Уперше в історії понад 500 днів триває мирна громадська акція за створення музею. Місце проведення акції: Київ, Поділ, Поштова площа. Навесні 2015 року тут під час будівництва торгово-розважального центру (ТРЦ) була розкопана вулиця доби України-Русі (ХI–XII століття). Відтоді територія Поштової площі та археологічний шар під нею опинились у центрі конфлікту: інвестор планував збудувати на Поштовій площі ТРЦ, науковці виступили за збереження археологічних знахідок. А київська громадськість запропонувала створити на площі археологічний музей, розпочавши згадану вище акцію, внесену в Книгу рекордів України у категорії «Перша в світовій історії безстрокова мирна акція за створення сучасного археологічного музею». Про проблеми, пов’язані зі створенням музею та яким його бачать активісти, Радіо Свобода розповідають волонтерки спільноти «Музей на Поштовій площі» Тетяна Родькіна та Ольга Рутковська.
Тетяна Родькіна: Знаєте, для мене музей на Поштовій площі – це музей-уява: він існує майже два роки, незважаючи на те, що юридично музею ще немає. Але це не має значення, оскільки мова йде, серед іншого, про повернення до справжніх фундаментальних цінностей, без яких не може існувати жодна нація.
Нині це вже пам'ятка археології та історії національного значення на Поштовій площі, частина визначної території, що має величезний туристичний потенціал. Це факт, з яким важко посперечатися.
Нещодавно ми запустили дитячий археологічний квест «Відкрий Браму своєї історії»Тетяна Родькіна
Кияни, які вийшли на захист унікальної місцини, ми робимо все можливе та неможливе, аби Поштова стала взірцем та прикладом. Ми організовуємо виставки, марафони, кінопокази, концерти на підтримку музею, проводимо безкоштовні екскурсії до археологічних пам’яток.
Нещодавно ми запустили дитячий археологічний квест «Відкрий Браму своєї історії», метою якого є популяризація знання й усвідомлення своєї історії.
Ольга Рутковська: Із 20 червня 2018 року ми почали створювати на Поштовій площі музей, музейний простір. Сучасний музей – річ багатовимірна, хоча більшість з нас звикла до так званих «сталих зразків» (музеїв – ред.), що походять з XIX сторіччя.
Ми ж говоримо про музей, що його юридично не існує, але він уже живе: люди можуть відвідати територію археологічної пам’ятки, що міститься під самою площею, це організовані екскурсії із забезпеченням правил безпеки у супроводі гіда.
По-друге, цьогоріч 10 листопада, знов-таки на волонтерських засадах, ми відкрили першу музейну експозицію. Не можна кинути напризволяще залишки дерев’яних стародавніх споруд, і ми з вченими зробили все, щоб їх зберегти.
– Які проблеми, пов’язані зі створенням музею, ви можете назвати?
Тетяна Родькіна: Я би назвала байдужість, і не лише чиновників, а й пересічних українців. Коли я потрапила до музейної й памʼяткоохоронної сфери, була шокована рівнем лицемірства: однією рукою чиновники захищають культуру, іншою – знищують. А пересічні українці здебільшого цього нібито не помічають…
Для влади офіційне оформлення музею – це відкладене питання і це серйозна проблемаОльга Рутковська
Ольга Рутковська: Для влади офіційне оформлення музею – це відкладене питання і це серйозна проблема. Попри те, що влітку 2018 року, наприклад, Київрада проголосувала за збереження знайдених артефактів, а міський голова Києва Віталій Кличко заявив про ймовірність створення на Поштовій площі музею, справа з місця не зрушила.
У нас незвичний простір: є територія громадського користування «Поштова площа»; є підземна частина з археологічним шаром, яка на сьогодні де-юре – складова транспортної розв’язки… Це також проблема. І на нас – волонтерів, активістів, вчених – й у Новому році чекає продовження боротьби за унікальні археологічні знахідки та всю Поштову площу.
– Яким ви бачите музей – адже він, як ви кажете, уже живе?
Тетяна Родькіна: Дуже хочеться застосувати всі можливі досягнення XXI століття: доповнена, віртуальна реальність тощо, адже історія має сприйматися максимально зрозуміло й доступно. А ще я мрію, щоб археологічний музей мав музейне кафе. Ви лише уявіть, які виникатимуть емоції у людей, коли вони їстимуть таку ж їжу, яку їли, наприклад, у часи Київської Русі!
У сучасному музеї не обійтися без саду чи скверу, а тим паче у Києві, де не вистачає дерев. Люди матимуть змогу після музею посидіти під деревами й насолодитися напівтінями в літній спекотний сонячний день.
Ольга Рутковська: Сучасний музей з усіма можливостями, що їх дозволяє сучасна наука для музеєфікації археологічних об’єктів, де ці об’єкти доповнені віртуальними екскурсіями завдяки сучасним технологіям – таким я бачу наш музей на Поштовій площі.
Тим більше, що українцям є, з чим порівнювати: запровадження безвізового режиму, наприклад, з країнами Євросоюзу дозволило громадянам України відвідувати провідні європейські музеї, бачити, як функціонують сучасні музейні практики та як той чи інший народ зберігає й популяризує пам’ятки своєї історії.
