Київ – Конкурсний відбір на право обіймати посади суддів в Україні є непрозорим, його учасників можуть усунути із суб’єктивних міркувань, заявляють окремі кандидати на посаду суддів. Вони заперечують заяви посадовців про те, що нова система призначення суддів є неупередженою. Утім, цю систему критикують і незалежні експерти.
Мешканець Сімферополя Жан Запрута, колишній міліціонер та підприємець, а нині адвокат, вирішив стати суддею. За його словами, така думка виникла в нього після того, як в Україні запровадили комп’ютерне тестування кандидатів у судді, та після численних заяв посадовців, що нова система призначення суддів є справедливою.
Жан Запрута успішно пройшов усі тести, надав необхідні документи і вже очікував, коли його документи розгляне Вища рада юстиції і призначить суддею. Але несподівано до його кандидатури висунули вимоги, не передбачені законом, розповів Жан Запрута.
«Мене насторожило те, що вища кваліфікаційна комісія має намір розглядати негативну інформацію про кандидатів, – зізнався адвокат. – Я став дивитися у законодавство: на якій стадії це має відбуватися, чи має комісія повноваження виключати людину з конкурсу на етапі подання до Вищої ради юстиції. І не знайшов цього. Мені стали телефонувати і запрошувати до Києва для обговорення якоїсь негативної інформації про мене. Я не поїхав, але надіслав їм свої заперечення. І невдовзі дізнався, неофіційно, а з сайту «Юридична практика», що 14 листопада комісія зняла мене з конкурсу».
Якщо конкурс об’єктивний, чому нові судді – провладні?
Жан Запрута подав на Вищу кваліфікаційну комісію до суду, а паралельно звернувся до Вищої ради юстиції, Верховної Ради, Європарламенту та Дейвіда Вонна, керівника місії Агентства США з міжнародного розвитку, яке фінансує судову реформу в Україні. Він переконаний, що можливості кандидатів у судді обмежують навмисно.
«Закон повністю виключає суб’єктивізм. Навіть тести відбувалися за штрих-кодами, імен ніхто не знав. Як це було насправді, не відомо. Бо коли я читаю, що родичі поважних осіб пройшли в найкращі суди, я засумнівався. Випадково так не буває», – зауважив Жан Запрута.
Водночас, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ігор Самсін невдовзі після завершення тестування заявив, що нова система добору кадрів надає всім рівні можливості.
«Результати першого кваліфікаційного іспиту за новою процедурою ще раз підтвердили правильність нашої лінії. Нова процедура нині є оптимальною, демократичною, відкритою і викликала найменше нарікань закордонних експертів, Венеціанської комісії зокрема. Адже закон надав право кожному, хто відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, використати свій шанс стати суддею, пройшовши передбачені законом етапи», – резюмує голова ВККС.
Колишній київський суддя Юрій Василенко вказує не те, що навіть автоматизована система конкурсу на суддівські посади не здатна убезпечити від корупції. Зокрема, він помітив, що багатьох суддів звільнили в районних судах столиці, а на їхнє місце прийшли люди, лояльні до влади.
Українська система добору суддів не є досконалою, містить прогалини, і наслідком є те, що українці не довіряють суддям, вважає колишній суддя, а нині професор права, представник Верховної Ради в Конституційному Суді Анатолій Селіванов.
«Кожна система має прогалини, які не дають змоги об’єктивно розбиратися в якостях кандидата на посаду судді. Зокрема, якщо ми хотіли б запозичити певний досвід з країн європейської демократії, то мали би виявляти і знання, і професійні якості. Низький рейтинг довіри до суддів свідчить, що система не справляється із цими завданнями», – каже Селіванов.
Він наголошує, що вибудувати дійсно прозору та ефективну систему добору суддів можна буде лише тоді, коли влада врахує думку науковців та незалежних експертів.
Мешканець Сімферополя Жан Запрута, колишній міліціонер та підприємець, а нині адвокат, вирішив стати суддею. За його словами, така думка виникла в нього після того, як в Україні запровадили комп’ютерне тестування кандидатів у судді, та після численних заяв посадовців, що нова система призначення суддів є справедливою.
Жан Запрута успішно пройшов усі тести, надав необхідні документи і вже очікував, коли його документи розгляне Вища рада юстиції і призначить суддею. Але несподівано до його кандидатури висунули вимоги, не передбачені законом, розповів Жан Запрута.
«Мене насторожило те, що вища кваліфікаційна комісія має намір розглядати негативну інформацію про кандидатів, – зізнався адвокат. – Я став дивитися у законодавство: на якій стадії це має відбуватися, чи має комісія повноваження виключати людину з конкурсу на етапі подання до Вищої ради юстиції. І не знайшов цього. Мені стали телефонувати і запрошувати до Києва для обговорення якоїсь негативної інформації про мене. Я не поїхав, але надіслав їм свої заперечення. І невдовзі дізнався, неофіційно, а з сайту «Юридична практика», що 14 листопада комісія зняла мене з конкурсу».
Якщо конкурс об’єктивний, чому нові судді – провладні?
Жан Запрута подав на Вищу кваліфікаційну комісію до суду, а паралельно звернувся до Вищої ради юстиції, Верховної Ради, Європарламенту та Дейвіда Вонна, керівника місії Агентства США з міжнародного розвитку, яке фінансує судову реформу в Україні. Він переконаний, що можливості кандидатів у судді обмежують навмисно.
«Закон повністю виключає суб’єктивізм. Навіть тести відбувалися за штрих-кодами, імен ніхто не знав. Як це було насправді, не відомо. Бо коли я читаю, що родичі поважних осіб пройшли в найкращі суди, я засумнівався. Випадково так не буває», – зауважив Жан Запрута.
Водночас, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ігор Самсін невдовзі після завершення тестування заявив, що нова система добору кадрів надає всім рівні можливості.
«Результати першого кваліфікаційного іспиту за новою процедурою ще раз підтвердили правильність нашої лінії. Нова процедура нині є оптимальною, демократичною, відкритою і викликала найменше нарікань закордонних експертів, Венеціанської комісії зокрема. Адже закон надав право кожному, хто відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, використати свій шанс стати суддею, пройшовши передбачені законом етапи», – резюмує голова ВККС.
Колишній київський суддя Юрій Василенко вказує не те, що навіть автоматизована система конкурсу на суддівські посади не здатна убезпечити від корупції. Зокрема, він помітив, що багатьох суддів звільнили в районних судах столиці, а на їхнє місце прийшли люди, лояльні до влади.
Українська система добору суддів не є досконалою, містить прогалини, і наслідком є те, що українці не довіряють суддям, вважає колишній суддя, а нині професор права, представник Верховної Ради в Конституційному Суді Анатолій Селіванов.
«Кожна система має прогалини, які не дають змоги об’єктивно розбиратися в якостях кандидата на посаду судді. Зокрема, якщо ми хотіли б запозичити певний досвід з країн європейської демократії, то мали би виявляти і знання, і професійні якості. Низький рейтинг довіри до суддів свідчить, що система не справляється із цими завданнями», – каже Селіванов.
Він наголошує, що вибудувати дійсно прозору та ефективну систему добору суддів можна буде лише тоді, коли влада врахує думку науковців та незалежних експертів.
