Битва за Бахмут розгорнулась з новою силою, але дещо принципово змінилось. Тепер Сили оборони і безпеки України наступають на підступах до міста, й то успішно – про це повідомляють представники військово-політичного керівництва України та підтверджують на Заході.
В Росії ж заявили про нібито повне захоплення Бахмуту, що спростувало Міноборони України і президент Володимир Зеленський. То що відбувається на Бахмутському напрямку, що це все означає і чого чекати далі – розібрались і коротко відповідають на ключові питання Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Що змінилося на Бахмутському напрямку?
Битва за Бахмут триває вже понад дев’ять місяців – саме таку тривалість називають українські воєначальники. Весь цей час війська РФ, в авангарді яких був ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина, поступово просувалися на напрямку до міста і згодом вже в ньому.
На початку травня з’явились повідомлення, що Росія «призначила» чергову дату захоплення Бахмуту – 9 травня, важливого у путінській Росії свята «День перемоги». Проте агресору не вдалося це здійснити, понад те – того ж дня Пригожин заявив, що ЗСУ «рвуть фланги» на Бахмутському напрямку і найближчим часом розпочнуть контрнаступ.
У Міноборони про просування українських захисників біля міста офіційно повідомили 12 травня. Цього ж дня Міноборони РФ визнало відхід своїх військ із позицій на північ від Бахмуту. Також успіхи ЗСУ підтвердили у британській розвідці і зауважили в американському Інституті вивчення війни (ISW).
Контрнаступ ЗСУ під Бахмутом (екслюзивне фотосвідчення)
То що відбувається на флангах?
Фланги у випадку битви за Бахмут – це підступи до міста. У заявах Міноборони, ЗСУ та західних аналітиків вказуються західний, південно-західний, південний, північний та північно-західний напрямки від міста. Це означає, що українськи сили саме з цих сторін продавлюють російську оборону біля Бахмуту.
У повідомленнях Міноборони та ЗСУ йдеться про просування на відстань в середньому від кількох сотень метрів до кількох кілометрів на добу. І про звільнення щонайменше 20 квадратних кілометрів. Це також підтверджують аналітики проєкту DeepState (актуальну карту можна подивитись за посиланням). 21 травня командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський повідомив, що українські військові «фактично наближаються» до взяття Бахмута в тактичне оточення.
Яка ситуація у Бахмуті?
Ситуацію у самому Бахмуті українська сторона у своїх заявах оцінює як важку, але контрольовану. 20 травня Пригожин, а наступного дня і Міноборони РФ, оголосили нібито повне захоплення Бахмуту. Проте військово-політичне керівництво України, включно з Зеленським, це спростувало.
Виходячи з наявних свідчень військових, фото та відео з міста, агресор не має повного контролю над містом, українські підрозділи ще утримують невелику площу міста. Як повідомила 23 травня заступниця міністра оборони Ганна Маляр, в Бахмуті бої зменшились, військові РФ продовжує зачистку районів, взятих ним під контроль. ЗСУ ж, зазначила вона, контролюють південно-західну околицю міста в районі «Літак».
Що все це означає?
Те, що відбувається на Бахмутському напрямку – є оборонною операцією Сил оборони і безпеки України, в рамках якої ближче до середини травня вони почали вести наступальні дії. Це означає, що на цьому напрямку ЗСУ перехоплює стратегічну ініціативу. А той, хто володіє ініціативою, і визначає, де і коли активізуються бої.
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр у коментарі 22 травня зазначила – за рахунок того, що українські війська зайняли панівні висоти на флангах на півночі і півдні від міста, чим «дуже ускладнили ворогу перебування в місті». Тобто ЗСУ відтісняють війська агресора і займають вигідні позиції для боїв.
Чого чекати далі?
Враховуючи заяву Сирського про наближення до тактичного оточення міста, на російські війська може очікувати, власне, те саме оточення міста з силами агресора в ньому – яке вони нібито вже повністю захопили.
Крім того, радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв’ю німецькому виданню Bild прямо заявив, що Україна перехопила ініціативу і що звільнення Бахмуту стане лише «прелюдією» до контрнаступу ЗСУ. Більше деталей він не навів.
Як зазначали неодноразово експерти, командування ЗСУ вміє дивувати. Вже як канонічний вони наводять приклад осіннього контрнаступу, який і в Україні, і в усьому світі очікували у Херсонській області, а він відбувся – і успішно – в Харківській. Не кажучи про те, що Україні вдалося вистояти і протягом року повертати захоплені Росією землі, маючи в рази менші ресурси.
Що варто розуміти, читаючи новини про Бахмут?
Бахмуту довелось стати новою «Чорнобаївкою» для Росії і через її агресію. За твердженнями українських воєначальників – аби не дати силам РФ активізувати дії на інших напрямках.
«Оборона Бахмута як міста свою задачу повністю виконала – це концентрація сил ворога, потрібно було виграти час, щоб здійснювати інші дії. Також була задача знищувати ворога. Тому все йде за планом», – констатувала Маляр 21 травня.
Росія інформацію про свої втрати як у Бахмуті, так і загалом на війні приховує. Проте, згідно з озвученими президентом США Джо Байденом даними, Росія втратила близько 100 тисяч своїх військових вбитими і пораненими , намагаючись захопити Бахмут. У ГУР МО України з цими цифрами погодились.
Захоплення або ні Бахмута як таке – це питання кількох сотень метрів, і, що принципово, не має ніякого значення. Крім того, рахувати ці метри означає створювати додатковий тиск на військових, створюючи уявлення, що для суспільства вони критично важливі і їх треба тримати за будь-яку ціну. Проте дійсно важлива конфігурація фронту в цілому, а не адміністративна межа знищеного вщент Росією міста.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномасштабної війни від 24 лютого 2022 року по лютий 2026, за оцінками загинуло понад 15 тисяч цивільних і понад 41 тисяча зазнали поранень.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Лише під час російської блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
