ОДЕСА – Місто, про яке Росія так любить розповідати як про «русский город», свою «Южную Пальмиру», російська армія почала бомбардувати у перші дні повномасштабного вторгнення в Україну. Цей терор проти Одеси і одеситів, кажуть вони, не зменшувався, а лише наростав протягом 4-х років повномасштабної війни. Знищені або пошкоджені житлові будинки, зруйновані портові потужності, понищена інфраструктура, що подає населенню міста світло, тепло і воду. Загиблі й поранені. Ось цим вимірюється «любовь к Одессе» очолюваної Путіним Росії.
Про все, через що пройшло і проходить оспіване Утьосовим місто, справжня «перлина біля моря» – у розповіді одеситки.
У перші тижні повномасштабної війни десятки іноземних репортерів кинулися в Одесу. Зрозуміло чому – за яскравою картинкою спротиву з яскравого міста.
Усі фотографували легендарні Одеський оперний театр та пам’ятник Дюку, які одесити обкладали мішками з піском, набраним прямо на пляжі. Знімали на камери, як водії тролейбусів вправно маневрують поміж протитанковими «їжаками» на вулиці Пушкінській (нині вона перейменована на Італійську), причому загородження та оборонні споруди розвозять по вулицях просто з конвеєра великих підприємств і маленьких майстерень.
Військовослужбовці 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу на узбережжі в Одесі. Лютий-березень 2022 року
Від багатьох закордонних журналістів, експертів-аналітиків тут на місці можна було почути впевнене: «Бомбардувати житлові квартали Одеси росіяни не наважаться, надто відома вона в світі».
Невдовзі трагедія сім’ї Глодан розбила ілюзії стосовно «особливого» ставлення агресора до Одеси. Одеситка Валерія Глодан, її 3-місячна донька Кіра і мама Людмила, а також ще п’ятеро людей загинули напередодні Великодня в своїх квартирах у житловому комплексі «Тірас» внаслідок ракетного удару Росії.
Рятувальники працюють на місці російського ракетного удару по житловому будинку в Одесі, де загинули члени родини Глодан. Україна, 24 квітня 2022 року
Втративши 23 квітня 2022 року маленьку дочку, дружину, тещу, Юрій Глодан, чоловік, який мав мирну професією кухаря, через пів року приєднався до 3-ї окремої штурмової бригади. Загинув у боях за Авдіївку у 2023 році.
А вулицю Ільфа і Петрова в Київському районі Одеси, на якій жила родина, перейменували в пам’ять про убитих Росією – на вулицю Сім'ї Глодан.
Бронетехніка 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу на Приморському бульварі в Одесі. Лютий-березень 2022 року
Уродженцю Одеси, а нині російському генерал-лейтенантові, командувачу дальньої авіації повітряно-космічних сил ЗС РФ Сергію Кобилашу , який, як зауважила Одеська обласна прокуратура, віддав наказ спрямувати з акваторії Каспійського моря ракети Х-101 по мирних жителях Одеси, заочно повідомлено про підозру: «Йому інкриміновано порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством (ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 438 КК України)». За ймовірні воєнні злочини Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт.
Нині, коли проїжджаєш повз 16-поверхівку «Тірас», латки на фасаді нагадують про чорний переддень світлого Великодня чотири роки тому.
Одеса взагалі у багатьох місцях вкрита шрамами від російської війни, яка повсюди «знаходить» то «центр ухвалення рішень», то «базу найманців».
Бізнес-центри й гіпермаркет, продовольчий ринок, автоцентр, дитячі садки, школи… Ударами були пошкоджені навіть могили на цвинтарях... Поруйновані житлові будинки, зокрема в історичному центрі з охоронним статусом ЮНЕСКО.
За даними Одеської обласної прокуратури станом на кінець грудня 2025 року, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну зафіксували понад 870 атак по регіону. Загинули 205 людей, серед них 12 дітей.
Пошкоджений російським обстрілом у вересні 2023 року готель «Кемпінські-Одеса» на морському вокзалі
Море і годує, і створює загрози?
Розпочавши війну, Росія тиснула на Одесу передусім з моря: заблокувала десятки іноземних морських комерційних суден в портах «Великої Одеси» (Одеса, Південний, Чорноморськ); по-піратськи захоплювала суховантажі в районі острова Зміїний (в останні дні лютого 2022-го судна «Афіну» і «Принцесу Ніколь» росіяни відконвоювали до тимчасово окупованого Криму); атакувала ракетами інші торговельні судна, незалежно від того, під яким вони прапором.
25 лютого 2022 року російська армія завдала ракетного удару по танкеру-бункерувальнику MILLENNIUM SPIRIT (під прапором Молдови) на рейді Одеського порту. Сталося займання, яке в разі вибуху могло призвести до екологічної катастрофи, оскільки на судні було 500 тонн дизельного палива. Кілька наступних місяців через блокаду судноплавства судно без екіпажу дрейфувало в межах територіального моря. Під час чергового авіаційного удару з літака Су-30 по Одещині в липні 2022 року в MILLENNIUM SPIRIT знову влучила ракета Х-31.
Російські удари по портовій інфраструктурі й цивільних суднах не припиняються увесь час повномасштабної війни.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Кулеба: РФ атакувала припортову інфраструктуру на ОдещиніБувають періоди, коли щоночі атакують то Одеський порт, то Південний, то порт у Чорноморську, і так по колу. Потім – короткий період затишшя.
Так, на початку січня 2026-го був уражений суховантаж під прапором Коморських островів, який в порту Одеси завантажувався соєю. Внаслідок атаки загинув член екіпажу, громадянин Сирії. Також зазнало пошкоджень інше цивільне судно під прапором Сент-Кітс і Невіс.
Чоловік ловить рибу з пірсу в Одесі на тлі пожежі в порту Південний
Згадуючи, що на початку вторгнення в Україну особливу увагу Росія приділяла чорноморській оперативній зоні й захопленню усього узбережжя з контролем Одеси та виходом до Придністров’я, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко зауважує: сконцентроване в Чорному морі російське угруповання великих десантних кораблів давало на той момент можливість провести одночасну висадку на узбережжя 4-4,5 тисячі морпіхів.
Тоді (кінець лютого-початок березня 2022 року – ред.), пише Коваленко, російське командування не мало відповіді на запитання, чи був унаслідок їхніх ударів знищений український протикорабельний комплекс «Нептун».
Українці з відповіддю не забарилися – у вигляді кількох ракет Р-360 берегового комплексу «Нептун», якими був уражений флагман Чорноморського флоту РФ ракетний крейсер «Москва».
Флагман Чорноморського флоту РФ – ракетний крейсер «Москва» у Севастопольській бухті. Тепер – тільки на архівному фото
В Одесі завжди вважалося престижним жити якнайближче до пляжів – так, щоб з видом на море. З війною така перевага перетворилися швидше на загрозу.
Наприкінці лютого – на початку березня з таких квартир одесити бачили маневри кораблів противника на рейді Одеси. Російські сили узбережжя обстрілювали з корабельної артилерії.
Повноцінної висадки російського десанту не відбулося – тут зауважують, що загарбники не наважилися діяти навіть у найсприятливіший для себе момент. Тому, пояснюють місцеві, справа не в поїздках митрополита Одеського та Ізмаїльського УПЦ Агафангела з іконою вздовж узбережжя, як про це розповідав очільник Одеської ОВА (з травня 2023 році) Олег Кіпер в інтерв’ю Наталії Мосейчук: «Здійнялася буря, російський десант не зміг підійти до берегів Одещини».
Рейдові спроби російських військових висадитися на різних ділянках Одеської області все ж таки були. Відсіч, кажуть українські військові, була нищівною. Відбиття навіть найменшої спроби висадки десанту, кажуть, передбачає неминучі втрати з обох сторін. Але офіційно такі дані оприлюднять лише після війни.
«Шахедні ночі»
Жити у війну біля моря – це також ставати свідками «зоряних війн» по ночах, коли ППО відбиває нашестя з моря російських безпілотників.
У серпні-вересні 2022 року у повітряному просторі України були вперше зафіксовані дрони-камікадзе типу «шахед». Одещина стала одним із найперших регіонів, де противник почав застосовувати їх активно, фактично випробувальним полігоном нових модифікацій ударних БПЛА. З часом на цих літальних апаратах зросла не тільки бойова частина – теперішніх понад 90 кг замість 30 кг на початку, а й здатність йти локаційно дуже низько, залишаючись невидимими для систем спостережень, зазначає підполковник Національної гвардії України Сергій Судець.
Це його голосом «Одеса! Увага! В морі формується нова група («шахедів» – ред.)» мовить заснований ним канал «Повітряна тривога».
Внаслідок атаки в 4-поверховому житловому будинку на вулиці Прохоровській в центрі Одеси були пошкоджені квартири з другого до четвертого поверхів. Загинули люди. Загалом проти ночі 27 січня 2026 року, за даними ПС ЗСУ, армія РФ запустила по Одесі понад 50 ударних дронів
В нещодавньому інтерв’ю УНІАН військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко висловив розчарування втраченими чотирма роками для перетворення Одеси на бастіон, враховуючи її вразливості.
«Повністю ігнорувалося питання посилення ППО сучасними системами, в тому числі зенітними дронами», – зазначив він, вважаючи ешелоновану систему протиповітряної оборони міста однією із найслабших в країні. Експерт вважає, що найближчим викликом для Сил оборони півдня України може стати масштабування російськими військами тактики використання дронів-приманок типу «Гербера», «Пародія», коли увага ППО відволікається на цілі, яких просто не існує.
Президент України Володимир Зеленський заявив 24 лютого 2026 року, що 80% території країни не має систем протиповітряної оборони для захисту від балістики.
Знешкодження працівниками ДСНС дрона з нерозірваною бойовою частиною в Дністровському лимані:
Наприкінці 2025 року по Одещині на відстані 30-40 км від обласного центру вперше почали прилітати керовані авіаційні бомби. Це означає, що російські літаки у Чорному морі підходять на відстань, з якої можуть запустити КАБ. Наскільки використання КАБів може стати системним в Одеському регіоні? Олександр Коваленко прокоментував для Радіо Свобода:
Серед загроз у 2026 році ця – доволі серйозна. Особливо враховуючи, що як КАБи росіяни почали використовувати ОФЗАБОлександр Коваленко
– У використанні КАБів є серйозна загроза не тільки для Одеси та Одеської області, а й південного регіону загалом. На своїх керованих авіаційних бомбах вагою 250 і 500 кг росіяни почали розміщувати реактивні прискорювачі. Це надає можливість авіаційній бомбі долати набагато більшу відстань, дальність польоту може сягати 150 і навіть більше кілометрів.
Російські фронтові бомбардувальники Су-34 з їхніми найкращими показниками скидання авіабомб (для чого вони й створювались) віднедавна здатні працювати по півдню України з безпечної для них відстані. Існують різні варіанти та сценарії протидії проблемі з КАБами на півдні. Але, так, серед загроз у 2026 році ця – доволі серйозна. Особливо враховуючи, що як КАБи росіяни почали використовувати ОФЗАБ – осколково-фугасні запалювальні авіаційні бомби, що спричиняють не тільки руйнування, а масштабні пожежі. Вони можуть стати ще одним засобом терору цивільного населення.
Трава проростає крізь пісок. Упродовж літа 2022 року було заборонено відвідувати міські пляжі
Ще одна небезпека, що зберігається донині й пов’язана з морем, – міни. Росія мінувала акваторію цілими районами, щоб заблокувати цивільне судноплавство, припинити роботу українських портів, наголошують фахівці. Для мінування в районі українського «зернового коридору» з повітря російські військові активно, принаймні до 2023 року, використовували авіацію тактичного рівня. Не лише морські міни, а й якірні річкові, протидесантні та інші, якими були заміновані обидва береги Дніпра, потрапили у Дніпро-Бузький лиман і Чорне море післяНа світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування греблі Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві греблі російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна адміністрація натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили греблю Каховської ГЕС.
Численні експерти заявляли, що руйнування греблі відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ. Служба безпеки України 1 жовтня 2025 року повідомила про заочне висунення підозри російському генералу Володимиру Омельяновичу, начальнику штабу угруповання «Днепр» армії Росії, заявивши, що саме він командував підривом греблі Каховської гідроелектростанції.в червні 2023 року.
З часом морські міни стали проблемою для інших причорноморських країн, адже, дрейфуючи морем, вони досягають румунських, болгарських, турецьких вод.
Щодо Одеси й області, то, враховуючи поточну мінну небезпеку передусім після штормів, мінімізовану, але все ще повністю не виключену спробу висадки російського десанту, відкриття узбережжя Одещини для бізнесу й відпочинку можна вважати «радше компромісом між економічними інтересами та безпековими пріоритетами», зазначили Радіо Свобода військові джерела.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Вдень у нас Монако, а вночі Афганістан». Чому українці їдуть відпочивати в атаковану Росією ОдесуОдеська енергетика
Майже повна відсутність власної генерації електроенергії при значному споживанні робить Одесу вразливою. Коли в середині лютого готувався цей матеріал, упродовж тижня атак по черзі зазнали три підстанції в межах міста. Загалом, за даними ДТЕК «Одеські електромережі», 31 енергооб’єкт регіону був пошкоджений або зруйнований від початку повномасштабної війни.
Згорілий трансформатор на одній з одеських підстанцій. Через тиждень після удару він все ще тлів. 18 лютого 2026 року
У перший рік війни Одеса однією із перших в Україні зіткнулася з масштабними відключеннями світла. Наприкінці жовтня 2022-го, коли російськими обстрілами був зруйнований один з крупних енергооб'єктів, що живить частину Одеси та Одеського району, місто вперше «зайшло» в графіки відключень. До весни жили в середньому чотири через чотири години – зі світлом і без нього. Спеціалісти ДТЕК «Одеські електромережі» пригадують, що за той сезон 2022-2023 років енергосистему піднімали з нуля шість разів.
Один із декількох енергооб’єктів в Одесі, по якому з 2022 року російські війська били неодноразово, зауважували в ДТЕК «Одеські електромережі»
Кінець 2025-го – початок 2026 року показали: ситуація зі світлом може бути ще більш жорсткою. Після масштабного обстрілу 13 грудня майже все місто щонайменше п’ять діб провело без електрики. Тільки оговтались, нових точкових ударів зазнали енергооб’єкти в окремих районах по місту. Новий рік багато хто зустрів без світла взагалі.
Енергетики визнають: лінії, обладнання, мережа в цілому тримаються на межі можливостей. Одеса, частково Одеський район, районні центри Одеської області тривалий час живуть поза графіками – екстрені відключення за командою «Укренерго» є необхідними, щоб вберегти працездатне обладнання від перевантаження.
У чому нині полягають найбільші складнощі для ремонтних робіт? Таке питання Радіо Свобода поставило директору ДТЕК «Одеські електромережі» Дмитру Григор’єву просто в декількох кроках від все ще тліючого трансформатора підстанції. Він відповів коротко: енергетичне обладнання. Якщо раніше чимало підприємств в Україні виробляли його, то зараз деякі підприємства зруйновані, деякі окуповані. Обладнання країні потрібно багато – від ударів по електриці потерпає не лише Одеса. Навіть при допомозі іноземних партнерів, процес отримання того ж трансформатора визначених класу, потужності, напруги займає у середньому 6-8 місяців.
Уже понад два місяці міський електротранспорт не виходить на лінії. Трамвайне депо Одеси, 17 грудня 2025 року
Громадський електротранспорт, що раніше забезпечував близько 40% перевезень у місті, а це понад 150 трамваїв і тролейбусів щодня, останні два місяці простоює. Всі тягові підстанції, що живлять контактну мережу трамваїв і тролейбусів – без електропостачання. Світла бракує населенню, соціальним об’єктам, отже, електротранспорт залишається в депо, а на його маршрути вийшли«соціальні» автобуси – безоплатні, передані Одесі від інших українських міст до стабілізації ситуації з електропостачанням.
«Втомлені, але стоїмо»
«Якби відмотати час на чотири роки назад, зробив би так само – пішов до військкомату», – зізнався у розмові з Радіо Свобода ветеран російсько-української війни, лицар Ордену «За мужність» III ступеню, колишній боєць 28-ї ОМБр імені Лицарів Зимового походу Сергій Шуляк. Співробітник «Ощадбанку» – і тоді, і нині один із лідерів фанатського футбольного руху одеського «Чорноморцю» Сергій з другою групою інвалідності з дитинства міг не йти до війська, ба більше добровольцем. Втім, пішов. Водночас «ходити з помпою» вулицями міста в теробороні його не влаштовувало. Наприкінці березня 2022-го у складі 28-ї ОМБр виконував з побратимами бойові завдання на межі Херсонської та Миколаївської областей.
– Сергію, щоб доєднатися до війська у 2022-му, вам довелось, кажете, «порєшать», бо відмовляли. Нині чимало чоловіків шукають способи, як ухилитися. Де за чотири роки українці звернули не туди?
– Не туди спрямовувалась мобілізаційна політика загалом. Відсутність правильних рішень у той момент, коли стало ясно, що добровольці в країні закінчуються. Чотири роки тому ми не знали, в який підрозділ, куди потрапимо. У тих нині, хто міг би піти, але відсиджується, є вибір обрати спеціальність, рід/вид війська. Але вони вирішили прикриватися, самозаспокоюючись, відмазками, які продукує й підживлює російська пропаганда. Ненависть до ТЦК я теж сприймаю російським інформаційним продуктом.
Після поранення й демобілізації я вже два роки як повернувся до цивільного життя. Співробітники ТЦК зупиняють мене щотижня. Спокійно показую документи, тиснемо один одному руки, розходимось. Чимало хлопців з ТЦК – воїни з пораненнями, ампутаціями.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ТЦК, СЗЧ, чіткі терміни служби. Що задумали Буданов і Федоров?– Що, на вашу думку, є метою російських ударів по цивільних об'єктах в Одесі?
– Змусити населення до протестів, вважаю. Але не витримає тил, не втримається фронт. Перекриттям вулиць через відсутність світла з позицією «мені важко, нехай іншим будуть проблеми» одесити лише грають ворогові на руку.
Сергій Шуляк під час служби у 2022-2024 років
«Ми втомлені. Але ми живі. І поки ми живі – ми стоїмо», – написала після однієї з нещодавніх «шахедних» ночей одеська волонтерка від 2014 року, а з 2024-го – керівниця патронатної служби Військово-морських сил Оксана Алєксєєва. Просто прийняття ситуації. І, схоже, без ілюзій, що війна скоро закінчиться.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечують, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Керівництво Росії також заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації, а МЗС України як геноцид.