Доступність посилання

ТОП новини
24 Травень 2019, Київ 06:10

Мораторій на російський «культурний продукт» – реакції Росії і Заходу


Чоловік розміщує плакат із зображенням російського президента Володимира Путіна під час акції біля посольства Росії в Україні «Путін, за Іловайськ відповіси». Активісти того дня встановили на проїжджій частині 366 білих хрестів на знак пам'яті про жертв Іловайської трагедії. Київ, 29 серпня 2018 року

Львівська обласна рада більшістю голосів ухвалила рішення «Про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області». Як саме боротимуться із культурними продуктами російського походження невідомо, адже чітких механізмів виконання ухвали немає. Проте такий крок викликав чимало критики не лише з боку Москви, але й також з боку деяких західних прихильників України.

Такий мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту – книг, фільмів та пісень – деякі українці називають необхідним заходом для боротьби у потужній гібридній війні, яку веде Росія.

Але критики, серед яких також і західні дипломати у Києві, називають його фанатичним і хибним.

18 вересня 57 із 84 обласних депутатів у Львові, який називають культурною столицею України, затвердили регіональну заборону.

В самій Україні тема не набула особливого розповсюдження, адже є сумніви щодо того, наскільки енергійно її застосовуватимуть. Але деякі впливові аутсайдери ставлять під сумнів такий крок.

Згідно з пропозицією, яка опублікована на веб-сайті Львівської обласної ради, мораторій має на меті подолати наслідки тривалої лінгвістичної русифікації і залишатиметься доти, доки не закінчиться «окупація українських територій».

Посол Канади в Україні Роман Ващук, наприклад, назвав таке рішення «просто дурницею».

«Заборона Львівської області, як це сформульовано, є упередженою, дискримінаційною, і це просто дурниця. І я кажу це як діаспорний носій української мови та послідовний борець за позитивні дії щодо культурних продуктів цією мовою, а також за різноманіття», – написав дипломат у своєму Twitter.

Хоча й українська мова є провідною на Західній Україні, і особливо у Львові із населенням близько 850 тисяч осіб, тут все ще широко розмовляють російською.

Росія анексувала Крим у березні 2014 року, а згодом підтримала конфлікт на Донбасі, внаслідок якого загинуло понад 10 тисяч осіб. Москва, в свою чергу, також почала переслідувати проукраїнських активістів та закрила україномовні школи в Криму.

«Грати на руку Москві»

Москва виправдовувала своє вторгнення в Україну, стверджуючи, що уряд, який прийшов до влади в Києві після вуличних протестів, дискримінує російськомовне населення держави.

Тим часом деякі подальші кроки Києва, здавалося, зіграли на руку критикам. Президент України Петро Порошенко підписав спірний законопроект, який зробив українську мову обов’язковою для вивчення в державних школах із п’ятого класу.

Деякі українські політики також висловили своє невдоволення, зокрема і Євген Мураєв, депутат від опозиційної партії «За життя». «Як належить політику і народному депутату, я володію державною мовою і користуюся нею для спілкування з державою. Але решту часу не користуюся принципово, в знак протесту проти культурної війни», – написав він на своїй сторінці Facebook.

Ухвалення мораторію на російськомовний контент сталося тоді, коли у Львові відкрився 25-й щорічний книжковий форум, темою якого був «Ринок свободи».

Джудіт Гоф, посол Великої Британії в Україні, приєдналася до Ващука. На її думку, такий крок не є толерантним. «Я не можу погодитися більше. Ну ж бо, Львівська область, ти вища за це! (І я кажу це як прихильниця/студентка як української так і російської мови) #tolerance #diversity».

Засудження з боку Москви було особливо палким. Депутат Російської державної думи та лідер партії «Родина» Олексій Журавльов назвав прихильників закону «тваринами» та «русофобами».

«Скоро ці мракобіси почнуть виривати язики у своїх співгромадян, якщо вирішать, що якийсь конкретний язик занадто російський ззовні. Тварини русофоби, тваринобандерівці», – написав він.

Сергій Цеков, член комітету з міжнародних справ у верхній палаті парламенту Росії, заявив російському державному телеканалу RT, що крок львівського уряду «порушує міжнародне право, а також Конституцію України».

«Як все змінилося»

Незважаючи на мораторій, все одно малоймовірно, що російські книги зникнуть з полиць магазинів, або що російські фільми стануть недоступними, особливо коли вони легко доступні в інтернеті.

Львівська рада не пояснила, як саме планує забезпечити виконання цього мораторію.

Львівські депутати, які підтримали запровадження цього заходу, закликали інші регіони також вжити подібні кроки, додавши, що планують звернутися також і до Верховної Ради України, щоб ввести законопроект про заборону російського контенту по всій країні.

Україна вже заборонила популярні російські соціальні мережі та заблокувала ввезення до країни низки російських книг.

Побоюючись рішення Львівської обласної ради і, можливо, поворотного моменту в Україні, Юлія Комська, родом із України, автор книг про Холодну війну та доцент німецької мови в Дартмутському університеті, згадує про часи, коли мовну різноманітність підтримували із заходу на схід. Вона проявляла себе тоді, коли закон часів Януковича дозволяв меншинам представити свої мови в регіонах, де вони складали більше від 10 відсотків населення. Це змінилося з лютого 2014 року, написала вона у своєму твіттері.

«Моє рідне місто, Львів, на день перейшло на російську, на знак протесту. А Донецьк, тоді ще не окупований, на українську. Сьогодні все більш ніж інакше», – написала вона.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Мораторій Львівської облради на російськомовний «культурний продукт». Як реалізувати?​

Не знаєш державної мови – будеш маргіналом без перспектив, без кар’єри, без майбутнього​

Українська красуня біля моря. Одеса стає україномовною

Українське Азовське море: україномовний простір – запорука цілісності держави

75% української мови: в тому числі і для мовлення на ОРДЛО та Крим

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG