Мінськ: прибиральниця метро відтирає кров і говорить про події (відео)
У білоруському Мінську вночі, на початку доби 12 серпня, прибиральниця на станції метро «Михайлова» стала свідком того, як силовики били чоловіка, який чекав на прибуття транспорту. Вона прибирає сліди крові і говорить про події. У Мінську й інших містах Білорусі 12 серпня третю ніч поспіль тривали протести проти результатів президентських виборів, на яких, за офіційними даними, ушосте переміг Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років. Численні демонстрації почалися в Білорусі 9 серпня, їх жорстоко розігнав ОМОН. Всього в країні за 9-10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, одна людина загинула. (Відео Артема Шапарова).
ЄС обговорить ситуацію у Білорусі на засіданні глав МЗС
14 серпня верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель скликає позачергове засідання глав МЗС країн-членів ЄС.
Серед питань, які планують обговорити, зокрема й президентські вибори у Білорусі.
11 серпня Боррель заявив, що ЄС попереджає владу Білорусі про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість певних санкцій через події, пов'язані з виборами президента країни та подальшими протестами.
Анатомія протесту. Як влаштований білоруський спротив?
Коротко про те, що робить білоруський протест особливим
Японія закликала владу Білорусі утриматися від актів насильства щодо протестувальників
Японія висловила «глибоку стурбованість» через зіткнення між правоохоронцями і учасниками акцій протесту у Білорусі після виборів президента. Про це повідомляє МЗС Японії.
«Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) / Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) висловили жаль з приводу того, що не змогли направити свою місію зі спостереження за виборами в Білорусі. Японія поділяє цю точку зору (*БДІПЛ / ОБСЄ направляли місії зі спостереження за чотирма минулими президентськими виборами у Білорусі, в яких також брали участь спостерігачі з Японії). ОБСЄ / БДІПЛ також розкритикували явне залякування політичних активістів, затримання потенційних кандидатів і так далі», – мовиться у повідомленні.
Японія також закликала владу Білорусі утриматися від актів насильства щодо учасників протестів.
Європейський Союз та США заявили, що президентські вибори у Білорусі 9 серпня, на яких переможцем оголосили чинного президента Олександра Лукашенка, не були ні вільними, ні справедливими.
У Брюсселі та Вашингтоні кажуть, що розглядають можливість нових санкцій щодо білоруських посадовців.
«Державні органи застосували непропорційне і неприйнятне насильство, спричинивши принаймні одну смерть і багато поранень. Тисячі людей були затримані і обмеження прав зібрань, свободи слова та преси посилилися», – йдеться у заяві, оприлюдненій 11 серпня від імені Європейського союзу.
ЄС закликає негайно звільнити затриманих і вказує, що вибори в Білорусі не відповідали вимогам, яких зобов’язуються дотримуватися країни-члени Організації з безпеки та співробітництва у Європі.
Санкції Євросоюзу, йдеться в заяві, «можуть включати, серед іншого, заходи проти тих, хто відповідальний за насильство, яке ми спостерігаємо, за невиправдані арешти і за фальсифікацію результатів виборів».
Чільний представник Державного департаменту США Джордж Кент зауважив у вівторок, що Вашингтон вже зараз має низку чинних санкцій щодо білоруської влади, але тепер відповідні американські посадовці визначатимуться з можливими новими санкціями.
«Ми ніколи не знімали усіх санкцій, які були запроваджені раніше. Залишаються санкції щодо особисто президента Лукашенка. А в питанні нашої можливої реакції на події останніх двох діб ми можемо подивитися на роль певних осіб: голови Центральної виборчої комісії стосовно того, що виглядає як ознаки масових фальсифікацій, керівника поліції спеціального призначення – ОМОН, інших владних органів», – сказав Джордж Кент під час обговорень ситуації в Білорусі, організованих американським аналітичним центром Atlantic Council.
«Європейський союз має ширший вибір, бо вони скасували усі санкції 2016 року», – підкреслив американський посадовець.
Джордж Кент також сказав про потребу не лише санкцій, але й намагань сприяти зміні ситуації в Білорусі, зберігаючи можливості діалогу з Мінськом.
МВС Білорусі: у третю ніч протестів затримали понад тисячу людей
У третю ніч протестів у Білорусі затримали понад тисячу людей, повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ Білорусі в Telegram.
За даними відомства, у ніч з 11 на 12 серпня в країні зафіксували зібрання громадян у 25 населених пунктах.
«За участь в несанкціонованих масових заходах затримано більш як тисячу осіб. За інформацією Міністерства охорони здоров’я по медичну допомогу звернувся 51 громадянин. У результаті протиправних дій тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості заподіяні 14 співробітникам міліції і військовослужбовцям внутрішніх військ, деякі з них госпіталізовані», – заявила речниця.
Чим протести в Білорусі відрізняються від Євромайдану. Розповідає колишній прем'єр-міністр України
У Мінську й інших містах Білорусі третю ніч поспіль тривали протести проти результатів президентських виборів, на яких ушосте, за офіційними даними, переміг Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років. У країні затримали понад п'ять тисяч людей. Силовики під час розгону акцій застосовували сльозогінний газ, світлошумові гранати, стріляли по демонстрантах гумовими кулями. Офіційно підтверджено смерть однієї людини, в лікарні потрапили понад 200 осіб.
Про те, що відбувається в Білорусі і як це відрізняється від подій під час Євромайдану в Україні, ми поговорили з колишнім українським прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком.
Прем’єра Вірменії Пашиняна критикують через «поспішне» привітання Лукашенка
Прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна критикують через «поспішне» привітання Олександра Лукашенка з шостою поспіль перемогою на виборах президента Білорусі.
10 серпня Пашинян заявив про впевненість, що «завдяки нашим спільним зусиллям ми зможемо зміцнити дружбу між нашими народами, розширити взаємовигідну співпрацю між нашими країнами».
Голова Ванадзорського офісу Гельсінської громадянської асамблеї Артур Сакунц заявив, що «поспішне привітальне повідомлення» Лукашенка було «неприйнятним», особливо від лідера, який прийшов до влади після протестів.
Він провів паралель між поточними подіями в Білорусі та розгоном протестувальників у 2008 році у Вірменії. Наразі колишній президент Роберт Кочарян перебуває під судом у Єревані через його ймовірну причетність до смерті 10 протестувальників 12 років тому.
«Як держава, прем’єр якої вітає диктатора Лукашенка, пізніше судити Кочаряна за те ж саме?.. Це просто абсурд», – написав Сакунц у Facebook.
Лідер вірменської опозиційної партії «Просвічена Вірменія» Едмон Марукян також заявив, що Пашинян занадто швидко привітав Лукашенка. Він побачив у цьому «конфлікт цінностей».
Речник Пашиняна Мане Геворкян відмовився коментувати критику на адресу прем’єра. Водночас член партії Пашиняна «Мій крок» Рубен Рубінян не бачить нічого неприйнятного в привітанні Пашиняна на адресу Лукашенка.
У Білорусі під час акцій протесту після оголошення результатів президентських виборів побили українського фотокореспондента і затримали дев’ятьох громадян України. Про це на запит «Суспільного» розповіли у Міністерстві закордонних справ України.
«За інформацією посольства України в Білорусі, станом на 9:00 12 серпня відомо про факт побиття українського фотокореспондента агентства Associated Press, якого з незначними медичними ушкодженнями було доставлено до одного з медичних закладів. Після надання допомоги у той же день він був виписаний. До посольства не звертався», – мовиться у повідомленні.
Зазначається також, що дев’ятьох українців затримали у Вітебську за «адміністративні правопорушення». Внаслідок заходів, до яких вдалося посольство, наступного дня їх звільнили з-під варти.
У МЗС заявили, що інформації про будь-які інші інциденти з громадянами України немає.
Міністр Лінкявічюс: Тихановська записувала відео не в Литві
Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська записувала відео, оприлюднене на YouTube-каналі її чоловіка, поза межами Литви, повідомив литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс у коментарі Радіо Свобода.
«Що ж, ви розумієте, що коли людина ухвалює рішення під тиском, усі сказані [нею] слова не можуть бути сприйняті дослівно», – сказав Лінкявічюс.
Він додав, що Литва вирішила прийняти Тихановську, щоб забезпечити її безпеку, «тому що був елемент небезпеки».
«Ми можемо лише судити, що вона не мала багато вибору: або покинути країну, або наслідки не були б хорошими», – заявив міністр.
10 серпня вона пішла до ЦВК Білорусі, щоб оскаржити ці результати. Після семигодинного перебування там вона вийшла через інший вхід і, не попередивши свій штаб, посеред ночі прибула до Литви, куди вона раніше після погроз вивезла своїх дітей.
За словами представників штабу Тихановської, в будівлі ЦВК вона зазнала значного тиску, і саме там була змушена зачитати з папірця своє звернення до демонстрантів, що «народ Білорусі зробив свій вибір» і що вона просить поважати закон, не протистояти міліції і не виходити на площі. Цей запис оприлюднили провладні телеграм-канали в Білорусі 11 серпня, коли вона була вже в Литві.
Перед цим було інше відеозвернення під назвою «Я поїхала до дітей». Його опублікували на YouTube-каналі її арештованого чоловіка.
Білоруські державні ЗМІ повідомляють про затримання координаторів протестів
Білоруське державне агентство «Белта» повідомляє про затримання координаторів антиурядових протестів.
«Один із затриманих, мінчанин, знімав номер на 17-му поверсі готелю «Білорусь». Звідти він і координував акції. Чоловік керував діями трьох підлеглих. Вони, зі свого боку, керували сотнями», – пише агентство.
Близько 200 людей зібралися біля білоруського посольства в Москві. Фото
Акція солідарності відбулася 11 серпня перед білоруським посольством у Москві. У ньому взяли участь близько 200 осіб, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.
«Вільні люди – брати». Акція солідарності перед білоруським посольством у Варшаві. ФОТО
Акція солідарності з білоруським народом, організована групою поляків, відбулася перед білоруським посольством у Варшаві 11 серпня.
Колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк: «Треба поаплодувати білоруському народові»
- «Путіну вигідно, щоб Лукашенко застосував силу. Путіну вигідно, щоб у Лукашенка руки були в крові».
- «Для України, як і для Білорусі, найголовніше – це не проросійський президент, не проукраїнський президент, а пробілоруський президент».
- «Слабкий нелегітимний білоруський президент – це найкоротший шлях для Путіна завершити формування союзної держави на умовах Путіна».
- «Сьогодні є лише один правильний вихід для Білорусі та для самого Лукашенка. Домогтися цього практично неможливо, але це єдиний правильний вихід. Це повторні президентські та парламентські вибори одночасно».
У Білорусі заборонили продаж піротехніки
Таке рішення ухвалила Рада міністрів 11 серпня. Салюти та петарди використовували протестувальники під час мітингів проти фальсифікацій на виборах президента Білорусі. Протести тривають уже три дні. Представники правоохоронних органів використовували світлошумові гранати та гумові кулі, щоб розігнати протести, пише Білоруська служба Радіо Свобода.
Спеціальний кореспондент «Медузи» Максим Солопов, затриманий у Мінську в ніч на 10 серпня, повернувся до Росії, повідомило видання. Його супроводжували на білоруській території двоє співробітників посольства Росії.
Голови МЗС країн Скандинавії й Балтії висловили занепокоєння подіями в Білорусі
Міністри закордонних справ восьми країн Скандинавії і Балтії виступили зі спільною заявою, в якій висловили занепокоєння подіями в Білорусі у зв’язку з президентськими виборами 9 серпня.
«Міністри закордонних справ Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії і Швеції… висловлюють глибоке занепокоєння насильством проти учасників післявиборчих протестів, які відбулися у відповідь на повідомлення про широко розповсюджені виборчі фальсифікації. Ми дуже занепокоєні повідомленнями про травми, заподіяні демонстрантам», – мовиться в повідомленні, яке оприлюднили 11 серпня зовнішньополітичні відомства згаданих країн.
За словами авторів заяви, президентські вибори в Білорусі не відповідали міжнародним зобов’язанням Білорусі і загальновизнаним стандартам демократії і верховенства права, а також не були ні вільними, ні чесними.
«Закликаємо владу Білорусі припинити переслідування політичних супротивників, негайно звільнити всіх несправедливо затриманих і дотримуватися прав і свобод людини. Закликаємо владу Білорусі негайно почати справжній політичний діалог із опозицією з метою уникнути подальшого застосування насильства. Ми й далі віддані в своїй прихильності народові Білорусі і продовжимо уважно стежити за подіями», – мовиться в заяві голів МЗС восьми європейських країн.
На кону стоїть не Лукашенко, а Білорусь та білоруський народ – Огризко
Протистояння в Білорусі лише набиратиме обертів, причому це протистояння не тільки внутрішньополітичне, а й геополітичне, стверджує газета «День». І додає, основні гравці – Захід (США, Євросоюз), Росія і Китай.
Реакції Москви на події в Білорусі поки немає – там, як зазначає видання, моделюють ситуацію з максимальною вигодою для себе, адже в попередні роки Кремль так і не зміг остаточно схилити Лукашенка в лоно Росії. «Очевидно, все те, що зараз відбувається в Білорусі, може бути запрограмованим сценарієм у Москві», – переконаний експерт видання, дипломат, колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко. Він вважає, що «якщо Захід відвернеться від Білорусі, у «бацьки» не буде іншого виходу, як повернутися остаточно до Москви і зберегти свою владу лише у вигляді намісника білоруського губернаторства, не більше». Тому експерт з деяким занепокоєнням дивиться на «доволі прямолінійні вимоги деяких західних політиків накласти на Білорусь суперсанкції».
«Звісно, це можна втілити, але питання у тому, чого вони доб’ються у підсумку?» – запитує Огризко. Він визнає, що Лукашенко – диктатор і за 26 років продемонстрував, що європейські цінності для нього такими не є. «Але якщо дивитися на ситуацію не критично, а стратегічно й глобально, мені здається, що Захід, висловивши стандартні занепокоєння, мав би зрозуміти, що на кону стоїть не Лукашенко, а Білорусь та білоруський народ», – зазначає експерт. З коментарями інших експертів видання знайомить в статті «Битва за Білорусь».
У Білорусі третю ніч тривали протести та сутички з міліцією
У Мінську третю ніч поспіль відбувалися протести та сутички з правоохоронцями. У вівторок знову застосовувалися світлошумові гранати, сльозогінний газ, гумові кулі. Правозахисники повідомляють про побиття журналістів.
11 серпня у Мінську міліція напала на знімальну групу «Бі-бі-сі», однак журналістів не затримали.
Протестні акції у вівторок відрізнялися від акцій, які відбулися минулого понеділка, кажуть свідки вечірніх подій у Мінську. 10 серпня найбільш численні групи протестувальників збиралися у трьох місцях, в інших місцях – менші групи. 11 серпня протестувальники пересувалися містом невеликими групами, ховаючись від переслідування міліції у дворах та під’їздах, потім знову збиралася у групи. Міліція застосовувала спецзасоби в районі Кам’яної Гірки. Ближче до півночі протести тривали в Уруччі і в районі Студентського села.
Одна з учасниць протесту з Мінська в ефірі «Настоящего времени» розповіла, що через відсутність інтернету немає ніякої інформації про те, що відбувається в інших частинах міста.
У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 потерпілих. Точне число потерпілих невідоме.
Білоруси здатні змусити Олександра Лукашенка залишити посаду президента і піти з політики. Адже нині він не має такої впевненості у своїй владі, як ще кілька років тому. Утім, досягти такої мети можуть лише більш скоординовані протести, ніж ті, що нині відбуваються у Білорусі. Головна небезпека в тому, що за недостатньої уваги Європи скерувати білоруські протести може спробувати Росія. Про це в інтерв'ю Радіо Свобода сказав колишній посол України в Республіці Білорусь Ігор Лиховій.