Доступність посилання

ТОП новини

«Кат не поборить тебе, Україно»: Евеліна Гвать про пророчу пісню 1984 року


Композитор Леонід Вербицький та артистка, багаторічна дикторка і продюсерка програм Радіо Свобода Евеліна Гвать
Композитор Леонід Вербицький та артистка, багаторічна дикторка і продюсерка програм Радіо Свобода Евеліна Гвать

«Вірю у силу твою, Україно,
Вірю, що кат не поборить тебе»

Із цих рядків починається пісня «Вірую» на вірш поета-дивізійника Богдана Бори. Пророчі слова поклав на музику Леонід Вербицький, а виконала пісню Евеліна Гвать – її голос один із найвідоміших Української служби Радіо Свобода, багаторічна дикторка і продюсерка програм Радіо Свобода. Під псевдонімом Галина Мовчан виходила в ефір Української редакції від кінця 1970-х років.

Вперше артистка виконала цю пісню в Америці, де у глядачів вона викликала фурор. У червні 1990 році Гвать заспівала її у Києві.

Евеліна Гвать розповіла Радіо Свобода, як з’явилась пісня «Вірую», про якого ката співала у 1990 і в 2022 роках, як пісня залишається актуальною для українського народу крізь десятиліття.

«Ліно, диктуй, ми напишемо пісню»

Вірш «Вірю» написав у 1944 році поет-дивізійник Богдан Бора. На одному з концертів Евеліні Гвать подарували книгу, де вона знайшла цей вірш.

Вірю у силу твою, Україно,
Вірю, що кат не поборить тебе,
Вірю й дивлюся в майбутнє спокійно,
Наче у небо ясне й голубе.

Вірю: до стіп не поклонишся хану,
Ласки у нього не будеш благать.
Ні, Україно! В добу полум’яну
В тебе пощади благатиме кат!

Вірю, що ти крізь пожар і крізь попіл
Кроком відмірюєш путь до мети.
Знаю і вірю: в останнім окопі
Будеш над катом вершителем ти!

Вірю в безсмертність твою, Україно,
Знаю: дорога народу ясна,
Вірю й дивлюся в майбутнє спокійно,
Жду одержимо Воскресного дня!
О Україно!

Мелодію для пісні створив композитор Леонід Вербицький у 1984 році.

Леонід Вербицький та Евеліна Гвать
Леонід Вербицький та Евеліна Гвать

«Коли я знайшла цього вірша, то відразу зателефонувала своєму другові Леоніду Вербицькому. Ми на той час жили в Нью Йорку. Я прочитала вірш телефоном Леоніду, і він сказав: «Ліно, диктуй, ми напишемо пісню». Через тиждень приїхав до мене і почав грати цю пісню. Вона мені дуже сподобалася, і так народилася пісня «Вірую». Музика Леоніда Вербицького, текст Богдана Бори», – згадує Гвать.

На першому ж концерті в Америці Ліна Гвать заспівала цю пісню під супровід Вербицького.

«Під час першого виконання був фурор. Стоячи, прийняли цю пісню. Я на всіх концертах в Америці виконувала її», – розповідає артистка.

3а рік до Незалежності прозвучала в Києві

За рік до проголошення Незалежності України у червні 1990 року ця пісня вперше прозвучала в Україні. Виступити Ліну Гвать запросила Спілка письменників України, як продюсерку Української служби Радіо Свобода під псевдонімом Галина Мовчан.

Із віршем Олекси Стефановича «Крути» і піснею на вірш Богдана Бори «Вірую» Гвать приїхала на концерт в палац «Україна».

Пісня «Вірую». Червень 1990 року, палац «Україна», Київ
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:24 0:00

«Мене запросили як продюсерку Радіо Свобода і артистку, яка багато читала на Радіо Свобода заборонених, цензурованих в Україні віршів», – каже Ліна.

Для мене це таке було щастя невимовне, що наші люди такі свободолюбиві, що їх ніщо не може зруйнувати
Евеліна Гвать

Гвать розповідає, тоді пісня прозвучала у Києві вперше.

«Я була так зворушена, і мені хотілося донести думки тих людей, які билися за ту Україну. Весь зал, чотири тисячі людей зрозуміли, про що йдеться. Чотири тисячі людей встали. Для мене це таке було щастя невимовне, що наші люди такі свободолюбиві, що їх ніщо не може зруйнувати. І ця війна теперішня, проклята, вона показує – цей народ убити неможливо».

Актуальна крізь десятиліття

Із того часу, як пісня прозвучала вперше в Києві, минуло вже 32 роки, і 78 років – від написання вірша, а слова пісні актуальні, як ніколи, переконує артистка.

«Пісня має право на життя тепер, як ніколи. Я уважно слухаю новітні пісні і, на жаль, ще не створили цілком нової такої, яка б віддзеркалювала сьогоднішні трагічні події в Україні», – вважає Гвать.

У рядках пісні згадується про ката, з яким бореться Україна: «Вірю, що кат не поборить тебе», «Будеш над катом вершителем ти!». За словами Гвать, і у 1944 році, і у 1990 і 2022 роках український народ боровся і бореться з катами.

«У 1990 році я дуже добре знала, хто цей кат – проклятий Радянський Союз, який убив Василя Стуса, Аллу Горську, Івана Світличного і багатьох інших. Віктора Боровського, фрілансера Радіо Свобода в Нью-Йорку за вірші взяли до психіатричної лікарні, і він розказував, як його «лікували». Я знала, хто той кат був. Я ніколи не прощу тим комуністичним владикам смерті геніального режисера Леся Курбаса», – каже Гвать.

Слова з пісні «Будеш над катом вершителем ти!» артистка називає пророчими.

«У 1944 році пророчо написав Богдан Бора, а потім Леонід Вербицький створив таку музику. Вони були пророками. Вони точно знали, настане той час. Він настав. Я знала, що ця комуністична ідеологія, вона нічого спільного не має з людською нормальною ідеологією».

Гвать вважає, що через роки український народ виборює свою багатомільйонну національну групу та тисячолітню історію і «бореться з іншим катом – президентом Росії».

«Сьогодні вони – кати не тільки тому, що тебе убивають чи ґвалтують, але вони ґвалтують нашу свідомість, – каже Гвать. – Як можна назвати ту людину, яка забирає в тебе твою історію, твою землю, твоє громадянство, свідомість, ідентичність. Як назвати її? Кат! Вони хочуть зробити з нас манкуртів – людей, які не знають Батьківщини, якими можна керувати, як роботами. Україна постійно мусить доводити свою ідентичність і право жити на своїй території. Бо дуже вже хороша територія».

Слова пісні, за словами Гвать, вкотре нагадують українцям, що за свою землю, за своїх людей, за те, що ти носиш ім’я українець, треба боротись.

«Українець свій клаптик землі, политий на метр в глибину кров’ю, і не віддасть нікому. Я відчула це в пісні. Я зрозуміла, за що боролись і дивізійники. Ми не хочемо і сантиметра іншої землі, нам не треба. Нам достатньо нашої землі. Ми її любимо і за неї ми будемо проливати кров, будемо битися до останнього. Це я зрозуміла», – зауважила Гвать.

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону.

За даними Міноборони України, зараз спостерігається найактивніша фаза повномасштабної військової агресії Росії.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста.

Попри численні підтверджені факти про катування та вбивства цивільних українських громадян російськими військовими, офіційний Кремль продовжує стверджувати, що не має на меті завдавати шкоди цивільному населенню.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG