Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 10:56

«Щоб сиділи всі, як миші»: за що в окупованому Криму засудили українського активіста Балуха


Володимир Балух

У підконтрольному Росії Роздольненському районному суді Криму завершився судовий процес над 46-річним жителем села Серебрянка Володимиром Балухом. На початку грудня минулого року співробітники ФСБ і поліції під час обшуку нібито виявили на горищі будинку Балуха 70 патронів від автомата Калашникова, 19 гільз і 5 тротилових шашок. Українцю висунули звинувачення в незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухових речовин. Максимальний термін за другою статтею – п’ять років позбавлення волі. Прокурор попросив для Балуха п’ять років і один місяць колонії загального режиму. 4 серпня Роздольненський суд анексованого Криму виніс вирок українському активісту – 3 роки і 7 місяців колонії загального режиму, а також штраф у розмірі 10 тисяч рублів.

Українець провину не визнав і під час дебатів сторін заявив, що справа проти нього сфабрикована з участю начальника кримінального розшуку Роздольненського відділу поліції Дмитра Попова, а вибухівку і боєприпаси йому підкинули. Причину переслідування з боку російських правоохоронних органів Балух бачить тільки у своїй демонстративній проукраїнській позиції.

Прапори і паспорти

У Серебрянці у Балуха було фермерське господарство. «Є свої паї, є трохи в оренді. Вирощую пшеницю і ячмінь. За нинішніх цін ‒ це копійки. За України ще мало сенс, а зараз багато хто переходить на коріандр, соняшник, льон, ‒ розповідав він, коли ще був на волі. ‒ А зернові анітрохи не варті, бо їх ще потрібно реалізувати, вивезти. А тут «сіра зона» якась. Я цим не для грошей займаюся, а щоб земля не пустувала».

Український прапор над будинком Балуха в Серебрянці з’явився в грудні 2013 року під час розпалу подій київського Євромайдану. Уже після анексії Криму, окрім прапора, чоловік прикріпив на будинок табличку «Вулиця героїв Небесної сотні» ‒ в пам’ять про загиблих на Майдані активістів.

Український прапор і табличка з написом «Вулиця Героїв Небесної сотні, 18» на будинку Володимира Балуха в Серебрянці. Крим, листопад 2016 року
Український прапор і табличка з написом «Вулиця Героїв Небесної сотні, 18» на будинку Володимира Балуха в Серебрянці. Крим, листопад 2016 року

Після цього з’ясовувати стосунки з українцем приїжджав голова сільради Василь Степанюк. Пізніше він виступатиме в суді проти Балуха як свідок обвинувачення і єдиний з жителів села дасть українцеві негативну характеристику. В інтерв’ю перед арештом Балух скаржився, що навіть ті сусіди, з якими він прожив у Серебрянці все життя, пишуть доноси на нелояльних російській владі.

«Люди, які бігли на референдум, стрімголов... Ну, зрозуміло, бажання халяви і все таке, але ж вони не замислювалися про те, щоб життя змінити на краще. Вони хотіли змінити одного господаря на іншого, пана їм хотілося якнайкращого. Тому жодних добрих змін у нас тут бути й не може апріорі. Доносити ось тепер, правда, поширено. Пресинг», ‒ розповідав він.

Балух не приховував від сусідів, що був у партії «Конгрес українських націоналістів» ‒ крайньо правій, але не забороненій у Росії, на відміну від «Правого сектора» і деяких інших. У 2015 році кандидати від КУН на місцевих виборах в Україні йшли за списками ВО «Свобода».

У липні 2014 року до Серебрянки приїхав спікер підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Константинов, який планував виступити перед жителями села. Балух до місця зустрічі з головою «Держради» не дійшов ‒ дорогою його затримали поліцейські.

«Я випадково дізнався, що він (Константинов ‒ ред.) виступає, пішов до центру подивитися, що це за цирк. Там менти мене почали пресувати, розуміли, що я ставитиму незручні запитання», ‒ розповідав Балух. Йому дали три доби адміністративного арешту й оштрафували на п’ятсот рублів за непокору вимогам поліції. Потім його заарештовували за тим же обвинуваченням ще тричі. Востаннє він відсидів в ізоляторі вже десять діб.

30 квітня 2015 року в будинку Балуха відбувся перший обшук. Справа була порушена за 158-ю статтею Кримінального кодексу Росії ‒ «Крадіжка». Підозра лягла на українця. За версією слідства, в поліцію звернувся громадянин, який розповів, що зайшов до пельменної у Роздольному, замовив горілки й порцію пельменів, і підсів до Балуха, який там також випивав. Українець заговорив з ним і став пропонувати купити крадені запчастини від трактора Т-74. До слова, таких тракторів у господарстві самого Балуха було два. Коли оперативники приїхали додому до українця, він сам у цей час займався ремонтом у будинку матері на іншому краю села. До нього прийшли співробітник ФСБ і дільничний, які вимагали пройти з ними. Балух відмовився, жодних документів йому тоді не показали і поїхали. Паралельно вдома відбувався обшук, під час якого український прапор з будівлі зірвали, а всередині знайшли чорно-червоний прапор «Правого сектора». Жодних предметів, що мають відношення до крадіжки, в будинку не знайшли, проте в цей же день для окремого провадження виділили матеріали, які «вказують на його (Балуха ‒ ред.) участь у діяльності екстремістської організації «Правий сектор». Дослідчі перевірки з цього приводу періодично проводилися упродовж майже двох років, але жодна з них не дала результату ‒ в усіх випадках у порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Вони у мене вкрали вдома паспорт, водійські документи, купу особистих речей, прапори у мене вдома висіли – теж вкрали. Після цього я сім місяців жив на нелегальних правах, без паспорта
Володимир Балух

«Мабуть, перед їхніми сакральними святами була дана команда зачистити інформаційне поле від усякої «нечисті». Вони приїхали. А я вирішив саме переробити мамі піч. Приїхали ефесбешники з дільничим, зайшли у двір, кажуть: «Поїхали до тебе додому, поговоримо». Я їм: «По-перше, мені з вами говорити нема про що, а, по-друге, ось я готовий приділити вам тут десять хвилин». Вони поїхали, ‒ розповідав сам Балух про обставини першого обшуку. ‒ Я поки копирсався з піччю, вони зірвали прапор, провели обшук у будинку. Я почув, як машина під’їхала, вибігли з неї для захоплення ‒ в масках, з автоматами. Я вирішив від гріха подалі, пішов звідси. Вони перетрусити тут увесь будинок, по сусідах. Вони у мене вкрали вдома паспорт, водійські документи, купу особистих речей, прапори у мене вдома висіли – теж вкрали. Після цього я сім місяців жив на нелегальних правах, без паспорта». Після цього обшуку Володимира Балуха не турбували півроку.

Володимир Балух
Володимир Балух

Наступний візит російських силовиків до Балуха відбувся вже в листопаді. Українця знову звинуватили в крадіжці, схему залишили ту саму. За версією слідства, хтось викрав пізно увечері 10 жовтня 2015 року автомобіль з парковки Будинку культури. Була порушена кримінальна справа, а чоловік на ім’я Дмитро Пянтковський повідомив, що, як і в першому випадку, замовив у Роздольненській пельменній горілки та закуску, підсів до Балуха, який знову там випивав. Українець розповів, що він вкрав ВАЗ-2106, але купувати його не запропонував. Ніякого краденого автомобіля у Балуха не виявили, але поки проводився обшук, силовики встигли зібрати матеріал для звинувачення за статтею 319 Кримінального кодексу Росії ‒ «Образа представника влади», оперуповноваженого Євгена Баранова. «При цьому Балух висловлювався стосовно оперуповноваженого Баранова нецензурною образливою лайкою, що було для того неприємно, ‒ йшлося у свідченнях потерпілого. ‒ Баранов розумів, що це принижує його честь і гідність, а також порушує нормальну діяльність органів поліції та підриває їхній авторитет».

Залітають додому, б’ють, жодних документів не показують
Володимир Балух

«Я до цього зварював мамі паркан і без маски «нахапався зайчиків». Всю ніч не спав, очі боліли. А вранці прийшла Наталя (дружина ‒ ред.) з нічної зміни, вона пекарем працює, заснула. Я задрімав теж. Чую голоси якісь, Наталя пішла відкрити, а вони вже в домі стоять. У нас взагалі ніколи нічого не закривається. Через півхвилини в кімнаті з’являється мент, якого я нібито образив, ‒ розповів Балух свою версію подій. ‒ Зайшов у взутті, каже мені: «Ти хто?». Я йому кажу: «Слухай, це ти хто, зайшов до спальні взутий». Він знову: «Я сказав, ти хто?». «Та йди ти в дупу, ще я буду говорити тобі, хто я у себе вдома», ‒ кажу йому. Він був у цивільному, з синьою текою в руці. Він махнув рукою, вриваються ОМОНівці, давай мене крутити. Я як був у кальсонах, сорочці, в калоші мене взули й вивели. У машині добавили. Те, що вони ‒ окупанти, я кричав. А матюкався... Ну, може. Коли тебе б’ють, то і лаятимешся. Але не пам’ятаю, стан був такий: залітають додому, б’ють, жодних документів не показують».

За звинуваченням в образі Баранова Балуха засудили спочатку на 320 годин обов’язкових робіт, а коли він відмовився їх виконувати, змінили покарання на сорок діб арешту.

Патрони й тротилові шашки

«Вони приїхали вранці, ще темно було. Стали обшукувати. Я їх запитую: «Що ви шукаєте?». Вони мені: «Патрони». А у нас патронів ніколи не було», ‒ розповіла мама Балуха Наталя про те, як в її будинку розпочався обшук 8 грудня 2016 року. В цей же час обшук проводили у будинку самого Балуха, де він жив з дружиною Наталею. Обшук ініціювали й всі документи складали співробітники ФСБ, проте фактично його проводили поліцейські, серед них й оперуповноважений Євген Бобров. На цю дивну обставину вказували адвокати, коли наполягали на тому, що й обшук, і документи складені з порушеннями, справа має бути відіслана назад до прокуратури. Суд, втім, з цим не погодився, хоча і постановив доставити співробітників ФСБ для допиту приводом. Одним з обґрунтувань обшуку, судячи з документів справи, стали все ті ж підозри про участь Балуха в «Правом секторі», хоча неодноразові дослідчі перевірки цього не виявили. Тобто фактично обґрунтувань для проведення обшуку не було, але суд все одно видав постанову в жовтні. Причому вона була складена так, що складається враження: заздалегідь було відомо, де і що шукати. Кримінальну справу порушили 8 грудня, в день обшуку, а всі матеріали надійшли лише наступного дня, на що вказав адвокат Дмитро Дінзе. Суддю Марію Бедрицьку це не збентежило.

Під час обшуку Балуха не випускали з кімнати, він сидів у кріслі й намагався не реагувати на те, що відбувається. Один із понятих, які приїхали разом зі співробітниками ФСБ, перебував із ним. Інший та вищезгаданий поліцейський Євген Бобров поверхово оглянули будинок і майже відразу полізли на горище. Ні Балух, ні його дружина цього не бачили. Звідти Бобров приніс згорток ‒ п’ять тротилових шашок, 70 патронів калібру 5,45 та 19 гільз.

Балуха заарештували, відвезли до Сімферопольського СІЗО. 16 березня 2016 року підконтрольний Москві Роздольненський районний суд почав розгляд його справи, під час процесу Балух перебував в ІТТ.

«Їдь у свою Україну і там командуй, на Майдан, а тут ти не покомандуєш» ‒ це начальник ІТТ говорив
Наталія Балух

«Він сказав: «Я паспорта російського не братиму, я не визнаю». Коли вони прийшли, він їм все висловив, а вони цього не люблять. Він їм: «Хто ви такі? Я тут народився, а ви хто?». «Ось їдь у свою Україну і там командуй, на Майдан, а тут ти не покомандуєш», ‒ це начальник ІТТ говорив», ‒ пояснила мама Балуха, чому, на її думку, переслідують сина.

Наталія Балух, мама Володимира Балуха
Наталія Балух, мама Володимира Балуха

«Жодного доказу немає, що ці патрони та боєприпаси належать моєму довірителю. Більше того, судді, який дав дозвіл, було достовірно відомо про наявність боєприпасів на горищі, тобто він піддавав мого довірителя небезпеці. У будинку, який належить людині, з якою мій довіритель тимчасово жив, при проведенні ОРД в присутності одного понятого знаходять вибухові речовини, дозвіл на розшук яких був даний ще місяць тому. Яке відношення мій довіритель має до цих вибухових речовин, не зрозуміло», ‒ говорив у суді адвокат Балуха Тарас Омельченко.

Дійсно, експертиза, на якій наполіг адвокат Дмитро Дінзе, проведена за рішенням суду, не виявила слідів Балуха на патронах та вибухівці, хоча її висновки були категоричними: «виявити не є можливим». У проведенні повторної експертизи суд відмовив, як і в проведенні «комплексної дактилоскопічної, біологічної та генетичної експертизи».

Є недоброзичливці і є правоохоронні органи, які виконують замовлення
Володимир Балух

Під час дебатів сам Балух зазначав, що жодна з можливих версій, окрім обвинувальної, не була розглянута слідством. «Цими версіями є те, що будинок міг бути придбаний з цими боєприпасами, або що їх підкинули недоброзичливці, тому що я завжди вів і веду активне життя, зокрема й політичне, ‒ говорив Балух у суді. ‒ У мене є політичні опоненти, є люди, які через виховання, на мій погляд, неправильне, вважають мене винуватцем їхніх бід. Вони живуть погано, а винен я, бо на щось їм відкриваю очі. Відкриваю очі ‒ а це ж треба замислюватися, а замислюватися шкідливо, раптом знайдеш справжню причину, це небезпечно. Тому є недоброзичливці і є правоохоронні органи, які виконують замовлення ‒ це що, зі сфери фантастики? Хіба таких випадків, доведених сотнями, якщо не тисячами, немає в історії юриспруденції?».

Про те, що боєприпаси могли підкинути, непрямо говорять і деякі свідчення. Сусідка Асія Мемедемінова розповіла в суді, що приблизно за годину до обшуку у дворі будинку Балуха гавкали його собаки і чувся галас. Про те, що будинки в Серебрянці взагалі рідко зачиняють, говорили всі жителі.

Слідство взагалі не стало з’ясовувати, як боєприпаси і вибухівка опинилися на горищі будинку Балуха, там, де колись висів український прапор. Під час обшуку оперативники «натякали»: «Ну, він же часто їздив до України». Але патрони були виготовлені, як випливає з матеріалів справи, у 1982 році в Барнаулі. Їхній шлях до Серебрянки ніхто не став з’ясовувати. Як їх нібито придбав Балух – теж невідомо. Коли українець клопотав, щоб його допит провели за допомогою поліграфа, суд відмовив.

Звичайно, співробітникам кримської держбезпеки він не подобається. Його вирішили просто усунути
Ольга Дінзе

«Зрозуміло, чому співробітники правоохоронних органів хочуть запроторити, інакше не скажеш, Балуха до в’язниці, ‒ пояснює переслідування Балуха російською владою адвокат Ольга Дінзе. ‒ Він має активну життєву позицію щодо Криму, входження його до складу Росії. Він вважає себе громадянином України, власне, ким і є, не збирається приймати російське громадянство жодним чином. Він проти цього і явно показує, демонструючи на своїх оселях прапор України. Звичайно, співробітникам кримської держбезпеки він не подобається. Його вирішили просто усунути».

Адвокат Дмитро Дінзе сказав у суді аналогічне: «Дії Володимира Балуха як спосіб вираження його незгоди з окупацією Криму Російською Федерацією призвели до конфронтації з російською владою, яка почала системно використовувати проти нього заходи карального характеру».

Дмитро Дінзе
Дмитро Дінзе

Яка в окупантів може бути мета? Змусити населення бути лояльним до влади
Володимир Балух

Сам Балух говорив за кілька місяців до арешту: «Мені вони говорили: «Може, ти вже визначишся та поїдеш, чи ти сидіти хочеш?». Їхнє завдання ‒ щоб сиділи всі, як миші під віником, не дзявкали, раділи тому, що відбувається або, принаймні, робили вигляд. Яка в окупантів може бути мета? Змусити населення бути лояльним до влади».

Володимир Балух пропонував своїй матері виїхати відразу після анексії в 2014 році, проте вона відмовилася. «Куди я поїду, тут могила батька», ‒ розповідала вона. З нею в Серебрянці залишився й син. Зараз Наталія Балух самотужки веде господарство, 45 гектарів землі, які щороку засівав Балух, залишаються порожніми.

«Мене на цей рік джерела доходу вже практично позбавили. Тому що у мене були заплановані весняні польові роботи. А замість того, щоб підготувати ґрунт, я перебуваю тут, ‒ говорив він у суді. ‒ Все, що відбувається, разом з третім обшуком ‒ це тиск на мене. Тому що в цьому огидному світі, який культивує держава, я вважав за краще залишитися людиною. Мені ще рік тому погрожували підкинути зброю та патрони, щоб зробити те, що зробили зараз. Позбавити мене засобів для існування, щоб зламати. Це марно, мене можна позбавити засобів для існування й життя, але дух мій не зламати».

Оригінал публікації – на сайті ​Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG