Доступність посилання

ТОП новини
01 квітня 2020, Київ 23:55

У Білорусі опозиція на праймеріз визначає суперника Лукашенку на президентських виборах


Передвиборча акція білоруської опозиції. Мінськ, 2015 рік

Мінськ – Вибори президента Білорусі очікуються наприкінці літа. Раніше багато конкурентів Олександра Лукашенка на виборах потрапляли до в’язниці. Є така загроза і цього разу.

Голова Центрвиборчкому Білорусі Лідія Єрмошина спрогнозувала, що чергові президентські вибори, ймовірно, будуть призначені на 30 серпня 2020 року. Олександр Лукашенко, який незмінно керує Білоруссю з 1994 року, вже заявив, що піде на шостий президентський термін.

Лукашенко поки що не проводить передвиборчої кампанії і навіть публічно не згадує про вибори, які повинні відбутися вже скоро. На нього і так працює вся влада. А ось білоруська опозиція заздалегідь розпочала підготовку та домовилася про механізм обрання єдиного кандидата від демократичних сил, запозичивши його з американського досвіду – «праймеріз».

Хто претендує на участь?

Механізм білоруських опозиційних «праймеріз» нескладний: претендент має зібрати 200 підписів громадян за своє висунення або заручитися підтримкою якоїсь партії чи руху. Усі претенденти зобов’язалися розділяти демократичні цінності та бути за незалежну Білорусь, проти диктатури, за вихід із союзної держави з Росією, виведення російських військових баз із території Білорусі, за розвиток білоруської мови і культури.

Учасники праймеріз – виборів єдиного кандидата в президенти від білоруської опозиції. Зліва направо: голова ОГП Микола Козлов, голова руху «За свободу» Юрій Губаревич, колишній депутат Ганна Конопацька (не зареєстрована), заступник голови БНФ Олексій Янукевич, співголови БХД Ольга Ковалькова і Павло Северинець
Учасники праймеріз – виборів єдиного кандидата в президенти від білоруської опозиції. Зліва направо: голова ОГП Микола Козлов, голова руху «За свободу» Юрій Губаревич, колишній депутат Ганна Конопацька (не зареєстрована), заступник голови БНФ Олексій Янукевич, співголови БХД Ольга Ковалькова і Павло Северинець

На сьогодні процес висунення кандидатів завершено, їх п’ятеро: двоє від партії «Білоруська християнська демократія» – Павло Северинець і Ольга Ковалькова, заступник голови партії Білоруський народний фронт Олексій Янукевич, голова Об’єднаної громадянської партії Микола Козлов та лідер руху «За Свободу» Юрій Губаревич.

Свою кандидатуру на праймеріз пропонувала і колишній депутат парламенту Білорусі Ганна Конопацька, але її не зареєстрували через те, що на думку організаторів кампанії, «її діяльність не була спрямована на зміцнення довіри в опозиції» та через технічні хиби у зборі підписів за неї. Ганна Конопацька запам’яталася за час свого депутатства пропозицією ухвалити законопроєкт про гарантії колишньому президентові, але не знайшла в цьому порозуміння ані в лояльному Лукашенку парламенті, ані в опозиції.

6 лютого 5 претендентів на участь у виборах від опозиції починають поїздки по регіонах, де за них будуть голосувати учасники зборів виборців, активісти опозиції. Буде також організовано голосування через інтернет.

25 років без вільних виборів

Крім перших виборів президента Білорусі 1994 року, коли молодий тоді Олександр Лукашенко був обраний у другому турі у відносно чесній боротьбі з прем’єр-міністром В’ячеславом Кебічем, всі інші виборчі кампанії у Білорусі не були визнані міжнародною спільнотою чесними і справедливими. Опозиція кожного разу протестувала проти фальсифікацій, але змінити офіційні підсумки не могла. В результаті розгонів масових протестів проти нечесних виборів за ґрати потрапляли сотні осіб, в тому числі і опозиційні кандидати в президенти.

Так сталося зокрема з експрем’єром Михайлом Чигирем у 1999 році, з колишнім ректором Білоруського державного університету Олександром Козуліним у 2006 році, з колишнім заступником міністра закордонних справ Андрієм Санніковим, а також лідером соціал-демократів Миколою Статкевичем та поетом Володимиром Някляєвим у 2010 році.

Акція протесту проти нечесних виборів у Білорусі. Мінськ, 2006 рік
Акція протесту проти нечесних виборів у Білорусі. Мінськ, 2006 рік

У 2015 році кидатися в бій з Лукашенком на останніх виборах особливо ніхто не ризикнув, кампанія пройшла без єдиного кандидата від опозиції та без помітних протестів. Але виглядає, що на виборах 2020 року суперник, єдиний кандидат від опозиції, у Лукашенка буде. Тільки малоймовірно, що опозиція змінить умови проведення виборів у кращу сторону, що буде чесний підрахунок голосів та не буде репресій.

«Тюрми не боюся» – учасник праймеріз

Один із учасників опозиційної кампанії з обрання єдиного кандидата Павло Северинець має багатий політичний досвід, в тому числі і тюремний.

Павло Северинець на опозиційній акції. Мінськ, 2019 рік
Павло Северинець на опозиційній акції. Мінськ, 2019 рік

Павла Северинеця 120 разів затримувала міліція за акції протесту, він відбув у в’язниці лише в результаті адміністративних арештів понад рік, заплатив загалом 15 тисяч доларів штрафів за участь в акціях на підтримку політв’язнів, проти диктатури та союзу з Росією. Два рази Северинець був засуджений за Кримінальним кодексом – начебто за організацію та участь у масових заворушеннях, відбув 4 роки покарання обмеженням волі.

Новий 2020 рік Павло Северинець зустрів у в’язниці, відбуваючи адміністративний арешт за акції проти так званого поглиблення інтеграції з Росією.

Я спокійна людина, але вже 26 років країною керує банда. У якийсь момент треба вийти і сказати цьому «Ні!»
Павло Северинець

Опозиціонер заявляє, що головна проблема Білорусі – Олександр Лукашенко. У разі обрання єдиним кандидатом від опозиції він готовий до організації масових протестів на зразок Майдану:

«Я спокійна людина, але вже 26 років країною керує банда. У якийсь момент треба вийти і сказати цьому «Ні!» Тому ми будемо закликати до масових мирних протестів, як тільки призначать так звані вибори. Будуть виходи проти участі Лукашенка у виборах, проти чинної голови Центрвиборчкому Єрмошиної, проти будівництва АЕС в Білорусі, проти корупції у владі. І такі акції будуть регулярними. Ми будемо закликати людей відстоювати своє право вибору і своє право нормально жити на своїй землі».

На запитання, чи не боїться він потрапити до в’язниці, Павло Северинець відповів: «Я розумію, що можу опинитися в підсумку у в’язниці, й готовий до такого розвитку подій. Я вже провів у лукашенківських в’язницях шість років. Я тюрми не боюся».

У суспільстві немає революційної ситуації – політолог

Праймеріз – це позитивний факт, у цьому випадку опозиція показує здатність до консолідації, чого на попередніх виборах не було
Олександр Класковський

Мінський політолог Олександр Класковський вважає, що поки рано прогнозувати ситуацію на майбутніх виборах, події можуть розвиватися в різних напрямках.

«Праймеріз – це позитивний факт, у цьому випадку опозиція показує здатність до консолідації, чого на попередніх виборах не було, – каже він. – Але не зрозуміло, як піде процес. Уже на старті з претендентів викреслили Ганну Конопацьку. І далі є небезпека, що кого б не вибрали єдиним кандидатом, немає гарантії, що інші політичні сили будуть працювати на чужака. Буде момент ревнощів, навіщо на чужого лідера працювати».

Мінський політолог Олександр Класковський
Мінський політолог Олександр Класковський

Класковський висловлює також побоювання, що ці праймеріз виявляться справою вкрай вузького кола опозиційних активістів, бо білоруський обиватель наразі деполітизований, багато хто побоїться йти на збори опозиції.

«Коаліція обіцяє масові протести і загальнонаціональний страйк у випадку нереєстрації її кандидата, але мені здається, що це нереальні плани, – зазначає політолог. – Немає у білоруському суспільстві революційної ситуації, і під питанням масові протести під час кампанії. Звичайно, Лукашенко не хоче брутального розгону масових протестів, які відбулися в 2010 році і надовго зіпсували відносини із Заходом. Тому, думаю, влада і спецслужби будуть намагатися душити цей процес в зародку, в тому числі через нейтралізацію лідерів, які мають репутацію керівників вуличних протестів. Поки в Білорусі не та ситуація, яка робить можливість зміни влади в електоральному полі».

Західні санкції за нечесні вибори скінчилися

Після нечесних виборів президента 2006 та 2010 років верхівка влади Білорусі, включно з президентом Лукашенком, головою Центрвиборчкому Лідією Єрмошиною, міністрами-силовиками та суддями, причетних до масових репресій, потрапляла під візові та майнові санкції ЄС та США. Їм був заборонений в’їзд до країн Євросоюзу та Сполучених Штатів, їхнє майно на території цих держав заморожувалося, під економічні санкції потрапляли кампанії, наближених до Лукашенка бізнесменів та провідні державні підприємства.

Однак від початку російської агресії проти України у 2014 році санкції проти Білорусі почали знімати. Білорусь покращувала свої відносини із Заходом, й виступала, зокрема, як майданчик із переговорів щодо Донбасу.

Останні вибори президента Білорусі (2015 року) і парламенту (2019 року), котрі, як і попередні, також не були визнані чесними та вільними, не призвели до запровадження санкцій щодо Білорусі. Білорусь навіть почала загравати із Заходом у протистоянні тиску Росії, Захід пішов назустріч, держсекретар США Майкл Помпео навіть пообіцяв, що американські кампанії готові продати у Білорусь за прийнятними цінами 100 відсотків нафти, якої потребує країна.

Все це показує, що міжнародний контекст президентських виборів у Білорусі 2020 року не менш важливий, ніж внутрішній.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG