Доступність посилання

ТОП новини
08 квітня 2020, Київ 02:36

Карантин і робота: як поєднати


Акція «Раду на карантин», Київ, 17 березня 2020 року

Оголошений в Україні через поширення коронавірусу карантин –​ це збитки для економіки. І –​ розгубленість, стрес та ризик для найманих працівників. Що зміниться для людей, які до пандемії щодня ходили на роботу й отримували зарплатню? Чи можуть вони працювати безпечно для себе, а то й піти у відпустку на час карантину? Чи повинен працедавець подбати про безпеку працівника, який добирається на робоче місце в умовах, близьких до транспортного колапсу, і ніде купити антисептик, респіратор чи медичну маску? Радіо Свобода поставило ці та інші запитання профспілковим активістам та експертам, а також зібрало деякі вдалі рішення бізнесу щодо роботи в умовах карантину.

Мільйони жителів великих українських міст вранці 18 березня поїхали на роботу. Попри карантин, оголошений урядом, попри закрите метро в Києві, Харкові та Дніпрі, незважаючи на зупинене міжміське сполучення і вимогу заходити не більше ніж по 10 осіб до однієї маршрутки; обов'язково у масках, яких в аптеках немає від початку пандемії коронавірусу.

Як бути найманим працівникам, які не хочуть ані ризикувати заразитися коронавірусом, ані втрачати свій дохід? І що має зробити роботодавець, щоб подбати про своїх підлеглих?

Радіо Свобода спробувало зібрати відповіді на ці та інші запитання.

Відпустка «під час чуми»

Найпростіший та найприємніший шлях для багатьох українців – піти у відпустку і відпочити вдома чи на дачі, доки все не заспокоїться. Зазвичай найманий працівник має право на щонайменше 15 днів додаткової неоплачуваної відпустки, на додачу до основної. Але після останніх змін до законодавства, які мали на меті протидію коронавірусу, способів піти у відпустку побільшало:

  • Відпустка на весь час карантину: роботодавець зобов'язаний її дати, якщо працівник має доглядати за дитиною: адже карантин діє і в дитсадках та школах.
  • Неоплачувана відпустка на весь час карантину або на його частину, за згоди роботодавця. (стаття 26 закону «Про відпустки»).
  • Основна оплачувана відпустка, яку робітник ще не встиг використати.

На яких умовах працівник може просити відпустку? І що робити в разі відмови її надати – Радіо Свобода пояснила радник, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та партнери» Валерія Гудій.

За бажанням працівника, який доглядає за дитиною, роботодавець зобов’язаний надати йому відпустку
Валерія Гудій

«За бажанням працівника, якщо це мати, батько, бабуся, дідусь, чи інший родич, який доглядає за дитиною (до 14 років), роботодавець зобов’язаний надати йому відпустку без збереження заробітної плати на весь період карантину. Це єдиний вид відпустки, який він мусить надати. Якщо роботодавець відмовляється надати відпустку для догляду за дитиною, працівник може звернутись до профспілкової організації за допомогою, повідомити Державну службу з питань праці України та/або територіальні органи про порушення роботодавцем трудового законодавства. Працівнику, який не доглядає дітей, теж може бути надана відпустка в зв’язку з карантином (без збереження заробітної плати) на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем. Працівнику може бути надана і щорічна (оплачувана) відпустка за його бажанням», – пояснює адвокат.

Зі свого боку президент Всеукраїнської асоціації кадровиків Вікторія Липчанська закликає працедавців іти назустріч і давати працівникам оплачувану відпустку, якщо вони просять її на час карантину. Вони в будь-якому разі мають право взяти її впродовж року, тож про якісь суттєві втрати для працедавця не йдеться, наголошує вона.

Квест «Доїдь на роботу, попри Апокаліпсис»

З одного боку, уряд зобов'язав продовольчі магазини, аптеки, банки та решту критичної інфраструктури продовжувати роботу під час карантину. Водночас у трьох найбільших містах України закрили метрополітен, а міжміське сполучення припинили в усій державі. Як тепер вчасно добиратися на роботу працівникам критичної інфраструктури?

Великі компанії спроможні знайти і оплатити транспорт для працівників, наголошує у коментарі Радіо Свобода голова профспілки «Захист справедливості» Віктор Стратан.

«Забезпечити транспорт для працівників, які їдуть на роботу, безумовно можливо. Адже роботодавець, зрештою, вкладає всі додаткові витрати у вартість продукції. Він може витратити трішки більше, щоб найняти на час карантину автобуси, які би привозили людей на роботу. Зауважте, до прикладу, мережа «Ашан» має безліч автобусів, які возять безкоштовно навіть покупців. Отже, возити на роботу і з роботи працівників – цілком можливо», – наголошує профспілковець.

Карантин у Харкові
Карантин у Харкові

Зі свого боку голова Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталія Землянська стверджує, що в період карантину транспортної проблеми для працівників та для бізнесу можна було уникнути.

Проблема влади в тому, що вона ніколи перед ухвалення рішення не радиться з представниками сектору, який це рішення зачепить
Наталія Землянська

«Проблема влади в тому, що вона ніколи перед ухвалення рішення не радиться з представниками сектору, який це рішення зачепить. Я не розумію, на підставі яких розрахунків, на підставі якої оцінки ефективності ми закрили метро, а наземний транспорт – далі працює? В метрополітені безпеку пасажирів значно простіше організувати. Аж то того, щоб видати на вході маски тим, хто не має, аж до контролю кількості пасажирів у кожному вагоні. В підсумку, краще метрополітен, ніж ці забиті маршрутки», – зауважує Землянська.

За її словами, профспілкові організації розпочали моніторинг ситуації з транспортним забезпеченням найманих працівників. І він показує, що дедалі більше компаній розвозять свій персонал на роботу й додому. Першими подбали про це великі комерційні компанії та банки. Чимало найманих працівників раніше їздили приміським транспортом та електричками, тож наразі це єдиний спосіб потрапити на роботу вчасно, визнає профспілкова лідерка.

Український бізнес застосовує кілька транспортних рішень в умовах карантину.

Орендують автобуси, які збирають працівників вранці та розвозять їх увечері за певними маршрутами; аеропорти та великі торговельні мережі застосовували цю систему задовго до карантину.

«Є ті, кому просто неможливо добратися, і компанії організовують таким своїм працівникам трансфери. З іншого боку, тут немає якогось чіткого зобов'язання роботодавця перед законом», – пояснює у коментарі Радіо Свобода Вікторія Липчанська.

Є домовленості в межах невеликої компанії, коли працівники з автівками за певним графіком збирають колег, які живуть поруч із ними, і везуть на роботу.

Змінюють графік роботи компанії. Так, мережа Novus на час карантину відкриватиме свої магазини пізніше, а закриватиме раніше, щоб персонал встиг добиратися.

Припинення роботи в офісі: працівникам допомагають організувати робоче місце вдома.

Робота з дому: «трудова самоізоляція»

Українці можуть просити свого керівника попрацювати з дому на час карантину. Якщо ж у родині є маленькі діти – то перейти на гнучкий графік або неповний робочий день, радять юристи.

Офісні працівники, які працюють з дому – це найкраще рішення на час карантину, наголошує голова профспілки «Захист справедливості» Віктор Стратан. Але ключовим моментом, на його думку, має бути організаційна допомога компанії своїм працівникам.

«Наразі в 95% офісних працівників є можливості для роботи вдома, є віддалений доступ та необхідна техніка, або ж роботодавець може це все їм надати. Я вважаю, що це найкращий шлях і для збереження робочих місць в час карантину, і для захисту персоналу від пандемії», – наголошує профспілковий діяч.

Ініціативу про роботу з дому має виявити найманий працівник, і найкраще для обох сторін буде оформити такий формат праці документально, визнає радник, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та партнери» Валерія Гудій.

Особа, яка працює «на дому», має бути забезпечена засобами виробництва, які надає роботодавець
Валерія Гудій

«Є давнє положення 1981 року, чинне ще з радянського часу, про «роботу з дому». Воно говорить про те, що особа, яка працює «на дому», має бути забезпечена засобами виробництва, які надає роботодавець. Іншими словами, якщо потрібен комп'ютер, його має забезпечити працедавець. Так само і мобільний телефон та оплата зв'язку, якщо це потрібно для виконання виробничих обов'язків. Робота з дому – це, по суті, зміна режиму праці. Тому, якщо чинити правильно, то бажання працювати вдома має первинно висловити сам працівник. Звісно, керівник і підлеглий обговорюють такі заходи з протидії поширенню вірусу. І зрештою, якщо працівник готовий працювати з дому, він має написати заяву. Відповідно до чинного законодавства, роботодавець має створити комісію, яка приїде до працівника додому і переконається, що його робоче місце відповідає вимогам охорони праці, та скласти про це акт. Зараз чимало компаній не оформлюють все це – уникають паперової тяганини. Але, з іншого боку, тоді буде неможливо контролювати тих, хто працює з дому. Тому ми радимо все ж оформлювати всі ці документи і виконувати ці правила. Можливо, зобов'язати цю людину щоденно робити звіт про виконану роботу і визначити цілі на завтра. Бо роботодавець має дисциплінувати людей, які працюють з дому, адже він платить їм зарплатню», – радить правник.

Українські норми, які передбачають роботу з дому, застарілі: вони не враховують ані новітніх технологій зв'язку, ані сучасних ризиків, як-от карантин через пандемію, визнає Вікторія Липчанська. І доки радянські норми українського законодавства не будуть змінені, все залежатиме від домовленостей конкретного роботодавця зі своїм персоналом, констатує вона.

Чи захистить робота від коронавірусу?

Незважаючи на карантин і транспортні обмеження, українці таки добираються на роботу. Причому багато хто не зміг ані виготовити, ані знайти у продажу антисептики і захисні маски, а в транспорті вимоги до кількості пасажирів переважно не дотримуються, засвідчив перший день карантину. Однак люди все одно їдуть: ризик втратити роботу і основний дохід для них переважає загрозу від нової невідомої інфекції.

Чи повинен роботодавець допомогти своїм працівникам захиститися? Згідно з законом, компанія зобов'язана забезпечити робітників засобами захисту лише під час виробничого процесу, визнає Вікторія Липчанська. Однак, на її думку, в підсумку бізнесу вигідно максимально захистити здоров'я людей.

Іноді краще забезпечити максимальний захист, аніж отримати безліч хворих, простій і заміну фахівців
Вікторія Липчанська

«Іноді краще забезпечити максимальний захист, аніж отримати безліч хворих, простій і заміну фахівців. Які й без того в дефіциті. Маски і дезінфектори – багато хто вже забезпечує. А хтось із компаній хоче, але не може, бо їх просто немає в продажу», – пояснює президент Всеукраїнської асоціації кадровиків.

Між тим, є компанії, які в умовах поширення коронавірусу зробили максимальний захист працівників від хвороби своєю фішкою.

Леонід Остальцев, засновник мережі Veterano Pizza розповів, як організували роботу з випікання і доставки піци в умовах карантину.

«Заклад на Софіївській, 8 переведено у режим доставки та «take away». Ми дуже відповідально ставимося до усіх санітарних вимог, дотримання яких необхідно у зв’язку із загрозою COVID-19. Перше – вимірювання температури співробітників кожні 2 години. Друге – антисептик і миття рук кожні пів години. Третє – всі приміщення й інвентар обробляються дезінфікуючими засобами. Четверта – всі приміщення вночі кварцуються спеціальними кварцевими лампами», – звітує бізнесмен.

Якщо ж працівник був змушений їздити на роботу, замість відпустки чи дистанційної роботи, і в результаті захворів на коронавірус? Українське законодавство передбачає лікарняний. Однак процедура отримання компенсацій від працедавця не сформульована, і експерти радять в такому разі йти до профспілки, а якщо людина не є її членом – то до адвоката. Але як це спрацює в реальності?

18 березня позафракційний народний депутат Сергій Шахов заявив про виявлене у нього захворювання COVID-19.

Депутата госпіталізували, і він став героєм телеефірів, розповідаючи про свій стан та симптоми хвороби, спричиненої коронавірусом.

Сергій Шахов, враховуючи свою публічність та статус депутата, має лікарняний та отримує вчасне лікування коштом своїх роботодавців – платників податків. Цей кейс може стати зразковим для України щодо того, як держава має реагувати на хворобу COVID-19, виявлену в свого громадянина.

18 березня стало першим днем, під час якого на території України почали діяти обмеження для громадського транспорту та міжміських перевезень. Задля запобігання поширенню хвороби COVID-19 у Києві, Харкові та Дніпрі припинило роботу метро. Залізничні, автобусні міжміські та міжобласні пасажирські перевезення теж зупинились. Окрім того, у столичному громадському транспорті дозволили перевозити людей лише у медичних масках і в обмеженій кількості.

Міністерство охорони здоров’я повідомляє про два нових випадки коронавірусного захворювання COVID-19 в Україні. Про це йдеться в заяві МОЗ увечері 18 березня.

«Станом на 22:00 18 березня в Україні зафіксовано 16 випадків COVID-19: Чернівецька (10), Житомирська (1), Київська (2), Донецька (1) області та місто Київ (2). Отримано за сьогодні пацієнтів – 51 та 103 – контактні особи», – йдеться в заяві міністерства.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG