У Білорусі на недільних акціях протесту затримали щонайменше 27 людей – правозахисники
У Білорусі 10 січня під час традиційних акцій протесту проти влади затримали щонайменше 27 людей, повідомив правозахисний центр «Весна»
У неділю колони з сотнями мітингувальників пройшли мирними ходами по декількох мікрорайонах Мінська, Бреста і Гродна.
Силовики патрулювали двори і в тривалі вихідні. Як повідомляють правозахисники, у ніч з 7 на 8 січня у дворі по вулиці Ландера в Мінську затримали чотирьох осіб, які ліпили сніговиків. Коли вони розфарбували одного з них в біло-червоно-білі кольори, з-за кущів вийшли співробітники міліції з собакою і всіх затримали.
Повідомляється, що в ізоляторі тимчасового утримання міста Жодіно залишаються близько 40 осіб, які провели за ґратами всі новорічні свята.
«Зла не тримаю»: Лукашенко заявив, що готовий відновити відносини з Україною
Олександр Лукашенко заявив, що готовий відновити відносини з Україною, попри те, що Київ не визнав офіційних результатів президентських виборів.
«Я зла не тримаю на Володю Зеленського, я його розумію: по молодості щось десь сказав. Але це ж не означає, що ти повинен весь час на нього дивитися, розуміючи, що відбувається, і на нього ображатися або злитися», – сказав Лукашенко на телеканалі «Росія-1», текст якого поширила російська агенція ТАСС.
Лукашенко заявив, що «український народ до білорусів ставиться дуже добре, ми до них – ще краще».
«Ми базис (відносин – ред.) не зруйнували і не руйнуємо. І навіть, якщо потрібно щось для Росії і для України, ми стаємо і в економіці посередниками», – сказав він.
При цьому Лукашенко визнав, що політичні відносини між Києвом і Мінськом практично заморожені.
«Заклякли поки на цьому етапі, ми не маємо контактів ніяких, крім посольств», – зазначив Олександр Лукашенко, додавши, що ініціативу для відновлення відносин має проявити українська сторона.
Країни ЄС і США відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня 2020 року, яка викликала посилення масових протестів по всій країні. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна офіційно називатиме Олександра Лукашенка просто на ім’я.
Раніше Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Олександра Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту. Офіційний Київ також наполягає, що Україна солідаризувалася з позицією ЄС у питанні цих санкцій.
У Білорусі проходять чергові акції протесту
У Білорусі у неділю, 10 січня, проходять традиційні антиурядові акції. Так звані «дворові марші» проходять у мікрорайонах Мінська і в інших містах Білорусі.
За повідомленням білоруської служби Радіо Свобода, у Мінську вже затримано трьох людей.
Як і під час кількох попередніх недільних акцій, мобільний інтернет і метро в Мінську працюють. Раніше, під час проведення масових протестних заходів у центрі Мінська відзначалися порушення в роботі інтернету і кілька станцій метро закривали на час багатотисячних маніфестацій.
Уже тривалий час у Білорусі замість великих багатодесятитисячних демонстрацій протесту, які міліція й спецпризначенці жорстоко розганяли, влаштовують численні менші акції в різних частинах міст і на нетривалий час, щоб змусити силовиків розпорошувати свої сили і зменшити ймовірність затримань.
Наймасовіші з них відбуваються по неділях.
У нинішній Білорусі національна біло-червоно-біла символіка не заборонена формально, але її використання як «незареєстрованої символіки» суворо переслідується і карається.
Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.
Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.
За час протестів у Білорусі, за даними ООН іще на початок грудня, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований.
Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
У Білорусі тривали «дворові марші» протесту
У Білорусі вкотре відбулися акції протесту проти чинної влади країни у традиційній останнім часом формі «дворових маршів» чи «сусідських маршів».
Найбільше таких акцій відбулося в столиці Мінську, де вони також були найчисленніші.
Крім того, про менші такі акції повідомили з Бресту й Гродна.
Вони відбулися переважно в першій половині дня – частина таких маршів почалася ще за темряви.
Попередні такі марші відбулися в містах Білорусі ввечері в п’ятницю, 8 січня.
Про затриманих за ці дні повідомлень наразі немає.
У перебігу таких маршів люди збираються переважно в дворах житлових масивів чи в парках і лісопарках із національною символікою – біло-червоно-білими прапорами – і гаслами проти влади і за вільну Білорусь.
Іноді живі ланцюги з такими прапорами й гаслами влаштовують на нетривалий час і в центрах міст.
У Білорусі затвердили змінений герб, у якому стало «менше Росії»
У Білорусі 7 січня був офіційно оприлюднений і тим набув чинності закон про зміни до закону про державні символи, яким дещо змінений герб країни. Як і анонсували майже рік тому, змінений герб, за задумом авторів нового зображення, має стати «менш войовничим», і на ньому тепер «менше Росії».
Як заявляли в лютому 2020 року в Міністерстві юстиції Білорусі, яке ініціювало ці зміни, вони є «технічними».
Зокрема, як заявляв тоді міністр юстиції, червона п’ятикутна зірка на дотеперішньому гербі мала «дещо войовничий характер». «Республіка Білорусь – миролюбна держава, яка зберігає нейтралітет, не розглядає агресію як спосіб своєї політики», – заявляв він. Тепер кути цього символу зображені менш гострими.
Серед іншого, також змінений колір контуру території Білорусі – з зеленого на золотий.
Крім того, на гербі змінилося зображення земної кулі – не тільки кольори, якими зображені суша й вода, а й розташування на гербі євразійського континенту. Дотепер його зображення вкривало більшу частину видимої на гербі частини земної кулі, так що було видно головно територію Росії. Відтепер зображення повернуте так, щоб у центрі видимої частини опинилося місце, де розташована Білорусь. Таким чином, на зображення в гербі потрапила вся Європа, зате на ньому стало «менше Росії».
Ці зміни були анонсовані на початку 2020 року, коли влада Білорусі на чолі з Олександром Лукашенком опиралася тискові Росії з метою змусити його до тіснішої інтеграції Мінська з Москвою.
Сучасний герб Білорусі був схвалений у результаті референдуму, ініційованого Лукашенком, у 1995 році. Тоді він, голова колгоспу, який 1994 року став президентом країни, використав ностальгію за радянськими часами як засіб зміцнення своєї влади.
Цей герб за своєю структурою майже точно повторював колишній герб Білорусі в складі СРСР, тільки з заміною серпа й молота на контур країни і з усуненням радянських написів про «єднання пролетарів усіх країн». Таким чином, на зображенні земної кулі на її видимій частині залишалася переважно територія колишнього СРСР, а нині в першу чергу Росії.
Відтоді герб уже змінювали кілька разів. Зокрема, в першій версії квіти льону на правій (із погляду глядача) частині вінка з колосків були намальовані з шістьма пелюстками, хоча насправді їх по п’ять; це виправили пізніше. Також перша версія герба 1995 року була більш схематична, ніж дотеперішня й нинішня.
Тоді ж, у 1995-му, був відновлений і прапор Білорусі, що ґрунтувався на радянському, з усуненням із нього серпа й молота з п’ятикутною зіркою. І прапор теж відтоді вже змінювали, а саме зображення національного орнаменту на ньому.
До цього, від часу відновлення незалежності Білорусі 1991 року й до 1995-го, державним гербом Республіки Білорусь був традиційний герб «Погоня», що нагадує герб сучасної Литви. Він був гербом Великого Князівства Литовського, Руського й Жемайтського, яке в пізньому середньовіччі охоплювало й Білорусь і значну частину України, як і частину Росії й інших держав у сучасних кордонах. Державним прапором Білорусі в 1991–1995-му був національний біло-червоно-білий прапор. Вони були державними символами і Білоруської Народної Республіки, яка виникла після розпаду Російської імперії в 1918 році, але проіснувала лише кілька місяців, перш ніж її окупували більшовики.
Зараз герб «Погоня» продовжує використовувати частина опозиції.
А біло-червоно-білий прапор став символом не тільки політичної опозиції, а й широких масових громадянських протестів, які відбуваються в Білорусі з дня суперечливих президентських виборів 9 серпня 2020 року.
Ця символіка в сучасній Білорусі формально не заборонена. Але її використання як «незареєстрованої символіки» на практиці переслідується й карається.
Білорусь: Марія Колеснікова залишиться під арештом до 8 березня
Слідство продовжило арешт білоруській опозиціонерці Марії Колесніковій ще на два місяці, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Опозиціонерка залишатиметься під вартою щонайменше до 8 березня. Їй закидають публічні заклики до захоплення влади.
Колеснікову визнано політв’язнем та в’язнем совісті. Разом з іншими опонентами білоруського режиму Європарламент присудив їй премію Сахарова за внесок у боротьбу за права людини.
7 вересня Марію Колесникову затримали на вулиці співробітники у цивільному. 8 вересня її, речника Координаційної ради білоруської опозиції Антона Родненкова і відповідального секретаря Ради Івана Кравцова намагалися примусово депортувати в Україну, але Колесникова порвала паспорт і була затримана знову.
9 вересня Слідчий комітет повідомив, що членів президії Конституційної ради Марію Колесникову та Максима Знака, а також адвоката Віктора Бабарика Іллю Салея підозрюють у «діях, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці».
Білоруса у Гомелі судитимуть за патріотичного сніговика
На жителя Гомельського району у Білорусі склали протокол за те, що він у своєму дворі змайстрував сніговика і написав на ньому «Живе Беларусь!» (Хай живе Білорусь) – популярне гасло протестного руху його співвітчизників.
Про цей інцидент розповів Радіо Свобода правозахисник Леонід Судаленко.
За його словами, 24 грудня в Гомельському районі випав сніг – чоловік прибрав двір від снігу та зліпив сніговика, написавши на ньому «Живе Беларусь!». Сніг швидко пройшов, перетворившись, разом із сніговиком, на воду.
29 грудня йому зателефонував дільничний, повідомивши, що прийде скласти протокол за несанкціонований пікет.
«Сільський житель порадив дільничному скласти протокол на сніговика, бо ж пікетувальником був саме він. І хоча уже немає ані снігу, ані сніговика, жителя села будуть судити», – додав правозахисник.
Підтвердженням пікету є фотографія, яку, мабуть, зробив хтось із сусідів. На світлині видно білого сніговика, оздобленого червоним шаликом – два кольори опозиції, які у сполученні біло-червоно-білий символізують історичний прапор Білорусі, під яким громадяни боролися за незалежність своєї держави ще більш ніж століття тому.
Дільничний склав протокол на автора сніговика, відповідно до статті 23.34 КоАП, визнавши снігову скульптуру у власному саду цього чоловіка несанкціонованим пікетом.
Сам власник сніговика відмовився коментувати подію. Суд має відбутися найближчим часом.
Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», записав інтерв'ю із колишніми білоруськими силовиками про аудіозапис, на якому обговорюють убивство Павла Шеремета.
Європейське видання EUobserver опублікувало запис розмови, зроблений у 2012 році. Один із голосів на ньому схожий на голос тогочасного керівника КДБ Білорусі Вадима Зайцева.
На аудіофайлі троє людей обговорюють операцію із ліквідації Олега Алкаєва, колишнього начальника мінського СІЗО №1, Володимира Бородача, колишнього командира бригади спецназу, і В'ячеслава Дудкіна, колишнього виконувача обов'язків начальника відділу боротьби з корупцією. На цю операцію, нібито на спецрахунку президента Білорусі Олександра Лукашенка, було «понад півтора мільйона доларів». Співрозмовники обговорюють також убивство журналіста Павла Шеремета з використанням «закладки» (вибухівки – ред.) – «щоб цього щура, б **дь, зовсім, б **дь, ні рук, ні ніг не зберуть».
Достовірність запису виданню EUobserver підтвердили фахівці NATO в Білорусі, знайомі зі Зайцевим. Телеканалу «Настоящее время» про «стовідсоткові докази» справжності аудіо заявив Ігор Макар, колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу МВС Білорусі «Алмаз». Із 2006 року він перебуває у політичній еміграції, але підтримує зв'язок із нинішніми чинними білоруськими силовиками. Саме Макар надав запис виданню, заявивши, що «готовий дати свідчення в суді, що він є справжнім».
Ігор Макар розповів, як до нього потрапив цей аудіозапис, і чому він опублікований саме зараз.
Читайте більше тут
Адвокат Юлії Кузьменко розповів, як «білоруські записи» вплинуть на справу про вбивство Шеремета
«Білоруські записи» з’явилися у публічному просторі 4 січня і вказують на те, що вбивство журналіста Павла Шеремета могли планувати на найвищому рівні. В Нацполіції України вже зробили заяву з приводу плівок і кажуть, що інформацію щодо можливих замовників отримали ще наприкінці 2020 року. Як же оприлюднені записи можуть вплинути на долю обвинувачених у вчиненні злочину Андрія Антоненка, Юлію Кузьменко і Яну Дугарь?
Авторитетне брюссельське видання EUObserver стало одним з основних джерел розповсюдження інформації щодо записів. Разом із міжнародним виданням цю інформацію оприлюднили «Українська правда», «Білоруський народний трибунал» та телеграм-канал NEXTA.
Читайте більше тут
Студенти, спортсмени, моделі, блогери, митці, робітники – кого білоруси назвали героями 2020 року
В історію Білорусі 2020 рік увійде як один із найбільш незвичайних. Пандемія коронавірусу, пробудження білоруського суспільства, вибори і безпрецедентні мирні протести – за всіма цими подіями стоять тисячі героїв. Білоруська служба Радіо Свобода запитала своїх читачів, хто для них – головні герої року, і узагальнила кілька тисяч відповідей.
Хто ваші герої 2020 року?
«Білоруси», «народ Білорусі», «кожен вільний білорус», «наші», «нові білоруси», «люди, які прокинулися», «всі, хто за зміни» – це найпопулярніші з відповідей.
Подробиці за посиланням
Білорусь: Лукашенко і КДБ розглядали можливість вбивства Шеремета і ексслужбовців – EUObserver
Олександр Лукашенко і Комітет державної безпеки Білорусі планували вбивства політичних опонентів, в тому числі журналіста Павла Шеремета – про це повідомило авторитетне брюссельське видання EUObserver, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Журналісти опублікували записи розмов 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Вадима Зайцева.
Аудіо та інші документи передав журналістам для розслідування старший лейтенант Ігор Макар – колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз».
За висновками видання, Лукашенко виділив на ліквідацію колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») Олега Алкаєва в Мінську, колишнього командира бригади спецназу Володимира Барадача і ексвиконувача обов’язків начальника відділу по боротьбі з корупцією В’ячеслава Дудкіна більше ніж 1,5 мільйона доларів. Операцію планували здійснити без слідів, інсценувавши нещасні випадки.
Ці політичні замахи планувалися в Німеччині, але ніколи не мали місця.
Також учасники розмов нібито розглядали можливість вбивства журналіста Павла Шеремета, який на той момент жив у Росії, з використанням бомби.
«Ми маємо працювати над Шереметом, він справжній головний біль», – сказав на записі 2012 року Зайцев.
Спеціалісти НАТО з питань Білорусі, знайомі з Зайцевим, підтвердили подібність його голосу до голосу на записі. З 2013 року ексголова КДБ очолює приватний провайдер теле- та інтернет-послуг «Космос ТБ».
«Президент (Лукашенко – ред.) очікує на ці операції», – сказав Зайцев, згідно із записом у квітні 2012 року, коли проводив брифінг для співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа».
Він додав, що для нього важливо, «аби ніхто навіть не думав про КДБ».
Папа Римський прийняв відставку мінського архієпископа, який критикував владу Білорусі
Папа Римський Франциск прийняв відставку католицького архієпископа з Мінська Тадеуша Кондрусевича.
У грудні Кондрусевичу дозволили повернутися на Батьківщину. Із серпня архієпископу, який критикував білоруську владу, був заборонений в’їзд до країни.
Білорусь: політув’язненій журналістці Катерині Андреєвій не дозволили побачитися з чоловіком
Білоруській журналістці Катерині Андреєвій, яку звинувачують у «організації і підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок), відмовили у побаченні з чоловіком, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Відповідну постанову за підписом старшого слідчого Фрунзенського районного відділення Слідчого комітету Ігоря Куриловіча отримав чоловік журналістки Ігор Ільяш.
Як передає телеканал Белсат, слідчий пояснив відмову тим, що Андреєва нібито «може сховатися від органів кримінального переслідування і суду».
У містах Білорусі почалися перші в 2021 році локальні акції протесту
У Мінську та інших білоруських містах 3 січня почалися перші в 2021 році недільні акції проти режиму Олександра Лукашенка, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
У різних районах великих міст жителі збираються в групи і марширують із національними біло-червоно-білими прапорами та гаслами на підтримку демократичних змін у країні. Телеграм-канал «Перелік затриманих» заявляє про одну затриману учасницю акцію – Олесю Жадько.
«Я виходжу». Головні події 2020 року в Білорусі
Ще 31 грудня 2019-го мало хто уявляв, яким буде 2020 рік для Білорусі. У Палаці незалежності під бій курантів Олександр Лукашенко так міркував про майбутнє країни: «Так, це буде рік важкої праці і випробувань, перемог і розчарувань. Усе як у звичайному житті. Але як по-іншому? Адже право самостійно вибудовувати свою долю легко не дається». Прогноз збувся. Хоча навряд чи Лукашенко уявляв собі саме такий сценарій. Через 8 місяців після цього виступу сотні тисяч білорусів вийшли на вулицю з вимогою відставки Олександра Лукашенка. Журналісти телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», зібрали основні факти року, що минув, у Білорусі.
Подробиці за посиланням.
Репресії в Білорусі: лідерів незалежного «Пресклубу» звинуватили в ухиленні від податків
У Білорусі засновницю незалежного журналістського об’єднання «Пресклуб» і кількох її соратників, які перебувають під вартою, обвинуватили 31 грудня в ухиленні від сплати податків і пов’язаних кримінальних злочинах на тлі загального придушення інакодумства в країні.
Засновницю «Пресклубу» Юлію Слуцьку обвинуватили в ухиленні від сплати податків в особливо великому розмірі, повідомила в фейсбуці її дочка Олександра. Покарання за цією кримінальною статтею передбачає до 5 років обмеження волі. Слуцьку продовжать тримати під вартою щонайменше до 22 лютого.
Адвокат групи підтвердив обвинувачення проти Слуцької і додав, що ще принаймні чотири штатні працівники об’єднання обвинувачені в співучасті у схожих фінансових злочинах.
Такі обвинувачення висунені проти фінансового директора «Пресклубу» Сергія Ольшевського, програмної директорки Алі Шарко, операторів Петра Слуцького і Дениса Соколовського. Наразі не ясно, чи їм, як і Слуцькій, теж продовжили термін тримання під вартою.
Як стало відомо, ще одного затриманого раніше працівника, директора «Академії Пресклубу» Сергія Якупова, який є громадянином Росії, вивезли зі слідчого ізолятора і вислали до Росії.
«Пресклуб», заснований у Білорусі 2011 року, називає себе «платформою для професійного розвитку медіаспільноти» і «неформальним об’єднанням медіапрофесіоналів, усіх, хто хоче вдосконалити свої журналістські навички і працювати в ритмі професійних стандартів і тенденцій».
Юлію Слуцьку затримали 22 грудня, відразу після її повернення до Білорусі з-за кордону. Наступними годинами того ж дня затримали й інших згаданих, після обшуків чи оглядів у їхніх помешканнях і службових кабінетах.
Як раніше повідомляла пресслужба Департаменту фінансових розслідувань Комітету державного контролю Білорусі, щодо співробітників «Пресклубу» здійснюється перевірка за фактами порушень податкового законодавства. Кримінальну справу передали до Слідчого комітету Білорусі.
Затримання відбулися через кілька днів по тому, як базований у США Комітет на захист журналістів залічив Білорусь до країн, влада яких значно посилила арешти журналістів останніми місяцями.
23 грудня Європейська федерація журналістів виступила з вимогою до влади Білорусі звільнити Слуцьку й її колег. Президент федерації Моенс Бліхер Б’єрреґор також закликав Європейський союз, Раду Європи і Організацію з безпеки і співпраці в Європі «рішуче відреагувати на цю нову хвилю репресій».
Від серпня, коли з дня президентських виборів 9 серпня в Білорусі почалися масові протести проти оголошених результатів, у Білорусі побували чи нині перебувають під арештом принаймні 373 журналісти.
Правління Лукашенка переживає 2020 рік. А 2021-й переживе?
Олександр Лукашенко від самого приходу до керівництва Білоруссю 1994 року вдавався до контролю за виборами й інших владних важелів, щоб продовжити свою владу і обмежити чи й ліквідувати суперників – у деяких випадках буквально, як кажуть ті, хто звинувачує Лукашенка в досі нез’ясованих зникненнях кількох його опонентів.
Президентські вибори 9 серпня, які, за офіційними результатами, дали 66-річному колишньому голові колгоспу шостий поспіль термін, не були винятком: потенційно найсильніших суперників не допустили до виборів – за винятком однієї опозиційної кандидатки, в якій, вочевидь, не побачили реальної загрози.
Та з наближенням виборів Світлана Тихановська збирала все більше й більше людей на зустрічах на її підтримку. Але – принаймні за офіційними результатами – така підтримка їй не допомогла: як оголосили, вона отримала близько 10 відсотків голосів, а Лукашенко – близько 80. Із погляду багатьох білорусів, це був абсурд. І вони вийшли на вулиці.
Багато хто був уже до виборів стривожений тим, як влада реагувала на пандемію COVID-19: лікарні були погано підготовлені для протистояння пандемії, а сам Лукашенко заперечував її серйозність, називаючи настрої навколо неї «масовим психозом».
І сотні тисяч людей протестують у Мінську, в Бресті й Гродні, в багатьох інших містах уже багато місяців. Дотепер це найбільша хвиля демонстрацій у Білорусі від часу здобуття незалежності 1991 року при розпаді Радянського Союзу.
Ці виступи проти Лукашенка, якого іноді називають останнім диктатором Європи, багатьом обійшлися дорого.
Тисячі людей були арештовані, сотні побиті на вулицях і в місцях затримання – багато таких випадків задокументовані як тортури, – і ще кілька людей загинули в перебігу нескінченної кампанії придушення.
Але Лукашенко опинився в ізоляції: Захід відмовляється визнавати його за легітимного керівника країни, його самого й членів його влади накрили санкціями, натомість Тихановську, яка була змушена втекти до Литви невдовзі після виборів на тлі погроз їй і її родині, зустрічають із червоним килимом.
Які перспективи впливу Росії у Білорусі – аналізують експерти
Якщо Росія отримає повний контроль над Білоруссю, це стане «безпосередньою загрозою для України». Про це в інтерв'ю німецькому журналу Internationale Politik заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
За подібного сценарію, продовжив міністр, пів країни буде оточено силами Росії і російські військові перебуватимуть у Білорусі, в окупованому Росією Криму, на Донбасі, а також в Придністров’ї, де базується оперативна група російських військ.
Більше читайте тут
Видання дозволів на використання вакцин проти COVID викликало сподівання на те, що «новий нормальний стан» постпандемічного світу почне з’являтися у 2021 році. Але міжнародні правозахисні організації заявляють, що громадянське суспільство повинно мати можливість повернутися до своєї «нормальної» допандемічної ролі, щоб запобігти постійному розширенню надмірної державної влади. Саме така тенденція – посилення авторитаризму – спостерігається в деяких країнах під час пандемії коронавірусу.
Більше читайте тут
Політик і економіст Ярослав Романчук, який висувався у президенти Білорусі в 2010 році, розповів телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», чи вплинула політична ситуація на економіку Білорусі, чи постраждав її розвинутий IT-сектор від політичного тиску влади і чи позначилися на економічних показниках страйки на підприємствах.