Доступність посилання

ТОП новини

Затока розбрату. Як Росія «охороняє» українські родовища газу


Ілюстративне фото
Ілюстративне фото

Українські прикордонники повідомляють, що зіткнулися з агресивними діями з боку російських військових кораблів. Інцидент стався в середу, 7 вересня, в Каркінітській затоці ‒ на території Чорного моря між північно-західним берегом Кримського півострова й українським материком. Свідками агресії з боку Росії став екіпаж українського судна морської охорони «Поділля», який інспектував територію в районі українських газових родовищ, анексованих Росією у 2014 році.

Відео, зняте українськими прикордонниками в Каркінітській затоці, дає уявлення про те, як охороняються українські родовища газу, які після анексії Криму почали використовувати в інтересах Росії. Видобуток піску й газу, який ведуть тут російські компанії в порушення українського й міжнародного законодавства, охороняють військові Чорноморського флоту із залученням авіатехніки.

Україна зібрала докази захоплення Росією газових родовищ
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:40 0:00

Окрім того, тут задіяні сили ФСБ, судно яких у Чорному морі зафіксували на початку вересня.

Цього разу під час інспектування території українські прикордонники зіткнулися з агресією з боку російських військових. Як випливає з повідомлень Держприкордонслужби України, прикордонне судно «Поділля» йшло затокою між островом Джарилгач і чорноморським узбережжям Херсонської області, виконуючи завдання для збору доказів про факти захоплення об'єктів майна України й незаконної діяльності Російської Федерації в районах Голіцинського й Одеського газових родовищ. На борту перебували співробітники українських державних відомств і НАК «Нафтогаз України». Останній навесні нинішнього року подав позов до міжнародного суду до Російської Федерації про відшкодування шкоди внаслідок втрати своїх активів у Криму, серед іншого й родовищ на шельфі Чорного моря.

Екіпаж українського прикордонного судна зауважив російський суховантаж «Іртиш», який ішов Каркінітською затокою. За інформацією українських прикордонників, це судно видобуває пісок у районі Бакальської банки під прапором Росії. Ця територія, як стверджують у Держприкордонслужбі України, є внутрішніми водами України. У той же час російська сторона вважає цю територію «своєю». Це і стало причиною подальших подій у Каркінітській затоці 7 вересня.

Під прицілом артилерійської установки

Капітан українського судна морської охорони зв'язався з російським суховантажем, щоб з'ясувати мету його перебування на цій території. У відповідь від командування судна надійшло повідомлення: «Хлопці, скільки разів вам говорити? Ну, візьміть від Бакальської банки до Джарилгацької коси 13 миль, навпіл поділіть і читайте угоду (про територіальні води ‒ ред.)».

Таким чином російська сторона оголосила претензії на цю «спірну» територію.

За інформацією, отриманою від суховантажу, дозвіл на проведення робіт у Каркінітській затоці виданий урядом Російської Федерації, і роботи тут ведуться «кілька років». Команда судна налічує 13 осіб, усі вони є громадянами Росії.

Українські прикордонники попередили капітана російського судна про те, що його перебування й робота в Каркінітській затоці порушують законодавство України й норми міжнародного морського права. На питання, чи є в суховантажу «Іртиш» дозвіл на проведення робіт від української влади, на судні сказали, що «не уповноважені розмовляти».

На судні пояснили, що вони перебувають на лінії розмежування між материковою частиною України й тимчасово окупованою територією, води якої вони вважають «своїми»
Владислав Смирнов

«На судні пояснили, що вони перебувають на лінії розмежування між материковою частиною України й тимчасово окупованою територією, води якої вони вважають «своїми», ‒ повідомив начальник управління організації морської охорони Держприкордонслужби України Владислав Смирнов.

Наблизившись до Голіцинського газоконденсантного родовища (шельф Чорного моря в 70 кілометрах на північний захід від селища Чорноморське), роботи тут були призупинені. Однак прикордонники помітили на платформі родовища приблизно п'ятьох озброєних людей, які займали позиції в напрямку «Поділля».

Капітан прикордонного судна спробував з'ясувати, яке підприємство здійснює роботи на родовищі, але на російському судні відповісти відмовилися. «Багато запитань ставите», ‒ була відповідь.

На повідомлення про порушення українського й міжнародного законодавства відповіли: «Це запитання, що не входять до нашої компетенції. Ми не повинні на них відповідати й навіть слухати ми їх не повинні».

Відповісти на запитання прикордонників, що на буровій установці роблять озброєні люди, тут теж відмовилися.

Російські маневри

Але головне очікувало українських прикордонників, коли вони наблизилися до самопідйомної бурової платформи «Таврида», яка після анексії Криму була встановлена російською стороною на Одеському родовищі. Як з'ясувалося, платформу охороняють два бойових кораблі Чорноморського флоту Росії ‒ СКР «Сметливий» і «Приазов'я».

«Упродовж трьох годин проходження в цей район нас супроводжував СКР «Сметливий» і вже в районі проведення видобутку бурової платформи два цих кораблі спланували собі спільні навчання і проводили маневри, щоб ми не підходили близько», ‒ наголосив Владислав Смирнов.

До цих маневрів була залучена й російська військова авіатехніка. На відео видно, як російський бомбардувальник здійснює польоти над українським судном. «Бойові кораблі й літак Збройних сил Росії в порушення загальновизнаних принципів, норм і правил міжнародного права здійснювали небезпечні маневри, чим перешкоджали законним діям прикордонного корабля», ‒ йдеться у повідомленні Держприкордонслужби.

Цей корабель майже в 10 милях від межі територіального моря України ліг у дрейф і припинив рух
Владислав Смирнов

Після обстеження Одеського родовища судно «Поділля» вирушило до Одеси. Однак упродовж 2,5 годин його супроводжував російський корабель «Сметливий», стверджує Смирнов. Зупинилося судно, за його словами, лише в 10 милях від межі територіальних вод України: «При підході до межі територіального моря на відстані 10 миль цей корабель був викликаний на 16 міжнародному каналі безпеки для проведення сеансу зв'язку з метою з'ясування його намірів. Під час спілкування з кораблем він повідомив, що нічого не порушує. Але після того, як ми довели до його відома вимоги українського й міжнародного права, стало відомо, що цей корабель майже в 10 милях від межі територіального моря України ліг у дрейф і припинив рух».

Війна за шельф Чорного моря

У Держприкордонслужбі України стверджують, що виконали завдання в морській економічній зоні України, незважаючи на ситуацію з російськими кораблями. Спікер відомства Олег Слободян повідомив «Крим.Реалії», що інформацію про факти агресивних дій російської сторони в Чорному морі передали керівництву України, зокрема Міноборони, Генштабу й МВС. Щоправда, офіційних заяв від них із цього приводу поки не було.

У Міністерстві закордонних справ України не змогли дати оцінку подіям у Каркінітській затоці.

Керівництво Міноборони Росії також не коментує ситуацію.

У той же час військовий експерт, генерал-лейтенант запасу Ігор Романенко розцінює поведінку російських військових щодо українських прикордонників як логічну реакцію на спроби останніх зафіксувати незаконні дії щодо української території й майна.

У них для цього є один спосіб ‒ військовий тиск, що ми і спостерігаємо в цьому випадку
Ігор Романенко

«Україна набирає аргументи й підстави для подачі позовів до Росії до міжнародних судів про порушення, зокрема й економічних, пов'язаних із Кримом. Є велика ймовірність того, що якщо ця робота буде проведена успішно, це відбудеться. А російська сторона, розуміючи це, протистоїть цим спробам. У них для цього є, як правило, один спосіб ‒ військовий тиск, що ми і спостерігаємо в цьому випадку», ‒ говорить він.

При цьому експерт зазначає, що поведінка російських військових у Каркінітській затоці порушує українське законодавство й міжнародне право, але «не робити так вони не можуть, оскільки розуміють, що Росія буде зобов'язана виплачувати Україні мільярдні борги». Ігор Романенко вважає, що українська влада має реагувати на подібні факти, спираючись на міжнародне законодавство, і сподівається, що незабаром така оцінка буде оприлюднена.

Оригінал – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG