Доступність посилання

21 Вересень 2017, Київ 14:19

Закон про реінтеграцію допоможе визначити Росію як агресора – експерти


Проросійський мітинг у Луганську, квітень 2014 року

Законопроект про реінтеграцію Донбасу може визнати Росію агресором на національному рівні та створити підвалини для подальшої деокупації Донбасу, сподіваються експерти. Однак вказують на те, що документу не вистачає багатовекторності. Водночас його визнають важливим кроком, необхідним для того, щоб продовжити тиск на Росію на міжнародній арені.

Політолог Олег Саакян згадує, що та версія законопроекту, яку він бачив кілька місяців тому, мала в центрі уваги військово-цивільну оптимізацію управління на підконтрольних українській владі прифронтових територіях.

Створюються підвалини для того, щоб уможливити реінтеграцію. Але там не йде мова фактично про окуповані території

«Створюються підвалини для того, щоб уможливити реінтеграцію чи деокупацію цих територій. Але там не йде мова фактично про окуповані території в розрізі нашого бачення», – пояснює він. Таким чином, за словами політолога, законопроект не встановлює державну політику щодо відновлення територіальної цілісності. З іншого боку, документ нарешті визначає статус Росії в збройному конфлікті, додає Саакян.

Олег Саакян
Олег Саакян

«Цей законопроект допомагає відновити та посилити оборонну здатність України та закріпити Росію в національному законодавстві у статусі країни-агресора», – пояснює він.

Паралельно із цим, на думку фахівця, необхідний аналогічний процес на міжнародному рівні.

В Росії залишаються великі маневри для того, щоб говорити, що вони посередники. Кого з ким – не говориться

«Через світовий контекст в наших західних партнерів є чітке розуміння, що Росія – агресор, – каже він. – Але в Росії залишаються великі маневри для того, щоб говорити, що вони посередники. Кого з ким – само собою, в цих форматах не говориться».

Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь сподівається, що законопроект про реінтеграцію Донбасу розставить крапки над «і» та визначить події на Сході саме як конфлікт між Україною і Росією. Крім того, на тлі прийняття цього закону позитивну динаміку процесу врегулювання можуть надати Сполучені Штати, які більш активно долучаються до міжнародних зусиль з урегулювання конфлікту, сподівається він.

Михайло Самусь
Михайло Самусь

Водночас Михайло Самусь застерігає, що такі формулювання можуть викликати побоювання з боку Франції та Німеччини щодо можливого зриву Мінських домовленостей. Хоча сам експерт схильний вважати, що закон про реінтеграцію радше «переформатує» Мінський процес.

Створюються умови, коли Німеччина, Франція, Сполучені Штати і Україна зможуть чітко вказати, що Росія несе відповідальність за початок конфлікту і вона повинна вивести свої війська

«В законі, в якому написано, що Росія є агресором і одночасно – що Мінські домовленості є основою врегулювання, якраз і створюються умови, коли Німеччина, Франція, Сполучені Штати (якщо вони долучаться до процесу) і Україна зможуть чітко вказати, що є Росія, яка несе відповідальність за початок конфлікту і якраз вона повинна вивести свої війська, передати кордон Україні і вже після того починається політичний процес», – пояснює він.

Бойовик угруповання «ДНР» стоїть на танку під час танкових навчань поблизу Тореза, Донецька область, квітень 2016 року
Бойовик угруповання «ДНР» стоїть на танку під час танкових навчань поблизу Тореза, Донецька область, квітень 2016 року

Головний експерт групи національної безпеки і оборони Реанімаційного пакету реформ Денис Васильєв називає серед позитивних аспектів законопроекту те, що він на законодавчому рівні закріплює, що ж останні кілька років відбувається на Донбасі. Крім того, він визначає відповідальними за врегулювання конфлікту саме Збройні сили України. Наразі ж відповідальність формально на антитерористичному штабі СБУ. Водночас він вказує на те, що законопроект не передбачає інших напрямків повернення окупованих територій, окрім військового:

Реінтеграція йде за напрямами. Цей законопроект певним чином стосується мілітарної сфери, але всі інші напрями не присутні

«Реінтеграція йде за напрямами. Перший – це відновлення інфраструктури, другий – відновлення обороноздатності держави на цих територіях. Інший напрямок – це встановлення режиму нацбезпеки, бо ми не можемо знати напевне, які групи впливу там залишаться, коли Донбас повернеться. Ще один рівень – інтеграція культурна в український простір. Цей законопроект певним чином стосується мілітарної сфери, але всі інші напрями не присутні», – сказав експерт.

«Блакитні берети» на Донбасі

Законопроект – в разі його ухвалення – визначатиме лише політику України щодо окупованих територій та агресора. Днями Петро Порошенко анонсував, що ініціюватиме введення миротворців Організації Об’єднаних Націй на Донбас на сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні.

Правник-міжнародник Геннадій Друзенко вказує на головну перешкоду для втілення намірів президента – вето Росії.

Механізм подолання права вето не передбачений у статуті ООН

«Жодне, навіть одностайне голосування Генасамблеї ООН це право вето не може подолати. Механізм подолання права вето не передбачений у статуті ООН», – констатує юрист. Крім того, він сумнівається, що «блакитні берети» будуть ефективні проти російської армії.

Геннадій Друзенко
Геннадій Друзенко

«Блакитні шоломи» можуть бути ефективні десь в Африці за умови конфлікту із технічно набагато менш забезпеченими арміями, а не за умови конфлікту, коли кількість танків угруповань «ЛНР» і «ДНР» перевищує їхню (миротворців – ред.) кількість танків», – додав Друзенко.

Крім того, Олег Саакян зауважує, що миротворці вводяться не для того, щоб воювати, їх введення можливе лише після згоди усіх сторін конфлікту. Загалом вірогідність появи «блакитних беретів» на Донбасі зараз він оцінює як «майже нульову».

Військовий експерт Іван Якубець зауважує, право Росії на вето – не єдина проблема такого сценарію.

Виникає питання: де будуть розміщуватися миротворчі війська і між якими сторонами ці війська будуть стояти?

«Якщо ми уявимо собі, що сьогодні добиваємось від Ради безпеки ООН введення миротворчих сил, ми отримаємо дуже дивну ситуацію, – каже він. – Оскільки в будь-яких домовленостях Росія не проходить як сторона конфлікту, виникає питання: де будуть розміщуватися миротворчі війська і між якими сторонами ці війська будуть стояти?»

Іван Якубець
Іван Якубець

Якщо миротворчий контингент розміститься між позиціями української армії та територіями, які знаходяться під контролем угруповань «ЛНР» та «ДНР», Росія може скористатися цим, аби легалізувати існування так званих «республік». Тому, впевнений експерт, необхідно спершу визначити статус Росії на національному рівні, а вже потім пропонувати вводити миротворчі війська.

«Але вже не по лінії розмежування, а по всій зоні окупованих територій, щоб забезпечити виведення російських військ і потім встановити контроль над кордоном», – уточнює він.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG