Ліван – перша арабська країна, яка рішуче засудила військове вторгнення Росії в Україну. Це стало ударом для Кремля, адже Путін надіявся на підтримку Близького Сходу, ймовірно вважаючи, що це середовище успішно захоплене проросійською пропагандою. Але його очікування не виправдалися, як і в усьому іншому.
І тут йдеться не лише про підтримку Ліваном України під час голосування на Генеральній Асамблеї ООН, а й про те, що завдяки зусиллям української дипломатії саме ця арабська країна спірально запустила процес підтримки України на всьому Близькому Сході.
Інформаційна війна в арабських медіа
За словами надзвичайного і повноважного посла України в Лівані Ігоря Осташа, в перші дні російського повномасштабного вторгнення «арабський світ все ще перебував у своєрідному «полоні» російської дезінформації. Але українські дипломати одразу вступили у свою війну, інформаційну».
Завдяки цьому ліванські ЗМІ виявили дуже швидке бажання розібратися достеменно, що ж насправді відбувається в Україні, аби відсіяти зерно від полови. Показово, що на першій пресконференції в Посольстві України в Лівані було близько 40 телеканалів з усього арабського світу.
Крім того, Посольство України в Лівані сприяло тому, щоб багато арабських, ліванських журналістів поїхали в Україну, аби побачили те, що відбувається, на власні очі.
«Попри те, що російські фейки продовжують запускати такі пропагандистські джерела, як «РИА Новости», «Sputnik», провідні арабські медіа більше не ведуться на це», – запевнив дипломат.
Серед найпоширеніших фейків – те, що в Україні відбувається «спецоперація», вона ведеться лише на Донбасі, а не на всій території України. Також Росія намагається просунути такий фейк, начебто багато ліванців хочуть іти воювати на боці Росії. Це не відповідає дійсності. Є офіційна позиція Ліванської Республіки про підтримку України, з одного боку, а з іншого боку, – нейтралітет щодо військових дій.
Посольство навіть підготувало офіційну ноту в Міністерство закордонних справ Лівану з проханням спростувати чутки, які розповсюджує російське посольство щодо готовності ліванців воювати на боці Росії, щоб поставити остаточну крапку у намаганні Кремля зіпсувати дружній зв'язок України та Лівану.
Великою проблемою, яка заважає ефективній боротьбі з фейками, є плутанина в назвах країн. Деякі, зокрема українські медіа у своїх повідомленнях замість Лівії називають Ліван. І оскільки вже є лівійські найманці, яких справді рекрутувала Росія, така помилка негативно б'є по репутації Лівану і створює хибні уявлення щодо цієї дружньої країни у свідомості українців.
Хто та як в ліванському суспільстві підтримує Україну
Один із найбільш надійних форпостів України в Лівані – освічена ліванська молодь. Український посол неодноразово вже під час самої війни в Україні мав зустрічі зі студентами, зокрема в університеті Святого Йосипа у Бейруті.
«Це один із найбільших університетів країни. Сотні студентів в залі виявили цікавість і готовність чути про те, що відбувається в Україні. Цікаво, що університет також запрошував і російського посла на зустріч. Але, уявіть собі, російський посол виявив бажання зустрічатися лише з викладачами університету, без студентів. Це свідчить про страх цих людей перед молоддю, страх бути чесними і відкритими», – розповів Ігор Осташ.
В основі політичного устрою Лівану лежить конфесіоналізм. Тож багато що в цій країні визначають духовні лідери різних релігійних груп.
Показовим наразі є те, що навіть духовний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї, авторитет для всіх шиїтів Близького Сходу, чітко заявив, що не підтримує війну, і що його послідовники – за мирне врегулювання.
Значний вплив та авторитет у Лівані мають медики. Багато з них колись отримали освіту в українських вишах. Посольство України повідомило, що група ліванських лікарів вже висловила готовність приїхати в Україну, аби надавати медичну допомогу постраждалим. Зараз триває робота над цим.
Окрім цього, формуються вантажі гуманітарної допомоги українцям. Перший вантаж вже відправлено, готується ще 10 тонн, які будуть направлені в Україну в кінці місяця.
Ліванське суспільство наразі всередині своєї країни намагається впоратися з тими проблемами, які виникли внаслідок вибуху у Бейруті у 2020 році, через економічну кризу. І тому навіть незначна допомога цієї держави важить дуже багато.
Дипломатичний фронт
Безпрецедентною подією, яка мала великий вплив на ситуацію на Близькому Сході, була зустріч нашого дипломата із послами країн G7, а також послами всіх країн ЄС в Лівані. Це відбувалося в перші дні війни.
«Ми спільно домовилися підтримувати ліванський уряд, який зазнав потужного пресингу з боку Росії через те, що Ліван першим в арабському світі публічно засудив військове вторгнення», – зазначив Ігор Осташ.
Зв'язок Лівану направду є дуже тісним з європейським західним світом. Недарма ж цю країну називають «арабською Швейцарією». Тож проукраїнська комунікація послів держав G7 у Лівані має вагомий вплив на арабський інформпростір.
Культурна та публічна дипломатія в Лівані також вельми активна. В перші дні війни Громада українців пікетувала Посольство Росії в Бейруті, відбувалися мітинги підтримки України в столиці Лівану та в історичному центрі країни – Біблосі.
Був організований український стенд на Бейрутському міжнародному книжковому ярмарку з перекладами арабською Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стуса. Це дозволило неабияк привернути увагу до подій в Україні, в тому числі фінансово.
Дуже красивим видовищем для всього Близького Сходу було те, як 15 березня, один із найкрасивіших музеїв Лівану, віллу Сюрсок, підсвітили у синьо-жовті кольори. Українська громада організувала там читання Тараса Шевченка арабською мовою.
А що у Сирії?
З одного боку, Сирія на голосуванні в ООН була однією із трьох країн, які підтримали Росію.
Також дуже активно обговорюється зараз інформація про сирійських бойовиків, які з подачі Росії та режиму Асада направляються начебто в Україну.
Але з іншого боку, є опозиційні режиму Асада сили, які «підпільно» висловлюють свою дружню підтримку Україні у війні з Росією.
Спротив України широкомасштабній агресії Росії є натхненням, шансом для сирійців, які виступають проти підтримуваного Росією режиму Асада.
Якщо Росія зараз застосовує ту тактику, яку застосовувала кілька років тому у Сирії, і світ це чудово бачить, то вона так само відповість і за злочини проти українського народу, і за злочини проти сирійського.
Тож, може статися, що російські «страшилки» про 40 тисяч найманців із Сирії є всього лише недолугим блефом.
«Всі опозиційні сили Сирії, особливо на півночі, північному сході дуже чітко артикулюють підтримку Україні. Щодо сирійських бойовиків, то я можу заспокоїти українців. В наших умовах, зокрема кліматичних, ці люди не зможуть серйозно воювати. Вони не є професійними військовими. Першу скрипку в Сирії завжди грали вагнерівці, найманці за гроші. Самі ж сирійці ніколи не грали першу скрипку у ході воєнних дій. На жаль, ці люди будуть просто російським «гарматним м'ясом», і я інформаційно зараз попереджаю сирійську сторону про це», – підсумовує посол в Лівані Ігор Осташ. (Наразі Сирія є зоною відповідальності Посольства України в Лівані).
Андріана Біла – журналістка, філолог
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Наслідки російських авіаударів та обстрілів на супутникових знімках: руйнування у Маріуполі, Харкові, Сумах, Чернігові
