Доступність посилання

ТОП новини
16 Липень 2018, Київ 00:37

У світі постійно падає кількість студентів україністики, стверджує президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер. Втім, за його словами, нині українські та неукраїнські україністи співпрацюють набагато краще, ніж раніше. І попри те, що науковці відзначають наявність кризи гуманітарних наук, праці чималої кількості україністів залишаються на високому рівні.

На ІХ Міжнародному конгресі україністів професор мовознавства Інститут славістики Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер виступав із доповіддю про сучасний стан та перспективи зарубіжної україністики. Радіо Свобода публікує основні тези його виступу.

  • Ми засвідчуємо певну кризу гуманітарних наук. У багатьох країнах безперестанку скорочують бюджети, створюють умови, які не дозволяють нам радити зацікавленим студентам обирати шлях наукової кар’єри.
  • Постійно падає кількість студентів гуманітарних дисциплін, зокрема, і україністики.
  • Суто українознавчих закладів поза Україною майже немає. Найважливіші з них, Український науковий інститут Гарвардського університету та Канадський інститут українських студій, на щастя, досі вражають своєю плідною діяльністю. Проте нам відомо, що навіть у них впродовж останніх років були випадки певного тиску, який ми називаємо модним терміном «оптимізація».
  • У більшості країн україністикою займаються в рамках загальних славістичних студій. Славістику постійно скорочують, а україністика часто опиняється серед перших жертв.
  • Філологічне дослідження середньовічної спадщини з України ми, здається, вже зовсім залишили колегам неукраїністам. Залишилося дуже мало людей, чия експертиза сягає поза 19-го століття в історичній перспективі.
  • Справжніх україністів поза Україною дуже мало.
  • Українські та неукраїнські україністи сьогодні співпрацюють ще краще, ніж раніше. Покращення, зокрема, стосується молодших поколінь.
  • Праця чималої кількості україністів тримається на дуже високому рівні, справді збагачує нас і сприяє подальшому розвитку нашої дисципліни. Впродовж останніх п’яти років ми побачили дуже велику кількість цікавих книжок із різних дисциплін і в мовознавстві, і в історії, літературознавстві.
  • Є загальна атмосфера в різних суспільствах, дискурс, що нібито гуманітарні науки мало дають, не потрібні, і так далі. Це, по-перше, прикро. По-друге, це просто неправда. Наші суспільства без гуманітарних наук втрачають дуже багато, фактично, підґрунтя власної ідентичності. Всі ми цікавимося нашою ідентичністю, нашим минулим, нашою духовною спадщиною. І це добре. Але також дуже важливо, щоб були люди, які справді розуміються на цьому, інакше, це загрожує нашим цивілізаціям.
Вчений-україніст Мозер про стан та перспективи україністики в світі - відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:00 0:00

НА ДОТИЧНУ ТЕМУ:

Українці повинні більше шанувати свою мову і культуру – професор Мозер

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG