Доступність посилання

ТОП новини
18 Лютий 2018, Київ 05:51

Путін знав про маніпуляції з допінгом у Сочі – Родченков


Григорій Родченков у період роботи в Антидопінговому центрі в Москві

У Німеччині вийшов новий, вже п’ятий документальний фільм-розслідування про допінг у спорті – зокрема в російському. Його автори – група німецьких журналістів на чолі з Ґайо Зеппельтом. Назва фільму, випущеного громадським телебаченням ARD, – «Допінг – секретна справа. Олімпійська змова».

Головна тема першої частини фільму – злочин і покарання російського спорту за те, що сталося на Олімпіаді в Сочі, де «допомога» російським олімпійцям була справою державною і водночас державною таємницею. Співробітники Федеральної служби безпеки здійснювали спецоперацію заміни пляшечок із сечею напханих допінгом російських спортсменів на пляшечки з сечею без ознак застосування допінгу. Ця таємна операція стала відомою усьому світові, коли про неї розповів один з головних фахівців із допінгу – хімік-аналітик Григорій Родченков, – який втік із Росії. Він бере участь у цьому фільмі, відповідаючи на запитання Ґайо Зеппельта.

Володимир Путін, за твердженням Родченкова, знав усі деталі операції і контролював її виконання. Участь співробітників ФСБ в такій справі була б неможливим без санкції очільника російської держави, заявляє у фільмі Григорій Родченков.

Головною мішенню для авторів фільму в першій його частині стає Томас Бах, нинішній (із 2013 року) президент Міжнародного олімпійського комітету і сам у минулому олімпійський чемпіон (1976, фехтування). Саме щодо нього назва фільму звучить як звинувачення в змові або співпраці – з Володимиром Путіним. Томас Бах представлений у фільмі дволиким. З одного боку, він карає російський спорт за систему допінгу, а з іншого – відкриває для нього таємні дверцята, які помітно пом’якшують покарання. Переслідування «грішників допінгу», згідно з документами, поданими у фільмі, відбувається найчастіше на словах. А насправді в даних про перевірку спортсменів на допінг зяють великі діри. Далеко не всі підозрілі випадки мають результати перевірок, і схоже, що дуже часто такі перевірки і не здійснювалися зовсім.

Нас обікрали, відчуття чесної боротьби було в нас викрадене

Мартінс Дукурс, латвійський скелетоніст, отримав у Сочі срібло, тоді як золото дісталося росіянину Олександрові Третьякову. Порівняно недавно Третьяков був постфактум дискваліфікований і повинен був повернути медаль. Тепер у протоколах чемпіоном названий Дукурс. Але він говорить у фільмі: «Нас обікрали, відчуття чесної боротьби було в нас викрадене, я не відчуваю нічого, побачивши цю золоту медаль. І коли таке з’ясовується через роки, кого це цікавитиме? Нікого».

Таких жертв російської системи допінгу, згідно з фільмом німецьких журналістів, тисячі – тих, у кого було вкрадене свято чесної перемоги і багато іншого, зокрема преміальні гроші у своїх країнах. Не всі сліди махінацій російській стороні вдалося знищити. У фільмі представлені документи – плани досягнення росіянами необхідних для підняття духу населення перемог. Ці документи надав Григорій Родченков, із 2006 року по 2015 рік директор антидопінгового центру в Москві. Тепер саме його, що втік до США, в Росії звинувачують в організації незаконного застосування допінгу спортсменами.

Гайо Зеппельт говорить у фільмі: «Родченкова я знаю вже багато років. Він довго був моїм інсайдерськими джерелом, і надана ним інформація завжди підтверджувалася. Але потім, коли на Заході стала зрозумілішою його власна залученість у злочинні процеси, Родченков припинив зі мною контакти. Далі несподівано померли двоє його колег, і він утік до США. Там він виклав все, що знав, ФБР і живе тепер у США в рамках програми захисту свідків. Безсумнівно, йому загрожує небезпека помсти з Росії».

Серйозність такої небезпеки підтверджена у фільмі словами чільного спортивного функціонера, почесного президента Російського олімпійського комітету Леоніда Тягячова: «А Родченкова просто треба за неправду розстріляти, так Сталін би і зробив».

Родченков погодився на розмову з Зеппельтом, але тільки за умови, що той прилетить до Нью-Йорка. Адвокат Родченкова розповів, що його клієнт живе під посиленою охороною, у нього немає можливості користуватися мобільним зв’язком та інтернетом – із міркувань безпеки. Розмова Родченкова з Зеппельтом, судячи з усього, відбувалася за допомогою якогось закодованого аудіозв’язку.

На запитання, чи почуває він себе в безпеці, Григорій Родченков відповів: «Я насолоджуюся кожним новим днем. Тим, що я живий. Я займаюся улюбленою справою. Як я можу зрозуміти, чи у безпеці я, якщо навколо стільки професійних убивць? Це неможливо оцінити».

У руках Зеппельта були документи, які вказують на те, що система організованого державою застосування допінгу російськими спортсменами існувала задовго до Сочі. Родченков підтвердив справжність документів – зокрема одного під заголовком «2008. Пекінський план і система допінгу». Розробником таких планів на завдання «згори» був і сам Родченков.

На Олімпіаді в Пекіні (2008), як і пізніше в Лондоні (2012), уже діяла система підміни аналізів, в якій у рамках кругової поруки брали участь інші, «чисті» спортсмени і тренери, надаючи власну сечу на вівтар перемоги для батьківщини. У фільмі наводиться багато подробиць плану, деталей застосування допінгу і приховування цього. Так, спортсмени були зобов’язані завжди мати заготовлену заздалегідь власну сечу, взяту в період, коли вони не вживали допінг.

Згідно з розповіддю Родченкова, система спочатку була розрахована тільки на легкоатлетів, але поступово її поширили на інші види спорту. Родченков признається, що навіть пишався тим, що брав участь у цьому: «До Пекіна все було просто, усі робили все, що хотіли. І вся російська легкоатлетична команда була на допінгу. Між іграми в Пекіні в 2008-му і в Лондоні в 2012 році ми змінили стратегію приховування допінгу. Ми контролювали все».

Томас Бах і Володимир Путін на церемонії відкриття Олімпіади в Сочі. 7 лютого 2014 року
Томас Бах і Володимир Путін на церемонії відкриття Олімпіади в Сочі. 7 лютого 2014 року
Путін хотів знати всі деталі. Підхід Путіна був такий: «не приховуйте своїх проблем, повідомляйте про всі проблеми і загрози, і ми допоможемо їх вирішити

У новому фільмі він говорить і про те, про що багато хто здогадувався, але озвучує він це вперше: «Звичайно, розпорядження приходили з самої верхівки, від президента, бо тільки президент міг залучити ФСБ до виконання такого специфічного завдання. Мені відомо, що Путін знав усю інформацію в усіх деталях від Мутка (Віталій Мутко – нинішній віце-прем’єр-міністр Росії – з 2008 до 2016 року був російським міністром спорту – ред.). Мутко сказав мені, що Путін знає і пам’ятає моє ім’я. Іще раз: Путін знав усе, тому що це був дуже простий ланцюжок. Я доповідав Нагорних (Юрій Нагорних, колишній (1010–2016) заступник міністра спорту Росії – ред.), Нагорних доповідав Муткові, Мутко доповідав Путіну. Путін хотів знати всі деталі. Підхід Путіна був такий: «не приховуйте своїх проблем, повідомляйте про всі проблеми і загрози, і ми допоможемо їх вирішити».

Телекомпанія ARD запитувала Кремль із приводу розказаного Родченковим, але відповіді не отримала. А ось Міжнародний олімпійський комітет відповів офіційно: «Спеціальна комісія МОК досліджувала питання і не знайшла жодних слідів того, що Путін знав про маніпуляції в Сочі».

Багато функціонерів МОК під підозрою у прокуратур різних країн. Відповідно змінилася і громадська думка. Для фільму на замовлення ARD в Німеччині було проведено опитування: «Що, на вашу думку, підтримує сучасний олімпійський рух – сумлінну конкуренцію і чистий спорт чи допінг і корупцію?». 58 відсотків опитаних обрали другий варіант відповіді.

Автори фільму знаходять сліди роботи Томаса Баха на користь Росії і при ухваленні рішень про допуск спортсменів на Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро у 2016 році. Німкеня Клаудіа Бокель, яка до 2016 року була функціонеркою МОК, підтверджує у фільмі, що з санкції Томаса Баха в рамках МОК було прийнято затикати роти в питаннях, пов’язаних із Росією. Сама Бокель наразилася на це, коли офіційно відповідала за допуск до Ріо російських спортсменів. Як повідомила вона авторам фільму, за рішенням Томаса Баха обговорення даних, представлених Родченковим, у МОК було заборонено. Спроба авторів фільму взяти інтерв’ю у самого Баха успіху не мало: журналістам повідомили, що у президента МОК немає часу.

Фільм «Олімпійська змова» закінчується цікавим експериментом, у результаті якого стає зрозуміло, що і нові, нібито суперзахищені, пляшечки для тестів на допінг порівняно легко відкрити і знову закрити, а то й зовсім підмінити зробленими десь копіями – і ніякі тестові перевірки не у змозі виявити підробку. Це приголомшливе відкриття авторів фільму напередодні Олімпіади в корейському Пхйончхані викликає песимізм із приводу шансів на успіх у боротьбі проти допінгу в спорті.

Сам Гайо Зеппельт говорить: «Така дірява система контролю за застосуванням допінгу дозволяє тепер юридично оскаржити будь-яке рішення. Тому в принципі можна говорити про кінець цієї системи».

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
Loading...
XS
SM
MD
LG