухті, липень 1942 року​
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Після війни, згідно з німецькими планами, Крим мав стати одним із найбільш успішних курортів Третього рейху.<br />
<br />
<em>На фото: німецькі солдати відпочивають на пляжі на Південному узбережжі Криму, літо 1942 року​</em>
10/19 Після війни, згідно з німецькими планами, Крим мав стати одним із найбільш успішних курортів Третього рейху.

На фото: німецькі солдати відпочивають на пляжі на Південному узбережжі Криму, літо 1942 року​
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Націоналізація по-німецьки: напис на плакаті свідчить, що цей об&#39;єкт реквізований і не може бути нікому переданий без особливого дозволу командувача.<br />
<br />
<em>На фото: голова пам&#39;ятника Леніну, липень 1942 року​</em>
11/19 Націоналізація по-німецьки: напис на плакаті свідчить, що цей об'єкт реквізований і не може бути нікому переданий без особливого дозволу командувача.

На фото: голова пам'ятника Леніну, липень 1942 року​
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Ніщо людське не було чуже навіть еліті німецької армії &ndash; морським офіцерам. Хтось, гуляючи Воронцовським палацом, надів на лева свого кашкета і сфотографував. Судячи з кількості зроблених знімків, цей палац користувався серед окупантів особливою &quot;любов&#39;ю&quot;.<br />
<br />
<em>На фото: лев із Воронцовського палацу в Алупці, липень 1942 року</em>
12/19 Ніщо людське не було чуже навіть еліті німецької армії – морським офіцерам. Хтось, гуляючи Воронцовським палацом, надів на лева свого кашкета і сфотографував. Судячи з кількості зроблених знімків, цей палац користувався серед окупантів особливою "любов'ю".

На фото: лев із Воронцовського палацу в Алупці, липень 1942 року
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
У нацистських таборах загинули мільйони радянських бійців (у тому числі &ndash; сотні тисяч у Криму), однак не всі представники Третього рейху поводилися з ними по-звірячому.<br />
&nbsp;<br />
<em>На фото: німецький солдат дає прикурити радянському полоненому, червень 1943 року</em>
13/19 У нацистських таборах загинули мільйони радянських бійців (у тому числі – сотні тисяч у Криму), однак не всі представники Третього рейху поводилися з ними по-звірячому.
 
На фото: німецький солдат дає прикурити радянському полоненому, червень 1943 року
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Але й про ідеалізацію окупації не йдеться. Зображене оголошення було сфотографоване в 1944 році, але з&#39;явилося, зрозуміло, набагато раніше. Поділ міст на зони для &laquo;істинних арійців&raquo; і для всіх інших &ndash; звична нацистська практика.<br />
&nbsp;<br />
<em>На фото: оголошення про початок &laquo;забороненої зони&raquo; на Приморському бульварі Севастополя, травень 1944 року</em>
14/19 Але й про ідеалізацію окупації не йдеться. Зображене оголошення було сфотографоване в 1944 році, але з'явилося, зрозуміло, набагато раніше. Поділ міст на зони для «істинних арійців» і для всіх інших – звична нацистська практика.
 
На фото: оголошення про початок «забороненої зони» на Приморському бульварі Севастополя, травень 1944 року
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Згідно з даними радянських і російських істориків, Крим був звільнений нібито за 35 днів (у квітні-травні 1944 року), тоді як нацистам довелося витратити на завоювання півострова півтора року. Насправді вигнання окупантів із Криму почалося в листопаді 1943 року зі взяття Перекопу на півночі й Ельтігена &ndash; на сході. Потім німецькі війська зупинили радянську армію, вона відновила наступ лише через пів року.<br />
<br />
<em>На фото: форсування Сиваша військами 4-го Українського фронту, листопад 1943 року​</em>
15/19 Згідно з даними радянських і російських істориків, Крим був звільнений нібито за 35 днів (у квітні-травні 1944 року), тоді як нацистам довелося витратити на завоювання півострова півтора року. Насправді вигнання окупантів із Криму почалося в листопаді 1943 року зі взяття Перекопу на півночі й Ельтігена – на сході. Потім німецькі війська зупинили радянську армію, вона відновила наступ лише через пів року.

На фото: форсування Сиваша військами 4-го Українського фронту, листопад 1943 року​
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Денацифікація почалася з очищення Криму від символів окупації ще до Нюрнберзького трибуналу.<br />
<br />
<em>На фото: радянські солдати знімають свастику з воріт заводу в Керчі, листопад 1943 року​</em>
16/19 Денацифікація почалася з очищення Криму від символів окупації ще до Нюрнберзького трибуналу.

На фото: радянські солдати знімають свастику з воріт заводу в Керчі, листопад 1943 року​
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Справжнє обличчя війни &ndash; вбиті горем матері й сестри над тілами мертвих синів і братів.<br />
&nbsp;<br />
<em>На фото: севастопольці біла тіл близьких, знайдених після звільнення міста, травень 1944 року</em>
17/19 Справжнє обличчя війни – вбиті горем матері й сестри над тілами мертвих синів і братів.
 
На фото: севастопольці біла тіл близьких, знайдених після звільнення міста, травень 1944 року
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Тих, хто вижив, чекали суворі часи. Крим був зруйнований бойовими діями, а також спустошений нацистськими розстрілами, примусом до роботи та радянськими депортаціями. З 1,2 мільйона кримчан, які зустріли війну, побачили її закінчення на рідній землі приблизно 400 тисяч &ndash; утричі менше.<br />
&nbsp;<br />
<em>На фото: жителі Севастополя на вулицях зруйнованого міста, червень 1944 року</em>
18/19 Тих, хто вижив, чекали суворі часи. Крим був зруйнований бойовими діями, а також спустошений нацистськими розстрілами, примусом до роботи та радянськими депортаціями. З 1,2 мільйона кримчан, які зустріли війну, побачили її закінчення на рідній землі приблизно 400 тисяч – утричі менше.
 
На фото: жителі Севастополя на вулицях зруйнованого міста, червень 1944 року
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
На фото в центрі &ndash; молодий моряк <strong>Дмитро Вольнов</strong>, учасник оборони Севастополя і звільнення міста, зустрічається з матір&#39;ю і братом, які пережили окупацію
19/19 На фото в центрі – молодий моряк Дмитро Вольнов, учасник оборони Севастополя і звільнення міста, зустрічається з матір'ю і братом, які пережили окупацію
Крим.Реалії згадують, яким був інший, «непарадний» бік Другої світової війни в Криму
Назад
Вперед

XS
SM
MD
LG